SlideShare a Scribd company logo
1 of 30
11
Харчові добавки
ЛекціяЛекція 1010
Лектор Шаповалова Наталія ПетрівнаЛектор Шаповалова Наталія Петрівна
22
ХАРЧОВІ ДОБАВКИ
План
1. Терміни і визначення.
2. Класифікація харчових добавок (ХД).
3. Характеристика основних груп ХД:
- харчові барвники;
- замінники цукру;
- підсолоджувачі.
У товарознавчій практиці доцільно виділити наступні групи харчових
добавок:
1. Регулятори смаку і аромату:
• підсолоджувачі;
• смакові добавки;
• ароматизатори.
2. Регулятори консистенції:
• загущувачі;
• гелеутворювачі;
• стабілізатори;
• емульгатори;
• розріджувачі.
3. Поліпшувачі зовнішнього вигляду:
 барвники;
 відбілювачі.
4. Регулятори зберігаємості:
 консерванти;
 антиоксиданти (антиокислювачі).
5. Добавки з іншими корисними властивостями:
Спеціальною комісію з Кодекс Аліментаріус ФАО/ВООЗ по харчовим добавкам
виділено 23 функціональних класи для маркування, їх визначень і технологічних
функцій.
1. Кислоти 13. Поліпшувачі борошна та хліба.
2. Регулятори кислотності і лужності. 14. Піноутворювач .
3. Добавки, що перешкоджають
злежуванню та грудкуванню.
15. Глазуруючи агенти.
4. Піногасники. 16. Вологоутримуючі агенти.
5. Антиоксиданти (антиокислювачі). 17. Консерванти.
6. Наповнювачі. 18. Пропеленти (газ, який виштовхує продукт з
контейнера).
7. Барвники. 19. Розпушувачі.
8. Речовини, які сприяють збереженню
забарвлення.
20. Стабілізатори.
9. Емульгатори,
10. Емульгуючі солі.
21. Підсолоджувачі.
11. Ущільнювачі. 22. Збагачувачі (підвищують в’язкість харчових
продуктів).
12. Підсилювачі смаку і запаху. 23. Желеутворювачі.
Згідно з Санітарними правилами і нормами щодо застосування
харчових добавок, не підлягають забарвленню такі харчові продукти:
1. Продукти дитячого харчування. 17. Солод та солодові продукти.
2. Борошно. 18. Мінеральна вода.
3. Хлібобулочні вироби. 19. Сіль.
4. Макаронні вироби. 20. Спеції.
5. Томат-паста, томатний соус, консерви з томатів. 21. Оцет.
6. Фруктовий сік, фруктовий нектар, овочевий сік. 22. Олії.
7. Фрукти, овочі, в т. ч. картопля, гриби консервовані, сушені; 23. Жири тваринні.
8. Крохмаль. 24. Яйця та яєчні продукти.
9. Цукор. 25. Молоко, молочна прод.
10. Мед. 26. Птиця.
11. Варення з фруктів, джеми. 27. Риба.
12. Шоколаднім вироби і какао.
13. Чай, цикорій, чайні екстракти.
14. Кава смажена.
15. Горілка зернова.
16. Вина.
7
3. ХАРАКТЕРИСТИКА
ОСНОВНИХ ГРУП ХД
 З великої групи ХД особливої уваги заслуговують:
 барвники,
 цукрозамінники,
 підсолоджувачі.
 Барвники можуть бути жиро-і водорозчинними, а також
пігментами – нерозчинними ні у воді, ні у жирі.
 Найбільш широко харчові барвники використовують
при виробництві
 кондитерських виробів,
 напоїв,
 сухих сніданків,
 морозива,
 сирів.
8
Харчові барвники (ХБ)
Натуральні (природні) барвники (НБ)
 одержують із природних джерел у вигляді суміші
різних сполук.
 Їх склад залежить від джерела і технології
одержання (каротиноїди, антоциани,
флавоноїди, хлорофіли).
 Деякі НБ або їх суміші і композиції є
біологічно активними, підвищують харчову
цінність продукту якого забарвлюють.
 НБ із столового буряка, темно-вишневого кольору зі смаком
кисло-солодкого граната і пелюстків рози.
9
Каротиноїди.
Вони нерозчинні у воді, розчинні у жирах і
органічних розчинниках
 β - каротин (Е160а)
 використовують для забарвлення вітамінізації маргаринів,
майонезів, хлібобулочних і кондитерських виробів,
безалкогольних напоїв.
 Із пігментів цієї групи важливими є лікопін (Е160d) і
жовтогарячий барвник аннато (Е160в). Велику групу
складають похідні каротиноїдів: флавоксантин (Е161а),
лютеін (161d), криптоксантин (Е161с), рубіксантин
(Е161d), віолоксантин (Е161е), родоксантин (Е161f),
