1. 1
ЗМІСТ
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ. КОМПЕТЕНТНІСНО
ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ 5
1.1. Структура та зміст поняття «громадянська відповідальність» у науковій
літературі 5
1.2. Шляхи реалізації наскрізної змістової лінії «громадянська
відповідальність» на уроках історії 7
1.3. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова впровадження
компетентнісного підходу до навчання 9
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЇ НАСКРІЗНОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ
«ГРОМАДЯНСЬКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» ЗАСОБАМИ
КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ЗАВДАННЯ 13
2.1. Методика упровадження компетентнісно орієнтованих завдань під час
реалізації наскрізної змістової лінії «громадянська відповідальність» на
уроках історії 16
2.2. Кейс компетентнісно орієнтованих завдань з історії України
ранньомодерної доби «Дослідницькі пошуки на уроках історії» 18
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36
2. 2
ВСТУП
Сучасна освіта, орієнтована на формування соціальних і
громадянських компетентностей, потребує докорінно нових підходів до
навчального процесу, оскільки успішне виховання громадянина вимагає не
лише знань та критичного розуміння себе і світу, а й набуття особистого
досвіду участі в суспільному житті, на засадах поваги і рівноправності,
відповідальності за спільну справу, мирного вирішення конфліктів.
У контексті подій сьогодення особливої актуальності набуває
проблема формування громадянської відповідальності. Саме активний і
відповідальний громадянин, з чіткою життєвою позицією та здатністю до
реалізації своїх обов’язків, є запорукою розвитку та становлення суверенної
й незалежної, правової й демократичної держави, головною цінністю для
якого є честь, гідність, життя, недоторканність іншої людини.
Соціальні, культурні, політичні та економічні виклики, що виникли у
зв’язку зі збройною агресією проти України, зумовили необхідність змін у
навчальних програмах з історії для закладів загальної середньої освіти, щоб
не лише доповнити навчальний матеріал інформацією про останні події, а й
урахувати нові напрацювання та виокремити низку наскрізних змістових
ліній, зокрема «громадянську відповідальність».
Її реалізація сприяє конструктивній та ефективній участі у
громадському житті, успішній взаємодії з оточуючими, мирному
співіснуванні, а тому одним з головних завдань учителя є зміна організації
традиційного уроку, залучення спеціально організованої діяльності учнів в
освітній процес на основі використання компетентнісно орієнтованих
завдань.
Актуальність проблеми зумовлена переосмисленням, оновленням та
переформатуванням концептуального змісту шкільної історичної освіти, що
постає як одна з ключових складових докорінної модернізації не лише
школи, а й українського суспільства в цілому. Саме тому пріоритетним
3. 3
напрямом розвитку сучасної школи стає компетентнісно орієнтоване
навчання, спрямоване на формування нового покоління учнів, здатного
активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з
метою розвитку демократичного суспільства.
Об’єкт дослідження: особливості реалізації наскрізної лінії
«громадянська відповідальність» на уроках історії відповідно до сучасних
вимог, за яких формується усвідомлення важливості демократичних
цінностей та їх дотримання на практиці.
Предмет дослідження: компетентнісно орієнтовані завдання та
методичні прийоми їх використання на уроках історії для формування
громадянської відповідальності здобувачів освіти.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та
апробації методичних прийомів використання компетентнісно орієнтрованих
завдань для формування громадянської відповідальності здобувачів освіти,
розвитку їх пізнавальної діяльності, вмінню критично та творчо мислити.
Відповідно до мети сформульовано такі завдання:
- на основі аналізу нормативних та наукових джерел з'ясувати змістове
наповнення понять «громадянська відповідальність», «компетентнісно
орієнтоване завдання»;
- обґрунтувати актуальність та перспективність формування
«громадянської компетентності» шляхом використання компетентнісно
орієнтованих завдань в умовах інноваційних змін сучасної школи;
- розробити компетентнісно орієнтровані вправи і завдання, спрямовані на
формування громадянської відповідальності учнів;
- реалізувати вимоги програми щодо запроводження наскрізної змістової
лінії «громадянська відповідальность» на уроках історії;
- спроєктувати атмосферу довіри і взаємоповаги, побудувати партнерські
стосунки для ефективної взаємодії між учасниками освітнього процесу;
- створити умови для розвитку вміння критично мислити, навичок пошуку,
аналізу та оцінки інформації.
4. 4
Пропонований навчально-методичний посібник включає теоретичні
аспекти формування громадянської відповідальності учнів на уроках історії
та методичні прийоми використання компетентнісно орієнтованих завдань у
навчанні. Надається практична складова, яка створена з урахуванням
новітніх методів, прийомів організації діяльнісного підходу, продуктивної
роботи, розвитку критичного мислення та рефлексії на уроці.
Посібник призначений для вчителів історії, керівників методичних
об’єднань суспільно-гуманітарного циклу. За допомогою зазначених в ньому
рекомендацій можна реалізувати предметні навчальні цілі та забезпечити
підґрунтя до виховання відповідальних, активних громадян. Так, за
допомогою зміни акцентів, додаткових запитань, вправ можна розвивати
соціальні та громадянські компетентності учнів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: громадянська відповідальність, наскрізна лінія,
компетентнісно орієнтоване завдання, історія, цифрові технології, критичне
мислення, цінності, ціннісні орієнтації, соціальні та громадянські
компетентності, візуалізація, предметно-історичні компетентності.
5. 5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ
ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ.
КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ
1.1. Структура та зміст поняття «громадянська відповідальність»
у науковій літературі
Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми
учасниками процесів, які мають надзвичайно важливе значення для
подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів,
подальшого світового порядку. Тому виникає нагальна необхідність
переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на
посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді –
формування нового українця, що діє на основі національних та європейських
цінностей. [7]
Одним із актуальних завдань сучасної освіти є створення умов для
формування відповідального громадянина, для якого демократичне
громадянське суспільство – це осередок для розкриття творчих можливостей,
задоволення як особистих, так і суспільних інтересів.
Державний стандарт базової середньої освіти включає в себе
поступове формування системи громадянської освіти, що покликана
підготувати молодь до активної участі в житті демократичного суспільства і
формування її соціальних і громадянських компетентностей.
Розвиток самодостатньої та свідомої особистості – це один із
пріоритетних напрямів шкільної освіти ХХІ століття. Ідеалом виховання
виступає гармонійно та різнобічно розвинений національно свідомий,
високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до
самовдосконалення та саморозвитку.
