Командарм Зимового походу: Михайло Омелянович-Павленко – нащадок задунайськог...library_darnitsa
Пропонуємо Вашій увазі історико-бібліографічний нарис «Командарм Зимового походу: Михайло Омелянович-Павленко – нащадок задунайського козака» до 100-річчя Першого зимового походу Армії УНР про найвидатнішого воєначальника Армії УНР, нащадка задунайських козаків і грузинських князів, ветерана кількох воєн, полководця і військового міністра доби Української революції, командарма у Першому Зимовому поході – Михайла Омеляновича-Павленка.
Командарм Зимового походу: Михайло Омелянович-Павленко – нащадок задунайськог...library_darnitsa
Пропонуємо Вашій увазі історико-бібліографічний нарис «Командарм Зимового походу: Михайло Омелянович-Павленко – нащадок задунайського козака» до 100-річчя Першого зимового походу Армії УНР про найвидатнішого воєначальника Армії УНР, нащадка задунайських козаків і грузинських князів, ветерана кількох воєн, полководця і військового міністра доби Української революції, командарма у Першому Зимовому поході – Михайла Омеляновича-Павленка.
Творчість Юрія Феодосійовича Ярмиша відзначено літературною премією журналу «Перець» , медаллю А.С. Макаренка , літературною премією ім. Ю. Яновського . За книжки «Золотий кораблик», «Сонечко», «Вовчі окуляри» він був удостоєний республіканської літературної премії імені М. Островського, а за збірки казок «Дванадцятиголовий Дракончик», «Сповідь чаклуна» та «Казка стукає у двері» став лауреатом премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва .
«На хресті слова розіп’ятий» (до 125-річчя від дня народження Євгена Маланюк...Дарницька Книгиня
. Євген Маланюк - письменник, який був «завжди - проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори, але саме в еміграції розквітнув потужний талант Євгена Маланюка — поета, перекладача, літературознавця. Видання присвячене цьому блискучому лірику та мислителю, у якого був один адресат і один герой — Україна.
Данило Кирилович Заболотний – видатний український мікробіолог, основоположник сучасної епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч, педагог, професор, академік. Народився знаменитий борець проти чуми та холери 16 (28) грудня 1866 р. у с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області).
Учений-епідеміолог встиг у своєму житті стільки, що він по праву може зайняти одне з перших місць в шерензі корифеїв, як Луї Пастер, Ілля Мечніков, Роберт Кох.
Данило Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї. Більше 10 років вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.
За своє життя Данило Кирилович Заболотний надрукував понад 200 наукових праць, виховав численних учнів, створив власну наукову школу.
Данило Заболотний – автор таких наукових праць, як «Чума (Pestis bubonica), епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899, 1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910–1911 рр.», «Курс мікробіології» (1932), «Заразные болезни и защита от них» (1924) та ін.
Ім’я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, на території якого знаходиться пам’ятник вченому, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Заболотненське вище професійне училище № 31, кафедра мікробіології, вірусології та імунології Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені акад. І. П. Павлова та вулиці міст Києва, Одеси, Вінниці і Хмельницького. У 1929 р. у с. Заболотне на території садиби, яка належала родині Заболотних, було засновано меморіальний музей Д. К. Заболотного.
Незвичайна, багата на події та наукові здобутки доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки.
До 155-річчя від дня народження Данила Заболотного, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Світ Данила Заболотного».
Творчість Юрія Феодосійовича Ярмиша відзначено літературною премією журналу «Перець» , медаллю А.С. Макаренка , літературною премією ім. Ю. Яновського . За книжки «Золотий кораблик», «Сонечко», «Вовчі окуляри» він був удостоєний республіканської літературної премії імені М. Островського, а за збірки казок «Дванадцятиголовий Дракончик», «Сповідь чаклуна» та «Казка стукає у двері» став лауреатом премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва .
«На хресті слова розіп’ятий» (до 125-річчя від дня народження Євгена Маланюк...Дарницька Книгиня
. Євген Маланюк - письменник, який був «завжди - проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори, але саме в еміграції розквітнув потужний талант Євгена Маланюка — поета, перекладача, літературознавця. Видання присвячене цьому блискучому лірику та мислителю, у якого був один адресат і один герой — Україна.
Данило Кирилович Заболотний – видатний український мікробіолог, основоположник сучасної епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч, педагог, професор, академік. Народився знаменитий борець проти чуми та холери 16 (28) грудня 1866 р. у с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області).
Учений-епідеміолог встиг у своєму житті стільки, що він по праву може зайняти одне з перших місць в шерензі корифеїв, як Луї Пастер, Ілля Мечніков, Роберт Кох.
Данило Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї. Більше 10 років вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.
За своє життя Данило Кирилович Заболотний надрукував понад 200 наукових праць, виховав численних учнів, створив власну наукову школу.
