SlideShare a Scribd company logo
1 of 56
Download to read offline
VOL 4, No 60 (2020)
Sciences of Europe
(Praha, Czech Republic)
ISSN 3162-2364
The journal is registered and published in Czech Republic.
Articles in all spheres of sciences are published in the journal.
Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-
ity for their content, credibility and reliability.
Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.
Chief editor: Petr Bohacek
Managing editor: Michal Hudecek
• Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva
• Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry
Academy of Sciences of the Czech Republic
• Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History
(Moscow, Russia);
• Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze
• Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social
sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)
• Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice
• Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.
(Kharkov, Ukraine)
• Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava
• Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department
of History (Moscow, Russia);
• Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci
• Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-
partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)
• Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-
chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)
«Sciences of Europe» -
Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha
E-mail: info@european-science.org
Web: www.european-science.org
CONTENT
ECONOMIC SCIENCES
Andreeva N., Gavrichenko E.
STRUCTURAL CHANGES IN EDUCATIONAL
INSTITUTIONS AS A BASIS FOR THE USE OF LABOR
RESOURCES IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION OF
THE COUNTRY .............................................................3
Andresian I.
THE ROLE AND PLACE OF MEGAPROJECTS IN
FORMATION THE REGION'S INFRASTRUCTURE ..........8
Skliarenko О., Androsiuk G.,
Kyiak Iu., Ponomarenko V.,
Kovalchuk I., Herasov S., Rizhikh V.
INNOVATIVE DEVELOPMENT OF UKRAINE'S
ECONOMY .................................................................10
Burilina M.
JUSTIFICATION FOR THE CONSTRUCTION OF MODELS
OF SPREAD OF THE VIRUS POSTRANSTVENNYH THE
EXAMPLE OF A PANDEMIC 2020...............................14
Gasumov E.
FORMATION OF A STRATEGY OF INNOVATIVE
DEVELOPMENT OF THE GAS INDUSTRY OF
AZERBAIJAN BASED ON ANALYSIS OF INFLUENCING
FACTORS....................................................................18
Pryadko S., Zyuban V., Babayants D.
UTILITARIAN ANALYSIS OF BUSINESS
COMMUNICATION IN THE PROCESS OF PROVIDING
COMPANY SERVICES..................................................25
Makazan E., Rossinskaya L.
MAIN PREREQUISITES FOR THE DEVELOPMENT OF A
LOGISTIC APPROACH TO MANAGEMENT OF
ENGINEERING ENTERPRISES OF UKRAINE.................28
Mineeva V., Syrlybaeva V.
ENSURING CORPORATE RESPONSIBILITY IN THE
DIGITAL ECONOMY....................................................36
Shalashna A.
BUDGET AS AN TOOL OF ECONOMIC DEVELOPMENT
...................................................................................39
JURIDICAL SCIENCES
Knysh V., Maruk T.
PROBLEMS OF CODIFICATION OF MEDICAL
LEGISLATION OF UKRAINE.........................................44
PEDAGOGICAL SCIENCES
Aleksandrova E., Barbasheva S.
MODERN EDUCATIONAL TECHNOLOGIES IN THE
TEACHING FOREIGN LANGUAGES TO POSTGRADUATE
STUDENTS .................................................................48
Chuprakova N.
ANXIETY IN CHILDREN AND ADOLESCENTS:
SOLUTIONS TO THE PROBLEM ..................................51
Sciences of Europe # 60, (2020) 3
ECONOMIC SCIENCES
СТРУКТУРНЫЕ СДВИГИ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ КАК ОСНОВА
ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВЫХ РЕСУРСОВ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВИЗАЦИИ СТРАНЫ
Андреева Н.В.
доктор экономических наук, профессор,
профессор кафедры «Экономики инноваций и финансы»,
ФГБОУ ВО «Владимирский государственный университет имени Александра Григорьевича и Нико-
лая Григорьевича Столетовых», ВлГУ
Гавриченко Е.В.
кандидат экономических наук,
доцент кафедры «Экономики инноваций и финансы»,
ФГБОУ ВО «Владимирский государственный университет имени Александра Григорьевича и Нико-
лая Григорьевича Столетовых»
STRUCTURAL CHANGES IN EDUCATIONAL INSTITUTIONS AS A BASIS FOR THE USE OF
LABOR RESOURCES IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION OF THE COUNTRY
Andreeva N.
Doctor of Economic Sciences, professor,
Professor of the Department of innovation Economics and Finance, doctor of Economics
FGBOU VO «Vladimirskij gosudarstvennyj universitet imeni Aleksandra Grigor'evicha i Nikolaya
Grigor'evicha Stoletovyh», VlGU
Gavrichenko E.
associate Professor of the Department of innovation Economics and Finance, Ph. D. in Economics
FGBOU VO «Vladimirskij gosudarstvennyj universitet imeni Aleksandra Grigor'evicha i Nikolaya
Grigor'evicha Stoletovyh», VlGU
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-3-8
АННОТАЦИЯ
Цель работы. В статье рассматривается развитие сферы услуг высшего образования под влиянием
цифровой трансформации. Обосновывается необходимость роста объемов рынка онлайн – образования и
обострение конкуренции между участниками.
Метод или методология проведение работы. Проведен статистический анализ изменений проис-
шедших в сфере услуг высшего образования. Обосновывается необходимость и целесообразность в повы-
шении компетенций собственных кадров и формирование таких подходов, к подготовке трудовых ресур-
сов, которые обладают востребованными компетенциями на рынке труда.
Результаты. Выявлены тенденции определяющие дальнейшее развитие услуг высшего образования.
Авторы разработали модель взаимодействия между участниками рынка образовательных услуг. Данная
модель предусматривает взаимовыгодное сотрудничество с предприятиями – партнерами и позволяет осу-
ществлять вузам качественную подготовку кадров. Данный подход по закреплению у обучающихся прак-
тических навыков при прохождении всех видов практик обеспечивает формирование востребованных ком-
петенций на рынке труда; формирует более тесное взаимовыгодное сотрудничество между вузом и бизнес
– структурами. А использование онлайн – форматов в обучении для основного образовательного учрежде-
ния и дополнительного образования в сочетании с цифровой трансформацией повысит качество обучения
и привлечет дополнительный контингент обучающихся как источника привлечения средств, усилит
имидж вуза, его рейтинговые показатели и повысит инвестиционную привлекательность региона. Сделан-
ные предложения обеспечат повышение цифровых компетенций сотрудников вуза, создадут условия для
работы с большими массивами данных и обеспечат условия государству для дополнительного финанси-
рования пилотных проектов в области цифровых технологий, будут способствовать внедрению цифровых
инноваций и повышению цифровой культуры сотрудников и обучающихся.
Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть применены
при прогнозировании структурных изменений в сфере услуг высшего образования и позволяют повысить
качество обучения.
Выводы. Делается вывод, что приоритетным в развитии сферы услуг высшего образования является
переход на онлайн – образование, что повысит привлекательность вузов, а также инвестиционные возмож-
ности регионов и уровень цифровой грамотности общества.
ABSTRACT
Objective of the study. The article examines the development of the sector of higher education services under
the impact of digital transformation. The necessity of market volume increase of online education services and the
intensification of competition between the participants are substantiated.
4 Sciences of Europe # 60, (2020)
Method or methodology of the research. The statistical analysis of changes taken place in the sphere of
higher education services is conducted. The necessity and feasibility of improving the competencies of internal
personnel and the formation of such approaches to the preparation of labor force that have solicited labor market
competencies are substantiated.
Results of the research. The trends determining the further development of the market of higher education
services are identified. The model of interaction in the market of education services elaborated by the authors
allows universities to provide a quality training for students through mutually beneficial cooperation with partner
enterprises to consolidate students' practical skills when they are going through the full range of internships; pro-
