У посібнику подані розробки виховних заходів національно-патріотичної та громадянської спрямованості. Різні за формою проведення (лінійки, виховні години, усні журнали тощо), вони мають чітко визначену мету, структуру, значну кількість інформації для проведення цікавої, ідейно спрямованої виховної діяльності в освітніх закладах.

1. УДК 37.018
ББК 74.04
К64
УДК 37.018
ББК 74.04
У посібнику подані розробки виховних заходів національно-
патріотичної та громадянської спрямованості. Різні за формою прове-
дення (лінійки, виховні години, усні журнали тощо), вони мають чітко
визначену мету, структуру, значну кількість інформації для проведення
цікавої, ідейно спрямованої виховної діяльності в освітніх закладах.
Для вчителів, класних керівників, вихователів освітніх закладів,
студентів педагогічних ВНЗ.
ISBN 978-611-00-0317-9.
© Коновалова М. В., 2009
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012
ISBN 978-611-00-0317-9
К64
Коновалова М. В.
Тематичні класні години. 5-11 класи. Національно-
патріотичне та громадянське виховання. — Х.: Вид.
група «Основа», 2012. — 174, [2] с. — (Серія «Класний
керівник»).
Серія «Класний керівник»
Заснована 2003 року

2. ЗМІСТ
Розділ 1. Особливості організації
виховної роботи в сучасній школі . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Розділ 2. Національно-патріотичне
та громадянське виховання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Розділ 3. Виховні години . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Національна символіка України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Ми — українці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Юнацтво, сповнене надії (урок-реквієм, присвячений
учасникам битви під Крутами) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Пам’ятаймо минуле заради майбутнього (урок-реквієм,
присвячений Голодомору 1932–1933 рр.) . . . . . . . . . . . . . . 49
«Ні труни, ні хрестів, і ні тризни! Прямо в яму. Навіки-
віків! Чорна сповідь моєї Вітчизни… І її затамований гнів»
(урок-реквієм, присвячений жертвам голодомору 1932–
1933 рр.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
«Поріс чорнобилем Чорнобиль — бідою
нашою поріс» (сценарій вечора пам’яті
до дня Чорнобильської трагедії) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64
Розділ 4. Лінійки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Пам’ять народу неубієнна (лінійка пам’яті,
присвячена жертвам Голодомору) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Чорнобиль не має минулого часу (лінійка
пам’яті, присвячена ліквідаторам аварії на ЧАЕС) . . . . . . 76

3. 4 Тематичні класні години. 5-11 класи4
Цих днів не замовкає слава! (лінійка пам'яті до Дня
Перемоги) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Щасливе дитинство — майбутнє країни (лінійка,
присвячена Міжнародному дню захисту дітей) . . . . . . . . . . 85
Розділ 5. Усні журнали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
У єдності наша сила: День соборності України . . . . . . . . . 89
Мова нашого народу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Конституція України в моєму житті . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Рідний край кохати — в поезії прославляти (на прикладі
Харківщини) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
Розділ 6. Свята . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Свято рідної мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Для всіх одна (сценарій святкування Дня соборності
України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Моя Батьківщина, моя Україна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
Розділ 7. Вікторини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Перший мільйон (шоу-гра з конституційного
права України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Я — дитина, я — громадянин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
Права дітей і батьків (брейн-ринг) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
Громадянином бути зобов’язаний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
Сто чудес України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162
Козацькі розваги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166
Юний патріот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169
Література та інтернет-джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

4. Розділ 1
особливості організації
виховної роботи в сучасній
школі
Мета й завдання виховної роботи
Виховання — це найважливіший з усіх
засобів, що сприяє збереженню державного
ладу, яким сьогодні, на жаль, нехтують.
Аристотель
Під вихованням у широкому смислі ми розуміємо цілеспрямо-
ваний процес формування духовності, культури та фізичних сил
особистості, у вузькому значенні слова ми розуміємо систематич-
ний і цілеспрямований вплив на учнів вихователів-викладачів.
Національне виховання носить суспільний характер. Про-
цес виховання органічно поєднаний з процесом навчання учнів,
опанування ними основами наук, знайомством із багатством
національної та світової культур. Виховання має за мету форму-
вання рис і якостей учня згідно з його здібностями й інтересами
в рамках державної політики виховання.
Сутність виховання полягає в тому, що в процесі його фор-
муються світогляд, мораль, високі естетичні смаки та ставлення
учня як особистості до навколишнього світу.
Головна мета національного виховання — набуття молодим
поколінням соціального досвіду, успадкування ним духовних
надбань українського народу, досягнення високої культури між-
національних взаємин, формування в молоді, незважаючи на
національну належність, рис громадянина Української держави,
розвинення духовності, прищеплення моральної, художньо-
естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

