1. Висвітлення судової хроніки.
Правила безпеки для журналістів
Людмила Панкратова
медіа-юрист, адвокат

2. Визначення понять
До “кримінальної хроніки” можна віднести:
2. Інформування громадян про злочини, які відбулися
– як передача інформації з місця події
2. Повідомлення про порушені кримінальні справи
– як висвітлення роботи правоохоронних органів
6. Висвітлення судових процесів
– як репортаж з залу суду
8. Аналіз та обговорення судових рішень/вироків
– після постановлення рішення/вироку але до набрання ним
чинності
5. Обговорення судових рішень
- після набрання чинності

3. Чому ми це робимо?
 громадяни мають право:
- отримувати інформацію про діяльність
правоохоронних органів та судової влади
- знати про суспільно-небезпечні діяння, щоб
регулювати свою поведінки і охороняти себе
- здійснювати функцію суспільного контролю за
функціонування судової системи

4. Чому ми це робимо?
- ЗМІ зобов”язані:
- інформувати про питання суспільного інтересу;
- забезпечувати для громади можливість побачити
/почути, що відбувається при розслідуванні злочинів
та при постановленні рішень;
- допомогти в реалізації принципу гласності
судочинства

5. Преса повинна поважати:
 Принцип презумпції невинуватості
Стаття 62 Конституції. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може
бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в
законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
 Приватне та сімейне життя
Ст. 32 Конституції. Кожен має право на повагу до приватного і сімейного
життя
 Авторитет суду
Ст. 34 Конституції. Частина 3 … Право на свободу висловлювань може бути
обмежено задля збереження авторитету та неупередженості суду

6. Правові гарантії висвітлення
 Ст. 34 Конституції – свобода поширення інформації
 Ст. 129 Конституції – гласність судового процесу – є основною засадою
судочинства
 Ст. 10 Європейської Конвенції по захист прав людини і основоположних
свобод – складова частина право на свободу вираження.
 Ст. 2, 5, 6, 7 ЗУ “Про інформацію” – право вільно збирати, зберігати,
використовувати інформацію; обов'язок влади надавати інформацію;
забороною обмежень вибору форм і джерел одержання інформації, за
виключенням випадків, передбачених законом.
 Ст. 3, 5, 13, 14 , 15 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”.
 Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи Rec(2002) 2 „Про доступ
до офіційних документів”.
 Ст. 11 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”.
 Ст. 2, 9 ЗУ „Про доступ до судових рішень” – відкритість судових рішень
та порядок доступу до них заінтересованих осіб.

7. Законодасвтво, яке треба знати:
 Ч. 2 ст. 11 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”:
Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому
судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні
засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки,
відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за
рішенням суду.
ст. 6 ЦПК України – розгляд усіх справ проводиться усно і гласно.
ст. 12 КАС України Розгляд справ адміністративних судах проводиться
відкрито.
Ст. 20 КПК України - Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком
випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої
захищеної законом таємниці.

8. Коли журналіст був очевидцем
(свідком)
1. Можливість зробити фото, відео-зйомку події злочину до часу,
поки на місце злочину не прибула оперативна група.
2. Можливість поговорити зі свідками ( очевидцями події),
потрепілим.
Відбувається збір інформації журналістом, регулюється правилами збору
інформації.
Інформація є відкритою – оскільки ця подія відбувається в реальному часі.
Інформація, зібрана та зафіксована журналістом, може бути використана в
новинах сюжеті або в подальшому для розслідування, статті, тощо.
Маючи первинну інформацію ви можете критично оцінювати докази,
здобуті слідством у подальшому.
Ви можете взяти контакти потерпілих, свідків для подальшого
спілкування.
Оперативна група не має права вимагати, щоб ви надали свою
інформацію.

9. Як про це писати?
 Повідомляти всі імена лише за наявності прямої зафіксованої
(письмо або на диктофон) згоди фізичних осіб;
 Повідомляти виключно факти(!) без коментарів та припущень!
 Якщо ви використовуєте оціночні судження – подбайте про
фіксацію фактичної бази для них!
 Не робіть ніяких припущень щодо кваліфікації злочину, можна
процитувати статті КК, але не вживати слів на кшталт
“хабарник”, “вбивця”, “крадій” – це порушує презумпцію
невинуватості;
 Слідкуйте за збалансованістю матеріалу – повинні бути присутні
позиції обох сторін;
 Зберігайте письмову згоду осіб, диктофонні записи розмов, фото
та відео!