Данило Заболотний – автор таких наукових праць, як «Чума (Pestis bubonica), епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899, 1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910–1911 рр.», «Курс мікробіології» (1932), «Заразные болезни и защита от них» (1924) та ін.
Ім’я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, на території якого знаходиться пам’ятник вченому, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Заболотненське вище професійне училище № 31, кафедра мікробіології, вірусології та імунології Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені акад. І. П. Павлова та вулиці міст Києва, Одеси, Вінниці і Хмельницького. У 1929 р. у с. Заболотне на території садиби, яка належала родині Заболотних, було засновано меморіальний музей Д. К. Заболотного.
Незвичайна, багата на події та наукові здобутки доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки.
До 155-річчя від дня народження Данила Заболотного, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Світ Данила Заболотного».
Колектив Тернопільської ОУНБ вітає Василя Івановича з ювілеєм і бажає довгих років життя, повних міцного здоров’я, сімейного щастя та особистих гараздів, успішного здійснення всіх планів і задумів!
З нагоди 80-річчя від дня народження письменника у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжкову виставку «Василю Фольварочному — 80!». Виставки знайомлять із творчим доробком Василя Фольварочного та літературою про його життя й діяльність.
1 лютого виповнюється 125 років від Дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897-1968), українського поета, письменника, перекладача, публіциста, культуролога-енциклопедиста. Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Основними темами творчості митця були – боротьба за національне і соціальне відродження України, за її державність.
До 125-річчя від Дня народження представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
До 85-річчя від дня народження Василя Симоненка провідний бібліограф відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Л. І. Заря підготувала віртуальну виставку «Я хочу правді бути вірним другом».
Запрошуємо ознайомитися з прекрасною людиною, поетом, перекладачем, журналістом. Перегортаючи сторінки його поезій, вдумуючись у кожне його слово, ви знайдете найщирішого друга на все життя!
Олесь Донченко: світ його книг : (до 115-ї річниці від дня народження українського прозаїка, казкаря)
Олесь Донченко займає почесне місце в українській дитячій літературі. Він був одним з її заспівувачів, невтомним творцем і пропагандистом. Десятки поетичних, драматичних і прозових творів вийшли за три десятиріччя з-під його пера і принесли йому заслужену славу талановитого дитячого письменника України.
22 грудня 1833 року
народилася
українська письменниця,
поетеса, перекладачка
Марко Вовчок.
Справжнє ім'я -
Марія Олександрівна Вілінська.
Чернівецька обласна бібліотека для дітей пропонує переглянути віртуальну виставку до ювілею письменниці про цікаві біографічні та творчі сторінки.
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
2. «Нема на світі інших
Батьківщин
Понад одну, що є
наказ і чин…».
3. • Однією з визначних особистостей
в українській літературі ХХ століття
був Євген Маланюк (1897-1968). І
хоча вітри історії занесли
козацького правнука далеко від
рідних степів, проте не вивітрили з
його серця палкого почуття до
рідної землі.
4. А починалася поетова Україна з його дитинства –
маленького провінційного містечка
Новоархангельська на Кіровоградщині, загубленого
в степу
• Степовий край диктував поселенцям свій уклад
життя. Дід Євгена Маланюка – Василь, замолоду
водив до Криму чумацькі валки і залишився у пам’яті
Євгена «останнім чумаком архангородським»,
чудовим оповідачем козацьких легенд, чумацьких
бувальщин.
Батько поета, Филимон Васильович, був досить
колоритною постаттю в містечку. Він, дякуючи
природному розумові та самоосвіті, вибився в перші
ряди архангородської інтелігенції. Зусиллями батька
в сім’ї була зібрана непогана бібліотека. Євген змалку
ознайомився з багатьма історичними працями, з
Шевченковим «Кобзарем», творами І.Карпенка-
Карого, М.Коцюбинського та інших українських
письменників. Ця книгозбірня теж прислужилася
майбутньому письменникові. Матері, як відмічав сам
поет, він завдячував двом речам – «серцю і
5. • Євген вигідно вирізнявся серед однокласників своєю
освіченістю. Незважаючи на матеріальну скруту,
батьки віддають свого первістка Євгена до повітового
Єлисаветградського земського реального училища.
Місто Єлисаветград у пору учнівства Маланюка
було помітним культурним центром півдня Російської
імперії.
Єлисаветград мав могутні театральні традиції,
місто прийняло майже половину із 47 виставок
художників – передвижників. Феномен міста полягав
ще й у тому, що тут сформувалася ціла плеяда
видатних людей, які ввійшли в історію світової
літератури, мистецтва, культури, науки. Згадаймо
імена В.Винниченка, Я.Івашкевича, О.Осмьоркіна,
О.Фойницького, А. Тарковського, Тобілевичів,
І.Тамма.
7. • Любов до літератури, поезії зокрема,
що прищеплювалась Євгену ще
матір’ю, з новою силою запалала в
училищі. Євген багато читає, із
задоволенням декламує, дописує до
різних часописів, зокрема – повітової
єлисаветградської газети «Голос Юга».
