Матеріали призначені для використання в роботі з учнями шостих класів.

1. Система уроків
Греція в V-IV ст.. до н.е.
Історія України. Всесвітня історія
(Інтегрований курс)
6 клас
Розробила
Комарецька Галина Євгеніївна
вчитель історії
Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ст..№1

2. Тема 7. ГРЕЦІЯ В V- ІV ст. до н.е. (Програмні вимоги )
Греко-перські війни.Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід
Ксеркса. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз.
Розквіт афінської демократії.Утвердження демократії в Афінах за Перікла.
Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської
демократії, права і обов’язки громадянина. Пелопоннеська війна.
Побут, традиції і господарювання греків. Грецька економіка. Повсякденне
життя, звичаї і традиції давніх греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей.
Грецька культура.Релігія. Основнірелігійні центри. Міфи про богів та героїв.
Релігійні свята. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр.
Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура.
Античні міста-держави в Північному Причорномор’їта Криму. Найголовніші
міста-колонії. Суспільне, господарськета духовне життя в колоніях.
Узагальнення
Учень/учениця:
називає час греко-перських війн, початку Олімпійських ігор, правління Перікла
в Афінах, Пелопоннеської війни; утворення колоній у Північному
Причорномор’ї; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь,
полiтичного устрою Афін доби Перікла; найзначніших політичних та
культурних діячів Греції, архітектурні стилі (дорійський, іонійський), головні
заняття греків, імена грецьких героїв та міфічних персонажів;
показує на карті перебіг греко-перських війн та місця основних битв, колонії
Північного Причорномор’я;
застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «зовнішня та внутрішня
політика», «афінська демократія», «громадянські права», «Олімпійські ігри»,
«філософія», «риторика», «ритор», «академія», «ліцей», «театр», «трагедія»,
«олімпіоніки», «класичне рабство», «оракули»;
описує умови життя та побут давніх греків, пам’ятки культури та писемності;
життя в грецьких колоніях Північного Причорномор’я;
визначає внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-
перських війн, Пелопоннеської війни;
пояснює причинистворення грецьких колоній у Північному Причорномор’ї

3. Після дорійської навали в грецькому світі сталося багато змін. Держави ахейців були
знищені. Дорійці були войовничими племенами, але відсталими в культурному розвитку. Усі
досягнення Ахейської цивілізації – писемність, мистецтво, складні прийоми роботи
ремісників і будівельників – виявилися непотрібними завойовникам і були швидко забуті.
Перервалися торговельні зв’язки греків з іншими народами. На зміну величавим містам
ахейців прийшли скромні сільські селища. Життя стало набагато простішим. Між людьми
майже зникла нерівність. Сталося, здавалося б, неймовірне: греки повернулися ледве не до
первісного способу життя.
Однак із часом на землі Еллади знову відроджується цивілізація. Її поява була зумо-
влена тим, що на початок І тис. до н. е. греки навчилися виплавляти та обробляти залізо. Як
вам уже відомо, вироби з цього металу міцніші та довговічніші за бронзові. Із їхньою появою
самостійне господарство могли вести вже й окремі родини. Між людьми знову посилюється
майнова нерівність. З’являються заможні, впливові сім’ї, роди. Так виникає нова грецька
знать – аристократія (від давньогрецького слова «аристос» – «найкращий»,
«найвельможніший»). Від інших общинників аристократи вирізнялися насамперед знатним
походженням та багатством. Крім того, краще за інших озброєні та навчені бойового
мистецтва, вони становили головну силу еллінських військових дружин. Користуючись цим,
аристократія поступово підкоряє собі простий народ – демос, як називали його давні греки.
Пожвавлення господарського і громадського життя приводить до відродження старих і
появи нових міст, виникнення багатьох невеликих самостійних держав.
Велика Реформи Правління Дарія І «Епоха Перікла». Розквіт
грецька Солона у Персії демократії в Афінах
колонізація
VІІІ-VІ ст. 623-544 594 Бл.560-510 521-486 500-449 40-30
р. до н.е.
Роки життя Будди Тиранія Пісістрата та Греко-перські
його синів в Афінах війни

4. Створення поем Народження філософії. Розквіт грецької
«Іліада», «Одіссея» Перші театральні культури. Народження
вистави в Афінах історичної науки
776 р. VІІІ ст. VІІ ст. VІ ст. 551-479 рр. V-ІV ст.
до н.е.
Перші загальногрецькі Створення Ашшурбанапалом Роки життя
Олімпійські ігри першої бібліотеки Конфуція
Культурні центри Еллади

5. Урок 1
Греко-перські війни.
Мета:
 сформувати уявлення про греко-перські війни, стратегію і тактику
воюючих держав;
 визначити причини та наслідки греко-перських воєн, розглянути і
проаналізувати перебіг основних подій, визначити причини утворення
Першого Афінського морського союзу.
 розвивати вміння учнів працювати в групах, користуватися атласом і
контурною картою, критично аналізувати матеріал підручника;
 формувати навички аналізу конкретного історичного матеріалу,
характеризувати історичні постаті.
 виховувати культуру спілкування, толерантність та повагу до інших
народів світу;
 формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства; давати
моральну оцінку війнам, як способу вирішення суперечностям між
людьми.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь
Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, мультимедійна презентація,
роздатковий матеріал
Основні поняття та терміни: стратег, трієра, марафонська дистанція, Перший
Афінський морський союз, зовнішня політика..
План
1. Причини греко-перськихвійн.
2. Основніподії греко-перськихвійн.
а) Марафонська битва;
б) Битва при Фермопілах;
в) Саламінська битва;
г) Остаточнаперемога греків та її значення;
3. Перший Афінський морськийсоюз.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Гра «Термінологічна естафета»

6. Визначте поняття поліс, метрополія, агора, акрополь, стратег.
ІІІ. Сприймання, усвідомлення нового матеріалу.
Проблемне питання: Чому маленька Греція зуміла перемогти величезну
Перську імперію?
1. Причини греко-перських війн (Робота з опорною таблицею, робота з
картою)
Привід до війни: допомога Афін повсталим містам в області Іонія в Малій Азії
проти персів (Мілет 500-496 р. до н.е. повстання)
2. Основніподії греко-перськихвійн.(Гра «Військовийрепортер» : поділ
на групи, самостійна робота з підручником та додатковим матеріалом,
заповнення таблиці, звіт груп)
– Порівняйте, яке озброєння і зовнішній вигляд перських і грецьких
воїнів ?
– Хто такий Мільтіад?
– Що означає «Марафонський біг»?
– Чому греки перемогли в Марафонській битві?
– Чи можна битву у Фермопільській ущелині вважати поразкою греків?
– Який афінський стратег став ініціатором створення флоту?
– Які причини перемоги грецького флоту у Саламінській битві?
Виконання завдання 11-12 в зошиті з друкованою основою(с.49).
3. Перший Афінський морський союз.
478-479 створення Афінського морського союзу – 30 полісів керівну роль грали
Афіни, казна спочатку була на острові Делос, потім в Афінах.
Розповідь вчителя з демонстрацією карти.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Розв’язання хронологічних задач:
– Скільки років тривали греко- перські війни?
– У якому році греки святкуватимуть 2500-річчя перемоги у Сала
мінській битві?
– Скільки років минуло від троянської до греко-перської війни ?
– Чому маленька Греція зуміла перемогти величезну Перську імперію?
Гра «Картографічна мозаїка»
Показати на карті найважливіші місця, пов’язані з історією греко - перських
війн.
Скласти узагальнюючу таблицю та позначити події на контурній карті.

