До Дня пам’яті жертв голодоморів та їхнього вшанування відділ попереднього замовлення, МБА та видачі літератури пропонує переглянути віртуальну виставку «По німих церквах стогнуть дзвони…».

1. (До дня пам’яті жертв голодоморів)

2. Чашу смерті не вип’єм до дна
Що б не було – знову прийде весна.
Мертві наші зійдуть бруньками
І п’ятьма колосками…
(Д. Білий)
Голодомор – це геноцид українців, вчинений комуністичним
тоталітарним режимом у 1932–1933 рр. в Україні та в місцях компактного
проживання українців у межах СРСР.
Уже протягом 88 років українці намагаються усвідомити й подолати
наслідки колективної та історичної травми.
Найважливішим видом соціальної пам’яті є пам’ять нації про своє
минуле, рід, батьків, дитинство. Мозок змушує нас пропрацювати травмуючи
події роду, щоб якісно жити далі та розбудовувати власну державу. Важливим
кроком на цьому шляху стало ухвалення Закону України «Про Голодомор
1932–1933 років в Україні» (2006 р.), стаття 2 якого передбачає, що «публічне
заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні визнається наругою над
пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності українського
народу і є протиправним». Натепер низка країн світу визнала Голодомор
актом геноциду українців.

3. Голодомор 1932–1933 років – геноцид української нації : навч. посіб. для вчителів /
Нац. музей Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору ; за заг. ред. О. Стасюк ;
відп. за вип. С. Маркова ; наук. ред.: І. Батирєва, А. Іванець, І. Петренко. – Київ : Вид-во
Марка Мельника, 2021. – 336 с.
Навчальний посібник є одним із перших
навчальних видань, яке повною мірою
висвітлює передумови, обставини та наслідки
Голодомору 1932–1933 рр. – геноциду
української нації – та масових штучних
голодів 1921–1923 рр., 1946–1947 рр. в
широкому історичному контексті як
української, так і всесвітньої історії. Автори
подають ґрунтовний фактологічний матеріал,
поєднаний з аналітичним осмисленням різних
аспектів злочинів комуністичного
тоталітарного режиму.

4. Брехуненко, В. А. Міфи про Голодомор / В. Брехуненко ; Нац. музей Голодомору-
геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору. – Дрогобич : Коло, 2020. – 68 с.
Науково-популярне видання, що спростовує
ключові міфи про Голодомор в Україні, які були
спрямовані на те, щоб заперечити сам факт
Голодомору, розмити геноцидну природу цього
найкривавішого злочину проти українців, зняти з
Кремля тавро організатора й перекласти
відповідальність за всі події на рядових
виконавців. На підставі наукових аргументів
проаналізовано ідеологічну мету кожного міфу,
історичне підґрунтя для спекуляцій, розлого
обґрунтовано документальні підстави
заперечення спотворених образів Голодомору-
геноциду.

5. Марочко, В. І. Йосип Сталін – фельдмаршал Голодомору / В. Марочко ; Нац. музей
Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору. – Київ : Вид. Мельник М. Ю., 2020. –
104 с.
У праці висвітлено тактико-стратегічний задум
сталінської політики хлібозаготівлі, особисту
участь Сталіна у «розверстанні» обсягів
примусового вилучення селянського хліба,
республіканських та обласних планів заготівлі,
ініціювання кремлівським володарем судових
репресій проти так званих «ухильників» і
«саботажників».

6. Касьянов, Г. В. Розрита могила. Голод 1932–1933 років у політиці, пам'яті та історії
(1980-ті – 2000-ні) / Г. Касьянов. – Харків : Фоліо, 2020. – 298 с. – (Великий науковий
проект).
Саме про те, як представлений Голодомор в
історіографії, політиці, пам’яті, міжнародних
відносинах, внутрішньополітичній боротьбі в Україні,
– ця книга. Автор задається питанням, наскільки
професійний історик може бути незалежним від впливу
політики і настроїв суспільства. Політика впливає на
історіографію чи історіографія на політиків? Як
формується і чи змінюється історична пам’ять під дією
сучасних політичних процесів? Ці та інші питання
розглядаються на прикладі становлення та поширення
історичного образу Голодомору 1832–1933 років в
Україні.

7. Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом
/ наук. ред.: В. Василенко, М. Антонович. – Вид. 4-те, допов. – Київ : Києво-
Могилянська академія, 2016. – 370 с.
У спільному проекті кафедри міжнародного права і
Центру міжнародного захисту прав людини
Національного університету "Києво-Могилянська
академія" зібрано наукові праці українською та
англійською мовами викладачів і студентів НауКМА, а
також американських правників – дослідників
Голодомору 1932–1933 років в Україні. Монографія є
узагальненням досліджень, які здійснювалися
кафедрою міжнародного права в рамках постійно
діючого щорічного наукового семінару "Голодомор в
Україні у світлі Закону "Про Голодомор 1932–1933
років в Україні" і міжнародного права", що відбувався
під час Днів науки НауКМА упродовж 2007–2012 років.

8. Дорошко, М. С. Три голодомори в УРСР як найбільший злочин більшовицького
тоталітарного режиму в Україні // Неоголошені війни Росії проти України у ХХ – на
початку ХХІ ст.: причини і наслідки / М. Дорошко. – Київ, 2018. – С. 50–62.
Книга з історії неоголошених війн Росії проти
України у ХХ – на початку ХХІ століття.
Проаналізувавши історико-політичні, геополітичні та
ідеологічні передумови агресивної зовнішньої
політики російських державних утворень – Московії,
Росії, РРСФР та РФ щодо України, її автор – професор
Київського національного університету імені Тараса
Шевченка Микола Дорошко стверджує, що російська
влада розпочала війну на знищення Української
держави одразу ж після проголошення її незалежності
24 серпня 1991 року. Автор монографії застерігає усіх
нас від повторення трагічних помилок багатьох
поколінь українців, які через недооцінку хижацької
сутності російського імперіалізму розплачувались
втратою незалежної державності.

9. Рева, І. По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки
Голодомору і сталінських репресій / І. Рева. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Київ :
К.І.С., 2019. – 272 с.
У науково-популярній книзі проаналізовано
трансформації (психологічні, соціальні тощо), яких
зазнало українське суспільство у сталінську добу,
перш за все – у 1930-х роках. Авторка розглянула
методи, якими діяла радянська влада, з’ясувала їх
вплив на світосприйняття українського суспільства,
показала механізми формування радянської
ідентичності, запропонувала шляхи подолання
психологічних та соціальних проблем на сучасному
етапі.

10. Сергійчук, В. І. Історико-правові аспекти підрахунку втрат від
голодомору-геноциду 1932–1933 років / В. І. Сергійчук // Нар.
творчість та етнологія. – 2020. – № 4. – С. 11–25.
У статті розглядаються історико-правові аспекти підрахунку
кількості жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років з огляду на те, що
винятково демографічний підхід до цього напрямку наукових
досліджень себе не виправдав. Донині не встановлено й кількості
померлих голодних українських селян у прикордонних з УСРР районах
РСФРР і БСРР, а також тих з них, хто був розстріляний під час втечі на
радянському кордоні, або втопився в Дністрі й Збручі. За таких обставин
реалістичним у підрахунку жертв Голодомору-геноциду виглядає
історико-правовий підхід, коли на основі архівних документів є
можливість одержати статистичні дані про кількість населення УСРР на
1 січня 1932 і 1 січня 1934 років.
Сопронюк, Т. Та, що бачила пітьму: розповідь Клавдії Яковенко, яка
пережила Голодомор 1932–1933 років на Харківщині / Т. Сопронюк //
Укр. тиждень. – 2021. – № 42. – С. 46–47.
Розповіді про Голодомор, записані з перших вуст, дають змогу
побачити картину геноциду очима тих, кому випало його пережити,
а отже – вплести особисті спогади в тканину української колективної
пам’яті.