Саме вміння спілкуватися і взаємодіяти з іншими людьми, почуття
громадянської відповідальність вирізняють свідомого учасника державного
життя.
6. 6
Як відомо, громадянськість та відповідальність є головними рисами
особистості, які формуються у процесі її соціалізації. Сучасні дослідження
громадянської відповідальності спричинені переосмисленням
фундаментальних праць М. Пірен, Г. Балла, Т. Яценко, Б. Цуканова,
С. Рубінштейна.
Розгляд поняття «громадянська відповідальність» потребує звернення
до ключового поняття «відповідальність», яке в історико-педагогічному
аспекті висвітлюється в роботах засновників гуманістичного напряму у
вихованні. Так, Я. Коменський у структурі особистості головним вважав
почуття обов'язку та совісті, що в свою чергу виявляються через її
відповідальність. Ж.-Ж. Руссо один із перших філософів-просвітителів,
педагогів, який увів у науковий обіг поняття «індивідуального обов'язку
особистості». Видатний український діяч Г. Сковорода розглядав процес
формування відповідальності як перетворення відповідальних почуттів і
відповідальної поведінки у звичку. На його думку, кожна людина
відповідальна перед собою та іншими за обране нею місце в системі
суспільних відносин і реалізацію своїх можливостей у власній діяльності [8].
Відповідно до освітньої філософії педагога В. Сухомлинського
відповідальність – це здатність особистості самостійно формулювати
обов'язки та виконувати їх, здійснювати самооцінку та самоконтроль.
Звертаючись до вчителів з приводу змісту виховання учнів, педагог зазначав,
що «кожен вчинок, який би він не був, має свої глибинні причини і джерела»,
які потребують виявлення і розуміння. І «педагогічна мудрість зрештою не в
тому, щоб знайти засіб впливу на зухвальця, який вирвав із зошита аркуш із
двійкою й зробив з нього літак, а в тому, щоб такого зухвальця не було, щоб
дитина червоніла від докорів сумління» [1].
Аналізуючи зміст понять «громадянин», «відповідальність»,
«відповідальний громадянин» та керуюсь роботами О. Киричука,
П. Ігнатенка, М. Стельмаховича, В. Кузя та К. Чорної визначаємо поняття
«громадянська відповідальність учня»: це здатність людини відповідально,
7. 7
активно та ефективно реалізовувати громадянські обов’язки та права з метою
розвитку демократичного суспільства, утверджуючи гуманні
взаємовідносини із вчителями, ровесниками, батьками задля самореалізації.
Також, до характеристик відповідального громадянина співвідносимо любов
до Батьківщини, повагу до країни, до людей, гармонійні взаємини,
законослухняність, дієвий патріотизм, доброчинність, гідність, честь.
Отже, складовими громадянської відповідальності є процеси
самовдосконалення, високий рівень національної свідомості, знання історії та
культури власної держави, виконання обов’язків, соціальна відповідальність.
1.2. Шляхи реалізації наскрізної змістової лінії «громадянська
відповідальність» на уроках історії
Реформування української школи закладає нові підходи до освітнього
процесу, пропонуючи педагогам переключити увагу на формування та
розвиток компетентностей, відійшовши від традиційних методик.
Державний стандарт освіти пропонує 11 ключових компетентностей.
Одна з наскрізних – «громадянські та соціальні компетентності», розвиток
якої готує нас до «ефективної та конструктивної участі у громадському
житті» та у демократичних процесах, «в сім’ї, на роботі», до успішної
взаємодії з іншими, солідарності та рівності на основі поваги до прав
людини, мирного співіснування та поціновування соціокультурного
різноманіття [4].
Ще на етапі переходу до нових освітніх стандартів відбулося
оновлення навчальних програм з історії для 5–9 класів, де уведено чотири
наскрізні тематичні лінії, зокрема і «громадянську відповідальність».
Реалізація даної змістової лінії на уроках історії допомагає формуванню
вільної особистості, яка визнає національні та загальнолюдські цінності й
керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської
відповідальності у своїй поведінці; розвитку толерантності й поваги до
різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з
іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей [2].
8. 8
Наскрізна змістова лінія «громадянська відповідальність» фокусує
учнів/учениць на розумінні важливості:
- спільної діяльності та громадської роботи, заснованої на добровільності;
- зв’язку між громадянською позицією та розвитком суспільства;
- захисту прав людей;
- ролі людини в суспільстві.
Так, учнів 5-6 класів необхідно орієнтувати на спільну діяльність,
поцінування демократичного устрою, громадянську роботу й ініціативу;
учнів 7-9 класів – на пізнання та захист своїх прав та прав інших людей,
розуміння зв’язку між розвитком суспільства та громадянською позицією.
Освітня діяльність має бути спрямована на поступове формування
громадянської компетентності учнів/учениць, що в перспективі забезпечить:
- громадянську участь (розвиток навички участі в політичних та
соціальних процесах);
- інформаційно-медійну участь (розвиток навички пошуку, обробки,
аналізу та оцінки інформації; вміння критично мислити);
- соціально-комунікативну участь (розвиток навичок та вміння
комунікувати та будувати конструктивний діалог);
- відповідальний соціальний вибір та прийняття рішень (розвиток
готовності до ухвалення аргументованого рішення);
- розв’язання соціальних конфліктів та проблем (розвиток уміння
толерантно розв’язувати соціальні конфлікти).
Керуючись аналізом наукових праць О. Горошкіна, М. Вашуленко,
С. Караман, Л. Мамчур, Н. Голуб, Н. Бібік, з метою формування
громадянської відповідальності учнів, доцільно керуватися компетентнісним,
особистісно орієнтованим та діяльнісним підходами.
Компетентнісний підхід зорієнтований на результативну освітню
діяльність і розвиток особистості, допомогає зміщенню акцентів зі
знаннєвого на діяльнісний освітній результат, формуванню не тільки
предметної, а й інших компетентностей [6].
9. 9
Діяльнісний підхід – спрямування освітнього процесу на формування
та розвиток ключових компетентностей, наскрізних умінь індивідуума,
використання знань на практиці.
Призначення технології особистісно орієнтованого навчання
ґрунтується на створенні оптимальних умов для виявлення та формування
досвіду, мотивації кожного/кожної учня/учениці та надання допомоги в
становленні їх самовизначення, індивідуальності, самореалізації шляхом
використання особистісно орієнтованих ситуацій (ситуацій вибору,
зацікавленості, проблемно-пошукових).
