у рідному краї серце співає

1. У РІДНОМУ КРАЇ СЕРЦЕ СПІВАЄ. ОДНА УКРАЇНА — І ДВОХ НЕ БУВАЄ!
Мета:
• поглибити знання учнів про державну символіку України;
• виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого й сучасного
через українські традиції;
• продовжувати формувати уміння конструктивного спілкування й аналізу.
Обладнання:
 український костюм для учителя;
 запис українських пісень;
 коровай, ніж;
 зображення державних символів України;
 Конституція України;
 виставка українських виробів (рушник, сопілка, глечик, писанка, бриль,
кошик);
 глечик із живими квітами (соняшник, чорнобривці, мальва, калина);
 стікери, вирізані у формі пелюсток соняшника та колосків за кількістю учнів;
 шаблон центру соняшника та стебел колосків (3 шт.);
 кольоровий папір (жовтий та блакитний) для напису: У — вишиванка, К —
гончарство, Р — лозоплетіння, А — ковальство, Ї — українські страви, Н —
український костюм, А — українська пісня;
 портрети видатних українців (10 шт.);

2.  скотч, кнопки, ручки.
ХІД ПРОВЕДЕННЯ
Державні символи
На дошці зворотним боком прикріплено чотири аркуші паперу у вигляді прапору
України, на яких написано: герб (малий тризуб), гімн, прапор, великий герб (проект).
Звучить українська пісня.
Учитель
Є багато країн на землі,
В них — озера, річки і долини...
Є країни великі й малі
Та найкраща завжди — Батьківщина!
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Є багато пташок голосних,
Любі, милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна —
Дорога нам усім Україна!
1-й учень. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі.
На ній жили наші прадіди, діди. На ній живуть наші батьки. А коріння українського
народу сягає сивої давнини. Понад одинадцять століть тому східні слов’яни створили
свою першу державу. Літописи називають її Руссю.
2-й учень. Вона належала до найкультурніших, найрозвиненіших держав. Русичі
вирощували хліб, розводили худобу, мали розвинені ремесла і промисли, а руські купці

3. були відомими на торгах Константинополя та Багдада. Ось так проходило зародження
нашої з вами Батьківщини.
Учитель. А без чого ми не можемо уявити сучасну державу? Так, без державних
символів.
1-й учень. Символи бувають державними і народними. Зупинимося на державних
символах. Основний Закон країни — Конституція — трактує їх так.
Учитель зачитує статтю 20 Конституції України. На дошці — чотири аркуші паперу
жовтого та блакитного кольорів, розміщені у вигляді прапора, на них зображено такі
написи: гімн — 15.01.1992 р., герб, прапор — 28.01.1992 р., тризуб — 19.01.1992 р.
1-й учень. Герб (малий тризуб). Історія тризуба поринає у сиву давнину. Ще в I–
IV ст. до н. е. тризуб було зображено на наскальних малюнках, монетах, гончарних
виробах, прикрасах. Тризуб означає триєдність життя: батько, мати, дитя, які
символізують силу, мудрість і любов. Тризуб відображає і єдність трьох стихій — землі,
води і повітря. А ще, якщо придивитися, то із частин тризуба можна скласти слово «воля».
Це саме те, чого завжди прагнув український народ.
2-й учень. Гімн. Перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської
Русі. Тоді роль гімну виконували бойові заклики та пісні. Так свідчить «Слово о полку
Ігоревім». А в період козацької історії на перший план виходять пісні-гімни, які
прославляли подвиги козаків: «Нумо, хлопці, до зброї», «Пісня про Сагайдачного», «Ой,
на горі вогонь горить». Пізніше, 1862-го року, з’являється вірш — гімн відомого
фольклориста-етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», музику до якого
написав Михайло Вербицький. Цей твір став новим національним гімном держави
Україна.
Петро Конашевич Сагайдачний (1570, Кульчиці — 10 березня 1622, Київ) —
шляхтич червоноруський з Перемишльської землі, козацький ватажок, кошовий отаман
Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва i Війська Запорозького. Організатор
успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та
Московського царства, меценат православних шкіл.
3-й учень. Прапор. Перші давньоруські знамена у літописах іменуються «чолкою
стяговою» — це прості довгі жердини, до вершин яких прикріплювали гілки дерев,
жмутки трави, квіти. На Русі стяги дуже поважали. Без прапора військо не вирушало
у похід, не вступало в бій. У XVII ст. були здебільшого червоно-малинові стяги. А вже