vides the formation of the necessary labor market competencies; builds a closer mutually beneficial cooperation
between university and business entities. Whereas the usage of online learning formats by an educational institu-
tion of additional education combined with digital transformation would enhance the quality of education and
attract an extra pool of students as a source of fund-raising, improve the image of a university, its rating indicators
and increase the investment attractiveness of the region. The given suggestions would provide an improvement of
digital competencies of university employees, work with large amounts of data and establish conditions for the
government for additional funding for pilot projects in the field of digital technologies, contribute to the imple-
mentation of digital innovations and improvement of the digital culture of employees and students.
Areas of application of the results. The results of the conducted research may be applied in predicting struc-
tural changes in the sphere of higher education services.
Conclusions. It is concluded that the priority in the development of the sector of higher education services is
the transition to online education that would enhance the attractiveness of universities as well as investment op-
portunities of the regions and the level of digital transformation of the society.
Ключевые слова: рынок услуг, проблемы высшего образования, трудовые ресурсы, цифровая транс-
формация, онлайн – образование.
Keywords: service market, problems of higher education, labor force, digital transformation, online educa-
tion.
В статье рассматриваются изменения в разви-
тии сферы услуг высшего образования под влия-
нием цифровой трансформации. Обосновывается
необходимость роста объемов услуг онлайн-обра-
зования и привлекательности учебного заведения
расположенного на данной территории. Приво-
дятся доводы в необходимости и целесообразности
повышения компетенций собственных кадров и
формирование таких подходов к трудовым ресур-
сам, которые обладают востребованными компе-
тенциями на рынке труда. Потенциал образователь-
ной организации реализуется в определенных сфе-
рах деятельности. Обосновывается необходимость
и целесообразность в формировании системы взаи-
модействия между предпринимательскими струк-
турами и образовательными учреждениями. Рас-
сматривается возможность разработки механизмов
в повышении компетенций собственных кадров и
возможность в формировании механизмов, кото-
рые повысят престиж и значимость учебного заве-
дения. Выявлена связь между потенциалом выс-
шего учебного заведения и его дополнительным
финансированием. Предлагается в качестве прио-
ритета развития переход на электронное образова-
ние, онлайн– обучение, что повысит финансовые
возможности вузов, инвестиционную привлека-
тельность региона и уровень цифровой трансфор-
мации общества.
Ключевые слова: рынок услуг, проблемы выс-
шего образования, трудовые ресурсы, цифровая
трансформация, онлайн – образование.
Введение. В условиях мирового экономиче-
ского кризиса и пандемии важное значение приоб-
ретает развитие рынка труда и использование тру-
довых ресурсов, которые должны соответствовать
современным потребностям экономики при пере-
ходе к цифровизации в Российской Федерации. Так,
зарубежные авторы отмечают, что трансформация
связана с применением цифровых технологий и яв-
ляется стратегическим приоритетом в развитии
бизнеса. [1,2,3]. Эти изменения затронут и трудо-
вые ресурсы, которые должны быть подготовлены
к происходящим структурным сдвигам. В этих
условиях учреждения высшего образования вы-
нуждены изменять сложившиеся систему образова-
ния и искать новые подходы соответствующие тре-
бованиям цифрой экономики. Структурные сдвиги
в экономике способствовали изменению взаимо-
действия образовательных учреждений с хозяй-
ствующими субъектами, которые выставляют опре-
деленные требования к уровню подготовки трудо-
вых ресурсов. Поэтому возникает необходимость в
формировании системы взаимодействия между
предпринимательскими структурами (заказчиком)
и образовательными учреждениями. Цифровизация
экономики поднимает проблему качества подго-
товки кадров определенной квалификации облада-
ющих необходимыми компетенциями на другой
уровень.
Методы исследования. Проведенный стати-
стический анализ изменений происшедших в сфере
услуг высшего образования обосновывается на
необходимости и целесообразности в повышении
компетенций собственных кадров и формирование
таких подходов, к подготовке трудовых ресурсов,
которые обладают востребованными компетенци-
ями в условиях цифровой трансформации.
Одной из приоритетных задач при трансфор-
мации общества, в связи с переходом к цифровиза-
ции экономики является подготовка трудовых ре-
сурсов соответствующих веяниям времени. Сле-
дует отметить, что государство принимает важные
решения для укрепления экономики страны и каче-
Sciences of Europe # 60, (2020) 5
ственного изменения состава трудовых ресур-
сов.[4,5].Так, разработанная программа «Цифровая
экономика» включает подпрограмму «Кадры для
цифровой экономики», в которой уделяется внима-
ние вопросам внедрения цифры во все виды дея-
тельности, обеспечив при этом цифровую грамот-
ность населения посредством подготовки и пере-
подготовки кадров через платформу онлайн-
образования.
Проведенные исследования по анализу чис-
ленности трудовых ресурсов по возрастным груп-
пам в период с 2016г по 2019 г. лиц трудоспособ-
ного возраста свидетельствуют о том, что возраст-
ная группа от 15- 29 лет сократилась на 15,5 %, доля
лиц от 30-49 лет увеличилась на 4,4 %, группа лиц
50-54 лет сократилась на 13,7 %, а доля лиц старше
55 лет увеличилась на 9,5 %. [6]. В целом 27 % тру-
доспособного занятого населения составляют лица
от 50 лет и старше, которым требуется постоянно
повышать свой уровень компетенций, осваивая но-
вые цифровые технологии без отрыва от основной
деятельности. Менее 20% молодого населения в
возрасте 15-29 лет требуется качественное образо-
вание в образовательных учреждениях, чтобы со-
хранить востребованность на рынке труда. И более
50% трудоспособного занятого населения регу-
лярно необходимо повышать свою квалификацию
для конкуренции среди трудовых кадров.
Наметившиеся структурные сдвиги в эконо-
мике страны привели к снижению численности сту-
дентов, сокращению числа образовательных орга-
низаций и структурным сдвигам ввиду изменения
спроса на эти услуги.
На основании проведенного анализа показате-
лей развития рынка образовательных услуг можно
отметить снижение объемов финансирования на
11,5% и объема рынка услуг высшего образования
на 7%, а численности студентов – почти на 238 тыс.
чел. или на 5,4% [7,8,9,10].
Проводившееся анкетирование руководителей
компаний из 20 стран мира [11] анализ данных ко-
торых был представлен в докладе на Международ-
ном экономическом форуме, который состоялся в
2018 году, подтвердил необходимость и целесооб-
разность повышения квалификации сотрудников
или переподготовки трудовых ресурсов.
Учреждения высшего образования смогут осу-
ществлять успешную деятельность, обеспечивая
способность удовлетворять потребностям заказчи-
ков образовательных услуг, создавая и предостав-
ляя широкий перечень и доступность образователь-
ных программ, как базового образования, так и до-
полнительного на платной основе.
Задача деятельности образовательных учре-
ждений высшего образования (вузов) предполагает
изучение взаимодействия участников рынка обра-
зовательных услуг и формирование взаимовыгод-
ного механизма, что определяется методическим
инструментарием и дает оценку показателям дея-
тельности вузов, формирующих их рейтинг.
Несмотря на значительное число исследований
и публикаций по этой теме в настоящее время от-
сутствует единый методический инструментарий
по оценки и повышению деятельности учреждений
высшего образования на рынке образовательных
услуг.
Проведя анализ, существующих методических
подходов к обоснованию рейтинговых показателей,
авторами было выявлено, большое их разнообразие
по критериям оценки вузов [12, 13, 14, 15, 16].
Например, агентство RAEX использует для оценки
рейтингов только 3 показателя и выявляет 100 луч-
ших вузов, а американский журнал U.S. News &
World Report представил рейтинг лучших вузов
мира, в который вошли 1678 университетов из 86
стран, в том числе 19 представителей российской
высшей школы, оценка производилась по 13 инди-
каторам.
Обобщая критерии оценки вузов, предлагаем
выделить следующие наиболее значимые с точки
зрения авторов, а именно: качество образования,
организацию непрерывного образования (дополни-