5. 6 Тематичні класні години. 5-11 класи6
Мета національного виховання конкретизується через систему
виховних завдань, що є загальними не тільки для всіх виховних
заходів, а й для усього суспільства в цілому:
• забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно
до її здібностей, суспільних і власних інтересів;
• формування національної свідомості та людської гідності,
любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання пра-
цювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
• виховання правової культури — поваги до Конституції, за-
конодавства України, державної символіки, знання та до-
тримання законів;
• забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги
до батьків, старших за віком, культури та історії рідного на-
роду;
• формування мовної культури, оволодіння українською мовою
і її вживання;
• виховання духовної культури особистості та створення умов
для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
• утвердження принципів загальнолюдської моралі — правди,
справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших
чеснот;
• культивування кращих рис української ментальності —
працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку
з природою, толерантності, поваги до жінки, любові до рідної
землі;
• забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорона та зміц-
нення її фізичного, психічного та духовного здоров’я;
• забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток
естетичних потреб, почуттів;
• вироблення екологічної культури людини, розуміння необ-
хідності гармонії її відносин з природою;
• прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв’язку між
ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її грома-
дянською відповідальністю;
• спонукання вихованців до активної протидії проявам амо-
ральності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській
діяльності.
Як наголошено в Національній доктрині розвитку освіти
України, пріоритетним напрямом в її реалізації є формування
особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського
народу, сучасної європейської цивілізації; виховання людини

6. 77Розділ 1. Особливості організації виховної роботи...
демократичного світогляду, яка поважає громадські права і сво-
боди, традиції народів і культур світу, національний, релігійний,
мовний вибір кожної людини.
Реалізація Національної доктрини розвитку освіти перед-
бачає:
• підготовку людей високої моралі, здатних до творчої праці;
• формування здорового способу життя, розвиток спорту, етич-
не, естетично-екологічне, політичне, громадянське, правове,
трудове та фізичне виховання учнівської молоді.
Відповідно до цієї концепції головна мета виховної роботи —
це виховання духовно багатої, розвиненої особистості, громадя-
нина України.
Зміст та форми виховної роботи
Виховання — планомірне і цілеспрямоване — впливає
на свідомість та поведінку людини з метою формування
певних настанов, принципів, ціннісних орієнтацій.
Психологічний словник
Педагогічна та психологічни науки виникли і розвивалися
у минулому як теорія виховання підростаючих поколінь. На-
приклад, Я. А. Коменський у своїй «Великій дидактиці» ствер-
джував: «Отже, хай буде встановлено: усім народженим людям
безумовно необхідне виховання для того, щоб вони були людьми,
а не дикими тваринами, не бездумними звірами, не нерухомими
опецьками».
Виховання вважають основною категорією педагогіки.
Педагогічна та психологічна науки й у наш час вивчають
насамперед процес виховання дітей і молоді. Зумовлено це тим
об’єктивним фактом, що людина з усіма її духовними та фізич-
ними якостями формується в основному в періоди дитинства,
підліткового періоду та юності. На цих вікових ступенях розвиток
особистості відбувається найбільш інтенсивно та характеризуєть-
ся багатьма специфічними рисами, обумовленими віком дітей,
підлітків і юнаків, особливостями їх фізичної організації, вели-
кою пластичністю їх нервової системи та якісною своєрідністю
протікання в них психічних процесів. Роки дитинства, підліт-
кового періоду та юності вирішальні у становленні та розвитку
особистості, бо саме в ці роки визначаються найголовніші риси
і властивості людини: її розумові та фізичні сили, основи її світо-

