КРОКИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ПРОСТОРАМИ 4.0. досвід українсько-американської співпраці 19+ березня 2020 Treading Inclusive Spaces 4.0: Ukraine – U.S. cooperation Antivir online conference Без кордонів: розвиток та підтримка інклюзивної освітньої спільноти Without borders: sustaining and supporting inclusive education learning community Цифровий продукт вироблено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Відображена точка зору може не співпадати з офіційною позицією уряду США (с) Sergiy Sydoriv, 2020 (с) pysa4ka, 2020 (c) inclusion without borders, 2020 (с) Без кордонів: розвиток та підтримка інклюзивної освітньої спільноти, 2020

1. Студентська міні конференція з елементами тренінгу
за програмою проєкту «Без кордонів:
розвиток та підтримка інклюзивної освітньої спільноти»
«КРОКИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ПРОСТОРАМИ 4.0»
Досвід українсько-американської співпраці
Івано-Франківськ, 19-20 березня 2020за підтримки відділу преси, освіти та культури
Посольства США в Україні
Команда супроводу – як умова успішності
інклюзивного навчання
Multidisciplinary team in inclusion environment
Павлушинська Світлана
ПО (корекційна освіта) – 32
Павлюк Тетяна
ПО (корекційна освіта) – 33
Менторка Лідія Сидорів

2. Однією з
найважливіших умов
впровадження
інклюзивної моделі в
навчальному закладі є
організація співпраці
фахівців. Успішна
інклюзія неможлива без
спеціального
психолого-
педагогічного
супроводу. Тому однією
з нагальних проблем
інклюзивної освіти, яка
потребує вирішення на
даному етапі, є кадрове
забезпечення
інклюзивних
навчальних закладів.

3. З дiтьми з особливими освітніми
потребами працюють фахівці, якi
мають певну спеціалізацію (за
нозологіями):
-з порушеннями слуху - сурдопедагоги;
- з порушеннями зору - тифлопедагоги;
- з порушеннями мовлення - логопеди;
- з порушеннями опорно-рухового
апарату - ортопедагоги.

4. Навчально-пізнавальна діяльність дітей з ООП можлива при використанні
традиційних і нетрадиційних специфічних прийомів навчання, у тому числі
різноманітних терапій.
Терап́ія — процес, бажаною (але не завжди досяжною) метою якого є полегшення,
зняття чи усунення симптомів і проявів того чи іншого захворювання, патологічного
стану чи іншого порушення життєдіяльності, нормалізація порушених процесів
життєдіяльності і одужання, відновлення здоров’я (санація). Часто під поняттям
«терапія» розуміють застосування не хірургічних лікувальних засобів. У медичному
жаргоні також «терапія» — все те, що стосується внутрішніх хвороб.

5. НАПРЯМКИ ТЕРАПІЇ
Іпотерапія — метод лікування, заснований на
взаємодії людини зі спеціально навченим конем,
адаптованим до можливостей хворого в опануванні
верхової їзди. Даний метод дуже ефективний для
дітей з порушенням опорно-рухової системи, ДЦП,
центральної нервової системи, різноманітними
психічними відхиленнями.
Арт-терапія — це вид психотерапії та
психологічної корекції, заснований на мистецтві
та творчості. Допомагає дитині з вадами розвитку
розширити уявлення про навколишній світ та
розвинути моторику рук.

6. Кольоротерапія - це безконтактний метод лікування
світлом і кольором; цілеспрямований вплив кольором на
самопочуття, фізіологію людини; активізація кольором
діяльності органів і систем; метод психологічного лікування
з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та
тонусу за допомогою кольорів.
Казкотерапія – це один із ефективних методів
роботи з учнями початкових класів, які зазнають
тих чи інших емоційних та поведінкових
труднощів. Суть цього методу у створенні
особливої казкової атмосфери, яка робить мрії
дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у
боротьбу зі своми страхами, комплексами.

