ДПТНЗ "Рівненський центр ПТо сервісу та дизайну"

2. Матеріали обговорені та рекомендовані до друку
методичною радою
ДПТНЗ «Рівненський центр ПТО сервісу та дизайну»
Інформаційно-методичний вісник підготовлено
педагогічним колективом Центру
Відповідальні за випуск: Безушко І.В., Процюк В.П.
Комп’ютерний дизайн: Пословська О. В.
Інформаційно-методичний вісник Центру містить методичні
матеріали педагогічних працівників: розробки уроків, виховних
заходів, авторські посібники, матеріали педагогічних читань,
методичні рекомендації та інше
Рекомендовано для використання в роботі всім
зацікавленим педагогічним працівникам

3. Якобчук С.Я. Виховний захід на тему: «Найдорожче у світі слово – мама»........
Коваль О.О., Алексина Т.П., Семенова В.В.,
Печончик О.І. Виховний захід на тему: «Юна україночка»..................................
Безушко І.В., Шевчук О.О. Виховний захід , присвячений
200-річчю від Дня народження Тараса Шевченка.................................................
Мудра І.М. Лабораторно-практична робота з предмета «основи технічного
редагування та оформлення тексту»на тему: «Макетування візитної картки у
програмі Adobe InDesign cs4»...............................................................................................
Старцева Т.О. Урок історії на тему: «Рівненщина у 1953-1964 рр.»...................
Худолєєва С.Ф. Урок-КВК з фізики на тему: «Ми – жителі Всесвіту».............
Брончук Ю.В. Урок математики на тему: «Многогранники»............................
Гусевик А.В. Урок виробничого навчання з професії «кравець»
на тему: «Обробка кокеток: пришивних, настрочних, накладних»...................
Бондарчук Г.Г. Використання новітніх матеріалів
на уроках виробничого навчання........................................................................
Білощук О.А. Урок виробничого навчання з професії «флорист» на тему:
«Оформлення столу та оселі на Різдвяний Святвечір. Виготовлення дідуха»..
Семенюк К.І. Формування естетичного смаку учнів
на уроках спец предметів з професії «флорист»................................................
Руденька Т.М. Впровадження методу «кокона» при вивченні теми:
«Особливості виготовлення корсетних виробів»...............................................
ЗМІСТ

4. З досвіду роботи
викладача спецпредметів
швейного виробництва
Руденької Тетяни Миколаївни
Впровадження методу «кокона» при вивченні теми:
«Особливості виготовлення корсетних виробів»
Педагогічний колектив ДПТНЗ
«РівненськийцентрПТОсервісутадизайну»
працює над єдиною методичною темою:
«Впровадження інноваційних технологій
в навчально-виховний процес при
підготовці кваліфікованих робітників».
Тема є актуальною на сьогодні, тому що
саме введення інноваційних педагогічних
технологій спонукає до оновлення змісту
навчання, введення нового, покращує і
оновлює навчально-виховний процес.
Викладачі і майстри виробничого навчання
цілеспрямовановпроваджуютьвнавчально-
виховний процес інтерактивні методи
навчання, а також інноваційні технології
з метою удосконалення педагогічного
процесу та внесення новизни в традиційну
форму навчання.
На сьогодні перед педагогічним
колективом Центру, який є одним із
найкращих навчальних закладів області,
стоїть важливе завдання – забезпечення
якісної підготовки висококваліфікованих
конкурентноспроможних спеціалістів
швейної галузі згідно вимог міжнародних
стандартів. Тому в даному інноваційному
проектіпростежується процеснавчання, що
містить в собі систему засобів і прийомів
навчальної діяльності між педагогом і
учнем, від поставленої мети викладачем
до кінцевого результату, що визначається
професійною спроможністю учня.
Знання та вміння застосовувати прогресивні
системи конструювання одягу, уніфіковані
технології обробки із використанням нових
прикладних матеріалів та сучасного швейного
обладнання є передумовою підвищення
ефективності виробництва, зростання
продуктивності праці та покращення якості
продукції, а також дає можливість раціонально
використовувати матеріали та зменшити
витрати часу на виготовлення швейних виробів.
Навчальною програмою з технології
виготовлення одягу передбачено 4 години на
вивчення теми: «Особливості виготовлення
корсетних виробів». З конструювання одягу
та виробничого навчання згідно стандартів
ПТО дана тема не вивчається. У зв’язку з цим
в навчальну програму внесені зміни в межах
допустимих 20% регіонального компоненту від
загального фонду навчального часу (з 35 до 42
год.). Резерв додаткових годин дає можливість
на уроках технології розглянути виготовлення
лекал корсетних виробів методом «кокона».
Даний метод є інноваційним, тому що на відміну
від інших систем конструювання і моделювання
одягу відсутня операція знімання вимірів фігури
людини, а також побудова базової основи виробу
та моделювання. Крім того, відпадає важливий
етап у процесі виготовлення корсетних виробів
за індивідуальним замовленням - відсутність
першої примірки виробу, оскільки лекала
виготовляються безпосередньо на фігурі
людини.

5. Технічне переоснащення підприємств
швейної галузі і впровадження нової техніки,
удосконалення методів конструювання і
моделювання одягу, застосування новітніх
технологій обробки швейних виробів висуває
великі вимоги щодо підготовки робітничих
кадрів.
Тісна співпраця з базовими підприємствами
міста та області ЗАТ «Рівне-Стиль», спільним
українсько-німецьким підприємством
«Генріхс-Л», домом весільної моди «Еліт»
та іншими підприємствами індивідуального
виготовлення одягу, які є замовниками
робітничих кадрів, дозволила поповнити
матеріальну базу Центру новим більш
прогресивним обладнанням та засобами малої
механізації. Крім того, під час проходження
стажування майстрів виробничого навчання
та викладачів спецпредметів на даних
підприємствах вивчаються методи уніфікованої
технології, відбувається знайомство з новим
обладнаннямтановітнімиматеріалами.Новизна
впроваджується в навчальний процес, що
створює передумови максимально наблизити
навчальний процес до виробничої діяльності
робітників швейної галузі. І в першу чергу
це стосується підприємств індивідуального
виготовлення одягу, які потребують кравців V
розряду з вмінням виготовляти корсетні вироби.
Майстри виробничого навчання широко
впроваджують метод «кокона» для розробки
нових екстравагантних моделей одягу.
В навчальному закладі створена творча
група у складі майстрів виробничого навчання
та викладачів, під керівництвом яких учні
створюють колекції сучасних моделей одягу і
демонструють їх на подіумах Центру, Києва,
Севастополя, Калинівки. Модельна
агенція «Стиль і мода» демонструє
ексклюзивний одяг на Всеукраїнських
і Міжрегіональних конкурсах моделей
одягу, тим самим розкриває сутність
швейної професії, яка є на сьогодні однією
з найбільш затребуваних.
Отже, застосування в навчальному
процесі новітніх інноваційних технологій
навчання розкриває можливість для
формування творчої особистості, здатної
не тільки здобувати знання та вміння в
рамках навчальної програми, але й творчо
мислити, генерувати нові ідеї, самостійно
працювати з навчальним матеріалом,
користуватись інформаційними
джерелами, використовувати необхідну
інформацію для всебічного розвитку і
поглиблення знань з професії, проявляти
ініціативу, оцінювати свою роль в
суспільстві, що є важливим для сучасного
кваліфікованого робітника швейної галузі.

