«Всім серцем любіть Україну свою» пам’яті героїв Крут присвячується

1. Шановні колеги,
продовжуємо роботу «Арістотелівського» семінару.
Зараз ми проведемо
Конференцію
на тему:
«Всім серцем любіть Україну свою»
пам’яті героїв Крут присвячується
Перед тим, як запропонувати вам виховний захід національно-патріотичного
спрямування, урок любові до України, однієї зі славних сторінок нашої історії,
хотілося б поділитися деякою інформацією про значення проведення пам’ятних
дат, подій, урочистостей через виховні заходи. На нас, вчителів, і особливо
істориків, якраз і покладається левова частка в їх організації і проведенні.
Починаючи з інформаційних листівок, які висвітлюють ту чи іншу подію
до уроків мужності, уроків пам’яті, урочистих лінійок, лінійок-реквієм,
конференцій, мітингів, зустрічей.
Дуже важливу і психологічно значущу роль у вихованні учнів відіграють
саме такі заходи як:
- Лінійки пам’яті «Слава партизанська»;
- Уроки мужності «Герої-ветерани – нам, юним, приклад»;
- Уроки-реквієм «Трагедія Бабиного Яру – сучасності набат»;
- Мітинги – «Ніхто не забутий – ніщо не забуто!..»,
- «Свято зі сльозами на очах…», «Ми вас пам’ятаємо!»...
- Це заходи, які проводяться біля меморіалу Слави, місця, яке вже саме
по собі психологічно впливає на свідомість кожного по-особливому.
- Лінійки пам’яті по вшануванню жертв Голодоморів, які проводиться в
холі школи, чи залі Державної символіки. Після офіційної частини
лінійки кожен учень може підійти до символічного столу життя, де горять
свічки пам’яті, і з’їсти шматочок короваю, який лежить на столі, як
вшанування тих, кому того шматочка хліба і не вистачило, щоб вижити.
Така, офіційно невимушена, обстановка заходу, місце проведення його,
спонукає дітей до зосередженості, сконцентрованості, до спокійного,
виваженого, усвідомлюючого сприйняття.
( демонстрація відео кліпу 1 )
І зараз учні 10 класу запропонують вам один з таких заходів, невеличку мить в
історії України, молодих юнаків, які проживши цю мить, назавжди увійшли в
історію українського народугероями,молоддю, яка своєю відданістю встала на
захист такої ж молодої, народжуваної Української Народної Республіки.
Нашому заходу передують слова епіграфа:
Тут юнь прекрасна і свята
Встелила землю в мить єдину.
( демонстрація відео кліпу 2 )

2. Учитель. Український поет Микола Щербак присвятив один із своїх віршів
трагічній події 29 січня 1918 року - бою під Крутами.
Інна Вихрить зима, встеляє землю снігом
Скрипить над шляхом сивий осокір.
Згасають зорі. Місяць вовчим слідом
Бреде в полях, вітрам наперекір!
У ніч таку, - її не позабути!-
Коли здригала й студеніла мгла,
Трисотня тихо облягала Крути,
Трисотня в шанцях грізно залягла!...
Над Бахмачем курів кривавий обрій,
Доносивсь гуркіт, віяло димком.
І в цій хвилині, довгій і недобрій.
Здавалось, вічність маяла крилом…
А коли ранок прошкуляв полями
І стрінувся із сонцем в далині,
Неначе грім, регочучи в нестямі,
Ударив бій!... Як у гарячім сні.
Учитель. З відновленням історичної справедливості 24 серпня 1991 року,
український народ за багато століть став справжнім господарем своєї долі. В
його історичній пам’яті посіли чільне місце і герої Крут. Саме тому наша
конференція «Всім серцем любіть Україну свою» присвячена подіям, які
сталися 98 років тому. Сьогодні ми спробуємо дати об’єктивну оцінку бою
під Крутами, аналізуючи його не однобічно, як це робилося в радянські часи,
а на основі різноманітних історичних джерел. Визначимо, яке значення мав
подвиг героїв для збереження національної та державної незалежності,
вшануємо пам’ять тих, хто віддав своє квітуче життя в ім’я вільної
незалежної України.
Для цього ми використаємо матеріали дослідників, істориків,
письменників, очевидців тих подій, які виклали своє бачення трагічного бою
юнаків у своїх мемуарах, спогадах, віршах.
Малиця Крути… Це невеличка залізнична станція між Бахмачем і Ніжином.
29 січня 1918 року стала ареною героїчної боротьби сотні Першої Військової
школи імені Богдана Хмельницького та підрозділу Помічного Студентського
куреня проти переважаючих російських військ під командуванням Єгорова,
що наступали на Київ. Фінал бою був трагічний, але ціною власного життя
захисники Крут затримали наступ більшовиків на Київ, що дало змогу
укласти Центральній Раді угоду у Брест-Литовську з країнами Центрального
Союзу.

