"Катовані голодом" вебжурнал до 90-річчя Голодомору 1931-1933. Геноцид українського народу.

1. «Катовані
голодом»:
Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
вебжурнал до 90-річчя
Голодомору
(1931-1933)
Кропивницький 2023

2. Голодомор – це організований радянською
владою у 1932-1933 роках штучний голод,
який призвів до смерті мільйонів українців
і є геноцидом українського народу.

3. Внаслідок злочинної політики
«колективізації», яка почалася ще
в середині 20-х років, людей
позбавили права власності на
землю. Паралельно
розкручувався маховик так
званого «розкуркулення»,
спрямованого на знищення всіх,
хто саботував вступ до колгоспів.
За кілька років колгоспників
перетворили на рабів у найгірших
традиціях кріпосного права, що,
зрештою, завершилося
Голодомором-геноцидом 1932-
1933 років.

4. Колективізація сільського
господарства – система заходів,
спрямована на перетворення
одноосібних селянських
господарств на великі колективні
й радянські господарства.
КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

5. Перекачування коштів із села
на потреби індустріалізації,
забезпечення населення
дешевими продуктами
харчування та сировиною.
Перетворення
неконтрольованих державою
індивідуальних селянських
господарств на велике
виробництво, повністю
підконтрольне партійно-
державному керівництву.
ЗАВДАННЯ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

6. В грудні 1929 р. на конференції істориків-
марксистів Й. Сталін поставив завдання
«ліквідації куркульства як класу».
Характерно, що під «розкуркулення»
потрапляли не лише заможні
господарства, а й ті, які не
погоджувалися йти в колгоспи. їх
називали «підкуркульниками». По суті,
кампанія «ліквідації куркульства як
класу» була формою репресій щодо
всього селянства. Всього в Україні за
роки колективізації експропрійовано
близько 200 тис. селянських господарств.
Разом з усіма членами сімей це
становило приблизно 1,2—1,4 млн чол.
Понад половину з них — близько 860
тис. чол. — виселили на Північ і до
Сибіру.
РОЗКУРКУЛЕННЯ
Реквізиція зерна у заможних селян

7. Розкуркулення селянського господарства. 1930-ті роки.
Розкуркулили. 1930р., с. Удачне Гришенського (тепер Покровського)
району Донецької області Вивезення майна розкуркуленого О. Дубини. (1932 р.).
У селянина забирать найдорожче – батьківську землю…
Селяни втрачають власність. Режим отримує можливість
повністю реквізувати зерно.
Наслідки колективізації:
-зниження продуктивності праці;
-падіння врожайності;
-непомірність хлібозаготівель;
-початок голоду.

8. ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
Хлібозаготівлі, які
розпочалися у січні
1928 р. досягли свого
злочинного апогею у
1932-1933 рр. В
одноосібних і
колективних
господарствах
забирали не лише
зерно, а й худобу,
квасолю, буряки,
картоплю й інші
продукти
харчування.
Примусове
вилучення
зерна в селян
за низькими
цінами.

9. Злочинна держава затверджує на
законодавчому рівні можливість вилучення
всіх продовольчих запасів у сільського
населення. Прикриваючись гаслом захисту
колгоспників, режим отримує можливість
повністю реквізувати і розпоряджатися
майном та врожаєм колгоспників.
7 серпня 1932 р. М. Калінін підписує
постанову, за якою так зване розкрадання
колгоспного майна карається розстрілом або
позбавленням волі не менше як на 10 років.
До постанови додається інструкція
про її застосування, в народі отримує назву
«Закон про п'ять колосків».
«ЗАКОН ПРО П'ЯТЬ КОЛОСКІВ»
ВІДТЕПЕР УСЕ КОЛГОСПНЕ МАЙНО НАЛЕЖИТЬ ДЕРЖАВІ

10. Сумнозвісний Закон «про п’ять колосків» став
передвісником Голодомору. Він передбачав за
розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися
навіть кілька колосків, які перезимували під снігом
на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна.
За наявності пом’якшуючих обставин покарання
передбачало 10 років ув’язнення в таборах.
Амністія заборонялася.
Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у
світовій історії. В тогочасних умовах він фактично
забороняв людям розпоряджатися їжею. Українці
опинилися у смертельній пастці: фантастичні плани
хлібоздачі (точніше – плани конфіскації зерна)
прирікали селян на голодну смерть. Будь-які спроби
врятуватися і приховати продукти загрожували
конфіскацією всього їстівного або розстрілом.

