Адаптація 5 класів

1. АДАПТАЦІЯАДАПТАЦІЯ
ПП’’ЯТИКЛАСНИКІВЯТИКЛАСНИКІВ

2. Ефективність роботи з
профілактики
Дезадаптації та розвитку
стресостійкості в учнів залежить від
об’єднання зусиль усього
педагогічного колективу,
усвідомлення педагогами, батьками
необхідності індивідуального
підходу до кожної дитини

3. Етапи адаптаційного
періоду:
1. Час ейфорії –
(тривалість 2 – 3 тижня);
2. Спад позитивного настрою -
(тривалість 2-3 тижня);
3. Етап стабільності (кінець жовтня).

4. Шкільна дезадаптація
Відхилення у навчальній діяльності,
конфліктна поведінка з
однокласниками, неадекватна
поведінка

5. Причини шкільної
дезадаптації:
• Низький рівень розвитку загальних
розумових здібностей;
• Високий ступінь емоційної нестійкості;
• Несформованість мотиваційної сфери;
• Високий рівень домагань на тлі низьких
можливостей;
• Характерологічні особливості;

6. Причини шкільної
дезадаптації:
• Незрілість психіки;
• Особливості сімейного виховання;
• Стиль керівництва педагогів

7. Діагностичні
матеріали, що були
використанні для
перевірки
адаптаційного
періоду в учнів п’ятих
класів Жовтневого
НВК:

8. Анкетування учнів на визначення
показника готовності до навчання
75%
25%
0%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
високий
показник
середній
показник
низький
показник
високий
середній
низький

9. Тестування учнів “Готовність
дитини до саморозвитку”
25%
75%
0%
0%
20%
40%
60%
80%
високий
рівень
середній
рівень
низький
рівень
високий середній низький

10. Дослідження
самооцінки:
50%
16,70%
33,30%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
Висока Адекватна Низька
Висока Адекватна Низька

11. Дослідження рівня
шкільної тривожності:
25%
37,50% 37,50%
0%
10%
20%
30%
40%
не схильні до
тривожності
високий рівень
тривожності
дуже високий
рівень трив.

12. Правила роботи з
тривожними дітьми:
• Уникайте змагань і видів робіт, де
враховується швидкість.
• Не порівнюйте дитину з іншими.
• Частіше використовуйте тілесний
контакт, вправи на релаксацію.
• Сприяйте підвищенню самооцінки
дитини, частіше хваліть її, але так, щоб
вона знала, за що.

13. • Частіше звертайтеся до дитини на
ім’я.
• Демонструйте зразки впевненої
поведінки, будьте в усьому
прикладом для неї.
• Не пред’являйте до дитини
завищених вимог.
• Намагайтеся робити дитині
якнайменше зауважень.
• Не принижуйте дитину, караючи її.

14. Рекомендації
,вчителям щодо
забезпечення
емоційної рівноваги
дітей в адаптаційний
період

15. • Учителі співпрацюйте з батьками,
забезпечуйте однакові вимоги
школи і сім’ї.
• Намагайтеся задовольнити
насамперед ту потребу дитини, що
зумовлює її поведінку – потребу у
спілкуванні з близькими.
• Пам’ятайте про те, що у хворої
дитини наявні відхилення від стану
оптимальної збудливості.

16. • Зауважте індивідуальні особливості
дитини, її вміння і навички, щоб
зрозуміти, якої допомоги вона
потребує.
• Не залишайте дитину наодинці з її
переживаннями, залучайте до гри з
однолітками.
• Ураховуйте вікові особливості
дітей, висувайте до них адекватні
вимоги.
• Навчіться керувати своїм настроєм.

17. • Скеровуйте діяльність дитини на
досягнення успіху в певній сфері
діяльності.
• Менше лайте дитину, не
порівнюйте її з іншими, а тільки з
нею самою, оцінюючи поліпшення
її особистих результатів.
• Надавайте уваги атмосфері, в якій
формується особистість дитини.

18. Дякую за увагу!