1. Формування професійної
майстерності педагога мистецьких
дисциплін у системі
післядипломної педагогічної освіти

2. Людство вступило в інноваційний тип
прогресу, тому треба говорити про
інноваційність як сутнісну рису всього
життя і діяльності суспільства й окремої
людини.
В.Кремінь

3. Соціально-психологічні фактори формування
професійно-педагогічних якостей
• змістовий
• організаційний
• особистісний
• науковий

4. Модель НМС неперервного зростання професійної майстерності вчителя образотворчого
мистецтва
Умови
професійного
зростання
Зміст діяльності Основні методи,
заходи
•науково-методичне та інформаційне забезпечення закладів освіти;
•підтримка та розвиток інноваційної діяльності в освіті, інноваційних навчальних закладів;
•створення науково обґрунтованої, гнучкої та розгалуженої системи неперервного підвищення
кваліфікації;
•забезпечення на основі вдосконалення професійної діяльності фахівця неперервності та
наступності у розвитку його особистості;
•оновлення теоретичних і практичних знань спеціалістів, стимулювання процесу
самовдосконалення у зв′язку з підвищенням вимог до рівня кваліфікації та необхідністю засвоєння
сучасних методів розв′язання професійних завдань;
•вироблення стратегії розвитку професійно-педагогічної освіти та самоосвіти, визначення її пріоритетів;
•організація наукових досліджень, спрямованих на розвиток професійної компетентності педагогів і
керівних кадрів;
•надання практичної допомоги педагогічним і керівним кадрам у доборі актуального змісту освіти, методів
його реалізації та оволодіння ними;
•приведення кваліфікації кадрового потенціалу педагогів до сучасного рівня вимог;
•створення творчої атмосфери в освітніх закладах, культивування інтересу до інновацій та їх
ініціювання;
•створення мережі експериментальних майданчиків, авторських майстерень, студій тощо з окремих
напрямків навчально-виховної та науково-методичної роботи, керівництво, консультування та
координація їх діяльності;
•вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду педагогів;
•допомога у самовизначенні та виборі необхідного розвивального в професійно-особистісному
відношенні освітнього маршруту і режиму навчання.
здійснення інноваційної діяльності
•з′ясування кола проблем, якими цікавляться педагоги, які хвилюють їх, діагностика їхніх потреб;
•прогнозування мети, завдань, основних напрямків і принципів роботи з педагогічним колективом, окремими
педагогами;
•створення творчої атмосфери в навчальному закладі, позитивного психологічного клімату;
•формування інформаційної культури педагогів через систематизацію знань у галузі інформаційних технологій;
•забезпечення можливостей для особистісного та професійного самовдосконалення кожного педагога за
рахунок розробки і реалізації програм розвитку і саморозвитку особистості;
•створення вчителеві умов для інтелектуального, соціального і духовного розвитку, самореалізації особистості;
•досягнення оптимальної реалізації впливу самоосвіти на розвиток особистості вчителя та учня;
КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ
КВАЛІФІКАЦІЇ (ОЧНІ,
ОЧНО-ЗАОЧНІ,
ДИСТАНЦІЙНІ,
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІ),
САМООСВІТА,
МІЖКУРСОВІ ЗАХОДИ
МОДЕЛЮВАННЯ,
КОНСУЛЬТАЦІЇ,
ДИСКУСІЇ,
ТРЕНІНГИ,
ПРАКТИКУМИ,
МАЙСТЕР-КЛАСИ
ТОЩО
КВАЛІМЕТРИЧНІ,
ІНТЕРАКТИВНІ,
ПРОЕКТНІ МЕТОДИ,
ВИСНОВКИ,
УЗАГАЛЬНЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ

5. Спеціалізація “ Художня культура ”
Курсом передбачено 500 годин занять.

6. Спеціалізація “ Художня культура ”
І (очний) – заїзд,
теоретичний блок
ІІ (змішаний) –
консультації,
стажування, виконання
творчих робіт
(очний) –
теоретичний блок,
підсумковий
контроль.
ГРАФІК СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

7. ОСНОВНА МЕТА КУРСУ
Підготувати вчителів до викладання курсу «Художня
культура» у загальноосвітній школі шляхом
ознайомлення їх із сучасними культурологічними
теоріями і вченнями, апробації арсеналу новітніх
методик, методів, прийомів, технологій, спрямованих
на підготовку школярів до успішної взаємодії з
культурним середовищем, на забезпечення їх
творчої особистісної самореалізації в умовах діалогу
культур і глобалізації через засвоєння комплексу
знань, формування відповідних художньо-практичних
компетенцій.

8. ЗАВДАННЯ КУРСУ
• опрацювати з учителями провідні завдання предметів художньо-естетичного
спрямування освітньої галузі “Естетична культура” Державного стандарту базової і
повної середньої освіти;
• ознайомити педагогів з накопиченим в облІППО досвідом щодо використання
сучасних технологій при викладанні курсу “Художня культура”;
• забезпечити практичне опрацювання слухачами основних методів, методичних
прийомів, інтерактивних технологій, найбільш ефективних і доцільних для
використання на уроках художньо-естетичного циклу через систему тренінгів та
організацію педагогічної практики в школах міста області, де викладається і
варіативний курс „Художня культура”;
• підготувати слухачів до керівництва районними (міськими) методичними
об’єднаннями вчителів художньої культури через надання відповідної науково-
методичної допомоги щодо створення банку матеріалів (теоретичного і
прикладного характеру) для викладання курсу «Художня культура» тощо.

9. Структура кейсу передбачає:

10. Структура кейсу передбачає: