1. Торговицька ЗШ I – III ступенів імені Є.Ф. Маланюка.
Відкритий виховний
захід
«Голодомор 1932 – 1933
років геноцид українського
народу.»
Підготувала класний керівник
9 класу
Екало Н.М.
2015 – 2016 н. р.
2. Мета:Формувати в учнів щирі людські почуття , співчуття до трагічної доль
рідного народу, громадянськувідповідальність за його майбутнє. Вшанувати
світлу пам’ять безвинно замучених голодом людей. Поглибити знання про
рокиГолодоморув Україні та його наслідки для українськогонароду.
Виховувати повагу до історичного минулого свогонароду. Виховувати
патріотизм та зацікавленість до вивчення історичного минулого України.
Обладнання:Хліб, колоскиперев’язанічорноюстрічкою,свічки,
інформаційний стенд з матеріалами про голодомор.
Хід заходу:
1 учень: Мовчати про це не можна, не сила,
Від спогадів кров аж холоне у жилах.
Вмирали діти і немовлята,
Старі бабусій вродливідівчата,
Вмирали села. Зникали птиці.
«Буксири» скидали трупи в криниці.
Опухла матір, не може сісти …
«Уповноважені» і «активісти»
З-під немовляти, із-під ряднини,
П’яні згорнулиостанні зернини.
Тиша і смуток. Запалі могили…
Мільйони трупів Вкраїну вкрили.
Трагічна подія відома планеті
-Голодне мореу тридцять третім.
Увінчаний він страшним розп’яттям…
Катам народу!Прокляття!
3. 2 учень: Найжорстокішим злочином комуністичного режимупроти
українськогонародубув голодомор1932 -1933 рр. Ця спланована проти
українськогоселянстваакція мала ліквідувати основуукраїнської нації і
національного відродження, зруйнувати незалежні господарства,
унеможливити протистояннярадянськійвладі. “Голод запланувала Москва
для знищення українського селянстваяк національного бастіону.
Українськихселян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що
вони були українцями”, - писав американськийпрофесор Р. Конквест.
3 учень: Аналіз тодішніх подій переконливо свідчить, що в українському
селі мали місце всі елементи політики геноциду. Такого висновкудійшли і
члени Міжнародної комісії з розслідування голодув Україні, яка працювала
в 1988 – 1990 рр. Геноцидом українського народувизналиголодомор1932 –
1933 рр. Верховна Рада України, а також понад півтора десятка країнсвіту.
4. Головноюпричиноюголодоморубула цілеспрямована злочинна політика
більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав , що загальний
урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи , харчів
не бракувало, протедержава конфіскувала більшу їх частину, в т. ч. зерно,
яке призначалось для насіннєвого, страхового іфуражного фондів, ігноруючи
заклики і попередження українськихпредставників з місць. Це прирекло
мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як
штучний.
4 учень: Пекельні цифри і слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Роки ті чорні, голод…голод…
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах.
…мільйонів. Боже мій!
Недолічилась Україна.
В історії ж пером швидким
Писались гімни і хорали,
А ці пекучі сторінки
З історії повикидали.
В руках, що виростилихліб,
Не залишили і зернини.
Ні, рід наш в горіне осліп,
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
Хоч радість легше пам’ятать,
Та треба пам’ятать і горе.
4 учень: Голод. Що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої
сили на початку 1933р. За підрахунками дослідників , в Україні щодня
помирало голодноюсмертю25 тис. осіб , щогодини – 1 тис.,щохвилини – 17 .
5. Залишившись без хліба , селяни їли мишей, щурів та горобців, кісткову муку
та кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму ( лише офіційно за
фактом канібалізму 1933 р. в Україні було зареєстровано 2тис. кримінальних
справ). Конфіскації збіжжя тривали, незважаючи на те , що з голодувмирали
цілі села. За вказівкою московських емісарів В. Молотова, Л. Кагановича, П.
Постишева, які керували хлібозаготівлею в Україні , коли хліба не було ,
забирали сухарі, картоплю , сало, соління, тобто всі запаси їжі. Траплялися
випадки , коли вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх не варили та не їли. Купи
зерна та картоплі , зібрані на залізничних станціях для вивезення в Росію,
нерідко гнили просто неба. Але охоронане підпускала до них селян.
5 учень: Ти кажеш, не було голодомору,
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно винесли дотла?
Як, навіть, варево виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинокнужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору,
Чому ж тоді, як був і урожай,
6. Усе суціль викачували з двору, −
Греби, нічого людям не лишай!
(Дмитро Білоус).
6 учень: 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанови “ Про
охоронисоціалістичної власності ”, за якою за крадіжку колгоспного майна
вводилась “ вища міра соціалістичного захисту ” – розстрілз конфіскацією
всього майна або позбавлення волі на термін не менше 10 років. Як крадіжка
кваліфікувалася навіть спробапринестидодомуз колгоспногополя жменю
зерна, щоб нагодувати голоднихдітей. Не дивно , що сучасникиназивали цю
постанову“ законом про п’ять колосків” .
Намагаючись врятуватися, тисячіселян , незважаючи на те, що шляхи, які
вели до міста були блоковані, все ж пробивалися тудив надії купити хліба.
Однак сільським жителям продавати хліб заборонялося. Не знайшовши
порятунку в місті, вони вмирали там просто на вулицях . У Харкові, Одесі,
Дніпропетровську, Полтаві, Києві, інших містах померлих від голоду
кожного ранку збиралиі вивозили до братськихмогил.
7. Ідуть селяни в темні далі босі…
…біліють косиматерів, −
ридають неньки разом із вітрами
і руки простягають над степами
до брам високихгородів.
Іде конвой, і стогнекамінь,
спиня трамваї голосні.
Ідуть оточеніселяни
густими жалами заліз.
Торбиіз хлібом за плечима,
обличчя чорніод ріллі,
а ворони ведуть над ними
круг сонця кола вогняні.
(ТодосійОсьмачка).
7 учень: Аби позбавитиселян можливостідістати щось для харчування, їм
не дозволялося також найматися самостійно на роботуна промислові
підприємства , переходити або переїжджати в Росію. На кордоніз нею , як і з
Білоруссю, а тим більше з Румунією та Польщею , стоялизагороджувальні
загони, які розстрілювали втікачів з України.
8 учень: Трагічноюбула доля селянських дітей , котрим випало відчути на
собіпекло Голодомору. “ Була весна 1933 р., - згадує один із очевидців, -
8. білим цвітом цвіли вишні, яблуні, були погожівесняні теплі дні, але сільські
діти не бігали , не гралися, а сиділи попід тинами з попухлими ногами,
складеними в калачик”. У той час у кожному класі сільської школи висів
лозунг: “ Спасибітоваришу Сталіну за щасливе дитинство!”
Рятуючидітей від голодної смерті, окремі батьки будь – якоюціною везли їх
до міста і залишали в установах , лікарнях, просто на вулицях. “ Хто не мав
іншого рятунку, - згадуєР. Дзюбіна , яка під час Голодоморупроживалана
Київщині, - виходили до поїздаі під час руху закидали своїхдітей до
вантажних вагонів, надіючись на те , що їх десь хтось зніме і таким чином
дитина виживе ”. Лише у Вінниці , згідно з офіційними даними, міліція
підібрала за перші дні травня 1933 р. 20 підкинутих немовлят. За той самий
час в інших дев’ятинаселених пунктах знайдено ще 304. А скільки їх було
загалом по Україні?!
9. 9 учень: Тисячідітей – сиріт, як свідчать документи, бродилипоодинціта
групами по селах, дехто помирав на дорозі, інші добиралися до міст,
залізничних станцій, просилимилостиню, вчиняли дрібні крадіжки.
Наприкінці червня 1933 р. на станції Козятін міліція затримала 307, а в липні
– 1340 голоднихбезпритульних дітей. Таке саме становище склалося у
Жмеринці, Вапнярці, інших великих і малих залізничних станціях, чимало з
цих дітей помирало. Зокрема, на початку червня 1933 р. на тій самій станції
Козятинзнайдено 15 померлих від голодудітей.
Я ще не вмер…
Ще промінь в оці грає.
В четвер мені пішов десятий рік.
Хіба в такому віці помирають?!
Ви тільки поверніть мене на бік.
До вишеньки.
В колиску ясночолу…
10. Я чую запах квітів. Я не вмер…
А небо стрімко падає додолу.
Тримайте хтось,
Хоча б за коси верб.
Куди ж ви, люди, людоньки, куди?!
Окраєць ласки.
Чи хоч з печі диму?
В клітинці кожній – озеро води.
Я ще не вмер.
…Усі проходять мимо.
…А житечко моє таке густе.
…А мамина рука іще гаряча.
Вам стане соромно колись за те.
Та я вже цього не побачу.
10 учень: Допомогуголодуючим намагалися надати західні українці.
Зокрема, вони пускали плоти з харчами Збручем і Бугом. Польські
прикордонники, знаючи про Голодомор, дивилися на це скрізь пальці. Проте
на протилежномуберезі радянськіприкордонникистріляли в українців, які
намагалися підхопити ті плоти.
11 учень: Загалом у 1932 – 1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб.
Особливо болісно лихо відобразилося на дітях: у багатьох селах після голоду
закривалися школи – їх більше нікому було відвідувати. Тим самим
підривалася етнічна основастановлення українськоїнації – село , знищувався
прошарок, від якого залежали процвітання суспільства, здатність його до
розвитку.
11. 12 учень: Голодоморстав найбільшою трагедією за всюісторію українського
народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади
та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.
Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне
почуття страху , необоротно вплинула на генофонд нації. Згідно з Указом
президента України, починаючиз 2000 р. у четверту суботулистопада в
нашій державі щорічно відзначається День пам’яті жертв Голодоморуі
політичних репресій.
13 учень: Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозуза тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденнийбіль голодноїкраїни.
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
12. Зроніть сльозуі хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голодуне знали люди вічно.
(Ніна Виноградська).
14 учень: Сьогоднізапалимо свічки та хвилиною мовчання пом’янемо усіх
загиблих. ( Хвилина мовчання). Звичай зобов’язує поминатимертвих хлібом.
Ми розділяємо коровайміж усіма присутніми в залі. Царство небесне всім,
хто помер від голоду. Земля їм пухом.
Список літератури:
Інтернет ресурси.