2. Страшне число у нелюдській напрузі,
Пропалює світи до глибини,
У тридцять три розіп`яли Ісуса,
У тридцять третім на земному крузі
Розіп`ято мільйони без вини.
Б.Олійник
3. Грудень 1927 р.- курс на форовану
індустріалізацію
Форсована індустріалізація – індустріалізація,
що здійснюється дуже швидкими темпами
Індустріалізація – процес створення важкої
промисловості для перебудови всього народного
господарства на базі передової машинної техніки;
прискорений розвиток промисловості з метою
забезпечення обороноздатності країни
4. Листопад 1929 р.- курс на
колективізацію
«Спеціальне завдання колективізації на Україні полягає в
тому, щоб знищити соціальну базу українського
націоналізму ─ індивідуальне селянське господарство.»
(Газета"Правда України.)
Колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення
одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські
господарства (колгоспи і радгоспи)
5. Політика «прискореної» індустріалізації і
колективізації в Радянському Союзі
Розкуркулення – позбавлення селян власності
1929 р. – перехід до суцільної колективізації.
«Ліквідація куркульства як класу»
І
• активні «вороги» радянської влади
• учасники антирадянських виступів
• учасники терористичних актів
ІІ
• активні саботажники колгоспного
будівництва
• ті, хто чинив менш активний опір
ІІІ
• Інші (менш активні саботажники)
Три категорії куркулів
6. Політика «прискореної» індустріалізації і
колективізації в Радянському Союзі
I – розстріл або заслання до Сибіру
Методи покарання «куркулів»
II – конфіскаця всього майна, заслання
сімей у найвіддаленіші райони – на
Північ, Сибір, Урал, Казахстан
III – часткова конфіскація майна, розселен-
ня в спецпоселеннях за місцем проживання
під контролем каральних органів
В роки колективізації в СРСР було «розкуркулено» 10 млн. осіб
Розкуркулені покидають село
7. Наслідки колективізації:
- непомірність хлібозаготівель для УРСР на
рік, політика терору щодо районів, які не
виконали плану хлібозаготівель;
- фізичне знищення справжніх господарів;
- державне закріпачення селян, їх масове
зубожіння;
- зниження продуктивності праці селян;
- падіння врожайності;
- початок голоду.
8.
9.
10. Йосип Сталін Всеволод Балицький Мендель Хатаєвич Влас Чубар
Вячеслав Молотов Павло Постишев Лазар Каганович Станіслав Косіор
11. Причини голодомору
1932 – 1933 рр.
Аграрна політика ВКП(б)
Суцільна
примусова
колективізація
Відновлення
продрозкладки
Примусова, майже
безкоштовна праця
селян у колгоспах
Введення
натуральних
штрафів
Несприятливі
погодні умови
( посуха 1932р.)
Відсутність
законодавчої
бази щодо
захисту
колгоспів від
сваволі
органів влади
Створення надзвичайної комісії з
вивезення хліба (надмірний експорт)
Терор проти
партійних та
керівних
працівників
Денаціоналізація і геноцид
12.
13. Висвітлення Голодомору
в українській літературі та фольклорі
Батьку Сталін, подивися,
Як ми в СОЗі розжилися:
Хата раком, клуня боком,
Три коняки з одним оком,
А на хаті серп і молот,
А у хаті смерть і голод.
Ціле літечко робила,
Кіло гречки заробила,
Кіло гречки, два ячменю
Та й журюся, де я змелю.
Не шукайте домовину,
Батько з’їв свою дитину.
З бичем ходить бригадир,
Заганяє у Сибір.
14. • Ти хоч плач, хоч ридай, а заяву в СОЗ
подай.
• Всюди плачі, всюди крики, селян учать,
як їм жити.
• Селянин без землі – як птаха без крил.
• Сталін хліба захотів, та й придумав
куркулів.
• Сталін землю відібрав, наче руки
відірвав.
• Буксир ходить попід хати, щоб у людей
хліб забрати.
• Голод, голод в нашій хаті – ніщо їсти,
ніде спати.
• Як стали робить на трудодні, то настали
чорні дні.
• Ой за тії колоски відбула я в Соловки.
• А у СОЗі добре жить: один робить – сто
лежить.
• Наша більшовицька весна і голодна, і
пісна.
Висвітлення Голодомору
в українській літературі та фольклорі
15.
16.
17.
18.