6. Тема програми: «Особливості обробки корсетних виробів».
Тема уроку: Модулі сучасних корсетних виробів. Особливості конструкції корсетних виробів.
Мета уроку: ознайомити учнів з короткими історичними відомостями створення корсетних
виробів, їх конструктивними особливостями, навчити інноваційним технологіям виготовлення
ліфа корсета; розвивати пізнавальну активність учнів; виховувати творчий інтерес до обраної
професії.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Метод проведення: робота в малих групах (пошук інформації).
Унаочнення уроку: малюнки моделей корсетних виробів; зразки готових виробів і методів
обробки деталей та вузлів, плакати, відеофільм: майстер-клас «Виготовлення корсетних
виробів», харчова плівка, скотч, маркер, ножиці, журнали «Ательє», «Бурда».
Дидактичне забезпечення: картки–завдання; опорні конспекти, інструкційно-технологічні
карти.
Хід уроку
1. Організаційна частина:
- перевірка наявності учнів;
- повідомлення теми уроку;
- повідомлення мети уроку.
2. Актуалізація опорних знань. Робота в малих групах.
На попередньому уроці учні отримали домашнє завдання: підготувати короткий звіт
про проведену пошукову роботу щодо історії розвитку корсетів, впливу корсетів на здоров’я
людей, описати матеріали для виготовлення корсетів та методів обробки деталей та вузлів
корсетних виробів, а також виконати малюнки моделей сучасних виробів з корсетами та
корсажами.
Для пошуку інформації запропоновані такі джерела:
- журнали «Ательє», «Бурда»;
- навчальний посібник «Методи обробки швейних виробів» (Г.Г. Білоусова та ін.);
- енциклопедія моди;
- методичні рекомендації «Конструювання і моделювання корсетних виробів».
В даному випадку на уроці застосовується метод випереджального навчання, оскільки
учні ведуть пошукову роботу вдома чи в бібліотеці під час підготовки до уроку, а на уроці
доповнюють викладача цікавою та змістовною інформацією з даної теми.
Під час перевірки домашнього завдання учні знайомлять усіх присутніх з підготовленою
ними інформацією. І так, стає зрозумілим те, що учнів можна розділити на невеликі групи по
4-6 чоловік відповідно за напрямками їх пошукової роботи.
В першу групу під назвою «ІСТОРИК» об’єдналися учні, які вели пошук інформації з
історії розвитку і становлення форм корсетів та корсажів.
Інформація лектора групи
З історії розвитку форм та конструкцій одягу випливає, що корсет одягали на тонкі
сорочки не тільки жінки, але й чоловіки. В епоху Ренесансу (XVII ст.) як дівчатка, так і
хлопчики носили корсети, адже їхній одяг до шести років був однаковим.
Глобальна епоха моди на корсет настала із розповсюдженням іспанської моди XVI- XVII
ст. В той час корсет шився на каркасі з металу або дерева, який взагалі перетворився в панцир,
що деформував жіночу фігуру (малюнок 3).
Малюнок 1. Жіночі корсети

7. Тільки наприкінці XVIII століття корсет втратив твердість і став м‘яко облягати фігуру
жінки. Новинкою моди було зниження верхнього вирізу корсета, який перестав стягувати груди,
тільки підтримував їх.
Корсети в той час ділились на верхні та нижні корсети-корсажі. До корсажів
пришнуровувались рукави (малюнок 2).
Малюнок 2. Корсаж із
пришнурованими рукавами
середини XVIII ст.
Малюнок 3.Корсет початку
ХХ ст.
В ХІХ ст.. розпочалася «війна» проти
корсетів, прибічники якої говорили про його
шкідливість і вимагали його заборони.
Доповнення учнів групи про історію
розвитку корсета
У всі часи проти корсетів були чоловіки,
проте жінки продовжували носити їх всупереч
здоровому глузду. Прагнення бути красивою було
понад усе («Журнал для господинь, 1913 в.»).
З відкриттям рентгенівських променів
була доведена шкідливість корсетів. Людство
згадало про природні лінії талії і було припинено
нездорову деформацію тулуба корсетом.
Коко Шанель - легендарна особистість
паризького «від кутюр» зробила ідеалом новий
простий модний вислів: «Справжня елегантність
завжди пов‘язана з вільною можливістю руху».
На її думку мода, не визнана народом, не є модою.
Це стосується і корсетів.
Друга група «КОНФЕКЦІОНІСТ»
ознайомила всіх присутніх з матеріалами
верху, підкладки, прокладочних матеріалів та
різновидністю підсилюючих елементів, які
застосовувалися в давнину і є актуальними
сьогодні при виготовленні корсетів.
До матеріалів верху можна віднести креп-сатин, атлас, парчу, натуральний шовк,
сучасні еластичні матеріали та багато інших тканин, які випускає сучасна текстильна
промисловість. Ці тканини повинні мати гладку поверхню і хороші гігієнічні властивості.
Підкладкові тканини підбираються в колір основної тканини і застосовуються для того, щоб
закрити прокладку і шви з‘єднання деталей, підвищити щільність тканини та застерегти її
від розтягування. Для обробки корсетних виробів пропонується застосовувати бавовняні
та віскозні підкладкові, а також тонкі трикотажні полотна. З метою оздоблення корсетних
виробів широко використовується обкантувальна тасьма, бавовняне шитво, мереживо,
фестони, паєтки тощо, для оформлення застібки – ґудзики, тасьма з металевими гачками і
петлями, тасьма-блискавка, блочки та люверси тощо.
Важливу роль у виготовленні корсетів відіграють дублюючі матеріали, які забезпечують
необхідну щільність тканини, а також забезпечують їх від розтягування. Велика різновидність
клейових прокладочних матеріалів дає можливість виготовити корсетні вироби різної
форми облягання та щільності: жорсткі, напівжорсткі, вільно облягаючі фігуру корсети. Для
виготовлення жорстких і напівжорстких корсетних виробів рекомендується застосовувати
два або три шари клейової бязі, чи клейову бортовку. Для дублювання деталей корсетів, що
вільно облягають фігуру, можна використовувати дублерин. Клейові матеріали слід підбирати,
враховуючи властивості тканини верху.
Для виготовлення жорстких корсетів використовується пластмасовий «китовий вус» і

8. кісточки із пружинної та спіральної сталі (малюнок 4).
Пластмасові кісточки (регелін) виготовляються із поліпропілену шириною 0.7 і 1,0 см. Вони
легко розрізуються ножицями. Для забезпечення тканини від пошкодження краї регеліну під час
обрізання необхідно заокруглювати, а ще краще - запаяти. Слід сказати, що пластмасові кісточки
не є такими пружними, як стальні. Їх можна настрочувати на швейній машині безпосередньо на
припуски деталей або підкладку, тому вони не потребують додаткової обшивки.
Малюнок 4. Підсилюючі елементи. Малюнок 5. Корсет, прикрашений
вишивкою та декоративними строчками
Третя група учнів «ТЕХНОЛОГ» ознайомила з видами застібок корсетів минулого і
запропонувала методи обробки сучасних моделей одягу з корсетами.
В 20-ті роки ХІХ ст. жіночий силует змінився, лінія талії змістилась на своє природнє
місце. Корсет знову шився із льону, бавовни та сатину світлих відтінків в два або три шари,
часто прикрашався вишивкою. Для шнурівки призначались обметані вручну петлі, а також
кістяні кільця, які пришивались вздовж спинки. Корсет шнурувався хрест-навхрест, при цьому
отвори для шнурівки розміщувались один навпроти одного. За допомогою декоративного
вистьобування утворювались рельєфи, в які вставлявся тонкий шнур для створення необхідної
щільності, бо посилюючі елементи застосовувались в мінімальній кількості (малюнок 5).
Найбільш поширеним та найпростішим видом застібки є шнурівка. За допомогою цієї
застібки регулюється об’єм грудей, талії, стегон. Шнурування виконується за рахунок атласної
стрічки, різноманітних шнурівок. В цьому виді застібки застосовуються металеві обкантовки –
люверси та блочки, з допомогою яких обробляються отвори для шнурівки
Малюнок 6. Обробка застібки шнурівкою