11. «Продзагони» забирали у селян не лише хліб, але будь-які продукти.
У містах заборонялося продавати хліб селянам. Їх не наймали на роботу на
промислові підприємства, їм забороняли переходити або переїжджати в Росію.
Загороджувальні загони на кордонах з Польщею та Румунією розстрілювали втікачів.
Українські села наповнилися партійними активістами та «буксирними бригадами»
для обшуків і конфіскації харчів. Почали з’являтися «чорні дошки». Так було
запущено механізм масового вбивства українських селян штучно спланованим
голодом. За інформацією, оприлюдненою в 1988 році радянською газетою «Правда»,
за неповні п’ять місяців після прийняття Закону «про п’ять колосків», за його
статтями було засуджено 54 645 осіб. З них 2110 – до страти. Карали і дітей, які
намагалися знайти хоч якусь їжу.

12. ІНІЦІАТОРИ ГОЛОДОМОРУ
СТАНІСЛАВ КОСІОР
ЙОСИП СТАЛІН ВСЕВОЛОД БАЛИЦЬКИЙ
ВЯЧЕСЛАВ МОЛОТОВ ЛАЗАР КАГАНОВИЧ
ВЛАС ЧУБАР МЕНДЕЛЬ ХАТАЄВИЧ

13. 28 листопада 2006
року Верховна Рада
України ухвалила
закон «Про
Голодомор 1932—
1933 років в
Україні», яким
Голодомор визнаний
геноцидом
українського народу.

14. Голодомор 1932-1933 років визнаний на
міжнародному рівні геноцидом українців.
Це – цілеспрямований злочин вищого
керівництва СРСР на чолі з Йосипом Сталіним, який
ліквідував частину українських селян, аби придушити
український національно-визвольний рух.
Жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років стали кілька
мільйонів українців. Тоді як СРСР продовжував експортувати
зерно за кордон (у 1932-му – 1,73 млн. тонн, у 1933-му – 1,68 млн.
тонн). Цього цілком би вистачило, аби нагодувати всіх
голодуючих. До всього, купи зерна і картоплі, зібрані на
залізничних станціях для вивезення в Росію, нерідко гнили
просто неба.
В Україні в 1932 -1933 роках вмирало
17 людей щохвилини, 1000 – щогодини,
25 000 – щодня.

15. За період голоду 32-33-х років у нашому
регіоні померли більше 40 тисяч людей.
Це дані з актів смертності та від пошуковців.
В довідках про смерть брехали: від серця,
від розладу шлунка, від серцевої
недостатності. Люди помирали цілими
родинами, вулицями, селами.

16. Пам'ять жертв Голодомору
вшановують щороку у четверту суботу
листопада.
На початку 20 століття Україна
пережила три Голодомори: 1921-1923,
1932-1933 та 1946-1947 років.
О 16:00 оголошується всеукраїнська
хвилина мовчання. Щороку українці
долучаються до акції
«Запали свічку» – на підвіконня
ставлять запалену свічку на згадку про
жертв голоду.

17. Дізнатися більше:
Книги
Білошапка В. В. Голодомор 1932 - 1933 : Олександрівський вимір / В. В. Білошапка,
І.Д. Петренко. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2006. – 296 с. : іл.
Василів-Базюк Л. Й. П'ять колосків : історична повість / Л. Й. Василів-Базюк. – Чернівці : Букрек,
2009. – 320 с.
Борисенко В. К. Свіча пам'яті : усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках /
В. К. Борисенко. – Київ : Стилос, 2007. – 288 с. : іл.
Голодомор : геноцид українського народу 1932-1933. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. –
24 с. : іл.
Дзвони голодної смерті : збірник. – Кіровоград : Полімед-Сервіс, 2007. – 44 с. : іл.
Гірка спокута : до 75 роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні. – Кіровоград : Центрально-
Українське видавництво, 2008. – 48 с. : іл.
Журавський В. В. Там, у небі, чорний крук : Голодомор-33 на Кіровоградщині /
В. В. Журавський. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2008. – 200 с. : іл.

18. Заржицька Е. Три сходинки голодомору : повість / Е. Заржицька. – 2-е вид. – Х. : Мачулин, 2015.
– 92 с. : іл.
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні : Кіровоградська
область. – Кіровоград : Імекс ЛТД, 2008. – 920 с.
Орел С. Ті, хто не хотів помирати мовчки... / С. Орел. – Кропивницький : [б. в.], 2018. – 115 с. :
іл.
Сергійчук В. І. Як нас морили голодом / В. І. Сергійчук. – Київ : Українська Видавнича Спілка,
2003. – 252 с.
Старів С. Страта голодом : / пер. з англ. за ред. Р. Доценка / С. Старів. – Київ : Просвіта, 2002. –
272 с.
Український хліб на експорт : 1932-1933. – Київ : Сергійчук М. І., 2006. – 432 с.
Шурапов В. П. Як нам болить за Тебе, Україно... : поема-спогад / В. П. Шурапов. – Кіровоград :
КОД, 2008. – 48 с.

