Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

«Волі народної дзвін» (до Дня пам’яті Героїв Крут)

154 views

Published on

віртуальна інформ.виставка

Published in: Education
  • Be the first to comment

«Волі народної дзвін» (до Дня пам’яті Героїв Крут)

  1. 1. Ще юнаки, ще майже діти, А навкруги і смерть, і кров. "На порох стерти, перебити!" — Іде на Київ Муравйов. Полків його не зупинити, Та рано тішаться кати: Коли стають до зброї діти, Народ цей — не перемогти! Віртуальна інформаційна виставка НБ СНУ ім. В.Даля, 2018
  2. 2. Сто років тому близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. Бій на залізничній станції «Крути» тривав понад шість годин. Затримка просування армії Муравйова дала можливість укласти Берестейський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності. 1918 - 2018 "Бій під Крутами" картина Леоніда Перфецького Цьогоріч минає сто років від моменту битви під Крутами. Битви, яка стала символом незламності, сили духу й справжнього патріотизму. Битви, яка надихає українських воїнів на перемоги.
  3. 3. «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. У довгій, тисячолітній історії українського народу є багато героїчних та трагічних сторінок. Одна з них – Крути. Крутянський бій, як мабуть жоден інший епізод Української революції, породив колосальну кількість міфів, легенд, домислів різного спрямування. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Відсутність достовірних свідчень і документів викликала багато запитань і різноманітних тлумачень перебігу тих трагічних подій. До сьогоднішнього дня, власне, історична і воєнно-історична складові крутянського бою не вичерпані з наукової точки зору і потребують продовження досліджень. Загони революційних військ з Росії на початку грудня 1917 р. вторглися на територію УНР. Під їх прикриттям нечисленні місцеві більшовики за вказівкою з Петрограду нашвидкуруч провели у Харкові так званий Перший всеукраїнський з’їзд рад, проголосили радянську владу та створили уряд — Народний секретаріат. «Боротьбою з контрреволюцією на півдні Росії» керував нарком В. Антонов-Овсієнко. Протягом місяця більшовики встановили радянську владу на Лівобережжі — у Харківській, Катеринославській і Полтавській губерніях. На черзі був Київ. Це була дивна, «ешелонна війна», яка велася, головним чином, вздовж залізничних колій. Червоні війська наступали на Київ двома групами по залізницях Харків–Полтава–Київ та Курськ–Бахмач–Київ. Дисципліна у війську була низькою, в загонах панували грабежі й дезертирство. Член Народного секретаріату Г. Лапчинський свідчив: «…Вояки уособлювали химерно вбраних, абсолютно недисциплінованих людей, обвішаних різноманітною зброєю, рушницями, шаблюками, револьверами всіх систем і бомбами. Боєздатність цієї армії для мене була й дотепер зостається дуже сумнівною. Але вона успішно просувалася вперед, бо ворог був цілковито деморалізований». І це дійсно було так. Українізовані частини, як і вся стара армія, були небоєздатні. Фатальним політичним прорахунком керівництва Центральної Ради була відмова від творення власних збройних сил. Розуміння цього прийшло надто пізно. Військові сили УНР у Києві становили до 20 тис. вояків, але боєздатних серед них було небагато. Деморалізовані і втомлені,
  4. 4. воювати вони йшли неохоче, і навіть проголошення у ІV Універсалі державної незалежності УНР не піднесло бойового духу армії. Частина українських формувань оголосила нейтралітет і не брала участі у боротьбі. В критичний момент опорою української влади стали загони Вільного козацтва, Гайдамацький кіш Слобідської України С. Петлюри і Галицький курінь українських Січових Стрільців Є. Коновальця. Похмурим ранком 29 січня близько 9-ї години почався бій. За свідченням очевидців, «червоні розпочали свій наступ в замкнутих колонах; виглядало так, ніби йшли на парад, занедбаючи найпримітивніші засоби безпеки». Перші атаки червоногвардійців і матросів відбили юнкери, які діяли на правому фланзі під прикриттям насипу. Обороні допомагав бронепоїзд під командою сотника С. Лощенка, що виїздив у тил наступаючому ворогові і влучно стріляв з гармати. Студенти згадували у спогадах хороброго «старшину у синє-жовтому кашкеті». Втрачаючи вбитих і поранених, більшовицькі лави уперто просувалися вперед. Їх гарматна батарея, що до часу стріляла не досить вдало, згодом зосередила вогонь по станції. Це спонукало командування відвести ешелон за 2-3 версти від станції у напрямку до Києва. Бій тривав кілька годин, українські війська несли втрати, закінчувалися набої, на холоді почали виходити з ладу кулемети.
