4. П е р е д м о в а
Автор цього посібника пропонує детальні розробки годин спіл-
кування в 1—4 класах, різноманітні за формою проведення і тема-
тикою. Вони відповідають психолого-педагогічним особливостям
та інтересам даної вікової групи учнів.
Пропоновані розробки заходів допоможуть учителям почат-
кових класів у виробленні в учнів навичок культури поведінки та
спілкування, у формуванні норм особистої гігієни, в орієнтуванні
учнів на безпечні й розумні форми проведення дозвілля, у попов-
ненні знань учнів про важливі та пам’ятні дати.
Цей посібник дозволить учителю зробити години спілкування
яскравими й корисними.
Багатий матеріал, поданий до кожної теми, може бути вико-
ристаний як під час проведення серії годин спілкування на задану
тему в різних класах, так і під час окремої бесіди.
Різноманітні форми, цікавий зміст, традиційні й сучасні теми,
запропоновані в посібнику, поповнять арсенал методичних засобів
не лише вчителя-початківця, але й досвідченого педагога.
5. З а н я т т я 1
Тема. Перший раз у перший клас
Мета: Формувати в шестирічної дитини адекватне уявлення про
шкільне життя, відчуття себе повноправним членом великої
шкільної сім’ї. Домагатися розуміння необхідності дотриму-
ватися прийнятих у класі правил поведінки. Сприяти підви-
щенню шкільної мотивації, усвідомленню специфіки позиції
школяра. Виховувати почуття гордості за свою школу.
Хід заняття
У ч и т е л ь.
Добрий день, мої любi дiти!
Ви прийшли нинi в перший клас.
Вчитись будете i радiти,
І рости кожен день i час.
Школа дверi для вас вiдчинила
І запрошує вчитися вас,
Бо знання — це велика сила!
Тож навчайтеся! В добрий час!
1 - й у ч е н ь.
На листку в календарі,
Мов святкове гасло,
Перше вересня — вгорі
Виписано ясно.
У ч и т е л ь.
І ось ви в школі. Це ваш клас.
Ви всі прийшли сюди учитись.
Життя цікаве буде в вас,
Лиш треба добре потрудитись.
Бо тільки праця все дає:
Знання, уміння й інше диво!
Коли ж у тебе все це є,
То ти зростатимеш щасливо!
Як вас тепер називають? Чому?
Учитель. Досі вас уважали маленькими, а тепер називають
школярами, учнями 1-го класу. До школи ви прийшли для того,
щоб навчитись писати й читати, рахувати й малювати, танцювати
й співати. У школі вас усього навчатимуть. Тут весело й радісно,
є багато учнів, з якими ви неодмінно подружитесь.
•
6. Вправа «Мікрофон»
А тепер скажіть, чи хочете ви ходити до школи й чому?
Про що ви мрієте? Чого б хотіли навчитись у школі?
(Усе, що діти називають, учитель записує на дошці.)
2 - й у ч е н ь.
Вчора я ще в дитсадок
Йшов погратись до діток.
А тепер я першачок,
Йду до класу на урок.
3 - я у ч е н и ц я.
Вчора я була маленька,
Одягала мене ненька.
А сьогодні в перший клас
Йду сміливо перший раз.
У ч и т е л ь. Відгадайте загадку:
Дає здоров’я — спорт.
Вагу — солодкий торт.
Мед — працьовиті бджоли.
Знання глибокі — … (школа.)
Для того щоб зрозуміти, чого вчать у школі, доцільно послуха-
ти або проспівати пісню «Чого вчать у школі» (муз. В. Шаїнського,
сл. М. Пляцковського).
Чого вчать у школі
1. Букви в зошиті писать,
Вміти книжку берегти,
Гарні вірші пам’ятать,
Бути чемними завжди
Вчать у школі (тричі).
2. Додавати і ділить,
Круг накреслити як слід,
Менших себе боронить,
Показати захід, схід
Вчать у школі (тричі).
