1. (віртуальна книжкова виставка до
100-річчя бою під Крутами)
Міністерство культури України
Національна бібліотека України для дітей
Художник М. Бiдняк
2. Студенти на ст. Крути незадовго до бою
– читай в мережі Інтернет
Офіційно День пам’яті Героїв Крут Україна
відзначає з 2007 року згідно з
Указом Президента України «Про вшанування
пам’яті Героїв Крут» від 15.01.2007 №
15/2007.
Оголошення-заклик студентів Українського
народного університету про вступ до
студентського куреня Січових Стрільців
(04.01.1918 р.)
Бій під Крутами – символ героїзму української молоді. Тоді проти переважаючих сил ворога
виступили курсанти юнацької школи, студенти і гімназисти. До зовсім юних, але нескорених
захисників своєї Батьківщини, приєдналося близько 80 добровольців з підрозділів місцевого
Вільного козацтва з м. Ніжина.
4. Учасники бою під Крутами
«За волю України. Полеглим
синам в борні під Крутами» –
плакат 1918 р.
Звіт чекістів про кількість розстріляних
студентів під Крутами
5. Схема бою
Крутянська пісня
Спом'янімо в пісні славу Крутів,
Найсвятіше з наших бойовищ!
Крути, Крути! Смолоскип в майбутнє, –
Підіймімо наші душі ввиш!
Крути, Крути! Це за Батьківщину
Стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути, Крути! Мужньо, воєдино
Прямувати в найсвятішу ціль.
Крути, Крути! Час розплати близько,
Вже червоний ворог кари жде.
Крути, Крути! Вічне бойовисько
За майбутній, за світліший день.
Крути, Крути! Мужність і посвята,
Вірність, що міцніша понад смерть.
Крути, Крути! Горда і завзята
Кличе пісня і веде вперед!
Богдан-Ігор Антонич
6. Інформація газети «Нова Рада». 19 березня 1918 р.
Пам’яті тридцяти
«На Аскольдовій Могилі
Поховали їх…
Тридцять мучнів-українців,
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт!..
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ…»
Павло Тичина
Пам'ятне місце перепоховання вояків
студентського куреня, загиблих під
ст. Крути
7. Адреса: Чернігівська обл., Борзнянський
район, Печівська сільська рада, село
Пам’ятне, вул. Героїв Крут, 38
8. Героїка трагедії Крут / упоряд. В. Сергійчук. —
Київ : Україна, 2008. — 462 с. : іл.
Крути
Над Крутами круки,
під круками Крути.
Зійшлося юнацтво,
щоб волю здобути.
Сніги зледінілі
і темінь іскриста.
За Крутами в скруту
зійшлося їх триста…
Богдан Стельмах
До книги увійшли спогади учасників бою під Крутами, роздуми
сучасників, поетичні та публіцистичні твори тощо. Видання, матеріали якого
подаються, як правило в оригіналі, друковане раніше тільки в еміграції й не скрізь
містить повні імена авторів.
Про цей подвиг та його значення для української історичної пам’яті можна дізнатися з
книжок, представлених у фонді Національної бібліотеки України для дітей, та ресурсів
мережі Інтернет.
9. Крути : зб. у пам'ять героїв Крут / упоряд. О. і Н. Зінкевичі ; худож.
оформ. У. Мельникової. — Київ : Смолоскип, 2008. — 419 с.
До книги увійшли спогади учасників студентського бою під Крутами, яким
вдалося вижити, а також роздуми, поетичні та публіцистичні твори, сценарії про ці
події. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань, публікуються
в Україні вперше.
«Життя можливе тому, що люди існують завдяки
безумству, сказав відомий філософ Ґабріель Бруне. Таким
безумством жило триста студентів — воїнів Студентської
сотні Січових Стрільців, кадетів Першої Української
юнацької (юнкерської) школи ім. Б. Хмельницького, учнів і
гімназистів, які загинули під Крутами. Бо чи не безумство
іти на певну смерть свідомо, знаючи наперед, що
перемогти набагато чисельнішого ворога неможливо? Але
хіба це не безумство вмирати, щоб врятувати честь свого
народу і бути прикладом для тих, хто приходитиме
десятки й сотні років після них?».
Осип Зінкевич,
літературознавець, видавець
10. Крути: проблеми державотворення – від доби Української революції
1917-1921 років до сьогодення : матеріали Всеукр. наук. конф., Крути, 29
січ. 2009 р. / Чернігівська обласна організація Всеукраїнського товариства
«Просвіта» ; Ніжинська міськрайонна благодійна організація «Благодійний
фонд «Ніжен». — Чернігів ; Ніжин : Сіверянщина, 2011. — 133 с.
