1. Анотація
6 січня 1970 року училищу №13 присвоєно назву ПТУ №5. 1 жовтня
2002 року СПТУ №5 було реорганізовано в Рівненський професійний
ліцей сфери побуту. А вже з 29 грудня 2008 року РПЛСП перейменовано у
Державний професійно-технічний навчальний заклад “Рівненський центр
професійно-технічної освіти сервісу та дизайну”.
- 2010 р. - У міжрегіональному конкурсі на кращу модель одягу серед учнів
та студентів навчальних закладів “КАЛИНОВЕ НАМИСТО-2010” наш
Центр посів почесне ІІІ місце в номінаціях “В дусі з часом” та “Особливий
шик”.
- 2010 р. - За рейтинговою системою оцінювання роботи Центру серед усіх
професійно-технічних навчальних закладів області ми посіли ІІІ місце
1
4. Флорист
Флорист - створює квіткові композиції до свят, весіль та
різних ритуалів, продаж у квіткових салонах, прикрашування
інтер’єру, вітрин.
Б
ез квітів не обходиться,
мабуть, жодна визначна
подія у нашому житті:
вони незмінно супроводжують
свята, святкування, цікаві
зустрічі, дають можливість
виразити наші відчуття і
відношення до близьких людей.
Проте солідніше дарувати,
отримувати у дарунок або
використовувати для прикраси
не просто кілька окремих
квіточок, а цілісний витвір
мистецтва, створений з них. Вибудовуючи певну композицію, букет,
флорист прагне передати ту або іншу ідею чи настрій, замислює
художній образ, а потім підбирає колірне рішення і матеріали, здатні
втілити його у форму, зрозумілу для глядачів.
Вдало складена квіткова композиція — це не просто гармонійне
поєднання форм і барв, але і віддзеркалення відчуттів, стану душі.
Залежно від специфіки діяльності флорист або творить переважно
наодинці, або активно спілкується з клієнтами, приймає і втілює в
життя їхні замовлення.
Про роботу
Робочий день найчастіше буває ненормованим. Влаштуватися
на постійну роботу можна у фірму з оформлення інтер’єрів
приміщень, обслуговування святкових заходів, салон квітів. Але
можна працювати і приватно, самостійно, розшукуючи замовлення.
4
5. Освоїти професію можна на курсах, підмайстром у відомих
флористів, або відвідуючи майстер-класи на спеціалізованих
виставках і вивчаючи відповідну літературу.
Необхідні особисті якості
Флористові слід мати багату уяву, креативність, естетичний
смак, здатність нестандартно мислити, загальну художню
обдарованість. Необхідно володіти методами продовження життя
недовговічних рослин, уміти швидко складати композиції. Важливі
розвинений окомір і кольоровідчуття, навики роботи з живим
матеріалом, знання ботаніки. Не обійтися тут також без посидючості
і уважності. Протипоказами можуть бути алергія, астма, порушення
колірного зору.
Попит на ринку праці не дуже високий, часто має місце
поєднання з роботою продавця в магазині квітів. Дохід у такому разі
нижчий за середню зарплату у промисловості, проте у хорошого
флориста, що має «розкручене» ім’я, працює з відомими і багатими
замовниками, вона може бути у 3-4 рази вищою. Можливостей для
5
6. кар’єрного зростання практично немає, проте з підвищенням рівня
майстерності, з появою «імені» доходи зростають дуже істотно.
Опис діяльності
Флорист може допомогти створити чудовий настрій тільки за
допомогою квітів і трав. Подарувати квіти - значить, висловити людині
свої щирі почуття: любов, повагу, пошану. Це одна з шанованих форм
спілкування між людьми. У той же час, це мистецтво, якому треба
вчитися. Потрібно завжди пам’ятати про те, що квіти, які ми даруємо,
характеризують наш власний смак, але одночасно дозволяють
висловити наше ставлення до того, кому ці квіти призначені.
Характеристика співробітника
Істинний флорист не виконуватиме свою роботу механічно,
бездушно, до складання букета він підходить творчо, не боїться
експериментувати. Такий творець завжди чуйно вгадує бажання
і темперамент клієнта. Флористика - і ремесло, і мистецтво. Ця
професія для людей із творчим мисленням і добре розвиненою
фантазією. Флорист не тільки великий професіонал у своїй галузі,
він ще й хороший психолог (робота з людьми
зобов’язує!).
