Епідемічний паротит. Кашлюк.
Паракашлюк.
Лекція № 17
Викладач Тітова Т.В.
Епідемічний паротит
• гостре захворювання, яке спричинюється вірусом і
характеризується гарячкою, ураженням залозистої та
нервової тканини.
ЕТІОЛОГІЯ
Збудником є
вірус, що
містить РНК
Добре
зберігається
при низьких
температурах
Parotitis epidemica
• Сімейство Paramyxoviridae
• Гине при T - 60*C протягом 5 – 10 хвилин, УФО
– відразу, в дезрозчині – 2-3 хвилини.
• Не летючий.
• Існує один серотип вірусу.
Паротит вперше описаний Гіпократом
в ІV віці до н.е.
В 1849 р. А.Д.Романовський описав
ураження ЦНС
Н.Ф.Філатов та І.В.Троїцький
доказали ураження статевих залоз
Збудник відкритий в 1934 р Johnson
та Goodpasture
ПАТОГЕНЕЗ
• Запальний процес локалізується біля слинних вивідних протоків
та кровоносних судин
• Спостерігається генералізована гіперплазія лімфоїдної тканини:
утворення гігантських багатоядерних клітин
Слизові оболонки ротової порожнини, носа, глотки
Слинні залози
Віремія
Залозиста тканина
• Сублінгвіт
• Субмандибуліт
• Панкреатит
• Орхіт, простатит
• Оофорит
• Мастит
• Тиреоїдит
Нервова система
• Менінгіт
• Менінгоенцефаліт
• Мононевріти
• Мієліти
• Енцефаломієліти
• Полірадікулоневріти
Клініка
Ураження привушних слинних залоз
- перша ознака хвороби. Цей
характерний процес у більшості
хворих (70%) відмічається вже в 1-й
день захворювання. З’являється
припухлість та болючість в ділянці
привушних залоз, спочатку з
одного, потім з обох сторін.
Симптом Філатова – болючість при
натискуванні на козелок, болючість
за мочкою вуха, при натискуванні на
сосцеподібний відросток.
Клініка
• Симптом Мурсона (Мурсу) –
гіперемія та припухлість на слизовій
оболонці щік в ділянці вивідного
протока ураженої привушної залози.
Ураження
інших залоз
Запальний процес
підшлункової залози
– біль в животі,
нудота, блювання
ОРХІТ
Сильний біль в калитці, з
іррадіацією в пах, поперек, яєчко
збільшується, ущільнюється.
Паротит у хлопчиків та
його наслідки
• Наслідки епідемічного паротиту найбільш
небезпечними є для хлопчиків віком більше
7 - 8 років.
• Якщо статевий розвиток вже почався, то цей
процес може бути зупинений під час
впровадження вірусу в тканини тестикул.
• У хлопчиків віком старше 12 років в 48%
випадків виникає вторинне стійке безпліддя.
Варіанти
ускладненого
перебігу
Простатит (частіше у
підлітків) –
запалення передміхурової
залози
Оофорит - запалення
яєчників
Мастит – запалення
молочної залози
Тиреоїдіт – запалення
щитоподібної залози
Нефрит – запалення нирок
Епідидиміт – запалення
придатків яєчка
Менінгоенцефаліт
На 6 - 10 добу захворювання
уражаються черепні нерви,
пірамідна та вестибулярна
системи, мозочок.
Стан дуже тяжкий,
гіпертермія, мозкове
блювання, порушення і втрата
свідомості, марення, тонічні
та клонічні судоми, парези
черепних нервів, геміпарези
кінцівок, мозочкова атаксія.
Полірадикулоневріти
• На 5 - 7 добу спостерігаються мляві парези
і паралічі в поєднанні з корінцевим
больовим синдромом, випаданням
чутливості за дистально – периферичним
типом
Віддалений
прогноз
Панкреатит – цукровий діабет
Орхіт – безпліддя, атрофія яєчок, тестикулярні
пухлини, імпотенція
Оофоріт – безпліддя, рання менопауза,
пухлини, маткові кровотечі
Менінгіт(менінгоенцефаліт) – глухота,
гіпертензіонний синдром , гідроцефалія,
сліпота, енурез
Диференційний діагноз
Гнійний
паротит
Токсичний
паротит
Лімфаденіт
Дифтерія
токсична
Слинокам’яна
хвороба
Серозні
менінгіти
Лабораторна
діагностика
• Виділення вірусу з крові, змивів з
глотки, секрету привушної слинної
залози, цереброспинальної рідини і
сечі методом імунофлюоресценції
• Серологічні методи (зростання титру
антитіл в парних сироватках в
динамиці)
Потенційні проблеми
• Отит
• Стоматит
• Пневмонія
• Цукровий діабет
• Безпліддя
При панкреатиті
Голод, поступове
розширення дієти з
обмеженням жирів
та вуглеводів.