9. Четвертагрупа«ДИЗАЙНЕР»розповілапронапрямсучасноїмодинакорсетнівиробиіпредставили
малюнки моделей одягу з різними видами корсетів.
Сучасна мода не бажає відмовитись від струнких витончених силуетів. Цим пояснюється секрет
успіху корсетів і корсажів різноманітних форм.
Топи і сукні з корсетами дивують своєю вишуканістю, неповторністю: незвичайний
колір, оригінальні малюнки, відблиск матеріалу, сучасні екстравагантні силуети. Відчуття блиску і
розкішності моделей для святкових подій із атласу, шифону, креп-сатину з мереживом і шнурівкою
вишукано доповнюють спокусливий образ. Успіх корсетів в їх різновидності; від класичних
форм - до екстравагантних моделей. Корсажі і корсети, відкриваючи ті частини тіла, якими
можна похвалитись, моделюють «проблемні» ділянки фігури. Дані вироби претендують на
еротику і функціональність. Вони знову можуть розраховувати на успіх в сучасній жіночій
елегантній моді, не лише як білизна, але й як самостійний елемент одягу, який підкреслює
красу природних ліній жіночого тіла, надає фігурі бажаних пропорцій і форм.
Важливим є правильний підбір корсетних виробів до фігури людини, що створює умови
для гарної посадки, забезпечує добре самопочуття. Правильно підібраний виріб є гігієнічним,
не сковує руху, не порушує функцій кровоносної системи, органів дихання і травлення.
В якості оздоблення корсетів і корсажів використовується вишивка, драпування,
шнурівка, паєтки, бісер, аплікація, мереживо тощо.
Для того, щоб не відчувався тиск корсета на лінії талії та на ділянці грудей, необхідно
правильно підібрати силует. Сучасна мода пропонує велику різновидність силуетних форм і
членувань корсетів ( малюнок 7).
Учні четвертої групи запропонували свої розробки моделей жіночого одягу з різними
видами корсетів (малюнок 8).

10. 3. Організація сприймання матеріалу.
3.1. Для виготовлення лекал корсетних
виробів методом «кокона» необхідно фігуру
людини обмотати харчовою плівкою, яка щільно
прилягає до тіла. Поверх плівки розміщується
скотч в горизонтальному і вертикальному
напрямках, за рахунок чого утворюється об‘ємна
форма. На створеному «коконі» маркером
наносяться лінія талії, стегон та грудей,
конструктивні лінії і лінії верхнього та нижнього
зрізів.
Наступним кроком є розрізування «кокона» по середині пілочки і спинки та рельєфах.
Обережно знімаються деталі «кокона» з фігури замовника, лекала розрівнюються і
розкладаються на папері для обкрейдування. Робочі лекала бажано вирізувати з картону.
При розкрої виробу на тканині додають припуски на шви згідно технічних вимог. Деталі
дублюються, зшиваються рельєфи, заметується застібка. І виріб готовий до другої примірки.
Слід підкреслити, що виготовлення лекал за допомогою методу «кокона» є новою
прогресивноюметодикою,томущоекономитьсячасна виготовленнялекал,атакожнепотрібно
виготовляти макет корсета і проводити першу примірку на фігурі людини.

11. 3.2. Для того, щоб не відчувався тиск корсета на лінії талії та на ділянці грудей необхідно
правильно підібрати силует майбутнього виробу.
4. Осмислення і закріплення знань виконується за картками- завданнями.
5. Домашнє завдання: розробити моделі сучасних корсетів з різними видами
членувань; повторити обробку застібки на тасьму «блискавка».
Список літератури:
1.Журнали «Ательє», № 1, 2, 11, 2003 р.;
№ 1, 3, 9, 2004 р.;
№ 1, 5, 8, 9, 2005 р.;
№ 1,2, 2006 р.;
№ 2, 2007 р.
2. Борецька Є.Я., Малюга П.М. Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу:
Навч. посібник,-К.; Вища шк., 1991.-3676 с.: іл.
3. Білоусова Г.Г., Колосніченко М.В., Курганський А.В. Методи обробки швейних виробів:
Навч. посібник.- К.: МВЦ « Медінформ», 2007.-292с.
4. Л. Кибалова, О.Гербинова, М. Ламарова .Иллюстрованная энциклопедия моды: «Артия».

12. З досвіду роботи
викладача спецпредметів
з професії «флорист»
Семенюк Катерини Іванівни
Формування естетичного смаку учнів на
уроках спецпредметів з професії «флорист»
Перед тобою різні види мистецтв,
вибирай з них один, який піде тобі
на користь, вивчи його, не засмучуйся,
не втрачай терпіння через труднощі,
поки ти не досягнеш того, що
приноситиме тобі радість.
Альбрехт Дюрер
Декоративна флористика – надзвичайно цікавий вид мистецтва. Мабуть, немає жодної
людини, яка б не займалася цією творчою діяльністю. Адже вибрати букет на подарунок,
поставити квіти у вазу доводилося всім, а така діяльність теж належить до декоративної
флористики.
Декоративна флористика як мистецтво аранжування квітів, декорування живими та
штучними рослинами інтер’єрів, створення колажів з рослинного матеріалу останнім часом
набуває все більшої популярності.
Квіткові композиції, флористичні картини створюються за універсальними законами краси.
Тому через мистецьку роботу з рослинним матеріалом можна органічно формувати естетичний
смак.
Естетика – наука про закономірність естетичного освоєння (усвідомлення) людиною світу,
про суть і форми творчості за законами краси, зокрема закони розвитку мистецтва.
Естетичний смак – здатність учня розуміти й оцінювати особливості предметів і явищ
природи, суспільного життя. Добрий естетичний смак означає здатність отримувати позитивні
емоції від істинно прекрасного, сприймати і створювати прекрасне в праці, в побуті, в поведінці
учня, в мистецтві.
Виділяють три рівні естетичних смаків:
1 – професійно- мистецтвознавчий (притаманний митцям, людям
мистецтва, фахівцям у мистецтві);
2 – смаки простих людей з елементами загальної культури і достатньої
освіти, які розуміються на мистецтві на рівні глядачів;
3 – побутові – стихійно сформовані, не усвідомлені, або в кращому
випадку усвідомлені на духовно-практичному рівні, смаки людей, які
не мають відповідної освіти та соціокультурної підготовки