7. Дата, командуючий Місце битви Наслідок та значення
V. Підсумок уроку.Оцінювання.
Вчитель перевіряє правильність заповнення таблиці, робить висновки.
V І. Домашнє завдання: 1.Опрацювати відповідний параграф підручника.
2.Підібрати матеріал про грецьких полководців, повідомлення на тему
«Значення греко-перських війн».

8. Урок 2
Розквітафінськоїдемократії
Мета:
 ознайомити учнів з процесом розквіту афінської демократії;
 сформувати уявлення про форму державного правління за часів
правління Перікла, що називають «золотою добою» Афін;
 охарактеризувати суспільно-політичний устрій Афін;
 розкрити причини конфлікту Спарти та Афін, проаналізувати
перебіг Пелопоннеської війни та визначити причини поразки Афін
у війні та наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку
суспільного ладу Афін;
 розвивати вміння учнів працювати в групах, користуватися
атласом і контурною картою, критично аналізувати матеріал
підручника.
 формувати навички аналізу конкретного історичного матеріалу,
характеризувати історичні постаті;
 виховувати культуру спілкування, толерантність та повагу до інших
народів світу;
 формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства;
давати моральну оцінку війнам, як способу вирішення
суперечностям між людьми.
Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, мультимедійна презентація,
роздатковий матеріал
Основні поняття та терміни: стратег, трієра, «золотий вік», внутрішня
політика, рабовласницька демократія, еклесія,буле,геліея,,Пелопоннеська
ліга.
План
1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.
2. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократі), права та
обов’язки громадянина.
3. Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання (Тест-диктант, взаємоперевірка,
фронтальне опитування)
Гра «Хронологічний рахунок»

9. 1) Коли розпочалися греко-перські війни? Скільки років тому це відбулося?
2) Коли відбулася Марафонська битва?
3) Скільки років минуло від Марафонської битви до битви при Фермопілах?
4) Коли був створений Афінський морський союз?
5) Скільки років минуло від Саламінської битви до укладення Каллієвого
миру?
6) У якому столітті був укладений Калліїв мир?
Фронтальне опитування.
1) Назвіть причини греко-перських війн.
2) Завдяки чому греки здобули перемогу?
3) На яких умовах був укладений Калліїв мир?
Як перемога в греко-перських війнах свплинула на економічний, політичний,
культурний розвиток Греції і, насамперед, Афін?
ІІ. Актуалізація опорних знань
Створіть асоціативне гроно до поняття демократія.
Коли в Афінах встановили демократичне правління?
III. Сприймання, усвідомлення нового матеріалу
1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.
(Робота з підручником «Кероване читання»; аналіз текстової таблиці )
«Коло ідей»
– Який період називають «золотою добою» Афінської держави?
– Чим обумовлена така назва?
– Які змінився політичний устрій Афін за часів Перікла порівняно з
політичним ладом часів Солона і Пісістрата?
– Чи можна стверджувати на основі таблиці,що Афіни за часів перікла
були демократичними?
– Яким чином народ брав участь в управлінні полісом?
Фронтальна роботаз зошитом з друкованоюосновою:6-9 завдання , с.
50.
У своїх відповідях учні повинні відзначити, що за часів правління Перікла
остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Уся влада в державі
належала демосу — народу. Верховним органом влади були народні збори, у
яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким
чином, афіняни не делегували своїхгромадянськихправ, а здійснювали реальне
народне управління за допомогою народних зборів. Повноправними
громадянами вважалися чоловіки, мати і батько яких були афінянами.

10. Народні збори вирішували найважливіші державні питання: оголошували
війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, приймали нові закони.
Іще одним важливим державним органом була «Рада п’ятисот», яка
попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народними зборами,
управляла фінансами, наглядала за флотом, упорядкуванням міста,
карбуванням монет.
Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за
допомогою жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи.
Учитель привертає увагу учнів до того, що навіть в епоху Перікла, коли
афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жителі Афін брали
участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу.
2. Афінське суспільство.Основніпринципи афінськоїдемократії, права та
обов’язки громадянина.
Розповідь учителя або робота з історичними джерелами
Перікл уважав, що бідні повинні мати однакові права з багатими громадянами.
В інтересах афінської демократії він провів такі реформи:
— запровадження грошових виплат громадянам за виконання ними
громадськихобов’язків, що дозволило будь-якому громадянину, незалежно від
його матеріального становища, мати всі політичні права;
— наділення землею збіднілих афінян у поселеннях, створених на території
держав Афінського союзу;
— при наданні посад голосування замінялося жеребкуванням.
Додаткова інформація
Епоху правління Перікла вважають періодом розквіту демократії в Афінах,
періодом найвищого процвітання самого міста. За Перікла був розбудований
грандіозний комплекс Акрополя: брама Пропілеї, Пінакотека — зібрання
картин, величний храм Афіни Паллади — Парфенон.
За часів правління Перікла були введені грошові виплати громадянам, які
обіймали суспільні посади: до цього вони виконували свої обов’язки за власні
кошти, що робило такі посади доступними лише для дуже багатих людей.
Окрім цього, виплати вводились і за службу в армії і на флоті. Перікл активно
будував колонії і клерухії — напіввійськові поселення. При ньому до колоній
були переселені 10 тис. чоловік, в основному афінські бідняки. У колоніях і
клерухіях вони отримували гарантовані земельні наділи. Незважаючи на великі
витрати, до яких призвели всі ці масштабні проекти, сучасники і давні історики
особливо підкреслюють упорядкованість в Афінських фінансах, що панувала за
Перікла. Союзна скарбниця була перенесена з острова Делос до Афін. Афіни
стали торговельним центром грецького світу.
У військовій царині Перікл особливо піклувався про розвиток афінського
флоту. При ньому були введені військово-морські навчання, які мали постійно

