До 155-річчя від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського, професора історії, організатора української науки, письменника, публіциста, політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918) відділ краєзнавства презентує віртуальну виставку «Земля, до якої линув душею Михайло Грушевський». Запрошуємо до перегляду.

1. «Земля, до якої линув
душею Михайло
Грушевський»
(до 155-річчя від дня
народження Михайла
Сергійовича Грушевського),
професора історії, організатора
української науки, письменника,
публіциста, політичного діяча,
Голови Центральної Ради
Української Народної Республіки
(1917–1918)

2. Походження Батько - Сергій Федорович Грушевський,
здобув духовну освіту, був автором відомого у
дореволюційній Росії підручника з
церковнослов'янської мови.
Мати - Глафіра Захарівна Опокова, походила з
сім'ї священнослужителів із містечка
Сестринівка.
Рід батька походив від козаків Грушів, рід
матері – греко-католицьких священників
Опуцкевичів.
Дід Михайла Грушевського - Захарій Іванович
Опоков, був нагороджений двома орденами
Святої Анни, бронзовим Хрестом, орденом
Святого Рівноапостольного князя Володимира.
Михайло Грушевський згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України,
які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського - мови, пісні,
традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття.
Михайло Грушевський
народився 17 (29) вересня 1866
року в містечку Холм, нині
Люблінське воєводство
Польщі.

3. Сім’я Михайла Грушевського
 26 травня 1896 року Михайло Грушевський обвінчався з Марією
Вояківською.
 В шлюбі народилася дочка Катерина - етносоціологиня,
фольклористка, етнографиня, культурологиня, перекладачка з
європейських мов.

4. Освіта
В університеті Михайло
Грушевський працював під
керівництвом Володимира
Антоновича.
На третьому курсі він
написав наукову роботу
«История Киевской земли
от смерти Ярослава до
конца XIV века», яку 1891
року було відзначено
золотою медаллю.
Протягом 1890–1894 років -
професорський стипендіант
Університету
Св. Володимира.
Здобувши домашню
початкову освіту, 1880
року Михайло був
зарахований відразу до
третього класу
Тифліської гімназії.
У липні 1886 року
Грушевський написав
письмове звернення
до ректора Київського
університету
Св. Володимира з
проханням зарахувати
його на історичне
відділення історико-
філологічного
факультету.

5. Під керівництвом Володимира
Антоновича Михайло Грушевський підготував
свої студентські наукові праці, які не втратили
свого значення і сьогодні, захистив магістерську
дисертацію «Барське староство. Исторические
очерки (ХV-XVІІІ в.)», що вийшла друком у Києві
1894 року.
Урочиста зала Університету
Св. Володимира,
де проходив захист
магістерської дисертації
М. Грушевського

6. Наукова діяльність
За рекомендацією Володимира
Антоновича 1894 року М. Грушевський
призначений на посаду професора
кафедри всесвітньої історії Львівського
університету. Десятилітня доба Михайла
Грушевського у Львові (1894-1914) - це
курси лекцій в університеті, це
створення власної історичної наукової
школи, це напружена праця в Науковому
товаристві імені Шевченка (очолював з
1897 р. по 1913 р.), яке завдяки
організаторському таланту вченого по
праву мало статус нетитулованої
Української академії наук, це
неперевершена видавнича діяльність.
Вершиною наукової діяльності
М. Грушевського стала реалізація
його мрії ще з київських
студентських часів - написання
суцільної історії України.

7. Восени 1923 р. М.С. Грушевського обирають дійсним членом
Всеукраїнської академії наук (ВУАН). У березні 1924 р. він приїздить із
сім'єю до Києва, сподіваючись завершити працю над багатотомною
«Історією України-Руси». У січні 1929 р. Михайла Сергійовича,
єдиного з тодішніх членів Всеукраїнської академії наук, було обрано
дійсним членом Академії наук СРСР. Атмосфера репресій 1930-х pp. не
оминула й Михайла Грушевського. Ученого заарештовують,
звинувачують в антирадянській діяльності та організації «Українського
національного центру», проте через деякий час відпускають і
забирають з Києва до Москви на постійне місце проживання. Останні
три роки життя, проживаючи в Москві, Грушевський як академік АН
СРСР працював над «Історією України-Руси». І сьогодні цей твір -
найповніша історія нашої держави.

