Downloaded 165 times
More Related Content
учення про інфекцію
- 1. Національний фармацевтичний університет Кафедрамікробіології, вірусології та імунології Учення про інфекцію. Епідеміологічні основи інфекційних захворювань
- 2. • Інфекція (відлат. infectio — зараження) — це процес взаємодії макроорганізму і мікроорганізму, що проник в його тканини. • Інфекційний процес – це сукупність фізіологічних захисних і патологічних, імунологічних реакцій, що відбуваються в макроорганізмі при проникненні в нього патогенних мікроорганізмів. • Інфекційне захворювання – це крайній ступінь прояву інфекційного процесу, що характеризується клінічними симптомами, а також біохімічними, імунологічними, гістологічними та ін. змінами. • Аналогічні процеси, викликані в макроорганізмі найпростішими, називаються інвазіями (від лат. invasio – нападати).
- 3. ОСОБЛИВОСТІ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ, ЩОВІДРІЗНЯЮТЬ ЇХ ВІД ІНШИХ ХВОРОБ 1) мають свого збудника - мікроорганізм; 2) контагіозні, тобто здатні передаватися від хворого до здорового; 3) залишають після себе більш-менш виражену несприйнятливість або підвищену чутливість до даного захворювання; 4) характерний ряд загальних ознак: лихоманка, симптоми загальної інтоксикації, млявість, адинамія; 5) мають чітко виражену стадійність, етапність.
- 4. ЧИННИКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИНИКНЕННЯІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ • патогенний мікроорганізм, • сприйнятливий макроорганізм, • умови навколишнього середовища, в тому числі й соціальні.
- 5. ВЛАСТИВОСТІ, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ЗБУДНИКІВІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ • • • • патогенність, специфічність, органотропність, вірулентність.
- 6. ПАТОГЕННІСТЬ (ХВОРОБОТВОРНІСТЬ) (від грецьк.pathos - страждання і genes - породжувати) Мікроорганізми поділяють на: • патогенні, • умовно-патогенні, • непатогенні (сапрофіти).
- 7. ОРГАНОТРОПНІСТЬ пояснюється наступними чинниками: •наявністю рецепторів на мембранах клітин макроорганізму (клітин-мішеней), до яких прикріпляються мікроорганізми, колонізуючи їх; • метаболізмом патогена в певних тканинах, де існують кращі умови для його життєдіяльності; • відсутністю протимікробних речовин в цих тканинах.
- 8. ВІРУЛЕНТНІСТЬ (від лат. virulentus- отруйний) можна виміряти умовно прийнятими одиницями: • DLМ (dоsis lеtаlis minimа) — найменша кількість мікробів, яка викликає загибель 95 % заражених сприйнятливих лабораторних тварин певного виду і стандартної маси; • LD50 — мінімальна доза мікроорганізмів, що викликає загибель 50 % експериментальних тварин.
- 9.
- 10. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОКСИНІВ Екзотоксини Ендотоксини Білкової природи,володіють вираженими імуногенними і антигенними властивостями. Білковоліпополісахарідний комплекс клітинної стінки грамнегативних бактерій. Здатні виділятися з бактеріальної клітини в довкілля в процесі її життєдіяльності. Тісно пов'язані з тілом мікробної клітини і звільняються при її руйнуванні. Вибірково вражають певні органи і тканини організму. Не володіють вираженою специфічною дією, менш отруйні. Викликають загальне нездужання організму. При дії формаліну і температури 39- Термостабільні, не переходять в 40 0С втрачають отруйність. анатоксини. Отримують анатоксини. Викликають утворення в організмі антитіл – антитоксинів. Активізують фагоцитоз, алергічні реакції.
- 11. ЗА ТИПОМ ДІЇЕКЗОТОКСИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА: • Цитотоксини — блокують синтез білка в клітині (дифтерія, шигели); • Мембранотоксини — підвищують проникність поверхневої мембрани клітин. • Функціональні блокатори – блокують окремі функції органів і систем макроорганізму. • Ексфоліанти (у стафілокока), еритрогени (у піогенного стрептокока) впливають на процес взаємодії клітин макроорганізму між собою і з міжклітинною рідиною. • Найбільш сильні екзотоксини виробляють збудники правця, дифтерії, ботулізму.
- 12. ЕПІДЕМІЧНИЙ ПРОЦЕС (від грецьк.epi – в, на і demos - народ) це виникнення і поширення інфекцій серед населення. Для виникнення і безперервної течії епідемічного процесу потрібна взаємодія трьох чинників : • джерела збудників інфекції, • механізму передачі інфекції, • сприйнятливого населення.
- 13. • Джерело інфекції- це заражений організм людини, тварини або об'єкт довкілля, що є природним середовищем для розмноження і накопичення патогенних мікробів і від якого вони можуть потрапити в сприйнятливий макроорганізм і заразити його. • Резервуар інфекції - це люди, тварини, а також об'єкти довкілля (грунт, вода, рослини), в яких збудник існує, розмножується, зберігається як вид і які забезпечують можливість його передачі сприйнятливим макроорганізмам. У резервуарах інфекції збудник зберігається як вид не лише в епідемічний, але і в міжепідемічний період.
- 14. Механізм передачі збудника- це еволюційно сформований закономірний спосіб переміщення збудника від джерела інфекції в сприйнятливий організм людини або тварини. Механізм включає зміну трьох фаз: • виділення збудника із зараженого організму • перебування збудника в зовнішньому середовищі • впровадження збудника в новий сприйнятливий організм.
