1. План уроку
Дата проведення__________ група __________
Тема уроку: Витрати виробництва і собівартість продукції
Мета уроку: Визначити поняття витрати виробництваі собівартість
продукції; охарактеризувати поточніта довгостроковівитрати.
Розвивативміння розраховувативитрати виробництвата
визначати собівартість продукції.
Підсилювати інтерес до вивчення економічної науки.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання, прийоми: розповідь з елементами бесіди, роботаз
підручником, роботазі схемами, симуляційна гра.
Основні терміни і поняття: витрати виробництва, собівартість продукції,
ефективність виробництва, ціна.
Міжпредметні зв’язки: математика, технології, географія.
Наочність: підручник - В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьов, «Економіка
підприємства»; роздатковийматеріал: «Ціни матеріалів», «Розрахунок
собівартостіпродукції», комплекти матеріалів – для кожної групи.
Хід уроку
Оргмомент. Привітання, визначення відсутніх.
Перевірка вивченого матеріалу.
Опитування:
дайте визначення підприємництва;
назвіть види підприємницької діяльності;
розкрийтеїх зміст;
які видипідприємницької діяльності, на вашу думку, є найбільш
перспективнимив нашому регіоні?
Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми та формування мети уроку.
Актуалізація опорних знань.
Евристична бесіда за планом:
Що таке виробництво?
Що таке товар?
Яка основнамета підприємницької діяльності?
Від чого залежить прибутокпідприємства?
Як встановлюється ціна на товар?
2. Вивчення нового матеріалу.
Теоретичнабаза (роботаз підручником) - В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьов,
«Економіка підприємства».
Витрати – обсяг спожитихвиробничихфакторів (матеріальних,
фінансових, трудовихресурсів), необхідних для здійснення
підприємством господарськоїдіяльності, направленої на отримання
прибутку та максимізацію добробутувласника у грошовомувираженні.
Довгострокові (інвестиційні) –
пов’язані з вирішенням
стратегічних задач:
будівництво, реконструкція чи
придбання нових виробничих
приміщень;
придбання машин, обладнання;
придбання нематеріальних
активів, що обслуговують
виробничо-збутовіпроцеси.
Поточні витрати – пов’язані з
вирішенням тактичних задач:
закупівля сировинита
матеріалів;
їх транспортування та
зберігання;
обслуговування
матеріально-технічної бази;
утримання персоналу.
Ціна- це грошовасума, що сплачується за конкретний товар.
Класифікація цін за різними критеріями.
залежно від розмірів купівлі-
продажу товарів:
- біржові ціни (ціни на товари,
що реалізуються у порядку
біржової торгівлі);
- внутрішньофірмові трансфертні
ціни (застосовуються при обміні
товарами і послугами у межах
міжнародних монополій);
- роздрібні ціни (ціни для
населення у магазинах тощо);
г) ціни виробництва (оптові ціни)
ціни за способом формування:
- конкурентні (ціни, що
формуються в умовах вільної
конкуренції, тобто під
впливом співвідношення
попиту і пропозиції);
- монопольніціни (ціни, що
формуються в умовах
відсутності вільної конкренції,
як правило, встановлюються
монополістами на рівні,
вищому, ніж ціни
виробництва);
в) регульованіціни (ціни, що
регулюються державою)
Собівартість продукції – грошовевираження витрат на
виробництво та реалізацію продукції.
3. Практичне застосування знань.
Симуляційна економічна гра «Іграшки»
Хід гри:
I. Підготовчий етап. Учні розділяються на групи. Кожна з них буде фірмою,
яка діє на ринку іграшок. Завданням фірми є вироблення прототипу нової,
привабливої іграшки і її презентація потенціальним клієнтам, які висловлюють
попит щодо неї. Групи отримують роздатковий матеріал № 1 „Ціни матеріалів”,
а також комплекти матеріалів. Завданням груп є вироблення іграшки з наявних
матеріалів. Використання матеріалів для продукції потягне за собою чітко
визначені витрати. Ціни матеріалів наведені в таблиці. Учні ознайомлюються з
ними і вирішують, які саме матеріали використають. Скажи, що групи
вироблятимуть прототиппротягом 20 хвилин. Потім продукт кожної групи буде
продано за 5 гривень – це ціна іграшки, однакова для всіх груп. Потрібно так
розрахувати собівартість продукції, щоб фірма могла досягти максимального
прибутку, а одночасно запропонувати такий продукт, який здобуде визнання
клієнтів. Групи отримують підручний матеріал № 2 «Розрахунок собівартості
продукції» і записують у таблиці витрати використання окремих матеріалів.