11. підтримувати боєготовність флоту, який налічував на той час правителя 300
трієр. Сухопутні сили складалися з 29 тис. гоплітів (важкоозброєної піхоти),
1600 вершників, 200 кінних і 1600 піших лучників.
3. Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін.
(Кероване читання, «Коло ідей»,завдання 10 в зошиті з друкованою основою –
с.51 )
«Золота доба» Афін змінилася війною. 27 років (431—404 рр. до н. є.) Афіни і
Спарта воювали за гегемонію в Греції.
Воюючі сторони мали підтримку військово-політичних союзів: Спарту
підтримував Пелопоннеський союз, Афіни — Афінський морський союз.
Приводом до війни стали військові конфлікти між Афінами і Коринфом, а
також містами Пелопоннеського союзу. Незабаром у війну були втягнені всі
грецькі міста. Афіни, що мали сильний флот, сподівалися використати свою
перевагу на морі. Спартанці воліли воювати на суходолі.
Перший період війни (431—421 рр. до н. є.) проходив зі змінним успіхом і
закінчився укладенням Нікієвого миру, що відновив становище близьке до
довоєнного.
Воєнні дії відновилися в 415 р. до н. є., коли афіняни взяли в облогу місто
Сиракузи. Спартанці знищили афінський флот і розгромили сухопутні війська.
Незабаром Афінський союз розпався. У 405 р. д0 н. є. афіняни були розбиті
остаточно і визнали умови миру:
— розпустити морський союз;
— скоротити флот до 12 кораблів;
— знести всі фортечні стіни;
— відмовитися від усіх своїх іноземних володінь;
— запровадити замість демократії олігархію.
IV. Узагальнення і систематизація знань
Тестова робота (взаємоперевірка або вибіркова перевірка вчителем)
1) «Золотою добою» афінської демократії називають правління:
а) Солона; б) Клісфена; в) Перікла.
2) Верховним органом в Афінах був:
а) «Рада п’ятисот»; б) народні збори; в) ареопаг.
3) Храм богині Афіни називався:
а) Одеон; б) Парфенон; в) Пантеон.
4) Політичні права в Афінах мали:
а) усе населення;

12. б) усі, крім рабів і жінок;
в) чоловіки, у яких батько й мати були афінянами.
5) Пелопоннеська війна тривала:
а) 25 років; б) 27 років; в) 29 років.
6) Перший період Пелопоннеської війни закінчився:
а) перемогою Спарти;
б) перемогою Афін;
в) відновлювалося довоєнне становище.
7) Після закінчення Пелопоннеської війни в Афінах була встановлена:
а) демократія; б) олігархія; в) тиранія.
V. Підсумки уроку. Оцінювання.
VI. Домашнє завдання
1) Опрацювати опрацювати відповідний параграф підручника .
2) Завд.4-5 в зошиті с 50.
3) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про
історію проведення Олімпійських ігор.

13. Урок 3
Грецька культура
Мета:
 ознайомити учнів з процесом розквіту грецької культури;
 сформувати уявлення про досягнення грецької культури: науки,
літератури, театру;
 визначити особливості формування культури Давньої Греції,
показати особливості грецької архітектури, скульптури, живопису;
 визначити місце грецької культури в античній та світовій культурі;
 простежити вплив давньогрецького мистецтва на розвиток
культури інших народів;
 розвивати вміння учнів працювати в групах, користуватися
атласом і контурною картою, критично аналізувати матеріал
підручника;
 формувати навички аналізу конкретного історичного матеріалу,
характеризувати історичні постаті;
 виховувати культуру спілкування, толерантність та повагу до інших
народів світу;формувати бережливе ставлення до досягнень
людства.
Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, мультимедійна презентація,
ілюстративний матеріал.
Основніпоняття та терміни: німфи, сатири, релігія,міф, міфологія, «золотий
вік», театр, комедія, трагедія, Академія, ліцей, портик, фронтон,
культура,філософія,риторика.
План
1.Релігія. Основні релігійні центри. Міфи про богів та героїв. Релігійні свята.
Олімпійські ігри.
2. Виникнення науки.
3. Література і театр. Ораторське мистецтво.
4. Архітектура, скульптура.
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
IІ. Актуалізація опорних знань

14. – Яке ключове слово нашої теми ?
– Що означає цей термін?
– Які асоціації викликає у вас це слово?
«Коло ідей»
– Якими першоосновами знань володіли первісні люди?
– Які знання та досягнення народів Сходу вам відомі?
IІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
І. Виникнення науки.
(Робота в групах з роздатковим матеріалом, робота з підручником,виконання
завдання 9-10 в зошиті з друкованою основою , с.52)
Додаткова інформація
Заснування Академії
Повернувшись до Афін після довгих років подорожей, Платон придбав на
північно-західній околиці міста будинок із садом, де оселився і заснував
філософську школу. Уся довколишня місцевість була під покровительством
давнього героя Академа. Афіняни називали сади, гаї та старовинний гімнасій
(державний навчально-виховний заклад) цього мальовничого куточка
Академією. Близько 385 р. до н. е. там виникла славнозвісна філософськашкола
Платона.
Школа розміщувалася в старому будинку колишнього гімнасію. При вході
кожного зустрічав напис: «Хай не ввійде сюди не геометр». Це свідчило про
велику повагу Платона і його співвітчизників до математики взагалі, і до
геометрії зокрема.
Поряд з учителями викладали їхні помічники — уже досвідчені учні, які
закінчували курс. Тут займалися не тільки філософією та математикою, але й
астрономією, літературою, вивчали законодавства різних держав, природничі
науки, наприклад ботаніку. Дехто з учнів особливо захоплювався вивченням
природи та її законів, серед них був Арістотель (384—322 рр. до н. е.), який
двадцять років провів у платонівській Академії і тільки в сорок років, зрілим
ученим, уже після смерті Платона, здобув можливість відкрити власну школу
— Лікей. Арістотель вів бесіди з учнями, прогулюючись алеями саду, і школу
його прозвали перипатетичною (гр. реrіраtео — прогулююся).
У 529 р. н. є. візантійський імператор Юстиніан закрив Академію як розсадник
язичницької псевдомудрості.
3. Література і театр.
(Кероване читання )
Говорячи про розвиток літератури в Давній Греції, учитель звертає увагу
учнів на те, що деякі літературні твори цього періоду їм уже відомі
(поеми Гомера). Матеріал, що стосується розвитку давньогрецької

15. літератури, викладається в обсязі підручника і може бути доповнений
повідомленням учня про Езопа.
(Самостійна робота з підручником, аналіз ілюстрацій)
Прочитайте відповідний пункт параграфа і заповніть таблицю «Давньогрецький
театр» за зразком.
Ім’я драматурга Назва твору Вид драми
Есхіл
«Прикутий
Прометей»
Трагедія
3. Ораторське мистецтво.
(Розповідь учителя,робота зі схемою).
В усьому світі відоме також ораторське мистецтво греків — мистецтво
виступати красиво й переконливо. Таке вміння було необхідне тим, хто
промовляв у народних зборах і хотів заручитися підтримкою громадян.
Відомими афінськими ораторами були Гіперід, Лікург, Ісократ, Демосфен.
Опанувати ораторськемистецтво Демосфен мріяв із дитинства. Але перші його
виступи не мали успіху: у молодого оратора був слабкий голос, він гаркавив і
соромився юрби. Проте Демосфен завзято йшов до мети. Він виголошував
промови під шум хвиль, набравши до рота камінці, щоб позбутися гаркавості;
читав вірші, бігом піднімаючись угору,— це розвивало силу голосу. Згодом
Демосфен став улюбленим оратором афінян. Його любили за щирість,
непідкупність, прагнення відстояти незалежність Афін.
4. Архітектура, скульптура.
(Перегляд мультимедійної презентації,бесіда за питаннями).
– Що таке архітектура?
– Які споруди будувалися в грецьких містах?
– Коли в Афінах містобудування велося з найбільшим розмахом?
– Чим, на ваш погляд, грецькі храми відрізнялися від єгипетських?
Робота з текстом.
...Перікл дав народучимало грандіозних проектів споруд і планів робіт… Росли
будівлі грандіозної величини, незрівнянної краси…
Усім розпоряджався і за всім спостерігав у Перікла Фідій, хоч при кожній
споруді були видатні зодчі й художники… Парфенон «Стофутовий»
споруджували Каллікрат та Іктін; храм для містерій в Елевсіні почав будувати
Корій. Після його смерті будівництво продовжив Метаген із Ксіпети, а дах з
отвором для світла на цьому храмі спорудив Ксенокл із Холарга. Довгу стіну,
яку запропонував звести Перікл, підрядився будувати Каллікрат.