3. До п’яти додати два,
Міцно змалечку дружить,
По складах читать слова,
Все життя у дружбі жить
Вчать у школі (тричі).
7. Висновок. Школа — це не тільки приміщення, до якого що-
ранку приходять учні, це — велика Країна знань. Школа завжди
турбується про своїх мешканців, розкриває секрети різних наук,
знайомить із новими предметами, збагачує міцними знаннями, що
знадобляться в житті кожній людині.
Виступ учнів-п’ятикласників з іграшковими звірами
1 - й у ч е н ь.
Котик песику сказав:
— Завтра в школу йдемо, няв!
2 - й у ч е н ь.
Нащо б грамоти я вчився,
Коли песиком вродився?
3 - й у ч е н ь.
— В нас програма є своя:
В тебе — «гав!»,
А «няв!» — моя.
Вчитися мишей ловити,
Хвостиком своїм крутити,
Спинку гарно вигинати,
Муркотіти, добре спати.
4 - й у ч е н ь.
Білочка вчиться стрибати,
Гриби та ягідки збирати.
5 - й у ч е н ь.
Зайчик — бігати, втікати,
Вчиться страх перемагати.
6 - й у ч е н ь.
Курочка собі сокоче,
Бо яєчко знести хоче.
7 - й у ч е н ь.
Півник весело співає,
Вранці всіх він піднімає.
8 - й у ч е н ь.
Ведмідь вчить медок шукати
Так, щоб бджіл не турбувати.
9 - й , 1 0 - й у ч н і (разом).
Бджілки трудяться зрання,
Вдень і ввечері щодня.
8. 1 1 - й у ч е н ь.
Тільки трутень любить спати,
Мед готовий поїдати.
Д і т и (разом).
Трутнів серед нас нема,
Будем вчитись з усіма.
У ч и т е л ь.
Ваша праця — це навчання,
Малювання і читання,
Додавання, віднімання…
Це — терпіння і старання.
Може більше всіх дитина,
Ця малесенька людина.
Д і т и (по черзі).
Хочете вміти писати?
Рахувать і малювати?
І читати, й вирізати?
Казочки фантазувати?
Любите ви танцювати?
Хочете вчитись співати?
А у шахи вміти грати?
М’яч у кошик закидати?
Хочете вірші складати?
Гроші вчитись заробляти?
(До класу заходять двоє школярів (п’ятикласників) з учнем
Лісової школи Мишком Ведмежатком.)
Ш к о л я р і. Шановна вчителько! Це — учень Лісової школи
Мишко Ведмежатко. Іще б трішки, і він потрапив би до лікарні, бо
виглядав із відкритого вікна.
У ч и т е л ь. Скажи нам, Мишку! Чому ти не на уроках? Адже
до Лісової школи від нас дуже далеко, а Мудра Сова вже, напевне,
хвилюється.
М и ш к о.
Школо, школо, ти погана,
Мучиш ти мене зрання.
А я хочу веселитись,
Весь час мультики дивитись.
У ч и т е л ь. Який жах! І хто це тебе такого навчив?
М и ш к о. А це мене Лиска з Вовчиком навчили.
У ч и т е л ь. Діти, як ви гадаєте, чи вихований наш гість?
9. Д і т и (разом). Ні!
У ч и т е л ь. То що ж нам із ним робити?
1 - й ш к о л я р и к. А ми його залишимо в себе на уроці. Не-
хай подивиться, чи добре в школі, познайомиться з новими реча-
ми, може, знайде собі друзів.
2 - й ш к о л я р и к. Але друзі мають бути чемними, допомага-
ти одне одному, слухати й поважати старших, не тікати з уроків,
не ходити по проїжджій частині вулиці й не блукати містом.
У ч и т е л ь. Добре, нехай залишається тут, поки за ним не при-
йде хтось із дорослих. Я думаю, що Мишко стане старанним учнем
і багато чого навчиться.
(Мишко сідає на вільну парту й уважно слухає.)
4 - а у ч е н и ц я.
Ми школярики-школярі —
Нас чекають усіх букварі,
Нас чекають зручні парти,
І підручники, і карти,
І просторий клас.
