Захворювання органів дихання (нижніх дихальних шляхів) Лікувальна справа

1. ОКУ «ПМФК ім.В.О.Жуковського»
АКУШЕРСЬКО – ПЕДІАТРИЧНА
ЦИКЛОВА КОМІСІЯ

2. Захворювання
органів дихання
(нижніх дихальних
шляхів)
Лекція № 12
Тітова Т.В.

3. План лекції
• Гострий бронхіт.
• Обструктивний бронхіт
• Пневмонія.
• Бронхіальна астма.

4. Гострий бронхіт
• запальний процес
слизової оболонки
бронхів за відсутності
ознак ураження
легеневої тканини

5. Неінфекційні
бронхіти
пов’язані з дією на
слизову оболонку різних
алергенів, токсичних
речовин, фізичних
факторів
Етіологія
Інфекційні бронхіти
віруси, бактерії, атипові
мікроорганізми, гриби,
найпростіші
Бронхіти змішаної
етіології

6. Інфекційні бронхіти
Вірусні - характерні для
більшості гострих і
рецидивуючих форм
захворювання (65-90%). Спектр
вірусів – більше 180 видів.
Найбільш часто: віруси грипу,
парагрипу, адено-, корона-,
рино -, РСВ, ECHO-, коксакі-
вірус.

7. Бактеріальні бронхіти
Із грибкових агентів значення мають гриби рода Candida, рідше
Aspergillus.

8. Класифікація
За характером ураження
• Катаральний
• Фібринозний
• Гнійний
• Геморагічний
• Некротичний
• Гнильний
За локалізацією процесу
• Ендобронхіт – ураження
слизової оболонки бронхів
• Панбронхіт – ураження і
підслизового , і м’язового
шарів бронхів

9. Класифікація бронхітів у дітей
По етіології:
 Інфекційний:
• вірусний;
• бактеріальний;
• вірусно-бактеріальний;
• грибковий.
 Неінфекційний, обумовлений:
• алергічними факторами;
• хімічними факторами;
• фізичними факторами;
• тютюновим димом та ін.
 Змішаний, внаслідок поєднання
інфекційних та неінфекційних
факторів.
 Від нез’ясованих причин
По патогенезу:
• первинний;
• вторинний.
За перебігом:
• гострий (до 2-3 тиж.);
• затяжний (до 1 міс.);
• рецидивуючий (˃3 р. на
рік):
 фаза загострення;
 фаза ремісії;
• хронічний (˃2 років).
За клінічним варіантом:
• простий;
• обструктивний.
За рівнем враження:
1. трахеїт; 3. бронхіт;
2. трахеобронхіт; 4. бронхіоліт.

10. Трахеїт (J 04.1)
• запалення слизової оболонки трахеї, частіше прояв
або загострення гострого респіраторного
захворювання вірусної етіології;
• трахеїт супроводжується запальним
процесом в гортані (ларинготрахеїт, J04.2)
або в бронхах (трахеобронхіт, J20).

11. Гострий (простий) бронхіт
- гостре запалення слизової оболонки бронхів, переважно вірусної
етіології.
Симптоми: - вірусна
інтоксикація;
- кашель, формування
мокроти, поява хрипів,
задишка.
Аускультативно: жорстке
дихання, подовжений видих,
хрипи з обох сторін в різноманітних відділах легень, при кашлі
змінюються.
На рентгені грудної клітини – посилення легеневого малюнка, тінь
кореня легені розширена, нечітка.

12. ДІАГНОСТИКА БРОНХІТІВ:
 анамнез;
клінічні симптоми бронхіту
• основні, постійні (кашель, формування і
виділення мокроти);
• додаткові, непостійні (хрипи,
обструктивний синдром, задишка).

13. Клініка Клінічні прояви характеризуються
тріадою симптомів
• кашель,
• виділення харкотиння,
• порушення бронхіальної прохідності,
але без ознак обструкції.

14. Діагностичні критерії
- Кашель має сухий, нав`язливий характер. На 2-му тижні
стає вологим, продуктивним та поступово зникає.
- При огляді дітей не виявлено ознак дихальної
недостатності та симптомів інтоксикації.
- При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні.
- Аускультативно вислуховується жорстке дихання,
подовжений видох. Хрипи вислуховуються з обох сторін
в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На
початку хвороби хрипи сухі, а згодом з`являються
незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурові
хрипи відповідно діаметра вражених бронхів.
- Зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись
прискореною ШОЕ при нормальному чи зниженому
вмісту лейкоцитів.
- На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення
легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не
чітка.

15. Лікування
• Наказ № 18 від
13.01.2005 «Про
затвердження Протоколів
надання медичної допомоги
дітям за спеціальністю
«Дитяча пульмонологія»
• Протокол лікування
гострого бронхіту у дітей

16. Лікування
• Госпіталізація при підозрі на ускладнення.
• Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена
вітамінами, висококалорійна.
• Симптоматичне лікування включає:
– Відхаркувальні та муколітичні препарати (проспан, флюдитек,
гербіон, геделікс N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін,
амброгексал, пертусін, корінь солодки, корінь алтею, лист
подорожніка, калія йодід, та ін.) Препарати застосовуються
ентерально та в інгаляціях.
– Протикашльові препарати призначаються тільки при нав`язливому,
малопродуктивному, сухому кашлі - з метою пригнічення кашлю
(глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат, бронхолітін ).
– Антигістамінні препарати (кларітін, тайлед, семпрекс) дітям з
алергічними проявами.
– Полівітаміни (ревіт, оліговіт, пікавіт та ін.) призначають в дозах, що
перевищують фізіологічні потреби.
– При гіпертерміі – жарознижуючі (парацетамол, ібуфен).