16. Одеон у внутрішній частині мав багато місць для сидіння і колон; дах його,
похилий з усіх боків, виходив з однієї вершини; кажуть він був схожий на
намет перського царя. Будувався під керівництвом Перікла.
Пропілеї акрополя були збудовані протягом п’яти років за архітектора
Мнесікла.
Запитання до тексту.
– Про будівництво яких споруд ідеться в уривку?
– Чи знаємо ми імена архітекторів, які керували будівництвом споруд?
– Для кого будувалися ці споруди?
Учитель звертає увагу учнів на те, що в демократичних містах-державах храми,
театри будувалися для демосу, будь-який вільний громадянин мав доступ до
них. Ці споруди були гордістю міста, як і майстри, котрі будували їх, тому
багато імен давньогрецьких зодчих нам сьогодні відомі.
Далі учні за підручником знайомляться з видами грецьких ордерів.
Робота з підручником.
Прочитайте пункт параграфа й заповніть таблицю «Скульптура Давньої Греції»
за зразком.
Ім’я скульптора
Батьківщина
майстра
Назва твору
Мірон Елевтери «Дискобол»
IV. Узагальнення і систематизація знань
(Гра «Культурологічне лото»,фронтальна бесіда)
1. Відомий грецькийвчений і лікар. (Гіппократ)
2. Назвіть дві великі поеми про походигреків на Трою. Хто їхній автор?
(«Іліада» та «Одіссея», автор — Гомер)
3. Кого називають «батьком історії»? (Геродота)
4. Який внесоку розвитокписемностізробилигреки? (Алфавіт з 24 букв:
голосній приголосні)
5. Учений, який першим висловив ідею про те, що весь світ складається з
атомів. (Демокріт)
6. У цій школі діти училися співати, танцювати, грати на музичних
інструментах. Про яку школу мова йде: про афінську чи спартанську?(Про
афінську)
7. Учений, автор теорії про існування Атлантиди. (Платон)
8. Для кого з жителів Греції освіта була недоступною?(Для рабів і дівчаток)
9. Який факт свідчить про глибоку повагу еллінів до Олімпійських ігор? (Під
час ігор припинялися війни.)
10. Кого ми називаємо «батьком комедії»?(Арістофана)
11. Що афіняни називали «місцем для видовищ»?(Театр)

17. 12. Металева паличка з гострим кінцем для письма з одного боку, а з іншого з
тупим, щоб витирати
«Мікрофон»
– Що з культурної спадщини Давньої Греції справило на вас найбільше
враження?
Учні можуть дати відповіді як в усній, так і в письмовій формі.
V. Підсумки уроку. Оцінювання.
Заключне слово вчителя.
¾ Твори грецької архітектури і скульптури дійшли до нас у фрагментах.
¾ Давньогрецьке мистецтво вплинуло на формування культури Давнього
Риму.
VІ. Домашнє завдання
1) Опрацювати текст параграфа.
2.Заповнити таблицю «Наука в Давній Греції» за зразком.
Ім’я вченого Галузь науки Видатнідосягнення
Фалес
Астрономія
Геометрія
Передбачив сонячне
затемнення.
Першим почав доводити
геометричнітеореми
З. Опрацювати текст параграфа.
4.Заповнити таблицю «Розвиток історичної науки в Давній Греції».
5.Скласти невелику розповідь на тему «У якій школі краще вчитися — у
спартанській чи афінській?».

18. Урок 4.
Побут, традиції, господарство давніхгреків
Мета:
 сформуватиуявлення про побут і повсякденнежиття стародавніх
греків;
 формувати уявлення про економіку;
 вдосконалюватинавички роботиз інформативними текстами,
розвиватипсихологію співпраці;
 сприятизасвоєннюнових понять «економіка», «гімназія»,
«туніка», «гімантій», «тронос»;
 розвивативміння учнів працювати в групах, користуватися
атласом і контурноюкартою, критично аналізувати матеріал
підручника;
 формувати навички аналізу конкретного історичногоматеріалу,
характеризувати історичніпостаті;
 виховувати культуру спілкування, толерантність та повагу до
інших народів світу;формувати бережливе ставлення до досягнень
людства.
Тип уроку: урокзасвоєння нових знань
Основніпоняття та терміни: економіка, гімназія, туніка, гіматій, тронос,
демос, ремесло.
Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, мультимедійна презентація, ,
інформативні тексти, ілюстративний матеріал
План
1.Побут і господарювання греків. .Повсякденнежиття, звичаї і традиції давніх
греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей.
2. Грецька економіка.
ХІД УРОКУ
І.Організаційниймомент.
І. Актуалізація опорнихзнань
Історичнийдиктант
1. Вищий посадовець в Афінах. (Cтратег)
2. Як називалася рада знаті в Афінах? (Ареопаг)
3. Хто в афінській державі сплачував податок за право проживати в цьому
полісі? (Купці-переселенці)
4. Грецькийскульптор, друг Перікла, автор статуї Зевса. (Фідій)
5. Що означаєпоняття «демократія»? (Влада народу)
6. Що грецькоюозначаєслово «стратег»?(Воєначальник)
7. Афінський мудрець, вчитель і друг Перікла. (Анаксагор)