Йому потрібно шукати підхід до кожного
клієнта. У
представника даної професії повинно бути міцне
зд о р о в ’ я ,
адже робота з квітами може викликати алергії.
6
8. Термінологія
Букет – композиція із квітів, що має одне чи кілька місць
зв’язування стебел.
Ескіз – попередній малюнок на папері, що може бути
схематичним або детальним.
Кензан – кілька рядів голок міцно закріплених на основі
круглої або прямокутної форми, необхідних для закріплення стебел
композиції.
Клеєний пістолет – інструмент, який дозволяє міцно з’єднати
чисті та сухі поверхні розплавленим поліетиленом.
Оазис (флористична губка, піна, піафлор) – неприродній
пористий матеріал з капілярними властивостями, який добре поглинає
та утримує вологу.
Секатор – інструмент для зрізки грубих задерев’янілих стебел.
Стрічка-анкор – клейка технічна стрічка на синтетичній
основі для надійної та міцної фіксації деталей композиції між собою.
Тейп-стрічка – клейка водопроникна стрічка, за допомогою
якої скріплюють зрізи квітів. Перед використанням її розминають у
руках.
Тейпування – флористичний прийом, який дозволяє
підтримувати життєдіяльність квітів протягом короткого проміжку
часу.
Ротанг – ліанова тропічна пальма, гнучкі стебла якої
використовуються для декорування флористичних композицій.
Портбукетниця – конструкція, що дозволяє фіксувати квіти у заданому
положенні.
Сезаль – натуральне грубе волокно, що отримується з
листя рослини Agava sisolana з роду Агава. Використовується з
декоративною метою для флористичних композицій та букетів.
Манжетка – обрамлення в нижній частині букета з листя
або інших флористичних матеріалів, завершуючий штрих більшості
букетів.
Гламелія – компактний букет, що імітує одну-єдину квітку, що
збирається з бутонів, пелюсток або листя.
8
9. Альпінарій – композиція з високогірних рослин, створена в
умовах, наближених до природніх. Альпінарії вперше з’явились в
англійських пейзажних садах у XVIII ст.
Бонсай – мистецтво вирощування карликових дерев, із яких
японці створювали мініатюрні сади.
Газон – штучний дерновий покрив з багаторічних злаків.
Залежно від призначення газони поділяються на спортивні,
спеціального призначення і декоративні (партерні, звичайні, лугові).
Клумба – група дерев і чагарників на відкритій поляні в
пейзажному парку, сформована у вигляді кола або овалу: з середини
XIX ст. клумбою називають квітник з геометричною формою плану,
розташований на перетині доріжок, перед головним входом в будинок,
біля п’єдесталу статуї. Клумба має значно меншу форму ніж партер.
Створюють їх з однорічних і дворічних рослин.
Моносад – це сад одного виду рослин. До моно саду належать
розарії, тюльпанії, жоржинарії та ін.
Партер – відкрита частина простору розташована на плоскому
рельєфі, має геометрично правильну форму із співвідношенням 1:3
або 1:7. Існують три типи партерів: газонний, квітковий і змішаний.
Патіо – внутрішній двір житлового будинку, обов’язково
оформлений зеленими насадженнями.
Рабатка – є вузькою смугою із квітів у партерах, уздовж
доріжок і алей, завдовжки від 1м до 7-9м. Ширина залежить від
рослин, що використовуються, і коливається від 0,5 до 2м.
Рокарій – ландшафтна композиція, де декоративні рослини
поєднуються з камінням.
Солітер – одиничний екземпляр рослини, розміщений на
відкритій ділянці газону, що виділяється своєю фактурою, кроною і
т.п.
Вишивка — це вид народного декоративного мистецтва
або орнаментальне або сюжетне зображення на певних предметах
(тканині, шкірі, рушниках, одязі, наволочках та ін..), яке виконане
різними ручними або машинними швами. В Україні вишивання було
дуже поширеною ручною працею жінок і, зокрема, дівчат.
9
10. Перукар
П
Перукар - спеціаліст, що займається доглядом за
волоссям клієнтів, створенням зачісок.
ерукар
робить
різні
види
стрижок,
зачісок,
фарбування, хімічну завивку
і укладку, займається лікуванням
волосся, коригує форму вус і бороди.