тельного образования), имидж вузов (бренд, узна-
ваемость и т.д.).
Поскольку, учебные учреждения взаимодей-
ствуют с заказчиками (бизнес – партнерами, домо-
хозяйствами, Центрами занятости населения, и
т.д.), которые выступают в качестве хозяйствую-
щих субъектов для удовлетворения собственных
потребностей в трудовых ресурсах, то они заинте-
ресованы во взаимодействии с образовательными
учреждениями, предоставляющими образователь-
ные услуги на рынке труда, по вопросам повыше-
ния компетенций собственных кадров и, получении
новых кадров с востребованными компетенциями
на рынке труда. Кроме этого на такое взаимодей-
ствие оказывают существенное влияние государ-
ственные структуры в лице Министерства науки и
высшего образования, которое диктует правила
предоставления образовательных услуг и контро-
лирует образовательную деятельность, и обще-
ственные институты, формирующие рейтинги кон-
курентоспособности учебных учреждений. При
этом каждый из участников обладает определен-
ными функциями. Так,
Государственные структуры:
− реализуют образовательный процесс в со-
ответствии с его стратегией развития, устанавли-
вают объемы предоставления образовательных
услуг по всем направлениям подготовки и формам
обучения;
− преследует цель повышения конкуренто-
способности национальной системы образования,
соответствующей международному уровню
(рейтинг вузов);
− инициирует развитие науки и образования,
за счет вовлечения научных, профессорско-препо-
давательских и студенческих коллективов для уча-
стия в грантах, научных конкурсах, программах ин-
новационной деятельности и т.д.;
− устанавливает законодательно нормы и
правила ведения образовательной деятельности
высшего образования, для повышения качества
услуг при овладении необходимыми компетенци-
ями, введение единых новых стандартов для
направлений подготовки по высшему образованию
6 Sciences of Europe # 60, (2020)
с ориентацией на работодателя и профессиональ-
ные стандарты;
− проводит мониторинг деятельности учре-
ждений высшего образования.
В свою очередь Бизнес - структуры (предпри-
ятия, предприятие-партнер) при взаимодействии с
государственными органами на федеральном и ре-
гиональном уровнях и образовательными учрежде-
ниями, проводят мониторинг выпускников (обу-
чившихся) для возможного трудоустройства их по
профилю подготовки, а также проверяют их про-
фессиональные компетенции, полученные в вузах,
и влияют на рейтинговую оценку вузов страны. Ра-
ботодатели запрашивают на рынке труда специали-
стов необходимой квалификации с определенным
набором компетенций, что дает возможность обра-
зовательным учреждениям конкурировать друг с
другом и способствует повышению качества обра-
зования.
Домашние хозяйства, в лице потенциальных
студентов (обучающиеся) определяют спрос на
объем образовательных услуг, который формиру-
ется и определяет требования к качеству образова-
ния и уровню профессиональных компетенций, на
основе получения будущей профессии в конкрет-
ном образовательном учреждении.
Общественные институты, обеспечивают
взаимосвязь между потребностью в кадрах у рабо-
тодателей (бизнес - структур), общества и деятель-
ностью образовательных учреждений, посредством
независимых рейтинговых оценок, которые способ-
ствуют дальнейшему развитию образовательных
учреждений и повышению их конкурентоспособно-
сти. Образовательные учреждения при взаимодей-
ствии с внешней средой формируют цели и задачи
по предоставлению образовательных услуг, требу-
емых для современной экономики, привлекая заказ-
чиков для участия в формулировании профессио-
нальных компетенций по направлениям подго-
товки, реализуемые с помощью внутренних
ресурсов учреждений.
При развитии цифровизации в РФ возникает
потребность в создании онлайн - курсов и исполь-
зовании их при обучении. В условиях пандемии эти
курсы позволят обеспечить необходимый уровень
подготовки обучающихся, а обучающиеся в отда-
ленных регионах получат доступ к электронным
курсам, которые подготовлены учеными ведущих
университетов страны. Это позволит преподавате-
лям совершенствоваться в процессе подготовки
этих курсов, иметь возможность постоянно коррек-
тировать их содержание с учетом особенностей об-
разовательных программ используя мировой опыт
и новейшие разработки, а обучающиеся получают
доступ к онлайн – курсам и возможность самосо-
вершенствования и развития.
В последнее время наблюдается в России уве-
личение рынка дополнительного образования.
Спрос связан с тем, что в связи с цифровизацией
страны основное образование не соответствует за-
просам рынка труда и это потребовало обеспечить
возросшую потребность в повышении квалифика-
ции для сотрудников ряда хозяйствующих субъек-
тов вузами посредством онлайн–обучения, позво-
ляющее слушателям обучаться без отрыва от ра-
боты и места жительства.
Результаты. На основании вышеизложен-
ного можно предложить в качестве приоритета раз-
вития частичный переход на электронное онлайн–
образование, ускоренно внедрять авторские про-
граммы по переподготовки обучающихся, форми-
ровать цифровую образовательную среду, повы-
сить уровень взаимодействия между заинтересо-
ванными сторонами, что обеспечит
привлекательность вузов и их рейтинг, уровень вза-
имодействия обеспечит инвестиционную привлека-
тельность регионов, а так же, поднимет уровень
цифровой грамотности в Российской Федерации.
В условиях цифровой трансформации это
обеспечит более высокий уровень взаимодействия
между участниками рынка образовательных услуг.
Взаимодействие участников рынка образователь-
ных услуг, составленных авторами, представлено
на рисунке 1.
*ОП – образовательный процесс
Рисунок 1. Схема взаимодействия участников рынка образовательных услуг
Sciences of Europe # 60, (2020) 7
Рассматривая деятельность образовательного
учреждения высшего образования (рисунок 1) ав-
торы считают, что посредством взаимодействия
ИПК (Института повышения квалификации), дей-
ствующего в вузе, можно сформировать дополни-
тельный поток обучающихся за счет вовлечения в
образовательный процесс Предприятия-партнера.
С одной стороны, Предприятие-партнер для вуза
выступит базой практик при предоставлении вузом
ВО, а с другой стороны вуз предоставит Предприя-
тию-партнеру программы повышения квалифика-
ции или переподготовки собственных кадров по его
заказу. Таким образом, вуз и Предприятие–партнер
предоставят друг другу взаимовыгодные услуги.
ИПК при вузе предоставляет различные программы
дополнительного обучения и переподготовки для
всех хозяйствующих субъектов на платной основе,
а для Предприятия-партнера оплата компенсиру-
ется обеспечением практических навыков студен-
тов вуза в рамках практик предусмотренных учеб-
ным процессом.
При внедрении цифровых технологий в обуче-
ние рынок труда обеспечивается кадрами соответ-
ствующего уровня, при регулярном дополнитель-
ном образовании. Поскольку цифровизация затра-
гивает как сферу производства, так и сферу услуг,
то ряд профессий могут совсем исчезнуть и по-
явятся новые, которые будут востребованы в усло-
виях цифровой трансформации общества. Прогноз-
ная потребность в трудовых ресурсах, которой
необходимо дополнительное профессиональное об-
разование по переподготовки или повышению ква-
лификации представлена на рисунке 2. .
Рисунок 2. Прогнозная потребность в трудовых ресурсах, требующей дополнительной подготовки.
Более половины работающего населения нуж-
дается в дополнительном образовании для повыше-
ния своей квалификации и освоения новых компе-
тенций. По оценкам экспертов «WorldSkills Рос-
сия», к 2030 году дисбаланс кадров составит более
1,4 млрд. человек, а потери, связанные с несоответ-
ствием квалификации работников требованиям
рынка труда могут превысить 5 трилл. долла-
ров[17], которые затронут все возрастные группы
населения и тех, кто уже получил образование.
Выводы. Таким образом, предложенная авто-
рами модель взаимодействия на рынке образова-
тельных услуг, позволяет обеспечить качественную
подготовку обучающихся на базе предприятия–
партнера по закреплению практических навыков
при прохождении всех видов практик; позволит
сформировать компетенции по подготовке трудо-
вых ресурсов востребованных на рынке труда;
обеспечить более тесное сотрудничество между ву-
зом и бизнес–структурой, что будет способствовать
обеспечению взаимовыгодных интересов. Такое
долгосрочное сотрудничество позволит улучшить
качество обучения примерно на 15% по классиче-
ским формам, и будет способствовать быстрому
трудоустройству выпускников по профилю полу-
ченного образования.
Использование онлайн–форматов обучения
для высшего образования и дополнительного в со-
