Право на інформацію в системі прав людини: міжнародні стандарти та національне регулювання. Тетяна Олексіюк 03.02.2021

1. Право на інформацію в
системі прав людини:
міжнародні стандарти та
національне регулювання
Тетяна Олексіюк
03.02.2021

2. Базові
міжнародні
документи у
сфері прав
людини, які
визначають
право на
інформацію:
Конвенція про захист прав людини та
основоположних свобод,
Міжнародний Пакт про громадянські та політичні
права,
Конвенція про доступ до інформації, участь
громадськості в процесі прийняття рішень та доступу
до правосуддя з питань, що стосуються довкілля,
Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних
документів.

3. Національне регулювання:
Конституція України (частина 2 статті 34)
«Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і
поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір»
Закон України «Про інформацію»
Закон України «Про доступ до публічної інформації»

4. Конвенція про захист
прав людини та
основоположних
свобод
ст. 10
«Кожен має право на свободу вираження
поглядів. Це право включає свободу
дотримуватися своїх поглядів,
одержувати і передавати інформацію
та ідеї без втручання органів державної
влади і незалежно від кордонів. Ця
стаття не перешкоджає державам
вимагати ліцензування діяльності
радіомовних, телевізійних або
кінематографічних підприємств»

5. Міжнародний пакт
про громадянські і
політичні права
ст.19
• Кожна людина має право
безперешкодно дотримуватися своїх
поглядів.
• Кожна людина має право на вільне
вираження свого погляду; це право
включає свободу шукати, одержувати
і поширювати будь-яку інформацію
та ідеї, незалежно від державних
кордонів, усно, письмово чи за
допомогою друку або художніх форм
вираження чи іншими способами на свій
вибір.

6. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості
в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з
питань, що стосуються довкілля ( Орхуська Конвенція)
Передбачає три
компоненти:
Доступ до
екологічної
інформації
Громадська участь у
прийнятті рішень з
питань оточуючого
середовища
Доступ до
правосуддя

7. Конвенція Ради Європи
про доступ до офіційних
документів (Конвенція
Тромсо)
Cтаття 2
«Право доступу до офіційних
документів»
Кожна Сторона цієї Конвенції гарантує
право кожному, без дискримінації за будь-
якою ознакою, на доступ, за вимогою, до
офіційних документів, що знаходяться в
розпорядженні державних органів

8. Міжнародні
органи, які
захищають
права людини
на підставі цих
міжнародних
актів:
Європейський Суд з прав людини
Комітет з прав людини ООН
Комітет з дотримання Орхуської Конвенції
Конвенція Ради Європи з доступу до офіційних
документів (Конвенція Тромсо) – два моніторингові
органи:
• Група фахівців з доступу до офіційних документів
• Нарада Сторін

9. Конвенції Ради
Європи про доступ до
офіційних документів
Жодні положення Конвенції не
виправдовують зниження
наявних стандартів
національних законів і практик,
якщо такі стандарти вищі, ніж
ті, які передбачено Конвенцією.

10. Заздалегідь зафіксована інформація
Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-
якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних
повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити
інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною
інформацією, але зобов’язаний нею володіти.
Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути
зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення
додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям
«відображеності та задокументованості» і є публічною.

11. Заздалегідь
зафіксована
інформація
Постанова Пленуму Вищого адміністративного
суду України №10 від 29 вересня 2016 року
«Про практику застосування
адміністративними судами законодавства про
доступ до публічної інформації»:
«…визначальним для публічної інформації є
те, що вона заздалегідь зафіксована будь-
якими засобами та на будь-яких носіях та
знаходилась у володінні суб'єктів владних
повноважень, інших розпорядників публічної
інформації.»