17. Етіологічна терапія
• Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби
захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс,
аміксін, інтерферони
Показаннями до призначення антибіотиків при гострому
бронхіті може бути:
• Діти перших 6-ти місяців життя;
• Важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.);
• Наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова
травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);
• Наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт,
отит та ін.);
• Підозра на нашарування бактеріальної інфекції:
– Лихоманка з температурою тіла вище 39 С;
– В`ялість, відмова від їжі;
– Виражені симптоми інтоксикації;
– Наявність задишки;
– Асиметрія хрипів;

18. Етіотропне лікування
І. Противовірусне лікування
Хіміопрепарати:
• ремантадин;
• альгірем;
• арбідол;
• аміксин;
• рибавірин;
• тамифлю
(озельтамівір);
• афлубін.
Інтерферони:
• інтерферон людський
лейкоцитарний (ИФН-α);
• реаферон (рекомбінантний
α - інтерферон);
• віферон;
• грипферон.
Індуктори інтерферонів:
• циклоферон;
• неовір;
• полудан.

19. Етіотропне лікування бронхітів
II. Антибактеріальне лікування
Препарати вибору:
• амінопеніциліни з інгібіторами β-
лактамаз (амоксиклав, аугментин);
• цефалоспорини I-II покоління
(цефазолін, цефалексін, цефаклор,
цефуроксим, цефотаксім,
цефтріаксон);
• макролідні антибіотики (азітроміцин,
кларитроміцин) - альтернативні
засоби (тільки при непереносимості
β-лактамних антибіотиків).

20. Патогенетичне лікування
бронхітів
Принципи лікування:
• пригнічення запалення слизової
оболонки дихальних шляхів
(фенспірид);
• нормалізація функції секреторного
апарату мукоциліарного
транспорту;
• вплив на кашльовий рефлекс;
• відновення бронхіальної
прохідності (усунення обструкції

23. Обструктивний бронхіт
Діагностичні критерії:
• Подовжений свистячий видох , які чути на відстані .
• При огляді здута грудна клітка (горизонтальне
розміщення ребер), участь в акті дихання допоміжної
мускулатури, втяжіння міжреберних проміжків, але
ознаки дихальної недостатності відсутні.
• Кашель сухий, нападоподібний, довго триває.
Наприкінці першого тижня переходить у вологий.
• Перкуторно визначається коробковий відтінок
легеневого тону.
• Аускультативно вислуховується жорстке дихання,
видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів.
Можуть бути середньо- та великопухірцеві малозвучні
хрипи.
• На рентгенограмі грудної клітки спостерігається
розрідження легеневого малюнку в латеральних
відділах легенів та сгущення в медіальних.

24. Лікування
– Госпіталізація.
– Дієта гіпоалергенна, повноцінна, відповідно до віку дитини.
– Етіологічна терапія.
– Спазмолітики ентерально або парентерально (но-шпа,
папаверин), інгаляційно .
– Бронхолітики: бронхоадреноміметики (алупент, сальбутамол,
фенотерол), теофіліни (еуфілин).
– Муколітики та відхаркувальні препарати (ацетилцистеїн,
лазолван, бромгексин, проспан, трипсін, та ін).
– Вібраційний масаж та постуральний дренаж.
– Фізіотерапевтичні процедури : електрофорез з еуфіліном,
MgSO4
– Фітотерапія із застосуванням гіпоалергенних рослин
(солодка,м`ята, чабрець, багульник).
– На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика,
спелеотерапія, загартовування, санаторно-курортне лікування.
– Диспансерний нагляд у алерголога.

25. Гостра пневмонія
- гостре неспецифічне
запалення легеневої
тканини, в основі якого
лежить інфекційний
токсикоз, дихальна
недостатність, водно-
електролітні та інші
метаболічні порушення
з патологічними
зсувами у всіх органах і
системах дитячого
організму.

26. Класифікація пневмонії у дітей
Наказ МОЗ України
№ 04.01.12-8-1178 від 14.12.2009
затверджена 12-м з’їздом педіатрів
України 12-14 жовтня 2010 р

27. Класифікація
• Первинна
• Вторинна
Форми - вогнищева , сегментарна
Локалізація –однобічна, двобічна, сегмент
легені, доля легені
Перебіг - гострий до (6 тижнів),затяжний (від
6 тижнів до 6 місяців),рецидивуючий
Дихальна недостатність – 0, І ст., ІІ ст.,
ІІІ ст.
Неускладнена
Ускладнена - загальними порушеннями ,
легенево - гнійним процесом, запаленням
різних органів
• Неонатальні
вроджена
аспіраційна
• Постнатальна
• Вентиляційна
• При
імунодефіциті

28. Класифікація пневмоній
За походженням
Позаліканяна
(негоспітальна
амбулаторна)
Нозокоміа
льна
(госпіталь
на)
Вентиляці
йна
(Рання
Пізня)
Аспіра
ційна
Внутрі
шньоут
робна
Пов’язана
із наданням
медичної
допомоги
За клініко-рентгенологічною формою
Вогнищева
Сегментна
Часткова
Інтерстиціальна
За локалізацією
Однобічна (ліво- чи правобічна;
вказати сегмент і/або частку)
Двобічна (вказати сегмент
і/або частку)

29. Класифікація пневмоній
За ступенем тяжкості
І ІІ ІІІ ІV V
За ступенем дихальної недостатності
І
ІІ
ІІІ
За перебігом
Гострий (до 6 тижнів)
Затяжний (6 тижнів – 8 міс.)