кантаксантин (Е161q).
 Із моркви виділені каротиноїди (α,β,γ - каротин).
 Хлорофіли (Е140) надають зеленого забарвлення.
 Недоліком є те що вони нестійкі.
10
 Антоцианові барвники – водорозчинні (Е163і). Це
фенольні сполуки, вони є моно-і діглікозиди.
 При гідролізі вони розкладаються на галактозу,
глюкозу, рамнозу і інші цукри, та алглікони, які
представлені антоцианідами.
 В якості жовтих і червоних барвників пігменти
антоцианової групи, що містяться у соку чорної
смородини (Е163і), кізила, червоної смородини,
журавлини, брусники, пігменти чаю (містять антоциани і
катехіни).
 "Сахарний колер" (Е150) – водні розчини представляють
собою темно-коричневу рідину, що приємно пахне.
Існують декілька модифікацій сахарного колера (Е150а,
Е150в, Е150с, Е150d). Їх називають карамель І, ІІ, ІІІ і ІV
відповідно.
 Жовтий колір дає і рибофлавін (Е101і).
11
Синтетичні барвники (СБ)
 СБ мають значні технологічні переваги у порівнянні з
більшістю НБ
 (дають яскраві, легко відновлювані кольори і менш чутливі до
різних видів впливу).
 СБ – дешевші за НБ.
 Але їх використання строго регламентується у порівнянні з НБ,
оскільки вони можуть мати токсичну дію на організм людини.
СБ – це органічні сполуки, вони добре розчиняються у воді, більшість
із них утворює нерозчинні комплекси (лаки) з іонами металів і в
такій формі в якості пігментів використовуються для забарвлення
порошкрподібних продуктів, драже, таблеток, жувальних гумок.
 СБ – це органічні сполуки, вони добре розчиняються у воді,
більшість із них утворює нерозчинні комплекси (лаки) з
іонами металів і в такій формі в якості пігментів
використовуються для забарвлення порошкрподібних
продуктів, драже, таблеток, жувальних гумок.
12
Серед СБ найбільш поширені
9 основних:
 тартразин Е102 (жовтий);
 жовтий хіноліновий Е 104 (лимонно-
жовтий);
 жовтий "Солнечний закат" Е110
(оранжевий);
 кармуазин (азорубін) Е122 (малиновий);
 понсо Е124 (червоний);
 синій патентований Е131 (голубий);
 індігокармін Е132 (синій);
 синій блискучий Е133 (голубий);
 чорний блискучий Е151 (фіолетовий).
13
З хімічної точки зору СБ розділяють
на 5 класів:
 азобарвники (тартразин, жовтий "Солнечний
закат", кармуазин, понсо, чорний блискучий);
 триарілметанові барвники (синій
патентований, синій блискучий, зелений Е142,
коричневий Е154, коричневий Е155.
 ксантанові барвники (еритрозин Е127);
 хінолінові барвники (жовтий хіноліновий
Е104);
 індігоідні (індігокармін).
14
 В якості харчових барвників використовують
також деякі мінеральні пігменти і метали.
 Так, окис заліза (Е172) дає чорний, червоний і жовтий
кольори, а діоксид титана (Е 171) і карбонат кальція
(Е170) – білий;
 із металів використовують золото (Е175), срібло (Е174),
алюміній (Е173).
 СБ використовують як індивідуально, так і в
суміші один з другим.
 Індивідуальні синтетичні барвники містять, як
правило 80-85% основного барвника в кожному
конкретному випадку.
15
Склад деяких сумішей барвників
16
ЗАМІННИКИ ЦУКРУ
 Термін «цукор» (в харчовому розумінні) відносяться
тільки до цукрози , яка є стандартом чистоти смаку і
солодкості.
 В світі відомо десятки замінників цукру та інтенсивних
підсолоджувачів які широко використовуються в США,
Франції, Англії, Іспанії, Німеччині – 46 – 76 %
населення.
 Існують різні класифікації солодких речовин:
 за хімічним складом, харчовими критеріями, за ступенем
солодкості (з високим та низьким цукровим еквівалентом),
 за калорійністю (висококалорійні, низькокалорійні, некалорійні), за
хімічною будовою,
 за походженням (натуральні та штучні).
Глюкозно-фруктозні сиропи
(ГФС)
 Шляхом ферментативного гідролізу крохмалю і
крохмальмісткої сировини (картопля, кукурудза,
