2. Тема:
Спільна робота дошкільного закладу та
сім’ї у формуванні
особистості дошкільника
Мета:
Це розробка і апробація нетрадиційних форм
роботи з батьками,активне залучення батьків до
участі в навчально-виховному процесі
дошкільного навчального закладу.
3. В законі України "Про дошкільну освіту та
виховання”, "Базовому компоненті дошкільної
освіти в Україні” підкреслюється велика роль
родинного виховання, передбачається
взаємопроникнення сімейного і суспільного
виховання з метою створення для кожної
дитини єдиного виховного середовища й
водночас підкреслюється відповідальність за
виконання своїх батьківських обов’язків.
4. ЗАВДАННЯ:
- вивчення рівня педагогічних знань батьків
(анкетування,тести, діагностика);
- підбір довідкової та методичної літератури;
- надання теоретичної допомоги батькам
(бесіди, консультації, дні відкритих дверей тощо);
- забезпечення системної практичної допомоги
(диспути, дискусії, діалоги, практичні заняття);
- обмін досвідом виховання;
- розробка методичних рекомендацій.
5. Питання сімейного виховання завжди
знаходилися в колі уваги науковців,
зокрема,цій проблемі присвячені праці
Я. Коменського, Дж. Локка,
А.Макаренка, Й. Песталоцці,
Ж.-Ж. Руссо, В.Сухомлинського,
К. Ушинського, С. Русової
та інших.
6. Великий дар природи – продовжити себе і
повторити в дітях.
Інтеграція суспільного та родинного виховання
передбачає поєднання цих двох ланок в одну єдину,
з метою активного залучення сім’ї до навчальновиховного процесу.
7. Головне завдання сімейного виховання - підготовка дітей до
життя в соціальних умовах, що існують, набуття ними знань,
умінь і навичок, необхідних для нормального формування
особистості в умовах родини.
Метою виховання батьків є створення таких перспектив, у
яких вони відчувають потребу як вихователі.
8. Напрями роботи:
1. Вивчення сім'ї з метою з'ясування її можливостей
щодо виховання дітей;
2. Угрупування сімей за принципом можливості їхнього
етичного потенціалу для виховання своєї дитини, дітей;
3. Складання програми спільних дій педагога і батьків;
4. Аналіз результатів спільної діяльності.
9. Форми роботи з батьками:
1) індивідуальні (анкетування, попередні візити батьків з дітьми,
співбесіди, консультації, телефонний зв’язок, відвідування
вихованців удома).
2) наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди,
виставки, родинні газети, скринька ідей та пропозицій).
3) групові (консультації, збори, практикуми, школа молодих
батьків, зустрічі з цікавими людьми).
4) колективні (батьківські конференції, зустрічі за круглим столом,
засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, перегляд
ранків, спортивних змагань).
10.
11. Першою і вирішальною умовою позитивного напряму
взаємодії є довірливі відносини між вихователями і
батьками.
Другою і не менш важливою умовою має стати
партнерська позиція педагогів і батьків.
Відносини партнерства припускають рівність сторін,
взаємну доброзичливість і пошану.
12. Ефективність взаємодії з родиною багато в чому
залежить і від психологічного настрою, який виникає в
процесі повсякденних контактів між педагогами і
батьками.
Цей настрій визначається індивідуальним підходом
вихователів до самих батьків.
13. Вікова група
Кількість
сімей
Батьки активісти
Батьки виконавці
Батьки –
спостерігачі
22
Кількість
батьків в
групі
41
Друга
молодша
Середня
6 – 14,6%
10-24,4%
25 – 61%
22
41
10 -24,4%
10 – 24,4%
21 – 51,2%
Старша
22
41
17 – 41,5% 13 – 31,7%
11 – 26,8%
70
60
Батьки-активісти
50
40
30
Батьки-виконавці
20
10
0
Друга
молодша
Середня
Старша
Батькиспостерігачі
14. «Процес формування всебічно розвиненої, здорової
особистості на різних вікових станах
неможливий без постійного взаємозв’язку
родинного та суспільного виховання».
В.О. Сухомлинський