30. Класифікація пневмоній
ЗАГАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
Токсико-септичний стан
ІТШ
Кардіоваскулярний синдром
ДВС-синдром
Зміни з боку ЦНС
ЛЕГЕНЕВИМ
ПРОЦЕСОМ
Деструкція
Абсцес
Плеврит
Пневмоторакс
ЗАПАЛЕННЯ
РІЗНИХ ОРГАНІВ
Синусит
Отит
Пієлонефрит
Менінгіт
Остеомієліт
Наказ МОЗ України від 04.01.12-8-1178 від 14.12.2009
За наявністю ускладнень
Неускладнена
Ускладнена

31. Патогенез
• Розвиток вогнища запального набряку
• Посилення розмноження в ньому м/о
• Поширення інфікованої набрякової рідини через
найближчі альвеоли
• Обструкція бронхіол і утворення ателектазів
• Виключення з газообміну сегментів
• Респіраторна гіпоксемія
• Тахіпное, тахікардія, ціаноз

33. Клініка
• задишка без ознак
бронхообструкції,
• дистантні періоральні хрипи при
наявності синдрому
бронхообструкції,
• блідість шкіри з періоральним
цианозом, який підсилюється при
збудженні або при годуванні
4/18/2023
Sample Footer Text 33

34. Загальні симптоми
• кашель вологий або сухий малопродуктивний, часто
до появи кашлю у акті дихання беруть участь
допоміжні м‘язи – роздування крилець носа,
інспіраторне втягування ямки над грудиною.
• нежить,
• кволість, відсутність апетиту, анорексія, відсутня
динаміка ваги,
• порушення терморегуляції,
• прояви різних ступенів токсикозу.

35. Дольова
пневмонія,
плеврит
4/18/2023
Sample Footer Text 35

36. Клініко-діагностичні критерії пневмонії у
дітей (прийняті ВООЗ)
• Температура тіла вище 38,5 град. упродовж 3-х і
більше днів
• Задишка за відсутності симптомів бронхіальної
обструкції
Число дихальних рухів › 60 у дітей до 2-х міс;
› 50 – у дітей 2-12 міс;
› 40 – у дітей 1-5 років
• Локальні фізикальні симптоми пневмонії
• Асиметрія вологих хрипів
• Токсикоз
Специфічність і чутливість названих показників – 95%

38. Об’єктивне обстеження
• при перкусії грудної клітини скорочення
перкуторного звуку над проекцією інфільтрації
легеневої тканини
• при аускультації легень бронхіальне, послаблене
(над вогнищем інфільтрації) або жорстке дихання,
на 3-й-5-й день захворювання при розсмоктуванні
вогнищ запалення з‘являються локалізовані
дрібнопухирцеві та крепітуючі вологі хрипи.

39. Клініка

40. Сегментарна
пневмонія
4/18/2023
Sample Footer Text 40

41. Рентгенографія легень
• рентгенологічна картина залежить від фази розвитку
запального процесу. В період вираженої клінічної
картини виявляють вогнищеві тіні різних розмірів ,
частіше розміщених локалізовано.
• При сегментарних пневмоніях – гомогенна тінь з чіткими
контурами в межах сегменту

42. Клініка

43. Полісегментарна
двобічна пневмонія
4/18/2023
Sample Footer Text 43

45. Лабораторні
• Загальний аналіз крові.
• Загальний аналіз сечі.
• Мікробіологічне дослідження харкотиння (з глибоких
відділів бронхіального дерева у дітей старшого віку),
плеврального ексудату, промивних вод бронхів на
флору і чутливість до АБ
• Біохімічне дослідження крові на активність запального
процесу (С-реакт. білок, серомукоїд і ін.), печінкові
проби, сечовина, креатинін, електроліти,
коагулограма, протеїнограма
Ці дослідження проводяться при важкому перебігу
пневмонії за показами
• Серологічні дослідження при атипових пневмоніях.
• Імунологічне дослідження: визначення специфічних Ig,
ПЛР-діагностика

46. Лікування
• Наказ № 18 від 13.01.2005
«Про затвердження
Протоколів надання медичної
допомоги дітям за
спеціальністю «Дитяча
пульмонологія»
• ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ
• АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ
• Відхаркувальні засоби
• Жарознижуючі засоби
• Фізіотерапевтичне лікування
• Лікувальна фізкультура
• Загальнозміцнююча терапія
• Імунотерапія, серцево-судинні
препарати, гепатопротектори,
інфузійна терапія, діуретики
призначаються за клінічними
показаннями.

47. Антибіотикотерапія
• При тяжкому перебігу гострої пневмонії терапія
повинна починатися з парентерального введення
антибіотика, при поліпшенні клінічного стану пацієнта
слід перейти в можливо коротші строки на
пероральний шлях прийому цього ж препарату
(ступенева терапія).
• Основні групи антибіотиків, які можуть бути
використані ( у ранжированній послідовності):
• напівсинтетичні пеніциліни,
• напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою,
• цефалоспорини,
• макроліди,
• аміноглікозиди I-III поколінь

49. Групи антибіотиків, які використовуються
у лікуванні пневмонії у дітей
Бета - лактамні антибіотики
I – пеніциліни
ІІ -цефалоспорини
IIІ – карбапенеми
IV– монобактами

50. 1 група
• Сучасні напівсинтетичні амінопеніциліни –
амоксил, амоксицилін, флемоксин, оспамокс - 30-
60мг/кг м.т./добу, 2-3 р., усередину
Антисиньогнійні:
-карбоксіпеніциліни – карбеніцилін, тікарцилін -
100мг/кг м.т./добу, в/в, в/м, 4 рази
-уреїдопеніциліни – азлоцилін, піперацилін,
мезлоцилін - 150-300мг/кг м.т./добу, в/в, в/м, 3 р.

