Презентація до уроку української літератури у 7 класі на тему "Михайло Панасович Стельмах".
Біографія письменника та його життєвий шлях.
https://uchilka.in.ua/myhajlo-panasovych-stelmah/
Презентація до уроку української літератури у 7 класі на тему "Михайло Панасович Стельмах".
Біографія письменника та його життєвий шлях.
https://uchilka.in.ua/myhajlo-panasovych-stelmah/
Астрід Анна Емілія Ліндгрен (1907 — 2002) — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах.
Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/6_klas/biografija_a_lindgren_prezentacija/42-1-0-754
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повістіOleg1977
До першого уроку за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».
Ця та інші презентації зі світової літератури розміщені на сайті «Світова література в школі» (http://svitlit.at.ua/)
Публій Вергілій Марон для 8 класу за новою Програмоюssuser327330
Презентацію про творчість давньоримського поета Публія Вергілія Марона для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
Співець українського Поділля. 110-річчя від дня народження Михайла Панасовича...estet13
«Я мрію так життя прожити,
щоб кров і піт віддать землі своїй,
щоб у плодах моїх хилились віти,
щоб розроставсь в глибинах корінь мій»
Ці рядки стали життєвим кредо Михайла Панасовича Стельмаха, про якого Чернігівська обласна бібліотека для дітей хоче розповісти своїм читачам.
Астрід Анна Емілія Ліндгрен (1907 — 2002) — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах.
Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/6_klas/biografija_a_lindgren_prezentacija/42-1-0-754
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повістіOleg1977
До першого уроку за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».
Ця та інші презентації зі світової літератури розміщені на сайті «Світова література в школі» (http://svitlit.at.ua/)
Публій Вергілій Марон для 8 класу за новою Програмоюssuser327330
Презентацію про творчість давньоримського поета Публія Вергілія Марона для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
Співець українського Поділля. 110-річчя від дня народження Михайла Панасовича...estet13
«Я мрію так життя прожити,
щоб кров і піт віддать землі своїй,
щоб у плодах моїх хилились віти,
щоб розроставсь в глибинах корінь мій»
Ці рядки стали життєвим кредо Михайла Панасовича Стельмаха, про якого Чернігівська обласна бібліотека для дітей хоче розповісти своїм читачам.
Михайло Коцюбинський був людиною високої культури, душевної краси і благородства. А ще надзвичайно любив дітей, ніколи не проходив біля них, щоб з ними не заговорити та трохи не пожартувати. Його власні діти — Ірина, Оксана, Роман і Юрій завжди проводили разом з батьком дозвілля, часто були першими слухачами тільки-но написаних літературних творів. «Тато мав звичку вечорами садовити дітей навколо себе і читати нам власні казочки»,— згадувала його дочка Ірина Коцюбинська.
Василь Симоненко біографія_20240326_082333_0000_pdf_20240411_002022_0000.pdfxrustiasavruk
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета Ганна Щербань працювала в колгоспі. Батько Андрій Симоненко покинув сім'ю, коли маленькому Василькові не було ще й року.
У 1942 р. Василь Симоненко йде у перший клас. Після початкової школи рік навчався в Єнківській семирічці, а потім перейшов у Гарандинцівську шко яку закінчив у 1952 р. із «золотою медаллю». Василько був надзвичайно старанним і наполеглинним у навчанні: «У класі Вася виділявся серед учнів, по- перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наці найкращий учень» (спогад вчительки).
Вищу освіту В. Симоненко здобув у Київському державному університеті іме Тараса Шевченка на факультеті журналістики. Працював у газетах «Черкаськ правда» (літпрацівник відділу культури), «Молодь Черкащини», «Робітнич газета». Навесні 1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді, до якого активно долучився і В. Симоненко. Учасниками цього культурно- мистецького осередку також були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Свген Сверстюк та інші.
Навесні 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої
молоді, учасниками якого були Алла Горська, Ліна
Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко також брав участь у роботі клубу, багато
їздив по Україні, виступав на літературних творчих
вечорах та диспутах. Саме з ініціативи Клубу розпочався пошук місць масового захоронення жертв сталінських репресій. Василь Симоненко з колегами долучився до збору свідчень про трагедію, особисто об’їздив околиці Києва, шукаючи свідків. Тоді вперше було відкрито місця таємних масових поховань на Лук’янівському та
Васильківському кладовищах, у Київських лісах.
Писати вірші Василь Симоненко почав ще в студентські роки, однак довго тримав їх у шухляді. Фактично, улюбленцем молоді він став у 1962 році (за півтора роки до смерті) після виходу першої збірки віршів «Тиша і грім». Вихід першої збірки стало відразу неабиякою літературною подією. Вона вразила сучасників тонким естетичним смаком, чистою правдою, романтичним поривом відкривати “духовні острови” в інтелектуальному морі свого народу. На сторінках цієї книжки висвітлювалося нелегка доля простих людей.