  5. 5. …Земля дрижала. Схід вогнем горів. Сурмили сурми. Гримали гармати. А в їх очах, вогнистих та завзятих, Палав святий, благословенний гнів. Ішли, де більшість снігових полів. Де смерть взялася з вітром танцювати. Свистали кулі… Рвалися гармати, І — постаті майнули в вир вогнів. І погоріло… Порохом зайшло… Під натиском переважаючих сил ворога сотник Гончаренко віддав наказ відходити до ешелону. Команда була передана зв’язковими. Юнкери відступали під прикриттям насипу, попереду і позаду студентів була відкрита місцевість. Сотник Омельченко спробував спочатку відігнати ворога багнетною атакою, але під час її був смертельно поранений. Допомогли сили з резерву, які не дали можливості оточити та знищити студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відступало до ешелону. Поранених було так багато, що для них довелося виділити ще один вагон. Нарешті близько 17-ї години зібрались усі підрозділи, не вистачало лише чоти студентів, яка стояла найближче до станції. Їх чекали, посилали розвідку, але марно. Відступаючи, вони вийшли прямо на станцію Крути та потрапили у полон. Можливо, вони не знали, що станція вже зайнята, можливо — заблукали у темряві. Про те, що бій під Крутами був запеклим і кровопролитним, є свідчення М. Муравйова, В. Антонова-Овсієнка, радянського військового історика М. Какуріна та інших, хто стверджував, що просування більшовицьких військ на Київ затрималося на кілька днів. За деякими даними, їхні втрати під Крутами становили до 300 загиблих. Більшовики були приголомшені таким відчайдушним опором необстріляної молоді і жорстоко помстилися їй. Більшовицький командувач П. Єгоров, коли дізнався про втрати свого війська, наказав розстріляти полонених. 27 студентів та гімназистів були розстріляні на дворі станції Крути.
  6. 6. Розстріл полонених студентів став резонансною подією. Ганебну розправу над полоненими засуджували навіть працівники штабу П. Єгорова, які з обуренням згадували, що серед розстріляних були сімнадцятирічні гімназисти. Крути явили приклад брутального порушення норм моралі і права, сваволі та знецінення людського життя. Загальні втрати українців у бою під Крутами становили близько 250 чоловік (вбитих, поранених, полонених, зниклих без вісти). Найбільшими з них були втрати студентської сотні: 27 розстріляних, 10–12 вбитих у бою, 35–40 поранених. На полі бою загинуло 10 старшин. Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами залишилася в історії України символом патріотизму і жертовності у боротьбі за її свободу. За рішенням Центральної Ради 19 березня 1918 р. тіла 27 розстріляних студентів були перевезені до Києва та урочисто поховані на Аскольдовій могилі.
  7. 7. Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти» (вважа, що став першим поетичним твором на тему бою, оприлюдненим у тогочасній українській пресі:
  8. 8. В 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник. Пам’ятник героям Крут
  9. 9. Імена Героїв Крут українці зобов'язані назавжди закарбувати в своїх серцях та в пам'яті.УЧАСНИКИ БОЮ ПІД КРУТАМИ Ці імена Героїв Крут українці зобов'язані назавжди закарбувати в своїх серцях та в своїй пам'яті. Вони боролися, щоб ми перемогли.
  10. 10. Крутянський бій вже давно є символом. Про нього написані вірші та оповідання, знято фільм. Видання, присвячені бою під Крутами: Героїка трагедії Крут. — К.: ПП Сергійчук М. І., 2008. — 488 с. У спогадах учасників студентського бою під Крутами 29 січня 1918 року, роздумах сучасників, поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних і військових подій осмислюється героїка подвигу юнаків в ім'я України. Крути. Січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Історико-культурологічне товариство "Герої Крут" ; упоряд. Я. Гаврилюк. - К. : Просвіта, 2008. - 840 с. Адресується дослідникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям шкіл, студентам, широкому колу читачів.