Як підсумок, доцільно наголосити, що технології особистісно
орієнтованого навчання, діяльнісний та компетентнісний підходи є
ключовими під час формування громадянської відповідальності на уроках
історії, адже вони допомагають не лише засвоїти зміст курсу, а й
забезпечують виховання особистості, яка думає, відчуває, знає, говорить і
успішно діє. Їх цінність полягає в оволодінні знаннями й уміннями, що дають
можливість визначати мету власної діяльності, приймати важливі рішення,
діяти в нетипових ситуаціях.
1.3. Компетентнісно орієнтровані завдання як умова впровадження
компетентнісного підходу до навчання
В реаліях сьогодення на перше місце виходить необхідність
постійного навчання. Тому головна роль школи полягає у підготовці дітей до
життя, навчання їх критично мислити, аналізувати, опрацьовувати ті обсяги
інформації, яку вони отримують звідусіль та вибирати із неї необхідне,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки [5]. Стара модель освіти, в якій
школа була зорієнтована на накопичення інформації та знань, вже не працює.
Сучасне життя – це навчання впродовж життя, і тому школа повинна навчити
дітей безперервно опановувати нові знання, знаходити необхідну інформацію
та вміти застосовувати її.
10. 10
Саме компетентнісне навчання орієнтоване на роботу з інформацією
та освоєння учнями компетентностей, навичок і вмінь, які допомагають бути
конкурентоспроможними та успішними.
Педагогам важливо вміти реалізовувати таке навчання. Допоможуть у
цьому компетентнісно орієнтовані та практико-орієнтовані завдання,
проблемні ситуації, що спрямовані на аналіз та оцінювання інформації.
Компетентнісно орієнтовані завдання – це завдання, метою яких є
розв'язання стандартної або нестандартної ситуації за допомогою пошуку
способу вирішення з обов’язковим використанням предметних знань [3].
Компетентнісно орієнтовані завдання доцільно використовувати:
- під час вивчення нового програмного матеріалу без первинного
пояснення вчителем способом актуалізації раніше отриманих знань та
самостійного мінідослідження учнів;
- під час опрацювання тем шляхом укрупнених дидактичних одиниць або
концентровного пояснення нового матеріалу з наступним розширенням
межі змісту за допомогою додаткових відомостей, які учні отримують
самостійно з підручників, посібників, мережі Інтернет або матеріалів
представлених учителем.
Їх використання доречне не лише на етапі поглиблення та
узагальнення знань і способів діяльності, а й під час етапу контролю, що
обумовлено перспективою диференціювання за допомогою рівня підготовки
учнів.
Використання компетентнісно орієнтованих завдань під час
освітнього процесу активізує навчальну діяльність, змінюючи характер
роботи учня і вчителя: діяльність і позицію учителя як тьютора і
консультанта; роботу дітей із вирішення проблем, розвитку і формуванню
компетенцій.
Їх упровадження на уроках історії сприяє не лише глибокому
усвідомленню програмового матеріалу, але й дає можливість розширювати
рамки навчальної програми, що стимулює саморозвиток і самоосвіту учнів.
11. 11
Серед видів компетентнісно орієнтованих завдань виокремлюють:
- навчальні: усвідомлення навчальних завдань, освоєння предметного
змісту;
- текстові: формування узагальнюючих умінь і освоєння предметного
змісту;
- проблемні: загальний розвиток (інтелект, воля, емоції, творчість);
- практичні: формування предметних знань і вмінь на пізнавальному
матеріалі;
- соціально орієнтовані: формування вмінь діяти в соціально значущій
ситуації [3].
Якщо компетентність - це уміння використовувати накопичені знання
в повсякденному житті та практичній діяльності, то компетентнісно
орієнтоване завдання призначено для утілення даного вміння.
Враховуючи вищевказане виокремлюють наступні типи
компетентнісно орієнованих завдань з історії:
- за рівнем предметної історичної інтеграції з ключовими
компетентностями: застосування учнями набутих знань, освітнього досвіду
під час уроків та в позаурочній роботі; виконання громадських обов’язків;
аналіз конфліктів та способів їх розв’язання;
- за історичним змістом і провідними шляхами формування
компонентів предметної історичної компетентності: аналогія, аналіз,
інтерпретація, узагальнення, систематизація, порівняння історичних фактів;
орієнтація в історичному часі; критичний аналіз й оцінка джерел тощо;
- за напрямами збереження, обробки та пошуку нової інформації
історичного напряму: здійснення вільного відбору й обґрунтування важливої
історичної інформації, оцінка її достовірності та систематизація;
використання пошукових систем, каталогів, довідників;
- за наявністю підтримки методичної літератури: алгоритми роботи
з різноманітними історичними джерелами та інструкції щодо способів
самостійної діяльності з набуття власного історичного досвіду;
12. 12
- за використаними прийомами моделювання для подальшого
отримання інформації про подію, що вивчається: складання діаграм, схем,
таблиць та ін., їх пояснення; структурування та порівняння подій історичного
характеру; проектна діяльність;
- творчі завдання: представлення у різноманітний спосіб власних
трактувань історичних подій; створення образу конкретної людини та людей
загалом у певний історичний час.
Структура компетентнісно орієнтованих завдань:
1. Стимул (занурює учня в контекст завдання та мотивує до
виконання).
2. Формулювання задачі (точно вказує на спосіб діяльность учнів для
виконання завдання).
3. Джерело інформації (включає необхідний дидактичний матеріал).
4. Бланк для виконання завдання (додається у випадках, коли у
відповіді передбачено структурування).
5. Інструмент перевірки (критерії оцінювання виконаної задачі).
У зв’язку з тим, що кожен компонент компетентнісно орієнтованих
завдань організує саме діяльність учнів, а не відтворення ними отриманої
інформації, він підпорядковується конкретним вимогам.
Таким чином, визначаємо, що компетентнісно орієнтовані завдання
впливають на діяльнісний, когнітивний, мотиваційно-рефлексивний чинники
набуття та засвоєння історичних знань, а тому є однією із головних умов
реалізації компетентнісного підходу до навчання.
13. 13
ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.
РЕАЛІЗАЦІЯ НАСКРІЗНОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ
«ГРОМАДЯНСЬКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»
ЗАСОБАМИ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ЗАВДАННЯ
Сучасний світ – це період суттєвих змін в інформаційному
середовищі, техніці, науці, освіті, що вимагає компетентної та активної
особистості. Тож, українському суспільству потрібне покоління громадян, які
здатні приймати відповідальні, нестандартні рішення, орієнтуватися в
мінливості життя, а також здатні оцінювати результати власної діяльності,
мати розвинуте почуття відповідальності за долю держави. Тому вже
сьогодні народжується школа, яка, насамперед, повинна формувати
громадянську відповідальність в кожній особистості.
Свідомими громадянами не народжуються, ними стають у процесі
освіти та виховання. При цьому одним із найбільших викликів сучасної
школи є створення демократичного середовища для навчання й виховання
дітей на основі цінностей демократії і прав людини.
Сьогодні питання нової системи громадянського виховання є
найбільш актуальним. Його завдання полягає у формуванні в учнів/учениць
глибокого розуміння належності до українського народу, комплексу
громадянських якостей, готовності відстоювати і захищати інтереси
Батьківщини. Ще з початкової школи закладається фундамент системи
громадянського виховання, прищеплюється та виховується любов до рідного
краю, України. Початкова освіта – є основою для формування соціальної та
громадянської компетентності. Всі набуті знання, вміння, навички та
особистісні якості учнів отриманні під час навчання в початковій школі
мають не лише забезпечуватися підтримкою від учителів, а й розвитком їх, як
основи навчання і виховання підлітків в основній та старшій школах.
Формування соціальних та громадянських компетентностей в
середній ланці забезпечується реалізацією змістової лінії «громадянська
відповідальність», яка є наскрізною для всіх навчальних предметів, де
14. 14
предмет «Історія» не є винятком. Шляхом її впровадження відбувається
формування діяльнісного члена соціуму, який розуміє механізми та
принципи функціонування суспільства; відповідального індивіда, який
визнає національні й загальнолюдські цінності та керується громадянською
відповідальністю під час ситуацій вибору.
Зважаючи на вищевказане доречно наголосити, що під час реалізації
наскрізної змістової лінії «громадянська відповідальність» доцільно
впроваджувати та використовувати прийоми, методи та завдання, які
орієнтовані на розвиток уміння працювати з інформацією (аналізувати,
виокремлювати головне, порівнювати), давати відповідну самооцінку,
співпрацювати з іншими, бачити проблему і шукати шляхи її вирішення,
бути самостійним, ініціативним, відповідальним.
Ініціативність, комунікабельність, відповідальність – це одні з
ключових ознак особистості, які розвиваються шляхом використання
компетентнісно орієнтованих завдань. Під час їх використання активізується
освітня діяльність, змінюючи позицію педагога – із ролі вчителя на роль
консультанта й тьютора.
Компетентнісно орієнтовані завдання моделюють реальну або
навчальну ситуацію, для якої потрібно знайти рішення, використовуючи
вміння працювати з різноманітними джерелами інформації. Вони мають
специфічну структуру, адже забезпечують організацію цілеспрямованих дій
учнів. Порівнюючи їх із традиційними завданнями звертаємо увагу на те, що
традиційний вид вправ ґрунтується на вміннях та знаннях, проте не потребує
уміння використовувати набуті знання у практичній діяльності. А завдання
компетентнісно орієнтованого напряму допомагають залучити учнів до
вирішення життєвої проблемної ситуації.
Використовуючи компетентнісно орієнтовані завдання на уроках
історії велика увага надається методу «історичний портрет», під час якого
діти, створюючи портрет історичної постаті, дізнаються та закріплюють
15. 15
біографічні відомості відомих діячів, а головне вчаться аналізувати та
висловлювати власні судження стосовно їх діяльності.
Нехтуючи даним методом роботи, учні під час складання ЗНО (НМТ),
олімпіад стикаються з проблемою під час написання історичного портрету
конкретного діяча. Для її вирішення педагогам слід впроваджувати його в
повсякденний освітній процес. Завдяки цьому методу в учнів краще
формуються предметно-історичні компетентності, а саме – хронологічні,
просторові, логічні, інформаційні та аксіологічні.
Не залишається осторонь й метод «послідовних ситуацій», під час
якого учні не лише навчаються працювати з інформаційними джерелами та
обробляти отриману інформацію, а й засвоюють історичні події в
хронологічних межах, дають характеристику кожній ситуації та
узагальнюють наслідки кожної з них.
На уроках історії доречно залучати дітей до роботи з цифровими
технологіями, адже під час їх використання активізується креативна та
пізнавальна активність учнів.
Щоб сформувати всебічно розвинену особистість, історична освіта
має заохочувати до рефлексії та мотивації. Мотивація виникає з бажання
зрозуміти історію та вплив кожної минулої події на події сьогодення.
Рефлексія допомагає учням зрозуміти, чому необхідно відповідально та
усвідомлено брати участь у суспільному житті та як це може вплинути на
їхнє життя та майбутнє загалом. У результаті цього педагоги заохочують
учнів стати активними учасниками суспільства через політичну активність,
соціальні реформи та захист своїх прав. Це є важливою складовою
формування особистості наступного покоління – лідерів держави. У дітей
повинні розвиватися особисті інтереси, мотиви, погляди.
Для мотивації учнів 8 класів доречно використовувати прийоми:
читання уривку твору; обговорення картин, ілюстрацій, портретів; складання
кошика ідей чи кластера; презентація невеликого за обсягом повідомлення,
підготовленого учнями заздалегідь.
16. 16
Також, педагог може навести цитату або крилатий вислів, розказати
невеличку історію або ж поставити запитання з теми уроку тощо. На уроках
історії доречно використовувати методи й прийоми, побудовані на
механізмах рефлексії, коли учні регулярно розмірковують над питаннями:
Що я дізнався нового? Чого нового я навчився? Що мене здивувало, а що
порадувало на уроці? Вправа на аналіз особистих досягнень, залучення
особистісного досвіду школярів є гарною передумовою формування
предметної історичної компетентності та реалізації змістової лінії
«громадянська відповідальність».
Творчому та інтелектуальному розвитку учнів сприяє систематичне
впровадження інноваційних методик активізації пізнавальної та креативної
діяльності під час освітнього процесу.
2.1. Методика упровадження компетентнісно орієнтованих завдань під
час реалізації наскрізної змістової лінії «громадянська відповідальність»
на уроках історії
Наразі в умовах процесу консолідації української нації шкільна
історична освіта набуває особливої значимості. Її мета полягає у формуванні
вільної особистості, що керується почуттям громадянської відповідальності.
Відбувається формування громадянської свідомості, почуття патріотизму та
відстоювання демократії, свободи, а також толерантного ставлення до інших
культур, релігій.
Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, з яких
пріоритетними є:
- поглиблення інтересу до історії як сфери знань і навчального предмета,
розвиток мисленнєвих здібностей та умінь, необхідних для розуміння
сучасних викликів;
- набуття системних знань про факти, події, явища, тенденції в історії
України та світу з позицій: цінності життя людини і людської гідності,
досвіду українського державотворення, утвердження єдності
17. 17
українського народу та соборності українських земель, європейських
культурних і правових традицій;
- розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності
розуміти загальний хід історичного процесу та проблем, що постають
перед країною та світом;
- усвідомлення національних інтересів, непорушності кордонів української
держави, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності в
долучення до духовних і культурних надбань, історико-культурних
традицій українського й інших народів;
- сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської
самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному
поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями [2, с.9].
Сьогодні ми бачимо сформоване соціальне замовлення на ефективні
освітні системи та технології. Зростає увага до компетентнісно орієнтованих
завдань, як однієї з умов реалізації компетентнісного підходу.
Розробляючи компетентнісно орієнтовані завдання, педагог має
враховути, що цей вид завдань має в собі містити: стимул, який мотивує на
виконання завдання; формулювання, яке точно вказує на спосіб діяльність
учня; джерело інформації; якщо передбачено структуровану відповідь –
бланк для виконання завдання та інструмент перевірки. Зважаючи на це,
кожен елемент компетентнісно орієнтованих завдань підпорядковується
конкретним вимогам.
Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів відіграє
не менш важливу роль в ефективному запровадженні компетентнісно
орієнтованих завдань. Головними об’єктами контролю є структурні елементи
предметної історичної компетентності. Оцінювання здійснюється відповідно
до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної
середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України.
Ефективність запровадження компетентнісно орієнтованих завдань як
нової методичної моделі пізнання учнями історії реалізується за рахунок
18. 18
багатьох чинників. В першу чергу, йдеться про системність використання
завдань, які активізують різні види діяльності здобувачів освіти, сприяють
процесу обміну й набуття особистого досвіду. Розробляючи завдання,
передбачено використання учнями різних джерел історичної інформації,
наявність мотивації, рефлексії, дослідницької діяльності.
Під час впровадження компетентнісно орієнтованих завдань
звертаємо увагу на формування в дітей уміння виконувати завдання такого
типу. Процес використання компетентнісно орієнтованих завдань
розпочинається з підготовки учнів до роботи з ними, яка передбачає
ознайомлення з інструкцією та аналіз його структури. Наступним етапом є
вправляння здобувачів освіти у виконанні завдань даного типу. А вже далі
пропонуємо їх для самостійного опрацювання.
Створення умов для успішного розв’язання завдань компетентнісно
орієнтованого спрямування сприяє розвитку усіх складників
предметно-історичної компетентності учнів, урізноманітнює зміст історії
України, активізує методичну діяльність.
2.2.Кейс компетентнісно орієнтованих завдань з історії України
ранньомодерної доби «Дослідницькі пошуки на уроках історії»
Пропонований навчально-методичний посібник «Реалізація
громадянської відповідальності як наскрізної змістової лінії на уроках історії
шляхом компетентнісно орієнтованих завдань» є прикладом впровадження
новітніх методів та прийомів візуалізації в освітньому процесі. Він містить
матеріали, що розкривають теоретичні засади реалізації наскрізної змістової
лінії «громадянська відповідальність» у шкільній історичній освіті. Крім
того, цей посібник охоплює й практичний складник – авторський кейс
компетентнісно орієнтованих завдань з історії України ранньомодерної доби
«Дослідницькі пошуки на уроках історії», який створено з урахуванням
новітніх методів, прийомів організації діяльнісного підходу, продуктивної
роботи, розвитку критичного мислення та рефлексії на уроці.
19. 19
Завдання кейсу, об’єднанні в 10 тем, призначені для перевірки та
закріплення знань, умінь, навичок учнів. Посібник допоможе педагогам у
процесі упровадження компетентнісного навчання на уроках історії у 8 класі.
Запропоновані завдання є готовим інструментарієм для педагога, але
при цьому не обмежують креативності вчителя. Залежно від обраних цілей та
завдань уроку учителі можуть використати вправи, як шаблон для створення
власного компетентнісно орієнтованого завдання.
На кожну вправу потрібно 15-20 хвилин стандартного уроку. Вони
дають змогу закріпити та сформувати соціальні та громадянські
компетентності, поєднані із темою уроку. Обов’язковою умовою для вчителя
стане вміння адаптувати, модифікувати та створювати власні вправи в
залежності від індивідуальних потреб учнів.
Під час створення та використання завдань не варто нехтувати їх
підсумковим етапом – рефлексією, яка є підґрунтям для переосмислення
особистого досвіду учнів (їх ціннісні відносини, особистісні зміни, дії,
знання). Рефлексивна культура дозволяє вчителю визначати відношення
дітей до подій, формувати їх активну позицію, спонукає до саморозвитку.
Виходячи із вікових особливостей восьмикласників, їх вмінь, навичок
пропонується такий метод рефлексії, як ПОПС-формула (П – позиція «Я
вважаю, що …»; О – обґрунтування «Тому що…»; П – приклад «Я можу
довести це на прикладі…»; С – судження «Виходячи з цього, я роблю
висновок…»).
Усі пропоновані вправи кейсу забезпечують реалізацію змістової лінії
«громадянська відповідальність». Їх цінність полягає в активізації дітей, що
робить навчання цікавим та різноманітним. Корисними вправи будуть і для
педагогів, адже є можливість відійти від схеми “крейда – дошка”, стати
ближчими до своїх учнів. Робота над завданнями потребує активності
вчителів, зближення із дітьми та розуміння їх, вміння контактувати як
індивідуально, так і з групою учнів.
20. 20
Під час створення компетентнісно орієнтованих завдань враховано їх
практичність, доповнено дослідницькими запитаннями, які спонукають дітей
більш широко розглянути окремі проблеми та співпрацювати над їх
розв’язанням.
Виконання подібного типу вправ в учнів викликає неабиякий інтерес і
зацікавленість. Вони із задоволення розглядають ілюстрації, схеми, а також
працюють із закодованими джерелами інформації. Діти відчувають себе
дослідниками, експертами, коли шукають відповіді на проблемні питання.
Матеріали подані таким чином, щоб їм було зручно і легко зорієнтуватися
при розв’язанні поставлених перед ними задач. Всі вправи/завдання
об’єднанні єдиною метою – виховання в учнів почуття громадянської
відповідальності, яке в умовах сучасних подій, що мають місце в нашій
країні, відіграє провідну роль при формуванні свідомого громадянина з
активною життєвою позицією.