«…на цьому невеликому трикутнику ніжинської,
борзнянської і бахмацької землі ми відчуваємо подих
Гетьманської доби, героїв Крут і відлуння пророчих слів
Пантелеймона Куліша: «Зовсім інша була б річ, якби ми
єдиним серцем, єдиним розумом трудилися над
пробудженням національної свідомості українців».
Тож давайте не шкодувати знань і сил та будьмо гідними
послідовниками героїв революції 1917-1921 років у прагненні
бачити вільною, незалежною, багатою і красивою нашу
Україну».
Микола Бутко,
почесний член громади с. Крути, професор
У збірнику представлені статті, в яких дослідники проаналізували феномен
подвигу героїв Крут у контексті української революції 1917-1921 років і на тлі сучасної
української історії.
11. Крути. Січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження,
кіносценарії / Історико-культурологічне товариство «Герої Крут» ;
упоряд. Я. Гаврилюк. — Київ : Просвіта, 2008. — 839 с.
Збірник документів і матеріалів, що пов’язані з добою Української
революції 1917-1921 років і, найважливіше, – героїчним боєм під Крутами в час
Першої більшовицько-української війни, якнайширше висвітлює важливу тему
української історії XX століття.
«У кожного народу є події, що обростають легендами, стають
темами медитацій, літературних сюжетів, поезії.
Пропонований збірник щедро подає їх на тему Крут. Не все тут
рівноцінне , - читачеві мають стати в пригоді зрілість
громадянського почуття й естетичний смак.
Але слушно сказав свого часу Євген Маланюк:
«…Народ, творячи з якоїсь події легенду – а Крути, без
сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації,
знає, що він робить.
Народна мудрість і національний геній – ця найвища земна
справедливість, – творячи свої легенди і міти, цебто підносячи
дану історичну подію до височин надісторичних, ніколи – щодо
вибору тієї події – не помиляються.
Не помилилися вони й у випадку Крут».
Іван Дзюба,
літературознавець, громадський діяч
12. Сорока Ю. Бій під Крутами / Ю. Сорока. — Київ : Золоті ворота,
2013. — 120 c.
У книзі зібрані різноманітні інформаційні джерела, спогади очевидців і
судження істориків, які стосуються подій, що відбулися 29 січня 1918 року на
відтинку залізничного шляху між Ніжином і Бахмачем, у районі нікому невідомої
станції Крути.
«Така вже історична доля України, що вона, починаючи від
славних запорожців, які гострими козацькими тиблями завзято
боронили рідний край від напасників, аж до останнього часу в
боротьбі добуває своє право на волю і незалежність. Така її
доля… Але щастя її в тому, думалось мені, що ніколи не
переводились на Україні вірні сини-лицарі, які в найтяжчі часи
безправ'я та рабства високо держали прапор визволення, не
спиняючись навіть перед тим, щоб життя віддати за матір-Україну.
Ми були часткою тих вірних синів, і тому ми поїхали.
Такі думки снувались у мене по дорозі до Бахмача.
В усіх січовиків був бадьорий настрій, усвідомлення того, що
рішили – робити, і тверда віра у перемогу, оскільки наша спаяність
і однодушність давала до цього запоруку».
Іван Шарий,
учасник бою під Крутами
13. Збірник вміщує матеріали наукових читань, що
відбулися 24 січня 2008 року у м. Ніжині. Статті присвячено
проголошенню незалежності Української Народної
Республіки, битві під Крутами та іншим подіям української
революції 1917-1921 років.
Українська революція 1917-1921 рр. Подвиг героїв Крут : матеріали
наук. читань (24 січня 2008 р.) / Український інститут національної
пам'яті, Інститут історії України, Ніжинський державний університет ;
відп. ред. В. Ф. Верстюк. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2008.
— 173 с.
*пря – спір, змагання; боротьба, бій, борня.
**за аналогією з 300 загиблими спартанцями під Фермопілами, стали писати про «300 полеглих» під Крутами.
***
Їх було триста – юнь орлина –
Їх триста встали всі на прю*
За волю й щастя України,
І триста їх честь в битву кине,
І триста їх отам загине,
Під Крутами в страшнім бою.
29.01.1990 р.
«Фермопіли»** Віктор Рафальський
14. Куць М. М. Крути : поема, поезії, переклади / М. М. Куць. — Київ :
Видавництво Харитоненка, 2004. — 320 с.
«…Всієї молоді в нас неминуче
цей стане день і будуть сюди йти
поплакати і помолитись учні,
й на вірність Україні присягти.
Коли же змиє з пам’яті всіх сущих
обличчя рідні річка-забуття,
то пам’ятатиме світ невмирущий,
хто тут лежить, й за що віддав життя.