8. Перший склад Української Академії наук (сидять зліва направо): художники А. А.
Маневич, О. О. Мурашко та Ф. Г. Кричевський, історик М. С. Грушевський,
літературознавець І. М. Стешенко, художник М. Г. Бурачек; стоять: художник-
графік І. Нарбут, архітектор і художник В. Г. Кричевський та художник М. Л.
Бойчук. Київ, грудень 1917 р.

9. Творча спадщина
Михайло Грушевський
починав творчий шлях саме
як письменник. Однак
чимало літературних текстів
дотепер не друкувалися.
Значний їх масив уперше
було надруковано у виданні
Михайло Грушевський: Із
літературної спадщини. –
Нью-Йорк – Київ. – 2000.
Перу Михайла Грушевського
належать близько двох тисяч
праць з історії, соціології,
літератури, етнографії, фольклору.

10. «Історія України-Руси»
Протягом 1897-1898
років Грушевський написав 1-
й том своєї фундаментальної
праці «Історія України-Руси»,
що вийшла друком у Львові.
Незабаром
Грушевський видав ще два
томи своєї праці. Ця робота
була щиро прийнята в
Галичині, проте заборонена
російським урядом.
Послідовники
Грушевського назвуть його
«Історію України-Руси»
метрикою українського
народу.

11. Політична діяльність
М. Грушевський мав неоднозначну точку зору щодо
незалежності України та більшовицького перевороту в
Петербурзі. Після Лютневої революції у Петрограді, 4
березня в Києві утворюється Центральна рада, яка взяла на
себе функцію центрального органу руху українського
громадянства за «своє право і втрачені вольності».
М. Грушевського обирають головою Центральної
ради. 14 місяців, протягом яких існувала Центральна рада (з
березня 1917-го по 1918 p.), М. Грушевський був її
незмінним головою - першим спікером першого
українського парламенту. 10 червня 1917 р. Центральна рада
першим своїм Універсалом проголосила автономію України
у складі Російської Федеративної республіки, а 15 червня
обрала і затвердила перший український уряд на чолі з В.
Винниченком.

12. М. Грушевський приділяв
значну увагу конституційному
процесові в Україні. Під його
керівництвом розроблено
Конституцію незалежної УНР
(утверджена 29 квітня 1918 року),
згідно з якою верховним органом
влади УНР проголосили Всенародні
збори, які безпосередньо
здійснювали вищу законодавчу
владу в УНР і формували вищі
органи виконавчої та судової влади.
Скликати Всенародні збори і
проводити їх мав голова, обраний
Всенародними зборами.

13. Вшанування пам'яті
Ми вшановуємо пам’ять Михайла Грушевського, який заклав в націю
основи розуміння того, хто ми, звідки наше коріння і ким ми будемо.
Премія НАН України імені М. С. Грушевського
встановлена з метою відзначення вчених,
які опублікували найкращі наукові праці,
здійснили винаходи і відкриття, що мають
важливе значення для розвитку науки
і економіки України та за видатні наукові
роботи в галузі історичної україністики
та соціології. Премію засновано у 1990 р.
Кабінет Міністрів України 2006 року заснував академічну стипендію імені М.
С. Грушевського для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, які
найбільше відзначилися в навчальній та науковій роботі.

14. Михайлові Грушевському
відкрито меморіальні
дошки у Відні, Празі,
Варшаві, Холмі, Тбілісі,
Казані, Москві, Ужгороді,
Хмельницькому.
У Києві, Луцьку, Барі і Козятині
Вінницької області, Долині Івано-
Франківської області, Червонограді
Львівської області та у Львові
споруджено пам'ятники Михайлові
Грушевському.

