1. 1
На Чорнобиль журавлі летіли….
Мета заходу: згадати про трагедію віку – вибуху на ЧАЕС, поглибивши
знання учнів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан
навколишнього середовищата здоров’я населення; розвивати вміння школярів
аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію, вміння виразно
декламувати, артистичні здібності; виховувати особисту стурбованість
кожного учня за все, що відбувається навколо; вчити сприймати чужу біду
чужий біль як власні, сприяти формуванню патріотичних почуттів в учнів.
Обладнання : мультимедійна презентація, відео сюжет про Чорнобиль.
( Виходить дитина та учень. Звучить тужлива музика. На екрані
демонструється презентація до вірша).
Дитина. Намалюй мені будь ласка, радість і красу.
Учень: І малюю я веселку, квітку і росу,
З посмішкою на обличчі дівчину в вінку
І хлопчика, що кружляє з нею у танку.
Дитина:Намалюй мені розлуку, смуток і журбу.
Учень: Я малюю лист осінній, схилену вербу,
що спустила свої віти голі до землі.
І ключами в синім небі ринуть журавлі.
Дитина. Намалюй мені ще ніжність.
Учень: Тема не проста.
І малюю я рожеві мамині вуста,
І метелика, і сонце, й квітку лугову,
І зелену шовковисту молоду траву.
2. 2
Дитина: Намалюй мені, будь ласка, намалюй біду.
Учень: Як її намалювати? Спосіб не знайду.
Чи поранену пташину, може, ледь живу?
А рука сама малює чорнобиль – траву….
Дитина: Нащо ти траву малюєш? Це біда така?
Учень: Цю траву зовуть «чорнобиль»,
Ця трава гірка. У ній отрута, смерть, і сльози,
І брудна вода. У ній хвороби, сум, неспокій.
Це страшна біда!
Дитина: Краще намалюй щось гарне.
Намалюй життя. А гірку траву чорнобиль
Викинь на сміття.
Учень: Так, дитино, намалюю я тобі.
І надію намалюю, й мрії голубі.
Намалюю синє небо, чисте джерело.
Намалюю я лелеку, поле і село.
Намалюю, віру, розу, доброту й любов.
Та гірка трава чорнобиль проростає знов.
1 Ведуча: Чорнобиль…. Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль- це мука і
трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.
2 Ведуча: Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля
нього побудувалиатомну станцію. І недогледіли її. Погано збудували. Погано
й пильнували.
3. 3
Учень
Не можна про це не казати,
Мовляв, це було вже давно.
Перед очима бать – мати,
І Україна, і Дніпро.
Птахи складають гімн весні,
Всміхаються до сонця квіти,
А пам'ять лине в моторошні дні,
Гудуть жорстокі дзвони квітня
Летіли на Чорнобиль журавлі,
До рідної землі, додому…
І раптом крилонька вогнем пекельним зайнялись, -
Упали грудкою додолу.
Земля горіла, і горіли небеса,
І смерть невидима косила людські душі…
О Україно, страднице свята,
За що цей біль терпіти й нині мусиш?
1 Ведуча:Райцентр Чорнобиль. Ця назвапоходить від назви різновидугіркого
полину – чорнобилки. Це назва невеличкого містечка в 130 км від Києва.
Спочаткутак іменувалося давнє поселення, заснованещеу Древній Русі, потім
місто, а згодом – і атомна станція, будівництво якої розпочалося у 1971 році.
У 1983 вже працювали 4 енергоблоки із запланованих 6.
2 Ведучий:Але в історію Чорнобиль увійде назавждияк місто, що дало назву
одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф.
4. 4
1 Ведучий:Ту мирнувеснянуукраїнську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи
не забудуть. Вона і була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І
не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора,
під вихідний, ждалося отримати від природихорошу погоду. Проте в ту ніч з
25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік
пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі
спали безтурботним сном, над 4 реактором Чорнобильської атомної станції
несподівано велетенським полум’ям розірвало нічну темряву.
(Перегляд відео про Чорнобиль)
(Відео про пожежників)
Учень 1. Отже, про аварію було повідомлено воєнізовану пожежну частину
№2. До палаючого 4 енергоблоку відразу ж прибув черговий караул на чолі з
лейтенантом Володимиром Правиком. Ащечерез 5хвилиніз Прип’ятіприїхав
зі своїми бійцями лейтенант Віктор Кібенок. Згодом до реактора прибули
пожежні з Чорнобиля та Києва.
