2. Прочитати іменники, визначити рід кожного з них.
Чи змінюються іменники за родами?
Калина, кущ, сніп, дитя, честь,
товариство, небо, правда.
Іменники МАЮТЬ рід
3. Прочитати. Визначити спільнокореневі слова. Якими частинами мови вони є?
Визначити рід кожного з цих іменників. Назвати тварин, у яких особини
різної статі називають неспільнокореневими іменниками (напр.: півень –
курка).
Лис не спить, не спить лисиця, й лисеняткові не
спиться. Перепілка воду просить, перепел їй воду носить.
Павучиха з павуком павутину ткали і тихесенько ладком
пісеньку співали. У ставку – зелені жаби. В них володар –
грізний жабур. Лосенята, лось, лосиха в лісі ходять тихо-
тихо. Та тихіше, аніж лосі, в темнім лісі ходить осінь (З
творів Є.Гуцала.) Ішов індик з індичкою, ішов понад
водичкою. А за ними – індичата, пасли їх малі дівчата.
(В.Гринько.)
4. Від поданих іменників утворити іменники жіночого роду.
киянин
чернігівець
полтавчанин
німець
англієць
індієць
китаєць
ткач
кравець
лев
перепел
5. Від поданих іменників утворити іменники жіночого роду.
киянин
чернігівець
полтавчанин
німець
англієць
індієць
китаєць
ткач
кравець
лев
перепел
киянка
чернігівка
полтавчанка
німкеня
англійка
індіанка
китаянка
ткаля
кравчиня
левиця
перепілка
6. Визначити рід поданих іменників. Які з них можуть позначати осіб як
чоловічої, так і жіночої статі? Які належать до чоловічого роду, але можуть
позначати осіб і чоловічої і жіночої статі?
Фланель, магістраль, санаторій, тюль,
полин, лікар, учитель, слюсар,
учений, собака, нероба, каліка,
плакса.
7. Вказати іменники, які можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої
статі. Як ми дізнаємось, про чоловіка чи жінку йдеться в тексті?
Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку.
(Нар.творч.) Базіка бреше, коли схоче, брехнею рот собі
лоскоче. Хоч він і гострий на язик, а сам заїка із заїк.
(С.Брант.) Гляньте, як працює, бідолаха, аж язик
висолопив. (І.Нечуй-Левицький.) Непосида сойка
метушиться, дбає про запаси для зими. (Є.Гуцало.) Три
роки суд хапузі присудив. Той з хабарів податку не
платив. (В.Ортинський.)
8. Вказати іменники, які можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої
статі. Як ми дізнаємось, про чоловіка чи жінку йдеться в тексті?
Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку.
(Нар.творч.) Базіка бреше, коли схоче, брехнею рот собі
лоскоче. Хоч він і гострий на язик, а сам заїка із заїк.
(С.Брант.) Гляньте, як працює, бідолаха, аж язик
висолопив. (І.Нечуй-Левицький.) Непосида сойка
метушиться, дбає про запаси для зими. (Є.Гуцало.) Три
роки суд хапузі присудив. Той з хабарів податку не
платив. (В.Ортинський.)
9. Як невдаха виступа (-в,-ла):
-От я вчора виступа (-в, -ла)!
Ви б почули, як співа(-в, -ла)!
. . . . . . . . . . . . . . .
Сцену ледь не рознесли,
А мене вхопили -
Аж на вулицю несли
І вже там набили!
Г.Бойко.
10. Прочитати. Скласти речення, у яких виділені слова стосувалися б особи
протилежної статі (усно). У якому з речень стать осіб, про яких йдеться,
можна встановити, виходячи лише із змісту?
Бідолаха комар застудився: з джерела студениці
напився. (Я.Бенза.) Непосида Вася на стільці гойдався.
(А.Костецький.) Із Юрком сама морока. Це не хлопець -
лежебока. (Г.Пономаренко.)
Якбикала покликали полити в спеку сад, але сказав
Якбикало: ”Якби-то водоспад...” (О.Головко.) Скільки в
світі є базік, дуже бистрих на язик, та вже наша Катерина
це базіка із базік! (М.Пригара.) Я побачив краба, це такий
незграба. (А.Камінчук.)
11. Переписати прислів’я, на місці крапок вставляючи потрібні
слова.
У нього щодня день святого ... .
... довариться в животі.
Їде ... прямо голоблею в рот.
З хати по нитці - ... свитина.
Писа (-в,-ла) ..., не прочита читака.
Для довідок.
Роззява. Сіромі. Сироті. Нероби. Писака.
12. Подані вирази замінити одним словом - іменником спільного роду.
Людина, яка пише лівою рукою.
Той або та, що плаче без причини.
Той або та, що любить довго спати.
Людина винятково жадібна.
Людина, яка багато теревенить,
говорить без діла.
Неохайна людина.
Надзвичайно неуважна людина.
13. Подані вирази замінити одним словом - іменником спільного роду.
Людина, яка пише лівою рукою.
Той або та, що плаче без причини.
Той або та, що любить довго спати.
Людина винятково жадібна.
Людина, яка багато теревенить,
говорить без діла.
Неохайна людина.
Надзвичайно неуважна людина.
шульга
плакса
соня
хапуга
базіка
нечупара
роззява