четании с цифровой трансформацией способствует
повышению качества обучения, привлечению до-
полнительного контингента обучающихся как ис-
точника привлечения финансовых средств, усилит
имидж вуза и как следствие улучшатся рейтинго-
вые показатели вуза, и повысится инвестиционная
привлекательность региона. Рост объема услуг до-
полнительного образования с использованием он-
лайн–обучения составит 10-20% в год.
Успешная деятельность вузов за счет цифро-
вых компетенций сотрудников, возможности ра-
боты с большим массивом данных; становится бо-
лее привлекательным для государства и позволит
создать дополнительное финансирование; обеспе-
чит создание пилотных проектов в области цифро-
вых технологий; вызовет стимулы к внедрению
цифровых инноваций и повышению цифровой
культуры сотрудников и обучающихся.
Литература
1.Ferrera J.J., Fermandes C.L. (2019). To be оr not
to be diqital that is the question: Firm innovation and
performance .[Электронный ресурс]//Journal of
Bisnes Research. Vol.101. - pp.583-590. - URL:
13%
46%
12%
10%
9%
10%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
Требуется дополнительное
образование
Не требуется дополнительное
образование
в течении 1 месяца в течении 1-3 месяцев
в течении 3-6 месяцев в течении 6-12 месяцев
в течении 1 года
8 Sciences of Europe # 60, (2020)
https//ideas.repec.org/a/eee/ibrese/v101y2019ic583-
590.html(дата обращения:27.12.2019).
2. Galindo-Martin. M.A., Castano-Martinez.
M.S., & Mendez-Picazo. M.T. (2019). Digital transfor-
mation. digital dividends and entepreneurship: A quan-
titative analysis[Электронный ресурс]//journal of Bi-
siness Research.Vol. 101.- pp.522-527.-
URL:https//ideas.repec.org/a/eee/jbrese/v101y2019icp
522-527.html (дата обращения:06.01.2020).
3. Warner. K.S., & Waqer. M. (2019). Buldinq dy-
namic capabilities for diqital transformation: An
onqoinq process of strateqic renewal[Электронный
ресурс]//Lonq Ranqe Planninq.Vol.52(3).-pp.326-
349.- URL:https//www.napier.ac.uk/research-and-
innovation/research-search/outputs/bildinq-dynamic-
capabilities-for-diqital transformation-an-onqoinq-pro-
cess-of-strateqic (дата обращения:09.01.2020).
4. Указ Президента РФ от 07.05.2018№204
(ред.от 19.07.2018)»О национальных целях и стра-
тегических задачах развития Российской Федера-
ции на период до 2024 года»[Электронный ресурс].
URL:
https:www.consultant.ru/document/cons_dos_LAW_2
97432/ (дата обращения 16.12.2019).
5. Паспорт национальной программы ”Цифро-
вая экономика Российской Федерации» [Электрон-
ный ресурс]. URL:
https://static.goverment.ru/media/files/urKHmOgTPP
nzJlaKw3M5cNLo6gczMkPF.pdf (дата обраще-
ния03.01.2020).
6. Государственная стати-
стика:URL:https://nangs.org/analytics/rosstat-
rabochaya-sila-zanyatost-i-bezrabotitsa-v-rossii-
onlajn-rar-docx.
7. Исследование российского рынка онлайн-
образования[Электронный ресурс].-
URL:https://edmarket.digital/ pdf (дата обращения
04.10.2020).
8. Пекер И.Ю. Рынок высшего образования в
России: привлекательность и тенденции развития
[Электронный ресурс] // Международный журнал
гуманитарных и естественных наук.- 2018.-№8. -
С.160-164.- URL:
https://cyberleninka.ru/article/n/rynok-vysshego-
obrazovaniya-v-rossii-privlekatelnost-i-tendenstsii-
razvitiya(дата обращения10.09.2020).
9. Астратова Г.В.Проблемы и тенденции раз-
вития рынка услуг высшего образования в России
[Электронный ресурс] // Дискуссия. - 2016.-
№9(72). – С.16-25. - URL:
https://cyberleninka.ru/article/n/problemy-i-tendentsii-
razvitiya-rynka-uslug-vysshego-obrazovaniya-v-rossii
(дата обращения 27.12.2019).
10. Образование в цифрах. Краткий статисти-
ческий сборник. [Электронный ресурс].-
URL:https:www.hse.ru/data/2018/06/29/1153062641/
obr2018.pdf (дата обращения 14.12.2019).
11. The Future of Jobs Report 2018, Междуна-
родный экономический фо-
рум.https://www.weforum.org/reports/the-future-of-
jobs-report-2018.
12. Национальный рейтинг университетов Ин-
терфакс 2020
https://academia.interfax.ru/ru/ratings/?page=1&rating
=1&year=2020.
13. Университеты для будущей элиты: 100 луч-
ших российских вузов по версии Forbes—2020
Ирина Казьмина Forbes Staff ОБЩЕСТВО
23.06.2020 https://www.forbes.ru/ob-
shchestvo/403369-universitety-dlya-budushchey-elity-
100-luchshih-rossiyskih-vuzov-po-versii-forbes.
14. ТОП-100 ВУЗов России 2020. -
https://postupi.info/rating.
15. Названы лучшие вузы по версии рейтинга
U.S. News Best Global Universities. -
https://postupi.online/journal/reyting-vuzov/nazvany-
luchshie-vuzy-po-versii-reytinga-u-s-news-best-
global-universities.
16. https://postupi.online/journal/reyting-
vuzov/top-10-luchshikh-vuzov-rossii-po-versii-repu-
tatsionnogo-reytinga-rur.
THE ROLE AND PLACE OF MEGAPROJECTS IN FORMATION THE REGION'S
INFRASTRUCTURE
Andresian I.
master's
student
University of Rome Tor Vergata
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-8-10
ABSTRACT
The modernisation of Sochi’s transportation system ahead of the Games included constructing more than
360km of roads, 321km of railroad tracks and 22 tunnels. The legacy of transportation department in the city of
Sochi involves innovative approaches to traffic management. In preparing for the Games, the city analysed the
best world practices to put together a logistical management system, the Transportation Logistic Centre, that suf-
ficiently improves the efficiency of complex, reduces the need for vehicles and heightens the quality of public
transport services. In so doing, it enabled to optimise traffic management during the Games and the number of
vehicles used. Transport in the city of Sochi has undergone decades worth of modernisation in the space of two to
three years. It will have a hugely positive impact on the lives of Sochi citizens for generations to come. Moreover,
the attractiveness of the city has increased due to significant investments in infrastructure and active promotion of
the city.
Sciences of Europe # 60, (2020) 9
The total investment in the winter Games amounted to about 1.5 trillion rubles. Most of the funds were spent
on infrastructure development.
Keywords: infrastructure, real estate, Olympic Games, road management, road industry, transportation, de-
velopment, agency, quality.
The 2014 winter Olympics were the culmination
of Russia's recent history at the beginning of the 21st
century. The country's leading industries emerged from
the crisis and provided a boost to the country's economy
and improved its investment attractiveness in the inter-
national arena.
It is a great honor and responsibility to host the
main sporting event on the planet. This is why Russian
road builders have gathered all the accumulated poten-
tial and best international experience in the field of road
management in recent decades to prepare the infra-
structure for the Olympic games in Sochi.
In preparation for the Games, large-scale work
was carried out in the city and surrounding areas to re-
pair and modernize the transport system, and new high-
ways, interchanges, and railway lines were put into op-
eration. As a result, Sochi received more than 360 km
of roads and bridges.
In addition to roads, railway workers made a sig-
nificant contribution to the Olympics. A combined road
and railway infrastructure was built in a mountain clus-
ter, almost 50 kilometers long.
In General, railway workers probably served the
most during the Olympics – almost four million people.
And thanks to the created infrastructure, eight transfer
complexes, and the modern Adler railway station, this
became possible. But not only in Sochi itself, the ca-
pacity at the entrances to Sochi from Tuapse was in-
creased almost one and a half times. And now, during
the peak holiday period, 75 pairs of passenger trains a
day can come to Sochi with tourists.
The main gate for visitors to the city is the inter-
national airport, which was reconstructed in prepara-
tion for the Games. It accepts flights from all major cit-
ies in Russia, as well as from major cities in Europe and
Asia.
During the busiest days, the airport provided 575
take-off and landing operations per day with its new
runways. And the interval between takeoff and landing
was less than two minutes during peak hours.
For several years, Sochi turned into a giant con-
struction site, not only for sports, but also for roads. In
a single city, a Titanic amount of work had to be done
— to build an infrastructure from scratch, the scale of
which initially seemed simply fantastic. After all, in ad-
dition to stadiums and ice palaces, trampolines and
hockey arenas, it is necessary to have a modern effi-