3. Гарань Цей бій багато українських дослідників справедливо вважають
початком боротьбизаукраїнськудержавність. Сучасний історик Гунчак пише:
«Однією з трагічних сторінок в історії змагань українців за самостійне
існування, став бій поблизу станції Крути. Близько 300 захисників Вітчизни
полягли смертю хоробрих. Отак краща українська молодь платила власною
кров’ю за нерішучість своїх батьків».
Інна Улас Самчук із свого політичного есе«Крути».
Українська молодь, яка 28 січня 1918 року з піснями виїхала зі столиці
України під станцію Крути, щоб там умерти, була першою молоддю світу, що
одверто, беззастережно ірішуче стала до боротьбиз Північною навалою…її
ідеал був - своя державність, своє суверенне життя, своя духовність.
Віка Вона йшла в бій з піснею «Ще не вмерла Україна», одначе в звуках цієї
пісні звучав також один момент, який стане зрозумілим пізніше… мотив
молодого, амбітного й гордого народу, який був глибоко переконаний, що
тільки суверенність на землях предків дасть повну і тривку запоруку…
Влада … і не вина цієї молоді, що світ так злегковажив великим шляхетним
поривом Української держави, і коли вже конечно дошукуватися якоїсь вини,
то вона була хіба що в тому, що та молодь, як і цілий народ, не були
підготовлені до взятого на себе завдання.
Яна Це був порив душі і серця, зов національного інстинкту. Це було
непереможне хотіння, хай проти логіки, проти всіх сил світу вписати на
сторінках історії щось таке, що в прийдучому дасть зачінну точку для нової
організованої боротьби.
Малиця Довідки із свідчень істориків радянського періоду свідчать про
необ’єктивність висвітлення тих подій. І справа не лише в методології, а
безпосередньов поданні фактів. «Розгромили тут війська Центральної Ради»…
Хоча у бою під Крутами билися кілька сот необстріляних, нашвидку навчених
військовій справі юнкерів, студентів та гімназистів і зо два десятки старшин.
Руденко З часу проголошення незалежності України у 1991 році, ситуація в
історіографії відносно бою під Крутами майже не змінилась. Другий том курсу
лекцій «Історія України», за редакцією Л.Мельника тому підтвердження. Лише
Ю.Кондуфор у списках рекомендованої літератури називає в основному
історичні джерела радянського періоду, і робить наголос:

4. Яна … «Останнім часом історики і публіцисти піддають конкретному аналізу
цю найбільш значущу героїчну подію ХХ століття. Сьогодні відкриваються
архіви, стають відомими широкому колу читачів та науковому загалу вилучені
з наукового обігу праці зарубіжних радянологів, повертаються на бібліотечні
полиці дослідження й мемуари безпідставно репресованих вчених, політичних
діячів, а також відвертих противників революції. Це здоровий і плідний процес,
який має сприяти визначенню дійсного характеру подій, що передували
революції, ходу самого процесуреволюційного творіння, участі в ньому партій,
організацій, окремих осіб-героїв і антигероїв тих буремних часів».
Влада То скільки ж насправді юнаків боролося за незалежність України
під Крутами, як зрозуміти? Гортаючи документи істориків-дослідників, на цю
тему немає одностайності. 250 чи 300 юнаків? Це Помічний студентський
курінь разом з сотнею гайдамаків чи юнкери Першої Київської юнацької
військової школи імені Богдана Хмельницького, які становили основну ударну
силу?..
Інна В статті «Про крутянські фальші» підполковник армії УНР
М.Битинський пише: «Увесь тягар бою винесли на собі юнаки військової
школи імені Богдана Хмельницького, і саме серед них було найбільше
кривавих жертв побитими й пораненими». При бойовомувідворотіз фронтової
лінії оборони сотня (студентського куреня), що була на позиції, відійшла в
порядку до ешелонів, які стояли на колії до Києва. Лише одна рота – 27
студентів – збилися вночі з дороги і заблукала на станцію, що була зайнята
більшовиками, і впала під багнетами».
Віка Правдиво відтворює хід подій під Крутами та причини загибелі
учасників колишній командир Студентського куреня Аверкій Гончаренко у
своїх спогадах «Бій під Крутами».
«Обставини, що змусили нас до бою, такі. По оголошенні Українською
Центральною Радою ІУ Універсалу Україна стала самостійною державою і
вела мирні переговори з центральними державами у Бресті, з якими вела
переговори і Росія більшовицька. Троцький, голова більшовицької делегації,
виступив перед цими державами від імені ще не існуючої – радянської
України, запевняючи представників центральних держав, ніби Центральна
Рада та її Уряд уже не існують. Тому задача більшовиків була як
найшвидше захопити Київ.
Гарань Найкоротшою дорогою до Києва з Півночі ідуть залізничні шляхи
на Бахмач. На оборону цього надзвичайно важливого залізничного вузла
командуючий військами отаман Капкан і вислав «Першу, імені гетьмана
Богдана Хмельницького, Юнацьку Військову школу». В складі якої було 4
сотні(по 150 юнаків), 18 кулеметів і 20 старшин.

