Заступник директора з
НВР Романій Надія
Іванівна
Мотивації – головні сили, що
рухають дидактичний процес. Вони
посідають перше місце серед факторів,
що визначають його
продуктивність.
І. Підласий
Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей,
забезпечити їх протягом навчального періоду якісними
знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в
майбутньому.
У нинішніх умовах перед сучасною школою, як
українською, так і зарубіжною, постала проблема
втрати інтересу учнів до навчання. Демотивація
виражається в типовій скарзі вчителів: «Учні не
хочуть учитися, батькам байдуже, як навчаються
їхні діти».
Як наслідок — тривожні дані
статистики: частка учнів, які успішно
опановують загальноосвітню
програму до закінчення основної
школи, зменшується в Україні до
20%, у Росії — до 10-15%.
 Відомо, що найкращий учитель
той, хто пробуджує в учнів бажання
вчитися, викликає в неї відповідну
активність, пізнавальну чи
практичну. Важливим структурним
елементом цієї активності є
мотивація, в якій виявляється
ставлення школярів до навчання, а
учителів до своєї праці.
Знову до школи !
Умовно замкнутий цикл мотивації
ПОТРЕБА
ЗАДОВО-
ЛЕННЯ
ВИНАГО-
РОДА
ДІЇ
ЗУСИЛЛ
Я

УСПІХ
Фактори впливу на вмотивованість у
навчальній діяльності.
«Мотив - складне психологічне
утворен­ня, яке має вибудувати сам
суб'єкт» (Є.Ільїн).
Учитель може лише сприяти цьому
процесу.
     Мотиви навчання (за О.Б. Гончаровою) – спрямованість учня на
окремі сторони навчальної діяльності, пов’язаними з внутрішніми
відношеннями учня до неї.
Пізнавальні мотиви Соціальні мотиви
• Широкі пізнавальні (на
оволодіння новими знаннями);
• навчально-пізнавальні (на
засвоєння способів добування
знань, прийомів самостійного
придбання знань;
• самоосвітні (на придбання
додаткових знань,
самовдосконалення).
• Широкі соціальні мотиви
(обов'язок, відповідальність,
розуміння соціальної значимості);
• вузькі (зайняти певні соціальні
позиції, нішу, отримати схвалення);
• на майбутнє;
• співробітництва(орієнтовані на різні
способи взаємодії з оточуючими).


Види та рівні мотивів навчання.
Мотивація (Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б., 1990) - ієрархія
мотивів, які забезпечують цілеспрямованість діяльності людини, джерелом
якої є:
Зовнішня мотивація -
виникає під впливом і тиском
зовнішніх імпульсів - вимог, наказів,
примусів, викликає зовнішній
дискомфорт (людина зобов'язана
виконувати чиюсь волю).
До зовнішньої мотивації відносяться
завжди мотиви: соціальні, оціночні,
на результат і т.п.
Внутрішня мотивація -
виникає «зароджується» під впливом
внутрішнього дискомфорту (людина
діє, щоб отримати внутрішнє
задоволення, отримати позитивний
психічний стан).
Діяльність організовується за
власною ініціативою, не залежить від
чужої волі.
Мотиви: внутрішнє задоволення,
інтерес.
Чинниками зниження
мотивації навчання виступають:
• неправильний підбір вчителем навчального матеріалу, що
призводить до недовантаження чи перевантаження
школярів;
• невміння будувати стосунки з учнями;
• недостатньо диференційований підхід вчителя;
• низький рівень знань школяра;
• не сформованість прийомів самостійної роботи в учня;
• негативні приклади товаришів, що мають вплив на дитину;
• неадекватна самооцінка учня, сформована ще до початку
навчальної діяльності чи в умовах шкільного навчання ;
• стійка спрямованість учня на які-небудь види
позашкільної діяльності, що дістала назву
"компенсаторної мотивації" (І.Ю.Кулагіна);
• переживання, що не пов'язані з навчальною діяльністю,
тобто різноманітні психотравмуючі ситуації
(Психотравмуюча ситуація - це ті умови життя і
взаємини між значущими іншими (батьками,
вчителями, ровесниками), які оточують дитину та
призводять до появи переживань, негативних емоцій,
наприклад: непорозуміння з вчителями, ровесниками
або зі старшими школярами; конфліктні ситуації в сім'ї,
розлучення батьків, втрата одного з батьків);
• певні індивідуально-типологічні особливості дитини, а саме: тип
темпераменту, астенічні стани різного походження (підвищена
втомлюваність і понижена працездатність) …
• особливості розвитку учнів: вікові (наприклад, у підлітків
спостерігається «гормональний вибух» і нечітко сформоване відчуття
майбутнього); статеві (у дівчаток 7—8 класу знижена вікова
сприйнятливість до учбової діяльності у зв'язку з інтенсивним
біологічним процесом статевого дозрівання, раннє статеве життя);
індивідуальні (наприклад, можливий недостатній розумовий розвиток
учня, тощо);
• негативне (байдуже) ставлення учня до вчителя;
• негативне (байдуже) ставлення вчителя до учня;
• брак особистісної значущості предмета;
• непродуктивність учбової діяльності;
• нерозуміння (неприйняття) мети навчання;
• страх перед школою.
Психологи виділяють декілька шляхів
формування позитивної мотивації навчання:
Спеціальна організація навчальної діяльності, що
реалізується за допомогою створення навчально-
проблемної ситуації.
2. Доступність змісту навчального матеріалу, що
пропонується вчителем на уроці.
3. Використання на уроках елементів гри; цікавий
виклад матеріалу.
4. Постійне створення та "підкріплення" ситуації
успіху в учінні (наприклад, позитивна реакція на будь-
який прояв відповідального ставлення дитини до
виконання своїх навчальних обов'язків).