пшениця, сорго і ячмінь) її постадійно перетворюють
спочатку в глюкозу, а потім у суміш глюкози і
фруктози.
 ГФС можна замінити біля 20% цукру в кондитерській
промисловості, у виробництві морозива біля 50%, при
виробництві хлібобулочних виробів, плодоовочевих
консервів, безалкогольних напоїв і виноградних вин,
згущеного молока – до 100%.
17
18
Порівняно з цукром сиропи
мають деякі переваги:
 зникає необхідність процесів розчинення та
обробки цукру;
 для зберігання необхідна менша площа;
 підвищує температуру кипіння продукта;
 зменшує температуру замерзання, що запобігає
кристалізації цукрози.
19
 Кленовий сироп одержують із соку дерев
цукрового клена який росте в Північній
Америці і Канаді.
 Сорговий сироп одержують із стебел
цукрового сорго, висота якого 2-3м. Стебла
містять до 85% соку з вмістом цукру 12-18%.
 Левулезний ( фруктозний) сироп виробляють
із топінамбура ( земляної груші)
20
Цукрові спирти
 Полілоли одержують:
 шляхом гідрирування моносахаридів з
допомогою каталізаторів;
 ферментативним шляхом з дісахаридів;
 шляхом повної чи часткової гідрогенізації
продуктів з використанням високомальтозної
патоки.
21
Ксиліт Е967
 Синоніми: ксилітол. Білий кристалічний
порошок, без запаху, з солодким смаком, визиває
відчуття холоду на язику. Суміш 60% ксиліта і
40% сорбіта завдяки синергізму має солодкість,
що адекватна сахарозі.
 Технологічні аспекти використання:
 не бере участі у формуванні кольору поверхні
виробів;
 не бере участі у формуванні структури, як цукор;
 дорожчий, за цукор у декілька разів.
22
ПІДСОЛОДЖУВАЧІ
 Інтенсивні підсолоджувачі – речовини нецукрової
природи.
 здешевлюється і спрощується технологія виробництва
(вантажно-розвантажувальні, транспортні і складські
операції);
 в десятки разів знижується калорійність продуктів;
 у поєднанні з фруктовими ароматизаторами і органічними
кислотами солодкість інтенсивних підсолоджувачів
посилюється і збагачується смак продукту;
 у виробників з’являється можливість розширення
асортименту;
 в результаті зменшення частки вуглеводів у складі
продуктів покращується їх біологічна стійкість при
зберіганні.
23
До підсолоджувачів
пред’являються такі вимоги:
 профіль солодкого смаку не повинен відрізнятись
від профілю солодкості цукрози – чистий
приємний солодкий смак, що проявляється без
затримки і відчувається довго;
 відсутність кольору і запаху;
 фізіологічна нешкідливість (неконцерогенність,
некарієсогенність);
 не токсичність, повне виведення із організму;
 добра розчинність у воді;
 хімічна і термічна стійкість. 24
 Одиницею вимірювання солодкості являється
SES (sweetness equivalency of saccharose –
солодкість еквівалентна цукрозі).
 Солодкість цукрози прийнята за одиницю. Із
більше ніж 150 відомих замінників цукрози
біля 50 мають SES менше 1; біля 40 – солдші за
цукрозу в 50 разів; близько 40 – від 50 – до
500 разів, більше 30 – солодші за цукрозу
більш, ніж в 500 разів.
25
 Дозування підсолоджувачів (П) розраховують
виходячи із орієнтовного коефіцієнта солодкості,
а потім уточнюють за результатами дегустації:
Орієнтовний коефіцієнт солодкості – відносна
величина, що показує у скільки разів менше слід
брати підсолоджувала, ніж цукрози, для
приготування розчинів, еквівалентного за
солодкістю 9% розчину цукрози. 26
солодкостікоефіцієнтйорієнтовни-солодк.
кг,,
К
язамінюєтьсщоцукрозикількістьС
П
−
=
НАТУРАЛЬНІ
ПІДСОЛОДЖУВАЧІ
 Стевіозид Е960
 Монелін
 Гліциризин Е958
 Неогесперидин дігідрохалкон Е959
 Міракулін
 Тауматіт Е 957
27
СИНТЕТИЧНІ
ПІДСОЛОДЖУВАЧІ
 Сахарин Е954
 Аспартам Е951
 Цикламати Е952
 Ацесульфам калія Е950
 Сукралоза Е955
 Алітам Е 956
28
3030
Дякую за увагу!!!