Наша перша вчителька
Зустрічає нас.
5 - й у ч е н ь.
Це не вигадка, не казка,
Що віднині я — школярик.
Ось портфелик мій, будь ласка,
А в портфелику букварик.
У ч и т е л ь. Що має бути в портфелі школяра? (Учні пригаду
ють назви шкільного приладдя.)
(Заходить Ручка.)
Р у ч к а. Привіт, мої любі! Ох і довго ж я на вас чекала! Ви,
звісно ж, знаєте, хто я, але спершу відгадайте про мене загадку.
Одну ногу маю, та журби не знаю.
По папері ходжу, все писати можу,
Та сама ніколи не буду ходити,
Мусять мене діти по зошиту водити.
Та не ті бешкетники, що скачуть у полі,
А оті розумнички, що вчаться у школі.
Д і т и. Ти — Ручка.
10. Р у ч к а. Правильно, дітки. Я — Ручка. А зараз я хочу запро-
сити до вас іще одну вашу майбутню помічницю, але спочатку ска-
жіть мені, що роблять ручкою?
Д і т и. Пишуть у зошитах.
(Виходить Гумка.)
Г у м к а. А тепер послухайте загадку про мене й назвіть моє
ім’я.
Я негарно написала,
А вона все те злизала.
Олівців моїх сусідка
Ця вертлява-буквоїдка. (Гумка.)
Л. Куліш.
Д і т и. Гумка.
Г у м к а. А для чого я потрібна?
Д і т и. Аби витирати все, що неправильно написано в зошитах
та неправильно намальовано в альбомах.
Г у м к а. Я теж хочу запросити до вас гостя.
(Заходить Портфель.)
П о р т ф е л ь.
В мене є чудовий дім!
Все що треба є у нім.
І живуть в будинку тому
Книги, ручки та альбоми. (Портфель.)
Г у м к а, Р у ч к а, П о р т ф е л ь (разом).
Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні в цей прекрасний час,
Щоб вам удачі побажати
І запросить підручники до нас.
(Заходять підручники.)
Б у к в а р.
Я — книжка ваша перша,
Буквар мене зовуть.
Сьогодні разом з вами
Ми вирушимо в путь.
М а т е м а т и к а.
Я книжка точна, непроста,
Я — Математика нова.
Зі мною, друже, не журись,
Пиши, читай, лічити вчись.
11. 10
Н а в к о л и ш н і й с в і т.
Я поведу вас у дорогу,
В ліси, степи, гаї, поля.
Щоб знали ви, чим є багата
І щедра матінка Земля.
У ч и т е л ь. Ви стали першокласниками, справжніми учня
ми. А що ви знаєте про шкільне життя? (Дати дітям можливість
поділитися всією інформацією, яку вони мають.)
Отримані відповіді учитель узагальнює: у школі бувають уро-
ки та перерви; на уроках діти вчаться, читають, рахують, пишуть,
на перервах — граються, розмовляють, готуються до уроку; на уро-
ках відповідають на питання вчителя; якщо учень хоче запитати
щось у сусіда, то він повинен говорити пошепки; на питання вчите-
ля потрібно відповідати голосно; на перерві також можна говорити
голосно; учні приходять до школи з портфелем; у портфелі лежить
усе те, що потрібно для навчання, а ще там можуть лежати сніда-
нок, змінне взуття та інші необхідні речі.
Гра «Що лежить у портфелі?»
Діти стають у коло. Учитель кидає комусь із дітей м’яч і на-
зиває який-небудь предмет, наприклад: ручка, зошит, цеглина то-
що. Якщо, на думку дитини, цей предмет повинен лежати в порт-
фелі, вона ловить м’яч, якщо ні — ловити м’яч не треба.
У ч и т е л ь. Жодне свято не може обійтися без сміху. Сміх
продовжує людині життя. А тому я пропоную послухати смішин-
ку й подумати, чи можна брати в школу зайві речі.