51. Інгібіторозахищені пеніциліни:
амоксицилін з клавулановою кислотою -
амоксициліну/клавуланат (амоксіклав,
флемоклав солютаб, аугментин) - 40-60 мг/кг/
добу всередину; 30мг/кг/добу в/в, 2 р. ампіцилін
з сульбактамом – уназин - 100-150 мг/кг/добу
в/в, в/м, 2-3р
тікарцилін з клавулановою кислотою -
тіментин - 200-300 мг/кг/добу в/в, 2р.
піперацилін з тазобактамом – тазоцин -
150-200 мг/кг/добу в/в, 2 р.

52. ІІ група: цефалоспорини
І покоління
Цефазолін, цефалексин - не застосовують
ІІ покоління
парентеральні – цефуроксим, цефамандол -
50-100мг/кг/добу, в/в, в/м 2-3 р.
ентеральні - цефуроксиму аксетил
(Цефутіл), цефаклор - 20-40 мг/кг/добу, 2 р.

53. ІІІ покоління
 парентеральні – цефотаксим,
цефтріаксон, цефтазидим (Зацеф),
цефоперазон - 100мг/кг/добу, в/в, в/м, 2-3 р.
ентеральні –цефподоксиму проксетил (
Цефодокс) - 10 мг/кг/добу, цефіксим (Цефікс)
- 8мг/кг/добу, 2р.
ІY покоління
парентеральні – цефепім (Максипім),
цефпіром (Цефром) - 50-100мг/кг /добу, в/в,
в/м, 2р.
Інгібіторозахищений цефалоспорин 3
покоління – цефтріаксон+сульбактам –
Сульбактомакс - 50-100мг/кг/добу, в/в, в/м, 1-

54. ІІІ група: Карбапенеми
 Іміпенем (Тієнам) – 60-100 мг/кг/добу,
в/в крап., 3 рази
 Меропенем (Меронем) – 10-12
мг/кг/добу, в/в крап, 3 рази
IY група: Монобактами
 Азтреонам (Азактам) - 50-100
мг/кг/добу, в/в, 3-4 рази

55. Аміноглікозиди
2 покоління: бруламіцин, сизоміцин - 6-8
мг/кг/добу, в/в,в/м, 2-3 р.
3 покоління: амікацин, нетілміцин - 10-15
мг/кг/добу, в/в, в/м, 2-3 р.
Макроліди
Природні: спіраміцин (роваміцин), мідекаміцин
(макропен) – 50 мг/кг/добу, всередину, 2 р.
Напівсинтетичні: роксітроміцин (рулід),
кларитроміцин (клацид), азітроміцин (сумамед) –
10мг/кг/ в першу добу, 5мг/кг - в подальші дні, 1
раз, всередину.

56. Фторхінолони
2 покоління: ципрофлоксацин (Ципринол) –20-
30 мг/кг/добу, парент.,2 рази
3 покоління: пенетрекс – 10 мг/кг/добу, парент.,
2 рази
4 покоління: гатифлоксацин ( Тебріс, Гатімак) -
10 мг/кг/добу, парент, ентер, 1-2 рази
Глікопептиди: ванкоміцин – 40 мг/кг/добу, в/в
крап. 2 рази, таргоцид - 1день 10мг/кг, з 2 дня
– 6 мг/кг/добу, в/в, 2 рази
Група оксазалідонів: лінезолід - 10мг/кг/добу,
парент., 2-3 рази
Кетоліди – нова група. На ринку України
відсутні.

57. Муколітики

58. Етапний підхід в антибіотикотерапії
пневмоній!!!
Препарати вибору:
• Пеніциліни та напівсинтетичні пеніциліни
• Цефалоспорини І та ІІ покоління
• Макроліди
• Лінкозаміни
Препарати резерву:
• Антистафілококові та антисинегнійні пеніциліни
• Парентеральні ЦФ І та ІІ покоління
• Аминоглікозиди І та ІІ покоління
• Рифампіцин
• Фторхінолони
Препарати глибокого резерву:
• Карбапенеми
• Монобактами
• Ванкоміцин

59. Препарати при кашлі
I. Препарати, що стимулюють відкашлювання
(секретомоторні):
• рефлекторної дії: рослинні (коріння алтея, трава і
паростки багульника, кореневище і коріння див’ясила,
листя мати-й-мачухи, багато інших), напівсинтетичні і
синтетичні засоби та ліки на основі лікарських рослин;
• препарати резорбтивної дії (калія йодид, натрію
гідрокарбонат, ефірні масла тощо);
II. Препарати, що розріджують бронхіальний секрет
(бронхосекретолітичні, муколітичні):
• протеолітичні ферменти – трипсин, хімотрипсин;
• синтетичні муколітики – амброксола гідрохлорид,
ацетилцистеїн, карбоцистеїн.
ІІІ. Протикашльові препарати- пакселадин, глаувент,
тусин, кодтерпин

60. Ускладнення
Дихальна недостатність
• 1-й ступінь – задишка, тахікардія при фізичному
навантаженні( для немовлят фізичне навантаження -
грудне вигодовування, крик, хвилювання)
• 2-й ступінь - задишка, тахікардія в спокої, значно її
підсилення при фізичному навантаженні. Незначний
ціаноз губ, акроцианоз. Роздування крил носа,
втягування міжреберних проміжків при диханні.
Дитина млява дратівлива.
• 3-й ступінь - задишка до 80-100 дихань в хвилину в
спокої. Загальний цианоз шкіри, слизових. В акті
дихання беруть участь допоміжні м’язи. Може
розвинутися гіпоксична енцефалопатія ( порушення
свідомості, судоми).
За дітьми, які перенесли пневмонію, необхідно
організовувати диспансерний нагляд протягом 8
місяців – 1 року