Реальна школа заклала міцний
фундамент у становленні Маланюка –
поета. Як свідчить сам Є. Маланюк,
віршувати він почав ще гімназистом у
13 років.
8. Там, де літо
Ще все триває
пахощами липня
І квітне невечірній
день дитинства.
Євген Маланюк
9. • В 1914 році Маланюк закінчив Єлисаветградське
реальне училище і подався до Петрограда, де
навчався в Політехнічному інституті. Але воєнна
завірюха покликала його до київської військової
школи, звідки він потрапив на фронт, брав активну
участь у визвольних битвах 1917-1920рр. Найбільше
ж для гартування мужнього і стійкого характеру та
твердих національних переконань Є. Маланюка дала
його служба в Українській Армії, безпосередня участь
у боротьбі за незалежну Україну. Однак, після
падіння УНР разом з іншими емігрував.
Поетові випала нелегка доля подвійного емігранта.
Він змушений був залишити Вітчизну, аби більше
ніколи не повернутися додому, але мати Батьківщину
у своєму серці і вести з нею нескінченний діалог
своїм полум’яним Словом.
10. Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її — поети!
Є. Маланюк
11. • Маланюк був високоосвіченою людиною,
вільно володів кількома мовами, бездоганно
знав світову історію, європейську культуру і
літературу. Всі, хто зустрічався з Маланюком,
згадували про нього як про чарівного
співрозмовника, ерудита і незвичайну людину
.
«Велетень не лиш духом, а й тілом…
Ерудит, енциклопедист. Я зрозумів його
покликання в поезії: тисячолітня,
багатотисячолітня Україна», – писав Л.
Полтава.
З відпущених долею 71 року, майже 50
років Є. Маланюк прожив на чужині, там і
помер. Жив за кордоном, але був із нами.
Далекий, проте свій.
12. • За життя Є. Маланюка було видано 10
поетичних збірок. Остання 11-а вийшла
в 1972 році завдяки дружині і сину
Богдану. Хронологічно збірки поезій
Євгена Маланюка виходили вже з 20-х
років ХХ століття. Місця їх видань були
по всій Європі й Америці.
Хоч би яку Маланюкову поезію ми
взяли, у кожному її рядку незримо
присутня Україна, рідний степовий край,
звучить віра у відродження нації і
держави.
13. План проведення заходів
у Торговицькій ЗШ І-ІІІ ст. ім.Є.Ф.Маланюка
до 120-річчя з дня народження Є.Ф.Маланюка
№ з/п Назва заходу Клас Відповідальний
1 Лінійка «Я - син свого
народу»
1-11 класи ЗДзВР Клименко
В.І.
2 Конкурс малюнків до
творчості Є.Ф. Маланюка
5-7 класи Класні керівники
3 Бібліотечна інформаційна
хвилинка
5-10 класи Бібліотекар
Скрипніченко
Г.Д.
4 Тематична виставка
літератури «Сторінками
«степової Еллади»
1-11 класи Бібліотекар
Скрипніченко
Г.Д.
5 Бесіда «Я – син свого
народу»
1-4 класи Класоводи 1-4
класів та
вихователі групи
продовженого дня
18. План проведення заходів
у Кам’янецькій ЗШ І-ІІІ ст
до 120-річчя з дня народження Є.Ф.Маланюка
№ з/п Назва заходу Відповідальний
1 Урок "Є.Маланюк-поет-земляк" Лисоконь Віра
Анатоліївна
2 Виставка тематичної літератури
"Співець степової еллади"
Бібліотекар
3 Перегляд відеофільму "Життя та
творчість Є.Ф.Маланюка"
Полторак О.М.
4 Зустріч у літературній світлиці із
бібліотекарем СБК
Рубнікович К.В.
19. Вчителька української мови та літератури
Лисоконь Віра Анатоліївна прочитала дітям
власного вірша.
Ти народивсь в Елладі-Україні,
В Архангелгороді, загубленім в степу.
Ти присвятив талант свій Батьківщині,
Собі ти долю вибрав зовсім не легку.
Без України у далекім краї
Ти думав лиш про неї день при дні
І щастям сповнений до краю,
Ти бігав степом уві сні.
Жив там з бажанням повернутись
У свій вишневий рідний край,
Та не судилось вже вернутись -
Навіки втратив ти свій рай!
Свій хрест страшний ти ніс із болем,
Служив Вкраїні так, як міг.
Ти не скорився клятій долі,
Горів, боровся - й переміг!
Тебе ми завжди пам'ятаєм
В святкові дні і в дні тривог,
В шанобі голову схиляєм.
Ти - імператор залізних строф.
24. Сниться гомін дубів прадідівських та річка,
Біла хата та тепла долоня сестри…
Тільки б рідного поля зворушлива стрічка!
Тільки б сіра солома прабатьківських стріх!