More Related Content

What's hot

Амінокислоти.
Амінокислоти.Амінокислоти.
Амінокислоти.labinskiir-33
 
103 екологічні основи проектування
103 екологічні основи проектування103 екологічні основи проектування
103 екологічні основи проектуванняYegor Shulyk
 
завдання з олімпіади хімія
завдання з олімпіади   хіміязавдання з олімпіади   хімія
завдання з олімпіади хіміяaf1311
 
карбонові кислоти
карбонові кислотикарбонові кислоти
карбонові кислотиOlga_ser
 
Лекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаЛекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаBothi1827
 
презентація властивості води
презентація властивості водипрезентація властивості води
презентація властивості водиazazin
 
кинетика I
кинетика Iкинетика I
кинетика Ikassy2003
 
Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...
Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...
Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...sveta7940
 
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airTopic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airViktor Stabnikov
 
Фандрейзинг. Асоціація Міст України
Фандрейзинг. Асоціація Міст УкраїниФандрейзинг. Асоціація Міст України
Фандрейзинг. Асоціація Міст УкраїниYegor Shulyk
 
Визначення органічних речовин та вивчення їх властивостей
Визначення органічних речовин та вивчення їх властивостейВизначення органічних речовин та вивчення їх властивостей
Визначення органічних речовин та вивчення їх властивостейНаталья Полищук
 
хімічні показники води
хімічні показники водихімічні показники води
хімічні показники водиshulga_sa
 
Хімія в побуті
Хімія в побутіХімія в побуті
Хімія в побутіgannafilozof
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12cit-cit
 
Презентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводні
Презентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводніПрезентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводні
Презентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводніsveta7940
 
повітря, його склад. оксиген. кисень.
повітря, його склад. оксиген. кисень.повітря, його склад. оксиген. кисень.
повітря, його склад. оксиген. кисень.Оксана Жукова
 
календарно тематичне планування з хімії
календарно тематичне планування з хіміїкалендарно тематичне планування з хімії
календарно тематичне планування з хіміїAlexander Kuzmenko
 
Фізичні властивості речовин
Фізичні властивості речовинФізичні властивості речовин
Фізичні властивості речовинЕлена Мешкова
 

What's hot (20)

Амінокислоти.
Амінокислоти.Амінокислоти.
Амінокислоти.
 
Йонний зв'язок
Йонний зв'язокЙонний зв'язок
Йонний зв'язок
 
103 екологічні основи проектування
103 екологічні основи проектування103 екологічні основи проектування
103 екологічні основи проектування
 
завдання з олімпіади хімія
завдання з олімпіади   хіміязавдання з олімпіади   хімія
завдання з олімпіади хімія
 
карбонові кислоти
карбонові кислотикарбонові кислоти
карбонові кислоти
 
Лекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаЛекція 4. Міцела
Лекція 4. Міцела
 
презентація властивості води
презентація властивості водипрезентація властивості води
презентація властивості води
 
кинетика I
кинетика Iкинетика I
кинетика I
 
Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...
Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...
Презентація:Узагальнення знань про періодичний закон і періодичну систему хім...
 
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airTopic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
 
1 8
1 81 8
1 8
 
Фандрейзинг. Асоціація Міст України
Фандрейзинг. Асоціація Міст УкраїниФандрейзинг. Асоціація Міст України
Фандрейзинг. Асоціація Міст України
 
Визначення органічних речовин та вивчення їх властивостей
Визначення органічних речовин та вивчення їх властивостейВизначення органічних речовин та вивчення їх властивостей
Визначення органічних речовин та вивчення їх властивостей
 
хімічні показники води
хімічні показники водихімічні показники води
хімічні показники води
 
Хімія в побуті
Хімія в побутіХімія в побуті
Хімія в побуті
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12
 
Презентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводні
Презентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводніПрезентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводні
Презентація:Етилен і ацетилен -ненасичені вуглеводні
 
повітря, його склад. оксиген. кисень.
повітря, його склад. оксиген. кисень.повітря, його склад. оксиген. кисень.
повітря, його склад. оксиген. кисень.
 
