1. Звучить космічна музика . З’являються прибульці.
– Доброгодня!Ми прилетіли до вас з далекої планети, на якій сталася
катастрофа. Справа в тому, що деякі жителі нашої планети недбало ставились
до природи. Вонизабруднювалиріки, вирубували ліси, скрізь викидали
сміття, знищували тварин. Тепер на нашій планеті неможливо жити.
Допоможіть нам.
(Звучить бадьора музика. На сцені з’являється хлопчик.
У нього в кишені рогатка, на вухах навушники, в руках поліетиленовий пакет.)
Хлопчик. Оце-то спека! Весна ще тільки почалася, а вже так гаряче! Де б
присісти? Щось уже і їстизакортіло…Подивлюся, що там мені мама поклала. Ось і
галявина зручнадля перепочинку!
(Сідає, розгортає пакунок, дістає бутерброд, пляшку з водою. Їсть, викидає
обгортку від бутерброда під ноги, п’є воду. Зазирає у пакет.)
- Ще й цукерочки смачненькі!
( Їсть цукерки, викидаєобгортки, спорожнілий пакет, пляшку.)
Краса! Можна і музику послухати! ( вмикаємузику в динамікахна всю гучність.
Музика грає деякий час і раптом замовкає)Що таке? Чому не грає? (Дістає з
кишені плеєр, розглядає його) А! Здається, сіли батарейки! Требаїх викинути, щоб
у місто не везти! ( Дістає батарейки, викидає. Роззирається навкруги).
Цікаво, що то за біленькі квіточки? ( Рве квіти, нюхає, а згодом викидає)
Для чого вони потрібні? Букет із них такий собі, непоказний – це ж не трояндичи
тюльпани.
Кує зозуля(аудіо запис)
Ти диви! Що це за пташка обізвалася? Зараз подивимось!(Дістаєрогатку,
стріляє.)
Ох, не влучив! Полетіла!
Гримить грім(аудіо запис). З’являється Дід ОХ
Ох. Ти мене кликав – ось я прийшов!
Хлопчик. ( перелякано) Я тебе не кликав!
Ох. Кликав, кликав. Це д ти сказав: « Ох!» То це я і є – дідусь, Ох.
Хлопчик. А що ти тут робиш?
Ох. Я – лісовий сторож!Від усіляких шкідників ліс оберігаю! Тепер ти – мій
в’язень!
Хлопчик. Та хіба ж я шкідник? Що ти таке кажеш?
Ох. А хто ж ти? Подивись, якнасмітив!
Хлопчик. Та це ж ліс! Що йому зробиться?
2. Ох. Це ти собітак гадаєш, що йому нічого не буде. А ось, подивися, що ти і багато
інших, подібних до тебе, залишають у лісі!( Тричіплескає в долоні. Звучить музика.
З’являються Пластиковіпляшки(учні)).
Пластиковіпляшки ( по черзі)
1 Ми яскравіта прозорі
Пляшки різнокольорові:
Фанта, Кола, лимонад –
Пригощаєм всіх підряд!
2 Ми-ошатні всій гарненькі,
В нас напої солоденькі.
І дорослі, й дітвора
Нас купують недарма!
3 Здається, подружко,ти молодість згадала, як була ще із кока_колою?Та це ж
було так давно!
1 Чого це давно? Зовсім нещодавно! Мене минулої осені сюдиу ліс привезли і
залишили. І нас тут багато таких.
2 Подружки! У мене є ідея! Організуймо показ мод, адже ми тут усі такі різні,
такі гарненькі, чепурненькі!
3 А скоро стане нас іще більше, бо розпочнетьсясезон відпочинку, а потім –
збирання грибів! Усі приходять до лісу з напоями у пляшках, а додомунас
мало хто везе, тож скоро весь ліс буде наш! Замість трави будемо скрізь ми.
1 Швиденько всі на подіум! Розпочинаємопоказ мод!
( Дефіле пластиковихПляшок під музичний супровід).
Ох. Ну, як подобаєтьсятобітакі пластикові красуні? А серед них і твоя – яскраво-
зелена. Подивися, вониж весь ліс забруднили!
Хлопчик. Ні-ні, мені таке не подобається…Я не думав…Я більше не буду! Тапер
я ніколи не викидатиму пляшки нікуди, крім смітника. Я теж буду другом лісу!
Ох. Стати ним тобі буде непросто, бо пляшки – далеко не вся шкода, якої ти лісу
заподіяв!
Хлопчик. Хіба я ще щось погане зробив?
Ох. А хіба ні? Дивись(плескає в долоня. Під музику танцють Батарейки)
Ох. Подивися!Впізнаєш? Це ж твоя батарейка?
Хлопчик. Ну і яка від неї шкода? Вона ж така маленька, майже непомітна…
Ох. Непомітна, кажеш? Поглянь – навколо батарейки в радіусі 20 метрів немає ані
квіточки, ані травиночки – це ж вона отруїла все живе навколо, і навіть водау
підземному джерелі стала отруйною!
Хлопчик. Вибач, я не знав!
3. Ох. А того, що не можна викидати в лісі поліетиленові торбинкита пакети, ти
також не знав? Подивися! ( Плескає в долоні, з’являються Поліетиленові Торбинки
Пакети(діти)).
Торбинки. (почерзі)
1.Ой, друзі, як весело! Вітерець дмухне – і я лечу, лечу! Застрянув гілках і
дерево прикрашаю.
2.Ха-ха-ха! Часом буває дуже смішно: я залетіла у дупло до білки, і вона так
перелякалася , що втекла! А там малі білченята залишилися, лише кілька днів,
як народилася. Півдня голоднісиділи, бо їхня матуся боялася додому
повертатися!Ха-ха-ха!
3.А я всю осінь сиділа на спині у їжака. Він і крутився, й вертівся, а зняти мене
ніяк не міг. Навіть їстине міг – усе зі мною боровся!
1.І що з ним далі було?
3.А я й не знаю! Здійнявся сильнийзимовийвітер, я полетіла, а він так і
залишився голодний. Ха-ха-ха!
2. Гайда, летимо далі! На нас чекають нові веселі пригоди!Заполонимо собою
увесь ліс!
(Торбинки кружляють під музику і йдуть зі сцени)
Ох. (до хлопчика) Побачив, якої шкодити заподіяв лісу? А фантики з-під
цукерок чого викинув? Щоб вони не давали траві дихати? А квіточки для чого
зірвав? Щоб вони загинули? А зозулю для чого хотів підстрелити? Щоб вона
перестала співати? Щоб ліс став мертвим?
Хлопчик. Вибач мені, дідусю Ох! Я все зрозумів!Більше я ніколи-ніколи не
буду так чинити! Я покличу своїхтоваришів, і ми швидко все тут приберемо!
Ми до лісу прийдемо,
Миттю сміття приберемо.
Шкіднику ми скажем; «Стій!
Природунищити не смій!»
Бо планета в нас одна –
Іншої у нас нема!
ЗУПИНИСЯ, ЛЮДИНО, НА МИТЬ...
І ВІДЧУЙ, ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ.
ЯК ІЗ СЕРЦЯ КРИК ВИРИНА
ЗУПИНИСЯ, ЗЕМЛЯ В НАС ОДНА!
Звучить заключнапісня