19. Публікації
Бондарева Л. В. Трагічні уроки історії. Голодомор 1933 року / Л. В. Бондарева // Шкільна
бібліотека. – 2018. – № 12. – С. 91-95.
День пам'яті жертв голодоморів - Четверта субота листопада Про заходи у зв'язку з Днем
пам'яті жертв голодоморів : Указ Президента України від 13 листопада 2015 року
№ 635/2015 // Урядовий кур'єр. – 2015. – 18 листопада. – С. 4.
«Дзвони пам’яті» // Вечірня газета. – 2019. – 29 листопада. – С. 6.
Довжанин Г. Ю. Людської пам'яті мости... / Г. Ю. Довжанин // Позакласний час. – 2016. –
№ 10. – С. 35-38.
Єрохіна Н. М. Не повторися, біль душі людської : до Дня вшанування жертв голодомору /
Н. М. Єрохіна // Класному керівнику УСЕ для роботи. – 2015. – № 10. – С. 14-22 : фот.
Жнива розпачу // Позакласний час. – 2017. – № 10. – С. 55-56 : фот.
Запали свічку пам’яті у своєму вікні // Вечірня газета. – 2020. – 27 листопада. – С. 1.
Знати - щоб не повторити! : День пам'яті жертв голодомору // Шкільна бібліотека. –
2016.– № 10. – С. 80-81 : мал.

20. Калюжний С. І. Голодомор 1932-1933 років як величезна трагедія українського народу : урок
пам'яті / С. І. Калюжний // Класному керівнику УСЕ для роботи. – 2015. – № 10. – С. 28-34.
Кармазин Василь. Україна пам'ятає – світ визнає : мітинг-реквієм / В. Кармазин //
Позакласний час. – 2017. – № 10. – С. 52.
Кодола Н. І. Не згасне свіча пам'яті / Н. І. Кодола // Класному керівнику УСЕ для роботи. –
2015. – № 10. – С. 23-27.
Кордонська, А. В. Горять свічки в людських долонях жовті й білі [Текст] : година духовності /
А.В. Кордонська, А.П. Соляр // Класному керівнику УСЕ для роботи. – 2014. – № 9. – С. 32-37.
Мороз С. І. Забуттю не підлягає ! / С. І. Мороз // Розкажіть онуку. – 2016. – № 10. – С. 37-38.
Осипенко О. «Страшна доля - піти із життя через голод...» : про Голодомор 1933-го вустами
очевидців / О. Осипенко // Вечірня газета. – 2021. – 26 листопада. – С. 5.
Пам'яті загиблих у часи голодомору // Культура і життя. – 2016. – 2 грудня. – С. 3 : фот.
Петренко М. Чому немає прощення : день визначення пам'яті жертв Голодомору /
М. Петренко // Літературна Україна. – 2016. – 17 листопада. – С. 1, 10 : фот.

21. Пугач Ольга. Голод 1932-1933 років. Центральна Україна : спогади свідка / О. Пугач //
Культура і життя. – 2016. – 12 серпня. – С. 15.
Русакова, Лілія. Голодомор 1932-33 років / Л. Русакова // Світ дитини. – 2017. – 10. – С. 32-33 :
фот.
Свіженець Наталя. Не згасне свічка пам'яті народної : вечір до Дня пам'яті жертв голодомору
1932-1933 рр. / Н. Свіженець // Позашкілля. – 2015. – № 10. – С. 60-64.
Скрижалі скорботи : пам'ятники жертвам Голодомору 1932-1933 років // Позакласний час. –
2017. – № 10. – С. 58 : фот.
Тихонович Н. Про Голодомор / Н. Тихонович // Наше місто. – 2020. – 26 листопада. – С. 1.
«Тиша стояла моторошна» // Украина-Центр. – 2021. – 2 декабря. – С. 1 : фот. кол.
Топоровський Ігор. Дожити до ранку : Пам'яті жертв голодомору в Україні : Новела /
І. Топоровський // Літературна Україна. – 2017. – 16 листопада. – С. 11 : фот.
Чому стався голодомор // Велика дитяча газета. – 2022. – № 1-2. – С. 48.