10. Як про це писати?
 Візьміть коментар у слідчої групи, якщо вона погодиться його
дати;
 Зверніться до правоохоронних органів у подальшому, щоб мати
інформацію про хід справи, особливо резонансну, де було
багато свідків;
 Оперативні працівники не зобовязані коментувати події,
зверніться до прес-служби ( служби громадських звязків);
 Розмови з правоохоронцями відкрито фіксуйте на диктофон,
диктофонний запис зберігайте;
 Зберігайте всі отримані прес-релізи, повідомлення, документи,
отримані від правоохоронців;
 Слідкуйте в подальшому за тим, як рухається справа – чи
закінчено слідство, чи справа передана до суду тощо.

11. ІДЕКТИФІКАЦІЯ ОСІБ
 Ст. 296 ЦК України
 4. Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у
вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі
набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або
винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в
інших випадках, передбачених законом.
 5. Ім'я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за
його згодою.
 6. Ім'я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін,
може бути використане іншими особами лише за його згодою.
 7. Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах
масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.

12. Захист приватного життя
 Стаття 301 ЦК України.
Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути
розголошені іншими особами лише за умови, що:
 вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено
рішенням суду;
 а також за її згодою.

13. РЕЗОНАНСНІ СПРАВИ
 Використання імені допускається без згоди
особи:
- Справа Оксани Макар;
- Справа судді Зварича ( судді-колядника)
- Справи політиків ( Тимошенко, Луценко…)
- Справа Ігора Індила
Якщо імена дійових осіб вже оприлюдені, повторно
питати згоду не потрібно
! Мати докази того, що вже було оприлюднено !

14. Використання термінології
 Використовуйте термінологію
юридичних документів
 Не робіть припущень щодо вини,
наявності чи відсутності доказів та
упередженості/неупередженості
слідства та суду

15. Надійність джерел
 Рішення, ухвали суду, постанови слідчого, прокурора, інші документи,
отримані відкрито та /або ваша присутність у судовому процесі.
 Коментарі адвокатів обох сторін.
Копії документів мати обов”язково!
Отримати документи можна такими легальними шляхами:
- Взяти у сторін по справі;
- Знайти у відкритих джерелах - реєстр судових рішень, інші відкриті
реєстри;
- Знайти публікації інших ЗМІ;
- Взяти коментар у правоохоронних органів або інших посадових осіб.

16. Надійність джерел
 Коментарі учасників процесу, інших осіб, які беруть участь у справі
Обо”язково зберігати запис розмови та або/ підпис особи, що з її слів
викладено вірно на підготовленому вами тексті.
Коментарі політиків – часто бувають однобокими та не конкретними,
можуть стати причиною позову, тому беріть коментар відкрито з
фіксацією на диктофон
Отримані поштою ( або іншим способом) документи – необхідно перевіряти
їх, звернувшись до осіб, про яких йдеться або до правоохоронців.

17. Звільнення від
відповідальності
 Ст 302 ЦК України
Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана
переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних
джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти
її достовірність та не несе відповідальності в разі її
спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних
джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело. . 302 ЦК
України

18. Звільнення від
відповідальності
 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р.
 Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи
колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади,
органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що
зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом
строк.
 Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із
заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний
перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не
знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для
задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою
конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення
недостовірної інформації.
 Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі
встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було
викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права,
свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

19. Звільнення від
відповідальності
 17. У порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть
розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у
вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового
слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого
самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про
накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено
інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть розглядатися наукові
спори, тобто вимоги про спростування інформації наукового характеру.

20. Суспільний інтерес
(стаття 29 ЗУ “Про інформацію”)
 Інформація з обмеженим доступом, зокрема ім'я особи, обставини її особистого
життя тощо, може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є
суспільно необхідною.
 Суспільно необхідна інформація – це інформація , яка є предметом суспільного
інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну
шкоду від її поширення.
 Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу
державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує
реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість
порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та
інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб
тощо.