- 15. МЕХАНІЗМИ ПЕРЕДАЧІ • фекально-оральний(шляхи - аліментарний, водний, побутовий) • аерогенний (шляхи - повітряно-краплинний, повітрянопиловий), • трансмісивний, • контактний (шляхи - контактно-побутовий, прямий) • вертикальний (від матері до плоду через плаценту) • артифіціальний (штучний).
- 16. СХЕМА МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАЧІ ПРИКИШКОВИХ ІНФЕКЦІЯХ А - заражений організм; Б - здоровий організм; 1 - акт виведення збудника (дефекація); 2 - перебування збудника поза організмом; 3 - акт введення збудника.
- 17. СХЕМА МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАЧІПРИ ІНФЕКЦІЯХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ А - заражений організм; Б - здоровий організм; 1 – акт виведення збудника (видих); 2 - перебування збудника поза організмом; 3 - акт введення збудника (вдих).
- 18. ШЛЯХИ АСПІРАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАЧІ •повітряно-краплинний • повітряно-пиловий при нестійких у при стійких, що зберігають зовнішньому середовищі життєздатність тривалий мікроорганізмах строк (мікобактерії (менінгокок, вірус кору); туберкульозу).
- 19. СХЕМА МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАЧІПРИ КРОВ'ЯНИХ ІНФЕКЦІЯХ А - заражений організм; Б - здоровий організм; 1 - акт виведення збудника (смоктання крові членистоногими переносниками - комарі, кліщі, блохи); 2 - перебування збудника в організмі переносника; 3 - акт введення збудника.
- 20. КОНТАКТНИЙ МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ можливийпри безпосередньому зіткненні з поверхнею шкіри, слизових оболонок зараженого й сприйнятливого організмів, що супроводжується впровадженням збудника - прямий контакт (венеричні хвороби, мікози) або за допомогою предметів контамінованих збудником - непрямий контакт. • ВЕРТИКАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІ • здійснюється при внутрішньоутробному зараженні плода при таких хворобах, як краснуха, токсоплазмоз, ВІЛ-інфекція.
- 21. СПРИЙНЯТЛИВИЙ ОРГАНІЗМ (КОЛЕКТИВ) Сприйнятливість -видова властивість організму людини або тварини відповідати інфекційним процесом на впровадження збудника. Прояви сприйнятливості залежать від: • стану макроорганізму, • вірулентності й дози збудника. • таких факторів як перегрів або переохолодження, характер харчування, вплив хімічних речовин, вплив вітамінів, наявність стресових ситуацій.
- 22. ЗА ІНТЕНСИВНІСТЮ ЕПІДЕМІЧНИХ ПРОЦЕСІВВИДІЛЯЮТЬ: • Спорадична захворюваність (від грецьк. sporadіkos неуважний) - одиничні, не зв'язані між собою, неповсюдні й нерегулярні захворювання. • Епідемічний спалах - групові захворювання, пов'язані з одним джерелом (шляхами й факторами передачі) інфекції й не вихідні за межі родини, колективу, населених пунктів. • Епідемія - це більш інтенсивне й широке розповсюдження інфекційної хвороби, що охоплює населення цілого регіону країни або декількох країн.
- 23. • Пандемія -це повсюдна епідемія, що інтенсивно поширюється в багатьох країнах або навіть у всіх частинах світу. • Ендемія - постійно існуючі інфекційні захворювання на даній території в силу ряду природних, побутових або соціальних умов. • Екзотичні інфекційні хвороби - це хвороби, не властиві даній території. Вони можуть бути наслідком завезення збудника інфікованими людьми або тваринами. • З появою екзотичних хвороб навіть невелике число хворих дає підставу для вживання терміна "спалах" або "епідемія", наприклад при холері.
- 24.
- 25.
- 26.
- 27. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ • періодичність,циклічність - підйоми й спади захворюваності; • сезонність - нерівномірний розподіл числа випадків протягом року. Відзначається територіальна нерівномірність розподілу інфекційних захворювань. • Територію поширення інфекційних захворювань називають нозоареалом.
- 28. ЗА ХАРАКТЕРОМ ДЖЕРЕЛІНФЕКЦІЇ ВИДІЛЯЮТЬ: • Антропонози - інфекції, при яких джерелом є тільки людина. • Зоонози - інфекції, при яких джерелом інфекції є тварини. • Зооантропонози - інфекції, що вражають тварин і здатні передаватися людині (сибірка, бруцельоз). • Сапронози - інфекції, що розвиваються після проникнення бактерій або грибів в організм з об'єктів навколишнього середовища й поверхні тіла (наприклад, у рану) - лістеріоз, псевдомоноз.
- 29. В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІДЛОКАЛІЗАЦІЇ ЗБУДНИКА РОЗРІЗНЯЮТЬ •осередкову інфекцію, при якій мікроорганізми локалізуються в місцевому осередку і не поширюються по всьому організму; •генералізовану інфекцію, при якій збудник поширюється по організму лімфогенним і гематогенним шляхом. При цьому розвивається бактеріємія або вірусемія. Найбільш важка форма - сепсис. .
- 30. ВИДІЛЯЮТЬ ТАКОЖ • екзогенніінфекції - виникають внаслідок зараження людини патогенними мікроорганізмами, що надходять із навколишнього середовища з їжею, водою, повітрям, ґрунтом, виділеннями хворої людини, реконвалесцента і мікробоносія; • ендогенні інфекції - викликаються представниками нормальної мікрофлори - умовно-патогенними мікроорганізмами самого індивідуума. • Різновид ендогенних інфекцій - аутоінфекції, вони виникають в результаті самозараження шляхом перенесення збудника з одного біотопу до іншого.