5. Булгака Незважаючи на те, що Україна ще не пала, я (Отаман Капкан),
ведучи розмову по прямому дроту з Муравйовим, командувачем радянською
армією, здивувався такої його вимозі у вигляді наказу: «Приготовиться к
встрече победоносной Красной Армии, приготовить обед. Заблуждения
юнкеров прощаю, а офицеров всё равно расстреляю». Але після розпочатого
наступу вранці 29 січня петроградських, московських, червоногвардійців та
матросів Балтійського флоту, протягом п’яти годин українські підрозділи
мужньо стримували атаки ворога.
Руденко Хочу додати. Так описує кульмінаційний момент бою М.Михайлик.
«Мені видно було тут густі лави матросів, що пішли в наступ. Застрекотіли
скоростріли, рушниці. Видно було, як падали на снігу чорні постаті матросів,
але вони просувалися все ближче і ближче. У нас було теж багато поранених, і
сотня відходила до окопів, де вже були розміщені до бою всі наші сили і чекали
з напруженням рішучого моменту.
Булгака А він вже наближався.
Густі лави сірих і чорних постатей ішли у весь зріст. З окопів
застрекотіло сорок наших скорострілів і рушниці трьох сотень юнаків
Студентського куреня. Падали чорні постаті, за ними йшли нові, знову падали і
знову йшли одні за другими чорні і сірі лави.
Яна Наші окопи, станція і потяги засипалися ворожими кулями, але міцно
трималися наші хлопці. Невистачало набоїв. Посилали по набої до потягів,
вистрілювали і знову посилали. Але грізні звістки: «Немає набоїв», «Псуються
скоростріли», - пролетіли по окопах,- а тут чорні постаті знялися, крики «ура» і
все перемішалося.
Інна Стріляли один одного. Обливалися кров’ю багнети. Падали скошені
воїни… Вороги - перемогли. Почався швидкий відступ до потягів, а вороги з
криком «ура» кинулися до станції, яку охороняло50 студентів, тих, що не вміли
ще стріляти…
Вечоріло, коли вояки зібрались до потягів і з двома вагонами
поранених рушили під вогнем ворога на Київ.
Учитель Ось як про цей смертельний бій говорить поет Микола Щербак.

6. Гарань Земля стогнала, корчилась від болю,
І сніг чорнів від сажі і від ран…
Вогонь! Вогонь!.. Немов табун по полю,
Хрипить орда – лютує Чингісхан!..
Та триста куль, як блискавка летіли,
Неначе знов піднявся Святослав
І кидав жаром смертоносні стріли,
І печеніга згубою долав!..
Вогонь! Вогонь!.. – палав порив залізний,
І курінний Омельченко в бою
Метавсь, як тур, віддавши для вітчизни,
Своє життя і молодість свою!..
… Зловісна ніч – її не позабути! –
Пливла над полем, студеніла мгла…
Лягла трисотня у бою за Крути,
За Україну у снігах лягла!..
Малиця Запеклий характер бою підтверджують у своїх спогадах відомі
радянськівоєначальники Антонов-Овсієнко, Єгоров, воякиЧервоного козацтва
Дубинський, Шевчук, червоногвардійці з Петрограда Балашов, Макаров та
інші.
Булгака Скориставшись значною перевагою в чисельності, наступаючі
більшовицькі війська, зім’яли оборону й почали оточувати українські частини.
Розуміючи безвихідь свого становища та не бажаючи здаватися в полон, бійці
Студентського куреня пішли в багнетну атаку і майже всі полягли. 27 студентів
були захоплені в полон. Перед стратою гімназист Піпський почав співати гімн
«Ще не вмерла Україна», який підхопили всі засуджені на смерть.
Влада Яке значення для становлення нашої незалежної держави мали
розглянуті події?
Віка З військової точки зору бій під Крутами був спланований невдало і
закінчився поразкою.
Яна Дивує відсутність регулярних військ та військ Центральної Ради.
Інна Але цей бій виявив водночас отой «святий порив» української
молоді, її готовність жертвувати життям в ім’я незалежності України.