12. Доступ до
інформації,
якої не
створено
12.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 22 Закону
№ 2939-VІ у задоволенні запиту може бути відмовлено
лише у разі наявності одночасно двох умов: відсутності
інформації у володінні розпорядника інформації та
відсутності у нього обов’язку володіти нею. Якщо
інформація відсутня, але розпорядник зобов’язаний нею
володіти, то згідно із принципом законності він повинен
усунути порушення закону та вжити заходів щодо
набуття (створення) запитаної інформації, продовживши
у разі необхідності строк розгляду запиту на інформацію.
(Постанова Пленуму ВАСУ №10 від 29 вересня 2016 року)

13. Документ чи інформація?
Публічна інформація – це відображена та
задокументована будь-якими засобами та на
будь-яких носіях інформація, що була
отримана або створена в процесі виконання
суб’єктами владних повноважень своїх
обов’язків, передбачених чинним
законодавством, або яка знаходиться у
володінні суб’єктів владних повноважень,
інших розпорядників публічної інформації,
визначених цим Законом.
ЗУ «Про доступ до публічної інформації»
Під поняттям «офіційні документи»
розуміється будь-яка інформація, записана у
будь-якій формі, складена або отримана, та
яка перебуває у розпорядженні державних
органів
Конвенція Ради Європи про доступ до
офіційних документів

14. Постанова Пленуму
Вищого
адміністративного
суду України №10
від 29 вересня 2016
року (п. 1)
«Якщо запит стосується інформації, яка
міститься в кількох документах і може бути
зібрана і надана без значних інтелектуальних
зусиль (наприклад, без проведення
додаткового змістовного аналізу), то така
інформація відповідає критеріям
"відображеності та задокументованості" і є
публічною.»

15. Верховний Суд прийняв
рішення у справі
№824/72/16-а проти
Чернівецького обласного
територіального
відділення
Антимонопольного
комітету України 04
квітня 2018 року
• Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету
України в силу своїх повноважень направляє суб'єктам господарювання вимоги
про надання інформації. Отже, Чернівецьке обласне територіальне відділення
Антимонопольного комітету України є розпорядником та володільцем створеної
ним в процесі виконання своїх обов'язків інформації щодо направлених суб'єктам
господарювання вимог про надання інформації в розумінні Закону №2939-VI.
• Судами попередніх інстанцій встановлено, що інформація про направлення
суб'єктам господарювання вимог про надання інформації зафіксована в журналі
вихідної кореспонденції Чернівецького обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України, а копії направлених суб'єктам
господарювання вимог про надання інформації містяться в окремій папці
відповідно до номенклатури справ Чернівецького обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України.
• Таким чином, для надання позивачу запитуваної інформації про
загальну кількість направлених вимог в період з 01 січня 2014 року по 23 грудня
2014 року, відповідачам необхідно було провести лише підрахунок кількості
направлених за вказаний період суб'єктам господарювання вимог про надання
інформації.
• З огляду на зазначене, дії з приводу проведення підрахунку інформації,
володільцем якої є Чернівецьке обласне територіальне відділення
Антимонопольного комітету України, не тягнуть за собою створення нової
інформації в розумінні положень Закону №2939-VI.
• Відтак, безпідставними є доводи відповідачів, що для задоволення запиту
позивача на публічну інформацію, необхідно було провести аналітичну обробку
та/або узагальнення даних, в результаті чого було б створено нову інформацію.

16. «Угорська
Гельсинська
спілка проти
Угорщини
(Magyar
Helsinki
Bizottság v.
Hungary)
170. В світлі вищезазначеного
прецедентного права, а також беручи до
уваги формулювання Статті 10 § 1 (а саме,
слова "без втручання з боку публічної
влади"), Суд вважає, що факт того, що
запитана інформація є готовою і доступною,
повинний стати важливим критерієм в
загальній оцінці того, чи можна розглядати
відмову в наданні інформації як
"порушення" свободи "отримувати і
поширювати інформацію", як захищається
цим положенням

17. Ознаки за практикою ЄСПЛ
• Природа інформації. Інформація, дані або документи щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати
вимогам трискладового тесту, тобто збиратись в цілях задоволення суспільного інтересу, а не просто з
цікавості.
• Мета запитувача або для чого потрібна інформація. Цей критерій включає оцінку того, чи дійсно
отримання інформації є необхідним для реалізації особою її функції сприяння публічній дискусії із
суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі
вираження поглядів.
• Роль запитувача. Особливий захист мають ті, хто сприяють публічній дискусії: журналісти, громадські
організації/активісти, дослідники, автори книг на суспільно важливі теми, блогери та популярні
користувачі соціальних мереж.
• «Готова та зафіксована інформація». Надання інформації не повинно накладати на державні органи
надмірного тягаря з збирання та обробки даних.
(Рішення Великої Палати у справі Magyar Helsinki Bizottság v. Hungary.)