4. наприкінці XVII ст. поширення набувають сині полотна із жовтим, золотавим нанесенням
малюнків. Культуру нашого прапору зберегло Галицько-Волинське князівство. 1918 року,
в період становлення Української Народної Республіки, було затверджено жовто-
блакитний прапор. Але за часів СРСР у нашої республіки був інший прапор. І тільки після
проголошення незалежності було затверджено наш синьо-жовтий прапор.
4-й учень. Так над українським народом замайорів синьо-жовтий прапор, день шани
якого відзначають 23 серпня. До речі, 2008-го року над Євпаторією було піднято
найбільший прапор України: 14,4 м завширшки, завдовжки 21,6 м і вагою 70 кг. Про це
свідчать записи у Книзі рекордів України.
Учитель. Погляньте на дошку, із написів ми отримали зображення прапора України.
Національні символи
Учитель. Ми з вами пригадали державні символи України, а тепер давайте
поміркуємо, без чого не може бути України,— її традиції. Я б навіть сказала, її скарби.
Вправа «Скарби». Діти на стікерах у вигляді пелюсток соняшника пишуть народні
скарби України (вишиванки, костюм, лоза, ковані речі, писанки, хліб, українська їжа),
а вчитель кріпить на дошку до центра соняшника, щоб утворилася повноцінна квітка.
Учитель. Для закріплення знань про традиції та промисли українського народу
пропоную вашій увазі фото- і відеорепортаж із великого Сорочинського ярмарку, де
зібрано культурне надбання усього українського народу. У фільмі будуть представлені як
старовинні ремесла, так і сучасні. Також ви побачите, як дружній грузинський народ готує
свій традиційний хліб — лаваш.
Перегляд фільму.
Учитель. Гадаю, що фото- і відеорепортаж не залишив вас байдужими до нашої
молодої Української держави, якій виповнився 21 рік. Шлях до незалежності був
тривалим і тяжким, але наш народ подолав ці труднощі й зберіг надбання наших предків
і залишив нам нашу найсвятішу Батьківщину, яку ми мусимо оберігати, голубити
і прославляти. Прославляти своїм навчанням, талантами і відданістю, як прославляли
її наші предки. Давайте пригадаємо їх.
Учні презентують короткі повідомлення і чіпляють портрети відомих українців
навколо прапора України.

5. Учитель. Наша головна мета: щоб наші з вами онуки отримали від нас у спадщину
квітучу державу. А для цього я пропоную виконати цікаву вправу «Розкажу онуку».
Вправа «Розкажу онуку». Діти на стікерах у вигляді зерняток пишуть відповіді
на незакінчене речення: «Онуку про Україну я розповім…». Після цього триває
обговорення написаного.
Учитель. І в кінці уроку, як і належить за українськими традиціями, шанованих
людей частували українським хлібом. А я хочу почастувати вас тортом у вигляді карти
України, де також відмічено положення нашого міста _________.
Учнів пригощають солодощами, наприкінці виховної години звучить українська
пісня.

6. Учитель. Наша головна мета: щоб наші з вами онуки отримали від нас у спадщину
квітучу державу. А для цього я пропоную виконати цікаву вправу «Розкажу онуку».
Вправа «Розкажу онуку». Діти на стікерах у вигляді зерняток пишуть відповіді
на незакінчене речення: «Онуку про Україну я розповім…». Після цього триває
обговорення написаного.
Учитель. І в кінці уроку, як і належить за українськими традиціями, шанованих
людей частували українським хлібом. А я хочу почастувати вас тортом у вигляді карти
України, де також відмічено положення нашого міста _________.
Учнів пригощають солодощами, наприкінці виховної години звучить українська
пісня.