cient transport and logistics system of highways to host
the Olympics.
As a result, the XXII winter Olympic games went
down in history as the fastest: participants and guests
of the Olympiad appreciated the advantages of the
transport system, which allowed them to get from one
sports facility to another in a matter of minutes. This
was made possible thanks to the work of the Federal
road Agency, the quintessence of which was the "mag-
nificent ten" of new road objects. The huge amount of
work, the use of innovative methods and technologies,
as well as the incredible speed of construction of ob-
jects and their high quality made Rosavtodor pay atten-
tion to the Olympic projects of road builders and ex-
perts from all over the world.
Ten Olympic road facilities are a symbol and log-
ical outcome of the ten-year history of the Federal road
Agency of Russia, which was formed in March 2004.
New highways and transport interchanges have become
not only effective logistics solutions, but also unique
works of art by leading designers and engineers.
New road facilities are rightfully a symbol of Rus-
sia's success and the progress of its road industry. Now
these huge technical resources and advanced technolo-
gies will be used on highways throughout our country.
Thus, in the coming years, there are prerequisites
for the fact that the "Olympic experience" of road build-
ers will come to every region of the country and give
motorists the best roads that meet the highest interna-
tional standards of quality and safety.
Sochi today is the most promising region in terms
of investment in resort real estate. At the beginning of
2007, experts already said that the cost of housing in
the city increased by an average of 20-40% over the
year. According to other estimates, prices for primary
housing in Sochi increased by 100%. [1]
Sochi's popularity is also growing due to the con-
stant mentions of the city in the press, holding various
forums, congresses and international meetings there.
The city becomes a kind of brand, and the more famous
the brand , the higher its value.
After the Olympics, the resort became a place of
an active influx of tourists, followed by investors.The
attractiveness of the city has increased due to signifi-
cant investments in infrastructure and active promotion
of the city.
Housing prices in Sochi began to grow rapidly as
soon as there was talk about the Olympics. We can say
that square meters have risen in price in advance, and
the rapid rise in prices has already taken place. Now
Sochi has almost caught up with Moscow in terms of
comparable real estate and most likely will not bypass
the capital.
Sochi real estate could have been badly shaken in
price if the city lost the competition. However, the vic-
tory of Sochi in the competition for the venue of the
2014 winter Olympics allowed the increased prices to
be fixed at a high level.
The total investment in the winter Games
amounted to about 1.5 trillion rubles. Most of the funds
were spent on infrastructure development. Sochi also
proved to be a difficult site in terms of geological con-
ditions, which required complex engineering solutions,
which led to a rise in the cost of many construction pro-
jects.
This is not to forget that, in addition to new infra-
structure, any Olympic construction leads to the devel-
10 Sciences of Europe # 60, (2020)
opment of the tourism industry and promote employ-
ment growth and improve the socio-economic perfor-
mance of the region.
References
1. The price of Sochi real estate aspire to Moscow.
- URL: https://www.vedomosti.ru/re-
alty/blogs/2020/07/02/833850-stolichnie-tseni-yu-
zhnii-kolorit
2. Andreev, A.V. Regional economy: textbook for
universities/A.V. Andreev. - St. Petersburg: Piter,
2018. - 464 p.
3. Yanin, A. N. Regional economy and manage-
ment / A. N. Yanin. - M.: Prospect, 2016. - 248 p.
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Скляренко О.О.
науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м.
Київ
Андросюк Г.М.
науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м.
Київ
Кияк Ю.П.
науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м.
Київ
Пономаренко В.В.
науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м.
Київ
Ковальчук І.В.
магістрантка кафедри міжнародної економіки факультету менеджменту та маркетингу Націо-
нального технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорсь-
кого”, м. Київ
Герасьов С.Ю.
головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, м. Київ
Рижих В.М.
науковий співробітник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової тех-
ніки Збройних Сил України, м. Київ
INNOVATIVE DEVELOPMENT OF UKRAINE'S ECONOMY
Skliarenko О.
researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv
Androsiuk G.
researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv
Kyiak Iu.
researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv
Ponomarenko V.
researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv
Kovalchuk I.
Master's student of the Department of International Economics, Faculty of Management and Marketing,
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv
Herasov S.
Chief Specialist of the Secretariat of the Cabinet of Ministers of Ukraine
Rizhikh V.
researcher of Central Research Institute of Armaments and Military Equipment of the Armed Forces of
Ukraine
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-10-13
АНОТАЦІЯ
В статті розглянуті основні проблеми створення інноваційного середовища в Україні. Однією з важ-
ливих проблем на шляху інноваційного розвитку є створення сполучної ланки між авторами інновацій та
інвесторами. В статті пропонується створення віртуального офісу трансферу технологій для вирішення
цієї проблеми.
Sciences of Europe # 60, (2020) 11
ABSTRACT
The main problems of creating an innovative environment in Ukraine are considered in the article. One of the
important problems on the way of innovative development is the creation of a link between the authors of innova-
tions and investors. The article proposes to create a virtual technology transfer office to solve this problem.
Ключові слова: інновація, трансфер технологій, інвестиції.
Keywords: innovations, transfer technology, investments.
Постановка проблеми. Соціально-еко-
номічний розвиток країн світу, їх економічне і
політичне становище та еквівалентно-ефективна
участь в світовому зовнішньоекономічному обміні
на світовій арені, добробут і можливості власної ре-
алізації, проживаючого в них населення, визнача-
ються в значній мірі конкурентоспроможністю їх
національних економік.
Формування права інтелектуальної власності є
наслідком розвитку технологічного укладу суспіль-
ства [1]. Зараз найбільший прибуток приносить
інтелектуальна праця людини: саме її знання, інте-
лекті творчість створюють найвищу додану
вартість. Отож, підготовка наукових кадрів та ро-
звиток творчого інтелекту людини є основою інно-
ваційного розвитку суспільства.
Новий етап реформування промисловості
України характеризується впровадженням
інноваційної моделі розвитку економіки за рахунок
розвитку людського капіталу, науки, високих
технологій та ефективного впровадження
результатів науково-дослідних робіт.
Успішна комерціалізація досягнень науки,що
втілені в об'єкти права інтелектуальної власності,
можлива лише при прямій взаємодії наукових ін-
ституцій і ринку за безпосередньою участю дер-
жави. Визначальною особливістю передачі резуль-
татів наукових досліджень для їхнього освоєння є
створення і розвиток комерційних форм взаємодії
науки і виробництва за посередництва неприбутко-
вих інституцій, в створені яких безпосередню
участь повинна приймати держава.
Аналіз попередніх публікацій. Питанню ко-
мерціалізації результатів науково-технічної діяль-
ності та трансферу технологій присвячено багато
наукових робіт вітчизняних вчених, державою ро-
зроблені та створені правові засади регулювання
цієї сфери [2-16], але на жаль не вистачає узгодже-
них та сформульованих концептуальних засад для
чіткого поєднання сучасних інформаційних техно-
логій з системою трансферу технологій.
Саме цьому важливому та актуальному пи-
танню присвячена дана стаття, мета її – про-
аналізувати і запропонувати в стислій, зрозумілій
формі шляхи поєднання інформаційних технологій
з процесом комерціалізації результатів науково-
технічної діяльності та просування їх на внутрішні
та зовнішні ринки, їх вплив на сталий розвиток еко-
номіки України.
Оскільки економіка України досі має низький
рейтинг по конкурентно-спроможності та
освоєнню високих технологій, виникає гостра по-