18. Рішення у справах з доступу до
інформації проти України:
Центр демократії та
верховенства права
проти України
(заява № 10090/16)
Лещенко проти
України (заяви
№ 14220/13 та
№ 72601/13)

19. "Osterreichische Vereinigung zur Erhaltung,
Starkung und Schaffung v. Austria", заява №
39534/07, рішення від 28 листопада 2013 року
• Заявник у справі (громадська організація) оскаржував відмову в наданні доступу до рішень за
певний період регіональної комісії з погодження операцій з нерухомістю щодо надання дозволів
на операції із землею сільськогосподарського або лісогосподарського призначення. Згадана
комісія була органом публічної влади і надавала згоду на відчуження сільськогосподарських або
лісових земель.
• https://issuu.com/mediaprojects_coe/docs/fmu_access_2017_web

20. Відмінності
між запитом і
зверненням
Прохання надати інформацію, яка знаходиться в
розпорядженні
готова і доступна
Пропозиції, зауваження, скарги, інші вимоги або
прохання
треба створити

21. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не
документ.
Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для
ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Такий аналіз має проводитись до кожної частини документа. Рішення
про обмеження доступу до однієї з частин документу автоматично не
спричиняє обмеження доступу до іншої частини чи взагалі всього
документу.

22. Можливі обмеження
передбачено:
• Частина 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод
• Частина 3 Статті 19 Міжнародного пакту про
громадянські і політичні права
• Стаття 3 Конвенції Ради Європи про доступ до
офіційних документів

23. Принцип відкритості
інформації
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом
(ч.2 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»)
Інформація з обмеженим доступом також є публічною, на неї
поширюється дія Закону України «Про доступ до публічної інформації»
Доступ до публічної інформації обмежується за умови застосування
органами влади так званого «трискладового тесту»

24. Питання можливості обмеження доступу, як
виняток із правила відкритості, повинно
вирішуватися відносно конкретної інформації та
за обставин конкретної ситуації, які наявні на
момент прийняття рішення про обмеження.

25. Стаття 6. Публічна
інформація з
обмеженим доступом
Інформацією з обмеженим доступом є:
конфіденційна інформація;
таємна інформація;
службова інформація.

26. Трискладовий
тест
Частина 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної
інформації»:
«Обмеження доступу до інформації здійснюється
відповідно до закону при дотриманні сукупності таких
вимог:
• 1) виключно в інтересах національної безпеки,
територіальної цілісності або громадського порядку з
метою запобігання заворушенням чи злочинам, для
охорони здоров'я населення, для захисту репутації або
прав інших людей, для запобігання розголошенню
інформації, одержаної конфіденційно, або для
підтримання авторитету і неупередженості
правосуддя;
• 2) розголошення інформації може завдати істотної
шкоди цим інтересам;
• 3) шкода від оприлюднення такої інформації
переважає суспільний інтерес в її отриманні»

27. Постанова Пленуму
ВАСУ №10
(п. 6.2.) « З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:
• 1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI інтересів (далі - правомірні
інтереси) відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу;
• 2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу; яким є причинно-наслідковий зв'язок між
наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання
шкоди внаслідок надання доступу до інформації;
• 3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав
"трискладового тесту" означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а
відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.»

28. Право на
приватність
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та
основоположних свобод:
«Кожен має право на повагу до свого
приватного і сімейного життя, до свого
житла і кореспонденції»
Стаття 32 Конституції України:
«Ніхто не може зазнавати втручання в його
особисте і сімейне життя, крім випадків,
передбачених Конституцією України»

29. Втручання у право на приватність – слід
врахувати:
1) особу запитувача.
2) кількість осіб, яких стосується запитувана інформація.
3) наявність суспільної дискусії на момент отримання розпорядником інформації запиту
4) час, який минув з моменту створення інформації/документа.
5) чим менша ймовірність завдання шкоди, тим більша перевага надається розкриттю інформації;
6) якщо інформація стосується публічного діяча або особи, яка претендує на зайняття публічної посади - додатковий аргумент
на користь розкриття інформації
7) лише дуже серйозні доводи на користь суспільного інтересу в розголошенні інформації можуть переважити можливу шкоду
захисту права на захист чутливих персональних даних (релігія, стан здоров’я).