Учень 2. А ті, хто першими ступили в полум’я, першими прийняли на себе
удар, за лічені хвилини зуміли зробитимайже неможливе. Їх було 28….. Вони
кинулися на боротьбу з вогнем, знаючи, що полум’я – лютий, але не
найстрашніший ворог. Інший, невидимий, був набагато підступніший –
радіація. Та хлопці не думали про себе. Вони прагнули одного – якнайшвидше
загасити пожежу. І добре знали, на що йдуть, чим ризикують. Знали, але не
відступили… Їх було 28 – пожежних Чорнобиля. Ніхто з них не здригнувся, не
відступив; і кожен гідний того, аби про нього говорили, писали, пам’ятали.
Про кожного.
( Перегляд відео Ліквідація)
Виразне читання вірша
Зойкнула Земля чаїним криком:
5. 5
Сину, вбережи і захисти! –
Вийшла мати із іконним ликом:
Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?
Спалахнуло Небо, впало крижнем:
Сину, вбережи і захисти! –
Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?
І уже ні сина, ані мужа.
Лиш розверсті зорані поля.
Та пліч – о- пліч стали біль і мужність.
Дух і воля. Небо і Земля.
Учень 3. Вони зробили все, що могли. Щоб приборкати такий немирний
мирнийатом, що зненацькавийшов з – під контролю, герої віддалисвої життя.
І за це заслуговують на нашу вічну вдячнупам'ять. Відвага… Для пожежника
це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так і тієї трагічної ночі
пожежники виконували свою звичайну роботу. О, ні! Це був смертельний бій,
з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів
затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже
відразу.
Запам’ятайте їхні імена. На все життя запам’ятайте:
- Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик
- Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Кібенок
- Сержант Микола Ващук
- Старший сержант Василь Ігнатенко
- Старший сержант Микола Титенок
6. 6
- Сержант Володимир Тищура
Вічна слава героям! Вшануймо їх хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання)
Учень
Душевні, добрі, сильні, вперті –
Змогли стихію подолати.
Комусь прийшлось назавтра вмерти,
Комусь – ще довго помирати.
Бій без траншей і без окопів…
Він увійшов у пам'ять літ.
Спасли чорнобильці Європу.
А може, цілий світ.
Біду небачену зуміли
Від долі людства відвести,
А на чорнобильських могилах
Безмовні виросли хрести.
( Звучить пісня «Чорнобиль»)
Учень
Ті, що згоріли вогні
В перші хвилини двобою,
Землю прикрили собою,
Як наші діди на війні.
7. 7
Не залишили пости,
Мужньо стояли на герці.
Пам’ятник їм возвести
Треба у кожному серці.
Безумство хоробрих –
Життя за життя.
Щоб тільки лишилися мати й дитя.
Та житиме світ –
І спів материнства,
І день – первоцвіт.
А думка людська
Пам’ятатиме вас.
А пам'ять людська
Повертатиме вас.
Безумство хоробрих
Де вічність і мить,
Де згасли для вас
І життя, і блакить.
Учень 4: Молодці хлопці, які героїчно, але голіруч ішли на атом…. Ніхто із
них не здригнувся, не відступив перед обличчям неймовірної небезпеки. Але
не менш героїчними були «трудові будні» будівельників, гірників, водіїв,
операторів підйомних кранів, дозиметристів, лікарів – усіх тих фахівців, які
ліквідували наслідки катастрофита споруджувалисаркофаг укриття. Для його
8. 8
спорудження змонтували близько 7 тисяч тон металоконструкцій та вклали
410 тон кубометрів бетону.
(Презентація про наших односельчан)
1 Ведучий:Евакуація. Цей термін військового часу, що жив тільки у пам’яті
людей, які спізнали лихоліття часів Великої Вітчизняної війни увірвався в
наше сьогодення. Його викликав Чорнобильський ураган, вирвавши людей із
обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею…
2 Ведучий: У зв’язку з великою радіоактивністю було відселено населення з
30 – ти кілометрової зони навколо станції, встановлено так звану зону
відчуження а також територію з тимчасовим відселенням частининаселення –
дітей і вагітних жінок (сюди увійшов Київ). Усього заперший рік після аварії
з зони відселення було евакуйовано 116 тис. чол. зі 186 населених пунктів, у
тому числі з України – 90 тис. чол. з 75 населених пунктів.
( Відео про евакуацію із Прип’яті)
Учень 5: Люди покидали свої рідні домівки, брали саме необхідне,
сподіваючись повернутися туди знову. Але цього не сталося і колись гарне
молоде місто перетворилось на мертве. Це дуже боляче – мешкати в
батьківській хаті за колючим дротом і бачити, як спустошується, поступово
вмирає твоя найрідніша батьківщина. Але ще важче знати, що на твоїй з діда
– прадіда землі заборонено жити. Дехто намагався повернутися, та зустрічав
на своєму шляху колючий дріт.
Учень
А в тім селі – ні голосу, ні звуку,
І вікна випромінюють розпуку,
І двері навхрест дошками забиті,
І журавлі криничні сумовиті,
9. 9
І тихий сад біля старої школи,
І дітям в ній не вчитися ніколи.