Дієта молочно-
рослинна,
механічно щадна,
рясне пиття.
При епідемічному
паротиті середньої
тяжкості застосовуються
фізіопроцедури:
• УВЧ-терапія,
ультрафіолетове
опромінення.
• На опухлу щоку можна
надіти суху марлеву
пов'язку. Думка про те,
що набряклу область
можна гріти, є
спірним. Тому краще
використовувати
теплий компрес, але не
гарячий.
• Кімнату, в якій лежить
дитина,
рекомендується
провітрювати як
можна частіше.
Суспензорій
Заходи в вогнищі
• Ізоляція хворого на 9 днів від початку
захворювання
• Карантин на 21 день для контактних , що не
хворіли та не щеплених дітей віком до 10
років, роз’єднання проводиться з 11-го дня
(з 11до 21-го дня)
• Провітрювання, вологе прибирання
• Щоденний огляд, термометрія
• Санітарно-просвітня робота
• Дезінфекція не проводиться
Специфічна
профілактика
• Проводиться живою паротитною вакциною,
• яка вводиться підшкірно в дозі 0,5 мл
• Вакцинація в 12міс
• Ревакцинація в 6 років
Диспансеризація
Після панкреатиту – ендокринолог 1 рік
Після орхіту – ендокринолог та інфекціоніст 2 роки
З ураженням нервової системи – спостереження невропатолога та інфекціоніста 2 роки
Неускладнена форма – 1 місяць в дитячій консультації
І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- біль при жуванні;
-озноб, гарячка;
- загальна слабкість;
-головний біль;
Анамнестичні
данні
-контакт з хворою
дитиною;
-відсутність
щеплення
Об’єктивно
- гіпертермія;
-висип на шкірі;
- головний біль;
ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми пацієнта
• Гіпертермія.
• Набряк привушних слинних
залоз.
• Біль при жуванні.
• Головний біль.
• Нудота, блювання
ІІІ етап медсестринського процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
• Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
• Виконання лікарських
призначень
• Навчити матір пацієнта
маніпуляціям по догляду
ІV етап медсестринського процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ
МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
• Ізоляція дитини на 9 днів.
• Годувати дитину термічно, хімічно щадною їжею.
• Здійснювати догляд за слинними залозами.
• Систематичний контроль за температурою тіла.
• Виконання лікарських призначень: дезінтоксикаційна
терапія , дегідратаційна
терапія, симптоматична терапія.
V етап медсестринського процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА
КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
• Зникнення інтоксикації,
покращання загального стану
• Зникнення набряку привушних
слинних залоз.
• Корекція мед сестринських
втручань можлива при різних
ускладненнях: треба пам’ятати
про панкреатит, орхіт та
епідидиміт, серозний менінгіт,
менінгоенцефаліт, неврит
черепних нервів,
полірадикулоневрит.
Епідемічний паротит
Інкубаційний
період 11 – 23 дні
Хворий може
заражати інших за
2 дні до проявів
хвороби
Заразність
утримується до 6 -
8 днів
від початку
хвороби
Кашлюк
• гостре інфекційне
захворювання, яке
спричинюється паличкою
Борде - Жангу. Головними
проявами його є кашель з
поступовим розвитком
нападів спазматичного
характеру, який закінчується
відходженням скловидного
мокротиння, блювання
З історії
• В 1906 році збудник був
виділений з харкотиння хворого
бельгійським вченим Ж.Борде
та французьким О. Жангу
• Про це захворювання стало
відомо з 1578 року під час опису
епідемічного спалаху в Парижі
Паличка Борде - Жангу
Паличка Борде - Жангу
ПАТОГЕНЕЗ
Вхідні ворота - слизові дихальних шляхів
Бронхогенне розповсюдження по дрібним бронхам і
бронхіолам без бактеріємії
Підвищення збудливості рецепторів слизових дихальних шляхів
Формування застійного вогнища збудження в кашльовому
центрі
Зміна ритму дихання і з’явлення характерного спазматичного
кашлю
Гіпоксемія та гіпоксія
Гіпоксична енцефалопатія
Класифікація кашлюку
ТИП ТЯЖКІСТЬ ПЕРЕБІГ
1.Типові форми 1.Легка.
2.Средньої
тяжкості.
3.Тяжка.
2.Атипові:
 стерта;
 абортивна;
 субклінічна;
 безсимптомна.
1.Гладкий.
2.Негладкий
(ускладнений)
Спазматичний кашель
https://www.youtube.com/wat
ch?v=QVUPJwk3bvs
Кашлюк
https://www.youtube.com/wat
ch?v=WtUfpJPK79I&t=121s
Особливості перебігу кашлюку у дітей
раннього віку
Діти сприйнятливі до
коклюшу з перших днів
життя.
Скорочений інкубаційний
період (4-6 діб).
Катаральний період
скорочується до 5-7 діб, а
інколи може бути відсутнім.
Судомний період
подовжується до 2-3
місяців.
Часто перебіг захворювання
тяжке і середньої тяжкості.
Можуть бути відсутніми
репризи.
Наявні епізоди апное як на
висоті кашлю, так і у вигляді
його еквівалентів.
Часті ускладнення
захворювання, які можуть
розвиватися, починаючи з
катарального періоду.
Після перенесеного
кашлюку можуть
відмічатися залишкові
явища у вигляді затримки
психомоторного розвитку,
судом, алергозу.
Ускладнення
Енцефалопатія
Пневмонія,
бронхіт
Крововиливи,
носові
кровотечі
Пупкова грижа,
випадіння
прямої кишки
Пневмоторакс,
емфізема,
ателектази
Апное
Судомний
синдром
Діагностика
• https://www.youtube.com/watch
?v=hPaTjI6sX0Q
Медикаментозне лікування
Антибіотики в катаральний період – ампіцилін, цефалоспоріни
Нейролептики – аміназин
Десенсибілізуючі препарати – супрастин, тавегіл
Спазмолітики- еуфілін
Муколітики – аерозолі з протеолітичними ферментами, АЦЦ
Протикашльові – тусупрекс, лібексин
Заходи в вогнищі
Ізоляція на 25- 30 діб
Карантин на 14 діб для
контактних, що не хворіли і
не щепленим дітям віком
до 7 років, при лікуванні
хворого амбулаторно- на 25
діб від початку кашлю
Щоденний огляд,
термометрія
Однократне
бакдослідження харкотиння
методом «кашльових
пластин»
Дітям до 1року, які не
хворіли та не щепленим,
вводиться імуноглобулін
Провітрювання, вологе
прибирання
Санітарно-просвітня робота
І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- субфебрильна
температура;
-нежить;
- сухий кашель;
Анамнестичні
данні
-контакт з хворою
дитиною;
-відсутність
щеплення
Об’єктивно
- температура тіла
субфебрильна;
-напад кашлю
закінчується блюванням;
- в’язке тягуче харкотиння
ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми пацієнта
• Кашель.
• Субфебрилітет.
• Нежить.
• Блювання.
• В’язке, тягуче харкотиння.
ІІІ етап медсестринського процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
• Підготовка пацієнта та взяття
матеріалу для лабораторних
досліджень
• Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
• Виконання лікарських призначень
• Навчити матір пацієнта
маніпуляціям по догляду
ІV етап медсестринського процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
• Ізолювати дитину на 30 днів.
• Взяття харкотиння методом кашльових пластин.
• Годувати дитину механічно, хімічно щадною їжею.
• Здійснювати догляд за ротовою порожниною.
• Систематичний контроль за температурою тіла,
частотою дихання, АТ.
• Виконання лікарських призначень:
антибіотикотерапія , аеротерапія, вітамінотерапія,
дезінтоксикаційна терапія , спазмолітики,
нейроплегики, симптоматична терапія.
V етап медсестринського
процесу
• ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
• Зникнення інтоксикації, покращання загального стану
• Зникнення кашлю.
• Корекція мед сестринських втручань можлива при
різних ускладненнях: треба
• пам’ятати про пневмоторакс, емфізема легень,
енцефалопатії, менінгізм, пупкової та пахової гриж,
випадання прямої кишки, носових кровотеч,
крововиливів у шкіру, кон’юнктиву та в тканини
головного мозку
Профілактика кашлюку
І
М
У
Н
О
П
Р
О
Ф
І
Л
А
К
Т
И
К
А
КАШЛЮК
Інкубаційний період 3 – 20 днів
Хворий може заражати інших з другої половини інкубаційного
періоду
Заразність утримується до 4 тижнів з початку хвороби
Паракашлюк
гостре інфекційне захворювання,
яке спричинюється паличкою
паракашлюку.