Деякі перукарі спеціалізуються на
постіжерних роботах: виготовленні
париків, накладних вус, брів тощо.
Хороший майстер повинен вміти
підкреслити переваги і приховати
недоліки
обличчя
відвідувача.
За допомогою хорошої зачіски
можна скорегувати овал обличчя,
зробити межі пропорційнішими і
привабливішими. Добре підібрані
кольори, тон і спосіб фарбування вигідно представлять відтінок шкіри
і очей, приховають сивину. Перукар може бути фахівцем з жіночих,
чоловічих або дитячих зачісок, або перукарем-універсалом.
Про роботу
Робота перукаря-модельєра - дуже творча. У ній неможливо
щось одне вивчити і робити тільки так, тому що кожна людина - це
особистість зі своїми потребами і баченням. У вас ніколи не вийде
виконати дві ідентичні роботи, щось буде все одно відрізнятися. Ну,
хоча б обличчя вашого клієнта.
Схильності до професії, підготовка
Попередніх знань не потрібно. До університету (технікуму,
10
11. училища) приходять “зелені”, іноді після курсів. Якщо у тебе з руками
все гаразд і тобі цікаво, ти - людина творча, значить, все вийде. Єдине
- було б непогано мати навики малювання, а то вчитися малювати в
17 років якось важкувато, але можна! Тому що малювати доведеться
багато! Потрібно постійно стежити за розвитком моди у стрижках і
зачісках, в образах в цілому. Тому що відстав на півроку - озирнувся,
а вже стільки нового.
Необхідні особисті якості
Ентузіазм. А ще розуміння: адже тобі доведеться бути “двома
в одному” - і перукарем і, свого роду, психологом. Тому, що багато
хто діє за принципом: хочеш змінити життя - почни зі стрижки, і
потрібно точно впевнитися, чи готовий твій клієнт до цього або це
просто стан такий сьогодні, а завтра у нього все стане на свої місця, а
ірокез доведеться відрощувати. Ще важливим є уміння переключати
свій настрій - якщо вам перший клієнт його зіпсував, то всі інші не
повинні від цього страждати!
Плюси цієї роботи
Дуже цікаво працювати, якщо любиш людей і є творчою
особистістю. Тут присутнє постійне спілкування з людьми, це завжди
“живі гроші”, є імовірність знайомства з “потрібними” людьми. Якщо
ти працюєш у салоні краси, то і графік роботи - теж нічого, день через
день, або 2 через 2, а це десь 14 вихідних на місяць.
Мінуси
Серед них - постійна робота на ногах, 11-12-годинний графік
роботи, немає обіду, ти постійно дихаєш хімікатами (фарба, хімічні
склади, лаки), скільки працюєш - стільки і заробиш. Заробітна плата
(з/п) нараховується залежно від відсотків, тому, якщо ти 10 робочих
днів дивився телевізор на дивані, то з/п буде відповідна. Це не робота
секретарем в офісі. Якщо ти тільки починаєш працювати, тобі все
ж таки доведеться трохи посидіти, поки напрацюєш собі клієнтів.
Якщо ти працюватимеш десь на зйомках кліпів, роликів або в клубах,
будь готовий до того, що тебе декілька діб може не бути вдома.
11
12. Про робочі будні
У цій професії - велика відповідальність. Волосся - це не
шматок тканини (якщо не вийшло, пішов і купив новий), якщо вже
відрізав - назад не повернеш, тому потрібно розуміти, чого саме хоче
твій клієнт, і бути готовим до того, що не всі можуть пояснити, чого ж
вони все-таки хочуть. Це стосується
не тільки стрижок, а і фарбувань.
Із зачісками трохи легше: можна
помити голову і починати робити
наново. Але спробуйте-но догодити
вже незадоволеному клієнту. Це
можливо - але зробити досить важко.
Волосся у всіх різне: пряме,
жорстке, кучеряве, неслухняне,
тонке, густе - і тому потрібно завжди враховувати особливість кожної
структури волосся, гармонійність і лаконічність форм. Щоб не
вийшло так: обличчя окремо, зачіска - окремо.
Якщо у клієнта проблемна шкіра голови чи видимі ознаки
якихось проблем - майстер завжди має право відмовитися від клієнта.
