щодо варіативної складової програми

1. Щодо варіативної складової програми
Зміст варіативних модулів для всіх класів ґрунтується на основі
проектно-технологічної діяльності учнів. Суть такої діяльності на уроках
трудового навчання полягає в тому, що учень має самостійно обрати виріб
для виготовлення (тему проекту), розробити власну конструкцію виробу,
дібрати матеріали, інструменти, виготовити цей виріб, розробивши
необхідні проектні документи, захистити проект. У результаті вивчення
варіативного модуля учень має виконати творчий проект, що передбачено
чинними програми трудового навчання і технологій. Треба зазначити, що
програмою трудового навчання для 5-9 класів (нова редакція) передбачено
виконання учнями проектів не тільки під час вивчення варіативних
модулів, а й інваріантної складової програми.
Щоб проектно-технологічна діяльність була ефективною, учнівські
творчі проекти мають бути індивідуальними. Разом з тим не виключаються і
групові проекти, особливо для майстерень, школи, дитячого садочка тощо.
Крім того, якщо в класі є учні, які не можуть забезпечити себе матеріалами
або мають проблеми зі здоров’ям, то, як виняток, вони можуть виконувати
дослідницькі проекти практичного спрямування, що не передбачають
виготовлення виробу.
Учитель трудового навчання має звернути особливу увагу на те, що
під час такої діяльності на уроках самостійність учнів має бути
максимальною. Щоб цього досягти в повній мірі, учнів треба навчати цієї
діяльності поступово, з класу в клас, при цьому ускладнюючи завдання
так, як передбачено програмою.
Для того, щоб ці завдання, передбачені чинними програмами для
учнів 5-9 класів, були зрозумілими для школярів і логічно осмислювались,
доцільно розробити алгоритм проектно-технологічної діяльності та
дотримувати його відповідно до змісту навчальних програм за класами.
Орієнтовно це може бути таке:
• вибір теми проекту;
• обґрунтування вибору теми проекту;
• вимоги до проектованого виробу (критерії виробу);
• складання плану роботи з виконання проекту;
• обговорення з батьками (з родиною) необхідності проектування і
виготовлення саме такого виробу та виділення грошей на придбання
матеріалів (міні-маркетингові дослідження);
• пошук подібних виробів (моделей-аналогів) із використанням різних
інформаційних джерел, їх аналіз із метою виявлення кращих ознак (того,
що подобається і що можна використати у власній конструкції
проектованого виробу);
• конструювання виробу (виконання графічного зображення виробу
відповідно до вимог програми за класами);
• складання плану роботи з виготовлення та оздоблення
проектованого виробу;
• добір матеріалів, інструментів, обладнання, пристосувань;
• виготовлення та оздоблення проектованого виробу;
• оформлення проектної папки (портфоліо) проекту;
• презентація проекту.
Якщо постійно дотримувати цього орієнтовного алгоритму, то
самостійність учнів у проектно-технологічній діяльності стає більш
результативною.

2. Тему проекту (виріб для виготовлення) учні обирають самостійно, але
вчитель має спрямувати учнів на вибір виробу для виготовлення. Він
повинен мати практичне застосування: для подарунку, для оздоблення
квартири, своєї кімнати тощо. Але учневі одразу зорієнтуватись у тому, що
йому потрібно для свого дому чи на подарунок, іноді складно. Тому на
допомогу учням учитель має запропонувати список тем проектів. При цьому
необхідно враховувати відповідність змісту модуля інтересам та рівню
підготовки учнів, їх матеріальним можливостям, а головне – матеріально-
технічній базі шкільних навчальних майстерень.
Вивчення варіативних модулів (у всіх чинних програмах) відбувається
у такому порядку: спочатку – опанування зазначеної технології, потім –
проектування, виготовлення (з застосуванням вивченої технології) і
оздоблення спроектованого виробу (з паралельним оформленням проектної
документації), на завершення – презентація проекту.
Для того щоб проектно-технологічна діяльність не викликала в учнів
жодних труднощів, а робота була цікавою, доцільно взяти до уваги, що
вчитель має скласти послідовність поетапного формування вмінь та
навичок учнів із проектної діяльності, щоб вони могли самостійно (під його
контролем та з його допомогою) виконати творчий проект, скласти
портфоліо (проектну папку) та захистити проект.
Орієнтовно (за змістом) це може бути:
5 клас: учнів треба навчити: обирати тему проекту (виріб для
виготовлення); розробляти найпростіші критерії, яким має відповідати
виріб (вимоги до виробу: який повинен бути виріб, наприклад, красивий,
недорогий, сподобатись мамі), складати план роботи з виконання проекту;
виконувати графічне зображення задуманого виробу (передбачено
програмою); план роботи з виготовлення виробу, виготовляти виріб,
презентувати проект (виріб).
Оформлення матеріалів може бути в зошиті – заголовок і виконана
відповідна робота.
6 клас: учнів треба навчити: обирати і обґрунтовувати тему проекту,
розробляти критерії, яким має відповідати виріб, складати план роботи з
виконання проекту, здійснювати пошук необхідних відомостей в
інформаційних джерелах, моделей-аналогів, визначати в них найкращі
ознаки, які можна використати під час конструювання власного виробу;
виконувати ескізний малюнок виробу; складати послідовність виготовлення
виробу, виготовляти виріб, презентувати проект (виріб).
Оформлення матеріалів може бути в зошиті – заголовок і виконана
відповідна робота.
7 клас: учнів треба навчити: обирати і обґрунтовувати тему проекту,
розробляти критерії, яким має відповідати виріб, складати план роботи з
виконання проекту, шукати необхідну інформацію, моделі-аналоги та їх
аналізувати, виконувати ескізний малюнок виробу, складати послідовність
виготовлення виробу, виготовляти та оздоблювати виріб, презентувати
проект (виріб).
Оформлення матеріалів може бути в зошиті або на окремих аркушах
(якщо дозволяє рівень підготовки учнів).
8 клас - 11 клас: учнів треба навчити: проектувати та виготовляти
вироби, оформлювати портфоліо (проектну папку) у повному обсязі (9-11
клас; окрема папка, всі необхідні документи), презентувати проект. Для
учнів 10-11 класів захищати (презентувати) проект варто з використанням
електронної презентації в програмі PowerPoint.

3. Учителям трудового навчання необхідно мати на увазі, що під час
виконання проекту учні, незалежно від класу, не визначають собівартість
та ціну виробу. Вони мають визначати тільки вартість (орієнтовну)
витрачених матеріалів на виготовлення виробу.