ЕТІОЛОГІЯ
• B. parapertussis – аеробна
нерухома грамнегативна
паличка, від кашлюкової
диференціюють за допомогою
специфічних аглютинуючих
сироваток.
• Збудник паракашлюку
(Bordetella parapertussis) в 1937
році виділили і описали Eldering
та Kendrick
КЛІНІКА
• Клінічна картина при кашлюку та
паракашлюку в більшості випадків дуже
схожа. Різниця їх в тому, що паракашлюк
має більш легкий перебіг, ускладнення
зустрічаються рідко, а летальність майже
дорівнює нулю.
Дифдіагностика кашлюку та паракашлюку
ДІАГНОСТИКА
Специфічна лабораторна діагностика кашлюку і
паракашлюку може здійснюватись трьома
методами:
• бактеріологічним, при якому виділяють збудника зі слизу
задньої стінки глотки;
• серологічним, при якому визначають специфічні антитіла в
сироватці хворого або особи, що перехворіла
• методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Бактеріологічний метод обстеження та ПЛР є методами ранньої
діагностики захворювань, серологічний ‒ використовують для
ретроспективного встановлення діагнозу.
ЛІКУВАННЯ
• Госпіталізації підлягають пацієнти з
середньотяжким та тяжким перебігом
захворювання. Харчування має бути
висококалорійним та дробним.
Приміщення слід часто провітрювати.
Хворим рекомендовані тривалі
прогулянки на свіжому повітрі.
ЛІКУВАННЯ
Для етіологічного лікування використовують макроліди
(еритроміцин , азитроміцин , кларитроміцин ,
рокситроміцин – курсом 5‒7 днів)
Ефективність протикашльових, відхаркуючих препаратів і
легких седативних засобів ‒ сумнівна; їх слід застосовувати
обережно.
Гормонотерапія призначається лише при тяжкій формі
захворювання: преднізолон , гідрокортизон , дексазон
курсом 3‒5 діб.
Специфічний протикашлюковий γ-глобулін доповнює
успішне лікування на ранній стадії захворювання.
При клінічно виражених симптомах гіпоксемії та гіпоксії
показана оксигенотерапія
Активна імунізація (вакцинація) - один з
основних напрямків імунопрофілактики
інфекційних захворювань, який
грунтується на створенні в популяції
протективного імунітету і, відповідно,
стійкості до певних інфекцій шляхом
створення чи посилення штучного
імунітету в процесі вакцинації (Сміян І.С.,
Чернишова Л.І. та ін., 2001).
Вакцинальні препарати
1. Живі вакцини
2. Інактивовані (вбиті) вакцини
3. Хімічні вакцини
4. Анатоксини
5. Векторні (рекомбінантні) вакцини: проти гепатиту В,
ротавірусної інфекції.
6. Синтетичні вакцини - штучно створені антигенні
детермінанти мікроорганізмів.
7. Асоційовані вакцини: АКДП.
МЕТОДИ ВАКЦИНАЦІЇ
- Внутрішньошкірний
- Підшкірний
- Внутрішньом’язовий
- Нашкірний
- Безголковий
- Аерозольний
- Інгаляційний
- Ентеральний
ПАРЕНТЕРАЛЬНІ МЕТОДИ ВВЕДЕННЯ
ВАКЦИН
(підшкірний, внутрішньошкірний,
внутрішньом’язовий)
Недоліки:
- Ймовірність порушення правил
асептики
- Необхідність використання
одноразових шприців
- Мала продуктивність.
Ентеральний
метод
Недоліки:
Необхідні
високі дози
вакцин, через
руйнування
антигенів
шлунковим
соком висока
вартість вакцин
Перелік медичних протипоказів до проведення
профілактичних щеплень
Всі вакцини та анатоксини:
Тяжкі ускладнення на попередню дозу у вигляді анафілактичного шоку
Алергія на будь-який компонент вакцини
Прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний
синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром з судомами
Анемія з рівнем гемоглобіну нижче 80г/л (профілактичні щеплення
проводяться після підвищення рівня гемоглобіну)
Перелік медичних протипоказів до проведення
профілактичних щеплень
Всі живі вакцини:
Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогамаглобулінемія
БЦЖ:
Вага дитини менше 2000г: при недоношеності ІІ ст. (вага 1500-1999г) щеплення не
проводять до 1 міс. життя, при недоношеності ІІІ ст. (вага 1000-1499г) – до 2 міс.