II. Робота вгрупах. Кожна група виготовляє свою продукцію. Учні приймають
рішення, що виробляти, які матеріали використати, як мінімізувати собівартість
продукції. Вони також вирішують, хто і яким чином презентуватиме іграшку
перед усіма.
Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
Узагальнюється зробленена уроці, виставляються оцінки.
Інформація-інструктаж домашнього завдання.
Підручник В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьов,
«Економіка підприємства» - ст. 263 - 266
4. План уроку
Дата проведення__________ група __________
Тема уроку: Доход, прибуток і рентабельність підприємства
Мета уроку: Розкритизміст понять доход, прибуток, рентабельність.
Розвивативміння розраховуватидоход чизбитокпідприємства.
Виховувати почуття відповідальності при прийнятті рішень.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання, прийоми: розповідь з елементами бесіди,
роботаз підручником, роботазі схемами, симуляційна гра.
Основні терміни і поняття: доход, прибутокпідприємства,
максимізація прибутку, рентабельність.
Міжпредметні зв’язки: математика, географія, основиправовихзнань.
Наочність: підручник - В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьов, «Економіка
підприємства»; прототипипродуктів; схеми «Прибутокчи
збиток?» - для кожної групи; таблиця результатів гри«Іграшки».
Хід уроку
Оргмомент. Привітання, визначення відсутніх.
Актуалізація опорних знань.
Обговорюються питання:
Яка основнамета підприємницької діяльності?
До яких заходів вдалися б ви для збільшення прибутку?
Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми та формування мети уроку.
Вивчення нового матеріалу.
Теоретичнабаза (роботаз підручником) - В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьов,
«Економіка підприємства».
Доход – виручка від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без
урахування податку на додану вартість та акцизного збору.
Прибуток - сума, на яку доходиперевищують пов'язаніз ними витрати.
Чистий прибуток - це прибуток після сплати податків.
Рентабельність – це відносний показникприбутковості, що характеризує
ефективність господарськоїтафінансової діяльностіпідприємства.
Рентабельність =
Прибуток
Собівартість
×100%
5. Практичне застосування знань.
Симуляційна економічна гра «Іграшка» ( Продовження )
I. Після закінчення виробництва продукції, фірми презентують виконаний
прототип, пояснюють яким чином він працює, для чого служить.
Необхідно ввести ліміт часу презентації. Потім кожен учень грає роль
споживача, розпоряджається сумою 5 гривень, які може потратити на
купівлю однієї із іграшок, із тих, що презентуються. Не можна замовляти
продуктів власної фірми. Викладач на дошці заповнює таблицю
«Іграшки» (підручний матеріал № 3), записуючи назви вироблених
продуктів.
II. Представники фірм заповнюють формуляр «Прибуток чи збиток?»
(підручний матеріал № 4) і подають звіт про очікувані доходи, повні
витрати і прибуток, який буде досягнуто після виконання замовлень,
заявлених попередньо споживачами.
Після заповнення даних в таблиці на дошці оголошуються переможці
гри – фірма, яка досягла найвищого прибутку.
Первинне закріплення знань.
Обговорення питань:
Які види матеріалів були використані в процесі виробництва
продукції? Чому?
Які рішення повинен прийняти виробник?
Чому виробник повинен звертати особливу увагу на вибір
матеріалів, які купуватиме?
Що таке прибуток?
Чому досягнення прибутку таке важливе для виробника?
У яких умовах фірма максимізувала прибуток?
Чому деякі фірми несуть збитки?
Чому деякі фірми загалом не в стані продати свої продукти?
Що відбувається з фірмою, продукти якої ніхто не хоче купувати?
Чим ви керувались, граючи роль споживача, при прийнятті
рішення про купівлю іграшки??
Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
Узагальнюється зробленена уроці, виставляються оцінки.
Інформація-інструктаж домашнього завдання.
Підручник В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьов,
«Економіка підприємства» - ст. 305 – 311.
