пукпуке

1. Якщо ви винні банку $100, це ваша
проблема.
Якщо ви винні банку $100 мільйонів,
це проблема банку.
(JP Getty)

2. • 1. Необхідність кредиту
• 2. Сутність кредиту.
• 3. Принципи кредитування
• 4. Функції кредиту
• 5. Теорії кредиту

3. Унаслідок розвитку процесів обміну товарами виникає
кредит. Кредитні відносини з'являються і розвиваються
на підставі кругообігу капіталу, який є безперервним,
але при цьому не відкидаються коливання, приливи та
відпливи грошових коштів, коливання потреб у ресурсах
і джерелах їх покриття.
За допомогою кредиту як невід'ємного атрибута
товарного виробництва усувається невідповідність між
часом виробництва та часом обігу, вирішується відносне
протиріччя між тимчасовим накопиченням коштів і
необхідністю їх використання в народному господарстві.

4. • Необхідність кредиту в умовах ринкової економіки
тісно пов'язана з особливостями кругообігу
індивідуальних капіталів. Кредит потрібний також для
становлення нових підприємств малого та середнього
бізнесу, впровадження нової техніки і технологій.
• Завдяки кредиту зменшується час на задоволення
господарських і особистих потреб; кредитори мають
змогу отримати додаткові грошові кошти при передачі
певної суми вільних ресурсів позичальнику

7. • Кредит — це економічні відносини між суб'єктами ринку з
приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості,
строковості та платності.
• Характерними ознаками кредиту в ринковій економіці є:
• — позичальниками виступають суб'єкти господарювання, а
кредиторами — банківські установи;
• — гроші, надані в позику, використовуються позичальником як
капітал (на виробничі потреби);
• — джерелом позичкового процента є прибуток на позичені
кошти;
• — кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів
у суспільному виробництві та для вирівнювання норми
прибутку.

8. Об'єктом кредитних відносин є грошові чи матеріальні
цінності, щодо яких укладається кредитна угода.
Суб'єкти кредитних відносин:
— кредитор — сторона, що передає вартість у грошовій або
натуральній формі іншому суб'єктові ринку на засадах
поверненості, строковості й платності;
— позичальник — сторона, яка отримує позику.

9. • Основні ознаки кредитних відносин:
• Економічна самостійність кредиторів і позичальників
• Добровільність та рівноправність
• Не змінюють власника позиченої вартості, з приводу якої вони виникають
• Виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей)
• Нееквівалентність - переміщення позиченої вартості не супроводжується
зустрічним рухом відповідного еквіваленту
• Платність - позичальник повертає кредитору більшу масу вартості, ніж
одержує від нього
•
• Види кредитних відносин за суб'єктами кредитної угоди
• 1. Між банками та підприємствами
• 2. Між банками та державою
• 3. Між підприємствами
• 4. Між банками та населенням
• 5. Між фізичними особами
• 6. Між підприємствами та населенням
• 7. Між банками
• 8. Зовнішньоекономічні

10. Цільове
призначення
Строковість
ПоворотністьЗабезпеченість
Платність

11. 1)Цільове призначення позички полягає у тому, що економічні
суб'єкти, що виявили намір вступити в кредитні відносини,
повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть
використані позичені кошти.
2)Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора
передаються позичальнику на чітко визначений строк, який
сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні
відносини.
3)Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що
позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг
одержаної в позичку вартості.
4)Забезпеченість полягає у прийнятті кредитором при наданні
позички додаткових заходів щодо гарантування повернення
позички у визначені строки.
5)Платність користування позичкою полягає у тому, що
позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу,
а й сплачує додаткові кошти у формі процента.

12. • 1. Перерозподільна. Матеріальні та грошові ресурси через кредит пере
розподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим
суб'єктам, не змінюючи їх первинного права власності. Рушійним
мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним
із суб'єктів кредитних відносин: кредитор отримує його у вигляді
відсотка, а позичальник – у вигляді прибутку на позичені кошти.
• 2. Контрольна. Виявляється не тільки в необхідності контролю
кредитора за позичальником, а й в контролі позичальника за своєю
діяльністю, з тим, щоб своєчасно погасити отриманий кредит.
• 3. Стимулююча. Оскільки позичальник має повернути позичену
вартість у певний строк з оплатою відсотка, це стимулює його
використати її так, щоб у необхідний час гроші вивільнялись з обороту
й приносили доход, достатній для погашення кредиту, сплати проценту
та отримання прибутку
• 4. Капіталізації вільних грошових доходів. Полягає в трансформації
завдяки кредиту, грошових заощаджень юридичних та фізичних осіб у
вартість, що дає дохід, тобто у позичковий капітал

13. • До засновників натуралістичної теорії кредиту належать
англійські економісти А. Сміт (1723—1790) і Д. Рікардо (1772—
1823).
• Основні постулати цієї теорії:
• — об'єктом кредиту є натуральні, тобто негрошові, матеріальні
цінності;
• — позичковий капітал ототожнюється з реальним капіталом;
• — кредит виконує пасивну роль, а банки — це звичайні
посередники.
• Водночас представники натуралістичної теорії обґрунтували такі
положення щодо кредиту:
• — кредит не створює реального капіталу;
• — кредит залежить від виробництва;
• — кредит залежить від позичкового процента, від коливань і
динаміки прибутку.

14. • Основні концепції капіталотворної теорії були сформульовані
англійським економістом Дж. Ло (1671— 1729).
• Згідно з його поглядами, кредит посідає місце, незалежне від процесу
відтворення, і йому належить вирішальна роль у розвитку економіки.
Кредит ототожнювався з грішми і багатством. Він може створювати
багатство і капітал; банки є творцями капіталу, а не звичайними
посередниками.
• Головні положення цієї теорії використали Дж. Кейнс і його
послідовники, котрі обґрунтували принципи кредитного регулювання
економіки через зниження норми позичкового процента та відповідне
розширення інвестицій, що приводить до збільшення виробничого і
споживчого попиту, а відтак — до зменшення безробіття.
• Послідовниками Кейнса були представники неокейнсіанської школи
грошово-кредитного регулювання (П. Самуельсон, Л. Лернер, Дж.
Гелбрейт). В основі їх поглядів — ідея Кейнса про активне втручання
держави в господарські процеси, зокрема, за допомогою кредиту.
• Капіталотворна теорія згодом отримує розвиток у теорії монетаризму
(М. Фрідмен, А. Берне, О. Файт), згідно з якою головними
інструментами регулювання економіки є зміни грошової маси і
процентних ставок, що дає змогу застосовувати кредитну рестрикцію
чи експансію.

15. 1) Чому у фінансових документах потрібно писати суму прописом?
Правило указувати в грошових документах суму прописом вперше введено більше
700 років тому (у 1299 році) вирішенням міської ради Флоренції. Зроблено це
було не тільки для утруднення підробок, але і тому, що нові тоді для Європи арабські
цифри багато хто розглядав як підозрілу арабську магію.
2)У багатьох світових банках є негласний список професій клієнтів, які небажані.
Сюди зазвичай відносяться:
Журналісти.
Юристи.
Індивідуальні підприємці.
Військовослужбовці.
Судді.
3) У Стародавній Греції кредитори на землі своїх боржників розміщували таблички,
які називалися hypothéke (іпотека). Вона позначала, що при невиплаті кредиту земля
перейде у власність кредитора