61. Характеристика ДН при
пневмонії
Ступінь
ДН
Клінічна характеристика Показники газового
складу крові
І Задишка при фізичному
навантаженні. Періоральний ціаноз,
що посилюється при неспокої.
П/Д=2,5:1, тахікардія, АТ у нормі
Газовий склад змінений
мало (знижене
насичення крові кисню
до 90%)
ІІ Задишка у стані спокою, постійна.
Ціаноз періоральний , обличчя і
рук-постійний. АТ підвищений,
тахікардія. П/Д=2-1,5:1
Насичення крові
киснем складає 70-
85%. Дихальний або
метаболічний ацидоз
ІІІ Задишка значна (частота дихання
більше за 150 % від норми). Ціаноз
генералізований. АТ знижений. П/Д
варіює
Насичення крові
киснем менше 70 %.
Декомпенсований
змішаний ацидоз.

62. Ознаки дихальної
недостатності у
грудних дітей
- Піна у куточках роту;
- Дихання “загнаного звіра”;
- Тремтіння крил носа;
4/18/2023
Sample Footer Text 62

63. Ціаноз

65. Бронхіальна астма
• хронічне рецидивне
обструктивне
захворювання легенів, яке
характеризується
підвищеною чутливістю
бронхів до різноманітних
подразників, запаленням
слизової оболонки
дихальних шляхів, що
призводить до нападів
ядухи й задишки, які
повторюються

66. Генетична детермінованість – атопія
Атопічний марш
Харчова
алергія
Атопічний
дерматит
Алергічний
риніт
Бронхіальна
астма

68. Етіологія і патогенез
бронхіальної астми
І. Генетична схильність – спадковий
імунодефіцит: дефект -адренергічних рецепторів
 підвищена чутливість слизової бронхів до БАР 
до бронхіальної гіперреактивності;
ІІ. Сенсибілізація організму
екзогенними (неінфекційні – інфекційні) і
ендогенними алергенами;
ІІІ. Алергічні реакції – три послідовні фази:
імунологічна, патохімічна, патофізіологічна;

69. Патогенез бронхіальної астми
І. Спадкові чинники
ІІ. Сенсибілізація організму: алергени
ІІІ. Алергічні реакції
дефект адренергічних РЦ
підвищена чутливість слизової доБАР
порушення імунологічної реактивності
антиген + антитіло
виділення БАР
дія на клітини-мішені
Спазм мускулатури гіперсекреція
обструкція бронхів
бронхоспазм
проникливість
мембран
набряк слизов
експіраторна задишка
порушення
вентиляції ацидоз  гіпоксія
порушення
мікроциркуляції
+ агрегація trom
застій в малому колі
порушення
перфузії

70. Критерії тяжкості БА
Інтермітуюча
БА
Легка
персистуюча
Середньої
тяжкості
Тяжка
персистуюча
Рідше 1разу
в міс
1 раз /тиждень > 1 р/ тижд,
щодня,
Постійні денні
симптоми
Легкі, швидко
минають
Легкі, швидко
минають
Середн тяжк. з
поруш ф-ції
зовніш. дих.
Важкі, астматичні
стани
Нічні – рідше
2р/міс
Частiше 2 раз
/мiс.
Частiше 1 раз на
тиждень
Щоночі
Ремісія:с-ми
відсутні
С-ми відсутні
ФЗД – в N
Неповна
ремісія
ДН різного ступеня
Ремісія: тривала 3 міс і більше Менше 3 міс 1-2 місяці

71. Етіологія

72. Причинні фактори (алергени)
Алерген %
Домашній пил 75-80
Кліщ Dermofagoides
pteronissimus
50
Пилок рослин 35
Харчові продукти 25-30
Перхоть і шерсть тварин 20
Лікарські
засоби
2-12
Інфекційні алергени (бактерії,
гриби, віруси)
10-25

73. Можливі алергени

74. Етіологія

76. Патогенез
І фаза – імунологічна
Антиген – антитіло (аутоантиген – аутоантитіло)
ІІ фаза – патохімічна
Виділення біологічно активних речовин
ІІІ фаза – патофізіологічна
Спазм гладкої мускулатури , підвищена
проникність судин, набряк слизових оболонок,
гіперсекреція густого слизу

77. Бронхоспазм,
набряк слизової оболонки

78. Астма: патологічні зміни

79. ДИСФУНКЦІЯ
ГЛАДКОЇ МУСКУЛАТУРИ
ЗАПАЛЕННЯ
Bousquet J et al.,
Am J Resp Crit Care Med 161: 1720-45;2000
Бронхіальна астма – двохкомпонентне
захворювання

80. Патогенез

81. Класифікація БА
І. Клініко-патогенетичні варіанти:
- атопічна форма –
дошкільний, молодший шкільний вік; атопічний
діатез (в анамнезі);
(-) фізичних та функціон. змін в ремісії;
високий рівень Ig E;
висока ефективність бронхоспазмолітиків;
- інфекційно-залежна форма – зв’язок з
інфекційними захворюваннями;

82. Класифікація БА
ІІ. Тяжкість перебігу:
інтермітуючий (епізодичний)
- (І ступінь),
персистуючий (постійний):
- легкий перебіг (ІІ ступінь)
- середній перебіг (ІІІ ступінь)
- тяжкий перебіг (ІV ступінь)
ІІІ. Період захворювання: загострення;
ремісія;

83. Клінічна класифікація
• НАКАЗ N 437 ВІД
31.08.2004.
• Про затвердження
клінічних Протоколів
надання медичної
допомоги при
невідкладних станах
у дітей на
шпитальному і до
шпитальному етапах
• Бронхіальна астма
• Оцінюють частоту, вираженість та
тривалість приступів експіраторної
задишки, стан хворого в період між
приступами, вираженість, варіабельність
та зворотність функціональних порушень
бронхіальної прохідності, відповідь на
лікування.