Види мотивації за очікуваннями
Шляхи формування мотивації школярів до навчання
та підвищення їх навчальних досягнень:
1.Щоденна увага до кожного учня, визнання його особистості.
2. Своєчасна ліквідація прогалин у знаннях і організація оперативної допомоги
кожному учневі, що відстає у навчанні.
3. Формування мотивації навчання як необхідного стимулу бажання учня до навчання.
4. Перехід до інноваційних методів навчання, що дають можливість розкрити
потенційні можливості кожного учня, повірити у власні сили.
5. Організація навчального процесу з визначенням трьох головних видів складності під
час пояснення матеріалу, його закріплення і оцінювання.
6. У підготовці будь-якої теми навчальний матеріал поділяти на кілька блоків.
7. Вивчення умов, в яких виховується кожна дитина, враховування їх у навчальній
діяльності.
8. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.
1. Проблеми мотивації навчальної
діяльності та дитячих інтересів
2. Правила використання дитячого
інтересу ДЛЯ ФОРМУВАННЯ
МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ
ПРОПОНУЮ РОЗГЛЯНУТИ НА ШМО
педрада листопад 2017 мотивація

педрада листопад 2017 мотивація

  • 1.
    Заступник директора з НВРРоманій Надія Іванівна
  • 2.
    Мотивації – головнісили, що рухають дидактичний процес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його продуктивність. І. Підласий
  • 3.
    Основне завдання школи– навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. У нинішніх умовах перед сучасною школою, як українською, так і зарубіжною, постала проблема втрати інтересу учнів до навчання. Демотивація виражається в типовій скарзі вчителів: «Учні не хочуть учитися, батькам байдуже, як навчаються їхні діти».
  • 4.
    Як наслідок —тривожні дані статистики: частка учнів, які успішно опановують загальноосвітню програму до закінчення основної школи, зменшується в Україні до 20%, у Росії — до 10-15%.
  • 5.
     Відомо, щонайкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися, викликає в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання, а учителів до своєї праці. Знову до школи !
  • 6.
    Умовно замкнутий циклмотивації ПОТРЕБА ЗАДОВО- ЛЕННЯ ВИНАГО- РОДА ДІЇ ЗУСИЛЛ Я  УСПІХ
  • 7.
    Фактори впливу навмотивованість у навчальній діяльності. «Мотив - складне психологічне утворен­ня, яке має вибудувати сам суб'єкт» (Є.Ільїн). Учитель може лише сприяти цьому процесу.
  • 8.
         Мотиви навчання(за О.Б. Гончаровою) – спрямованість учня на окремі сторони навчальної діяльності, пов’язаними з внутрішніми відношеннями учня до неї. Пізнавальні мотиви Соціальні мотиви • Широкі пізнавальні (на оволодіння новими знаннями); • навчально-пізнавальні (на засвоєння способів добування знань, прийомів самостійного придбання знань; • самоосвітні (на придбання додаткових знань, самовдосконалення). • Широкі соціальні мотиви (обов'язок, відповідальність, розуміння соціальної значимості); • вузькі (зайняти певні соціальні позиції, нішу, отримати схвалення); • на майбутнє; • співробітництва(орієнтовані на різні способи взаємодії з оточуючими).
  • 9.
      Види та рівнімотивів навчання. Мотивація (Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б., 1990) - ієрархія мотивів, які забезпечують цілеспрямованість діяльності людини, джерелом якої є: Зовнішня мотивація - виникає під впливом і тиском зовнішніх імпульсів - вимог, наказів, примусів, викликає зовнішній дискомфорт (людина зобов'язана виконувати чиюсь волю). До зовнішньої мотивації відносяться завжди мотиви: соціальні, оціночні, на результат і т.п. Внутрішня мотивація - виникає «зароджується» під впливом внутрішнього дискомфорту (людина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан). Діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої волі. Мотиви: внутрішнє задоволення, інтерес.