Доводитися налаштовуватися на хвилю клієнтів і вміти переключитися
на позитив, навіть якщо дуже зіпсували настрій! Якщо ти працюєш
у салоні, іноді бувають проблеми з адміністраторами: то клієнтів
переплутають, то час, і тоді невесело.
Майстерність
Ти приходиш з одним багажем знань, а в процесі роботи ще
дуже багато чого навчишся у співробітників. Тут є колосальний обмін
досвідом. Ну, і зрештою, якщо хочеш бути справжнім профі, тобі
доведеться постійно відвідувати навчальні семінари і майстер-класи,
брати участь у різних конкурсах і здобувати додаткові знання, щоби
бути в курсі всіх “новинок”.
Перспективи
Перспектив дуже багато, тому що ця професія набирає
обертів. Зараз модно бути стилістом, модельєром-перукарем, і якщо
12
13. пощастить, то ще з інститутської лави тобі випаде можливість
цікаво попрацювати. Наприклад, на благодійних акціях, а іноді самі
викладачі забирають успішних студентів на різні зйомки, коли самі
підробляють. Перспектива точно є!
Цілі
Питання про цілі досить особисте, адже кожен з нас сам
малює собі ідеальну картину. Якщо тобі потрібен постійний драйв, і
ти готовий до того, що твоя сім’я буде тебе рідко бачити, то сміливо
можеш торувати собі доріжку на знімальні майданчики. Якщо ж
ти хочеш розмірений робочий день, точність і спокій, то - вперед,
підкорювати салони краси!
Пам’ятайте, що своїми руками ви
робите світ гарнішим!!!
13
14. Термінологія
Акцент – у дизайні зачіски крапка, на якій передусім
зупиняється погляд оточуючих.
Асиметрія – різний розподіл елементів зачіски щодо центру
обличчя.
Біселірування – ефект стрижки, коли кінчики волосся
закручують догори або донизу за лінією форми.
Бомбаж – укладання волосся за допомогою круглої щітки.
Врізання (точковеабо цілеспрямоване) - метод філірування
волосся кінчиками приямих ножиць для пом’якшення лінії прямого
зрізу пасма,
Градуювання – метод точної стрижки накладанням пасма на
пасмо, в результаті якого отримують довше або коротше пасмо щодо
контрольного.
Завиток - частина локона в один оберт пасма навколо форми
або кінець пасма, завитий кільцем.
Зачіска - це форма, яка надається волоссю в процесі стрижки,
укладання, завивки.
Контраст - значна різниця у довжині волосся, кольорі, текстурі.
Колориметрія – сукупність методів кількісного вираження
кольору.
Композиційний центр – місце, де зосереджуються основні
деталі та зв’язки композиції, лінії зачіски.
Лак - засіб для фікксації і надання волоссю блиску.
Лінія Кумбрера – це лінія, що поділяє дві текстури в
градуйованій формі.
Моделювання зачісок – творчий процес створення
оригінальних моделей зачісок.
Окантування – оформлення нижнього контуру стрижки,
підрівнювання волосся за ростом.
Перфектціонізм – чіткі форми; лінії стрижки, за якими
виконується фарбування волосся.
Персоналізація – корекція, доопрацювання стрижки після
сушки волосся феном.
14
15. Прогресія – збільшення або зменшення довжини волосся.
Симетрія – подібний розподіл волосся в зачісці відносно
центру обличчя.
Сходинки – ступінчастий зріз, що іноді виникає при виконання
стрижки через порушення технології.
Тачінг – поверхневе фарбування волосся.
Текстура – вигляд поверхні зачіски.
Хвиля – частина зачіски, де волосся плавно згинається;
обмежене двома кронами.
Хроматичне коло (зірка, кольорів, зірка Освальда) –
структурна форма, що охоплює кольори сонячного спектра, дає
уявлення про відтінки.
15
16. Оператор комп’ютерного набору
Загальна характеристика професії
Оператор ПК, використовуючи спеціальні програми, вносить
до бази даних персонального комп’ютера будь-яку інформацію,
сортує матеріали, проводить розрахунки, складає таблиці, зведені
тощо.