85. Критерії тяжкості БА у дітей
Інтермітую
ча БА
Легка
персистуюча
Середньої
тяжкості
Тяжка
персистуюча
Рідше 1разу
в міс
1 раз
/тиждень
> 1 р/ тижд,
щодня,
Постійні денні
симптоми
Легкі,
швидко
минають
Легкі,
швидко
минають
Середн тяжк.
з поруш ф-ції
зовніш. дих.
Важкі,
астматичні
стани
Нічні –
рідше 2р/міс
Частiше 2 раз
/мiс.
Частiше 1 раз
на тиждень
Щоночі
Ремісія:сим
-ми відсутні
С-ми відсутні Неповна
ремісія
ДН різного
ступеня
Ремісія:
тривала
3 міс і більше Менше 3 міс 1-2 місяці

86. Бронхіальна астма -
•це хронічне запальне
захворювання, яке
•необхідно лікувати постійно
протизапальними
препаратами,
а не тільки симптоматично за

88. Нормальна
бронхіальна
трубка
Бронхіальна
трубка при
бронхіальній
астмі
Спазм
Набряк
Гіперсекр
еція
Бронхообстр
укція

89. Клінічні
еквіваленти
типового
нападу ядухи
• епізоди утрудненого свистячого
дихання з подовженим видихом
(wheezing);
• нападоподібний переважно
нічний, сухий кашель, як
основний симптом, який
призводить до гострого здуття
легень без вираженої задишки
(кашльовий варіант БА).
4/18/2023
Sample Footer Text 89

91. Клініка
Період передвісників:
триває декілька годин - днів
збудження, порушення сну або
пригнічення, сонливість, алергічний
риніт, свербіж шкіри, носа (алергічний
салют), приступоподібний,
малопродуктивний кашель;
вегетативні розлади: блідість, пітливість,
розширення зіниць, тахикардія, головні
болі;

92. Клініка
Приступний період:
задишка експіраторна, приступ ядухи,
подовжений гучний видих, >>ЧД,
грудна клітка здута,
втягнення міжреберних проміжків,
випинання над- і підключичних ямок,
положення ортопноє (фіксація плеч. поясу),
перкуторно- коробковий звук,
аускультативно- подовжений видих, маса
розсіяних сухих хрипів на видосі,
різнокаліберні вологі на вдосі (ранній вік);
Зміна ЧСС, пульсу, А/Т, болі в животі, блювання;

94. Приступ ядухи

95. Клініка
Післяприступний період:
зменшується ЧД,
посилюються катаральні явища,
збільшується різноманіття фізікальної
картини (к-сть вологих хрипів), які швидко
зникають, покращується загальний стан;
Міжприступний період:
відсутні клінічні прояви захворювання;

98. Астматичний статус
зумовлений глибокою блокадою
β-адренергічних рецепторів:
• частим використанням
симпатоміметиків;
• інфекційним процесом;
• недостатністю ГКС в лікуванні;

99. Астматичний статус
- Затяжний приступ, який не купується
впродовж 6 год. і більше;
- Резистентність до симпатоміметиків;
- Порушення дренажної функції бронхів;
- Розвиток гіпоксемії - РаО2  60 мм рт.ст.,
гіперкапнії - РаСО2  60 мм рт.ст.

100. Астматичний статус
І стадія
компенсації
ІІ стадія
декомпенсації
ІІІ стадія
гіпоксична кома
Утруднене дихання
Експірат. задишка
Стійкий кашель
Коробковий звук
Ослаблене дихання
Сухі свистячі хрипи
Тахикардія,  АТ,
Глухість серц. тонів
Торпідність до
симпатоміметиків
Дифузний ціаноз
“Німа” легеня в
нижніх відділах
Гіпоксична
енцефалопатія
Тахикардія, АТ,
набряки, зб. печінки
Ацидоз
Дифузний ціаноз
“Німа” легеня
Артеріальна гіпотонія
Втрата свідомості
Судоми

101. Клінічні прояви

103. Клінічні прояви

104. Клінічні прояви

105. Ключові моменти лікування БА
1. Лікування з врахуванням ступеня тяжкості;
2. Терапія залежить від періоду захворювання
(загострення, ремісії);
3. При загостренні – ефективні інгаляційні
β2-агоністи короткої дії;
4. Препаратами контролю БА (профілактики) –
інгаляційні ГКС (ІГКС);
5. Тривала терапія ІГКС – не впливає на ріст,
розвиток дитини, не призводить до
остеопорозу, патологічних переломів;

106. Засоби швидкої дії:
1. β2-агоністи короткої дії (симпатоміметики):
сальбутамол, фенотерол (беротек):
• “золотий” стандарт – інгаляц сальбутамол
• шляхи введення- інгаляц, per os, в/в;
• дозування: per os 0,15 мг/кг/д – 0,5 мг/кг/добу;
2. Антихолінергічні препарати (холінолітики):
іпратропіум бромід, окситропіум бромід, атровент:
• шлях введення – інгаляційний;
• бронходілятаційний ефект нижчий інгаляц β2-
агоністів – обмежене застосування