11. Самчук, У. Ост : роман : у 3 т. / У. Самчук. – Харків : Фоліо, 2019. – 2020.
Т. 1: Морозів хутір. – 2019. – 476 с.
Т. 2: Темнота. – 2019. – 476 с.
Т. 3: Втеча від себе. – 2020. – 412 с.
У кожному із трьох томів «ОСT» відтворена частина
української історії ХХ століття. У центрі уваги прозаїка –
селянська родина Морозів, вихідці з якої прямують у різні
соціальні середовища, де й реалізують себе як небуденні
особистості. Іван Мороз – господар-землероб, Петро –
художник, Сопрон – залізничник, Андрій – письменник,Тетяна –
лікар. Усі вони розходяться навсебіч з родинного хутора
неподалік Канева: хто до Сибіру і в сталінські табори, хто до
Харкова і Москви, хто до Праги, Парижа, Нью-Йорка і Торонто,
несучи в собі пам'ять роду, невичерпну силу віталізму,
життєтворчості. У системі персонажів є й достовірні постаті
(Сталін, Ягода, Постишев, Косіор, Балицький), і герої з виразно
окресленими прототипами Миколи Хвильового, Павла Тичини,
зрештою, й самого Самчука...
Роман «Темнота» – другий том трилогії «ОST». Події роману
охоплюють період від громадянської війни до початку другої
світової війни. Темнота – це все страшне, трагічне, темне, що
принесла радянська влада – війну, масові політичні процеси,
ГУЛАГ та голодомор.

12. Самчук, У. Марія : хроніка одного життя / У. Самчук. – Київ : Смолоскип, 2009. –
224 с.
Роман «Марія» з'явився 1933 року, став
найпершим правдивим твором про штучний
голод небаченого розмаху. Твір написано було
настільки сильно, що читачі вважали автора
очевидцем подій, а роман – документальним
твором. Додамо з висоти часу, що і дотепер він
залишився одним із найсильніших творів на цю
тему в українській та світовій літературі.

13. Бриних, М. Хліб із хрящами : роман / М. Бриних. – Київ : Ярославів Вал, 2011. – 168 с.
Земля, задобрена людською плоттю, рано чи
пізно розродиться. «Радіо Живих Мерців» веде
прямий репортаж про кінець світу з села Міцне на
Київщині. «Хліб із хрящами» – це роман про голод і
непрощенність, про ген канібалізму і морок
свідомості. Апокаліпсис не буде лагідний до тебе, й
триватиме він довше, ніж пульсація інстинкту
виживання. Колишній священик стоїть на порозі свого
дому й молитва його проста: сокира чи таки автомат?

14. Олефіренко, М. М. Пора цвітіння терну : романи / М. М. Олефіренко. – Київ : Україна,
2011. – 624 с.
Романи представляють широку панораму
надзвичайно важких періодів в історії українського
народу, зокрема полтавського села: розкуркулення і
голодомор 1932–1933 років, укрупнення і знищення
хуторів у 70–80-ті роки минулого століття. Твори
вражають документальністю і правдивістю
висвітлення злочинів комуністичного режиму, які
були спрямовані на підрив національного коріння
українського народу та його духу. Основані на
реальних подіях, долях конкретних людей, вони є
неспростовним документом, який і зараз не втратив
своєї актуальності, оскільки страшні уроки історії
ніколи не залишаються в минулому.