13. Густосологія (від лат.gustus – смак) – напрям в естетиці, який досліджує як саме формується
той чи інший різновид естетичного смаку під дією певних чинників з урахуванням досягнень
мистецтва і науки.
У природі все доцільне і гарне. А маючи справу із красою рослин, людина мимоволі
розвиває своє естетичне почуття. Тому роль флористики у формуванні естетичного смаку важко
переоцінити.
Усі квіти гарні. У природі немає негарних квітів. Кожна квітка гарна по-своєму. У лузі, на
лісовій галявині, серед поля можна спостерігати різні види гармонії кольорів. Можна провести
таку аналогію: якщо дитина змалку чує гарну музику, то в неї розвивається музичний слух
(цим пояснюється феномен музичних династій), і так само, коли людина оточена гарними
речами, то в неї формується естетичний смак.
Говорячи про роль флористики у формуванні естетичного смаку, зазначимо, що серед
вищих потреб людини, які вирізняють її з-поміж інших істот, є естетична потреба – потреба
в красі, гармонії.
Коли перші європейські натуралісти –
дослідники природи побачили в австралійських
лісах цікаво побудовані із галузок доладні
конструкції – курені, своєрідні альтанки, навколо
яких були майданчики, вишукано прикрашені
різноманітними природними матеріалами
(черепашками, квітами, листям),їм і на думку не
спало, що це могло бути зроблене не людиною.
Та виявилося, що в такий спосіб самець птаха
альтаночниці приваблює самку.
Кульмінацією залицяння є виконання самцем на цій прикрашеній сцені любовного
танку. Якщо самка відповідає взаємністю, то вона заходить в альтанку, де і відбувається
спарювання. Яйця буде висиджувати самка в гнізді, побудованому нею неподалік.
Формально можна провести паралель між
прикрашанням самцями альтаночниці своїх «приміщень для
побачень» і прагнення закоханих людей перебувати під час
побачень у романтичній обстановці (дарування квітів,
оформлення квітами столика на двох, пелюстки троянд на
ліжку тощо). Але, на відміну від людей, птахи роблять це
не усвідомлено, а інстинктивно. Вважається, що естетичні
почуття притаманні тільки людині.
Людинапрагнезробитисередовищесвогоперебування
не тільки зручним, а й гарним. Квіти і весь рослинний
матеріал – найдоступніший матеріал, який з давніх-давен
слугував цій меті. До того ж дуже ефектний. Досить часто
перше, на що звертаємо увагу, зайшовши до приміщення, -
це квіти, квіткова композиція. Саме флористика дає змогу
реалізувати свій творчий потенціал, фантазію, розкриває
творчі здібності людини.
Важливо, що заняття флористикою є доступним для людей різної мистецької підготовки
(і навіть без неї), а також різного віку, статі, професії. Можна вибрати різновид флористичної
діяльності відповідно до здібностей.
Мистецтво – це виховання душі і поваги до духовних цінностей, саме воно створює в нас
уявлення про прекрасне, розвиває естетичний смак.
Працюючи над проблемною темою «Формування естетичного смаку учнів на уроках

14. спецпредметів», на кожному уроці намагаюсь сприяти розвитку творчих здібностей, розвитку
здатності відчуття прекрасного і в природі, і в суспільстві. Естетичне виховання учнів набуває
особливого значення в період технізації суспільних процесів, коли головною метою стали науки,
опанування певної суми знань, а не робота з учнями над розвитком почуття прекрасного, збагачення
його духовного світу та моральності.
Основні завдання естетичного виховання учнів на уроці
та шляхи його реалізації:
- реалізація виховного потенціалу навчальних предметів («Історія флористики»,
«Колористика», «Спеціальна технологія»);
- використання естетичного виховання як засобу впливу на розвиток особистості учня;
- розвиток в учнів умінь бачити прекрасне в природі та житті;
- виховання високих художніх смаків, пов’язаних зі сприйманням і переживанням
прекрасного;
- навчання учнів відчувати красу й гармонію мистецького твору, виявляти естетичну
вимогливість до культури власної поведінки та оточення;
- залучення учнів до художньої творчості, розвиток їхніх здібностей і таланту;
- орієнтування естетичного виховання на розкриття ідейності мистецтва, формування в
учнях ідейних переконань і моралі.
Розробка творчих проектів уже довела своє право на існування. Цей метод формує в
учнях не тільки загальнонавчальні уміння, основи технологічної грамоти, але й дає змогу
активно розвивати творчі здібності, естетичний смак, розуміти красу, прагнення самому
творити, усвідомити себе автором праці і відчувати від цього радість. Для якісного викладу
теоретичного матеріалу потрібні навчальні посібники, зразки композицій, різноманітний
дидактичний матеріал, якого на початку підготовки по цій професії зовсім не було. Складність
у тому, що літератури по спецпредметах дуже мало, та й ті російською та польською мовами.
Для сприяння реалізації творчої роботи учнів, розвитку художнього та естетичного
смаку, були розроблені дидактичні матеріали, від яких у більший мірі залежить ступінь
пізнавальної самостійності учнів. А саме: зразки композицій, зразки конструктивних
елементів і каркасів плетених виробів, плакати з малюнками, ескізами, фотографіями,
ілюстраціями композицій, технологічні картки з послідовним виконанням композицій. Для
розвитку естетичного смаку, фантазії, творчого мислення учнів на уроках спецпредметів
пропоную самостійні завдання. На основі зразків готових виробів учню необхідно створити
новий зовнішній вигляд композиції, застосувавши нові комбінації кольорів в залежності від
вибраної події, при цьому майже не змінюючи форми, розмірів та конструктивних елементів.
Психологами давно доведено, що людина бачить і чує не все, що їй показують або
говорять, а лише те, що хоче бачити або чути, чи те, на що хтось звертає увагу. Тому показ
наочного матеріалу обов’язково поєдную з розповіддю. Продуктивні завдання включають
учнів у творчу діяльність, творче мислення. Застосовуючи наочність флористичних виробів
в учнів розвиваються естетичні смаки, окомір, чуття пропорції, кольору, що є необхідним у
творчому виконанні композицій.
Оточуючі нас предмети формують не тільки середовище, але і людську душу, саме воно
розвиває в нас уяву про прекрасне і робить нашу душу багатшою, заставляє нас задуматись,
як ми живемо, чи вірно ми поступаємо. Мистецтво починається з поваги до речей, але і речі
потрібно створювати такими, щоб вони викликали повагу.

15. Творчі роботи учнів

16. З досвіду роботи
майстра виробничого навчання
з професії «флорист»
Білощук Олени Анатоліївни
Урок виробничого навчання
ТЕМА ПРОГРАМИ:
Оздоблення храмів із застосуванням елементів
флористики.
ТЕМА УРОКУ:
Оформлення столу та оселі на Різдвяний
Святвечір. Виготовлення дідуха.
МЕТА УРОКУ:
навчальна: навчити учнів оформляти оселю та стіл на Різдвяний Святвечір, виконувати
дідуха, ознайомити з інструментами та матеріалами, необхідними для роботи; правилами
безпеки праці, організацією робочого місця; послідовністю і особливостями виконання
дідуха;
виховна: сприяти вихованню в учнів народних традицій, естетичного смаку,
спостережливості, охайності, працьовитості. Провести інструктаж з питань охорони праці;
розвивальна: сприяти розвитку пізнавального інтересу учнів при виготовленні дідуха.
ТИП УРОКУ: урок з формування професійних вмінь та навичок.
ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (друковане,наочне):Зразки дідухів з природнього
матеріалу, інструкційна картка №1 «Послідовність виконання дідуха», інструкційна картка
№2 «Зразки дідухів», журнали, книги, презентація «Оформлення оселі та столу на Різдвяний
Свят-вечір. Різновиди дідухів» на мультимедійній дошці.
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (матеріали,обладнання, пристрої):
квітковий та рослинний матеріал, декоруючий матеріал, тейп-стрічка, кусачки, ножиці,
секатор, флористичний пістолет, нитки, ноутбук, мультимедійний проектор, мультимедійна
дошка.
МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: Розповідь з одноразовим показом трудових прийомів.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: фронтальна.
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: українознавство, народознавство, історія.
ЛІТЕРАТУРА:
Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис І-том.- К.: Державне мале
видавниче підприємство «Оберіг» 1958.-449с.

17. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис ІІ-том.- К.: Державне мале видавниче
підприємство «Оберіг» 1966.-442с.
Павлюк С.П. Українське народознавство. Навчальний посібник. - Львів: Фенікс 1994.- 608с.
Пузиренко Я.В. Декоративна флористика: навчальний посібник. - К.: Кондор-Виробництво,
2013.-232 с.
Хоменко В., Никитюк Г. Обереги своими руками: украшение и защита вашего дома. -
Харьков: Книжний клуб. 2010.-96 с.
Хоменко В., Никитюк Г. Аппликации, картины и панно из природных материалов. -
Харьков: Книжний клуб. 2010.-112 с.
Хохлова Е. Техника плетения. – М.: Издательский дом «Ниола 21-й век»,
2005.-96 с.
ХІД УРОКУ
І Організаційний момент (5хв.):
1. До дзвінка учні заходять в майстерню. Привітання.
2. Майстер за журналом перевіряє присутність учнів (15 чол.)
3. Перевірка підготовленості учнів до уроку.
4. Допуск з техніки безпеки: допущено учнів у кількості 15 чол.
5. Організація робочих місць.
6. Ознайомлення учнів з планом заняття.
ІІ Вступний інструктаж (40хв.):
Повідомлення теми та мети уроку.
Повторення пройденого матеріалу.
Тема попереднього виробничого навчання: «Виконання об’ємних та площинних форм».
1. Які ви знаєте об’ємні та площинні форми ?
2. Якої якості підбирають рослинний матеріал?
3. Які способи засушування рослинного матеріалу ви знаєте?
4. Що таке паспорту?
Мотивація навчально-трудової діяльності учнів на уроці.
Набуті знання і вміння за темою “Оформлення оселі та столу на Різдвяний Святвечір.
Виготовленнядідуха”знадоблятьсяприоформленнітематичнихподій,атакождляобрядовості
зимового циклу.
Актуалізація опорних знань, необхідних для подальшої роботи на уроці.
1. Які матеріали ми можемо використовувати для дідуха?
2. Заготівля рослинного матеріалу для дідуха.
3. Зберігання рослинного матеріалу.
4. Які кольорові гами найчастіше використовуються при створенні дідухів?
6. За яким принципом підбирався рослинний матеріал?
7. За якими критеріями ви підбирали рослинний матеріал?
Аналіз і доповнення відповідей учнів, підведення підсумків.
Повідомлення нової навчальної інформації.
Виготовлення дідуха.
Обладнання та матеріали: квітковий та рослинний матеріал, декоруючий
матеріал, тейп-стрічка, кусачки, ножиці, секатор, флористичний пістолет, нитки, ноутбук,
мультимедійний проектор, мультимедійна дошка.
Наша тема має зв’язок з такими навчальними предметами, як народознавство,
українознавство, історія.

18. ПРЕЗЕНТАЦІЯ.
Звичаї-скарб українського народу
Дідух – це традиційна різдвяна прикраса, якою прикрашалось помешкання на усі свята.
Вважається, що це різдвяне дерево є оберегом, що захищає оселю від злих духів, і приносить в
оселю затишок, святковий настрій, добробут, мир та злагоду.
Заноситься до хати дідух 6 січня на Свят-вечір і стоїть аж до Водохреща, 19 січня. Ставити
дідуха потрібно в найкращому кутку оселі. Викидати різдвяне дерево не можна, його обмочують,
зерно висівають у землю, а солому спалюють.
Дідухи бувають різної величини, триногі або п’ятиногі. Виготовляються із
необмолочених колосків жита, пшениці чи вівса. Прикрасити його можна будь чим, наприклад
волошками, калиною, різними стрічками.
З найдавніших часів українською символікою січневих свят виступав дідух.
Виготовляли його в різних регіонах по-різному. Коли починалися жнива, то перші снопи жита,
пшениці та вівса ставали основою для формування дідуха. Отже, поєднувалися у снопику
три гатунки злаків та й внизу робили трійчасте розгалуження, щоб дідух стійко тримався на
покуті,столічилаві.Протедідухформувавсянелишезколосківназванихзлаків.Йогоготували
особливо урочисто. Прикрашали дідух ягодами калини, квітками материнки, нагідок, пижма,
м’яти, чебрецю, кольоровими стрічками. Виконання дідуха вважалось особливо складною і
навіть мистецькою вправністю. Дідух символізує у переконаннях наших далеких пращурів
спадкоємний землеробський родовід, поклоніння збіжжю, як святині, оберегу. Нарешті, як
харчовому продукту, без якого не уявляли собі життя-буття наші пращури в сиву давнину та
й ми не уявляємо його і зараз.
Після Нового року дідуха виносили з хати на подвір’я, де він оберігав від темних
зазіхань рід та обійстя господарів. На Водосвяття його знову заносили до світлиці і ставили
на покуті, як родоначальника та охоронця роду і родоводу. Окрім дідуха, ліпили з тіста
голубів, клеїли з паперу та соломи птахів, їжаків та павуків; розмальовували вікна, комини,
груби. Настеляли соломою та запашним 1 сіном підлогу. Все символізувало господарську
заклопотаність, працю щоденну в ім’я добра та добробуту. Бажання жити суголосно з живою
і дивною природою: з кожною квіткою та стебельцем, з кожною пташкою та комашкою, з
горами високими та долинами глибокими... Із Сонцем, Небом, Землею, Водою, світом та
безмежним Всесвітом!
Користуючись інструкційною карткою № 2, ми маємо змогу розглянути різні варіанти
виконання дідухів. Більш детальний перегляд можна здійснити за допомогою презентації.
Користуючись інструкційною карткою №1, ми маємо змогу розглянути послідовність
виконання дідуха.
Показ нових прийомів та операцій; показ трудових прийомів та методів обробки.
Користуючись інструкційними картками №1, 2, ми виконаємо такі прийоми і операції:
-підбір рослинного матеріалу;
-чищення стебел і пелюсток;
-обрізання стебел;
-обмотування та закріплення стебел;
-формування дідуха;
-декорування дідуха;
Пояснення характеру і послідовності самостійної роботи учнів на уроці;
Обговорення типових помилок за темою уроку;
- неправильно підібраний рослинний матеріал;
- неправильно підібраний квітковий матеріал;
- неправильна пропорція підбору рослинного та квіткового матеріалу;
- неохайність виконання роботи.
- недотримання пропорцій дідуха.

19. Відповіді майстра на запитання учнів;
Оголошення критеріїв оцінювання;
-10-11 балів- за відмінно виконану роботу.
- 7- 9 балів – за добре виконану роботу, але присутні незначні недоліки.
- 4-6 балів-робота виконана з значними помилками.
Підведення підсумків вступного інструктажу.
ІІІ.Самостійна робота учнів та поточний інструктаж (290хв.):
-розподіл учнів за робочими місцями;
-цільові обходи майстра робочих місць учнів.
1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;
2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і якості виробів;
інструктування учнів з використання окремих операцій і завдання в цілому;
3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на
найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо підготовленим до
виконання завдання учням;
4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов; контроль за бережливим
ставленням учнів до засобів праці і навчання; перевірка раціонального використання
навчального часу учнями;
Постійна перевірка виконання правил техніки безпеки та виробничої санітарії.
- Додаткове інструктування невстигаючих учнів;
- Прийом майстром виконаних робіт.
ІV. Заключний інструктаж (20 хв.)
-Аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку, оцінка роботи учнів, її об`єктивне
обґрунтування:
-10-11 балів- за відмінно виконану роботу.
- 7- 9 балів – за добре виконану роботу,але присутні незначні недоліки.
- 4-6 балів-робота виконана з значними помилками.
-Аналіз причин помилок учнів та способи їх усунення;
- Домашнє завдання:
1. повторити тему: «Підбір матеріалу за кольором та текстурою»;
2. провести аналіз підбору рослинного матеріалу для виготовлення дідуха.