  • 10.
    Чинниками зниження мотивації навчаннявиступають: • неправильний підбір вчителем навчального матеріалу, що призводить до недовантаження чи перевантаження школярів; • невміння будувати стосунки з учнями; • недостатньо диференційований підхід вчителя; • низький рівень знань школяра; • не сформованість прийомів самостійної роботи в учня; • негативні приклади товаришів, що мають вплив на дитину; • неадекватна самооцінка учня, сформована ще до початку навчальної діяльності чи в умовах шкільного навчання ;
  • 11.
    • стійка спрямованістьучня на які-небудь види позашкільної діяльності, що дістала назву "компенсаторної мотивації" (І.Ю.Кулагіна); • переживання, що не пов'язані з навчальною діяльністю, тобто різноманітні психотравмуючі ситуації (Психотравмуюча ситуація - це ті умови життя і взаємини між значущими іншими (батьками, вчителями, ровесниками), які оточують дитину та призводять до появи переживань, негативних емоцій, наприклад: непорозуміння з вчителями, ровесниками або зі старшими школярами; конфліктні ситуації в сім'ї, розлучення батьків, втрата одного з батьків);
  • 12.
    • певні індивідуально-типологічніособливості дитини, а саме: тип темпераменту, астенічні стани різного походження (підвищена втомлюваність і понижена працездатність) … • особливості розвитку учнів: вікові (наприклад, у підлітків спостерігається «гормональний вибух» і нечітко сформоване відчуття майбутнього); статеві (у дівчаток 7—8 класу знижена вікова сприйнятливість до учбової діяльності у зв'язку з інтенсивним біологічним процесом статевого дозрівання, раннє статеве життя); індивідуальні (наприклад, можливий недостатній розумовий розвиток учня, тощо); • негативне (байдуже) ставлення учня до вчителя; • негативне (байдуже) ставлення вчителя до учня; • брак особистісної значущості предмета; • непродуктивність учбової діяльності; • нерозуміння (неприйняття) мети навчання; • страх перед школою.
  • 13.
    Психологи виділяють декількашляхів формування позитивної мотивації навчання: Спеціальна організація навчальної діяльності, що реалізується за допомогою створення навчально- проблемної ситуації. 2. Доступність змісту навчального матеріалу, що пропонується вчителем на уроці. 3. Використання на уроках елементів гри; цікавий виклад матеріалу. 4. Постійне створення та "підкріплення" ситуації успіху в учінні (наприклад, позитивна реакція на будь- який прояв відповідального ставлення дитини до виконання своїх навчальних обов'язків). 
  • 14.
    Види мотивації заочікуваннями
  • 15.
    Шляхи формування мотиваціїшколярів до навчання та підвищення їх навчальних досягнень: 1.Щоденна увага до кожного учня, визнання його особистості. 2. Своєчасна ліквідація прогалин у знаннях і організація оперативної допомоги кожному учневі, що відстає у навчанні. 3. Формування мотивації навчання як необхідного стимулу бажання учня до навчання. 4. Перехід до інноваційних методів навчання, що дають можливість розкрити потенційні можливості кожного учня, повірити у власні сили. 5. Організація навчального процесу з визначенням трьох головних видів складності під час пояснення матеріалу, його закріплення і оцінювання. 6. У підготовці будь-якої теми навчальний матеріал поділяти на кілька блоків. 7. Вивчення умов, в яких виховується кожна дитина, враховування їх у навчальній діяльності. 8. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.
  • 16.
    1. Проблеми мотиваціїнавчальної діяльності та дитячих інтересів 2. Правила використання дитячого інтересу ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ПРОПОНУЮ РОЗГЛЯНУТИ НА ШМО