календарно тематичне планування з хімії
календарно тематичне планування з хіміїкалендарно тематичне планування з хімії
календарно тематичне планування з хімії
 
Фізичні властивості речовин
Фізичні властивості речовинФізичні властивості речовин
Фізичні властивості речовин
 

Similar to лекц 10

Харчові добавки
Харчові добавкиХарчові добавки
Харчові добавкиYura Yatsko
 
лекцIя 9
лекцIя 9лекцIя 9
лекцIя 9cit-cit
 
урок 28 барвники.pptx
урок 28 барвники.pptxурок 28 барвники.pptx
урок 28 барвники.pptxssuserd8c1a0
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавкиnatalibio
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавкиMarina Chmeruk
 
барвні речовини
барвні речовинибарвні речовини
барвні речовиниkasynya
 
Харчові добавки.ppt
Харчові добавки.pptХарчові добавки.ppt
Харчові добавки.pptssuser4bcd92
 
ккарбонові кислоти
ккарбонові кислотиккарбонові кислоти
ккарбонові кислотиViktoria Sira
 
Harchovi dobavki
Harchovi dobavkiHarchovi dobavki
Harchovi dobavkiIngulcik
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавкиurasuper123
 
презентація 6. хімія і продукти харчування. проект
презентація 6. хімія і продукти харчування. проектпрезентація 6. хімія і продукти харчування. проект
презентація 6. хімія і продукти харчування. проектliliya2896
 
4695 1 (1)
4695 1 (1)4695 1 (1)
4695 1 (1)Ingulcik
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавкиdamasta
 

Similar to лекц 10 (16)

Харчові добавки
Харчові добавкиХарчові добавки
Харчові добавки
 
лекцIя 9
лекцIя 9лекцIя 9
лекцIя 9
 
Хпрчові добавки
Хпрчові добавкиХпрчові добавки
Хпрчові добавки
 
урок 28 барвники.pptx
урок 28 барвники.pptxурок 28 барвники.pptx
урок 28 барвники.pptx
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавки
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавки
 
спирти
спиртиспирти
спирти
 
барвні речовини
барвні речовинибарвні речовини
барвні речовини
 
Харчові добавки.ppt
Харчові добавки.pptХарчові добавки.ppt
Харчові добавки.ppt
 
ккарбонові кислоти
ккарбонові кислотиккарбонові кислоти
ккарбонові кислоти
 
Harchovi dobavki
Harchovi dobavkiHarchovi dobavki
Harchovi dobavki
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавки
 
Хімія і харчування
Хімія і харчуванняХімія і харчування
Хімія і харчування
 
презентація 6. хімія і продукти харчування. проект
презентація 6. хімія і продукти харчування. проектпрезентація 6. хімія і продукти харчування. проект
презентація 6. хімія і продукти харчування. проект
 
4695 1 (1)
4695 1 (1)4695 1 (1)
4695 1 (1)
 
харчові добавки
харчові добавкихарчові добавки
харчові добавки
 

More from cit-cit

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5cit-cit
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10cit-cit
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19cit-cit
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17cit-cit
 
лекція 16
лекція 16лекція 16
лекція 16cit-cit
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11cit-cit
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10cit-cit
 
лаборатор. 15
лаборатор. 15лаборатор. 15
лаборатор. 15cit-cit
 
лаборатор. 14
лаборатор. 14лаборатор. 14
лаборатор. 14cit-cit
 
лаборатор. 13
лаборатор. 13лаборатор. 13
лаборатор. 13cit-cit
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12cit-cit
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11cit-cit
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9cit-cit
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8cit-cit
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7cit-cit
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9cit-cit
 
лекція 8
лекція 8лекція 8
лекція 8cit-cit
 

More from cit-cit (20)

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17
 
лекція 16
лекція 16лекція 16
лекція 16
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10
 
лаборатор. 15
лаборатор. 15лаборатор. 15
лаборатор. 15
 
лаборатор. 14
лаборатор. 14лаборатор. 14
лаборатор. 14
 
лаборатор. 13
лаборатор. 13лаборатор. 13
лаборатор. 13
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9
 