Влітку 1962 року Симоненка заарештовують. «На залізничному вокзалі в Черкасах між буфетницею тамтешнього ресторану і Симоненком випадково спалахнула банальна суперечка: за кільканадцять хвилин до обідньої перерви самоправна господиня прилавка відмовилася продати Василеві коробку цигарок. Той, звичайно, обурився. На шум-гам нагодилося двоє чергових міліціонерів і, ясна річ, зажадали в Симоненка документи. Не передбачаючи нічого лихого, Василь пред’явив редакційне посвідчення», – так описує події колега Симоненка, журналіст Олекса Мусієнко.
Бібліографічний нарис присвячений видатному письменнику української літератури, новелісту світової слави, творцю мужнього слова на захист і во славу свого народу Василю Стефанику до відзначення 150-річчя від дня його народження.
Чернігівський митець Василь Струтинський — один з улюблених письменників українських дітей. Він створив для малечі чимало оповідань, казок, віршів, загадок. Його твори допомагають зрозуміти, як тісно пов’язані між собою людина й природа.
У творах Василя Струтинського нема одноманітності, від них віє добротою і безпосередністю. Його вірші для дітей легкі і ледь торкаються землі, мов літній дощик, вони щедрі і задушевні, вчать добру.
Кожен його вірш, казка, оповідання мають колір, настрій – або мрійний, лагідний, або веселий. Водночас ці твори хвилюють і дорослих. Прочитаєш їх – і здається, порозмовляв із щирим, довірливим другом і збагатився отією безпосередністю, добротою.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. Народився Михайло Панасович Стельмах
24 травня 1912 року в селі Дяківці на Вінниччині.
Його дитячі роки минали серед мальовничої природи
Прибужжя .
3. • Мати його, Ганна Іванівна, добра, ласкава і невтомна
трудівниця, перша пробудила в його дитячому серденьку
любов до природи, навчила милуватися вранішніми
росами і легеньким ранковим туманом .
4. З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса
Дєм'яновича; діда Дем'яна — колишнього кріпака, філософа,
талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе; дядька
Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою - цих простих, добрих,
чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика.
5. Коли Михайлику було 9 років, його віддали до школи. Хлопчик на
той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до
другого класу. Сім'я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити
було важко, вчитися — теж.
На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку
батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь
теплу одежину.
6. • Змалку в хлопчика виявився великий потяг до
знань, до книжки. Він самотужки навчився
грамоти ще вдома, лише мріючи про школу.
Читав усе, що потрапляло до рук. Найбільше
захопили його дві книжки – «Кобзар» Тараса
Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя.
7. • Після закінчення початкової сільської школи Михайло
Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році
очолив молодіжну бригаду з колишніх наймитів. Від зорі до зорі
працює він у полі, а в душі плекає мрію: буду вчителем. Спершу
майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному
технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький
педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля,
збирав усну народну творчість, пробував писати. Перші його поезії
надруковано в 1936 році.
8. • Перша збірка віршів «Добрий ранок» побачила світ
у 1941 році. Рядовим солдатом-артилеристом пішов
М.Стельмах на фронт у перші ж дні війни. Контузія,
поранення, госпіталь, лікування… Ось така бажана
Перемога ! Поет-воїн повернувся до улюбленої справи –
глибокого вивчення усної народної творчості.
11. • Цілу бібліотечку складають книжечки Михайла Стельмаха
для наймолодших читачів: «Жнива», «Колосок до колоска», «Живі
огні», «Весна-весняночка», «У сестрички дві косички», «В
їжачковім вітряку», «Як журавель збирав щавель», «Маленька
Оленка», «Бурундукова сім'я», «Заячий секрет», «Цапків урожай»,
«Журавель», «Ой весна-зоряночка», «Чорногуз приймає душ»,
«Літо-літечко», «У бобра добра багато» та інші. Заслуговує на
увагу і казка про кмітливу дівчинку «Маленька Оленка».
14. • Музей М.Стельмаха в с.Дяківці відкрито
24 травня 1989 р. У музейній колекції є особисті речі
письменника, документи, фотографії, кіно- та відеоматеріали,
сувеніри, речі хатнього вжитку родини Стельмахів, меблі та книги з
особистої бібліотеки Стельмаха, різноманітні видання його творів.
15. МИХАЙЛОВІ СТЕЛЬМАХУ
Нехай не знає втоми та рука,
Що добре зерно в добру землю сіє,
Не зневажає чорні суховії
І щедра, як напровесні ріка.
Благословенна праця рільника,
Що оре цілину в ясній надії,
Пшеницю від полови він одвіє,
Як жнив кінчиться радість нелегка.
Щасливий воїн, що во ім’я миру
Свою підносить бойову сокиру,
Во ім’я правди кривду тне з плеча!
Хвала тому, хто людям у приполі
Несе слова, подібні хлібу й солі,
І співи, гідні слави сіяча!
Максим Рильський