15. Бондарчук, А. І. Знімали у тайзі кіно про хліб : повість / А. І. Бондарчук. – Луцьк :
Терен, 2013. – 212 с.
Зазвичай коментарі йдуть після фактів. Книга
Андрія Бондарчука ламає цей стереотип. Художній
твір – повість "Знімали у тайзі кіно про хліб" у
наступних розділах коментують цифри, факти,
спогади свідків страшної біди. То ж вся вона є
єдиним цілим: трагічні сторінки історії
українського народу, який з вини правлячої КПРС
зазнав непоправних втрат, про що нагадує нам
трагічний ювілей – 80-річчя Голодомору. Книга
будить розум, спонукає до осмислення причин
геноциду, до пильності.

16. Барка, В. Жовтий князь : роман / В. Барка ; передм. М. Жулинський. – Київ : Київ.
правда, 2003. – 320 с.
Творчість Василя Барки (справжнє ім'я – Василь
Костянтинович Очерет, 1908–2003), талановитого
письменника і поета, представника української діаспори
у Сполучених Штатах Америки, довгі роки залишалася
невідомою в нашій країні. Роман "Жовтий князь" – це
перший в українській літературі великий прозовий твір,
присвячений національній трагедії України – страшному
голодомору 1932–1933 років, що забрав життя мільйонів
людей. Письменник створив символічний образ Жовтого
князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування,
спустошення, муки і смерть.

17. Доляк, Н. Чорна дошка : роман / Н. Доляк. – Харків : Клуб сімейного дозвілля,
2015. – 368 с.
Страшні видіння приходять до Сашка у
снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти
зазирають йому в обличчя скляними очима,
німотно благають про допомогу, простягають
до нього руки...
Лесь Терновий, прадід Сашка, має що
розповісти онуку про цих людей. Бо він – один
із них. Один з тих, хто вижив, пройшовши
через пекло Голодомору 30–х років.

18. Бедзик, Ю. Д. Гіпсова лялька : роман / Ю. Д. Бедзик. – Київ : ЮГ, 2004. –
288 с.
Роман написаний Юрієм Бедзиком за
живими свідченнями й скупими
документами чорної пори. Автор вірить,
що разом з ним і читач не залишиться
байдужим перед вселенським горем, якого
зазнала наша земля в роки сталінського
свавілля.

19. Талан, С. Розколоте небо : роман / С. Талан. – Харків : Клуб Сімейного
Дозвілля, 2015. – 352 с.
Україна, 1930-ті роки. Варя виросла в
заможній родині, у якій вміли та любили
працювати, тому й господарство мали міцне.
Але прийшли інші, лихі часи. Почалася
колективізація, і все, що люди заробили своїм
потом, потрібно було віддати... Хіба ж хто
знав, яка страшна біда чекає на ці щедрі
землі? Годі було уявити, що голодна смерть
спустошить все навколо. Втративши
чоловіка, родичів, Варя залишилась сама з
маленькими дітьми. Хто зможе їх врятувати?

20. Кононович, Л. Тема для медитації : роман / Л. Кононович. – Львів :
Кальварія, 2005. – 272 с.
Один із найсильніших романів в сучасній
українській літературі, прочитання якого дасть
вам можливість відкрити абсолютно інший
вимір буття та усвідомити, що означає бути
українцем.
Це роман про події після здобуття Україною
Незалежності та про голодомор 1933-го, про
злочини комуністичного режиму, заворушення
60-х та отруйне болото 70–80-х. Це – роман-
епос, приправлений філігранно виписаними
імлистими картинами осінньої природи та
унікальними текстами дохристиянських
замовлянь.

21. В роки Голодомору-геноциду загинули мільйони
людей, а ті, хто вижив були позбавлені родинного тепла,
любові, затишку, відчуття захищеності. Імена багатьох
загиблих так і залишилися невідомими. Хто відповість за
масові смерті, фізичне, психологічне й моральне каліцтво
цих стражденних? Ми маємо повернути загублені імена та
пам’ять про невинно убієнних.
Виставку підготувала провідний бібліотекар
відділу попереднього замовлення, МБА та видачі літератури
Тетяна Суржикова