19. 8. Демос — це … (народ).
9. Хто ввів оплату посадовцям?(Перікл)
10. Які посадовців Афінах обиралися долею? (Судді суду присяжних)
11. Кому був присвяченийхрам Парфенон? (Богині Афіні)
12. Хто мав громадянськіправа в Афінах? (Чоловіки)
ІІ. Сприйманнята усвідомленняновогоматеріалу
– Як ви розумієте вислови: «Бідність – молочнасестра греків» і
«Зізнатися в бідності не ганебно;набагато ганебніше не намагатися
вибратися з неї чесноюпрацею» ?
– Сьогодніми працюватимемо як дослідники, вивчаючивизначені
питання в групах. Готуючи звіт у вигляді асоціативного грона.
Потім учитель пропонуєучням обратисобіпитання для вивчення і сформувати
експертні групи.
На основіматеріалів підручників різних авторів та інформативних текстів учні
готують груповеповідомлення з обраного питання.
1.Повсякденне життя греків. Сімейнітрадиції
Те к с т 1. « Х а р ч у в а н н я г р е к і в »
Більшість жителів Греції харчувалися хлібом і кашею. Зазвичайце був
ячмінний хліб, оскільки пшениця коштувала дорожче, ніж ячмінь.
Іншою доступноюїжеюбули: сир, риба, овочі, яйця та фрукти. Полювання на
зайців, оленів та кабанів давало можливість вживати м’ясо.
На сніданок зазвичайподавали шматок хліба, змоченийу вині. На обід міг бути
хліб зі шматком сирута декілька оливок або фіг. На вечерюподавали частіше
за все ячмінну кашу або хліб з овочами. Як приправивикористовуваликоріандр
і кунжут. У теракотових вуликах тримали бджіл.
Мед був єдиними солодощамина столі стародавньогогрека. Заможні люди
харчувалися більш різноманітно. Вони більше споживали риби, м’яса, могли
дозволитисобіхліб з пшениці.
Вино готували з винограду. Виноград збиралиу вересні. Спочатку виноград
м’яли ногамиу великих чанах. Потім розчавленувинограднумассу поміщали
під прес, віджимали і розливалисік у великі глеки — піфоси, де він поступово
перетворювався на вино. Вино змішували з водоютак, щоб води було більше
(принаймні, удвічі), ніж вина. По суті, це був лише засіб для знезараження води
грецьких колодязів.
Те к с т 2. « Б у д и н о к а ф і н я н и н а »
Хати стародавніх греків будувалися з необпаленої цегли: їх було неважко
зламати й легко відновити. Двері та віконні рами робилиз дерева, яке
вважалося дорогим матеріалом — його було замало.
Грецькі будинки розташовувалися навколо внутрішнього дворика. У
внутрішньому дворикустояв вівтар, тут же проходило всегосподарськежиття.
З нього вели дверідо кімнат першого поверху із земляноюпідлогою, яка
пізніше замінюється мозаїчною.Кімнати обігрівалися нагрітим деревним
вугіллям у невеликих металевих жаровнях. Вікна, що виходили на вулицю,

20. були маленькими, розташовувалися практично під дахом і зачинялися
віконницями.
Сходивели з дворуна другий поверх, де знаходилися спальні та приміщення
для слуг. Грецькі будинки були розділені на дві частини: чоловічу та жіночу.
На чоловічій половині греки зустрічалися з друзями, влаштовували гулянки. На
жіночій — працювали: пряли, ткали, вишивали.
Жінка вважалася повновладноюгосподинеюбудинку:в її руках були рахункові
книги та ключі від комор, їйпідпорядкувалися всі слуги-раби, від неї залежало
процвітання сімейних справ.
У будинку обов’язковобула ванна кімната з теракотовоюванною з відвідною
трубою, по якій вода витікала на вулицю. Передбачалася й спеціальна чаша для
умивання.
Вулиці грецьких полісів були кривими та настільки вузькими, що, виходячиз
двору, треба було стукати у двері, щоб, відчинивши її, не вдаритиперехожого.
Меблів було мало. В основномуце були дерев’яністільці: «тронос» — крісло
господарябудинку, лавки, стільці із зігнутою спинкою. Столи були
маленькими, оскільки їли та спали на «ложах» — дерев’янихлавах. Шаф не
було, замість них для одягута іншого краму використовувалискрині.
Те к с т 3. « О д я г, в з у т т я , п р и к р а с и , з а ч і с к и »
Грецький одяг був дуже простим. І чоловіки, і жінки драпірувалися у тканини,
обертаючиїх навкруги тіла у вигляді туніки або плащу. Тканина обиралася
залежно від погодита достатку: вовна, льон, виляск, іноземні прозорітканини.
Жінки носилихітони — плаття, яке робилиз одного прямокутного шматка
тканини. Таке плаття закріплювалося на плечах шпильками чи брошкамиі
підв’язувалося поясом.У прохолоднупорунакидали на плечі гіматій. Гіматій
— прямокутна накидка, розмір та щільність якої могли бути різноманітними.
Чоловіки теж носилитуніки. Молоді чоловіки, виходячиз будинку, надягали
короткі, до коліна, туніки. Літні та заможні люди зазвичайвдягалися в туніки
до щиколоток. Чоловіки носилигіматій, який обертали навколо тіла,
перекинувши один кінець через плече. Іноді його надягали поверхтуніки.
Багато греків ходили босоніж майже весь час, особливо вдома. Виходячина
вулицю, надягали шкіряні сандалії або черевики. Мандрівники та наїзники
носили високіпівчобітки.
У зачісках греки слідували моді. Волосся у чоловіків ставало все коротшим, а
обличчя були гладко голені. Жінки зі свого волосся робилискладнізачіски,
прикрашені стрічками, діадемами, шарфами або сітками.
Любили греки ювелірні прикраси.
Те к с т 4. « Д о з в і л л я г р е к і в »
Афіняни — майстерні землероби, ремісники й мореплавці — були людьми
працелюбними. Але вонине вважали роботуголовноюсправоюжиття. Праці
вони відводили 6 годин, а далі — «дзети»!(грецькою — живи!). Жити зовсім не
означало даремно байдикувати. Жити значило спілкуватися з людьмита
вдосконалюватисебе — насолоджуватися красою, набиратися розумуй знань.
Дозвілля доросліафіняни проводилине з сім’єю, а на вулиці, у чоловічій

21. компанії. Друзі і співрозмовникизбиралисяв цирульнях (перукарнях), на
лавочках або в гімназіях.
Грецькі гімназії — це зелені парки з банями, стадіонами та приміщеннями для
спортивнихвправ (вони називалися палестрами); тут же були й портики
(коридориз колонами замість стін) для прогулянок, зали для шкільних занять і
вчених бесід.
Будь-якийгромадянинміг вправлятися в боротьбі, гуляти з друзями, слухати
розумнісуперечки.
Греки любили театральні вистави, вважали театр «школоюжиття».
Але найбільше афіняни любили зустрічатися за святковим столом.
Щодня то в одному, то в іншому будинку збиралося невелике, на 9–10 чоловік,
товариство;жінки до цього гуртка не допускалися. Господарій гості
розташовувалися на обідніх ложах: греки їли напівлежачи. На початку бенкету
подавалося частування, а потім, помивши руки, співтрапезники бралися за
чаші, в які наливалося вино, розведеневодою(пити нерозбавленевино
вважалося варварством).
Головне задоволення учасникибенкету отримували не стільки від їжі та пиття,
скільки від застільної бесіди. Говорилизазвичайпро мистецтво, філософію,
державні справи. Тому грецькій римськіавтори філософськітвориписали у
вигляді розмовиучасників бенкету. Деякі давні філософські творитак і
називалися — «Бенкет».
Те к с т 5. « В и х о в а н н я д і т е й »
В Афінах не було державних шкіл, як у Спарті. Кожнийгромадянинвиховував
своїхдітей, як міг. Малюки ходили до платних вчителів початкової школи, які
навчали їх читати й рахувати. Освіта бідняків на цьому закінчувалася, а
діти заможних родин відвідували гімназії, де займалися з
платними наставниками літературою, музикою та тілесними вправами.
Старші хлопці вступали до школи якогось відомого філософаабо оратора
(майстра красномовства), синиаристократів навчалися у найбільш знаменитих
учених і музикантів у себе вдома. Дівчатка вчилися тільки вдома.
У «добрістарі часи», за Солона, афінські хлопчики у сором’язливостіта
слухняності ледве поступалися спартанцям. Але поступово вдачаафінської
молодіпогіршилися, вона стала свавільною та менш шанобливою до старших.
Був такий випадок: одного разув Афінах під час свята до театру увійшов
старий. Він став шукати вільного місця, але ніхто з молодих людей не звертав
на нього уваги. Коли ж він дійшов до спартанських послів, ті дружно встали та
поступилися йому місцем. Афіняни відразу усвідомили, що спартанці дали їм
добрийурок, — весь театр вибухнув аплодисментами.
Те к с т 6. « Р а б с т в о в Гр е ц і ї »
Афіняни були не тільки вільними громадянамивільної держави, вони
були ще й рабовласниками. Вчені підрахували, що в Аттиці рабів було
більше, ніж дорослихчоловіків-афінян. Деякі невільники поралися в сільських
садибах багатіїв, але більшість їх працювала в майстернях заможних афінських
ремісників. Афінське ремесло процвітало завдякивеликій кількості невеликих
«підприємств» з 10–15 рабами. Майстерня із сотнею