15. Об'єкти, названі іменем Грушевського
Ім'я Михайла Грушевського носить
багато вулиць, проспектів та площ в
Україні зокрема в Києві. Є проспект
Грушевського в Кам'янці-Подільському
та Луцьку, вулиця Грушевського в
Хмельницькому, Одесі, Львові,
Дрогобичі, Вінниці, Івано-Франківську,
Житомирі, Дніпрі, Чернівцях. Також ім'я
Грушевського присвоєно Барському
гуманітарно-педагогічному коледжу.

16. На 140-річчя М. Грушевського в селі
Сестринівка (Козятинська МТГ,
Хмільницький район, Вінницька
область) — на матеріалах шкільного
музею відкрито музей Михайла
Грушевського.
У часи незалежності відкрито музеї
Грушевського у Львові, в Івано-
Франківській області, у Києві.
Михайло Грушевський писав у «Споминах»:
«Я любив Сестринівку незвичайно,
страшенно мріяв про неї і линув душею до неї
цілими десятиліттями мого життя… Я кохався
у тому селі, що наверх мало усі українські
прикмети: чепурненькі хатки, солом'яні
стріхи, садки, городи, перелази, зарослі
вербами береги…»

17. У 2015 році в центрі Києва на фасаді будинку за адресою вул. Січових
Стрільців, 75 намалювали стінопис з найбільшим у світі портретом
Михайла Грушевського. Площа стінопису склала 160 м².

18. До вшанування пам’яті Михайла
Грушевського долучилась і
Вінницька обласна універсальна
наукова бібліотека ім. К. А.
Тімірязєва та підготувала видання
«Михайло Грушевський і
Вінниччина : до 150-річчя від дня
народж., (29.09.1866 – 24.11.1934):
бібліогр. покажч. / Упр. культури і
мистецтв Вінниц. ОДА, Вінниц. обл.
універ. наук. б-ка ім. К. А.
Тімірязєва ; уклад.: Г. М.
Авраменко, О. Ю. Антонюк, О. М.
Зелена ; відп. за вип. Н. І. Морозова.
– Вінниця : Балюк І. Б., 2016. – 131
с.».

19. Яневський, Д. Б. Грушевський,
Скоропадський, Петлюра / Данило
Яневський. - Харків : Фоліо, 2020. - 795
с. : іл., фот. - (Великий науковий проєкт).
Спадщина Михайла Грушевського
є золотим фондом української нації.
Сьогодні спільними силами дослідників з
України і діаспори розвивається
грушевськознавство. Одним із таких
дослідників є Яневський Данило Борисович
- видатний український журналіст, доктор
історичних наук та телеведучий,
співзасновник медіаплатформи Ukrainian
Media Network.
У своїх книгах, присвячених
історії України, він розкриває правдиві
факти з української історії, які не базуються
на суб’єктивних поглядах, а мають наукове
підґрунтя. Книга «Грушевський,
Скоропадський, Петлюра» знайомить
читачів з політичною діяльністю знакових
діячів української революції. Кожна з цих
особистостей уособлює собою окремий
період революційних подій.

20. Цитати Михайла Грушевського понад часом
«Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією,
країна – державою».
«Український народ належить до ...європейського кругу не силою тільки
історичних зв’язків..., а й самим складом народного характеру».
«Тепер наше гасло – самостійність і незалежність».
«Мусимо йти, бо спинити походу не можна».
«Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в цей момент:
самостійність і незалежність нашого народу».

21. За більш детальною інформацією з цієї
теми звертайтеся на сайт Вінницької
обласної універсальної наукової
бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва
https://library.vn.ua/
Віртуальну книжкову
виставку підготувала
провідний бібліотекар
відділу краєзнавства
С. Ф. Коваль