1. 84УРОК № 25
Тема. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. Способи їхнього вираження різними частинами мови. Слайд № 1.
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення; формувати навички розпізнавання другорядних членів у реченні; дати школярам поняття про поширені та непоширені речення; удосконалювати вміння робити синтаксичний аналіз; розвивати логічне мислення дітей; виховувати культуру мовлення та спілкування.
Очікувані результати: учні розрізняють означення, додатки та обставини; виділяють другорядні члени умовними позначками, будують речення, поширюючи їх другорядними членами, доцільно використовуючи їхні виражальні можливості.
Обладнання: підручник, таблиця «Другорядні члени речення», дидактичний матеріал.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
;;
Перевірка домашнього завдання.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ.
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
;;
1. Завдання-гіпотеза.
Доведіть або спростуйте думку: «Слово другорядний означає не основний, менш важливий. Отже, другорядні члени речення менш важливі для вираження думок».
;;
2. Бесіда-експеримент. Слайд № 2
— Спробуйте розповісти про свої канікули, використовуючи речення, що складаються лише з головних членів. Який висновок можна зробити про роль другорядних членів у мовленні?
III. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
;;
1. Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу — с. 72.
2) Виконання вправ — 116–118.
2. 85
;;
2. Опрацювання таблиці «Другорядні члени речення».
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Слайд № 3
Вид другорядного члена речення
Що означає?
Питання
Способи
вираження
Приклад
Додаток
Предмет
Питання непрямих відмінків іменника
Іменник, займенник, інші частини мовиДуша тужить за просторами степу. (О. Гончар)
Означення
Ознака предмета
Який? Чий? Котрий?
Прикметник, займенник, інші частини мови
На нього повіяло густим настоєм трав і серпневим сонцем. (В. Шевчук)
Обставина
Вказує на місце, час, причину, мету, спосіб дії
Як? Де? Коли? Куди? Звідки? Чому? З якою метою?
Іменник з прийменником, прислівник, інші частини мовиНад кручею, за садом, на горі розквітла яблуня. (О. Ольжич)
;;
3. Коментар учителя. Слайд № 4
Щоб не помилитися у розрізненні додатка, вираженого інфінітивом, та частини складеного дієслівного присудка, зверніть увагу на значення. У складеному дієслівному присудку його значення стосується однієї особи і однієї дії: повинен зробити, хоче прийти. Дія, виражена інфінітивним додатком, стосується іншої особи, не підмета: Товариші доручили нам оформити стенд.
;;
4. Тренувальні вправи. Слайд № 5
1) Перепишіть речення, на місці крапок вставляючи слова. Підкресліть додатки, з’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.
Я одержав листа від (кого?) … У (чому?) … товариш розповів (кому?) … про своє навчання, свої захоплення. Переказав зміст (чого?) …, яку щойно прочитав. Того ж дня я написав (що?) … .
Слайд № 6
2) Складіть речення, у яких подані слова виступали б то підметом, то додатком.
Козаки, книга, лист.
;;
5. Робота з підручником.
Виконання вправ — 123, 124.
3. 86
;;
6. Попереджувальний диктант.
Напишіть текст під диктовку. З’ясуйте лексичне значення слова зав’юнить. Доберіть синоніми до слів вежа, обіч.
… Далі на захід покотилося сонце. Сіли на коней козаки й рушили.
Тільки один лишився біля сторожової вежі. Стриножений кінь щипав траву обіч.
Степ, небо, сонце і він один — пильний дозорець гетьманської прикордонної варти. Побачить небезпеку, підпалить солому, і зав’юнить вогонь з димом. А він, подавши той знак, пожене вірного коня щодуху на захід, щоб звести на ноги сторожову варту на хуторах. І так, від дозорця до дозорця, вставатиме лиха звістка. І у відповідь їй піднімуться полки, заспівають сурми.
То може статися кожної хвилини, а тепер тиша, спокій.
(За Н. Рибаком)
;;
7. Самостійна робота.
Виконайте синтаксичний розбір речень із попереджувального диктанту.
Варіант I — перше і друге речення. Слайд № 7
Варіант II — третє і четверте речення.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Виконати вправу 125.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
;;
Групова робота.
Усна розповідь на лінгвістичну тему.
1-ша група — «Речення»; 2-га група — «Головні члени речення »; 3-тя група — «Другорядні члени речення».