Посібник, який безпосередньо стосується курсу історії України, що
вивчається у 8 класі, створено враховуючи зміни та доповнення
програмового матеріалу про останні події в Україні, нові історіографічні
напрацювання; зроблено акцент на наскрізні сюжетні лінії з минулого, з
метою пояснити сучасні події; звертається увага на те, що відбулося
концептуальне переформатування змісту ранньомодерної історії України, з
огляду на нагальну потребу зв’язати між собою досвіди перебування
українських земель у складі Речі Посполитої та Війська Запорозького, як
генетично споріднених у розрізі державних інституцій, політики, економіки,
культури й повсякденного життя. Крім того у кейсі враховано запровадження
поняття «Козацька революція середини ХVІІ ст.», яке передає сутність явища
і останнім часом все частіше акумулюється в українській та світовій
історіографії.
Стрімкий розвиток інформаційних технологій та масове
використання мобільних ґаджетів уможливлює використання в авторському
посібнику універсального носія інформації – QR-коду. Сучасні цифрові
21. 21
технології дозволяють модернізувати освітній процес. QR-коди стають
змістовним доповненням уроку. Їх використання пожвавлює освітній процес
та сприяє мотивації пізнавальної діяльності дітей. Тому частина інформації,
що містять завдання кейсу закодовано.
Для зручності ознайомлення з матеріалами кейсу посилання на них
також подано в QR-кодах.
Опис шаблонів компетентнісно орієнтованих завдань містить: тему
уроку, мету вправи/завдання, перелік очікуваних результатів, результатів
навчально-пізнавальної діяльності, орієнтований час тривалості
вправи/завдання, методичний коментар.
Тема: Люблінська унія та її вплив на українське суспільство
Мета вправи/завдання: виявити приклади порушення прав
людини шляхом аналізу історичних явищ і подій; сприяти
усвідомленню того, що права людини – запорука гідного
життя.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ може пояснити значення правових понять «справедливість»,
«рівність»;
✓ критично мислить, аналізує причини порушень прав людини;
✓ відстоює думку про те, що права людини – запорука гідного життя;
✓ виявляє ініціативу та активну громадянську позицію.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ розуміє значення Люблінської унії для українського суспільства, місце
українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;
✓ уміє наводити факти відстоювання українською шляхтою руської
ідентичності.
Тривалість вправи/завдання: 15 хвилин
22. 22
Методичний коментар:
Запропонована вправа містить роботу з інформаційною довідкою та
правовим документом, які закодовано в QR-коди.
Під час виконання завдання педагогу рекомендовано акцентувати
увагу дітей на думці історика, доктора філософських наук Петра Кралюка,
яка шляхом самоаналізу та систематизації знань забезпечить один із
важливих етапів уроку в цілому – рефлексію.
Вправа сприяє критичному розумінню світу, повазі до прав людини та
її гідності, громадянській свідомості.
Результатом вправи/завдання стає усвідомлення учнями/ученицями
важливої ролі законів та демократичних цінностей.
Тема: Церковні та релігійні проблеми в Україні в XVІ ст. Церковні
братства
Мета вправи/завдання: оцінювати та аналізувати значення
історичних явищ і подій; сприяти удосконаленню навичок
роботи з текстовими джерелами інформації, вмінню її
структурувати; виховувати почуття патріотизму, через
розуміння значущості діяльності кожного громадянина на
благо свого народу.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ може пояснити значення понять «єзуїти», «Реформація», «церковні
братства»;
✓ критично мислить, аналізує причини виникнення церковних братств;
✓ оцінює діяльність православних братств;
✓ усвідомлює громадсько-політичне та національно-культурне значення
братств.
23. 23
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ розуміє поняття «церковні братства», «єзуїти», «Реформація»;
✓ уміє розкривати цілі та напрямки діяльності православних братств як
прикладів широкого самоврядування.
Тривалість вправи/завдання: 20 хвилин
Методичний коментар:
Завдання спрямоване на розвиток логічної компетенції, яка активно
сприяє формуванню стійкого інтересу до навчання, розвитку навичок
самоконтролю, відповідальності за самостійно виконану роботу.
Задля розвитку вміння самостійно працювати з джерелом інформації
запропоновано завдання, яке візуалізовано у вигляді практичної схеми
«Братства в Україні у XVI-XVII ст.».
Для ускладнення завдання доречно обговорити питання: «Що
змінилося в житті суспільства в результаті виникнення церковних братств?».
Результатом вправи/завдання стає усвідомлення учнями/ученицями
цінності свободи в житті людини і суспільства, громадсько-політичного та
національно-культурного розвитку, захисту прав українського народу.
Тема: Церковні та релігійні проблеми в Україні в XVІ ст.
Василь-Костянтин Острозький
Мета вправи/завдання: сприяти осмисленню ролі особи в
історії, відповідальності за власні дії; формувати в учнів
інтерес до культурних надбань українського народу;
виховувати шанобливе ставлення до пам'яток минулого.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ обґрунтовує свої судження про церковного, культурного діяча
В.-К. Острозького;
✓ аналізує причини культурного піднесення в Україні в XVI ст.;
24. 24
✓ оцінює роль Острозької академії в національно-культурному
відродженні;
✓ усвідомлює національно-культурне значення діяльності
В.-К. Острозького.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ розуміє поняття «слов’яно-греко-латинська школа», «академія»;
✓ уміє розкривати цілі та напрямки діяльності В.-К. Острозького.
Тривалість вправи/завдання: 15 хвилин
Методичний коментар:
Значущість завдання полягає у розвитку аксіологічної компетентності
учнів/учениць. Пропонується порівнювати, пояснювати, узагальнювати та
критично оцінювати факти й діяльність історичного діяча В.-К. Острозького,
спираючись на власну систему цінностей із позиції загальнолюдських та
національних цінностей і опрацьовану інформацію, що міститься в QR-коді.
Для узагальнення та систематизації отриманих знань та розвитку
вміння орієнтуватися в соціально-історичному просторі рекомендовано
запропонувати здобувачам освіти попрацювати із «Хмарою тегів».
Результатом вправи/завдання стає усвідомлення учнями/ученицями ролі
Острозької академії в процесах національно-культурного відродження;
розвиток вміння вільно мислити, творити, висловлювати свої думки;
формування релігійної толерантності та ідеї національної держави.
