1. Роздивіться уважно зображення та дайте відповідь
на запитання:
1) Які емоції у вас викликають зображення?
2) Що ви бачите на цих фото?
3) Що, на вашу думку, могло стати причиною такого
становища?
4) Спробуйте спрогнозувати, якою буде тема нашого
уроку?
4. Плану уроку
1) Причини, хід та наслідки суцільної
колективізації.
2) Голодомор 1932-1933 рр.
3) Історія Голодомору 1932-1933 рр. на
території Житомирщини.
5. Прочитайте у підручнику п.1-2 про суцільну колективізацію та
з’ясуйте, що стало метою створення цих радянських
агітаційних плакатів.
6. «Скарга про розкуркулення селянки хут.
Плавлі Остапівської сільради Лубенського
округу Т. В. Полтавець до ВУЦВК. 7 червня
1929 р. »
«В послідніх числах травня місяця 1929 р. Остапівська сільрада наклала на моє
господарство 40 пудів хліба, вивезти які я не мала змоги, позаяк в мене такої кількості
хліба не було. 6 червня голова Остапівської сільради тов. Дударевський продав все
наше господарство, рухоме й нерухоме. Також продав всю будівлю й хату, в якій я
мешкала із сім’єю, пропонував мені і моїй сім’ї протягом 24 годин залишити хату.
Продаж всього майна проводився нібито з прилюдних торгів. Але на прикладеному до
цього списку Вам самим буде видно, як все продано. Моє господарство згідно з
записом в окладному листі має: ріллі 7,25 дес, сіножаті - 0,80 дес, коней 1, корів 1,
свиней 1, бджіл - 38 колод, їдців 8. Платила, державі податку в 1928/29 р. 246 крб. 15
коп., здане лишків хліба в кооперацію 50 пудів. Зі свого боку, вчинок голови
Остапівської сільради тов. Дударевського лічу незаконним і прохаю Вас зробити
належне розпорядження, аби все те, що незаконно взято і продане, було мені
повернуто, позаяк я, знаходжусь у такому скрутному стані, що із сім’єю ніде ночувати,
бо в нас продано все аж до хати, на що не було постанови суду. Також звертаю Вашу
увагу на те, що в мене взято весь реманент і робочу худобу, то надалі я не маю змоги
існувати, обробляти землю, на підставі чого я і прохаю од Вас лише закону».
7. Розгляньте уважно динаміку колективізації за 1928,
1932 і 1933 рр. Які заходи влади могли спричинити
таке збільшення її показників?
8. Наслідки колективізації.
встановлення контролю над сільським
господарством;
розорення селянських господарств;
підпорядкування сільського господарства командно-
адміністративній системі управління;
фізичне знищення найбільш кваліфікованих і
працьовитих селян-господарів;
деградація аграрного сектору;
голод.
9. Запишіть у зошит
Суцільна колективізація – політика насильницького
перетворення сільського господарства наприкінці
1920-х – у 1930-х рр. на основі «розкуркулювання» й
суцільного насадження колективних форм
господарства (колгосп) з усуспільненням значної
частини селянської власності.
Розкуркулення – кампанія експропріації селянських
господарств у 1930-ті рр., складова частина
примусової колективізації.
11. На 1 листопада 1932 р. від
селянського сектору України
надійшло лише 136 млн пудів (1
пуд=16 кг). Такі результати не
влаштовували радянське
керівництво, якому потрібен був хліб
для продовження розпочатої
масштабної індустріалізації. Щоб
вижити, селяни ночами ножицями
стали зрізувати ще недозрілі колоски
на полях. Це явище швидко набуло
масового характеру. Проте 7 серпня
1932 р. з’явилася постанова ВЦВК і
РНК СРСР «Про охорону майна
державних підприємств, колгоспів і
кооперативів та про зміцнення
громадської (соціалістичної
власності), що дістав назву закону
«Про п’ять колосків», яким за
розкрадання передбачалися розстріл
або десять років ув’язнення.
12.
13. Запишіть у зошит.
Голодомор – штучно створений голод із метою
досягнення певної мети. Голодомор 1932–1933 рр. в
Україні було визнано геноцидом українського народу.
Геноцид – знищення окремих груп населення за
расовими, національними, етнічними або
релігійними мотивами, а також штучне створення
життєвих умов, не сумісних із життям.
15. Особливістю регіону стало те, що
наявність у північних районах
Житомирщини (Овруцький,
Коростенський, Народицький,
Малинський) лісів та достатньої кількості
водойм допомогло багатьом селянам
пережити голод.
16. Зі спогадів Зеланюка Валентина Костянтиновича,
Житомирська обл., м. Коростень: «Страшні були ті часи.
Люди пухли і помирали. У нас було дуже багато випадків
людожерства. Мати мені колись розповіла: жила одна сім’я.
Довго не було у них діток і тут дружина завагітніла, але
наступив голод. Сім’я була бідна. Виживали як могли. Коли
народилась дитина – ніхто не знає, але розповідають, що
батько був такий голодний, що як тільки дружина
народила – вони з’їли ту дитину, як шматок хліба, а мати
потім з’їхала з глузду. Все-одно повмирали – світ би таких
не виносив».
далекі родичі, які виходили мене і дякуючи їм, я
залишилась жити».
Зі спогадів Антоніни Вергун, Житомирська обл., село
Городське: «Пам’ятаю голод. Дуже страшний голод був. Усі
намагалися вижити. В родинах було по п’ятеро-шестеро
діток, а виживали одна-двоє. Люди визбирували все, що
було можливо знайти в лісі та на полях. Навіть гнилу
картоплю. Все їли. Ось до чого нас довели».
17. Розгляньте уважно карту та визначте, у яких регіонах УСРР була
найвища смертність під час Голодомору і чому? (за допомогою
«Методу Прес»)
20. Восени 1933 р. сталінська операція «Голод»
завершилась. Ціна її була надто висока – за різними
джерелами загинуло від 7 до 15 мільйонів українців.
Четверта субота листопада в Україні визнана Днем
пам’яті жертв Голодомору. В цей день ми вшановуємо
пам’ять усіх померлих запаливши свічку.
21. Критерії Оцінка (від 0 до 3 б.)
Я брав активну участь у роботі на
уроці
Я правильно виконував поставлені
завдання
Я аргументовано висловлював свої
думки
Я досягнув усіх поставлених цілей
Загальна кількість балів:
22. Домашнє завдання
Голодомор 1921-1923 рр. Голодомор 1932-1933 рр.
Причини
Дії влади
Наслідки
1.Опрацювати параграф 24-25 (підручник О.Гісем)
2.Скласти порівняльну таблицю «Голодомор 1921-1923 та 1932-1933 рр.”.
3.Творче завдання (за бажанням): історик О. Субтельний називає
колективізацію «війною режиму проти селянства» й підкреслює, що вона «з її
спустошливими наслідками стала однією з найжахливіших подій в
українській історії». Чи поділяєте ви думку історика? Викладіть свої думки в
короткому історичному есе.