Наукова бібліотека ЧНТУ пропонує віртуальну виставку до 150-річчя з дня народження М. С. Грушевського - великого сина українського народу, патріарха української історії, видатного політичного діяча.

1. М. С. Грушевський

2. “Пройде цей надзвичайно гострий і тяжкий
момент, Україна перейде через усі потрясіння,
її економічне й соціальне життя увійде в свої
береги, здобутки революції будуть закріплені,
інтереси трудящих українських верств будуть
забезпечені, культурні й національні умови
українського життя утверджені, національні
інтереси інших національностей України
також”.
Михайло Грушевський

3. Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня
1866 р. у м. Холмі (тепер місто Хелм на території Польщі).
Походив, як пише він у своїй біографії, з бідної родини
Грушів (пізніше Грушевських) з Чигиринщини. Дитячі
роки Михайло провів на Північному Кавказі, куди батько
переїхав працювати, - спочатку в Ставрополі, а потім у
Владикавказі, зрідка відвідуючі Україну.
М. Холмі

4. З 1880 р. М. Грушевський навчався в Тифліській
гімназії, а в 1886 -1890 pp. - на історико-
філологічному факультеті Київського університету. В
травні 1894 року захистив дисертацію і отримав
ступінь магістра. В цей період життя брав активну
участь у діяльності київської Громади.
Того ж року за рекомендацією В.Антоновича переїхав
до Львова й очолив новостворену кафедру
української історії у Львівському університеті.
Протягом 1897-1898 pp. Грушевський написав і видав
перший том "Історії України-Руси", 1898 р. - другий
том, а протягом 1900 р. - третій, що містив давній
період історії України.
Будинок гімназії

5. У перші дні революції 1905-1907 рр.Грушевський повернувся до
Києва і зайнявся проблемами історії українських земель, що
входили до складу Російської імперії.
1908 p. Грушевський у Києві керував Українським науковим
товариством (УНТ), яке, за його задумом, мало стати фундаментом
майбутньої Академії наук України. 1910 р. Грушевський випустив
першу частину першого тому "Киевская Русь", протягом 1913-1914
pp. - два томи "Истории украинского казачества”.
З початком Першої світової війни Грушевського заарештовують,
обвинувачуючи у причетності до створення Легіону Українських
січових стрільців. У лютому 1915 р. М.С. Грушевського висилають
етапом до Сибіру. Проте заслання в Сибір замінили засланням до
м. Симбірська, де Грушевський прожив до осені 1915 р. Згодом його
переводять до Казані, а потім до Москви, під нагляд поліції і з
позбавленням права педагогічної та громадсько-політичної
діяльності. У Москві М.С. Грушевський продовжує роботу над
багатотомною "Історією України-Руси".

6. Після Лютневої революції 1917 року М.
Грушевський у середині березня
повертається до Києва. 4 березня в Києві
утворюється Центральна рада, яка взяла
на себе функцію центрального органу
руху українського громадянства за "своє
право і втрачені вольності". М.
Грушевського заочно обирають головою
Центральної ради. 10 червня 1917 р.
Центральна рада першим своїм
Універсалом проголосила автономію
України у складі Російської федеративної
республіки, а 15 червня обрала і
затвердила перший український уряд на
чолі з В. Винниченком.
29 квітня 1918 р. Центральна рада обрала
Михайла Грушевського Президентом
Української Народної Республіки.

7. З падінням Центральної ради, після перевороту гетьмана П.
Скоропадського Грушевський знаходився в підпіллі і
переховувався за межами Києва. До міста він повернувся в
грудні 1918 p., коли припинила своє існування Гетьманська
держава.
На початку лютого 1919 р. Грушевський виїхав спочатку до
Кам'янця-Подільського, де редагував газету "Голос Поділля" і
працював над підручником "Історія України для трудової
школи", а згодом - за кордон у складі делегації Української
партії есерів на конференцію II Інтернаціоналу. Перебуваючи
в еміграції, Михайло Сергійович змушений був змінювати
місця проживання, мешкаючи із сім'єю то в Празі, то у Відні,
то в Женеві. У цей час Грушевський редагував часописи
"Борітеся - поборете!", "Наш стяг", а також плідно працював
над багатотомною "Історією української літератури". В
еміграції Грушевський дедалі більше відходить від політики
й повертається до науки; повністю поринає в роботу в
Українському соціологічному інституті в Празі. Оселившись
1922 року в Бадені під Віднем, Грушевський займається лише
"Історією української літератури"(написав чотири томи).