22. невільників здавалася величезною «фабрикою». Домашні слуги, а також
няньки і дядьки, що доглядализа маленькими дітьми, були теж рабами.
Окрім господарськихрабів, були рабидержавні. Так, наприклад, 300 державних
рабів-скіфів несли в Афінах поліцейську службу. Грамотніневільники
працювали писарямив державних архівах.
Найважчою була доля рабів, що трудилися в рудниках: глибоко під землею, без
світла, зігнувшись у низьких шахтах, день і ніч видобували вони срібло.
І все ж таки гості-іноземці вважали, що в Афінах рабам живеться вільно.
Характер афінян не дозволяв грубого поводження з невільниками: жорстокість
щодо живої істоти вважалася у них не гідною вільної людини. Афінянин не мав
права вбити свого раба. Невільник міг залишити жорстокогопана та вимагати
через суд, щоб його продали іншому господарю.Одягалися домашніраби так
само, як вільні люди. На вулиці вони поводилися вільно, нерідко штовхали
перехожих. За вірну службу раба
відпускали з часом на свободу.
Спікери груп виступають з повідомленнями.
Метод «Навчаючи — вчуся».
Вчитель перед виступами учнів дає завдання групам під час повідомлення
скласти по два питання, на які повинні будуть відповісти представники інших
експертних груп.
Метод «Історичнефехтування».
2. ЕкономікаГреції
(Пояснення вчителя, роботаза методом «Павутинка»)
У ч и т е л ь. «Економіка» у перекладі з грецької мовиозначаємистецтво
ведення домашнього господарства. Ми на уроках історії розглядатимемо
економіку як сукупність усіх видів господарства.
• Як, на ваш розсуд, якоюж була економіка Греції?
За відповідями учнів складається початкова схема «Ґроно», якадоповнюється
по ходу роботиучнів з картою атласу «Господарствота культура Давньої
Греції».
ІІІ. Закріпленнявивченогоматеріалу
(Бесіда за питаннями,роботаз зошитом : завдання 5-9 на с.54 )

23. 1. Поясніть, яку роль афіняни відводили праці; чому, за їх уявленнями, людина
повинна була трудитися.
2. Розкажіть, яким було повсякденнежиття афінян, де вони проводилидозвілля.
3. Які рисиприваблюють вас у житті стародавніх афінян?
4. З якоюметою афіняни відвідували агору?
5. Розкажіть про заняття стародавніх греків. Які заняття були у чоловіків і які
— у жінок?
6. Які види ремесла були розвиненіу Стародавній Греції?
7. Як харчувалися стародавнігреки?
IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання
V. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний параграф підручника.
2.Виконати завдання 11 на с.55 в зошиті.
3. Письмово відповісти на питання:
1. Чому найбагатші афіняни вважали за краще жити в місті, ніж у заміських
садибах?
2. Чому навіть за несприятливого збігу обставин грекам не загрожував голод?

24. Урок 5
Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
Мета:
 Розкрити причини виникнення грецьких античних колоній у Північному
Причорномор’ї;
 розглянути суспільне, господарське та духовне життя колоній,
заснованих давніми греками в Північному Причорномор’ї;
 визначити вплив грецьких колоній у Північному Причорномор’ї на
розвиток цивілізації у Давній Греції та на території сучасної України;
 розвивативміння учнів працювати в групах, користуватися атласом
і контурноюкартою, критично аналізувати матеріал підручника;
 формувати навички аналізу конкретного історичногоматеріалу,
характеризувати історичніпостаті;
 виховувати культуру спілкування, толерантність та повагу до інших
народів світу;формувати бережливе ставлення до досягнень людства.
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
План
1.Найголовніші міста-колонії.
2. Суспільне, господарськета духовне життя в колоніях.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
«Мозковий штурм»
– Чому давні греки засновували колонії?
– Що означає поняття «колонія»?
– Що таке «метрополія»?
– Які напрямки мала грецька колонізація?
Учитель відзначає, що одним із напрямків Великої грецької колонізації був
північний схід. У VII—VI ст. до н. є. греки засновували колонії в Північному
Причорномор’ї — на півдні території сучасної України.
III. Вивчення нового матеріалу

25. 1. Найголовніші міста-колонії.
(Пояснення вчителя з опорою на карту,робота з атласами)
Перші поодинокі подорожі греків до північних берегів Чорного моря належать
до початку І тис. до н. є. Однак перша колонія виникла тільки в середині VII ст.
до н. є. на Березанському півострові. У VI ст. до н.е. на Південнобузькому
лимані виникає Ольвія, на Дністровськомулимані — Тіра і Никоній. У VI ст. до
н. є. починається колонізація Криму; У цей час вихідці з Гераклеї Понтійської
засновують Херсонес, вихідці з Мілету — Пантікапей, Феодосію, Німфей та
інші міста.
Заселення греками Північного Причорномор’я було частиною Великої грецької
колонізації (VIII — VI ст. до н. є.), у результаті якої грецькі поселення
поширилися від Іспанії і Південної Франції до Кавказу, від Африки до Криму.
Основною причиною колонізації була перенаселеність грецьких полісів. У
результаті цього у великих полісах комплектувалися групи колоністів на чолі з
ойкістом — старшим групи. Він керував групою як під час подорожі, так і при
побудові міста. Колонії будувалися за грецьким зразком, з самого початку ви-
ділялися площі для культових і громадських потреб.
Греки заселяли лише вузьку прибережну смугу (5—10 км углиб), і тому
конфлікти з місцевим населенням були спочатку рідкісними (окрім Херсонесу,
поблизу якого розташувалося поселення таврів).
Додаткова інформація
Легенда «Понт Аксинський і Понт Евксинський»
Давно це було. Так давно, що навіть відлік часу йшов у зворотний бік. Жило в
Тавридігордеі миролюбнеплем’я горян. Жило тихо і мирно, багатіло з кожним
роком завдяки своїй працьовитості.
Почули про Тавриду в далекій Елладі, і замислили греки підкорити цю багату
землю.
Біля берегів Тавриди з’явилося безліч фелюг. У них сиділи озброєні елліни…
Сполошилося селище горян. Жінки та діти сховалися в печери, а чоловіки
приготувалися відбити напад. Вони зрозуміли, що битва буде не на життя, а на
смерть: греків була незліченна кількість.
Але тут немов хмари закрили зірки. То гігантські орли-грифи злетіли зі скель і
кинулися до моря. Розпластавши величезні крила, орли стали кружляти над
грецькими фелюгами. Із переляку закричали елліни й позатуляли голови
щитами. Горяни, побачивши підтримку з неба, почали штовхати згори у воду
величезні валуни. Нажахані, повернули елліни свої фелюги назад. Але мало хто
повернувся до своїх берегів.
Відтоді греки стали називати це море Понтом Аксинським — Негостинним
морем. І наказали дітям своїм, щоб ті ніколи не піднімали зброї проти жителів
Тавриди й ніколи не намагалися пройти Понтом Аксинським.