Перелік медичних протипоказів до проведення
профілактичних щеплень
ОПВ:
Дітям, яким протипоказано введення живих вакцин, а також членам їх родин
рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ)
АКДП:
Судоми в анамнезі (замість АКДП вводять АДП або вакцину з ацелюлярним компонентом)
Перелік медичних
протипоказів до
проведення
профілактичних щеплень
• Живі вакцини проти
кору, паротиту,
краснухи:
• Алергічні реакції на
аміноглікозиди
• Алергічні реакції на
яєчний білок
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Лекція Епідемічний паротит Кашлюк.pptx

  • 1.
  • 2.
    Епідемічний паротит • гострезахворювання, яке спричинюється вірусом і характеризується гарячкою, ураженням залозистої та нервової тканини.
  • 8.
    ЕТІОЛОГІЯ Збудником є вірус, що міститьРНК Добре зберігається при низьких температурах
  • 10.
    Parotitis epidemica • СімействоParamyxoviridae • Гине при T - 60*C протягом 5 – 10 хвилин, УФО – відразу, в дезрозчині – 2-3 хвилини. • Не летючий. • Існує один серотип вірусу.
  • 12.
    Паротит вперше описанийГіпократом в ІV віці до н.е. В 1849 р. А.Д.Романовський описав ураження ЦНС Н.Ф.Філатов та І.В.Троїцький доказали ураження статевих залоз Збудник відкритий в 1934 р Johnson та Goodpasture
  • 20.
    ПАТОГЕНЕЗ • Запальний процеслокалізується біля слинних вивідних протоків та кровоносних судин • Спостерігається генералізована гіперплазія лімфоїдної тканини: утворення гігантських багатоядерних клітин
  • 21.
    Слизові оболонки ротовоїпорожнини, носа, глотки Слинні залози Віремія Залозиста тканина • Сублінгвіт • Субмандибуліт • Панкреатит • Орхіт, простатит • Оофорит • Мастит • Тиреоїдит Нервова система • Менінгіт • Менінгоенцефаліт • Мононевріти • Мієліти • Енцефаломієліти • Полірадікулоневріти
  • 33.
    Клініка Ураження привушних слиннихзалоз - перша ознака хвороби. Цей характерний процес у більшості хворих (70%) відмічається вже в 1-й день захворювання. З’являється припухлість та болючість в ділянці привушних залоз, спочатку з одного, потім з обох сторін. Симптом Філатова – болючість при натискуванні на козелок, болючість за мочкою вуха, при натискуванні на сосцеподібний відросток.
  • 34.
    Клініка • Симптом Мурсона(Мурсу) – гіперемія та припухлість на слизовій оболонці щік в ділянці вивідного протока ураженої привушної залози.
  • 35.
    Ураження інших залоз Запальний процес підшлунковоїзалози – біль в животі, нудота, блювання
  • 38.
    ОРХІТ Сильний біль вкалитці, з іррадіацією в пах, поперек, яєчко збільшується, ущільнюється.
  • 39.
    Паротит у хлопчиківта його наслідки • Наслідки епідемічного паротиту найбільш небезпечними є для хлопчиків віком більше 7 - 8 років. • Якщо статевий розвиток вже почався, то цей процес може бути зупинений під час впровадження вірусу в тканини тестикул. • У хлопчиків віком старше 12 років в 48% випадків виникає вторинне стійке безпліддя.
  • 40.
    Варіанти ускладненого перебігу Простатит (частіше у підлітків)– запалення передміхурової залози Оофорит - запалення яєчників Мастит – запалення молочної залози Тиреоїдіт – запалення щитоподібної залози Нефрит – запалення нирок Епідидиміт – запалення придатків яєчка
  • 43.
    Менінгоенцефаліт На 6 -10 добу захворювання уражаються черепні нерви, пірамідна та вестибулярна системи, мозочок. Стан дуже тяжкий, гіпертермія, мозкове блювання, порушення і втрата свідомості, марення, тонічні та клонічні судоми, парези черепних нервів, геміпарези кінцівок, мозочкова атаксія.
  • 44.
    Полірадикулоневріти • На 5- 7 добу спостерігаються мляві парези і паралічі в поєднанні з корінцевим больовим синдромом, випаданням чутливості за дистально – периферичним типом
  • 46.
