Чому тренінг ?Чомутренінг ?
Інтерактивна методика
тренінгової програми ґрунтована на
переконанні, що люди ефективніше
вчаться, коли відчувають ціннісне
прийняття своїх власних знань та
досвіду й коли мають змогу
поділитися ними в комфортному
середовищі
3.
Тренінг – цеТренінг– це
можливістьможливість
• відкриття інших людей, навчання
через взаємодію з ними, розуміння
того, на що здатні люди, від яких
раніше не очікувалося нічого цікавого;
• у безпечних, з одного боку, трохи
штучних, а з іншого - наближених до
реальності умовах взаємодії з іншими
людьми досягти бажаних змін.
4.
Тренінг – ценавчанняТренінг – це навчання
• яке приносить учасникам
задоволення, активізує їх,
стимулює інтерес до пізнання;
• результат якого досягається у
продуктивній взаємодії всіх
учасників тренінгу;
5.
Тренінг – цепроцесТренінг – це процес
• у центрі якого важливою є проблема та
її розуміння учасниками групи, а не
компетентність ведучого щодо
зазначеної проблеми;
• відкриття учасниками в собі нових
здібностей, відчуття того, що вони
знають і вміють більше, ніж до цього
часу думали про себе;
Першочерговим кроком єкадрове забезпечення
процесу національно-патріотичного виховання дітей та
молоді.
Відповідне навчання фахівців з національно-
патріотичного виховання дітей та молоді, підвищення
їхньої кваліфікації, оволодіння ними знаннями, уміннями
і навичками.
Удосконалення професійної компетентності
фахівців з національно- патріотичного виховання має
відбуватися за допомогою сучасних інтерактивних форм і
методів роботи.
Стратегія національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на 2016-2020
роки
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 580/2015
ЛейтмотивЛейтмотив
Найгуманніші,Найгуманніші,
найефективніші йнайефективніші й
завершенісистемизавершені системи
виховання створювалися увиховання створювалися у
драматичній ситуаціїдраматичній ситуації
крутих соціальних змінкрутих соціальних змін
(досвід А. Макаренка,(досвід А. Макаренка,
Я.Корчака, Я. КоменськогоЯ.Корчака, Я. Коменського
тощо)тощо)
Як це зробити?Якце зробити?
• висвітлення питань пов’язаних з
патріотизмом має відбуватися не
тільки під час викладання предметів
• основний наголос мотиваційного
впливу на дитину робиться у
цінностях, традиціях і практиці
всієї життєдіяльності закладу;
(“прихована навчальна програма”)
• до розв’язання проблем
патріотичного виховання
залучаються усі дотичні установи,
заклади, місцева громадськість
Переваги партнерстваПереваги партнерства
•створення достовірного
інформаційного поля з проблеми
• виграш часу та примноження ресурсів
• ознайомлення з Програмами і
Проектами патріотичного виховання
• використання сильних сторін і
врахування особливостей кожного з
партнерів
• унеможливлення непрофесійного
дублювання
• максимально широкий спектр
охоплення цільових груп
• єдність виховних вимог і впливів
19.
БарБар’’єри партнерстваєри партнерства
Організаційнийрівень:Організаційний рівень:
• недосконалість координування взаємодіїнедосконалість координування взаємодії
• нестача кваліфікованих кадрівнестача кваліфікованих кадрів
• конфлікт відомчих (секторальних) інтересівконфлікт відомчих (секторальних) інтересів
• відсутність системи підготовки менеджерів МРГвідсутність системи підготовки менеджерів МРГ
• розмитість сегментування сфер відповідальностірозмитість сегментування сфер відповідальності
секторівсекторів
Особистісний рівень:Особистісний рівень:
• стигматизація мислення фахівців (відданністьстигматизація мислення фахівців (відданність
моралізаторству)моралізаторству)
• відсутність необхідних навичок і досвіду роботи увідсутність необхідних навичок і досвіду роботи у
міжсекторальній команді (МРГ)міжсекторальній команді (МРГ)
• недостатність числа навчальних семінарів знедостатність числа навчальних семінарів з
опанування інтерактивними методами і технологіямиопанування інтерактивними методами і технологіями
патріотичного вихованняпатріотичного виховання
20.
