2. Соціалізація
особистості в дошкільному дитинстві – це
процес становлення дитячої особистості у
взаємодії із
соціальним оточенням, результат
входження у світ конкретних соціальних
зв’язків, оволодіння
досвідом людських взаємин та
конструювання власного образу світу.
Дошкільний навчальний заклад є тією
соціальною інституцією, яка забезпечує
педагогічно
виважену соціалізацію дітей, формує моделі
поведінки дитини, її цінності, систему
стосунків із
соціальним довкіллям.
3. Передумови успішності соціалізації:
Для успішного розвитку
кожна дитина має
зростати в атмосфері
емоційного тепла та
психологічного
благополуччя, інакше
вона переживає
негативні емоції –
усвідомлені чи не
усвідомлені.
І це позначається на її
розвитку та моє наслідки
в формі:
* Інфантильної поведінки
* Неадекватних захисних
поведінкових реакцій
* Відчуття соціального
страху (занепокоєння,
тривога, відчуття провини
або гніву
4. Соціально компетентну поведінку дитини
старшого дошкільного віку
характеризують:
уміння прийняти власне рішення;
здатність передбачити можливі наслідки ситуації;
вибір раціонально обґрунтованої поведінки: зрозуміти та
правильно сприйняти соціальний сигнал, оцінити власну
поведінку, контролювати свій стан та позбутися соціального
страху в спілкуванні з іншими;
уміння керувати негативними почуттями (ненависть, агресія,
гнів), усувати чинники, які ускладнюють поведінку;
самореалізація без агресивного самоствердження;
здатність визнавати право іншої людини на власне бачення та
аргументи;
здатність адекватно приймати критику, підтримувати
самооцінку на сталому рівні;
уміння розпізнавати конфліктну ситуацію та знаходити
цивілізовані і соціально прийнятні шляхи її вирішення без шкоди
для власних амбіцій.
5. МОДЕЛЬ УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДИТИНИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Випускник дошкільного навчального закладу
Соціальне
пізнання
Вихователь/
Психолог
Емоційне
благополуччя
Освітнє
середовище
Регуляторний
досвід
Однолітки
Компоненти соціалізації особистості в освітньому просторі
Комунікативний
Пізнавальний
Поведінковий
Ціннісний
6. Емоційне благополуччя –
це психічний стан максимального емоційного комфорту дитини в
природному та соціальному середовищі. Для забезпечення
емоційного благополуччя дитини в дошкільному навчальному закладі
необхідно подбати про:
розвиток базового почуття безпеки (відчуття спокою
та захищеності, зведення до мінімуму негативних
емоційних переживань)
формування почуття приналежності (почуття того, що тебе
розуміють і приймають, одночасне відчуття винятковості та
спорідненості, схвалення та повага інших)
створення атмосфери емоційно-забарвленого
спілкування як різновиду соціального спілкування,
основаного на почуттях та емоціях його учасників
(дітей та дорослих).