Минуть роки, десятки літ, століття,
а пам’ять про героїв-юнаків
не тільки українцям в лихоліття –
світитиме усім впродовж віків…»
…На жаль, ціну велику запросили
загарбники в різні тій за обох.
Які ж нерівні тут зійшлися сили!
Чому не зменшив боргу добрий Бог?
З життям розсталось дуже вже багато.
Аж ще темніше стало угорі,
мов пусткою десь почорніли хати,
та почорніли з горя матері…
Аскольдова могила
Художні твори, що увічнили події
15. Рябий М. О. Ще не вмерла Україна : роман / М. О. Рябий. — Київ
: Український письменник, 1994. — 286 с.
«Раптом з боку Києва дмухнув одчайдушний вітер, прудко побіг
поперек лави червоних козаків, здійняв порошу, і з тієї пороші
постали прозорі рухливі тіні, здалося – то душі наших матерів, котрі
серцем відчули погибель нашу, перелинули сюди, на оце поле, і ось ті
душі міцно взялися за руки, аби живим ланцюгом зупинити яничарську
кінну лаву, не допустити ще одного братовбивства, од спогаду про яке
збожеволіє колись не один яничар, і саме цієї миті хтось неподалік
розпачливо закричав: «Зра-да-а!.. Хлоп-ці, потяг відходить!..
Старшина покидає нас!.. Зра-да-а!..».
«…Били, на лихо, прицільно, і я, начепивши червонохресну торбу брата милосердного, переповзав од
шанцю до шанцю, туди, звідкіль слідом за вибухом по-заячому лементіли молоді голоси, перебинтовував
покалічених, а вбитим стулював засклені жахом чи подивом очі. Мертві юнацькі обличчя на білому снігу
ставали наївно дитячими, ніби смерть здіймала з них маски напускної мужності, і юнаки-воїни вже
нагадували запазушних немовлят з посивілими личками…».
Події, що сталися в січні 1918 р. під невеличкою залізничною станцією, круто
переінакшили долю мільйонів українців, серед них, зокрема і видатного письменника, першого
українського прем’єр-міністра В. Винниченка, і колишнього фронтовика, студента Київського
університету Андріана Земледуха – літературних героїв твору.
Берестейська мирна угода, крах Української Центральної Ради, проголошення
гетьманату, повстання проти Павла Скоропадського, тріумфальний в’їзд Директорії на чолі з
Винниченком до Києва, столиці УНР – усі ці події яскраво постають зі сторінок роману.
Художні твори, що увічнили події
16. Збаразький С. Крути [Електронний ресурс] : у 40-річчя Великого Чину
29-го січня – 29-го січня 1958. — Мюнхен ; Нью-Йорк : Шлях молоді,
1958. — 104 с. — Режим доступу:
http://kruty.org.ua/images/stories/1958_Kruty_Zbarz'koho.pdf.
Крутянська подія [Електронний ресурс] / упоряд. В.
Зарицький. — Чікаго : [Літографія і друкарня Вол.
Бернацького], 1972. — 58 с. — Режим доступу:
http://kruty.org.ua/images/1972_Krutyanska_podiya.pdf.
Бій під Крутами в національній пам'яті [Електронний ресурс] : зб.
док. і матеріалів / упоряд.: О. М. Любовець та ін. — Київ : ДП НВЦ
«Пріоритети», 2013. — 288 с. — Режим доступу:
http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/userupload/kruty_zbirnyk_201
3.pdf.
Крути [Електронний ресурс] : 29 січня 1918 р. / упоряд. О. Бойко. — Київ :
Видавництво імені Олени Теліги, 2007. — 96 с. — Режим доступу:
http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_Kruty/e_dzherela_Kruty.pdf.
Збірники містять архівні документи, свідчення учасників бою та військових
діячів часів Української революції, фотодокументи.
17. Крути. Молода Кров
(документальний фільм з серії «Україна: забута
історія», проект телеканал у «Мега»)
Герої України. Крути. Перша Незалежність
(документальний фільм Національної
телекомпанії України,
режисер С. Потапчук, 2014 р.)
Справа №... Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки
(передача телеканалу «Миколаїв»)
День незалежності. Григорій Піпський
(спецпроект телеканалу СТБ)
Крути: як відрізнити історичну правду від міфу
(документальний фільм у рамках авторської історичної
програми А. Охримовича «Машина часу», 5 канал)
18. Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами
«…Минуть роки, десятки років, століття, – пам’ять про юнаків-
героїв не згине вовік. Вона світитиме не тільки українцям – всім
обраним Богом людям, що покладають життя своє во ім’я брата
свого…
…Будьте ж певні, дорогі, незабутні герої, – ваша смерть не
згинула марно. Чуєте?! Вона живе і житиме довіку – вільна,
самостійна Україна».
Людмила Старицька-Черняхівська,
українська письменниця