Тема: Походження українського козацтва
Мета вправи/завдання: сприяти розуміння демократії та
прав людини; прищеплювати відчуття власної причетності
до козацької історії як унікального явища у світовій історії;
виховувати у здобувачів освіти почуття патріотизму,
національної свідомості, шанобливого ставлення до історії
свого народу.
25. 25
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ визначає чому і як виникло українське козацтво;
✓ формує причинно-наслідкові зв’язки;
✓ пояснює місце козацтва в захисті національних інтересів українського
суспільства;
✓ усвідомлює феномен українського козацтва, ідею побудови
демократичного ладу козаків як продовжувачів державотворчих
традицій.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ знає причини виникнення козацтва;
✓ розуміє передумови перетворення козацтва в окремий соціальний стан,
становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із
різною політичною культурою, життєвими стратегіями та цінностями.
Тривалість вправи/завдання: 20 хвилин
Методичний коментар:
Практична значущість завдання полягає в розвитку вміння
встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і
процесами та їх результатами в часі. Для цього запропоновано ознайомити
учнів/учениць із поглядом нашого сучасника, доктора історичних наук
Віктора Брехуненка щодо феномену українського козацтва та розглянути
гіпотези його походження.
Результатом вправи/завдання стає усвідомлення учнями/ученицями
традицій українського національного державотворення, козацьких
соціальних ідеалів, які поєдналися з ідеєю національно-релігійної свободи
українського народу, що стали основою ідеології української козацької
революції.
26. 26
Тема: Походження українського козацтва. Дмитро (Байда)
Вишневецький
Мета вправи/завдання: закріпити навички оцінювання
історичних діячів на прикладі гетьмана Д. Вишневецького,
вміння співпрацювати та йти на компроміси; виховувати
культуру мовлення, толерантність, демократизм і патріотизм.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ удосконалює навички роботи з різними джерелами інформації;
✓ оцінює діяльність історичного діяча;
✓ виявляє інтерес до цінностей, традицій та світогляду інших людей.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ може обґрунтувати власні судження про діяльність історичних діячів;
✓ може працювати з історичними джерелами та на їх основі робити
висновки, надавати характеристики історичним діячам.
Тривалість вправи/завдання: 20 хвилин
Методичний коментар:
Робота з різними джерелами інформації сприяє формування власних
поглядів та суджень учнів /учениць щодо ролі історичних постатей в
становленні української державності та формуванні громадянської
відповідальності. Запропоноване завдання сприяє популяризації історії
козаччини та підводить до думки щодо важливості в сучасній Україні пам’яті
героїчної доби козацтва, що слугує прикладом для наслідування. Пошук
інформації, її аналіз, оцінка суджень спонукають до виявлення активності та
відповідальності у громадському житті.
Результатом вправи/завдання: учні/учениці висловлюють своє особисте
ставлення до історичних діячів, аналізують історичні джерела та різні види
інформації, пояснюють важливість увіковічення пам’яті українського
лицарства.
27. 27
Тема: Українська козацька держава – Військо Запорозьке
Мета вправи/завдання: формувати розуміння важливості
демократії для суспільно-політичного життя держави;
виховувати повагу до традицій та історичного минулого,
громадянську позицію.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ наводить аргументи щодо необхідності державним установам
поважати, захищати права людини, сприяти їх реалізації;
✓ висловлює думку щодо недопустимості зловживаня владою своїх
правових повноважень;
✓ описує способи впливу громадян на політику.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ розуміє поняття «гетьман», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина»,
«козацька рада», «політична культура»;
✓ вміє характеризувати політичний устрій Війська Запорозького;
✓ уміє аналізувати та систематизувати матеріал, працювати з різними
видами історичних джерел, робить висновки, узагальнення та
порівняння;
✓ знає модель та структуру козацької держави;
✓ уміє схарактеризувати нову політичну еліту (козацьку старшину) та її
роль у боротьбі за розбудову української державності.
Тривалість вправи/завдання: 20 хвилин
Методичний коментар:
Завдання містить проблемні запитання, які є важливою складовою
розвитку аксіологічної компетентності. Шляхом їх розв’язання учні/учениці
набувають навичок критичного та творчого мислення, здатності розуміти
загальний хід історичного та державотворчого процесу; роблять висновки,
28. 28
що створення Гетьманщини стало складовою загальноєвропейських процесів
творення національних держав, які мали місце в період Нового час.
Вправа сприяє розвитку громадянської компетентності, а саме поваги
до гідності та прав людини.
Результатом вправи/завдання: учні/учениці усвідомлюють, що
Військо Запорозьке забезпечило умови для остаточного становлення
українського народу, створило передумови для розвитку його мови та
культури; розуміють, що принцип демократії є провідним в процесі
державотворення і під час історичного розвитку, і на сучасному етапі
розвитку нашої держави.
Тема: Козацька революція середини XVII ст. Богдан Хмельницький
Мета вправи/завдання: поглибити розуміння значення в
житті суспільства та держави таких особистих якостей, як
повага, чесність, толерантність.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ аргументує власну думку;
✓ аналізує різні погляди та робить відповідні висновки;
✓ користується різними джерелами інформації перед прийняттям
відповідного рішення;
✓ критично мислить, співставляючи досвід минулого та його вплив на
сучасність та майбутнє.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ може обґрунтувати власні судження про Б. Хмельницького, його
військово-політичну та державотворчу діяльність;
✓ аналізує діяльність Б. Хмельницького.
Тривалість вправи/завдання: 20 хвилин
29. 29
Методичний коментар:
Запропоновані завдання продовжують формувати предметні історичні
компетентності учнів/учениць та уміння складати історичні портрети
видатних історичних діячів; розвивають вміння чітко та логічно
висловлювати свою думку, висувати власні припущення. А також сприяють
усвідомленню цінності свободи, важливості в житті людини, суспільства,
держави таких якостей, як повага, чесність, толерантність, демонструючи на
прикладі історичної постаті Б. Хмельницького значущості громадянської
активності та відповідальності.
Результатом вправи/завдання: на прикладі постаті Б. Хмельницького
учні/учениці з’ясовують, якими якостями має володіти людина задля
досягнення поставлених цілей та мети. Розуміють важливість та роль цих
якостей в житті суспільства та держави в цілому та приходять до висновку,
що загальнонаціональним лідером, може стати кожен громадян України, що
повірить в себе та реалізує бажання нації та потреби державності.