    Віддалений прогноз Панкреатит – цукровийдіабет Орхіт – безпліддя, атрофія яєчок, тестикулярні пухлини, імпотенція Оофоріт – безпліддя, рання менопауза, пухлини, маткові кровотечі Менінгіт(менінгоенцефаліт) – глухота, гіпертензіонний синдром , гідроцефалія, сліпота, енурез
  • 52.
  • 53.
    Лабораторна діагностика • Виділення вірусуз крові, змивів з глотки, секрету привушної слинної залози, цереброспинальної рідини і сечі методом імунофлюоресценції • Серологічні методи (зростання титру антитіл в парних сироватках в динамиці)
  • 54.
    Потенційні проблеми • Отит •Стоматит • Пневмонія • Цукровий діабет • Безпліддя
  • 56.
    При панкреатиті Голод, поступове розширеннядієти з обмеженням жирів та вуглеводів. Дієта молочно- рослинна, механічно щадна, рясне пиття.
  • 59.
    При епідемічному паротиті середньої тяжкостізастосовуються фізіопроцедури: • УВЧ-терапія, ультрафіолетове опромінення. • На опухлу щоку можна надіти суху марлеву пов'язку. Думка про те, що набряклу область можна гріти, є спірним. Тому краще використовувати теплий компрес, але не гарячий. • Кімнату, в якій лежить дитина, рекомендується провітрювати як можна частіше.
  • 61.
  • 62.
    Заходи в вогнищі •Ізоляція хворого на 9 днів від початку захворювання • Карантин на 21 день для контактних , що не хворіли та не щеплених дітей віком до 10 років, роз’єднання проводиться з 11-го дня (з 11до 21-го дня) • Провітрювання, вологе прибирання • Щоденний огляд, термометрія • Санітарно-просвітня робота • Дезінфекція не проводиться
  • 63.
    Специфічна профілактика • Проводиться живоюпаротитною вакциною, • яка вводиться підшкірно в дозі 0,5 мл • Вакцинація в 12міс • Ревакцинація в 6 років
  • 66.
    Диспансеризація Після панкреатиту –ендокринолог 1 рік Після орхіту – ендокринолог та інфекціоніст 2 роки З ураженням нервової системи – спостереження невропатолога та інфекціоніста 2 роки Неускладнена форма – 1 місяць в дитячій консультації
  • 68.
    І етап медсестринськогопроцесу Медсестринське обстеження Скарги матері - біль при жуванні; -озноб, гарячка; - загальна слабкість; -головний біль; Анамнестичні данні -контакт з хворою дитиною; -відсутність щеплення Об’єктивно - гіпертермія; -висип на шкірі; - головний біль;
  • 69.
    ІІ етап медсестринськогопроцесу Проблеми пацієнта • Гіпертермія. • Набряк привушних слинних залоз. • Біль при жуванні. • Головний біль. • Нудота, блювання
  • 70.
    ІІІ етап медсестринськогопроцесу ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ • Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом • Виконання лікарських призначень • Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду
  • 71.
    ІV етап медсестринськогопроцесу ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ • Ізоляція дитини на 9 днів. • Годувати дитину термічно, хімічно щадною їжею. • Здійснювати догляд за слинними залозами. • Систематичний контроль за температурою тіла. • Виконання лікарських призначень: дезінтоксикаційна терапія , дегідратаційна терапія, симптоматична терапія.
  • 72.
    V етап медсестринськогопроцесу ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ • Зникнення інтоксикації, покращання загального стану • Зникнення набряку привушних слинних залоз. • Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях: треба пам’ятати про панкреатит, орхіт та епідидиміт, серозний менінгіт, менінгоенцефаліт, неврит черепних нервів, полірадикулоневрит.
  • 74.
    Епідемічний паротит Інкубаційний період 11– 23 дні Хворий може заражати інших за 2 дні до проявів хвороби Заразність утримується до 6 - 8 днів від початку хвороби
  • 78.
    Кашлюк • гостре інфекційне захворювання,яке спричинюється паличкою Борде - Жангу. Головними проявами його є кашель з поступовим розвитком нападів спазматичного характеру, який закінчується відходженням скловидного мокротиння, блювання
  • 79.
    З історії • В1906 році збудник був виділений з харкотиння хворого бельгійським вченим Ж.Борде та французьким О. Жангу • Про це захворювання стало відомо з 1578 року під час опису епідемічного спалаху в Парижі
  • 83.
  • 84.
  • 87.