7. 8 Тематичні класні години. 5-11 класи8
гляду, переконань, моральних почуттів, особливості характеру,
спрямованість потреб, інтересів, нахилів тощо.
Виховання — процес різнобічний, багатоплановий, але
в той же час він і єдиний, цілісний, бо різні риси та якості осо-
бистості завжди пов’язані між собою і формуються не ізольовано,
а у взаємних внутрішніх залежностях. Людина не виховується
частинами, вона створюється синтетично всією сумою впливів,
яких вона зазнає як цілісна особистість. Через це кожна складо-
ва частина, чи бік, виховання, виконуючи свою особливу роль,
служить водночас досягненню єдиної мети.
Завдання школи, сім’ї, громадськості — здійснювати гармо-
нійне виховання підростаючого покоління, дбати про те, щоб
розумові, моральні, трудові, естетичні і фізичні якості кожного
вихованця розвивалися узгоджено і ритмічно. Успішне виконання
цього завдання можливе лише тоді, коли педагогічний процес
у всіх своїх ланках і елементах підпорядковується загальній меті
суспільного виховання.
Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні
їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально
організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу
називають позакласною та позашкільною.
Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення,
збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання,
застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього
кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироб-
лення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних
галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток
індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація до-
звілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг.
Її зміст визначається загальним змістом виховання школя-
рів, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне
і фізичне виховання.
Виконання завдань виховної роботи здійснюється за напря-
мами:
• національне виховання;
• громадянське виховання;
• родинно-сімейне виховання;
• військово-патріотичне виховання;
• трудове виховання;
• художньо-естетичне виховання;
• моральне виховання;

8. 99Розділ 1. Особливості організації виховної роботи...
• екологічне виховання;
• формування здорового способу життя;
• превентивне виховання;
• сприяння творчому розвитку особистості.
Національне виховання — виховання патріота своєї держави,
яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, рис
громадянина Української держави, розвинення духовності, при-
щеплення моральної, художньо-естетичної, правової, трудової
культури, притаманних нашому народу.
Мета громадянського виховання — сформувати свідомого
громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаман-
ними їй особистісними якостями й рисами характеру, світогля-
дом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою,
спрямованими на розвиток демократичного громадянського
суспільства в Україні.
Головними завданнями родинно-сімейного виховання є гар-
монійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя
в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу,
формування в дітей моральних цінностей з позицій добра, спра-
ведливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання
дітей у сім’ї та гуманних взаємин між членами кожної родини,
важливості ролі сім’ї в житті суспільства, створення сприятливої
трудової атмосфери в сім’ї, виховання національної свідомості
і самосвідомості, культури поведінки в сім’ї, залучення до тра-
дицій родинно-побутової культури українців, активної участі
у всенародних і сімейних святах.
Військово-патріотичне виховання покликане забезпечи-
ти морально-політичну і практичну підготовку до виконання
обов’язку — захисту незалежної Батьківщини, військової служби
у Збройних Силах України. Головними завданнями є формування
психологічних та морально-вольових якостей (стійкості, мужнос-
ті, готовності до подвигу, самопожертви), особистісних поглядів
на сучасні події; самовиховання і самопідготовка, спрямовані на
оволодіння певними світоглядними знаннями та уявленнями,
фізичний розвиток особистості.
Трудове виховання спрямоване на формування творчої праце-
любної особистості, виховання цивілізованого господаря, свідомого
ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, го-
товності до життєдіяльності і праці в умовах ринкових відносин,
формування в учнів розуміння загальних основ сучасного вироб-
ництва, вміння включатись у виробничі відносини, виховання

9. 10 Тематичні класні години. 5-11 класи10
дисциплінованості, організованості, бережливого ставлення до
суспільної і приватної власності, природних багатств.
Художньо-естетичне виховання передбачає формування основ
естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань
та ідеалів, естетичного сприймання та емоційного ставлення до
прекрасного, духовне збагачення учнів, розширення їх світо-
гляду, оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового та
народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел;
озброєння школярів естетичними знаннями, виховання худож-
нього смаку, вироблення естетичної активності, бажання вно-
сити прекрасне в життя, примножувати культурно-мистецькі
надбання народу.
Моральне виховання спрямоване на прищеплення і розви-
ток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити
себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві;
виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та
організованості, громадянської і соціальної відповідальності,
непримиренності до аморальних учинків людей, до порушників
норм і правил культурної поведінки.
Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче
покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і су-
спільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи
для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати
розуміння, що природа — це першооснова існування людини,
а людина — частина природи; виховати свідоме добре ставлення
до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як
національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу ак-
тивність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища,
виховувати любов до рідної природи.
Метою напряму «Формування здорового способу життя»
є забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорони
та зміцнення їхнього здоров’я; формування фізичних здібностей
особистості, гармонії тіла і душі; виховання потреби в регулярних
заняттях фізичною культурою і дотриманні режиму дня, у праг-
ненні до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями і навичками;
утвердження здорового способу життя; формування вміння пра-
вильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати
необхідну допомогу собі та оточуючим; використання історичного
національного досвіду здорового способу життя; формування рис
лицарства і мужності, самовдосконалення тіла й духу.