  11. 11. Мазепа І. П. Україна в огні й бурі революції. 1917-1921. Ч.І. Центральна Рада - Гетьманщина - Директорія. Ч.ІІ. Кам'янецька доба. - Дніпропетровськ: Січ, 2001. - 415 с. Крути: збірка у пам’ять героїв Крут / упоряд. Зінкевич О., Зінкевич Н. – К.: Смолоскип, 2008. – 422 с. До збірки увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні документи та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед – публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги – спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань, публікуються в Україні вперше.
  12. 12. У збірнику подано спогади учасників бою під Крутами, статті і виступи присвячені осмисленняю цього подвигу, зокрема, М.Грушевського, Д.Дорошенка, С.Єфремова, Є.Маланюка, Л.Старицької- Черняхівської, а також художні твори, поезії. Джерела і література: 1. Бій під Крутами в національній пам’яті: збірник документів і матеріалів / упоряд.: О. М. Любовець (керівник); О. М. Березовський, С. В. Бутко . – К.: Пріоритети, 2013. – 288 с. ISBN 978-966-8809-90-3 http://www.twirpx.com/file/1521538/ 2. Божко О. Крути в документальних свідченнях // Київська старовина. — 1996. - № 2-3 3. Винниченко В. Відродження нації: історія Української революції (березень 1917 — грудень 1919 рр.) — К., 1990. http://exlibris.org.ua/vinnichenko/
  13. 13. 4. Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / упор. І. Ільєнко. — Дрогобич: Відродження, 1995. — 348 с. http://chtyvo.org.ua/authors/Ilienko_Ivan/Heroi_Krut_lytsarskyi_podvyh_iunykh_ukraintsiv_29_sichnia_1918_r/ 5. Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій / Іст.-культурол. Т-во «Герої Крут»; упоряд. Я.Гаврилюк. — К.: Просвіта, 2010. — 880 с. 6. Куць М. Крути: поема, поезії, переклади / М. Куць.- К. : Вид-во Харитоненка, 2002. – 320 с. 7. Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис : монографія. — К.: Либідь, 1999. — 976 с. http://www.twirpx.com/file/1066377/ 8. Українська Народна Енциклопедія / за ред. І. Ходака. — Львів : Червона Калина, 1996. — 643 с. 9. Документальний фільм "Україна: забута історія - Крути - Молода кров" http://www.youtube.com/watch?v=0vMF7Vho8B8 Пісні: 1. 29 Січня - Сокира Перуна + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/190-29-sichnja-sokyra-peruna--mp3 2. Їй холодно - Марія Бурмака + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/68-jij-holodno-marija-burmaka-mp3
  14. 14. 3. Армія світла - Кость Москалець + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/189-armija-svitla-kost-moskalets-mp3 4. Балада про Крути + ноти http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/203-balada-pro-kruti-noti 5. Балада про Крути - Павло Дворський + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/109-balada-pro-kruty-pavlo-dvorskyj-mp3 6. Ніколи не плач - Тінь Сонця (2013) + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/239-nikoly-ne-plach-tin-sontsja-2013-mp3 7. Під Києвом, під Крутами + ноти http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/202-pid-kievom-pid-krutami 8. Пам'яті Героїв Крут - Сурми Звитяги + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/82-pamjati-gerojiv-krut-surmy-zvytjagy-mp3 9. Сповідь розстріляних душ - Веремій (2013) + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/240-spovid-rozstrilianyh-dush-veremiy-2013-mp3 10.Срібне поле - Плач Єремії + mp3 http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/69-sribne-pole-plach-jeremiji-mp3 11.Як сніги покриють землю
  15. 15. Інтернет-ресурси: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/ukra-na-p-d-chas-revolyuts-1905-1907-rr/biy-pid-krutamy-boy-pod-krutamy/ http://kruty.org.ua/statti http://ukrlit.org/samchuk_ulas_oleksiiovych/kruty http://h.ua/story/157907/ http://javalibre.com.ua/java-book/book/2919897 http://www.e-reading.link/bookreader.php/1016837/Soroka_-_Biy_pid_Krutami._1918.html http://www.bratkozak.com.ua/publ/zakonodavcha_baza/bij_pid_krutami_chastina_persha/2-1-0-16 http://www.ex.ua/76101260 http://www.forum.vosvoboda.info/viewtopic_4150.php https://www.radiosvoboda.org/a/29000668.html https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/?hc_ref=ARRt1CrXVhGzFH_Td18l3FiurVzfKi27VMfLxP9PnCs7fViUBKK EL5DgkW1lBhOjlmE

×