108. Засоби швидкої дії:
3. Комбіновані препарати – інгаляційні β2-
агоністи короткої дії + холінолітики
• іпратропіум бромід + фенотерол (беридуал) –
дітям >> 3 років
• іпратропіум бромід + сальбутамол (комбівент) -
дітям >> 12 років
4. Метилксантини: амінофілін, теофілін:
• шлях введення – per os, в/м, в/в;
• бронхолітичний ефект пізніше інгаляц β2-агоністів,
але покращує функцію дихальної мускулатури,
подовжує і стабілізує ефект β2-агоністів

109. Затримуючі камери

110. Препарати для лікування
астми
• Препарати для надання
екстренної допомоги
 2-агоністи короткої дії –
(Сальбутамол, фенотерол)
•Препарати для базисної терапії
Інгаляційні кортикостероїди –
(Бекотид, Будесонид,
Флутикозон, Мометазон)
 Бронходилятатори тривалої
дії – (Формотерол,
Сальметерол )
 Комбіновані препарати –
(Серетид, Сімбікорт, Серофло,
Форакорт)

111. Засоби інгаляційної техніки:
1. Небулайзер – для дітей будь-якого віку
2. ДАІ – дозований аерозольний інгалятор;
3. Затримуючі камери – спейсер, синхронер,
бебіхалер, волюматик-спейсер
4. ДПІ – дозовані порошкоподібні
інгалятори – спінхалер, ротахалер,
турбохалер, дискхалер, дискус

112. Базисна терапія лікування БА
• Проводиться щоденно, тривалим курсом,
етапно, залежно від ступеня тяжкості БА;
• Ступінчатий підхід – “step up”, “step
down”
• “step up” – залежно від ступеня тяжкості
обсяг лікування посилюється;
• “step down” – після досягнення ефекту
обсяг лікування зменшується;

113. Лікування
• При легкому ступені - відволікаючі процедури (розстебнути одяг,
доступ свіжого повітря), інгаляція 100% кисню, амброксол (лазолван)
2.5-5.0 мл усередину, інгаляція селективних бета-2-агоністів короткої
дії (сальбутамол, вентолін) через мілкодисперсний інгалятор 2.5-5.0
мг, при недостатньому ефекті – беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл
(10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) – дітям старше 6 років.
• При приступі середньої тяжкості - інгаляція 100% кисню, амброксол
(лазолван) 2.5-5.0 мл усередину, інгаляція мілкодисперсних
аерозолей бета-2-агоністов через інгалятор (або спейсер), при
відсутності ефекту - беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 кап.)
дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) – дітям старше 6 років або 2,4%
еуфілліна 1-3 мг/кг внутрівенно, преднізолон 1-3 мг/кг внутрівенно.
• При важкому приступі - інгаляція 100% кисню, інгаляція комбінованих
холінолітіков, при відсутності ефекту - інгаляційні
глікокортікостероїди. Лазолван 0.5-2.0 мл внутрім’язово або
внутрівенно повільно, внутрівенно 0.9% розчин натрію хлориду 5-10
мл/кг/година.
• Госпіталізація в пульмонологічне відділення, при важкому перебігу -
до ВIТ.

114. Засоби інгаляційної техніки:
Небулайзер

115. Медична допомога
• Напівсидяче положення.
• Зволожений 100% кисень, при III стадії - після
попередньої премедiкації 0,1% атропіну сульфату 0,1
мл/рік внутрівенно - iнтубацiя трахеї, переведення на
ШВЛ.
• Інгаляція сальбутамола (вентолiна) , при недостатньому
ефекті – беродуал або комбiвент , при недостатній
ефективності – преднізолон 2-3 мг/кг внутрівенно.
• При некупованому статусі або ДН III-IV ст. - після
попередньої премедiкації 0.1% атропіну сульфату 0.1
мл/рік внутрівенно, кетамiн у дозі 5 мг/кг внутрівенно,
при збереженому спонтанному подиху - 2-3 мг/кг
внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ.
• Нормалізація реології крові: iнфузiя сольових розчинів
10 мл/кг/година або iзотонiчного розчину натрію хлориду
10 мл/кг/година, лазолван 0.5-2.0 мл внутрівенно
повільно.
• Госпіталізація до ВIТ.

117. Діагностичні тести
Діагноз астмы може бути
підтверждений, використовуючи
ПікФлуометр.

118. Діагностика
• Пікфлоуметр - прибор, який
визначає максимальну
швидкість проходження повітря
по бронхам на видохі - пікову
швидкість видоху . Чим вужче
просвіт бронхів, тим менше
швидкість проходження повітря
по ним. Таким чином, при
загостренні астми, коли
просвіт бронхів зменшується,
швидкість проходження повітря
знижується, що і покаже шкала
прибору.

119. Пикфлоуметр
( ПСВ - пиковая скорость
выдоха), л/мин

120. Небулайзери

122. Спейсер
Сухопорошко-
вий
інгалятор
Дозований
інгалятор
Засоби для інгаляційної терапії

123. Дозований інгалятор

124. Засоби інгаляційної техніки:
Спейсер з маскою на обличчя

125. Лікування

126. Ступеневий підхід до тривалого (базисного) лікування бронхіальної астми у
дітей
Варіант
терапії
Інтермітуюча
астма І cтуп.
Персистуюча астма
ІІ ступінь
(легка)
ІІІ ступінь
(серед.важка)
IV ступінь
(важка)
Протизапа
льна
терапія
Інгаляційні b2-
агоністи
швидкої дії у
разі необхідн.
Інгаляційні
глюкокортико
стероїди у
низьких дозах
Інгаляційні
глюкокортико
стероїди у
середн. дозах
Інгаляційні
глюкокортико
стероїди у
високих дозах
Бронходилат
аційна
терапія
- Не показана b2-агоніст
тривалої дії
або теофілін
сповіль. вив.
Додати
пероральний
глюкокортик.
Бронхо-
дилятаційна
терапія для
швидкого
купування
За наявності
симптомів
Епізодично
інгаляційні
b2-агоністи
швидкої дії
Інгаляційні b2-агоністи
швидкої дії не частіше 4 разів
на добу і/або іпратропіума
бромід або теофілін короткої
дії в дозі 5 мг/кг