Тема: Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Правобережної і
Лівобережної Гетьманщини
Мета вправи/завдання: розвивати вміння учнів/учениць
давати характеристику та оцінку історичним діячам,
визначати їх роль в історичному процесі; виховувати
відчуття власної причетності до минулого України через
усвідомлення думки, що історія народу – це історія окремих
людей.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ доводить або спростовує твердження щодо діяльності П. Дорошенка;
✓ дає історичну оцінку діяльності гетьмана Петра Дорошенка.
30. 30
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ вміє упорядковувати події в хронологічній послідовності;
✓ вміє визначати роль діяча П. Дорошенка в історичному процесі.
Тривалість вправи/завдання: 15 хвилин
Методичний коментар:
Виконання завдання на формування хронологічної компетентності
забезпечить розуміння учнями/ученицями тривалості певних подій і їх вплив
на суспільство та державу.
Для його ускладнення доцільно запропонувати дітям з’ясувати
причини або наслідки вказаних подій.
Крім того, підібрано проблемне питання, робота з яким забезпечить
розуміння того, що П. Дорошенка слугує прикладом для наслідування як
відповідальний член громади та суспільства в цілому.
Результатом вправи/завдання: учні/учениці висловлюють особисте
ставлення до історичного діяча, аналізуючи додаткові джерела інформації;
роблять висновки щодо ролі особистості в житті суспільства.
Тема: Гетьманщина за часів Івана Мазепи
Мета вправи/завдання: розкрити постать великого гетьмана
України Івана Мазепи; вчити на основі історичних фактів та
власного досвіду аналізувати переваги та недоліки
діяльності гетьмана як політика; розвивати навики
самостійно та логічно мислити; виховувати патріотичні
почуття, потяг до історичної справедливості.
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ робить висновки, керуючись інформацією з різних джерел;
✓ аналізує альтернативні погляди.
31. 31
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ може розташувати в хронологічній послідовності відомості про
гетьманування Івана Мазепи;
✓ знати основні віхи боротьби за збереження української державності в
часи гетьманування І. Мазепи та його спроби усамостійнення;
✓ обґрунтовувати свої судження щодо діяльності І. Мазепи.
Тривалість вправи/завдання: 20 хвилин
Методичний коментар:
Завдання спрямоване на формування уявлень в учнів/учениць про
Гетьманщину в роки правління І. Мазепи та складні зовнішньополітичні
умови розвитку українських земель в той час, що стає підґрунтям для
формування власної неупередженої думки щодо політики І. Мазепи.
Сучасний компетентнісний підхід до процесу організації навчання
вимагає зміну стериотипів щодо використання хронологічного матеріалу на
уроках історії, тому запропоновано виконання вправи на формування
навичок хронологічної компетентності.
Результатом вправи/завдання: учні/учениці використовують аргументи для
підтвердження власної думки, здатні аналізувати, критично мислити над
минулим досвідом із метою забезпечення прогресу у майбутньому.
Тема: Пилип Орлик і його Конституція
Мета вправи/завдання: формувати усвідомлення того, що
фундаментальні свободи кожної людини є пріоритетними в
законах держави; удосконалювати навички порівняння
шляхом аналізу положень Конституції Пилипа Орлика із
Загальною декларацією прав людини; розвивати власну
національно-культурну ідентичність у сучасному
багатокультурному світі; формувати громадянську позицію.
32. 32
Очікуванні результати:
Учень/учениця:
✓ демонструє переконання, що закони мають відповідати нормам та
стандартам у галузі прав людини;
✓ аналізує головні положення Конституції Пилипа Орлика;
✓ доводить, що Конституція Пилипа Орлика є найвищим щаблем
тогочасної політичної думки не лише в Україні, а й у Європі;
✓ дає історичну оцінку діяльності Пилипа Орлика стосовно відновлення
державних прав.
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Учень/учениця:
✓ вміє аналізувати сутність видатної пам'ятки української правової та
європейської суспільно-політичної думки – Конституції П. Орлика;
✓ вміє давати оцінку діяльності історичної особи, спираючись на
історичні документи та інформаційні джерела.
Тривалість вправи/завдання: 20 хвилин
Методичний коментар:
Аналізуючи Конституцію Пилипа Орлика з погляду прав людини
учні/учениці удосконалюють навички висловлювати власні судження щодо
статей Конституції 1710 року, спираючись і проводячи паралелі зі статтями
Загальної декларації прав людини.
Під час виконання завдання доречно об’єднати дітей в групи, що
допоможе спрямувати навчальну діяльність на розвиток ключових
компетентностей, умінь застосовувати теоретичні знань на практиці;
формувати здібності до самоосвіти та самореалізації.
Результатом вправи/завдання: учні/учениці визначають історичне значення
Конституції Пилипа Орлика; встановлюють причино-наслідкові зв'язки між
подіями; аналізують історичний документ; усвідомлюють, що без поваги до
людської гідності не може існувати та розвиватися суспільство.
33. 33
ВИСНОВКИ
Сучасний етап розвитку та реформування освіти зорієнтований на
формування громадянських та соціальних компетентностей. Успішне
виховання громадянина вимагає знань, критичного розуміння себе і світу,
отримання особистого досвіду участі у громадському житті, взаємодії з
іншими на засадах рівності і поваги, відповідальності, мирного вирішення
конфліктів.
Педагоги більше уваги приділяють розвитку у дітей не лише
креативного мислення, а й логічного підходу до вирішення поставлених
проблем, практичного застосування отриманих навичок. Формування у дітей
практичної діяльності на основі історичних знань забезпечують
компетентнісно орієнтовані завдання.
Їх використання активізує самостійну навчальну діяльність учнів,
змінює характер їх роботи, позицію вчителя, який виконує роль не лише
організатора, а й тьютора такої діяльності. Виконання подібних завдань
сприяє глибшому осмисленню програмового матеріалу, розширює рамки
навчальної програми, що стимулює саморозвиток та самоосвіту, відповідно
до реалізації компетентнісно орієнтованого підходу в освітньому процесі.
Соціальні та громадянські компетентності на уроках історії в межах
змістової лінії «громадянська відповідальність» спрямовані на формування
свідомого громадянина, який розуміє механізми та принципи
функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає національні
та загальнолюдські цінності, керується почуттям громадянської
відповідальності у власній поведінці. Розвиток соціальних та громадянських
компетентностей у процесі навчання історії відбувається на трьох рівнях
(навчання про громадянську відповідальність; навчання для розвитку
формування та розуміння ціннісних ставлень до громадянської
відповідальності; навчання через здобуття практичного досвіду
громадянської відповідальності), які реалізуються засобами компетентнісно
орієнтованих вправ та завдань.