21. Приклади справ суспільного
інтересу
 - справа Ігора Індила – порушення прав громадян у правоохоронних
органах
 - справи про ДТП – небезпека для громадян, інформація про те, як
правоохоронні органи розслідують справи, інформація про уникнення
певних осіб від відповідальності
 - господарські справи – інформація про розпорядження комунальною,
державною власністю, можливі порушення прав громади на участь у
розпорядженню комунальною власністю
 - справи про комунальні тарифи, пенсії – інформація про виконання
посадовими особами та уповноваженими органами своїх повноважень,
захист прав громадян;

22. Обговорення судових рішень
 Справа “Санді Таймс” проти Великобританії. Суспільний інтерес – здоров”я
громадян.
 Справа де Хаес і Гільзейс проти Бельгії – як суди вирішують питання на захист
прав дітей.
 Справа Ворм проти Австрії – питання щодо тиску ( впливу) на судове рішення.
Журналіст не повинен попереджати судове рішення.
 Справа Торгерсон проти Ісландії – питання про брутальну поведінку поліції.
 Справа Прагер і Обершлік проти Австрії - обговорення питання упередженості
суду. Журналісту не вистачило добросовісності.
 Справа Салов проти Уркраїни – обговорення недостовірної інформації також
захищено ст. 10 Конвенції
 Справа Україна - Центр проти України - якщо інформація вже була поширена,
журналісти можуть її обговорювати в подальшому

23. Санді Таймс проти
Великобританії, 1979 р
65.Принципи свобода преси ”...однаковою мірою застосовуються і до сфери
здійснення правосуддя, що служить інтересам усього суспільства та потребує
співпраці з освіченою громадськістю. Загальновизнаним є той факт, що
суди не можуть функціонувати у вакуумі. Хоча вони є форумом вирішення
спорів, це, однак, не означає, що не може бути ніякого попереднього
обговорення таких спорів, чи то у спеціалізованому журналі, чи в широкій пресі,
чи серед громадськості взагалі. Більше того, хоча засоби масової інформації не
можуть порушувати певні межі, визначені в інтересах належного здійснення
правосуддя, їхньою невід’ємною характеристикою є поширення інформації та
думок щодо питань, що постають у суді, так само як і в інших сферах
громадського інтересу. Не тільки засоби масової інформації мають
завдання поширення такої інформації та ідей – громадськість також
має право отримувати їх.
66. Без сумніву, катастрофа, пов’язана з талідомідом, викликала серйозну
занепокоєність громадськості. Постало питання, чи несе могутня компанія, що
випустила ліки на ринок, правову чи моральну відповідальність перед сотнями
людей, що пережили жахливу особисту трагедію, чи її жертви можуть вимагати
чи сподіватися на відшкодування лише від суспільства в цілому; увага
громадськості була прикута до основоположних проблем, що стосуються захисту
та компенсації за шкоду, заподіяну науковими розробками; під сумнів було
поставлено багато аспектів чинного законодавства з цих проблем.

24. Де Хас і Гейсельс проти Бельгії
 37. Суд подчеркнул, что пресса играет важнейшую роль в демократическом обществе. Хотя
она и не должна преступать определенных границ, в частности, в отношении репутации и
прав других лиц, тем не менее, ее долг состоит в том, чтобы сообщать - любым способом,
который не противоречит ее обязанностям и ответственности, - информацию и идеи по
всем вопросам, представляющим общественный интерес, включая и те, которые
относятся к функционированию судебных органов. Суды - гаранты правосудия, их
роль является ключевой в государстве, основанном на верховенстве закона. Поэтому они
должны пользоваться доверием общественности и соответственно быть защищены от
ничем не обоснованных нападок, особенно имея в виду то обстоятельство, что на судьях
лежит долг сдержанности, не позволяющий им отвечать на критику. В этом вопросе, как и
в других, в первую очередь национальным властям надлежит определять необходимость
вмешательства в осуществление свободы слова. Однако то, что они могут делать в этой
связи, находится под европейским контролем, касающимся как самого законодательства,
так и решений правоприменительных органов, включая даже те, что вынесены
независимыми судами (см. mutatis mutandis постановление по делу Прагер и Обершлик
против Австрии от 26 апреля 1995 г. Серия А, т. 313, стр. 17-18, п. 34-35).39. В статьях
содержится масса подробной информации об обстоятельствах, в которых принималось
решение о том, чтобы оставить детей при отце. Эта информация основывалась на
тщательном изучении всех обвинений против г-на Х и мнении нескольких экспертов. Даже
Апелляционный суд Антверпена посчитал, что у жены, тестя и тещи г-на Х, обвиненных в
диффамации, «не было основательных причин сомневаться в достоверности фактов», о
которых идет речь (см. п. 8 выше).Раз это так, то заявителей нельзя упрекнуть в том, что
они проявили недобросовестность при исполнении своих профессиональных обязанностей,
опубликовав то, что они узнали по делу. На прессе лежит долг сообщать информацию и
идеи, представляющие общественный интерес.