лекція 8
лекція 8лекція 8
лекція 8
 

лекц 10

  • 1. 11 Харчові добавки ЛекціяЛекція 1010 Лектор Шаповалова Наталія ПетрівнаЛектор Шаповалова Наталія Петрівна
  • 2. 22 ХАРЧОВІ ДОБАВКИ План 1. Терміни і визначення. 2. Класифікація харчових добавок (ХД). 3. Характеристика основних груп ХД: - харчові барвники; - замінники цукру; - підсолоджувачі.
  • 3. У товарознавчій практиці доцільно виділити наступні групи харчових добавок: 1. Регулятори смаку і аромату: • підсолоджувачі; • смакові добавки; • ароматизатори. 2. Регулятори консистенції: • загущувачі; • гелеутворювачі; • стабілізатори; • емульгатори; • розріджувачі. 3. Поліпшувачі зовнішнього вигляду:  барвники;  відбілювачі. 4. Регулятори зберігаємості:  консерванти;  антиоксиданти (антиокислювачі). 5. Добавки з іншими корисними властивостями:
  • 4. Спеціальною комісію з Кодекс Аліментаріус ФАО/ВООЗ по харчовим добавкам виділено 23 функціональних класи для маркування, їх визначень і технологічних функцій. 1. Кислоти 13. Поліпшувачі борошна та хліба. 2. Регулятори кислотності і лужності. 14. Піноутворювач . 3. Добавки, що перешкоджають злежуванню та грудкуванню. 15. Глазуруючи агенти. 4. Піногасники. 16. Вологоутримуючі агенти. 5. Антиоксиданти (антиокислювачі). 17. Консерванти. 6. Наповнювачі. 18. Пропеленти (газ, який виштовхує продукт з контейнера). 7. Барвники. 19. Розпушувачі. 8. Речовини, які сприяють збереженню забарвлення. 20. Стабілізатори. 9. Емульгатори, 10. Емульгуючі солі. 21. Підсолоджувачі. 11. Ущільнювачі. 22. Збагачувачі (підвищують в’язкість харчових продуктів). 12. Підсилювачі смаку і запаху. 23. Желеутворювачі.
  • 5.
  • 6. Згідно з Санітарними правилами і нормами щодо застосування харчових добавок, не підлягають забарвленню такі харчові продукти: 1. Продукти дитячого харчування. 17. Солод та солодові продукти. 2. Борошно. 18. Мінеральна вода. 3. Хлібобулочні вироби. 19. Сіль. 4. Макаронні вироби. 20. Спеції. 5. Томат-паста, томатний соус, консерви з томатів. 21. Оцет. 6. Фруктовий сік, фруктовий нектар, овочевий сік. 22. Олії. 7. Фрукти, овочі, в т. ч. картопля, гриби консервовані, сушені; 23. Жири тваринні. 8. Крохмаль. 24. Яйця та яєчні продукти. 9. Цукор. 25. Молоко, молочна прод. 10. Мед. 26. Птиця. 11. Варення з фруктів, джеми. 27. Риба. 12. Шоколаднім вироби і какао. 13. Чай, цикорій, чайні екстракти. 14. Кава смажена. 15. Горілка зернова. 16. Вина.
  • 7. 7 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ГРУП ХД  З великої групи ХД особливої уваги заслуговують:  барвники,  цукрозамінники,  підсолоджувачі.  Барвники можуть бути жиро-і водорозчинними, а також пігментами – нерозчинними ні у воді, ні у жирі.  Найбільш широко харчові барвники використовують при виробництві  кондитерських виробів,  напоїв,  сухих сніданків,  морозива,  сирів.
  • 8. 8 Харчові барвники (ХБ) Натуральні (природні) барвники (НБ)  одержують із природних джерел у вигляді суміші різних сполук.  Їх склад залежить від джерела і технології одержання (каротиноїди, антоциани, флавоноїди, хлорофіли).  Деякі НБ або їх суміші і композиції є біологічно активними, підвищують харчову цінність продукту якого забарвлюють.  НБ із столового буряка, темно-вишневого кольору зі смаком кисло-солодкого граната і пелюстків рози.
  • 9. 9 Каротиноїди. Вони нерозчинні у воді, розчинні у жирах і органічних розчинниках  β - каротин (Е160а)  використовують для забарвлення вітамінізації маргаринів, майонезів, хлібобулочних і кондитерських виробів, безалкогольних напоїв.  Із пігментів цієї групи важливими є лікопін (Е160d) і жовтогарячий барвник аннато (Е160в). Велику групу складають похідні каротиноїдів: флавоксантин (Е161а), лютеін (161d), криптоксантин (Е161с), рубіксантин (Е161d), віолоксантин (Е161е), родоксантин (Е161f), кантаксантин (Е161q).  Із моркви виділені каротиноїди (α,β,γ - каротин).  Хлорофіли (Е140) надають зеленого забарвлення.  Недоліком є те що вони нестійкі.
