поетичний альбом до 70-річчя від дня народження поетеси

1. Надвірнянська центральна районна бібліотека
Світло поезій Галини Турелик
(поетичний альбом до 70-річчя від дня народження поетеси)
Укладач: М. Кушнерчук
2019

2. «У літературі визнаю
єдиний культ – духовної
і мовної краси»
(Г. Турелик)

3. Галина Зіновіївна Турелик - поетеса, журналістка. Народилася 2 лютого 1949 р. в м. Львові в родині службовця.
З 1958 року проживає на Прикарпатті, саме тут сформувалася як творча особистість. Після закінчення
факультету журналістики Львівського державного університету імені І. Франка працювала в редакціях газет,
довгі роки - першим заступником редактора всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного
часопису «Перевал». За першу поетичну збірку «Посіяний промінь» (1970) молоду журналістку приймають 1971
року в Спілку письменників України. Відтак було 20 років активного життя в літературі, підсумком яких
стали книги „Три зернини" (1972), „Вечірні бджоли" (1974), „Зелене багаття" (1976), „Новосілля" (1981), „Між
альфою й омегою" (1989), „Монолог" (1986), „Бурштинова ватра" (1990), «Здвиження» (2009). Кожна із цих
книг засвідчувала поглиблення майстерності поетеси, яка наче долала щоразу якийсь внутрішній духовний
бар'єр, йдучи від емоційності до філософської багатовимірності слова. Галина Турелик є лауреатом обласної
літературної премії ім. Дмитра Клима 1970 року за першу збірку «Посіяний промінь», лауреатом премії імені
Мирослава Ірчана та Володимира Свідзінського за поетичну збірку «Здвиження" („Місто НВ", 2009). У 1998
році за добірку поезій «Світлотіні старих світлин», опублікованиху у «Перевалі», вона була відзначена
обласною премією ім. Василя Стефаника.
Біографія.

4. Сторінка 2 Літературна творчість. Екскурс поетичними збірками
Літературна доля Галини Турелик
склалася загалом щасливо.
Творити поезії почала 1966-го
року. У 21 рік був вдалий
поетичний дебют – збірка поезій
«Посіяний промінь». У поезіях
дійсність переплітається з
минулим, радощі – з тривогами
думки і чуття. Авторка славить
людей праці, велич земної краси,
звучать мотиви найсвятіших
людських почуттів, філософські
роздуми над життям-буттям.

5. Галина Турелик зуміла поєднати в
своєму житті активну журналістську та
редакторську працю з поетичним словом.
У своїй поетичній творчості оспівувала
працю земляків-хліборобів, писала про
щастя і драми в коханні, про радість
материнства, чарівну красу природи.
У 1972 році вийшла друком друга
поетична збірка «Три зернини». У цій
збірці на повну силу звучить палка
любов до Матері-України, рідного краю.
Більшість віршів – ліричного складу, тут
усе дихає, промовляє: птахи, трава,
квіти, дерева. У збірці є вірші-присвяти
митцям, є цикл, присвячений Лесі
Українці.

6. У 1974 році поетеса видає наступну збірку
поезій «Вечірні бджоли». Тут йдеться про
радість материнства, шляхи людських доль,
вміщено великий цикл інтимної лірики –
«Любисток». Вірші світлі, мелодійні, від
фольклорного начала. Загалом відчувається
творче зростання авторки. Назва збірки – як
символ працелюбності, невтомності.

7. Четверта книжка авторки
«Зелене багаття» (1976) -
живлюще буяння весни.
Воно осяває поетесі світ
розкутої людини,
господаря свого краю.
Поезія багата на весняні
барви, молоду пристрасть,
мирний гомін трудового
дня, шляхи людських доль
і ніжну зажуру
материнства.

8. Наступна збірка поезій
«Новосілля» побачила світ у
1981 році у видавництві
«Карпати» (м. Ужгород). В
поезіях звучить ода коханню,
оспівується природа рідного
краю, радість буття, звучить
оптимістичне «І є любов ще
між людьми!»