25. Ворм проти Австрії
 вираз "авторитет та неупередженість правосуддя" має
розумітися "у значенні Конвенції". Для цього слід враховувати
центральне положення, яке займає у цьому контексті стаття 6,
яка відображає фундаментальний принцип верховенства
права...
 Вираз "авторитет правосуддя" включає, зокрема, поняття
суддів як, і це загальновизнано суспільством, належного форуму
вирішення правових суперечок та визначення вини чи не
винуватості особи за кримінальним звинуваченням; а також6 що
громадськість у переважній більшості поважає та довіряє
здатності суддів виконувати цю функцію...
 "Неупередженість" як правило означає відсутність
упередження чи прихильності... . Однак, Суд неодноразово
вирішував, що найголовніше у підтриманні неупередженості
правосуддя є довіра, яку суди в демократичному суспільстві
повинні викликати у звинуваченого у тому, що стосується
кримінального судочинства, а також у громадськості вцілому."

26. Ворм проти Австрії
 " Обмеження на свободу вираження поглядів, дозволені згідно з другим пунктом статті 10
"для підтримання авторитету та неупередженості правосуддя", не дають державам
права обмежувати всі види публічних обговорень питань, що знаходяться на
розгляді судів.
 Загальновизнаним є той факт, що суди не можуть діяти у вакуумі. Хоча суди є форумом
для визначення вини чи не винуватості особи за звинуваченнями у скоєнні
кримінального злочину..., це не означає того, що не може відбуватися попереднє
чи одночасне обговорення предмету кримінальних процесів будь-де ще, чи то в
спеціалізованих часописах, чи в загальній пресі, чи в суспільстві в цілому...
 За умови не перевищення меж, встановлених в інтересах належного здійснення
правосуддя, репортаж, включаючи коментар про судовий розгляд справи, робить свій
внесок у його гласність і таким чином повністю узгоджується з вимогами п. 1 статті ,
Конвенції про публічність слухань. Не тільки завданням засобів масової інформації є
поширення такої інформації та ідей: громадськість також маж право отримувати їх. Це ще
більш важливо, коли мова йде про громадського діяча... Такі особи неминуче та свідомо
роблять себе відкритими до уважного спостереження як засобами масової інформації, так і
суспільством у цілому... Відповідно, межі прийнятного коментарю ширше щодо політика,
ніж відносно приватної особи....
 Однак, громадські діячі мають право користуватися гарантіями справедливого судового
розгляду, встановленого статтею 6, яка в кримінальному судочинстві включає право на
неупереджений суд, на тих самих підставах, що й будь-яка інша особа. Журналістам,
коментуючи кримінальний процес, що триває, слід пам'ятати про це, оскільки межі
дозволеного коментарю не повинні сягати тверджень, які можуть, навмисно чи ні,
зменшити шанси особи отримати справедливий судовий розгляд, та не повинні підривати
віру громадськості у роль судів у здійсненні кримінального судочинства." (Див. п. 50
рішення).

27. Позови
 Справа Ельдара Назарова ( Вінниця)
 Справа про циганське шахрайство
(Черкаси)
 Справа про пана М. ( Краматорськ)

28. У випадку подачі позову
 Не затягуйте справу;
 Підготуйте заперечення на позов
 Подайте до суду всі документи, які маєте, незважаючи на їхній виглдя (
копії, диктофонні записи, публікації в пресі тощо)
 Не сподівайтесь, що суд витребує кримінальну справу, майте докази
відразу!
 Чинне українське законодавство містить достатньо аргументів та норм
для захисту професійного журналіста.

29. Контакти для звернення за
правовою допомогою:
1. Інститут розвитку регіональної преси
044-279-41-99
2. Панкратова Людмила 093-102-10-81
3. Бурмагін Олександр 067-722-47-65
4. Опришко Людмила 067-449-32-56
5. law.irrp.org.ua@gmail.com