треба в стимулюванні інноваційної діяльності та
оперативному поширені інформації про перспек-
тивні розробки, в першу чергу, в галузі нанотехно-
логій. Нанотехнології в усьому світі виступають
рушійною силою глобального наукового прогресу
в усіх сферах життя без винятку і покликані
вирішувати найбільш актуальні проблеми, які
раніше були не під силу людству: медицина - ство-
рення наноконтейнерів для прицільної доставки
ліків до уражених органів і нановипромінювачів
для знищення злоякісних пухлин; екологія –
стабілізація екологічної обстановки за допомогою
створення безвідходного виробництва; сільське
господарство – створення молекулярних роботів,
які зможуть виробляти їжу; енергетика - створення
нових типів фотопоглинаючих плівок, світлодіодів,
штучного пального;оборона – критичні технології у
сфері виробництва озброєння та військової техніки.
Однією з важливих задач роботи на ринку
нанотехнологій є швидке розповсюдження інфор-
мації про інноваційні розробки та їхнє застосу-
вання. Інтенсивні дослідження і розробки в галузі
нанотехнологій і наноматеріалів в розвинених
країнах супроводжуються розвитком сервісних по-
слуг для більш тісного зв’язку їх творців з бізнес-
структурами і представниками виробничої сфери,
медицини, екології і т.д. Зокрема, в США, Велико-
британії, Німеччини, Російській Федерації уже
створені віртуальні офіси та відповідні бізнес-пор-
тали, на яких розміщені як довідкові дані, так і опе-
ративна інформація про розробки з нанотехнологій
та наноматеріалів. Тому зараз в Україні існує
невідкладна потреба у створенні національних ре-
сурсів які б забезпечували процес трансферу техно-
логій, а саме: маркетингове, консалтингове, пра-
вове та інформаційне супроводження. Це дозволить
оперативно розміщувати інформацію (рекламу) про
існуючі розробки та вивчати попит на нові техно-
логії, забезпечуючи при цьому оперативний пошук
інвесторів та аналіз потреб ринку.
Нажаль, подібні сервіси недостатньо розвинені
в Україні. Для вирішення вищезгаданих потреб
нами та представниками інших установ НАН
України було розроблене технічне рішення щодо
створення електронного віртуального офісутранс-
феру технологій. Воно було захищене патентом на
корисну модель[17]. Для впровадження технічного
рішення було створено:
1. Інтернет - офіс трансферу технологій, що
об’єднуватиме та координуватиме діяльність
фахівців відділів трансферу з різних установ НАН
України для просування розробок, здійснених за
кошти Державної програми «Нанотехнології та
наноматеріали».
2. Інтернет - портал «Нанотехнології та нано-
матеріали», в якому розміщується інформація про
дослідження і розробки, здійснені при виконанні
Державної цільової науково-технічної програми
«Нанотехнології та наноматеріали».
12 Sciences of Europe # 60, (2020)
Це не створює додаткові відділи трансферу те-
хнологій як окремі структурні одиниці, а об’єднує
існуючі відділи та спеціалістів в структурі НАН Ук-
раїни на Інтернет - площадці, а саме - Інтернет-
офісі трансферу технологій. Залучення фахівців рі-
зних установ НАН України, що мають знання у різ-
них галузях науки та досвід їхнього впровадження
у промисловість,дозволило охопити основні нау-
кові напрями цієї програми. Спеціалісти з відділів
трансферу технологій в on-line режимі обміню-
ються інформацією, практичними порадами, вдос-
коналюють свою кваліфікацію, не залишаючи при
цьому власного робочого місця.
Використовуючи можливості даного порталу,
можна розміщувати інформацію про розробки, які
пов’язані з науково-технічними проектами за дер-
жавним замовленням. Це дозволило здійснювати
оперативний моніторинг комерційної привабливо-
сті та рівня науково-технічних розробок. Вищена-
ведене може стати інструментом для забезпечення
створення сприятливого середовища для комерціа-
лізації науково-технічних розробок, підвищення
інноваційної культури. В подальшому планується
тісна співпраця з Європейською мережею транс-
феру технологій.
В розвинених країнах цейвид діяльностівже не но-
вий, а на теренах України він тільки починає набирати
оберти.
Успіх підприємницької діяльності в науково-
технічній сфері значною мірою визначається пов-
нотою і якістю інформації, доступної його учасни-
кам (розробникам, підприємцям, органам влади,
потенційним партнерам як по просуванню проектів
на ринок, так і по їхній реалізації, потенційним ін-
весторам як в Україні, так і за кордоном). Але часто
доступна інвесторам інформація уривчаста і не до-
зволяє зробити обґрунтований вибір об'єкту інвес-
тування. Учасникам інвестиційного процесу необ-
хідний оптимальний обсяг інформації, пов'язаної з
розробкою, для того, щоб кожен учасник мав на-
году ухвалити обґрунтоване рішення за проектом.
Додаткового значення для економіки створю-
ваний Інтернет – портал може набути за рахунок
організації його комунікаційта взаємодії з Аген-
цією оборонних технологій (робоча назва), утво-
рення якого на кшталт DARPA (Міноборони США)
є у планах реформування оборонно-промислового
комплексу, наголошених Міністерством з питань
стратегічних галузей промисловості. Спільна діяль-
ність з впровадження передових (ключових, крити-
чних) технологій у суб‘єктах оборонно-промисло-
вого комплексу всіх форм власності сприятиме ви-
веденню національного виробника озброєнь на
новий технологічний уклад.
Перспективна ініціатива Українського інсти-
туту науково-технічної експертизи та інформації та
Київської торгово-промислової палати з організації
біржі бізнес-контакт, що започаткована у 2018 р.
для зустрічей послів іноземних держав з українсь-
кими розробниками інновацій.
Раніше єдиним обмеженням була відсутність
інтернет-доступу, але мобільний і супутниковийІн-
тернет практично знімають всі територіальні обме-
ження. Інтернет – портал стає найбільш доступним
комунікативним засобом [18].
Для вирішення проблем розвитку наукоємної
промисловості існує декілька підходів. Один з них
- це визначення пріоритетних напрямків науково-
технічних досліджень, концентрація на них ресур-
сів і підвищення мотивації колективів учених, роз-
робників і інноваційних структур, орієнтованих ви-
нятково на ринок високих технологій і відповідної
продукції. Як результат - стає можливим не тільки
створення ринків новітніх конкурентноспромож-
них товарів і послуг, а і ринків новітніх технологій.
Такий підхід обумовлений не лише необхідністю
прискорення виробництва новітніх товарів та пос-
луг, але і більш глибокими тенденціями скорочення
всього життєвого циклу продукції та послуг. Труд-
нощі реалізації такого шляху пов'язані, насамперед,
з використанням інноваційних технологій менедж-
менту, які раніше не існували. Тобто, прискореного
розвитку наукоємної промисловості можна домог-
тися тільки на інноваційному шляху розвитку, який
крім інвестицій потребує створення нових ринко-
вих інститутів і механізмів.
З урахуванням глобалізації технологічних ри-
нків, правові механізми охорони інтелектуальної
власності багатьох держав в значній мірі відпрацьо-
вані, в тому числі і в Україні. Але ефективні правові
механізми доведення наукових результатів до про-
мислової продукції в Україні відсутні, що є стриму-
ючим фактором розвитку наукоємного промисло-
вого виробництва.
І тому в такій ситуаціі виникає гостра потреба
у використанні доступних, дешевих джерел, таких
як глобальна мережа Інтернет, яка не потребує до-
даткових вкладень та практично доступна для всіх
верств населення.
Обраний інноваційний шлях розвитку України
підтверджується тим, що Державне підприємство
«Укрпатент» в останні роки був підпорядкований
Міністерству економічного розвитку України.
Висновки
На думку авторів, необхідно активізувати та
поєднати механізми генерування й поширення нау-
ково-технічної інформації для прискорення іннова-
ційного розвитку економіки України. При цьому
важливо дотримуватися принципу захисту прав ін-
телектуальної власності. При ефективному викори-
станні Інтернет - портал може трансформуватися в
технологічного Інтернет брокера, стати з’єднуваль-
ною ланкою між науковцем та бізнесменом, фінан-
совими установами, промисловцями. Головне за-
вдання науковця створювати новації та їх ефекти-
вна передача структурам, які займаються їхньою
реалізацією.
Визначальною особливістю передачі результа-
тів наукових досліджень для їхнього освоєння є
створення та подальший розвиток комерційних
форм взаємодії науки і виробництва за посередниц-
тва неприбуткових інституцій, створених держа-
вою.
Sciences of Europe # 60, (2020) 13
В процесі пошуку потенційних інвесторів
необхідно передбачити весь спектр можливих про-
позицій, а також оцінити характер і можливу вели-
чину отримання від них інвестицій.
Особливий акцент повинен бути зроблений на