9. «Монолог» - таку назву має шоста поетична
збірка Галини Турелик, видана у 1986 році. Ця
збірка – єдиний цілісний ліричний твір. У збірці
чотири розділи – «Вічне коло», «Жіночі
портрети», «Слово з вогню», «переживи, любове,
нас», в яких сповнений болю і тривоги погляд на
себе і на світ, протест проти байдужості,
бездушності в людських стосунках. Привертає
увагу розділ «Жіночі образи». В одинадцяти
портретах українських жінок, серед яких кохана
Довбуша Дзвінка, а ще втомлена актриса, самотня
жінка, лікарка та інші в поетичному образі
представлено внутрішній світ та переживання і
відчуття героїнь.

10. Лірична стихія інтимної лірики
представлена в останньому розділі
збірки «Переживи, любове, нас».
Один з віршів «Надивлюся на тебе»
надихнув композитора Богдана
Шиптура, який поставив його на
музику.

11. Наступна поетична збірка
«Між альфою й омегою»
побачила світ у 1989 році. В
цій книзі – гама почуттів і
образів, ліричні
переживання, роздуми про
людські чесноти та їх
відсутність, смисл буття,
про любов.

12. У 1990 році у видавництві «Дніпро»
вийшла друком восьма книга авторки –
поетична збірка «Бурштинова ватра».
Вірші у збірці – інтелектуально насичені,
емоційно напружені, нерідко полемічні. В
історико-культурних поетичних екскурсах
вона звертається до образів своїх видатних
земляків, в їхньому життєвому і творчому
подвигу вбачаючи приклад для сучасників,
роздумує над роллю поета у суспільстві. І
як завжди присутня неповторна лірика від
Галини Турелик. «Бурштинова ватра» -
підсумок певного етапу творчості поетеси

13. Починаючи з 1990 року, після виходу поетичного вибраного
— “Бурштинової ватри”, — настала творча пауза, що
затяглася на два десятиліття. Поетеса довго набиралася
вражень, почуттів, роздумів і аж у 2009 році в Івано-
Франківському видавництві «Місто НВ» вийшла її дев'ята
книга – збірка поезій «Здвиження». Перший розділ збірки –
«Єднаючи душею два світи» - це поезія духовна,
філософська. Вірші розташовані в часовому порядку
написання, що дозволяє простежити процес розвою душі
автора, який в одному з віршів названо «упізнаванням істин
призабутих». Другий розділ – «Біловоддя» - великий цикл
любовної лірики. В передньому слові до книги літературний
критик Євген Баран відзначає «У поетичній інтерпретації
Галини Турелик маємо талановите, глибинне, чесне звучання
тих почуттів, вражень, переживань, якими сповнена лірична
героїня книги» І ще: «Три ключові моменти формують
стратегію поетичного мислення Галини Турелик у новій
книзі: Бог, Україна, Любов. Остання категорія є синонімом
ще одного необхідного коду творчості – Свободи».

14. На разі, це остання книга поетеси. Євген Баран
вважає, що творчий набуток Галини Турелик
заслужено складає основу українського
літературного канону другої половини ХХ століття.
Авторка однаково сильна в ліричному вірші і
громадянській ліриці. ЇЇ письмо зріле, пластичне,
кольористичне.

15. Твори Галини Турелик
друкувались в обласній,
всеукраїнській пресі,
різних часописах,
колективних збірниках,
антологіях, як наприклад
«Від Карпат до Опілля»
(2001), «Літературне
Прикарпаття»2003).

16. Сторінка 3 Галина Турелик – журналіст
За фахом Галина Зіновіївна – журналіст і багато років віддала цій праці в редакціях різних Івано-
Франківських газет, а також у часописі «Перевал». За її сприяння та участі на сторінках цього
видання вперше побачили світ багато творів Богдана Бойка, Тараса Мельничука, Степана Пушика,
Степана Процюка, Антона Морговського, уривки з трилогії Михайла Андрусяка та інших авторів.
Завжди тішилася, що свої твори для друку в журналі присилають автори з усієї України. Їй
доводилось редагувати багато чужих творів. Тож намагалась робити це делікатно, без руйнації.
«Якщо бачу, що це поліпшує текст — правлю, найчастіше ж підказую авторові, над чим, на мою
думку, варто ще подумати» - говорить Галина Зіновіївна.