Інформація може подаватися письмово або усно, у вигляді
тексту, окремих повідомлень або цифр. Головна вимога до оператора
ПК - володіння сліпим десятипальцевим методом набору, а також
висока швидкість набору і обізнаність з основними комп’ютерними
програмами. Під час роботи оператор постійно сидить перед
монітором комп’ютера, тому неминучим є дуже велике навантаження
на очі. Працює в торговельних фірмах, на складах готової продукції,
в друкарнях і видавництвах, пейджингових і телефонних компаніях.
Мінімальний рівень освіти - спеціальні курси
Вимоги до індивідуальних рис спеціаліста
Посидючість, акуратність, грамотність, відчуття ритму і
хороша координація рухів кисті руки.
Перешкоджати успішній роботі будуть повільність та
неуважність.
Oператор ПК повинен знати:
• правила користування комп’ютерною технікою і системами
зв’язку;
• технологію опрацювання даних, інструкції, програмне
забезпечення;
• послідовність виконання операцій в комп’ютерних системах
(мережах);
• діловодство;
16
17. • правила орфографії і пунктуації;
• технічні вимоги до магнітних дисків, паперу, витратних
матеріалів для принтера;
• основи організації праці;
• основи законодавства про працю;
• правила захисту інформації.
Оператор ПК повинен уміти:
•
виконувати операції з базами даних на комп’ютері
(введення, опрацювання, накопичення, систематизація і виведення
інформації) відповідно до затверджених процедур і інструкцій
з використанням периферійного устаткування, систем передачі
(прийняття) даних;
• готувати до роботи устаткування: магнітні диски, стрічки,
картки, папір;
• працювати в текстовому редакторі з введенням тексту і його
редагуванням;
оперувати з файлами, записувати текст на носій інформації (диск,
дискету, флешку) або друкувати;
• виконувати інші операції технологічного процесу
опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані,
готувати, виводити і передавати вихідні тощо);
• керувати режимами роботи периферійного устаткування
згідно з робочими завданнями (підготовка текстів і графічних
документів, розрахунків таблиць, переліків, списків тощо);
• своєчасно застосовувати відповідні дії у випадках появи
недоліків у роботі устаткування;
17
18. • доповідати відповідальному працівнику про виявлені
відхилення від встановлених норм функціонування комп’ютерного
устаткування;
• здійснювати передачу (прийняття) інформації по мережах
відповідно до вимог програмного забезпечення;
• постійно вдосконалювати вміння і навики роботи з
клавіатурою.
На перший погляд, професія оператора ПК нескладна і не
вимагає особливої підготовки. Навчився з пристойною швидкістю
набирати текст на комп’ютері – ось і спеціальність. Можна
пропонувати свої послуги працедавцеві. Проте ситуація на ринку
праці така, що працедавці все рідше зацікавлені прийняти на роботу
оператора ПК у чистому вигляді.
Професію оператора ПК можна розглядати до певної міри
як стартову. Якщо працівник справляється з усіма обов’язками, не
виключено, що з часом він почне просуватися по кар’єрних сходах було б тільки бажання!
18
19. Термінологія
Комп’ютер - багатозначний термін, найбільш часто
вживається як позначення програмно керованого електронного
пристрою обробки інформації. Разом з тим у це може бути будьякий механічний, немеханічний (електронний) пристрій (або навіть
людина), призначені для проведення обчислень. Обчислення можуть
відбуватися дискретно або безперервно у часі. У вузькому значенні
— електронний цифровий програмований пристрій (електронна
обчислювальна машина) для проведення обчислень, а також
приймання, оброблення, зберігання і видачі інформації заздалегідь
визначеним алгоритмом.
Клавіату́ра (англ. keyboard) — сукупність розміщених
у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для
введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих
операцій.
Комп’ютерний принтер — пристрій для друку інформації
на папір. Процес друку називається виходом на друк, а документ,
що вийшов, — роздруківка або тверда копія. Принтери мають
перетворювач цифрової інформації (текст, фото, графіка), що
зберігається в запам’ятовувальних пристроях комп’ютера,
фотоапарата та цифрової пам’яті, у спеціальну машинну мову.
За технологією друку принтери поділяють на матричні,
струменеві, лазерні й сублімаційні, а за кольором друку — кольорові
й монохромні.
Диск — носій інформації, що являє собою круг з тонкої
пластини, покритої шаром матеріалу, придатного для запису,
зчитування та тривалого зберігання даних.
Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло
лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру
або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними
або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою
джерела світла проектувати зображення об’єктів на поверхню,
розташовану поза приладом — екран.
19
20. Кравець
К
В світі багато професій
Одна з них – кравець.
Її усюди шанують, бо він не просто митець.
Він творить людину,
Він бачить її почуття,
На тканині відтворить картину,
Картину людського життя.
Ми ніким не замінні у світі.
Професія наша значна.
І в кожному навіть столітті.
Ніколи не зникне вона.
равець – виконує всі операції, пов’язані з виготовленням
одягу. За моделлю готує зразки одягу для наступного їх
масового випуску, а також розробляє моделі за індивідуальним
замовленням.
В процесі роботи виконує регулювання швейних та інших
універсальних машин, перевіряє якість крою та готового виробу.
Кравець знає асортимент одягу, конструкції та деталі виробів, швейні
матеріали та їх основні властивості. Володіє прийомами виконання
машинних, ручних, прасувально-пресованих операцій. Знає будову
та призначення машин і пристроїв, які необхідні для виконання одягу.
Успішному оволодінню професії допомагають знання таких
предметів, як математика, креслення, малювання, анатомія та
фізіологія людини.
Основні якості: чуйність, ввічливість, охайність, уважність,
добра координація рухів.
20
21. Повинен знати:
•
асортимент одягу;
•
сучасну технологію виконання усіх видів робіт по
виготовленню одягу з різних видів матеріалів (в тому числі виробів з
натуральної шкіри та натурального хутра, трикотажних полотен);
•
вимоги державних стандартів, технічні умови до
виготовлення швейних виробів;
•
технологію усіх видів лагодження та оновлення одягу
(з виконанням художнього штопання); технологію обробки корсетних
виробів;
•
правила підкроювання дрібних деталей верху, деталей
підкладки та прокладок;
•
правила виконання розкладки лекал; вимоги щодо
виконання усіх видів волого-теплових операцій;
•
умовні позначення і крейдяні знаки на деталях виробів
після примірок, відновлення крейдяних ліній та позначок;
•
назви деталей крою; конструкцію та складові частини
деталей виробів вказаного асортименту; швейні матеріали, прикладні
та фурнітуру, їх основні властивості;
•
будову, призначення та правила експлуатації швейного
обладнання;
•
застосування швейних автоматів та напівавтоматів;
етапи підготовки виробу до примірок; основи образотворчої грамоти.
Повинен вміти:
виготовляти швейні вироби (сукні,
корсетні вироби, блузи, спідниці на
підкладці, брюки чоловічі та жіночі,
чоловічі сорочки, жилети, жакети,
піджаки, чоловічі костюми, фраки,
візитки, плащі, куртки, демісезонні
та зимові пальта, напівпальта, вироби
зі шкіри та натурального хутра,
трикотажних полотен), виготовляти
зразки моделей підвищеної складності –
21
22. авторські моделі, колекційні вироби, виставкові, вечірні та весільні
ансамблі, театральні костюми за індивідуальним замовленням або
в бригаді з розподілом праці з використанням сучасної технології
обробки, устаткування, інструментів та пристосувань;
•
здійснювати лагодження та оновлення виробів із
різноманітних сучасних матеріалів машинним або ручним способом;
•
проводити дублювання і ВТО всіх деталей та
готового одягу; виконувати художнє оздоблення виробів; проводити
підкроювання дрібних деталей верху, підкладки, прокладки;
•
здійснювати вметування та вшивання рукавів та
комірів;
•
приймати участь в запуску нових моделей; виконувати
та читати ескіз моделі; проводити інструктаж (керівництво) кравців,
які мають нижчий кваліфікаційний розряд.
22
24. Термінологія
Лекало — креслярський інструмент, призначений для
проведення (або перевірки) кривих ліній під час креслярських і
конструкторських робіт. Креслярські лекала бувають з постійною і
змінною кривизною. Лекала з постійною кривизною є пластинами з
дерева, пластмаси, рідше з металу з криволінійною кромкою. Лекала
зі змінною кривизною — зазвичай сталева лінійка з пристроєм, що
змінює її конфігурацію (кривизну).