обміні науково-технічною інформацією про власні
національні розробки. Інакше кажучи, потрібне
створення високорозвиненої системи горизонталь-
них інформаційних зв'язків між підприємствами,
науково-дослідними організаціями, державою та її
відомствами.
На думку авторів, необхідно вирішити зав-
дання оптимального сполучення механізму гене-
рування й механізму поширення науково-технічної
інформації.
Комерціалізація результатів науково-тех-
нічних проектів буде більш успішною, вагомою та
значимою для сталого розвитку економіки, коли
підтримка держави буде мати концептуальний, ста-
лий та узгоджений характер, з меншими бюрокра-
тичними перепонами, що в свою чергу зробить цей
вид діяльності більш відкритим та привабливим для
інвестора. Держава повинна збільшити асиг-
нування на вітчизняну науку,безумовно, рефор-
мувавши останню. З кожним роком розрив між ро-
звиненими та мало розвиненими країнамидосягає
критичної відмітки в сфері науково-технічної
діяльності і наша держава має великі шанси зали-
шитись лише сировинною плямою на карті світу.
Література
1. Економіка інтелектуальної власності : нау-
ково-методичні матеріали для підготовки докто-
рантів, аспірантів і магістрів за напрямом «Інтелек-
туальна власність» / Л. С. Шевченко, О. А. Гри-
ценко, Т. М. Камінська та ін. ; за ред. д-ра екон.
наук, проф. Л. С. Шевченко. – Х. : Право, 2015. –
120 с.
2. Закон України «Про державне регулю-
вання діяльності у сфері трансферу технологій» від
14.09.2006 № 143-V.
3. Постанови Кабінету Міністрів України:
– від 26.06.2007 № 861 «Про затвердження
Порядку проведення державної акредитації фізич-
них та юридичних осіб на право провадження посе-
редницької діяльності у сфері трансферу техно-
логій»;
– від 01.08.2007 № 995 «Деякі питання ре-
алізації Закону України «Про державне регулю-
вання діяльності у сфері трансферу технологій»;
– від 04.06.2008 № 520 «Про затвердження
мінімальних ставок винагороди авторам технологій
і особам, які здійснюють їх трансфер»;
– від 04.11.2009 № 1178 «Про внесення змін
до постанови Кабінету Міністрів України від 26
червня 2007 р. № 861».
4. Розпорядження Кабінету Міністрів
України: від 06.02.2008 № 252-р «Про передачу
МОН повноважень на затвердження порядку ве-
дення Державного реєстру договорів про трансфер
технологій».
5. Розпорядження Кабінету Міністрів
України: від 30.08.2017 № 600-р «Деякі питання ро-
звитку критичних технологій у сфері виробництва
озброєння та військової техніки».
6. Розпорядження Кабінету Міністрів
України: від 14.06.2017 № 398-р «Про схвалення
Основних напрямів розвитку озброєння та військо-
вої техніки на довгостроковий період».
7. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні
перспективи України. —Харків: Константа, 2006.
— 272 с.
8. Федулова Л. І. Технологічний розвиток
економіки України. – Київ.: Ін-т економіки та про-
гнозування, 2006. – 627 с.
9. Біла книга. Інтелектуальна власність в ін-
новаційній економіці України / Т. О. Андрощук, В.
О. Дем’яненко, І. Б. Жиляєв, Л. В. Сахарова, В. І.
Полохало, С. В. Таран (упорядкування). – Київ.:
Парламентське вид-во, 2008. – 448 с.
10. Шпак А. Передача технологій в Україні:
ситуація і проблеми// Інтелектуальна власність. –
2000. – №6-7.
11. Михайлушкин А.И., Шимко П.Д., Между-
народная экономика. - М.: Высшая школа, 2002. –
250 с.
12. Чумаченко Б. Международный трансфер
технологий: опит американских корпорацій // Про-
блеми теории и практики управления. — 1999. —
№2. http://www.ptpu.ru
13. Верхюлст Г. Международная торговля тех-
нологиями—лицензирование ноу-хау и промыш-
ленные секреты, http://www.wipo.int
14. Сервантес М. Университетское патентова-
ние: Как университеты и государственные исследо-
вательские организации используют свою интел-
лектуальную собственность для поощрения иссле-
дований и стимулирования новаторських
предприятий, http://www.wipo.int
15. Дагаев А. Передача технологий как інстру-
мент государственной инновационной политики //
Проблемы, теории и практики управления. — 1999.
— №5.
16. Лисенко В.С., Скляренко О.О., Соловйов
В.П. Фінансови інститути у сфері інноваційної
діяльності // Проблеми науки. – 2004. - №9.
17. Патент України №62271 на корисну мо-
дель,Україна, МПК G06F 15/173(2006.01). Спосіб ство-
рення електронного центру віртуального офісу (вірту-
альних офісів)трансферу технологій/Фесенко О.М.,Ти-
щенко В.В., Маслов В.П., Скляренко О.О., Рагуля А.В.,
Луговська Г.Г., Андросюк Г.М., Кияк Ю.П., заявка
u201015936 від 29.12.2010., опубл.25.08.2011, Бюл.№16.
18. http://corpsite.ru/Encyclopedia/CorpPortal/Po
rtalDdefinition.aspx
14 Sciences of Europe # 60, (2020)
ОБОСНОВАНИЕ ПОСТРОЕНИЕ ПОСТРАНСТВЕННЫХ МОДЕЛЕЙ РАСПРОСТРАНЕНИЯ
ВИРУСА НА ПРИМЕРЕ ПАНДЕМИИ 2020 ГОДА
Бурилина М.А.
Государственный академический университет гуманитарных наук,
старший преподаватель кафедры математической экономики
JUSTIFICATION FOR THE CONSTRUCTION OF MODELS OF SPREAD OF THE VIRUS
POSTRANSTVENNYH THE EXAMPLE OF A PANDEMIC 2020
Burilina M.
Research Scholar State Academic Humanities University,
Senior Lecturer at the Department of Mathematical Economics
DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-14-18
АННОТАЦИЯ
В работе рассматривается блок математической вычислимой имитационной модели, посвященный
построению модели распространения вируса на территории города Москвы, помимо этого анализируется
применение метода Монте-Карло для подсчета эффективности от действий правительства, направленных
на сдерживание перемещения населения в период активного роста заболевших и распространение вируса.
ABSTRACT
The paper considers a block of a mathematical computable simulation model dedicated to the construction of
a model of the spread of the virus in the territory of the city of Moscow, in addition, the application of the Monte
Carlo method for calculating the effectiveness of government actions aimed at curbing population movements
during the period of active growth of cases and the spread of the virus is analyzed.
Ключевые слова: вычислимая имитационная модель, метод Монте-Карло, вероятностные модели,
распространение вируса, пандемия.
Keywords: computable simulation model, Monte Carlo method, probabilistic models, virus spread, pan-
demic.
В работе [1] авторы с помощью подхода мак-
симального правдоподобия и эмпирического рас-
пределения определили, что блокировки, введен-
ные правительством Китая, предотвратили 70,5%
случаев, когда зараженные люди должны были вы-
ехать за пределы материкового Китая. Кроме того,
во время первых трех с половиной недель внедре-
ния ограничения на поездки, снизилась дневная
норма вывоза на 81,3% в среднем. Используя моде-
лирование методом Монте-Карло, авторы подсчи-
тали, что около 64% экспортированных случаев
были в бессимптомном состоянии. Авторы также
обнаружили, что провинцию Хубэй снизили ско-
рость распространения болезней на 81% и предот-
вращено 71% случаев к 15 февраля 2020 года, по
сравнению с отсутствием ограничения. Таким об-
разом, меры пограничного контроля вряд ли будут
сдерживать вспышку, ограничения по путеше-
ствиям в китайскую но, вероятно, могут задержать
дальнейший импорт коронавируса. По итогу по-
строения модели, авторы получили следующие гра-
фики (рисунок 1). На этом графике А обозначено
как менялись симптомы у путешественников во
время вспышки «2019-nCov» в течении 28 дней по-
сле путешествия, получили эти результаты, с помо-
щью опроса страны у самих путешественников. На
графике B (рисунок 1) обозначена общая вероят-
ность вывоза хотя бы одного случая заболевания.
Графики D и E (рисунок 1) показывают, как повли-
яло закрытие границ между регионами на ограни-
чение путешествий и передвижений в провинцию
Хубэй и из нее на количество заражений.
Sciences of Europe # 60, (2020) 15
Рисунок 1. График сравнения заболеваемости с учетом ограничений по передвижению населения [1].
Далее рассмотрим работу [2], в ней автор мо-
делирует распространение коронавируса на при-
мере города Ереван, с помощью языка программи-
рования Python. Работа была написана до глобаль-
ного распространения вируса по всему миру, и
автор рассматривает, какие меры стоило бы пред-
принять для минимизации ущерба от вируса отно-
сительно населения и экономики. Автор поставил
целью не создать тщательно откалиброванную мо-
дель распространения, а показать общие принципы
построения вероятности (формула 1). В данном мо-
делировании время будет дискретной переменной,
поскольку состояние системы моделируется на
ежедневной основе. В полностью восприимчивой
популяции в точке j в момент времени t вспышка
произойдет с вероятностью:
tjt
tjtk
t
kjktjt
y
yxmS
jth
,
,,,,
1
))exp(1(
),(