  • 10. 10  Антоцианові барвники – водорозчинні (Е163і). Це фенольні сполуки, вони є моно-і діглікозиди.  При гідролізі вони розкладаються на галактозу, глюкозу, рамнозу і інші цукри, та алглікони, які представлені антоцианідами.  В якості жовтих і червоних барвників пігменти антоцианової групи, що містяться у соку чорної смородини (Е163і), кізила, червоної смородини, журавлини, брусники, пігменти чаю (містять антоциани і катехіни).  "Сахарний колер" (Е150) – водні розчини представляють собою темно-коричневу рідину, що приємно пахне. Існують декілька модифікацій сахарного колера (Е150а, Е150в, Е150с, Е150d). Їх називають карамель І, ІІ, ІІІ і ІV відповідно.  Жовтий колір дає і рибофлавін (Е101і).
  • 11. 11 Синтетичні барвники (СБ)  СБ мають значні технологічні переваги у порівнянні з більшістю НБ  (дають яскраві, легко відновлювані кольори і менш чутливі до різних видів впливу).  СБ – дешевші за НБ.  Але їх використання строго регламентується у порівнянні з НБ, оскільки вони можуть мати токсичну дію на організм людини. СБ – це органічні сполуки, вони добре розчиняються у воді, більшість із них утворює нерозчинні комплекси (лаки) з іонами металів і в такій формі в якості пігментів використовуються для забарвлення порошкрподібних продуктів, драже, таблеток, жувальних гумок.  СБ – це органічні сполуки, вони добре розчиняються у воді, більшість із них утворює нерозчинні комплекси (лаки) з іонами металів і в такій формі в якості пігментів використовуються для забарвлення порошкрподібних продуктів, драже, таблеток, жувальних гумок.
  • 12. 12 Серед СБ найбільш поширені 9 основних:  тартразин Е102 (жовтий);  жовтий хіноліновий Е 104 (лимонно- жовтий);  жовтий "Солнечний закат" Е110 (оранжевий);  кармуазин (азорубін) Е122 (малиновий);  понсо Е124 (червоний);  синій патентований Е131 (голубий);  індігокармін Е132 (синій);  синій блискучий Е133 (голубий);  чорний блискучий Е151 (фіолетовий).
  • 13. 13 З хімічної точки зору СБ розділяють на 5 класів:  азобарвники (тартразин, жовтий "Солнечний закат", кармуазин, понсо, чорний блискучий);  триарілметанові барвники (синій патентований, синій блискучий, зелений Е142, коричневий Е154, коричневий Е155.  ксантанові барвники (еритрозин Е127);  хінолінові барвники (жовтий хіноліновий Е104);  індігоідні (індігокармін).
  • 14. 14  В якості харчових барвників використовують також деякі мінеральні пігменти і метали.  Так, окис заліза (Е172) дає чорний, червоний і жовтий кольори, а діоксид титана (Е 171) і карбонат кальція (Е170) – білий;  із металів використовують золото (Е175), срібло (Е174), алюміній (Е173).  СБ використовують як індивідуально, так і в суміші один з другим.  Індивідуальні синтетичні барвники містять, як правило 80-85% основного барвника в кожному конкретному випадку.
  • 16. 16 ЗАМІННИКИ ЦУКРУ  Термін «цукор» (в харчовому розумінні) відносяться тільки до цукрози , яка є стандартом чистоти смаку і солодкості.  В світі відомо десятки замінників цукру та інтенсивних підсолоджувачів які широко використовуються в США, Франції, Англії, Іспанії, Німеччині – 46 – 76 % населення.  Існують різні класифікації солодких речовин:  за хімічним складом, харчовими критеріями, за ступенем солодкості (з високим та низьким цукровим еквівалентом),  за калорійністю (висококалорійні, низькокалорійні, некалорійні), за хімічною будовою,  за походженням (натуральні та штучні).