7. Малиця Понад дві тисячі років тому в ущелині під Фермопілами 300
спартанців на чолі з царем Леонідом полягли, стримуючи багатотисячне
військо персів, і навічно вкрили себе славою.
Таку саму героїчнусмерть прийняли й українські юнаки під Крутами
і заслужили вічної слави.
Подвиг їх тим значущіший, що на відміну від спартанців, їх у бій
вели не вожді, а лише любов до рідної землі, до рідного народу.
Віка Україна в кінці 1917 на початку 1918 років вся кипіла і бурлила.
Цілком вільно і зовсім поряд проявлялись і високі людські громадянські
чесноти і низька людська підлість.
Саме в такий момент мабуть і відбувся бій під Крутами. На брамі
Української волі і Державності постала наша українська молодь.
І герої Крут склали цей іспит. У них було велике бажання жити,
жити у своїй щойно посталій Державі,- і вони свідомо йшли на смерть за
Батьківщину і ніхто не просив пощади.
Яна 29 січня в національному календарі – це день жалоби. Але, як писав
Володимир Яків, « Крути не є святом поминок, а тільки кожночасним
джерелом натхнення свіжих лав нації».
Інна 17 березня 1918 року до столиці України прибула Центральна Рада. І
тільки тоді тіла 27 юнаків які загинули в бою під Крутами, були перевезені до
Києва і поховані на Аскольдовій горі. Під час служби Божої на могилі співав
студентський хор. Траурну жалобну промову проголосив Михайло
Грушевський. А молодий поет Павло Тичина гаряче відгукнувся про цю подію
віршем «Пам’яті тридцяти».
Влада На Аскольдовій могилі поховали їх-
Тридцять мучнів українців, славних, молодих…
На Аскольдовій могилі український цвіт! –
По кривавій по дорозі нам іти у світ.
На кого посміла знятись зрадника рука? –
Квітне сонце, грає вітер і Дніпро – ріка…
На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! –
Понад все вони любили свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті з славою святих.
На Аскольдовій могилі поховали їх.
Малиця - Сьогодні, вже в незалежній Україні, студенти військового ліцею
імені Героїв Крут зі Львова на станції Крути звели на місці бою земляний
пагорб Слави, на якому височить Хрест. І ідуть кожного року сюди громадяни
України вшанувати своїх героїв, і прочитати на меморіальній дошці напис:
«Тут береже Україна вічний сон молодих своїх синів, які загинули героїчною
смертю в боротьбі за її волю під Крутами 29 січня 1918 року».

8. Учитель Сьогодні, всім нам конче необхідно згадувати про подвиг героїв
Крут. Хай буде він уроком любові до України, утвердженням національної
свідомості. Адже, як сказав Павло Тичина про подвиг крутянців, «Понад все
вони любили свій коханий край». Любили й підтвердили цю любов, віддавши в
її ім’я своєквітуче життя і від незалежної України, всіх нас, вони варті гідного
вшанування.
( Вшануймо їх хвилиною мовчання)
Яна - Ми повинні їх пам’ятати завжди.
Віка - Пам’ятати і виконувати їх заповіт – любити Україну.
Влада - Пам’ять про них повинна стати взірцем для майбутніх поколінь.
Інна - Взоруй же, наша молоде, на своїх попередників з-під Крут і завжди у
своїх починаннях пам’ятай, що найсвятішим для нас було, є і буде Україна!
Малиця Любіть Україну, козацькі сини,
Вона в нас, як мати, єдина.
Любіть Україну, шануйте її,
І з вами вона не загине.
Яна Любіть Україну, вона в нас одна,
Другої нема і не буде.
Любіть Україну, як матір, щодня,
Тоді вона й вас не забуде.
Влада Любіть Україну, як матір свою,
Як рідну, кохану дитину.
Любіть Україну, благаю, молю,
Як першу любов і єдину.
Віка Любіть Україну, всім серцем любіть
Священную Русь-Україну.
Як предки великі її бороніть,
Кохайте її до загину.
Гарань Любіть Україну, як вірні сини,
Віддати життя їй готові,
Як юні сини, що життя віддали
Під Крутами всі, як герої…
Інна Клянемося вірно Вкраїну любить,
Як сонце, і вітер, і води,
І всіх пам’ятати героїв своїх,
Віддавших життя за свободу!
( Всі учасники виконують фінальну пісню «Заспіваймо за Україну»)
На цьому конференція «Всім серцем любіть Україну свою» завершується.
Дякуємо всім учасникам конференції за участь у її роботі. Бажаємо подальших
творчих успіхів і натхнення у досягненні поставленої мети.
До нових зустрічей.