21. З досвіду роботи
майстра виробничого навчання
за професії
«кравець (кравець; закрійник)»
Бондарчук Галини Георгіївни
Використання новітніх матеріалів
на уроках виробничого навчання
В умовах ринкової економіки проблема випуску високоякісних сучасних товарів
народного споживання з оптимальною структурою асортименту набуває особливого значення
як у сфері виробництва та торгівлі, так і для споживача. Незалежна Україна отримала в
спадщину економіку, в якій товари народного споживання та послуги становили лише 27%
загального виробництва. Одразу ж постало завдання усунути таку диспропорцію за рахунок
прискореннярозвиткувиробництватоварівнародногоспоживання,івжев2000р.виробництво
товарної продукції легкої промисловості зросло на 39%. Сьогодні на підприємствах
легкої промисловості відбуваються процеси структурної перебудови, змінюються методи
управління та форми власності, розширюється й асортимент товарів, вдосконалюється
організація та технологія виробництва, поліпшуються маркетингова та рекламна діяльність,
якість і дизайн виготовлення продукції. На сучасному етапі розвитку економіки України
основними напрямами виробництва є підвищення конкурентоспроможності товарів,
експортних можливостей підприємств, розробка та впровадження безвідходних технологій,
утилізація та раціональна переробка відходів виробництва. Робота за цими напрямами
здійснюється на вітчизняних підприємствах швейного, текстильного виробництва. В процесі
масового та індивідуального швейного виробництва використовують різноманітні швейні
матеріали: ткані, неткані та трикотажні полотна натуральне хутро, дубльоване та штучне
хутро, дубльовані та плащові матеріали, швейні нитки, фурнітуру, клейові та оздоблювальні
матеріали.
Запорукою підвищення ефективності швейного виробництва є глибоке знання
швейних матеріалів та їх властивостей, розробка сучасних конструкцій одягу на підставі
добору режимів обробки матеріалів за їх волокнистим складом, будовою, асортиментом і
призначенням. Усі ці питання є предметом вивчення швейного матеріалознавства. Швейне
матеріалознавство вивчає також текстильні волокна, пряжу, нитки, тобто матеріали, які є
вихідною сировиною для широкого асортименту швейних товарів.
Головним постачальником матеріалів для швейної промисловості є текстильна
промисловість. Широкий асортимент матеріалів у сучасній і перспективній гамі художньо-
колористичного оформлення з використанням нових технологій виготовляють кращі
текстильні підприємства України, зокрема Херсонський, Донецький бавовняні комбінати,
Тернопільське об’єднання «Текстерно», Рівненський та Житомирський льонокомбінати,
Київський і Черкаський шовкові комбінати, Чернігівський концерн «Чексіл», Луцьке
виробничо-торгове об’єднання «Волтекс».

22. Традиційний асортимент тканин і матеріалів змінюється та поповнюється за рахунок
оптимального добору необхідних видів сировини (натуральної, штучної та синтетичної), зміни їх
будови, широкого використання нових видів оздоблення та спеціальних обробок. Розширюється
спектр функціонального оздоблення, підвищується комфортність і захисні властивості тканин, що
повністю ліквідує проблеми догляду за ними. Водночас велика увага приділяється декоративним
ефектам: багатству фактури тканини та матеріалу, виразності рельєфу та блиску, складній
орнаментації тощо.
Вирішенню завдань щодо успішного розвитку швейного виробництва сприятиме
глибоке вивчення навчального предмета «матеріалознавство швейного виробництва» в
процесі підготовки кравців, модельєрів, технологів для підприємств легкої промисловості.
У швейній промисловості широко використовують оздоблювальні матеріали для оздоблення
одягу, а також прикладні матеріали. Оздоблювальні матеріали – це стрічки, тасьма, шнури,
мереживо, тюль, шитво. Сьогодні у моду ввійшли еластичні стрічки.
Еластичність - поняття обширне, і в моді без нього не обійтись. Пояс з еластичною тасьмою
підходить для спортивного одягу і одягу для відпочинку. Матеріал, із якого виготовляють
вироби, не повинен бути товстим.
Оздоблюючі матеріали
Шнури за способом виробництва бувають плетені, сукані, в’язані. Плетені шнури
виробляють у вигляді порожнистої трубки або трубки з осердям із бавовняної пряжі або
гумових ниток, обплетених штучними, синтетичними нитками, бавовняною пряжею,
металізованими нитками. Сукані шнури отримують з двох, трьох або чотирьох пасом, звитих
разом.
В’язані шнури виробляють трикотажним переплетенням гладі на шнуров’язальних
машинах.
Найпоширенішими в швейному виробництві є сутаж, синелька, бортові, петельні, корсетні та
оздоблювальні шнури.
Напівшовковий шнур
Його виробляють із трьох бавовняних пасом, обвитих ниткою віскозного шовку;
вовняний сукатий шнур діаметром 1,5 - 2,5мм. Ці, а також інші фасонні шнури застосовують
для оздоблення різних швейних виробів.
Круглов’зана еластична тасьма
В цю круглов’язану еластичну тасьму вдягається шнур. Використовують для кулісок
у спортивних брюках, для шнурування корсетів і бандажів.
Тасьма - це вузька смужка, отримана на спеціальних плетельних верстатах із системи
ниток, що переплітаються під кутом 450. Внаслідок такого розміщення ниток плетена тасьма
може розтягуватися вздовж і поперек, завдяки чому вона добре облягає краї деталей одягу
і нашивається на виріб будь-якими вигинами. Залежно від волокнистого складу тасьма
буває бавовняна напівшовкова, шовкова, вовняна; за оздобленням - сурова, вибілена,
гладкофарбована, багатоколірна; за призначенням — оздоблювальна й докладна.
Найбільш поширені такі види оздоблювальної тасьми:
 аксельбант,
 галун,
 фасонна (з різних видів сировини) «змійка» шириною 5,5мм,

23.  «косичка» - 2мм,
 «ялинка» - 3мм,
 фігурна ( з віскозних ниток ),
 «пилка»- 6мм, «хвиля» -9мм;
 зигзагоподібна хвиляста тасьма «в’юнчик» з віскозної плоскої соломки.
Серед докладних видів тасьми найбільш поширені білизняна, корсетна, одягова, еластична.
Одягова еластична тасьма
Одягову тасьму виробляють шириною 2,30мм з різноманітних видів сировини, гладкою й
фасонною. Завдяки резиновим жилкам, які знаходяться зверху, ця тасьма краще фіксує одяг
на тілі. Використовують в різних видах верхніх швейних виробів.
Стандартна еластична тасьма
Це класичний варіант. Виготовляють з бавовняної й змішаної пряжі, віскозних та
ацетатних ниток у поєднанні з гумовими, поліуретановими прожилками. В продажі є різної
ширини. Використовується у білизняних виробах.
Сплетена еластична тасьма
Виготовлена із поліестру полотняного переплетення гладко крашена, полотняного
переплетення, різного кольору, від 5- 300мм. Використовується для одягу,взуття,кришок,
мішків, багажу, домашніх тканин
Тасьма полущена з хлопком сплетена
Виготовляєтьсяізхлопку,друкована,малюнокуклітинку,шириною2см.Застосовується
у виготовленні одягу.