7. Музикотерапія (музична терапія) — це процес
міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований
музикотерапевт застосовує музику та всі сторони її
впливу — фізичну, емоційну, інтелектуальну, соціальну,
естетичну і духовну — з метою покращення чи збереження
здоров'я.
Лялькотерапія - це розділ арттерапії, що використовує в
якості основного прийому психокорекційного впливу
ляльку як проміжний об'єкт взаємодії дитини і
дорослого. Метою лялькотерапії є допомога у ліквідації
хворобливих переживаннь, зміцнення психічного здоров'я,
поліпшення соціальної адаптації, розвиток самосвідомості,
вирішення конфліктів в умовах колективної творчої
діяльності.
Естетотерапія— це цілеспрямований стабілізуючий
вплив на емоційно-чуттєву сферу дитини з метою
створення для неї психологічного комфорту та розкриття
творчого потенціалу особистості.

8. Функції педагогів та фахівців команди супроводу
- здійснення навчально-виховного процесу
- проведення спеціальних індивідуальних та фронтальних
розвивальних занять
- виявлення та психолого-педагогічне вивчення особливостей
розвитку дітей з особливими потребами
- надання консультативно-методичної допомоги батькам і
педагогічним працівникам
- проведення індивідуальних розвивальних занять

9. Щодо напряму можливо визначити такі етапи
організації роботи:
• 1) створення у навчальному закладі консультаційно-педагогічної
групи
• 2) організація роботи консультаційно-педагогічної групи
• 3) зміна з врахуванням консультацій фахівців-дефектологів
педагогами (вчителем та асистентом учителя) практики роботи у
класі

10. Взаємодія фахівців має ґрунтуватись на таких
принципах:
 повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП;
 дотримання інтересів дитини з OOП.
 командний підхід
 неперервність супроводу
 системність роботи
 конфіденційність та дотримання етичних принципів;
 міжвідомча співпраця – узгодженість роботи
 активна співпраця з батьками дитини з ООП, залучення їх до
освітнього процесу.

11. Характерні риси роботи в команді з дитиною з
особливими освітніми потребами:
 Рішення стосовно методів роботи з дитиною приймаються колективно.
 Батьки та інші родичі дитини є важливими членами команди.
 Всі члени команди мають рівний статус і вважаються однаково важливими.
 Знання та вміння представників різних дисциплін інтегруються у ході
розробки і реалізації навчального плану роботи з дитиною.
 Члени команди працюють над задоволенням потреб дитини.

12. Умови ефективності роботи команди:
 уміння працювати в команді;
 вміння вести діалог;
 використання зворотного зв’язку від інших спеціалістів та
батьків дитини;
 вироблення міждисциплінарного понятійно-
категоріального апарату.

13. До складу команди супроводу дитини з ООП входять:
У закладі дошкільної освіти:
 постійні учасники: директор або вихователь-методист, вихователь,
асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-
дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-
реабілітолог та батьки або законні представники (далі — батьки) дитини з
ООП тощо;
 залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент
дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у
справах дітей тощо.

14. У закладі загальної середньої освіти:
 постійні учасники: директор або
заступник директора з навчально-
виховної роботи, вчитель початкових
класів (класний керівник), вчителі,
асистент вчителя, практичний психолог,
соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з
урахуванням освітніх потреб дитини з
ООП), вчитель-реабілітолог та батьки)
дитини з ООП тощо;
 залучені фахівці: медичний працівник
закладу освіти, лікар, асистент дитини,
спеціалісти системи соціального захисту
населення, служби у справах дітей тощо
(Наказ МОН № 609 від 08.06.2018).

15. Перебування дитини з особливими освітніми потребами в закладі без
психолого-педагогічного супроводу є стихійною або формальною
інклюзією, яка приносить лише шкоду і гальмує процес реального
впровадження справжнього інклюзивного навчання.
Психолого-педагогічний супровід дитини в інклюзивному закладі – це
взаємоузгоджена комплексна діяльність команди фахівців та батьків
дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють
розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок,
успішній адаптації, реабілітації, її самореалізації та інтеграції в соціум.

16. Використані джерела
• Тельна О.А., Маланчій В.О., Дацьо Н.О.,
Сидорів С.М., Селепій О.Д., Весніна Н.В.,
Приймак Н.П., Сидорів Л.М. Сходинки
інклюзії: наук.-практ. Посібник для педагогів,
студентів та батьків. 2-ге вид., випр. та доп. /
за ред С.М. Сидоріва. Івано-Франківськ:
видавець Кушнір В.М., 2019. 156 с.
• http://ap.uu.edu.ua/article/8