Партнерство - цеПартнерство- це
•узгоджена співпраця кількох сторін чи
секторів для пошуку рішень з
визначеними спільними цілями,
завданнями та обсягом робіт кожного
з учасників;
• можливість об’єднання різних
інтересів, ресурсів та завдань в єдину
стратегію, прийнятну для всіх
організацій-учасників задля досягнення
Громадські об’єднання +
соціально
відповідальнийбізнес
Державні виховуючі
інституції + органи
місцевого
самоврядування
Учасники педагогічної
взаємодії (педагоги +
учні + батьки)
Основний очікуваний результат взаємодії та зусиль
партнерів: створення системи патріотичного виховання
Система
патріотичного
виховання
26.
Хай справу нашупідносять
два крила:
наука й практика – розумне і
діяльне
#3 максимально узагальнюючи, можна вивести мету виховної діяльності навчального закладу, яка полягає у перетворенні середовища комплексних ризиків, у якому проживають наші діти, на простір розвитку їхньої особистості, створений спільно з дітьми, батьками та громадою.
Саме це допоможе дитині набути необхідних компетенцій здорового способу життя для продуктивної життєдіяльності у ринковому суспільстві. Сходження, подвоєння потенціалів життєвого простору учня й виховного простору навчального закладу прогнозовано забезпечує високу життєздатність, життєстійкість, життєтворчість дитини.
#4 Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
#5 Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
#6 Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
#7 Бути партнерами означає використовувати сильні сторони і можливості та компенсувати слабкі сторони чи обмежені можливості одне одного під час розв’язання проблеми
#15 максимально узагальнюючи, можна вивести мету виховної діяльності навчального закладу, яка полягає у перетворенні середовища комплексних ризиків, у якому проживають наші діти, на простір розвитку їхньої особистості, створений спільно з дітьми, батьками та громадою.
Саме це допоможе дитині набути необхідних компетенцій здорового способу життя для продуктивної життєдіяльності у ринковому суспільстві. Сходження, подвоєння потенціалів життєвого простору учня й виховного простору навчального закладу прогнозовано забезпечує високу життєздатність, життєстійкість, життєтворчість дитини.
#17 Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
#18 Не викликає сумніву, що ФЗСЖ необхідно здійснювати профілактично, завчасно. Але для цього треба застосовувати ефективні методики. Варто лише згадати, що профілактична робота проводиться у нас багато років, і поки що вона була неефективною. Отже, необхідно змінити принципи і підходи, вивчивши найкращий позитивний досвід.
#19 Що це нам дає? Переваги очевидні. Це: доступ до єдиного інформаційного банку, вчасне поінформування про нові Програми і Проекти, збільшення сфер впливу і синхронізація виховних інтервенцій.
#20 Однак, бар’єрів також може бути багато. При чому як наочних, так і “підводних каменів”
#21 Бути партнерами означає використовувати сильні сторони і можливості та компенсувати слабкі сторони чи обмежені можливості одне одного під час розв’язання проблеми
#22 Партнерство може здійснюватися на різних рівнях: особистісному, організаційному, місцевої громади, регіональному, державному тощо.
#23 Мотивуючи дитину до ЗСЖ мають узгоджено працювати шкільна адміністрація, психолог, медсестра, класний керівник, соціальний педагог, вчителі-предметники.
#24 Шкільну політику здоров’я, безперечно, мають визначати органи шкільного самоврядування: це
#25 Коло потенційних партнерів на рівні місцевої громади визначається її особливостями і ситуативною необхідністю. Цей перелік можна ще довго продовжувати, наприклад, соціальні служби, правоохоронні органи тощо.