Микола-першокласник
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Два ведмедики, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю.
Ще стільця, стола і парту,
Ще й географічну карту,
Трактора, машину, мило.
12. 11
Вже й надворі звечоріло.
Сів Микола, дума думку —
Чи усе поклав у сумку?
Н. Кир’ян
Чи можна брати в школу зайві речі? Якщо ні, то чому?
6 - й у ч е н ь.
Я маленький хлопчик, бо зросту не маю,
Йду до школи вчитись, старших поважаю.
Коли моя вчителька щось мене питатиме,
Враз відповідатиму, навіть не чекатиму.
7 - й у ч е н ь.
Сьогодні першокласник я.
Мій день — неначе дивень.
Тому від серця щирого
Усім гукну: «Добридень!»
8 - й у ч е н ь.
Вересень, стежка до школи,
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
9 - й у ч е н ь.
Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім’я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька перша моя.
1 0 - й у ч е н ь.
Засипає осінь слід
Кленовим листом.
До школи нас запрошує
Дзвінок урочисто.
(До класу залітає Сова.)
С о в а. Добрий день, шановні! Вибачте, що завітала до вас без
попередження. Я — вчителька Лісової школи Мудра Сова. У мене
з уроку втік Мишко, ви його часом не бачили?
Д і т и. Бачили, бачили. Він у нас у класі, вчиться разом
з нами.
С о в а. Дякую вам. А то я вже думала, що його збила машина
або він ускочив у якусь халепу. У моєму класі такої пригоди ще
•
13. 12
жодного разу не було. Це, мабуть, його горезвісні друзі підмовили.
А зараз дозвольте мені навчити вас грати в одну гру, яку полюбля-
ють мої учні.
Гра «Плескай-тупоти»
Учитель називає слова. Якщо вони мають звук [а] — діти плес-
кають у долоні, якщо не мають — тупотять ногами.
С о в а (до учнів). Усе, чого навчишся, колись пригодиться тобі
в житті. Знання людині — це як крила пташині. На тих крилах ле-
тиш і бачиш весь світ, і відкриваєш усе нові й нові його таємниці.
Тож лети до школи, дитино!
С о в а (до Мишка).
Перш за все наука —
Вивчиш все гаразд,
Потім буде і забава,
І прогулянка не раз!
(Сова з Мишком виходять із класу.)
Щоб розкрити значення знань у житті людини, варто провести
роботу з прислів’ями.
У ч и т е л ь. Школа дарує світло знань. Недарма кажуть: «На
вчання — це світло». Мабуть, саме тому вся шкільна справа, на
вчання називається освітою. Український народ склав багато при
слів’їв про знання та навчання. Наприклад:
Знання людині, що крила пташині.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Ученому світ, а невченому — тьма.
Чого в молодості навчишся, те на старість як знайдеш.
Здобудеш освіту — побачиш більше світу.
Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.
Гарно того навчати, хто хоче все знати.
У дитинстві вивчене, що на камені висічене.
Книжку читай, розуму набирай.
Для всякого діла знання потрібні, а щоб знати, треба на
вчатись.
Дурневі знання ні до чого.
У ч и т е л ь. Навчання — це життєва необхідність для кожної
людини. Тільки освічена людина, яка використовує свої знання,
може досягти певного успіху в житті. А ледача людина нічого не
доможеться, її ніхто навіть не помітить.
Чому потрібно вчитися?
14. 13
Тест «Для чого я буду вчитися читати й писати?»
Тому що примушують батьки.
Щоб читати цікаві книжки.
Щоб бути не гіршим від інших.
Тому що цікаво вчитися.
Щоб вирости освіченою людиною.
Щоб писати листи.
Тому що всі діти вчаться.
Тому що мені цікаво дізнаватися про все нове.
У ч и т е л ь.
Заходьте дружно та сміливо,
Маленькі учні, в світлий клас.
Життя цікаве та щасливе
Розпочинається для вас.
1 1 - а у ч е н и ц я.
