День ВИШИВАНКИ
Торговицьке НВО
18 травня 2017рік
Кам’янецька ЗШ І-ІІІ ст.
• Усе навколо завмирає,
• Коли вдягаю вишиванку.
• Лиш серце радісно палає,
• Мов промінь сонця на світанку.
Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман
Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.
Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ
Свердликівська ЗШ І-ІІ ст.
• Коли вдягаю вишиванку,
• Немов в любові признаюся
• Своїй країні ніжно й палко,
• Вдягну і Господу молюся.
Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка – дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Вишиванка – писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
Нерубайська ЗШ І-ІІ ст.
• За мир та спокій в Україні!
• Щоб вишивані візерунки
• У долю кожної родини
• Внесли приємні подарунки!
Вишиванка – біль на п`ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра – ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.
Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь –
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколіннь.
Колисанки не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши…
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.
Вишиванка – то краса народу
Дух і радість
вірність і
душа
Торговицька ЗШ І-ІІІ ст.
ім.Є.Ф.Маланюка
• Вишивала мама синіми нитками, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.
Сорочку мати сину вишивала
І душу, й серце в вишивку вкладала.
Як пам’яті народної відлунки,
На полотні з’являлись візерунки
Де кожен хрестик – то життєві миті…
Мережила по білому блакиттю,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу
Небелівська ЗШ І-ІІ ст.
ім. П.С.Гришка
• Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка.
Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.

день вишиванки

  • 1.
  • 2.
    Кам’янецька ЗШ І-ІІІст. • Усе навколо завмирає, • Коли вдягаю вишиванку. • Лиш серце радісно палає, • Мов промінь сонця на світанку.
  • 3.
    Одягнімо, друже, вишиванки— Наш чарівний український стрій. Не для когось, не для забаганки, А для себе, вірний друже мій.
  • 4.
    Одягнімо вишиванки, друже, Якодвічний предків талісман. Хай не буде серед нас байдужих І один в нас буде отаман
  • 5.
    Одягнімо в святаі неділі, В будень, за потреби, одягнім І відчуєм — вороги безсилі Зруйнувати український дім.
  • 6.
    Одягнімо вишиванки, друже, Хайпобачить українців світ — Молодих, відважних, дужих, У єднанні на сто тисяч літ
  • 7.
    Свердликівська ЗШ І-ІІст. • Коли вдягаю вишиванку, • Немов в любові признаюся • Своїй країні ніжно й палко, • Вдягну і Господу молюся.
  • 8.
    Вишиванка — символБатьківщини, Дзеркало народної душі, В колисанці купані хвилини, Світло і тривоги у вірші.
  • 9.
    Вишиванка – дитинчакирпате, Що квітки звиває в перепліт, Материнські ласки, усміх тата, Прадідів пророчий заповіт.
  • 10.
    Вишиванка – писанкачудова, Звізда ясна, співи та вертеп. Вишита сльозою рідна мова, Думами дорога через степ.
  • 11.
    Нерубайська ЗШ І-ІІст. • За мир та спокій в Україні! • Щоб вишивані візерунки • У долю кожної родини • Внесли приємні подарунки!
  • 12.
    Вишиванка – більна п`ядесталі, Слава, воля, єдність, віра – ми. Журавлем курличе, кличе далі, Стелить вирій взорами-крильми.
  • 13.
    Біля річки дитинчакирпате, Кинуло віночок в часу тлінь – В плетиві надії, мрії, злато, Загойдалась пісня поколіннь.
  • 14.
    Колисанки не забудьдитино, В серці вишиванку залиши… Не зліпити болем Батьківщину, Як розбите дзеркало душі.
  • 15.
    Вишиванка – токраса народу
  • 16.
  • 17.
    Торговицька ЗШ І-ІІІст. ім.Є.Ф.Маланюка • Вишивала мама синіми нитками, — зацвіли волошки буйно між житами. Узяла матуся червоненьку нитку, — запалали маки у пшениці влітку.
  • 18.
    Сорочку мати синувишивала І душу, й серце в вишивку вкладала. Як пам’яті народної відлунки, На полотні з’являлись візерунки
  • 19.
    Де кожен хрестик– то життєві миті… Мережила по білому блакиттю, Лягала ниточка до ниточки мрійливо – Дитині б долю вишити щасливу
  • 20.
    Небелівська ЗШ І-ІІст. ім. П.С.Гришка • Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали квіти України: маки та волошки, мальви біля хати. Долю для дитини вишивала мати.
  • 21.
    Щоб оберегом сталадля синочка Руками неньки вишита сорочка.
  • 22.
    Шила-вишивали хрестики зелені,— зашуміло листя на вербі й калині. Золотилось сонце у розлогій кроні. Вишивала долю, наче по долоні. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали символи Вкраїни: і верба, й калина, сонях біля хати. Щастя для дитини вишивала мати. Білими по білім вишивала ненька, до ниток вплітала всю любов серденька. Дрібно гаптувала росяні мережки, щоб не заростали у дитинство стежки.