Нитка — загальна назва тонкоскрученного матеріалу, що
має малий діаметр. Випускаються нитки на: котушках, жорстких
паперових гільзах, в мотках, бобінах, і куфтах.
Голка — довгий тонкий загострений інструмент з твердого
матеріалу (раніше з кісті) найчастіше відома людині за швацькими
голками з голковим вушком для нитки з одного боку. Використовується
для руйнування або деформації об’єкта з метою здобуття яких-небудь
нових властивостей об’єкта або його подолання. Унаслідок незначної
площі вістря голки сила, прикладена уздовж голки виявляється
зосереджена на невеликому просторі. Ця обставина дозволяє голкам не
ушкоджуючись протикати матеріал, твердість якого менше твердості
матеріалу, з якого складається сама голка. Голкою називаються також
багато інших предметів, що мають схожу форму.
Тканина — продукт текстильної промисловості.
Ножиці — іструмент, який складається з наступних частин - 2
кінці, 2 кільця, 2 з’єднувальні елементи з отворами та з’єднувальний
болтик з гайкою.
Викрійка — зразок, вирізаний з паперу, картону, за яким
викроюють одяг, взуття.
Вишити — нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками,
бісером і т. ін.
Декатирувати — обробляти парою або гарячою водою
шерстяні та інші тканини, щоб вони не збігалися та щоб поліпшити
їх якість.
Наметати — прошивати великими стібками, назначати лінію
шва.
24
25. Кравець - вишивальниця
Загальна характеристика професії:
Розраховує розташування малюнка на матеріалі за зразком,
розміткою; підбирає за зразком нитки, бісер, виконує вишивки
в різних техніках, мережки, сітки; вирізає малюнки вишивок;
використовує ручні інструменти (голки, ножиці тощо).
Вимоги до індивідуальних особливостей фахівця:
- гарна зорова пам’ять;
- тонке сприйняття кольорів;
- точна зорово-моторна координація (на рівні рухів рук);
- гарна просторова уява.
Вимоги до професійної підготовки:
Вишивальниця вручну повинна знати:
- прийоми виконання різних видів вишивок;
- види тканин та їхні властивості;
- прийоми розрахунку розташування малюнка на матеріалі (за
зразком, кресленням, розміткою).
Мета професії кравець, вишивальниця:
-пробудити й розвинути
традиції українського
народу.
У
сучасній
вишивці
типові
українські
орнаменти
збагачуються
новими
елементами,
цікавими композиційними
рішеннями; при цьому
зберігаються
традиції
25
26. народної вишивки, використовують орнаменти, поєднання кольорів,
техніку виконання, характерні для різних областей України.
У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є
особлива, винятково важлива її частина – вишивка. З нею пов’язана
вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки,
радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання і майбутнє.
Вишивка успішно розвивається і набуває нових декоративних
рис. Заклад розвиває потяг до народної творчості, сприяє її
відродженню, а також щоб українські вишивки завжди милували і
радували око кожного; сприяли пробудженню в усіх людей доброти,
милосердя, високої духовності.
Мета майстрів виробничого навчання – сформувати в учнів
професійні вміння української вишивки; пробудити й розвинути
любов мистецтва рідного народу.
26
27. Виготовляє швейні вироби за індивідуальними замовленнями
або в бригаді з розподілом праці, зразки одягу з використанням
сучасної технології обробки, устаткування, готує вироби до примірок,
здійснює лагодження швейних виробів, виконує волого-теплову
обробку одягу.
Вишиває вручну, на машинах, різних матеріалах складні
візерунки, малюнки, сюжетні композиції, аплікації, гладдю,
хрестиком різних видів, техніками: низь, набирування, вирізування,
верхоплут; мережками, мотивами, ришельє, бридами, сітками,
насипом, настилом, прикрепом; швами: стяги, стебловий, бісерний,
гладдєвий валик; стеклярусом, блискітками, бісером.
У хаті тиша, благодать,
Ніч у віконце заглядає.
Сідає жінка вишивать,
І їй ніхто не заважає.
З’являються на полотні
Яскраві квіти, дивні птиці.
Вони веселі, не сумні,
На них приємно так дивиться.
В дорогу синові рушник,
А це – для доні візерунки,
І найдорожчі поміж всіх
Оті матусині дарунки.
Всім долю вишила вона,
Всіх на добро благословила.