  • 17. Глюкозно-фруктозні сиропи (ГФС)  Шляхом ферментативного гідролізу крохмалю і крохмальмісткої сировини (картопля, кукурудза, пшениця, сорго і ячмінь) її постадійно перетворюють спочатку в глюкозу, а потім у суміш глюкози і фруктози.  ГФС можна замінити біля 20% цукру в кондитерській промисловості, у виробництві морозива біля 50%, при виробництві хлібобулочних виробів, плодоовочевих консервів, безалкогольних напоїв і виноградних вин, згущеного молока – до 100%. 17
  • 18. 18
  • 19. Порівняно з цукром сиропи мають деякі переваги:  зникає необхідність процесів розчинення та обробки цукру;  для зберігання необхідна менша площа;  підвищує температуру кипіння продукта;  зменшує температуру замерзання, що запобігає кристалізації цукрози. 19
  • 20.  Кленовий сироп одержують із соку дерев цукрового клена який росте в Північній Америці і Канаді.  Сорговий сироп одержують із стебел цукрового сорго, висота якого 2-3м. Стебла містять до 85% соку з вмістом цукру 12-18%.  Левулезний ( фруктозний) сироп виробляють із топінамбура ( земляної груші) 20
  • 21. Цукрові спирти  Полілоли одержують:  шляхом гідрирування моносахаридів з допомогою каталізаторів;  ферментативним шляхом з дісахаридів;  шляхом повної чи часткової гідрогенізації продуктів з використанням високомальтозної патоки. 21
  • 22. Ксиліт Е967  Синоніми: ксилітол. Білий кристалічний порошок, без запаху, з солодким смаком, визиває відчуття холоду на язику. Суміш 60% ксиліта і 40% сорбіта завдяки синергізму має солодкість, що адекватна сахарозі.  Технологічні аспекти використання:  не бере участі у формуванні кольору поверхні виробів;  не бере участі у формуванні структури, як цукор;  дорожчий, за цукор у декілька разів. 22
  • 23. ПІДСОЛОДЖУВАЧІ  Інтенсивні підсолоджувачі – речовини нецукрової природи.  здешевлюється і спрощується технологія виробництва (вантажно-розвантажувальні, транспортні і складські операції);  в десятки разів знижується калорійність продуктів;  у поєднанні з фруктовими ароматизаторами і органічними кислотами солодкість інтенсивних підсолоджувачів посилюється і збагачується смак продукту;  у виробників з’являється можливість розширення асортименту;  в результаті зменшення частки вуглеводів у складі продуктів покращується їх біологічна стійкість при зберіганні. 23
  • 24. До підсолоджувачів пред’являються такі вимоги:  профіль солодкого смаку не повинен відрізнятись від профілю солодкості цукрози – чистий приємний солодкий смак, що проявляється без затримки і відчувається довго;  відсутність кольору і запаху;  фізіологічна нешкідливість (неконцерогенність, некарієсогенність);  не токсичність, повне виведення із організму;  добра розчинність у воді;  хімічна і термічна стійкість. 24
  • 25.  Одиницею вимірювання солодкості являється SES (sweetness equivalency of saccharose – солодкість еквівалентна цукрозі).  Солодкість цукрози прийнята за одиницю. Із більше ніж 150 відомих замінників цукрози біля 50 мають SES менше 1; біля 40 – солдші за цукрозу в 50 разів; близько 40 – від 50 – до 500 разів, більше 30 – солодші за цукрозу більш, ніж в 500 разів. 25
  • 26.  Дозування підсолоджувачів (П) розраховують виходячи із орієнтовного коефіцієнта солодкості, а потім уточнюють за результатами дегустації: Орієнтовний коефіцієнт солодкості – відносна величина, що показує у скільки разів менше слід брати підсолоджувала, ніж цукрози, для приготування розчинів, еквівалентного за солодкістю 9% розчину цукрози. 26 солодкостікоефіцієнтйорієнтовни-солодк. кг,, К язамінюєтьсщоцукрозикількістьС П − =
  • 27. НАТУРАЛЬНІ ПІДСОЛОДЖУВАЧІ  Стевіозид Е960  Монелін  Гліциризин Е958  Неогесперидин дігідрохалкон Е959  Міракулін  Тауматіт Е 957 27
  • 28. СИНТЕТИЧНІ ПІДСОЛОДЖУВАЧІ  Сахарин Е954  Аспартам Е951  Цикламати Е952  Ацесульфам калія Е950  Сукралоза Е955  Алітам Е 956 28
  • 29.