17. Сторінка 4 Галина Турелик в сьогоденні
Сьогодні поетеса і надалі
перебуває в творчому пошуку,
слідкує за творчими успіхами
колег. Вона говорить: «Раніше я
була байдужою до модерної
поезії, до формальних пошуків.
Нині й це мене зацікавило. І
психологія творчості. Нині
молоді письменники набагато
розкутіші й навіть ризикованіші
в пошуках стилю, тематиці. Хай
їм щастить знаходити! Але хочу
вірити: мої пошуки теж не
скінчилися — цвітуть і родять
же старі яблуні…»

18. Якось в інтерв’ю, яке провів з нею Євген Баран, Галина Зіновіївна
сказала: «В одному з перших моїх віршів є такі слова: «Мовчать
сади мовчанням солов’я // над яблуком великим і прозорим. // А
ранками ліловими угору// росте увосени душа моя. // А восени, як
літа пізня тінь, // а восени, як провесняний промінь // мільйон
дрібних листочків невідомих// лягає в ґрунт прийдешніх поколінь. //
Отак і з деревця життя мойого // колись живі листочки обмете…».

19. А ось — заспів нової книжки: «Я розумію: вже моя ріка // до гирла
добігає, до впадіння. // Ніхто — і навіть Господа рука –// не спинить
плин. По глині чи камінні // сльоза доплине до кінця рядка – // і упаде,
як падає твердиня…»
Між цими візіями вмістилося ціле творче життя і великий
відтинок фізичного. Дзвінкий голос молодої поезії змінився
приглушено-притамованими інтонаціями розмислів, а все ж як
близько одна від одної ці маленькі вершини — здається, одним
кроком переступиш “цю розколину межи нами, що зоветься не
смертю — життям”…

20. З любов’ю, напутніми словами звертається поетеса до молодих
авторів: «Так, хочу і люблю говорити з молодими. Прихильно
прислухаюсь до їхніх інтонацій, до голосів нового життя. Кажу їм:
творіть без страху, адже Божественне у ваших душах. Не бійтеся
помилитися і не соромтеся виправити помилку. Не витворюйте ні
літературних, ні інших ідолів. Усвідомлюйте велич рідного народу і
плекайте свою національну гідність. …усе в нас буде, // як тільки
совість не засне…».

21. Сторінка 5. Поетична.
Звучать поезії з усіх книг авторки, наявних в книгозбірні.

22. І як би не склався життєвий, творчий шлях
ювілярки, що б не довелось прожити і пережити,
але завжди в серці, в душі залишалось щось
незмінне, чисте, те, що виокремлює творчих
людей – служіння своєму народові.

23. Використана література:
1. Турелик Г. Три зернини [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Київ: Рад. письменник,
1972. – 70 с.
2. Турелик Г. Вечірні бджоли [Текст]: поезії./Г. Турелик. – Ужгород: Карпати, 1974. –
93 с.
3. Турелик Г. Зелене багаття [Текст]: поезії./Г. Турелик. – Ужгород: Карпати, 1976. –
124 с.
4. Турелик Г. Новосілля [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Ужгород: Карпати, 1981. – 94 с.
5. Турелик Г. Монолог [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Київ: Молодь, 1986. – 84 с.
6. Турелик Г. Між альфою і омегою [Текст]: лірика /Г. Турелик. – Київ: Рад.
письменник, 1989. – 159 с.
7. Турелик Г. Бурштинова ватра [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Київ: Дніпро, 1990. –
205 с.
8. Турелик Г. Здвиження [Текст]: поезії /Г. Турелик. – Івано-Франківськ: Місто НВ,
2009. – 179 с.
9. Баран Є. Упізнавання істин призабутих… /Є. Баран // Турелик Г. Здвиження
[Текст]: поезії. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. – С. 3-4.

24. Інтернет-ресурси:
Галина Турелик: «У літературі визнаю єдиний
культ…» [Електронний ресурс]: [інтерв’ю] . – Режим
доступу: slovoprosvity.org/2010/01/19/галина-турелик-
«у-літературі-визнаю-є/. – Назва з екрану.

25. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!