19. ВІДТЕПЕР УСЕ КОЛГОСПНЕ МАЙНО НАЛЕЖИТЬ ДЕРЖАВІ
7 серпня 1932 р. Генсек підписує постанову, за якою так зване розкрадання
колгоспного майна карається розстрілом або позбавленням волі не менше
як на 10 років. До постанови додається інструкція про її застосування,
в народі отримує назву
20. Голодомор
в українських містах
Дороги, що вели до міста, були блоковані. Усе ж тисячі селян пробиралися туди,
та не знаходячи порятунку , вмирали просто на вулицях
21. – липень 1932 року – влада ухвалила завідомо
нереальні до виконання плани хлібозаготівель;
– серпень 1932 року – видано постанову
«Про охорону соціалістичної власності»,
названу в народі Законом «Про п'ять колосків»;
– листопад 1932 р. – запроваджено:
натуральні штрафи, що означало вилучення
всіх харчів у селян;
система голодних гетто – «чорних дощок»;
тобто повна ізоляція колгоспів, сіл, районів
та вилучення в них всього продовольства;
– грудень 1932 р. - примусово
вивезено із колгоспів усі фонди,
в тому числі і насіннєві;
– січень 1932 р. – забороняється
виїзд за межі України.
Запровадження натуральних штрафів
і чорних дошок, блокада УРСР
22. Висновки Міжнародної комісії по розслідуванню
голодомору в Україні в 1932–1933 роках
1. Причини голодомору:
а) вивезення з України урожаю 1932 року до
останнього кілограма внаслідок пограбування
селян бригадами активістів з числа членів ВКП(б),
комсомольців, комнезамівців і уповноважених
з Росії;
б) колективізація;
в) розкуркулювання;
г) денаціоналізація;
д) геноцид.
2. Наслідки голодомору:
а) внаслідок повного виснаження організму від глоду вмерло від 7 до 12 млн. чол.;
б) вивезено з Україні до Сибіру, на Урал, райони Крайньої Півночі 3 млн осіб;
в) щохвилини помирало 17 людей, а щодоби – 25 тисяч.
3. Відповідальність:
а) головні ідеологи голодомору: Ленін, Сталін;
б) керівники: Каганович, Молотов;
в) виконавці: Баліцький, Чубар, Косіор, Петровський, Постишев.
4. Комісія вважає:
а) Сталін та ВКП(б) намагались через голод нанести смертельний удар по Україні,
по українській нації;
б) злочини, здійснені під час голодомору в Україні беззаперечно були злочином
проти людства.
28. Із слухання на комісії Конгресу США
щодо голоду в Україні 1932-1933 рр.
Українське село гинуло мовчки, навіть
випадки спонтанного протесту
спостерігалися дуже мало. Люди їли
мишей, щурів, горобців, земляних
хробаків і слимаків, мололи кістки на
борошно, варили шкіру із взуття. Вживали
в їжу кульбабу, реп’яхи, проліски, липу,
акацію, щавель, кропиву. У людей
розпухали обличчя, ноги, животи.
Померлих, а часто ще й живих, звозили і
скидали у ями й закопували. Прагнучи
врятувати від голодної смерті хоча б
дітей, селяни везли їх у міста й залишали
в установах, лікарнях, на вулицях.
30. З квітня 1932 по
листопад 1933 рр.
(за 17 місяців),
тобто, приблизно
за 500 днів, в
Україні загинули
мільйони людей
ПІК ГОЛОДОМОРУ (весна 1933 р.)
Голодомор – це зумисне організований
радянською владою у 1932-1933 рр. штучний голод,
який призвів до смерті мільйони українців
і є геноцидом українського народу
31. Області сучасної України, що постраждали від Голодомору.
Найтяжче від Голодомору постраждали (області):
• Полтавська • Сумська • Харківська
• Черкаська • Київська • Житомирська
33. Вшанування пам’яті
жертв Голодомору
28 листопада 2006 року за
пропозицією Президента України
В.Ющенка Верховна Рада України
ухвалила Закон «Про Голодомор
1932-1933 рр. в Україні”, в якому
заявлено:
«Стаття 1. Голодомор 1932-1933 рр.
в Україні є геноцидом українського
народу.
Стаття 2. Публічне заперечення
Голодомору в 1932-1933 рр. в Україні
визнається наругою над пам’яттю
мільйонів жертв Голодомору,
приниженням гідності українського
народу і є протиправним».
ГЕНОЦИД означає будь – яке з наступних діянь,
що здійснюються з наміром знищити повністю або частково,
яку-небудь національну, етнічну, расову групу як таку
34.
35. Щорічно в Дні пам’яті
жертв Голодомору
(четверта субота листопада)
в Україні відбувається
всеукраїнська акція
«Запали свічку» та
Поминальні панахиди
Хай палає свіча... хай палає
Поєднає нас вона в цей час.
Хай сьогодні спогади лунають.
Пам'ять чиста, світла і велична,
Пісня й слово хай єднає нас.
37. Меморіальний комплекс пам'яті
жертв Голодомору в Харкові
Благання про порятунок від
голодної смерті
Український селянин,
символічно намагається
захистити свою сім'ю від голоду