24. Еластична тасьма з отворами для ґудзиків
Зовсім незамінна для тих речей які «ростуть» разом з нами. В процесі виготовлення по
середині тасьми з однаковим інтервалом оставляють отвори для ґудзиків, краї яких обметують.
Ця тасьма відмінно підходить для дитячих речей і одягу для вагітних,так як дозволяє регулювати
ширину пояса на талії.
Еластичне оздоблююче кружево
Це в’язана трикотажна тасьма оброблена тонким резиновим шнурком. Еластичне
мереживо пришивають під зрізи горловини або пройми так, щоб виступав його кружевний
край. Можна прати при температурі води 60 градусів. Використовується для обробки нижньої
білизни, блуз, джемперів.
Велюрова еластична тасьма
Це щільна ткана тасьма з велюровою поверхнею заміняє пояс із тканини і надає виробу
стабільності в області талії і комфорт при використанні. Використовується для спідниць,
штанів, оздоблюючих манжет.
Еластична тасьма для зборок
М’ягко в’язана трикотажна тасьма дуже добре розтягується при пришиванні і потім
добре вертається до початкової довжини. Використовується для утворення зборок на тканинах,
а особливо на дуже тонких тканинах.
Еластична тасьма для бретелей
Завдяки високооб’ємній нитці, ця неткана тасьма має бархатисту поверхню і м’які
краї, що робить її зручною для тіла. Використовується для виготовлення бретелей на нижній
білизні, предметах домашнього одягу.
Сплетена еластична тасьма для бюстгальтера
Цей вид продукції містить еластик плеча бюстгальтера, пряжу нейлона. Ця тасьма
буває різних кольорів, шириною 3 – 12см. Використовується в білизні.

25. В’язана еластична тасьма
Еластична резинова гумова стрічка з добавкою хлопка,різного кольору,від 3 – 10 см.
Використовується для одягу, поясів.
Тасьма хлопчатобумажна
Тасьма в’язана, хлопчатобумажна, відбілена. Використовується в одязі,
нижній білизні.
Еластична тасьма біо
Ця тасьма виткана з біохлопка з добавкою еластодієна, дуже приємна для шкіри.
Незамінна для алергетиків.
На найближчі роки в Україні визначено генеральну лінію розвитку швейних матеріалів.
Це, перш за все, максимум комфорту та різноманітність можливостей застосування швейних
матеріалів, їх легкість, компактність, формостійкість, пластичність, гігієнічність тощо і, як
наслідок, мінімум проблем для споживача.
Еластичний пояс
Ще зовсім недавно еластичний пояс, в першу чергу, використовувався в моделях для
повних, в піжамних брюках, виробах для дітей, спецодягу та спортивного одягу. В останній
рік мода підхопила цю тенденцію і виготовляє стильний одяг з еластичним поясом. Ці моделі
ідеально підходять для авіаперельотів або довгих поїздок.
Довжина еластичної тасьми повинна бути розрахована правильно до обробки пояса,
після обробки відрегулювати довжину пояса буде вже неможливо.
Розрахунок довжини
еластичної тасьми для
примірки: значення
розмірної ознаки обхвату
талії відняти 10%, додати
припуски на шви по 1см,
додати припуск, рівний
довжині перехідного кінця
пояса.
За допомогою булавки
в отриману куліску
продіти еластичну тасьму,
залишити кінці тасьми
( довжиною 1см ), щоб
виступализкожноїсторони
пояса. Відрегулювати
її довжину,примірявши
виріб на фігурі. Лишки
еластичної тасьми злегка
витягнути з пояса і обрізати ножицями.
Тасьму розкладаємо всередині перехідного кінця пояса без натягу і застрочити
поперечною строчкою, прокладаючи її на рівні застібки блискавки. Пришити до кінця пояса
крючок, петлю, кнопку.
Промислову двоголкову плоскошовну машину ланцюжкового стібка називають «

26. коверлок ». Строчка, прокладена на таких типах машин, виглядає з лицевої сторони як дві звичайні
паралельні строчки,при цьому з виворітної сторони утворюється настил із переплетених петель
ниток (нагадує краєобметувальну строчку).
Можна імітувати таку строчку, прокладаючи строчку на машині човникового стібка,
використати подвійну голку. Але відрегулювати натяг голкових і човникових ниток в машині буде
дуже складно.
Початок формування наукових уявлень про одяг і його вплив на здоров’я людини
відноситься до останніх років XIX і початку XX століття. На основі проведених дослідів були
сформульовані вимоги яким повинен дотримуватись одяг. Він повинен відповідати вимогам
конкретного часу, віку,статі, роду занять людини, а також клімату,пори року і т. д.
Учені цього часу прийшли до висновку, що гігієнічна характеристика одягу,її вплив на
організм визначають головним образом фізичним і в меншій мірі механічним властивостям
одягу. Вихідна сировина відіграє при цьому велику роль, оскільки від цього залежать деякі
властивостіодягу.Використовуючиоднуітужсировину,можнаотриматитекстильніматеріали
з різними властивостями.
Належний догляд за швейними матеріалами й виробами, забезпечення оптимальних
умов їх збереження дають змогу не тільки зберегти їх первинний зовнішній вигляд, а й
продовжити термін їх використання. Тому не випадково правила догляду за текстильними
полотнами й виробами регламентуються відповідними нормативними документами
(стандартами, технічними умовами, інструкціями та пам’ятками за доглядом окремих видів
полотен).
Використана література
1. К. Р. Лазур ПТО «Швейне матеріалознавство».
2. Журнал «Бурда Шитье » 2 випуск.
3. Журнал « Ателье » 10.11.2011.
4. Г.Г. Біловусова., М.В. Колісніченко., Л.О.Масловська., А.В.Курганський.: Методи
обробки швейних виробів.
5. Журнал « Ательє » 12.12.2011.
6. Журнал « Ательє »7.07.2011.

27. З досвіду роботи
майстра виробничого навчання
з професії «кравець»
Гусевик Алли Василівни
Урок виробничого навчання
ТЕМА ПРОГРАМИ: Обробка деталей та вузлів швейних виробів
ТЕМА УРОКУ: Обробка кокеток: пришивних, настрочних, накладних.
МЕТА УРОКУ:
а) навчальна – навчитися технологічно правильно виконувати обробку кокеток:
пришивних, настрочних, накладних, з прямими та овальним краєм;
б) розвивальна  розвивати акуратність у роботі, сприяти формуванню і розвитку
самостійності, цілеспрямованості, організованості;
в) виховна  виховувати в учнів естетичний смак, терпеливість, любов до обраної
професії.
ТИП УРОКУ: урок з формувань професійних умінь та навичок.
ВИД УРОКУ: урок – пояснення з одноразовим показом трудових прийомів.
ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (друковане, наочне тощо): Борецька Є. П. «Технологія
виготовлення одягу», журнали «Бурда», «Ательє», інструкційно – технологічні карти, зразки
виробів, картки контролю, картки дефектів.
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (матеріали, обладнання, пристрої
тощо): універсальні швейні машини, машина 51 кл., лекала, лінійка, ножиці, голка, крейда,
прасувальний стіл з праскою, сантиметрова стрічка, нитки білі, кольорові, ножиці, деталі
крою.
МІЖПРЕДМЕТНІЗВ’ЯЗКИ:охоронапраці,технологія,конструювання,матеріалознавство,
художнє оформлення костюма.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ: пояснення, демонстрація прийомів або вправ виконання операцій.
НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ РОБОТИ: повузлова обробка.
ЛІТЕРАТУРА: Борецька Є. П. «Технологія виготовлення одягу»;
Труханова А.Т. «Технологія виготовлення одягу».
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина (~5хв):
- перевірка наявності учнів;
- перевірка готовності учнів до уроку.
- допуск з техніки безпеки.
ІІ. Вступний інструктаж (~40хв):
2.1. Повідомлення теми програми.
2.2. Повідомлення теми уроку.
2.3. Повідомлення мети уроку.
2.4. Відновлення в пам’яті учнів теоретичних відомостей:

28. Фронтальне опитування. Запитання до учнів:
Для повторення раніше вивченого матеріалу згадайте:
• Що таке погон? Із скількох деталей він складається?
• Що таке хлястик? Із скількох деталей він складається?
• Що таке хомутик? Із скількох деталей він складається?
• Як проходить нитка основи у цих деталях?
Повторення правил техніки безпеки при виконанні ручних, машинних, ВТО робіт.
2.5. Виклад нового матеріалу:
Розповідь.
Кокетка – дуже поширений елемент конструкції жіночого одягу. Існує безліч їх
варіантів у різних видах одягу: сукнях, блузах, спідницях , брюках та ін. Форма кокеток
дуже різноманітна, вона в основному залежить від моди, зі зміною якої відбуваються зміни
в розмірах, крої, способах обробки. Залежно від способу з’єднання кокеток з виробом, вони
бувають: пришивні, накладні, відлітні, за формою: з прямими кутами, з овальними краями,
фігурними краями, з зовнішніми кутами, з внутрішніми кутами.
За допомогою мультимедійного проектора демонструю моделі одягу з кокеткою.
Технологічну послідовність виготовлення кокеток показую на інструкційній карті, зачитую
її.
Приступаю до показу трудових прийомів.
Обробка пришивних кокеток з прямим чи овальним краєм:
1. Приметатити кокетку до основної деталi. Скласти лицьовим боком до середини,
сумiстивши середину кокетки iз серединою основної деталi.
2. Пришити кокетку до основної деталi. З боку кокетки. Ширина шва — 0,7... 1,5 см (в
тонких тканинах) чи 1,0...2,0 см (в товстих тканинах).
3. Видалити фастригу. Розрiзати ножицями тимчасову нитку через 3,0.. 4,0 см.
4. Запрасувати припуски шва пришивання кокетки в бiк кокетки.
5. Обметати припуски шва пришивання кокетки з боку основної деталі.
6. Припрасувати у готовому вигляді з виворітного боку, з лицевого боку через
пропрасовувач.
Наголошую на дефектах.
Дефекти, які виникають при обробці пришивних кокеток:
- не суміщена середина кокетки та основної деталі;
- ширина шва пришивання кокетки не відповідає ТУ;
- кокетка перекошена відносно основної деталі;
- не обметаний припуск шва пришивання кокетки.
Обробка пришивних кокеток із внутрішнім кутом:
1.Намiтитинакокетцiлiнiюнижньогокраюзвиворiтногобокузадопомогоюконтрольного
лекала (припуск 1,0... 1,5 см).
2. Намiтити на основнiй деталi лiнiю розташування краю кокетки звиворітного боку,
величина припуска 1,0-1,5 см.
3. Продублювати кокетку в кутi з виворiтного боку тонкою клейовою прокладкою.
Основна частина прокладки розмiщується на припуску.
4. Розсікти припуск в кутi кокетки, не доходячи до вершини кута на 0,1 см.
5. Приметати кокетку до основної деталi, сумiщаючи кути та лiнiї на основнiй деталi i
кокетцi.
6. Пришити кокетку до основної деталi по намiчених лiнiях, з боку кокетки.
7. Видалити фастригу. Розрiзати ножицями через 3,0.. .4,0 см i видалити
кiлочком.
8. Обметати зрiзи припуска шва пришивання кокетки до основної деталi з боку основної
деталі.

29. 9. Запрасувати припуск шва пришивання кокетки до основної деталi в бiк кокетки.
Наголошую на дефектах.
Дефекти, які виникають при обробці пришивних кокеток із внутрішнім кутом:
- не суміщена середина кокетки та основної деталі;
- не продубльована кокетка у куті;
- не обметаний припуск шва пришивання кокетки;
- ширина шва пришивання кокетки не відповідає ТУ;
- кокетка перекошена відносно основної деталі.
Обробка настрочних кокеток з прямим чи овальним краєм:
1. Приметатити кокетку до основної деталi. Скласти лицьовим боком до середини,
сумiстивши середину кокетки iз серединою основної деталi.
2. Пришити кокетку до основної деталi з боку кокетки. Ширина шва — 0,7... 1,5 см (в
тонких тканинах) чи 1,0...2,0 см (в товстих тканинах).
3. Видалити фастригу. Розрiзати ножицями тимчасову нитку через 3,0.. 4,0 см.
4. Обметати припуски шва пришивання кокетки з боку основної деталі.
5. Запрасувати припуски шва пришивання кокетки в бiк кокетки.
6. Настрочити кокетку на основну деталь оздоблювальною строчкою, відступаючи 0,5
см від підігнутого краю кокетки.
7. Припрасувати у готовому вигляді з виворітного боку, з лицевого боку через
пропрасовувач.
Наголошую на дефектах.
Дефекти, які виникають при обробці настрочних кокеток:
- не суміщена середина кокетки та основної деталі;
- не обметаний припуск шва пришивання кокетки;
- ширина шва настрочування кокетки не відповідає ТУ;
- кокетка перекошена відносно основної деталі.
Обробка накладних кокеток з зовнішнім кутом:
Накладну кокетку виконують при обробці виробів з тонких та легких тканин. Слід
пам’ятати, що шов не дуже міцний.
1. Обметати край кокетки з лицьового боку кокетки.
2. Обметати край основної деталi з виворiтного боку основної деталi.
3. Намiтити на кокетцi лiнiю нижнього краю з виворiтного боку за допомогою
контрольного лекала.
4. Зшити кут кокетки. Скласти кокетку лицьовим боком до середини навпiл, сумiстити
зрiзи кокетки. Строчку прокласти по припуску так, щоб вона пройшла через вершину
кута.
5. Пiдрiзати припуски в кутi кокетки. Залишити 0,5.. .0,7 см до строчки.
6. Розпрасувати припуски в кутi кокетки. Розмiстити шов посерединi кокетки.
7. Вавернути кокетку на лицьовий бiк i запрасувати нижнiй зрiз кокетки. Перегнути по
намiченiй лiнiї краю кокетки.
8. Намiтити на основнiй деталi лiнiю розташування краю кокетки за допомогою
контрольного лекала.
9. Наметати кокетку на основну деталь. Сумiстити контрольнi точки, край кокетки з
намiченою лiнiєю.
10. Настрочити кокетку на основну деталь шириною шва 0,1-0,2 см чи 0,5-0,7 см.
11. Припрасувати кокетку в готовому виглядi з виворітного боку, з лицевого боку через
пропрасовувач.
Наголошую на дефектах.
Дефекти, які виникають при обробці накладних кокеток:
- не суміщена середина кокетки та основної деталі;