    ПАТОГЕНЕЗ Вхідні ворота -слизові дихальних шляхів Бронхогенне розповсюдження по дрібним бронхам і бронхіолам без бактеріємії Підвищення збудливості рецепторів слизових дихальних шляхів Формування застійного вогнища збудження в кашльовому центрі Зміна ритму дихання і з’явлення характерного спазматичного кашлю Гіпоксемія та гіпоксія Гіпоксична енцефалопатія
  • 89.
    Класифікація кашлюку ТИП ТЯЖКІСТЬПЕРЕБІГ 1.Типові форми 1.Легка. 2.Средньої тяжкості. 3.Тяжка. 2.Атипові:  стерта;  абортивна;  субклінічна;  безсимптомна. 1.Гладкий. 2.Негладкий (ускладнений)
  • 98.
  • 105.
    Особливості перебігу кашлюкуу дітей раннього віку Діти сприйнятливі до коклюшу з перших днів життя. Скорочений інкубаційний період (4-6 діб). Катаральний період скорочується до 5-7 діб, а інколи може бути відсутнім. Судомний період подовжується до 2-3 місяців. Часто перебіг захворювання тяжке і середньої тяжкості. Можуть бути відсутніми репризи. Наявні епізоди апное як на висоті кашлю, так і у вигляді його еквівалентів. Часті ускладнення захворювання, які можуть розвиватися, починаючи з катарального періоду. Після перенесеного кашлюку можуть відмічатися залишкові явища у вигляді затримки психомоторного розвитку, судом, алергозу.
  • 110.
  • 112.
  • 122.
    Медикаментозне лікування Антибіотики вкатаральний період – ампіцилін, цефалоспоріни Нейролептики – аміназин Десенсибілізуючі препарати – супрастин, тавегіл Спазмолітики- еуфілін Муколітики – аерозолі з протеолітичними ферментами, АЦЦ Протикашльові – тусупрекс, лібексин
  • 124.
    Заходи в вогнищі Ізоляціяна 25- 30 діб Карантин на 14 діб для контактних, що не хворіли і не щепленим дітям віком до 7 років, при лікуванні хворого амбулаторно- на 25 діб від початку кашлю Щоденний огляд, термометрія Однократне бакдослідження харкотиння методом «кашльових пластин» Дітям до 1року, які не хворіли та не щепленим, вводиться імуноглобулін Провітрювання, вологе прибирання Санітарно-просвітня робота
  • 125.
    І етап медсестринськогопроцесу Медсестринське обстеження Скарги матері - субфебрильна температура; -нежить; - сухий кашель; Анамнестичні данні -контакт з хворою дитиною; -відсутність щеплення Об’єктивно - температура тіла субфебрильна; -напад кашлю закінчується блюванням; - в’язке тягуче харкотиння
  • 126.
    ІІ етап медсестринськогопроцесу Проблеми пацієнта • Кашель. • Субфебрилітет. • Нежить. • Блювання. • В’язке, тягуче харкотиння.
  • 127.
    ІІІ етап медсестринськогопроцесу ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ • Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень • Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом • Виконання лікарських призначень • Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду
  • 128.
    ІV етап медсестринськогопроцесу ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ • Ізолювати дитину на 30 днів. • Взяття харкотиння методом кашльових пластин. • Годувати дитину механічно, хімічно щадною їжею. • Здійснювати догляд за ротовою порожниною. • Систематичний контроль за температурою тіла, частотою дихання, АТ. • Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія , аеротерапія, вітамінотерапія, дезінтоксикаційна терапія , спазмолітики, нейроплегики, симптоматична терапія.
  • 129.
    V етап медсестринського процесу •ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ • Зникнення інтоксикації, покращання загального стану • Зникнення кашлю. • Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях: треба • пам’ятати про пневмоторакс, емфізема легень, енцефалопатії, менінгізм, пупкової та пахової гриж, випадання прямої кишки, носових кровотеч, крововиливів у шкіру, кон’юнктиву та в тканини головного мозку
  • 130.
  • 131.
  • 132.
    КАШЛЮК Інкубаційний період 3– 20 днів Хворий може заражати інших з другої половини інкубаційного періоду Заразність утримується до 4 тижнів з початку хвороби
  • 133.
    Паракашлюк гостре інфекційне захворювання, якеспричинюється паличкою паракашлюку.
  • 134.
    ЕТІОЛОГІЯ • B. parapertussis– аеробна нерухома грамнегативна паличка, від кашлюкової диференціюють за допомогою специфічних аглютинуючих сироваток. • Збудник паракашлюку (Bordetella parapertussis) в 1937 році виділили і описали Eldering та Kendrick
  • 135.
