Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
2. Чому тренінг ?Чому тренінг ?
Інтерактивна методика
тренінгової програми ґрунтована на
переконанні, що люди ефективніше
вчаться, коли відчувають ціннісне
прийняття своїх власних знань та
досвіду й коли мають змогу
поділитися ними в комфортному
середовищі
3. Тренінг – цеТренінг – це
можливістьможливість
• відкриття інших людей, навчання
через взаємодію з ними, розуміння
того, на що здатні люди, від яких
раніше не очікувалося нічого цікавого;
• у безпечних, з одного боку, трохи
штучних, а з іншого - наближених до
реальності умовах взаємодії з іншими
людьми досягти бажаних змін.
4. Тренінг – це навчанняТренінг – це навчання
• яке приносить учасникам
задоволення, активізує їх,
стимулює інтерес до пізнання;
• результат якого досягається у
продуктивній взаємодії всіх
учасників тренінгу;
5. Тренінг – це процесТренінг – це процес
• у центрі якого важливою є проблема та
її розуміння учасниками групи, а не
компетентність ведучого щодо
зазначеної проблеми;
• відкриття учасниками в собі нових
здібностей, відчуття того, що вони
знають і вміють більше, ніж до цього
часу думали про себе;
11. Першочерговим кроком є кадрове забезпечення
процесу національно-патріотичного виховання дітей та
молоді.
Відповідне навчання фахівців з національно-
патріотичного виховання дітей та молоді, підвищення
їхньої кваліфікації, оволодіння ними знаннями, уміннями
і навичками.
Удосконалення професійної компетентності
фахівців з національно- патріотичного виховання має
відбуватися за допомогою сучасних інтерактивних форм і
методів роботи.
Стратегія національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на 2016-2020
роки
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 580/2015
13. ЛейтмотивЛейтмотив
Найгуманніші,Найгуманніші,
найефективніші йнайефективніші й
завершені системизавершені системи
виховання створювалися увиховання створювалися у
драматичній ситуаціїдраматичній ситуації
крутих соціальних змінкрутих соціальних змін
(досвід А. Макаренка,(досвід А. Макаренка,
Я.Корчака, Я. КоменськогоЯ.Корчака, Я. Коменського
тощо)тощо)
16. Як це зробити?Як це зробити?
• висвітлення питань пов’язаних з
патріотизмом має відбуватися не
тільки під час викладання предметів
• основний наголос мотиваційного
впливу на дитину робиться у
цінностях, традиціях і практиці
всієї життєдіяльності закладу;
(“прихована навчальна програма”)
• до розв’язання проблем
патріотичного виховання
залучаються усі дотичні установи,
заклади, місцева громадськість
18. Переваги партнерстваПереваги партнерства
• створення достовірного
інформаційного поля з проблеми
• виграш часу та примноження ресурсів
• ознайомлення з Програмами і
Проектами патріотичного виховання
• використання сильних сторін і
врахування особливостей кожного з
партнерів
• унеможливлення непрофесійного
дублювання
• максимально широкий спектр
охоплення цільових груп
• єдність виховних вимог і впливів
19. БарБар’’єри партнерстваєри партнерства
Організаційний рівень:Організаційний рівень:
• недосконалість координування взаємодіїнедосконалість координування взаємодії
• нестача кваліфікованих кадрівнестача кваліфікованих кадрів
• конфлікт відомчих (секторальних) інтересівконфлікт відомчих (секторальних) інтересів
• відсутність системи підготовки менеджерів МРГвідсутність системи підготовки менеджерів МРГ
• розмитість сегментування сфер відповідальностірозмитість сегментування сфер відповідальності
секторівсекторів
Особистісний рівень:Особистісний рівень:
• стигматизація мислення фахівців (відданністьстигматизація мислення фахівців (відданність
моралізаторству)моралізаторству)
• відсутність необхідних навичок і досвіду роботи увідсутність необхідних навичок і досвіду роботи у
міжсекторальній команді (МРГ)міжсекторальній команді (МРГ)
• недостатність числа навчальних семінарів знедостатність числа навчальних семінарів з
опанування інтерактивними методами і технологіямиопанування інтерактивними методами і технологіями
патріотичного вихованняпатріотичного виховання
20. Партнерство - цеПартнерство - це
•узгоджена співпраця кількох сторін чи
секторів для пошуку рішень з
визначеними спільними цілями,
завданнями та обсягом робіт кожного
з учасників;
• можливість об’єднання різних
інтересів, ресурсів та завдань в єдину
стратегію, прийнятну для всіх
організацій-учасників задля досягнення
25. Громадські об’єднання +
соціально
відповідальний бізнес
Державні виховуючі
інституції + органи
місцевого
самоврядування
Учасники педагогічної
взаємодії (педагоги +
учні + батьки)
Основний очікуваний результат взаємодії та зусиль
партнерів: створення системи патріотичного виховання
Система
патріотичного
виховання
26. Хай справу нашу підносять
два крила:
наука й практика – розумне і
діяльне
максимально узагальнюючи, можна вивести мету виховної діяльності навчального закладу, яка полягає у перетворенні середовища комплексних ризиків, у якому проживають наші діти, на простір розвитку їхньої особистості, створений спільно з дітьми, батьками та громадою.