Тільки дайте нам пораду:
Чому в школі дуже раді,
Що не варто тут робити,
Як потрібно в школі жити?
1 2 - й у ч е н ь.
Як уникнути біди,
Де налити тут води,
Кому дякуєте радо
За науку й за поради?
1 3 - й у ч е н ь.
Чи цукерки можна їсти
На уроці тут, чи ні?
Чи на парті можна сісти,
Чи качатись на спині?
Що робити, як сидіти
Сил за партою нема?
Можна в школу не ходити,
Як розсиплеться зима?
1 - й с т а р ш о к л а с н и к .
Ні, шановні, постривайте,
Це уже не дитсадок.
Вдома пустощі лишайте,
Як ідете на урок.
Тут немає мами й тата,
15. 14
Лиш на себе покладайсь.
Тут в оцінках перша плата,
Тож добряче постарайсь.
2 - а с т а р ш о к л а с н и ц я.
Плакать тут уже не можна
І не можна ґав ловити,
Знать дитина має кожна:
Байдики не можна бити.
Тільки той перемагає,
Добре правила хто знає.
3 - й с т а р ш о к л а с н и к.
Зошит — це твоє обличчя,
А підручник — чужий труд.
Бережи ти їх постійно,
Щоб не знищив хижий бруд.
У ч и т е л ь. Ви — учні, а всі учні повинні дотримуватись пев-
них правил, щоб у школі під час уроків було тихо, щоб кожен мав
своє місце за партою, щоб легше було вчителям вас учити, а вам —
учитися.
Гра «Правила для учнів»
Учитель читає вірш С. Маршака, а діти виконують відповідні
рухи.
Заходить вчитель — треба встати. (Встають.)
Коли дозволить, тихо сядь. (Тихо сідають.)
Спитати хочеш — не гукай (сваряться пальчиком),
А тільки руку піднімай. (Піднімають руку.)
У школі парту бережи. («Витирають» кришку парти.)
І на парті не лежи. (Схиляються на парти.)
Щоб урок минув не марно,
Треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, кладуть руки на
парту.)
Не стрекочи на уроках (зображають руками теленькання язи
ком),
Як папуга чи сорока. (Махають руками, ніби крилами птахи.)
Правила для школярчаток
Я б для вас, для школярчаток,
Правил виробила б десяток.
Хай ті правила прості,
Та потрібні у житті.
16. 15
1. Лиш прокинувсь — уставай,
Лінькам волі не… (давай).
2. Пелюстки роса омила,
Отже, й ти берись до… (мила).
3. Спонукань не жди ніколи,
Своєчасно йди до… (школи).
4. Перш ніж вийдеш ти за двір —
все уранці… (перевір).
5. В школі, в класі не сміти,
Насмітив — то… (підмети)!
6. Ні в свята, ні в дні буденні
Крейди не носи в… (кишені).
7. Про охайність пильно дбай,
Чистим одяг свій… (тримай)!
8. Будь привітним до батьків,
Заступайсь за… (малюків).
9. Знай: 12 в табельку —
Що добірний плід в… (садку).
10. Працюватимеш на славу —
Честь тобі і користь справі!
К. Мухаммаді
Робота з малюнками
Розглянути малюнки й назвати ті приміщення, які є в школі.
Запитання:
Як називається приміщення, у якому школярі навчаються?
(Клас.)
Де учні відпочивають під час перерви? (У коридорі.)
Де проводять уроки фізкультури? (У спортивному залі.)
Де учні їдять під час великої перерви? (У шкільній їдальні.)
Де школярі отримують підручники, беруть для читання ху-
дожні книги? (У бібліотеці.)
До кого ви звертаєтесь, коли погано почуваєтеся? (До медпра
цівника в медпункті.)
У якому приміщенні ви вчитеся працювати на комп’ютері?
(У комп’ютерному класі.)
Закінчити урок можна виконанням малюнка «Наша школа».
Діти діляться на групи по п’ять осіб і малюють слово «ШКО-
ЛА». Кожна дитина з групи малює тільки одну літеру.