    КЛІНІКА • Клінічна картинапри кашлюку та паракашлюку в більшості випадків дуже схожа. Різниця їх в тому, що паракашлюк має більш легкий перебіг, ускладнення зустрічаються рідко, а летальність майже дорівнює нулю.
  • 136.
  • 137.
    ДІАГНОСТИКА Специфічна лабораторна діагностикакашлюку і паракашлюку може здійснюватись трьома методами: • бактеріологічним, при якому виділяють збудника зі слизу задньої стінки глотки; • серологічним, при якому визначають специфічні антитіла в сироватці хворого або особи, що перехворіла • методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Бактеріологічний метод обстеження та ПЛР є методами ранньої діагностики захворювань, серологічний ‒ використовують для ретроспективного встановлення діагнозу.
  • 138.
    ЛІКУВАННЯ • Госпіталізації підлягаютьпацієнти з середньотяжким та тяжким перебігом захворювання. Харчування має бути висококалорійним та дробним. Приміщення слід часто провітрювати. Хворим рекомендовані тривалі прогулянки на свіжому повітрі.
  • 139.
    ЛІКУВАННЯ Для етіологічного лікуваннявикористовують макроліди (еритроміцин , азитроміцин , кларитроміцин , рокситроміцин – курсом 5‒7 днів) Ефективність протикашльових, відхаркуючих препаратів і легких седативних засобів ‒ сумнівна; їх слід застосовувати обережно. Гормонотерапія призначається лише при тяжкій формі захворювання: преднізолон , гідрокортизон , дексазон курсом 3‒5 діб. Специфічний протикашлюковий γ-глобулін доповнює успішне лікування на ранній стадії захворювання. При клінічно виражених симптомах гіпоксемії та гіпоксії показана оксигенотерапія
  • 140.
    Активна імунізація (вакцинація)- один з основних напрямків імунопрофілактики інфекційних захворювань, який грунтується на створенні в популяції протективного імунітету і, відповідно, стійкості до певних інфекцій шляхом створення чи посилення штучного імунітету в процесі вакцинації (Сміян І.С., Чернишова Л.І. та ін., 2001).
  • 141.
    Вакцинальні препарати 1. Живівакцини 2. Інактивовані (вбиті) вакцини 3. Хімічні вакцини 4. Анатоксини 5. Векторні (рекомбінантні) вакцини: проти гепатиту В, ротавірусної інфекції. 6. Синтетичні вакцини - штучно створені антигенні детермінанти мікроорганізмів. 7. Асоційовані вакцини: АКДП.
  • 143.
    МЕТОДИ ВАКЦИНАЦІЇ - Внутрішньошкірний -Підшкірний - Внутрішньом’язовий - Нашкірний - Безголковий - Аерозольний - Інгаляційний - Ентеральний
  • 144.
    ПАРЕНТЕРАЛЬНІ МЕТОДИ ВВЕДЕННЯ ВАКЦИН (підшкірний,внутрішньошкірний, внутрішньом’язовий) Недоліки: - Ймовірність порушення правил асептики - Необхідність використання одноразових шприців - Мала продуктивність.
  • 145.
  • 150.
    Перелік медичних протипоказівдо проведення профілактичних щеплень Всі вакцини та анатоксини: Тяжкі ускладнення на попередню дозу у вигляді анафілактичного шоку Алергія на будь-який компонент вакцини Прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром з судомами Анемія з рівнем гемоглобіну нижче 80г/л (профілактичні щеплення проводяться після підвищення рівня гемоглобіну)
  • 151.
    Перелік медичних протипоказівдо проведення профілактичних щеплень Всі живі вакцини: Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогамаглобулінемія БЦЖ: Вага дитини менше 2000г: при недоношеності ІІ ст. (вага 1500-1999г) щеплення не проводять до 1 міс. життя, при недоношеності ІІІ ст. (вага 1000-1499г) – до 2 міс.
  • 152.
    Перелік медичних протипоказівдо проведення профілактичних щеплень ОПВ: Дітям, яким протипоказано введення живих вакцин, а також членам їх родин рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) АКДП: Судоми в анамнезі (замість АКДП вводять АДП або вакцину з ацелюлярним компонентом)
  • 153.
    Перелік медичних протипоказів до проведення профілактичнихщеплень • Живі вакцини проти кору, паротиту, краснухи: • Алергічні реакції на аміноглікозиди • Алергічні реакції на яєчний білок
  • 154.