8. Восени 1923 р. М.С. Грушевського обирають дійсним
членом Всеукраїнської академії наук (ВУАН). У березні
1924 р. він приїздить із сім'єю до Києва, сподіваючись
завершити працю над багатотомною "Історією України-
Руси". У січні 1929 р. Михайла Сергійовича було обрано
дійсним членом Академії наук СРСР. Атмосфера
репресій 1930-х pp. не оминула й Михайла
Грушевського. Дедалі ширше почала розгортатися
кампанія проти історичної школи, яку він створив після
повернення з еміграції в Україну. Більшовики взяли
курс на створення безнаціонального радянського
суспільства. Ученого заарештовують, звинувачують в
антирадянській діяльності та організації "Українського
національного центру", проте через деякий час
відпускають і забирають з Києва до Москви на постійне
місце проживання. Останні три роки життя,
проживаючи в Москві, Грушевський як академік АН
СРСР працював над "Історією України-Руси". І сьогодні
цей твір - найповніша історія нашої держави.

9. Михайло Сергійович Грушевський помер 25 листопада 1934 p.
на 68-му році життя в Кисловодську, де він перебував на
відпочинку в санаторії. Похований у Києві на Байковому
кладовищі.
Грушевський був і залишається однією з яскравіших постатей
України, великим патріотом свого народу, який багато зробив
для пробудження національної самосвідомості українського
народу і визначення його належного місця у всесвітній історії.

10. 63.3(4Укр)68
В 35
Верстюк, В. Ф. М. С. Грушевський :
Коротка хроніка життя та діяльності / В.
Ф. Верстюк, Р. Я. Пиріг. - К. : Либідь, 1996. -
144 с.
У книзі простежено життєвий шлях видатного
українського політика, вченого історика М. С.
Грушевського. Відтворено найрізноманітніші
факти його наукової, громадської й
державно-політичної діяльності, пов’язані
насамперед з українським національно-
визвольним рухом, діяльністю Центральної
Ради. Значну увагу приділено науково-
організаційній роботі вченого в Науковому
товаристві ім. Т. Г. Шевченка, Українському
науковому товаристві, Всеукраїнській
Академії наук.

11. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. Ілюстрована історія
України / М. С. Грушевський ; вступ. ст. В.
А. Смолія, П. С. Соханя. — К. : Наукова
думка, 1992. — 544 с. — (Пам’ятки
історичної думки України).
У дослідженні визначного українського
вченого висвітлена історія України від
найдавніших часів до 20-х рр. ХХ ст. По суті –
це узагальнення ідей, які М. С. Грушевський
найбільш повно реалізував на сторінках
багатотомної “Історії України-Руси”.

12. 84Ук+63.3(4Укр)
Г 91
Грушевський, М. С. Історія України,
приладжена до програми вищих
початкових шкіл і нижчих класів шкіл
середніх / М. С. Грушевський; упоряд. А.
Ф. Трубайчук. - К. : Варта, 1993.- 256 с.
Книга є ретельно відредагованим і, за
словами автора, приладженим для учнів і
початківців виданням «Ілюстрованої історії
України». Вона повністю відповідає
концепції вченого, в основу якої покладено
не діяння князів і царів, а суспільно-
політичний лад, культуру, етнографію,
правові засади – все те, що створює долю
народу.

13. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. Історія України-Руси. В
11 т., 12 кн. Т. 1 : до початку XI віка / М. С.
Грушевський ; редкол. П. С. Сохань та ін.
— К. : Наукова думка, 1991. — 736 с. —
(Пам’ятки історичної думки України).
У першому томі висвітлюються соціально-
економічні, політичні і культурні процеси,
що відбувалися на території України з
найдавніших часів до початку XI ст.
Книга розрахована для всіх, хто цікавиться
історичним минулим нашої Вітчизни.

14. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. Історія України-Руси. В
11 т., 12 кн. Т. 4 : XIV-XVI віки – відносини
політичні / М. С. Грушевський ; редкол.
П. С. Сохань та ін. — К. : Наукова думка,
1993. — 544 с. — (Пам’ятки історичної
думки України).
В четвертому томі висвітлено політичну
історію українських земель у складі
Великого князівства Литовського та
королівства Польського протягом XIV –
середини XVI ст. ( до 1569 р).

15. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. Історія України-Руси.
В 11 т., 12 кн. Т. 5 : суспільно-політичний
і церковний устрій і відносини в
українсько-руських землях XIV-XVII
віків / М. С. Грушевський ; редкол. П. С.
Сохань та ін. — К. : Наукова думка, 1994.
— 704 с. — (Пам’ятки історичної думки
України).
Подається загальний огляд суспільно-
політичної еволюції українських земель у
XIV-XVII ст., розглянуто станові групи
населення ( шляхта і магнати, селянство,
міщанство, духовенство), історія місцевого
та церковного врядування, виникнення
уніатської церкви.

16. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. Історія України-Руси.
В 11 т., 12 кн. Т. 9. Кн.1. : IX – 1 , роки
1650-1654 / М. С. Грушевський ; редкол.
П. С. Сохань та ін. — К. : Наукова
думка, 1996. — 880 с. — (Пам’ятки
історичної думки України).
Дев’ятий том «України-Руси» висвітлює
події Хмельниччини 1650-1657 років.
Перша книга цього тому охоплює період
від 1650 р. (похід на Молдову) до 1654 р.
(Переяславська умова).

17. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. С. Грушевський.
Нарис історії Київської землі від
смерті Ярослава до кінця ХІV
сторіччя/ М. С. Грушевський. — К. :
Наукова думка, 1991. — 560 с. —
(Пам’ятки історичної думки України).
Книга – перша синтетична праця
українського вченого, написана ще на
студентській лаві. У ній на широкому
джерельному матеріалі висвітлюється
політична історія Київської землі, її
економіка, культура та релігія.

18. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. С. Грушевський.
Новий період історії України за роки
від 1914 до 1919 / М. С. Грушевський;
упоряд. А. Ф. Трубайчук. — К. : Либідь,
1992. — 46 с. — (Пам’ятки історичної
думки України).
Книга є своєрідним продовженням “Історії
України, приладженої до програми вищих
початкових шкіл і нижчих класів шкіл
середніх”. Твір складається із семи розділів,
де в хронологічному порядку йдеться про
перебіг подій в Україні в період світової
війни.

19. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. С. Очерк истории
украинского народа / М. С.
Грушевский; примеч. В. М. Рычки, А.
И. Гуржия.- Киев : Лыбидь, 1990. - 400 с.
- (Памятники исторической мысли
Украины).
В книгах известного украинского
историка М. С. Грушевского (1866-1934) в
очерковой форме излагается история
украинского народа со времен Киевского
государства до начала XX в. Предлагаются
оригинальные трактовки важнейших
исторических событий, характеристики
видных деятелей национальной истории.
Текст сопровождается обширным научно-
справочным аппаратом.

20. 63.3(2Укр)
Г 91
Грушевський, М. С. Як жив
український народ : Коротка історія
України : вид. 2-е. - репринт.
відтворення / М. С. Грушевський . - К.
: РОВО «Укрвузполіграф» : РВЦ
"Орбіта", 1991. - 112 с.
Ця унікальна книга, створена патріархом
української історії, видатним ученим і
політичним діячем Михайлом
Грушевським, спресовує в собі практично
всі 10 томів його всесвітньо
відомої “Історії України-Руси”.

21. 63.3(4Укр)-8я7
Д 36
Державні, політичні та громадські діячі
України : політичні портрети : навч.
посіб. для студ. вищ навч. закл./ за заг.
ред. М. І. Панова; авт. кол. : В. І.
Астахова, К. В. Астахова, Є. О. Бондарєв
та ін. – К. : Ін Юре, 2002- 476 с.
У біографічному збірнику вміщено понад
сто шістдесят коротких біографій
державних, політичних і громадських
діячів України, зокрема і М. С.
Грушевського.
Матеріали збірника призначені для
поглиблення гуманітарної підготовки
студентів вузів, а також буде корисним для
широкого читацького загалу.

22. 63.3(2)
С 81
100 найвідоміших українців / Гнатюк
М., Громовенко Л., Семака Л.,
Скорульська Р., Стус Д., Удовик С. – М. :
Вече; К. : Орфей, 2001. – 584 с. - (100
найвідоміших).
Видання охоплює собою часи від
князівської та дохристиянської доби і до
кінця 80-х років ХХ століття. Сто
портретів видатних представників
українського народу – це долі ста
непересічних постатей, які присвятили
себе боротьбі і розбудові української
держави, ратним подвигам і політичній
діяльності, створенню художніх шедеврів,
унікальних літературних творів і чудес
техніки.

23. Сучасники віддають належне пам’яті видатного українця
М. С. Грушевського. Нині ім’я Грушевського носить Інститут
української історіографії і джерелознавства НАН України, а
також одна з центральних вулиць Київа. Біля Будинку
вчителя, де засідала Центральна Рада, споруджено пам’ятник
М.С. Грушевському.