В її душі любов одна,
В її руках – таланту сила
З давніх-давен вишивка слугувала магічним оберегом людині.
Тому вправність дівчини у вишивці особливо підкреслювалася у
весільних обрядах та народній творчості. Гарний рушник чи сорочка
вказували не лише на вправні руки, а і на роль берегині роду, яку буде
виконувати дівчина упродовж свого життя.
27
29. Кравець - закрійник
Професія кравця — це втілення краси, сучасного
художнього стилю.
К
равець може допомогти вибрати свій стиль, свою модель,
дати ділову пораду шодо вибору одягу. Цікаво порівняти
професію кравця колись і тепер. В давні часи одяг шила
одна людина — кравець. Отримавши замовлення від клієнта, він
повністю виготовляв виріб, починаючи від зняття мірок і закінчуючи
пришиванням ґудзиків.
До обов’язків сучасного кравця входить виготовлення
індивідуальним методом виробу легкого одягу, верхнього одягу,
білизни, трикотажних виробів. Кравець може працювати за
29
30. індивідуальним замовленням. Але працює він в бригаді спільно
з закрійником, швачками-мотористками і швачками-ручницями.
Кількісний склад бригади залежить від потужності підприємства,
проте в середньому в бригаду входить від шести до дванадцяти чоловік.
Виготовлення в ательє швейних виробів бригадним способом сприяє
створенню кращих умов для використання найновішого обладнання
і підвищення продуктивності праці, а значить, і підвищення розміру
заробітної плати.
Технологія виготовлення одягу постійно змінюється, так як
змінюються засоби обробки виробів, впроваджуються найновіші
машини і устаткування, з’являються нові тканини. З появою нових
матеріалів і фурнітури асортимент одягу стає різноманітнішим. А це
в свою чергу ставить підвищені вимоги до особистості кравця, його
кваліфікації і психофізіологічних властивостей.
Професія закрійника потрібна людям для задоволення
культурних, естетичних потреб у пошитті одягу.
Професійна діяльність закрійника потребує доброї
загальноосвітньої підготовки. Глибокі знання із шкільних предметів математики, креслення, малювання, трудового навчання - є базою для
опанування прийомами побудови креслень викройок та моделювання
wwwодягу.
Необхідні особисті якості
Професія закрійника передбачає наявність таких рис характеру,
як акуратність, витримка, доброзичливість, тактовність, стриманість,
ввічливість.
Загальна характеристика професії
У спілкуванні з клієнтом з’ясовує його побажання, уточнює
замовлення. Допомагає клієнту вибрати фасон виробу, враховуючи:
типи тканини, моду і особливість фігури клієнта. Знімає необхідні
мірки. Замальовує обраний варіант фасону, оформляє замовлення.
Робить викройку, розкрій. Розподіляє операції пошиття між швачками.
Проводить примірювання і видачу замовлення клієнта.
30
31. Вимоги до індивідуальних особливостей фахівця
Закрійник повинен володіти точним окоміром (лінійним, об’ємним),
доброю зорово-руховою координацією, розвиненою просторовою
уявою, доброю довгостроковою і оперативною пам’яттю, умінням
розподіляти увагу і концентрувати її в умовах перешкод, а також
толерантністю до численних контактів, володіти навичками ділового
спілкування і здатністю конструктивно сприймати критику на свою
адресу.
Закрійник повинен знати:
- основи конструювання і розкрою, технологію розкрою,
пошиття та ремонту виробів;
- призначення та властивості матеріалів, що використовуються;
- сучасні напрями моделювання;
- кращий досвід роботи за професією;
- правила охорони праці.
31
32. Основними завданнями закрійника є:
- вибір фасону виробу відповідно до тенденцій моди,
індивідуальних особливостей фігури, віку і зовнішності замовника,
пошивних властивостей тканини;
- ремонт одягу;
- створення моделі одягу.
***
Шила швачка шаровари,
Шати, шалі, шарф, кашкет,
Вже й обшила швидко, з жаром
Шість шинелей, два кашне.
Ліжко, шафа - все в одежі,
Не кімната - цілий “шоп”,
Шапок хутряних, ведмежих
Назбиралося мішок.
Із шиншилли шубу зшила,
Що не річ - шедеври все!
Тож завзята швачка сміло
На базар шиття несе.
***
32