127. Ступінчатий підхід до базисної терапії БА
у дітей
І ступінь
Легкий перебіг
ІІ ступінь
Середн тяжкості
ІІІ ступінь
Тяжкий перебіг
ПРОТИЗАПАЛЬНА ТЕРАПІЯ –
інгаляційні нестероїдні протизапальні препарати
Кромоглікат
натрію (кромолін,
інтал, ломудал)
4 рази/добу,
недокроміл натрію
Кромоглікат
натрію 4 рази /добу,
недокроміл
натрію – щоденно,
+ ІГКС (інгаляц.)
ІГКС + ГКС per os

128. Ступінчатий підхід до базисної терапії БА
у дітей
І ступінь
Легкий перебіг
ІІ ступінь
Середн. тяжкості
ІІІ ступінь
Тяжкий перебіг
БРОНХОЛІТИЧНА ТЕРАПІЯ
2- агоністи
короткої дії:
не більше 3
разів на
тиждень
2- агоністи
короткої дії:
інгаляції, per os
+ пролонговані,
холінолітики,
теофілін
Оральні 2-
агоністи +
пролонговані,
холінолітики,
теофілін -
пролонгованим
курсом

129. Препарати контролю БА –
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
1. Інгаляційні ГКС (ІГКС): флутиказон пропіонат
(фліксотид), беклометазон (бекотид), будесонід:
• для лікування персистуючої БА;
• ліпофільність → “мікродепо” → пролонгована дія;
• низька системна біодоступність;
• 2. Інгаляційні β2-агоністи тривалої дії:
сальметерол (серевент), формотерол:
• інгаляційний; в комбінації з ІГКС;
• висока ліпофільність, спорідненість до РЦ слизової
→ тривалу бронходілятацію;
• протизапальний, антиоксидантний ефект;

130. Препарати контролю БА –
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
3. Комбіновані препарати - інгаляційні β2-
агоністи тривалої дії (сальметерол - серевент)
+ ІГКС (фліксотид): серетид
• потужна протизапальна,
• тривала бронходілятація;
4. Кромони – кромоглікат натрію, кромолін,
інтал, ломудал, недокроміл:
• шлях введення – інгаляційний;
• для лікування легкої та середньої тяжкості

131. Препарати контролю БА – профілактики,
превентивної дії, підтримуюча терапія:
5. Системні ГКС – преднізолон, метілпреднізолон:
• шлях введення – per os, парентеральний;
• для купування приступів середніх та тяжких;
6. Метилксантини – амінофілін, теофілін - теопек,
теоклір, вентакс (сповільненої дії, препарат резерву):
• шлях введення – пероральний;
• для лікування тяжкої БА, середньої тяжкості;
• попередження нічних приступів;

132. Препарати контролю БА
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
7. Пероральні β2-агоністи тривалої дії:
сальметерол (серевент), тербуталін;
8. Антилейкотрієнові препарати - монтелукаст,
зафірлукаст:
• per os;
• 4 мг – 10 мг на добу залежно від віку;

133. Препарати контролю БА –
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
3. Комбіновані препарати - інгаляційні β2-
агоністи тривалої дії (сальметерол - серевент)
+ ІГКС (фліксотид): серетид
• потужна протизапальна,
• тривала бронходілатація;
4. Кромони – кромоглікат натрію, кромолін,
інтал, ломудал, недокроміл:
• шлях введення – інгаляційний;
• для лікування легкої та середньої тяжкості

134. Препарати контролю БА –
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
5. Системні ГКС – преднізолон, метілпреднізолон:
• шлях введення – per os, парентеральний;
• для купування приступів середніх та тяжких;
6. Метилксантини – амінофілін, теофілін - теопек,
теоклір, вентакс (сповільненої дії, препарат резерву):
• шлях введення – пероральний;
• для лікування тяжкої БА, середньої тяжкості;
• попередження нічних приступів;

135. Препарати контролю БА –
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
7. Пероральні β2-агоністи тривалої дії:
сальметерол (серевент), тербуталін;
8. Антилейкотрієнові препарати -
монтелукаст, зафірлукаст:
• per os;
• 4 мг – 10 мг на добу залежно від віку;

136. Засоби інгаляційної техніки:
1. Небулайзер – для дітей будь-якого віку
2. ДАІ – дозований аерозольний інгалятор;
3. Затримуючі камери – спейсер, синхронер,
бебіхалер, волюматик-спейсер
4. ДПІ – дозовані порошкоподібні
інгалятори – спінхалер, ротахалер,
турбохалер, дискхалер, дискус

137. Лікування

138. Засоби інгаляційної техніки:
Небулайзер

139. Средства ингаляционной
техники:
Небулайзер с мундштуком
Небулайзер с маской

140. Лікування

141. Небулайзер ефективно розпиляє більшість лікарських препаратів, що
застосовуються для лікування

142. Лікування

143. Лікування

144. Засоби інгаляційної техніки:
Дискус, ДАІ

145. Дітям до 3 міс –не застосовують,
старше 3 міс - тільки в тяжких випадках

161. Дякую за увагу !