Саме це допоможе дитині набути необхідних компетенцій здорового способу життя для продуктивної життєдіяльності у ринковому суспільстві. Сходження, подвоєння потенціалів життєвого простору учня й виховного простору навчального закладу прогнозовано забезпечує високу життєздатність, життєстійкість, життєтворчість дитини.
Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
Бути партнерами означає використовувати сильні сторони і можливості та компенсувати слабкі сторони чи обмежені можливості одне одного під час розв’язання проблеми
максимально узагальнюючи, можна вивести мету виховної діяльності навчального закладу, яка полягає у перетворенні середовища комплексних ризиків, у якому проживають наші діти, на простір розвитку їхньої особистості, створений спільно з дітьми, батьками та громадою.
Саме це допоможе дитині набути необхідних компетенцій здорового способу життя для продуктивної життєдіяльності у ринковому суспільстві. Сходження, подвоєння потенціалів життєвого простору учня й виховного простору навчального закладу прогнозовано забезпечує високу життєздатність, життєстійкість, життєтворчість дитини.
Цього можна домогтися, якщо зважено і відповідально поставитися до формування шкільної політики здоров’я, стратегічними напрямами якої , на нашу думку мають бути:
- стимулювання ЗСЖ. Необхідність виживання (матеріального і духовного), що виникла у наші складні часи, позначаючись на дорослих, рикошетом б’є і по дітях.
Які педагогічні методи, прийоми чи технології можна протиставити цій навалі? Наша позиція якнайкраще ілюструється словами Поля Брегга: «Створивши сильне, міцне духом тіло, ви зможете протистояти всім життєвим труднощам. Здоров’я, сила, витривалість, запас життєвих сил і енгергії – ось наша зброя проти стресів і життєвих незгод. Давайте дивитися в обличчя реальності. Ми живемо сьогодні в
Спираючись на такий підхід, ми вважаємо, що стимулювання здорового способу життя педагогів, батьків і вихованців має бути основним напрямом виховної діяльності класних керівників і родин, навчального закладу в цілому, має бути пріоритетним змістом виховної політики навчального закладу і об’єднаних виховних зусиль місцевої громади.
“Прихована виховна програма”. Інформація про здоров’я отримується дитиною не стільки і не стільки під час навчання, а нею просякнуте усе шкільне життя учня: шкільні традиції й свята, інтер’єри, тощо;
саме організація різнопланової соціальнозначущої діяльності , здоров’яформуючої соціальної практики дітей, включаючи і дієву участь у творенні шкільної політики здоров’я, забезпечує інтеріорізацію засадничих цінностей ЗСЖ, переведенню знань про здоров’я у мотив власної життєдіяльності;
- Ці питання можуть вирішуватитися школою, але не самотужки, а разом з багатьма дорослими , дотичними до світу дитинства і самими дітьми. НЕ для дітей, а спільно з дітьми ми зможемо побудувати ШКОЛУ МАЙБУТНЬОГО, до якої б вини бігли і яка приносила би їм не тільки знаннєву, а й компетентнісну користь.
Не викликає сумніву, що ФЗСЖ необхідно здійснювати профілактично, завчасно. Але для цього треба застосовувати ефективні методики. Варто лише згадати, що профілактична робота проводиться у нас багато років, і поки що вона була неефективною. Отже, необхідно змінити принципи і підходи, вивчивши найкращий позитивний досвід.
Що це нам дає? Переваги очевидні. Це: доступ до єдиного інформаційного банку, вчасне поінформування про нові Програми і Проекти, збільшення сфер впливу і синхронізація виховних інтервенцій.
Однак, бар’єрів також може бути багато. При чому як наочних, так і “підводних каменів”
Бути партнерами означає використовувати сильні сторони і можливості та компенсувати слабкі сторони чи обмежені можливості одне одного під час розв’язання проблеми
Партнерство може здійснюватися на різних рівнях: особистісному, організаційному, місцевої громади, регіональному, державному тощо.
Мотивуючи дитину до ЗСЖ мають узгоджено працювати шкільна адміністрація, психолог, медсестра, класний керівник, соціальний педагог, вчителі-предметники.
Шкільну політику здоров’я, безперечно, мають визначати органи шкільного самоврядування: це
Коло потенційних партнерів на рівні місцевої громади визначається її особливостями і ситуативною необхідністю. Цей перелік можна ще довго продовжувати, наприклад, соціальні служби, правоохоронні органи тощо.