17. 16
З а н я т т я 2
Тема. Знання — твій скарб
Мета: Розширити уявлення учнів про те, що знання — це найбіль-
ший скарб для людини. Сприяти усвідомленню цінності
знань у житті людини, розвивати прагнення дітей збагачува-
ти вже наявні знання та здобувати нові. Виховувати любов
і пошану до книжки.
Хід заняття
У ч и т е л ь.
— Що ми називаємо знаннями?
— Звідки вони беруться?
— Навіщо людині знання?
Знання — це досвід, який передається від покоління до по-
коління або самостійно здобувається впродовж життя шляхом
пізнання предметів і процесів навколишнього світу.
У ч и т е л ь. Сьогодні я запрошую вас до уявної подорожі Краї-
ною знань, Королівством казкової школи. Ми подорожуватимемо
потягом. Тож сідаймо й поїхали! (На дошці — зображення потяга
з позначеними станціями та зупинками.)
1 зупинка. Станція «Поетична»
Учитель пропонує послухати учнів.
1 - й у ч е н ь.
На листку в календарі,
Мов святкове гасло,
Перше вересня — вгорі
Виписано ясно.
2 - й у ч е н ь.
Здрастуй, вересню,
Світлий вересню,
Руки дай.
Пахне м’ятою,
Стиглим вересом
Рідний край.
3- й у ч е н ь.
Який щасливий день сьогодні,
Веселий, радісний, ясний.
Це гомінливий і погожий
Почавсь навчальний рік новий.
18. 17
4 - й у ч е н ь.
Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім’я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька перша моя.
5 - й у ч е н ь.
Засипає осінь слід
Кленовим листом.
До школи нас запрошує
Дзвінок урочисто.
6 - й у ч е н ь.
Торік вперше нас до школи
Привели у добрий час.
Не забудь цього ніколи —
Першу вчительку і клас.
7 - й у ч е н ь.
Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вдягаюся в сорочку,
Сам лице і руки мию
І не плачу я ніколи,
Тож сьогодні йду до школи.
8 - й у ч е н ь.
У дівчаток — банти пишні,
Квіти гарні у руках,
Губки, наче спілі вишні,
Ще й цікавість у очах.
9 - й у ч е н ь.
Хлопчаки усі швиденькі,
І рухливі, і меткі.
Взимку ще були дрібненькі —
Влітку виросли які.
2 зупинка. Станція «Лісова школа»
У ч и т е л ь. Директор Лісової школи Мудра Сова та заступник
Мудрий Ворон раді вітати всіх вас у себе в гостях.
19. 18
М у д р а С о в а.
Он на заквітчаній галяві,
Де дубочки кучеряві,
Повсідалися звірята,
Дружно вчаться рахувати.
Кожен в лісі хоче знать,
Скільки буде три плюс п’ять,
Від шести відняти два.
Лічить пір’ячко сова,
Їжачок гриби на спині,
Зайчик морквочку в корзині.
Для всіх двері відчиня
З казки школа Лісова.
М у д р и й В о р о н.
Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися, голубко, хай розум не спить,
Хай серце і воля, і дух набираються сили,
Хай книжка розкрита любові навчить…
У виконанні учнів Лісової школи («звірят») звучить пісня «Чо-
го вчать у школі» (муз. В. Шаїнського, сл. М. Пляцковського).
3 зупинка. Станція «Книгарня»
Вправа «Мозкова атака»
— Для чого людині потрібні книжки?
— Чи можемо ми назвати книжку другом? Якщо так, то
чому?
— Як треба поводитися з книжкою?
— Чого не можна робити з книжкою?
(Учні продовжують декламувати віршовані рядки.)
1 0 - й у ч е н ь.
Мама Ірочці в книгарні
Книжечки купила гарні.
В них чого тільки немає,
Іра з втіхи аж співає.
День минув — і книги плачуть,
Бо постаріли неначе.
Іра їх як оглядала,
Часто в ротик пальчик клала,
Став папір такий брудний,
Хоч бери його та мий.
