Створення міні-проектів на уроках української літератури.

1. Презентація за
творчістю Ліни
Костенко
Міні-проект
„Пейзажна
лірика”
Міні-проект
„Філософська
лірика”
Міні-проект
„Інтимна
лірика”
Літературне
гроно за
творчістю
Л. Костенко

2. Презентація
за творчістю
Ліни
Костенко

3. Ліна Костенко
19 березня 1930 р.

4. У народі кажуть, що 19 березня прилітають з вирію лелеки —
птахи в українському фольклорі обожнювальні й тотемні.
Мабуть, саме вони принесли в цей день у далекому 1930 р. в сім’ю
ржищівського вчителя немовля-дитину, яка згодом стала Ліною
Костенко.
Батьки майбутньої поетеси — високоосвічені порядні люди —
учителювали. З ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні,
етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та
історичні взірці для наслідування. На все життя Ліна
перед собою мала приклад батька — Василя
Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов),
педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому
рівні викладати всі предмети в школі.

5. Родина Костенків зазнала суворих переслідувань у роки
сталінщини.
Одного страшного дня було заарештовано батька та
забрано від сім’ї на цілих десять років. Маленька Ліна тоді
ще й не уявляла, що таке бути дочкою «ворога народу»,
вона просто не могла змиритися в душі, за що й чому її
такого доброго, розумного, інтелігентного
татка так безцеремонно й
брутально принизили,
відірвали від неї й
матері.

6. Ліна Костенко надовго запам’яталася
ровесникам і навіть уже відомим
талантам не тільки аристократичною
красою, яка свідчила про глибоку
духовність допитливого дівчатка-
підлітка, а й дивовижно свіжими
віршами, оригінальним поглядом на
світ і вмінням відтворити побачене
несподіваними словами.

7. Раннє дитинство Ліни минало «над берегами
вічної ріки» — понад Дніпром. Коли дівчинці
минуло 6 років, родина перебралась до Києва.
Тут маленька Ліна закінчила середню школу,
навчалася в педагогічному інституті. 1952 р.
вступила до Московського літературного
інституту імені М. Горького, який закінчила з
відзнакою (1956).
Була однією з перших і найпримітніших у
плеяді молодих українських поетів, що
виступили на межі 1950-1960 рр. Період так
званих «шістдесятників» створив новітні
стилі в українській літературі, змусив
творити щось нове, атипове, щось авангардне,
але, як і завше, безжальне та максимально
критичне щодо влади та тодішнього режиму.

8. На початку 1960 р. брала участь у літературних вечорах
київського Клубу творчої молоді, але на своєму літературному
шляху довелося Ліні Костенко пережити майже
п’ятнадцятилітнє невизнання її як митця.
Це був сумний період у житті письменниці
зокрема й в історії української літератури
взагалі. Хоча й тоді вона писала. Не
зламалася, не зневірилася, не
занепала духом, а шліфувала
своє поетичне слово.

9. Починаючи з 1961 р., її піддавали критиці за
«аполітичність», був знятий з плану
знімання фільм за сценарієм Л. Костенко
«Дорогою вітрів».
1968 р.— написала листи на захист
В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в
газеті «Літературна Україна». Після цього
ім’я Л. Костенко в радянській пресі довгі
роки не згадувалося. Вона працювала
«в шухляду».

10. 1973 — потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК
КПУ з ідеології В. Маланчуком. Лише 1977 року, після відходу
В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки»,
через два роки — роман у віршах «Маруся Чурай», 1
980 р.— збірка «Неповторність», 1987 р.— збірка
«Сад нетанучих скульптур». 1989 р. побачила світ
збірка «Вибране».1979-го, за спеціальною
постановою Президії СПУ, — мали
надрукувати історичний роман у віршах
«Маруся Чурай», який пролежав
без руху 6 років. За нього
поетеса 1987 року була
удостоєна Державної
премії УРСР імені
Т. Г. Шевченка.

11. Записки українського самашедшого — перший прозовий роман
Ліни Костенко. Вперше вийшов у світ у видавництві Івана
Малковича «А-ба-ба-га-ла-ма-га» в грудні 2010 року.
Роман практично зразу ж став українським
бестселером. Перший тираж становив
10 тисяч і вже за півмісяця був розкуплений,
що встановило своєрідний рекорд для українських
видань. Недостача книг на ринку призвела до появи
піратських передруків книги. Станом на
червень 2011року загальний офіційний
тираж роману становив 80 тисяч.
З січня 2011 року Ліна вирушила
у тур-презентацію свого першого
роману. Презентації відбулися в Києві,
Рівному та Харкові, усюди були аншлаги,
не всі бажаючі змогли потрапити через
те, що вже не було місця у залах.
Але 9 лютого письменниця
перервала свій тур через особисту образу.