30. Обмеження доступу до частини
документа/інформації
Закон України «Про доступ до публічної інформації» частина 7 статті 6:
«Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію
з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений»
"Трискладовий тест" може бути застосований до різних частин запитуваної інформації (документа) -
якщо істотна шкода правомірному інтересу переважає суспільний інтерес стосовно лише частини
документа (частини запитуваної інформації), то решта документа повинна бути надана на запит.

31. 06 червня 2018
року №826/6663/17
Окружний
адміністративний
суд міста Києва
• З огляду на те, що не може бути обмежено доступ до інформації
про розпорядження бюджетними коштами, володіння,
користування чи розпорядження державним, комунальним
майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови
отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові
фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці
кошти або майно, суд приходить до висновку, що інформація про
прізвище, ім'я та по батькові осіб, яким в 2015 році було надано
квартири як учасникам АТО чи родинам учасників АТО, що
загинули, вартість та площу вищезазначених квартир не є
інформацією з обмеженим доступом, а саме конфіденційною, а
відтак відмова у наданні запиту на інформацію в цій частині є
протиправною.
• Одночасно, суд враховує особливий статус осіб, учасників АТО
та членів їх сімей, а також положення вимог ч. 2 ст. 17 Закону
України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до якої
забороняється поширення через засоби масової інформації або в
інший спосіб інформації, яка, зокрема, розкриває дані про
персональний склад співробітників спеціальних підрозділів та
членів оперативного штабу, які беруть участь у проведенні
антитерористичної операції, а також про осіб, які сприяють
проведенню зазначеної операції (без їх згоди) та зазначає, що
відомості, щодо адреси розташування квартир осіб, яким в 2015
році було надано квартири як учасникам АТО чи родинам
учасників АТО, що загинули, розголошенню не підлягають.

32. Відсилка до загальнодоступних джерел
Частина 2 статті 22 Закону України «Про
доступ до публічної інформації»
«Відповідь розпорядника інформації
про те, що інформація може бути
одержана запитувачем із
загальнодоступних джерел, або
відповідь не по суті запиту
вважається неправомірною
відмовою в наданні інформації»
Частина 3 статті 6 Конвенції про доступ
до офіційних документів
«Державний орган може надати
доступ до офіційного документу,
вказавши заявнику легкодоступні
альтернативні джерела»

33. Стаття
42 Закону
України «Про
друковані
засоби масової
інформації
(пресу) в
Україні»
«Редакція, журналіст не несуть
відповідальності за публікацію відомостей,
які не відповідають дійсності, принижують
честь і гідність громадян і організацій,
порушують права і законні інтереси
громадян або являють собою зловживання
свободою діяльності друкованих засобів
масової інформації і правами журналіста,
якщо:
…2) вони містяться у відповіді на запит на
інформацію, поданий відповідно до Закону
України "Про доступ до публічної
інформації", або у відповіді на звернення,
подане відповідно до Закону України "Про
звернення громадян"

34. Частина 1 статті
22 Закону України
«Про доступ до
публічної
інформації»
Розпорядник інформації має право відмовити в
задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не
зобов'язаний відповідно до його компетенції,
передбаченої законодавством, володіти
інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до
категорії інформації з обмеженим доступом
відповідно до частини другої статті 6 цього Закону
3) особа, яка подала запит на інформацію, не
оплатила передбачені статтею 21 цього Закону
фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або
друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію,
передбачених частиною п'ятою статті 19 цього
Закону.

35. Конвенція Ради
Європи про доступ
до офіційних
документів
Стаття 5 «Опрацювання запитів про
доступ до офіційних документів»
1. Державний орган сприяє заявнику,
наскільки це практично можливо,
ідентифікувати запитуваний офіційний
документ.
5. У доступі до офіційного документу може
бути відмовлено:
(і) якщо, незважаючи на сприяння
державного органу, запит залишається
занадто невизначеним, щоб дозволити
ідентифікувати офіційний документ
(іі) якщо запит є явно невиправданим
(задоволення запиту вимагає
непропорційно великого обсягу роботи з
пошуку або вивчення інформації)