26. Минув час, знову почали вабити греків сонячні береги багатої Тавриди. Але
вони добре пам’ятали наказ своїх предків, і не тисячі фелюг вийшли в Понт
Аксинський, а лише п’ять. І сиділи у фелюгах не озброєні воїни, а мирні посли
з багатими подарунками для горян. І домовилися горяни з греками, і
заприсяглися, що ніколи не піднімуть зброї один проти одного. Відтоді й
оселилися елліни вдалині від Еллади і щасливо зажили під сонцем Тавриди.
Стали вони вирощувати виноград і троянди. Вели торгівлю з горянами й
дивувалися: чому таке ласкаве море назване Аксинським — Не гостинним?
Ні, це добре і гостинне море. І назвали греки море Понтом Евксинським —
Гостинним морем.
2. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.
Робота в малих групах.
Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з них одержує карт з інформацією
про одну з грецьких колоній на території Північного Причорномор ‘я, котру їм
необхідно опрацювати і підготувати виступ. Для виконання завдання надається
8—10 хвилин, після чого представники груп виступають із повідомленнями
(під час виступу можна користуватися планом). У разі потреби члени групи
можуть доповнити свого представника. Після виступу групи інші учні класу
можуть ставити їй питання.
Кожна група готуватиме повідомлення за таким планом:
1) Що означає назва колонії.
2) Де розташована колонія (показати на карті).
3) На який час припадає період розквіту.
4) Господарське життя.
Інформаційна картка 1.
Борисфеніда.
Назва походить від грецької назви Дніпра — Борисфен. Це було перше
поселення, засноване греками в Північному Причорномор’ї. Воно було
засноване на півострові (зараз — острів) Березань у другій половині VII ст. до
н. є. У першій половині VI ст. до н. є. на берегах Бережанського лиману
виникають численні невеликі поселення, котрі становлять сільську округу
Борисфеніди. Остання повнокровно існує й у V ст. до н. є., а з кінця IV ст. до
н.е. життя в ній завмирає на тривалий час і відроджується лише в перші
століття нової ери (хоча вже ніколи не досягаєрівня другої половини VI—V ст.
до н. є.). Починаючи з останньої чверті VI ст. до н. є. Борисфеніда входила до
складу Ольвійської держави і загинула разом з Ольвією.
Площа поселення, що збереглася, становить близько 10 га. Відкрито рештки
землянок і напівземлянок, що пізніше змінюються на звичайні грецькі наземні
будинки. Ранні культурні шари Борисфеніди, як ніде більше в Північному

27. Причорномор’ї, багаті на знахідки грецького посуду різних форм і стилів
розпису.
Інформаційна картка 2.
Ольвія.
Давньогрецькою назва цієї колонії означає «щаслива». Вона знаходилася на
правому березі Південнобузького лиману біля сучасного с. Тарутине
Очаківського районуМиколаївської області. Заснована близько середини VI ст.
до н. є. вихідцями з району Мілета і проіснувала до середини III ст. н. є.
На етапі розквіту — наприкінці IV — у III ст. до н. є. — Ольвія займала
територію площею близько 55 га, чисельність її мешканців становила близького
тис. осіб.
Економічну базу поліса становило сільське господарство. Ольвійська держава
мала свої гроші. Ольвію добре знали в античному світі. Деякий час вона
входила до Афінського Морського союзу. ЇЇ торгові і культурні зв’язки сягали
не тільки причорноморських міст, а й Східного Середземномор’я — Греції,
Малої Азії, Александрії Єпетської.
Інформаційна картка 3.
Тіра.
Назва походить від грецької назви Дністра — Тірас. Місце розташування
залишків Тіри — околиця сучасного Білгорода-Дністровського Одеської
області. Колонія заснована вихідцями з Мілета наприкінці VI — на початку V
ст. до н.е. Час першого розквіту починається з V ст до н.е. і триває до III ст. до
н. є. Із кінця II ст. до н. є. і до 70-х р. І ст. до н. є., можливо, входила до складу
Понтійської держави Мітрідата VI Євпатора. У І—III ст. н. є. Тіра входила до
складу римської провінції Нижня Мезія. Тут розміщувалися римські військові
гарнізони, Тіра карбувала власну монету. Населення Тіри займалося переважно
посередницькою торгівлею сільським господарством, меншою мірою —
ремеслами. Подібно до інших полісів, Тіра мала сільську округу.
Інформаційна картка 4.
Керкінітіда.
Назва походить від імені ойкіста або назви затоки в Західному Криму. Колонія
виникла наприкінці VI ст. до н.е. (на місці сучасної Євпаторії). Заснована
вихідцями з Іонії. Із другої половини IV ст. до н. є. входить до складу
Херсонеської держави. Розквіт міста припадає на V—III ст. до н. є., коли воно
мало прямокутне регулярне планування. Територія становила близько 8 га. За
периметром проходили фортечні мури і вежі. Розкопками відкрито значну
кількість житлових будинків типової грецької схеми. А також залишки
оборонних стін. Населення займалося рільництвом, рибальством, торгівлею.
У середині II ст. до н. є. Керкінітіду захопили скіфи, від влади яких наприкінці
II ст. до н. є. їй удалося звільнитися. Життя тут тривало до І—II ст. н. є., але
населення тоді вже було переважно скіфським.

28. Грецькі колоніїв Північному Причорномор’ї
Причини утворення
1. Політична боротьбаміж
демосом і аристократамив
Елладі
2. Пошук нових ринків збуту
товарів і нових джерел
сировинита забезпечення
зерном
Політичне життя
Законодавчавлада – народні
збори, рада, суд; влада на
місцях – народнізбори
громадян, влада колегій
Господарство
Землеробство, скотарство,
садівництво, ремесла
IV. Узагальнення і систематизація знань
(Виконання завдань 5-7 в зошиті з друкованоюосновою,с.56;фронтальнабесіда;
«Картографічний марафон» )
Як складалися відносини між колоніями та метрополіями?
V. Підсумки уроку. Оцінювання.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати текст параграфа.
2) Виконати завдання на контурних картах.

