1. Синельниківський ліцей №7
Синельниківської міської ради
Дніпропетровської області
Конспект уроку
інтегрованого курсу “Я досліджую світ” (2 клас)
Тема: Термометр. Вимірюємо температуру
повітря, води.
2. м.Синельникове
2023
Тема уроку: Термометр. Вимірюємо температуру повітря, води.
Мета уроку:
формування предметних компетентностей: знання школярів про
властивості води, формувати в учнів уявлення про термометр, про
здатність рідин розширюватись при нагріванні і стискатися при
охолодженні, навчати користуватись різними видами термометрів,
вимірювати та записувати температуру повітря; розвивати
спостережливість, мислення, потребу у пізнанні природи; виховувати
інтерес до вивчення навколишнього світу;
формування ключових компетентностей: уміння вчитися: переключатися
з одного виду роботи на інший,порівнювати конкретні об’єкти за різними
ознаками, робити висновок-узагальнення з допомогою вчителя, добирати
факти, які підтверджують висловлену думку чи суперечать їй,
висловлювати рефлексивні судження.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Форма уроку: урок- дослідження.
Обладнання: Паперові моделі термометрів; термометри кімнатний, надвірний,
водний, медичний; склянки з теплою і холодною водою; термоскоп (колба
щільно закрита короком, крізь який проходить скляна трубка з краплиною
підфарбованої води), підручник.
Хід уроку
І. Організація класу.
Рефлексія настрою. Вправа «Подарунок»
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Спостереження за погодою.
2. Вступна бесіда:
— Які характерні ознаки осені ви знаєте?
— Чи стали ви тепліше одягатися з приходом осені?
Для того, щоб навчитися визначати, тепліше чи холодніше сьогодні, ніж учора,
треба вміти користуватися термометром.
— Чи був хтось із вас хворим?
— Який прилад використовували, щоб визначити, чи ви захворіли?
— Опустивши руку у воду, ви можете сказати, яка вона: холодна, тепла чи
гаряча? Але точно температуру можна визначити тільки за допомогою
термометра.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
– Сьогодні ми будемо вирішувати такі питання:
1.Навіщо нам термометри?
3. 2.Які бувають термометри?
3.Як вони влаштовані?
– Будемо вчитись практично визначати температуру повітря у класі та на
вулиці, температуру води та температуру тіла.
ІV. Ознайомлення з новим матеріалом.
1. Дослідницька робота в парах.
На парті – три склянки води (холодна, тепла і гаряча). Учні працюють в парі.
Один учень бере спочатку склянку з холодною водою, потім – з теплою. Робить
висновок, що вода в другій склянці тепліша.
Другий учень спочатку бере склянку з гарячою водою, потім – з теплою. Робить
висновок, що вода в другій склянці холодніша. Відповіді не збіглися: у першого
учня друга склянка з водою виявилася теплішою, а в другого – холоднішою.
– Чому отримали різні відповіді?
Діти висловлюють свої міркування.
2. Демонстрування термометрів.
– Як можна назвати всі ці прилади?
– Для чого вони використовуються? Де ви їх бачили?
– Як користуються ними люди?
– Чи можна назвати термометр помічником?
3. Вивчення будови термометра.
Це можна зробити на паперовій моделі термометра. Для цього учні на уроці
дизайн і технології виготовляють цю модель.
— Уважно роздивіться шкалу. На що вона схожа? Чи є поділки?
Вчитель пояснює, що кожна поділка відповідає одному градусу температури.
При цьому діти розглядають і знаходять ці поділки на своїх моделях. Вони
помічають, що біля деяких поділок стоять цифри. Вчитель пропонує знайти 0 і
пояснює, що 0 — це “кордон” між градусом тепла і холоду. Цифри, які стоять
вище 0, показують кількість градусів тепла, а нижче 0 — градуси холоду.
Градуси позначають цифрами , тепло — значком “+”, холод — значком “-”.
Такий термометр називається термометром Цельсія. Є термометри, винайдені
іншими вченими. Термометром можна точно вимірювати температуру.
— Як ще називають термометр? (Градусник). Чому?
4. Робота в парах.
Вчитель пропонує учням показати на моделях 5 тепла, 20 холоду, 8 тепла тощо,
учні перевіряють один одного і виправляють помилки. Потім ці показники
записуються у зошитах.
5. Робота з підручником.
Читання тексту з коментуванням.
Фізхвилинка.
6. Практична робота.
— Для створення термометра люди використали властивість рідини
розширюватися при нагріванні і стискуватися при охолодженні. Ви, мабуть,
бачили: якщо кипить чайник, наповнений водою до країв, то вода виливається з
нього. Чому? Перевіримо це на дослідах.
4. Дослід 1. Колбу з підфарбованою водою закривають короком так, щоб вода
трохи піднялася по трубочці, і помічають рівень води. Потім опускають колбу в
гарячу воду.
— Що ви помітили?
— Чому рівень води змінився?
Дослід 2. Опускають колбу в холодну воду. Діти бачать зворотне явище: вода,
охолоджуючись, опускається по трубочці.
Отже, вода під час нагрівання розширяється, а при охолодженні стискається.
— Так чому виливалася вода із киплячого чайника?
— Чому може “збігти” молоко?
Властивості розширюватися і стискатися має не тільки вода, а й олія, гас, спирт,
рідкий метал — ртуть. Але в термометрах використовують тільки спирт і ртуть.
V. Закріплення нових знань.
1.Розв’язання задач.
При якій температурі тепліше: -2 , 0, +3 ?
При якій температурі холодніше: 0, +2, +4 ? Чому?
2. Практична робота “Визначення температури повітря”. При цьому треба
обов’язково звернути увагу на два правила, які учні можуть вивести самі.
По-перше, треба стати так, щоб око було на одному рівні з показником на
термометрі. (Якщо дивитися вниз, то буде менший показник, а якщо вгору, то
— більший).
По-друге, термометр слід повісити на тому вікні, у яке не світить сонце.
VI. Підсумок уроку.
1. Гра «Чомучка»
— Чому потрібно мати термометр за вікном?
— Чому потрібно вміти визначати температуру?
— Чому дітям не можна користуватись ртутним термометром?
2. Рефлексія.
— Мені було цікаво....
— Найбільше мені сподобалося....
3. Домашнє завдання.
1. Виміряйте температуру повітря в кімнаті і на вулиці.
2. Якщо є акваріум, виміряйте температуру води в акваріумі.
3. Порівняйте ці показники з температурою свого тіла.