12. Найпомітніша поетеса другої половини ХХ
ст. ЇЇ дочка Оксана Пахльовська говорить
про поезію: “Мамина поезія з самого
початку, від перших віршів, була бунтом.
Бунтом особистості. Повстанням духу. І
слава, що до неї приходила, була не
популярністю, не модою. Вона була
вистражданою надією людей на своє
відродження, на можливість повернутися
до себе, на можливість відродження вже
нібито виродженої і остаточно
приборканої нації.”
Ліна Костенко найпомітніша поетеса другої
половини ХХ ст. ЇЇ дочка Оксана Пахльовська
говорить про поезію: “ Мамина поезія з самого
початку, від перших віршів, була бунтом. Бунтом
особистості. Повстанням духу. І слава, що до неї
приходила, була не популярністю, не модою. Вона
була вистражданою надією людей на своє
відродження, на можливість повернутися до себе,
на можливість відродження вже нібито виродженої
і остаточно приборканої нації ” .

13. Ліна Костенко як поетеса володіє якоюсь
магічною силою. Її поезія звертається до нас
своєю виразною мовою, і ми починаємо розуміти
все те, що невимовно дрімало в наших душах,
турбувало, болісно тривожило. Ліна Костенко як
людина - невіддільна від своєї поезії. Зрештою,
саме тому я й люблю її вірші, бо вони
допомагають мені жити, відкривають переді
мною світ загальнолюдських цінностей, а у
найважчі хвилини - допомагають вистояти,
витримати, не зігнутися. “ Народ шукає в геніях
себе ”, - цей рядок Ліна Костенко присвятила
великому Кобзарю. Але хочеться думати, що
прийде час і нащадки скажуть:
“ Народ знайшов себе в Ліні Костенко ”.

14. Міні-проект
„Пейзажна лірика”

15. Пейзажна лірика
Ліни Костенко
Проект: літературно-творчий, дослідницький, парний,
короткостроковий, пошуковий, міжпредметний.
Призначений для учнів 6-11-х класів.
План реалізації проекту
1.Підготовка виступу для захисту дослідницької роботи
«Пейзажна лірика Ліни Костенко».
2.Створення макета міні-презентації до виступу.
3.Підбір зображень, що ілюструють зміст міні-проекту.
4.Робота над поезією Ліни Костенко.
5.Робота над дизайном міні-проекту.
6.Використання творчої роботи у ході захисту проекту.

16. У пейзажній ліриці Ліни Костенко часто зустрічаємо слово
«люблю».Природа,нібивідчуваючинастрійлюдини,приймаєїїболі
й страждання, наснажує світлою радістю й тихим
умиротворенням, дарує відчуття скороминущості суєтного
людського життя й вічності навколишнього світу, і поетеса
відповідає їй любов’ю й вдячністю:
Мене ізмалку люблять всі дерева
І розуміє бузиновий Пан,
чому верба, від крапель кришталева,
мені сказала: «Здрастуй!» – крізь
туман.
Чому ліси чекають мене знову,
на щит піднявши сонце і зорю, -
Я їх люблю. Я знаю їхню мову.
Я з ними теж мовчанням говорю.

17. Якщо, за визначенням В. Панченка, ріка у творах Ліни
Костенко є символом стоїцизму, то ліси, сади, взагалі дерева –
символомторжестважиття.ПриродадляЛіниКостенкотака
ж одухотворена, як людська душа. Рідкість із зеленим світом –
це спорідненість з духовним космосом нашої планети, гостре
відчуття неподільності всього живого. У вірші «Послухай цей
дощ» про це сказано дуже чуйно й водночас відверто:
Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою
присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
Та, може, це і є моя найвища сутність.

18. Ліна Костенко особливо тонко відчуває свою єдність з довкіллям,
навіть якусь розчиненість у ньому.
Поетеса не просто відтворює його красу, вона спілкується з
кожною травинкою, комашкою, з усім світом. Природа для неї -
це жива мисляча істота, якій властивий емоційно-
психологічний стан. Глибина такого сприйняття визначається
національними особливостями фольклорних та літературних
традицій. Звідси і весь обшир фантастично забарвлених
образно-метафоричних асоціацій.
Цікавим з цього погляду є метафоричний вислів із поезії “Цей ліс
живий”, який надає пейзажному зображенню живої образності й
яскравої експресивності.
Ліна Костенко наділяє природу властивостями, які притаманні
людині. Все, що діється в лісі, набуває в її уяві олюднення –
антропоморфізації.

19. Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси радісних беріз.
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс.
Багряне сонце сутінню лісною
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.
Малі озерця блискають незлісно,
колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу і з людьми.

20. Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.

22. Фактично кожний твір, присвячений осені, має своє, притаманне
тільки йому, технічне вирішення. Витонченим шедевром
поетичного мистецтва є поезія «Осінній день, осінній день,
осінній!».
Впадає у слух філігранно здійснена алітерація, що надає тексту
якоїсь магічності, доброго чаклунства, коли тебе задаровують
красою. Важливо, що алітерація не глушить зміст. Два перших
рядки навіюють враження сонячного осіннього дня, коли
навколишній світ, завдяки високому безхмарному небу та
прохолодному, чистому повітрю, по вінця сповнений синяви.
«Осанна осені!» - це її вітання, усвідомлення того, що вона уже
прийшла. Важливо, що в самому вітанні осені відчутний легкий
відтінок. Далі традиційні « знаки» осені – айстри, що уже вражені
першими морозами, вервечки птахів над полем, дещо грайливе
«Багдадський злодій літо вкрав» і, нарешті, чудовий пуант про
коника, який уже виспівав за літо і тепер, восени, у нього вже нема
мелодій, і взагалі, осінь – це не його час.

23. Міні-проект
„Філософська
лірика”

30. Міні-проект
„Інтимна
лірика”

31. Проект: літературно-творчий, дослідницький, парний,
короткостроковий, пошуковий, міжпредметний. Призначений для
учнів 6-11 класів.
План реалізації проекту
1. Підготовка виступу для захисту дослідницької роботи
«Інтимна лірика Ліни Костенко».
2. Створення макета міні-презентації до виступу.
3. Підбір зображень,що ілюструють зміст міні-проекту.
4. Робота над поезією Ліни Костенко.
5. Робота над дизайном міні-проекту.
6. Використання творчої роботи у ході захисту проекту.

32. Інтимна лірика - це умовна назва ліричного твору, в якому
панівний мотив — любовна пристрасть автора. Таку лірику ще
називають «любовною», або «еротичною». Інтимна лірика
розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає
найяскравішим художнім документом історії людського серця;
основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють
витончену інтимізацію буття, втаємничення у заповітні істини.
Інтимна лірика Ліни Костенко відзначається емоційним
багатством,пронизана мотивом любові як прекрасної стихії
ніжності й осяяння душі. У книзі «Вибраного» вона складає розділ
«Безсмертним рухом скрипаля».
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз…
Це дуже характерні для інтимної лірики Ліни Костенко рядки
з вірша «Недумано , негадано.» Ще й тим характерні, що в них -
бунт проти ерзац – почуттів, напівлюбові, лукавства й
розрахунку.

33. Якщо все ж таки спробувати схарактеризувати любовну лірику Ліни
Костенко зі змістового боку,то треба відзначити, що вона містить
досить широкий емоційний спектр цього почуття – від його найвищої
піднесеності, своєрідного «піку» почуттєвого підйому, коли
любов,здається, набуває ознак близької до божевілля навіженості, до
більш спокійних, навіть пригасаючих станів.
У даній поезії Ліни Костенко любов – невгамовна пристрасть:
Спини мене отямся і отям,
Така любов буває раз в ніколи .
Вона ж промчить над зламаним життям,
За нею ж будуть бігти видноколи .
Вона ж порве нам спокій до струни,
Вона ж слова поспалює вустами .
Спини ж мене, спини і схамени,
Ще поки можу думати востаннє ,
Ще поки можу, але вже не можу.

34. Інтимна поезія Ліни Костенко має дивовижну
особливість,що в ній знаходимо й впізнаємо рядки,які
,одного разу прочитані,здаються власними.Вони вже
належать не тільки й не стільки поетесі,скільки
нам,читачам.
Їх хочеться пригадувати,перечитувати,щоразу
знаходячи якийсь несподіваний відтінок змісту чи
настрою,ними навіть хочеться освідчуватися в коханні.
Бо інтимна лірика Ліни Костенко – це дивовижний світ
Жінки , повний пекучої ніжності й гордовитої
самоповаги, мудрості й безоглядного шаленства.
Підтвердженням цього є поезія Ліни Василівни.

35. Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вищенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
що на світанку струшує росу.
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

36. Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.

37. Літературне гроно
за творчістю
Л. Костенко

38. Шістдесят-
ниця Смілива
Чесна
Правдолюбива
Справедлива
Премія
Ф. Петрарки
Премія
Т. Г. Шевченка
Загадкова
Лірична
Унікальна
Сучасниця