У презентації описаний процес апоптозу та його роль у регуляції імунної відповіді людини

1. Апоптоз як механізм
регуляції імунної
відповіді

2. Апоптоз (Hippocrates of Cos – “осінній листопад”) –
генетично запрограмована смерть клітини, при
якій не відбувається руйнування
цитоплазматичної мембрани і виходу вмісту у
позаклітинне середовище.
Основні типи клітинної смерті:

3. Ознаки:
міжнуклеосомальна фрагментація ДНК
ендонуклеазою CAD на фрагменти, кратні 180-200
нуклеотидам

4. Характерна “драбинка” ДНК при апоптозі (метод
електрофорезу в гелі):

5. утворення апоптотичних тілець – везикул з
цілісними органелами і фрагментами ядерного
хроматину

6. екстерналізація негативно зарядженого
фосфатидилсерину клітинних мебран ->
відсутність виділення медіаторів запалення

7. поглинання апоптотичних тілець сусідніми
клітинами/макрофагами за допомогою
фагоцитозу

9. Індукція апоптозу:
1) Зовнішні причини:
 зникнення ростових факторів
 дія ФНП-а, FasL
 відсутність костимулюючого сигналу від АПК
(взаємодії CD28 Т-хелпера з CD80 or CD86
АПК)
 ІЛ-1, 10
 гамма-інтерферон
 кортикостероїди

10. Індукція апоптозу:
1) Зовнішній шлях:
 починається з рецепторів смерті (ФНП-a, Fas,
родина TRAIL-рецепторів)
 цитоплазматична частина рецепторів повязана з
доменами смерті (FADD/TRADD)
 активація сигнального комплексу DISC (death-inducing
signaling complex)
 запуск каспазного каскаду (caspase8 -> caspase7)
 активація мітохондріальних проапоптотичних
факторів (Smac/DIABLO, цитохром с)
 активація латентної ендонуклеази -> розрив
ДНК в міжнуклеосомальних ділянках

11. 2) Внутрішні причини:
 вільнорадикальне ушкодження
 зміна в структурі білків (наприклад, під дією
вірусів, пріонів) -> стрес ендоплазматичного
ретикулуму
 активація онкогенів (myc, rel)
 гіперекспресія p53

12. 2) Внутрішній шлях (мітохондріальний):
Bcl2 -> Bax -> утворення МАК (мітохондріального
апоптоз-індукуючого каналу) у мітохондріальній
мембрані
вивільнення цитохрому с, яке регулюється
білками групи Bcl-2
формування апоптосом за допомогою комплексу
Apaf-1
caspase 9 -> 3 -> 7

16. Роль апоптозу в регуляції імунної
відповіді:
негативна та позитивна селекція Т- та В-
лімфоцитів

18. реалізація ефекторної функції цитотоксичних
Т-лімфоцитів і НК-клітин – ін’єкція до клітин-
мішеней гранзимів (протеаз), активація
рецепторів смерті

19. функціонування “нейтрофільних позаклітинних
пасток” (NET) – забезпечення цілісності ДНК

21. регуляція чисельності імунокомпетентних
клітин:
- СD3 Т-лімфоцити потребують постійного контакту
з комплексами HLA-пептид аутоантигенів на
поверхні клітин мікрооточення,
необхідна наявність ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-7, ІЛ-12
високий рівень експресії bcl-2, низький – Fas
активація клітини
підвищення Fas, зниження bcl-2
підвищена чутливість до апоптозу

22. вплив ІЛ-2 на чутливість до апоптозу Т-
клітин – за теорією зворотнього зв’язку:
 стартове підвищення чутливості
 “пасивний” апоптоз – при зниженні рівня АГенної
стимуляції і рівня ІЛ-2
 “активний” апоптоз – надмірний рівень ІЛ-2 +
потужна АГенна стимуляція

23. Дякую за увагу