Навколо смерть, незрима і повільна,
Зено і квіти стронцій роз’їдає,
І час пересипається пісками.
( Звучить аудіозапис пісні Ю. Васильківського «Чорнобильські хати»)
1 Ведучий:За межу, позначену страшним словом «зона», було виселлено 135
тис. чоловік.
2 Ведучий: А на квітучий українській землі з’явилися порожні міста і села,
мертвий ліс, у який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими
радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря стало
ворогом.
1 Ведучий: Відтоді ця земля стала називатися зоною. Тепер воно перейшло в
нашу реальність, означаючи скалічену, непридатну до життя місцевість.
2 Ведучий: Усього в Україні забруднено територію площею понад 50 тисяч
км2 у 74 районах 12 областей: Київська, Житомирська, Чернігівська,
Рівненська, Вінницька, Черкаська, Чернівецька, Сумська, Тернопільська. На
цій території розташовані 2294 населені пункти. У цілому потерпілих від
Чорнобильськоїкатастрофиналічується в Україніпонад 3,5 млн осіб, з них 1,3
млн дітей.
Учень
І стали ми на землю коліньми,
Прощалися, як з матір’ю, з землею.
У квітні квіти падали грудьми
На сивий попіл спаленою глею.
10. 10
Дуби беріз востаннє обняли.
Побігли люди… Чи ж дубам побігти?
Жити без людей не стали, не змогли,
Так і посохли, заломивши лікті.
1 Ведучий: Вирвавшись з – під влади недбайливих господарів, радіація
спричинилатрагічні наслідки. Горе впало не тільки на Україну. Воно зачепило
Білорусію і Росію. На забруднених територіях нині проживає близько 2 млн
чоловік, тобто кожний п’ятий. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на
ЧАЕС та її наслідки: скорочення народжуваності та збільшення смертності
населення. У державі народилося 14000 невноцінних дітей, близько 70% від
народження мають ті чи інші відхилення у здоров’ї. Збільшується кількість
психічних і онкологічних захворювань серед молодих людей.
2 Ведучий: СьогодніДень пам’яті, День скорботи і роздумів. Бо нам таки є
над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Чи не повториться
трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну землю? Тож
запалимо поминальну свічку – свічку надії 26 квітня. Хай полум’я свічок у
наших душах зілляється в одне полум’я віри. Ми будемо жити!
(Лунає мелодія, запалює свічки)
26 квітня!
В ніч із забуття
Йде страшне створіння – атомне дитя.
Суть його безкровна і зіниць нема
І уста безмовні, і душа німа.
Вирвавшись на волю з мороку ночей,
Вже калічить долі і батьків й дітей.
11. 11
Учень
26 квітня!
Люди не просипіть!
Атомне століття раною горить.
Хай стане мир міцнішим у стократ
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроків людство не забуде.
Учень
Жадання людства – зупинити
Безодні атомної смерч,
Ми ж сівачі, ми – сонця діти-
Спроможні зупинити смерть.
Учень
Спинити вибухи ракети-
Роззброїти віки і дні,
Щоб сонце мирної планети
У кожній сходило вікні.
Учень
Що трави, колоски і віття
Вогнем не перетліли в прах,
Щоб грізне ядерне плахіття
12. 12
Не спалахнуло по світах.
( Звучить пісня «Лелека»/відеоролик)
Учень
Сотні літ поволеньки пролинуть,
Стронцій розпадеться і помре,-
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл, приоре.
Учень
Знов життя повернеться в Чорнобиль,
Зацвітуть жоржини коло хат,
Й може, знов Лелеки довгодзьобі
Виведуть цибатих лелечат.
Учень
Час очистить Прип’ять незглибиму,
Оживуть і луки і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.
13. 13
Список використаної літератури:
1. Алексієвич, С. Чорнобиль : хроніка майбутнього / С. Алексієвич ; переклад
О. Забужко. – К. : Факт, 1998. – 184 с.
2. Андрушків, Б. Чорнаскрижаль України/Б. Андрушків. – Тернопіль : Джура,
2001. – 275 с. 3. Бисько, Л. ДзвониЧорнобиля /Л. Бисько // Шкільна бібліотека.
– 2007. – №
3. – С. 82-85. 4. Бровченко, Н. Чорнобильська трагедія / Н. Бровченко // Все
для вчителя. – 2005. – № 5-6. – С. 16-18.
4. Вірина, Л. Тієї вогняної ночі : чорнобильська оповідь / Л. Вірина. – К. :
Молодь, 1989. – 190 с.
5. Гергелійник, І. Полин – трава гірка / І. Гергелійник // Позашкілля. – 2010. –
№ 3. – С. 35-38.