29. Урок узагальненняз теми «Греція в V—IV ст. до н. е.
Мета:
 систематизувати та узагальнити знання, отримані учнями впродовж
вивчення теми;
 удосконалити навички роботи в групі, продовжити формування вміння
висловлювати власне ставлення до проблем, що розглядаються.
 розвивативміння учнів працювати в групах, користуватися атласом
і контурноюкартою, критично аналізувати матеріал підручника;
 формувати навички аналізу конкретного історичногоматеріалу,
характеризувати історичніпостаті;
 виховувати культуру спілкування, толерантність та повагу до інших
народів світу;формувати бережливе ставлення до досягнень людства
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
називати характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, політичного
устрою Афін доби Перикла; найзначніших політичних та культурних діячів
Греції; показувати на карті перебіг подій греко-перських війн та місця
основних битв, античні колонії Північного Причорномор’я;
застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «демос»,
«демократія», «тиранія», «громадянин», «спартанське виховання», «атлет»,
«стратег», «Олімпійські ігри», «колонія», «метрополія»;
описувати умови життя давніх греків, пам’ятки культури та писемності; життя
в грецьких містах-колоніях Північного Причорномор’я;
визначати внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-
перських війн, Пелопоннеської війни.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Дидактична гра-вікторина «Тріумф грецької культури».
Порядок проведення.
1) У класі створюються три команди:
а) Кліо (муза історії).
б) Мельпомена (муза трагедії).
в) Терпсіхора (муза танців).

30. 2) На питання вікторини команди відповідають по черзі.
3) Якщо команда не може відповісти, право відповіді переходить до наступної
команди.
4) Правильна відповідь оцінюється в один бал. Рахунок гри фіксується на
дошці.
Питання вікторини.
1) Хто розпорядився виплачувати незаможним громадянам грошові суми на
купівлю місць у театрі?
2) Кому з грецьких богів присвячений храм Парфенон?
3) Який відомий астроном, математик і філософ жив у Мілеті?
4) Хто заснував в Афінах філософську школу — Академію?
5) Який учений стверджував, що все складається з неподільних частинок —
атомів?
6) Як називалася школа, заснована Арістотелем?
7) Кого вважають засновником наукової медицини?
8) Як називається мистецтво красномовства?
9) З ім’ям якого бога пов’язують створення театру?
10) Кого називають батьком історії?
11) Перекладіть давньогрецькою мовою вираз «пісня цапів».
12) Кому приписують авторство грецьких байок?
13) Як називалося місце для хору в грецькому театрі?
14) Хто є автором трагедії « Прикутий Прометей»?
15) Яким історичним подіям присвячена «Історія» Фукідіда?
Після підведення підсумків гри учитель пропонує учням продовжити
знайомство з історією Греції в V—IV ст. до н. е.
ІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого
Робота в групах.
Учні продовжують працювати у створених командах, кожна з яких одержує
картку із завданням, що містить тему повідомлення, яке їм необхідно
підготувати. Для виконання завдання надається 12—15 хвилин, після чого
команди представляють результати своєї роботи.
Картка 1. Побут, традиції і господарювання греків.
1) Як одягалися давні греки?
2) Як елліни виховували дітей?

31. 3) Які свята були найулюбленішими в давніх греків?
4) Які з народжених в Елладі традицій продовжують існувати до нашого
часу?
Картка 2. Зовнішня політика Греції в V—IV ст. до н. е.
1) Назвіть найбільші війни, які вела Греція в цей період.
2) Які причини викликали ці війни? (схарактеризувати всі названі
військові конфлікти).
3) Назвіть дати основних битв.
4) Які наслідки мали названі воєнні конфлікти?
Картка 3. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї.
Ознайомитися з уривком, у якому подана стисла характеристика державного
устрою грецьких колоній Північного Причорномор’я та дати відповіді на
запитання:
1) Яка форма державного правління мала місце в містах-державах
Північного Причорномор’я?
2) У яких грецьких містах-колоніях була подібна система управління?
Чим це можна пояснити?
3) Які особливості ви помітили в системі державного устрою колоній
Північного Причорномор’я?
Державний устрій грецьких колоній Північного Причорномор’я
Поліси складалися з міста (або декількох об’єднаних міст) та прилеглих до
нього сільських общин. Таким чином, поліс був союзом міських ремісників та
землеробів, у якому село забезпечувало місто продуктами харчування, а місто
забезпечувало село знаряддями праці та військовим захистом. Таким чином,
поліс був доволі самодостатнім утворенням.
Більшість грецьких міст-держав були демократичними або аристократичними
рабовласницькимиреспубліками. Єдиним повноправним прошарком населення
були громадяни — повнолітні вільні чоловіки. Жінки, діти та іноземці
політичних прав не мали, хоча за великі заслуги останнім міг бути наданий
статус громадян (історія знає багато прикладів, коли скіфи мали великий вплив
в грецьких полісах). Найбільш безправним прошарком населення були раби.
Найвищим органом влади були народні збори — демос («народ»). У них могли
брати участь всі повноправні громадяни міста. Народні збори вирішували всі
найважливіші питання — війни і миру, зовнішньої торгівлі, надання
громадянства тощо. Виконавча влада належала, як правило, старійшинам —
архонтам, найбільш заможним і впливовим громадянам. Колегія архонтів
організовувала роботу всіх інших колегій, а також окремих посадових осіб.
Найбільш важливими колегіями були: колегія стратегів, що відала військовими
справами, агораномів, що відповідала за організацію торгівлі, астиномів, на яку
покладався благоустрій міста.

32. IV. Підсумки уроку
Учні представляють результати роботи, підбиваються підсумки змагання між
командами.
V. Домашнє завдання
1) Опрацювати текст параграфів.
2) Скласти хронологічну таблицю до теми «Греція в V-до н. е.».
3.Скласти кросворди на тему «Греція в V- IV ст.. до н.е.»
Список використаних джерел
1. Атлас з історії стародавньогосвіту. 6 клас / Упор. О. В. Гісем, Д. В. Ісаєв,
О. О. Мартинюк. – Київ: ТОВ «Антекс-К», 2000. – 16 с.
2. Бандровський О. Історія Стародавньогосвіту: Підручник для 6-го класу
загальноосвіт. навч. закл. – 2-ге вид., доопр. – Київ:Генеза, 2004. – 304с.:
іл.
3. Бунятян К. Давнє населення України: Навчальний посібник. – Київ:
Либідь, 1999. – 228с.
4. Велика ілюстрована енциклопедія історії / Пер. з англ. Ю. Надзбручанець.
– Київ:Махаон-Україна, 2007. – 492с.: іл.
5. Голованов С., Костирко С. Історія Стародавньогосвіту 6 кл. – Київ:
Грамота, 2006. – 296 с.
6. Історія стародавнього світу в літературних творах:Хрестоматія для 6
кл.серед.шк./Упоряд.К.І.Крилач.–Київ;Ірпінь:ВТФ «Перун», 1998.–400 с.
: іл..
7. Словник античної міфології / Упоряд. І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 312с.
8. Удич З.І.Історія стародавньогосвіту у схемах і таблицях .–
Тернопіль:Мандрівець,2009.–320 с.
Інтернет-ресурси
9. История и общество на сайте Игоря Гаршина. Археология, мифология,
этнография, хронолография //http://garshin.ru/history/index.html
10.Язычество славян – энциклопедия славянской религии. Мифология,
магия и культура //http://paganism.msk.ru/
11.Україна молода//http://www.umoloda.kiev.ua/number