+
−−
= 
(1),
где:
t - скорость передачи инфекции в день t;
t
kjm , - отражает мобильность от местоположе-
ния k к местоположению j;
tkx , и tjy , - доля инфицированных и воспри-
имчивых популяций в день t в местоположении k и
местоположении j соответственно;
k
tk
tk
N
I
x
,
, = ;
j
tj
tj
N
S
y
,
, = , где kN и jN - раз-
меры популяции в местоположениях k и j.
Чтобы определить, как инфекция передается
одним человеком, автор взял базовое репродуктив-
ное число R0 в диапазоне от 1,4 до 4 (официальные
данные на момент написания статьи). Автор рас-
сматривал самый худший вариант, поэтому R0 в
данном исследовании равняется 4. Динамика мо-
дели определяется следующими отношениями:
tjtjtj
k
t
kjj
k tktk
t
kjtj
j
tjtjtj
tjtj
k
t
kjj
k tktk
t
kjtj
j
tjtjtj
tjkj
IRR
mN
xmS
N
IS
II
mN
xmS
N
IS
SS
,,1,
,
,,,,,,,
,1,
,
,,,,,,,
,1,



+=
+
++=
+
−−=
+
+
+




(2),
где:
tk, - (случайная) скорость передачи вируса в
точке k в день t;
 - коэффициент, обозначающий отношение
использования людьми общественного транспорта
к личному автомобилю;
При самом моделировании автор получил за-
висимости, представленные на графике 2.
16 Sciences of Europe # 60, (2020)
Рисунок 2. Моделирование распространения коронавируса в г. Ереван [2].
Видно, что пик эпидемии приходится на пе-
риод с 16 по 20 день, когда инфицированная группа
значительно меньше (~ 45%) и выздоравливает
вдвое больше (~ 20%). К концу эпидемии доля вос-
приимчивых людей также вдвое больше (~ 24%
против ~ 12%), что означает, что больше людей из-
бежали болезни. Оказалось, что введение карди-
нальных мер по временному снижению городской
мобильности (локдаун) оказывает большое влияние
на динамику распространения болезней.
В работе [3] авторы используют простран-
ственные эконометрические характеристики для
моделирования ежедневных показателей инфици-
рования COVID-19 в разных странах. Используя
последние достижения в области Байесовской про-
странственной эконометрии, уделяется особое вни-
мание зависящей от времени важности альтерна-
тивных структур пространственных связей, таких
как число стыковочных рейсов, отношения в меж-
дународной торговле и общие границы. Гибкая
настройка модели позволяет исследовать интенсив-
ность и тип пространственных переливных струк-
тур с течением времени. Результаты показывают за-
метные пространственные механизмы распростра-
нения на ранних стадиях вируса с
международными связями полетов в качестве ос-
новного канала передачи. На более поздних этапах,
наша модель показывает резкое падение интенсив-
ности пространственных побочных эффектов из-за
национальных запретов на поездки, указывая на то,
что ограничения на поездки привели к сокращению
межстрановых побочных эффектов.
В данной статье авторы используют динамиче-
скую модель с пространственной авторегрессией
(SAR), в частности, внимание сосредоточено на не-
стационарных структурах пространственной зави-
симости во время распространения вируса, кото-
рый авторы стремятся смоделировать для N стран
за T дней. Модель SAR можно написать следую-
щим образом:
tttttt yyqWy  +++= −1)( (3),
где:
ty - вектор N x 1 инфекций, характерных для
страны в момент времени t (t=1,…,T);
tt yqW )( - пространственное отставание;
 - тенденции, характерные для страны;
t - вектор инноваций, считается нормальным
с нулевым средним и
2
 ;
Дискретный параметр временного варианта
tq  {1, ..., P} управляет выбором пространствен-
ной весовой матрицы из P альтернатив и должен
быть оценен. Такая спецификация позволяет гибко
проследить природу глобальных пространственных
перемен во времени. Байесовские методы оценки
позволяют эффективно работать с такими гибкими
характеристиками смеси пространственных весо-
вых матриц. Авторы переформулировали модель
SAR (см. формулу 3) до вида:
)())(( 1
1
ttttt yqWIy  ++−= −
−
(4)
Пространственные вторичные эффекты отра-
жены ниже и имеют вид:


=
−
=− 0
1
)())(( r
r
t
r
ttt qWqWI 
(5)
Матрица определяется параметром простран-
ственной аторегрессии t , таким образом, предла-
гаемая авторами модель позволяет различать
внутри и межрегиональные процессы передачи ин-
фекции. Поскольку инфекции, передающиеся из
страны в страну, являются неотрицательными дан-
ными, можно утверждать, что пространственная
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)
VOL 4, No 60 (2020)

More Related Content

What's hot

The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2The scientific heritage
 
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5The scientific heritage
 
интеллектуальная миграция в современной россии
интеллектуальная миграция в современной россииинтеллектуальная миграция в современной россии
интеллектуальная миграция в современной россииElmar Aydynbekov
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4The scientific heritage
 
The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3The scientific heritage
 
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5The scientific heritage
 
PR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 год
PR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 годPR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 год
PR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 годprasu1995
 
The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4The scientific heritage
 
Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе»
Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе» Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе»
Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе» TCenter500
 
CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...
CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...
CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...CASE Center for Social and Economic Research
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3The scientific heritage
 
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6The scientific heritage
 
Cводный каталог методической литературы
Cводный каталог методической литературыCводный каталог методической литературы
Cводный каталог методической литературыrnmc7
 
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2The scientific heritage
 
Презентация Мининского университета
Презентация Мининского университетаПрезентация Мининского университета
Презентация Мининского университетаИгорь Красиков
 

What's hot (20)

Ярмарка профессий 2016
Ярмарка профессий 2016Ярмарка профессий 2016
Ярмарка профессий 2016
 
2015
20152015
2015
 
БНТУ
БНТУБНТУ
БНТУ
 
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 2
 
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 5
 
Бакалавриат
БакалавриатБакалавриат
Бакалавриат
 
интеллектуальная миграция в современной россии
интеллектуальная миграция в современной россииинтеллектуальная миграция в современной россии
интеллектуальная миграция в современной россии
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 4
 
The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 79 (79) (2021) Vol 3
 
Vol 4-№-40-40-2019
Vol 4-№-40-40-2019Vol 4-№-40-40-2019
Vol 4-№-40-40-2019
 
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5
The scientific heritage No 71 (71) (2021) Vol 5
 
PR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 год
PR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 годPR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 год
PR и реклама в изменяющемся мире: региональный аспект. Выпуск 16. 2017 год
 
The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4
The scientific heritage No 67 (67) (2021) Vol 4
 
Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе»
Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе» Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе»
Реализация проекта «Медицинский класс в московской школе»
 
CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...
CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...
CASE Network Studies and Analyses 364 - Основные тенденции и прогноз развития...
 
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
The scientific heritage No 75 (75) (2021) Vol 3
 
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 6
 
Cводный каталог методической литературы
Cводный каталог методической литературыCводный каталог методической литературы
Cводный каталог методической литературы
 
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2
The scientific heritage No 80 (80) (2021) Vol 2
 
Презентация Мининского университета
Презентация Мининского университетаПрезентация Мининского университета
Презентация Мининского университета
 

Similar to VOL 4, No 60 (2020)

Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)Sciences of Europe
 
Бенчмаркинг
БенчмаркингБенчмаркинг
БенчмаркингMIREA
 
UNN - Mr. Shvetsov
UNN - Mr. ShvetsovUNN - Mr. Shvetsov
UNN - Mr. Shvetsovmetamath
 
Network of national research universities formation as large institutional in...
Network of national research universities formation as large institutional in...Network of national research universities formation as large institutional in...
Network of national research universities formation as large institutional in...Scientific and Educational Initiative
 
Новостной дайджест от 16.06.17
Новостной дайджест от 16.06.17Новостной дайджест от 16.06.17
Новостной дайджест от 16.06.17rnmc7
 
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5The scientific heritage
 
монография
монографиямонография
монографияMKoryakina
 
расширенное заседание ученого совета 30.08.2010
расширенное заседание ученого совета 30.08.2010расширенное заседание ученого совета 30.08.2010
расширенное заседание ученого совета 30.08.2010Natalia
 
The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3
The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3
The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3The scientific heritage
 
Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014
Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014
Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014Victor Gridnev
 
Алтайский краевой институт повышения квалификации работников образования
Алтайский краевой институт повышения квалификации работников образованияАлтайский краевой институт повышения квалификации работников образования
Алтайский краевой институт повышения квалификации работников образованияobstinate
 
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4The scientific heritage
 

Similar to VOL 4, No 60 (2020) (20)

Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)Sciences of Europe journal No 138 (2024)
Sciences of Europe journal No 138 (2024)
 
Бенчмаркинг
БенчмаркингБенчмаркинг
Бенчмаркинг
 
программа
программапрограмма
программа
 
UNN - Mr. Shvetsov
UNN - Mr. ShvetsovUNN - Mr. Shvetsov
UNN - Mr. Shvetsov
 
Network of national research universities formation as large institutional in...
Network of national research universities formation as large institutional in...Network of national research universities formation as large institutional in...
Network of national research universities formation as large institutional in...
 
Презентация кафедры экономики 2016
Презентация кафедры экономики 2016Презентация кафедры экономики 2016
Презентация кафедры экономики 2016
 
Psychology and Pedagogy in the modern world calls and decisions October 17, 2015
Psychology and Pedagogy in the modern world calls and decisions October 17, 2015Psychology and Pedagogy in the modern world calls and decisions October 17, 2015
Psychology and Pedagogy in the modern world calls and decisions October 17, 2015
 
Vol 4-no-44-44-2020
Vol 4-no-44-44-2020Vol 4-no-44-44-2020
Vol 4-no-44-44-2020
 
POLISH-JOURNAL-OF-SCIENCE-№26-2020-VOL.-3
POLISH-JOURNAL-OF-SCIENCE-№26-2020-VOL.-3POLISH-JOURNAL-OF-SCIENCE-№26-2020-VOL.-3
POLISH-JOURNAL-OF-SCIENCE-№26-2020-VOL.-3
 
Новостной дайджест от 16.06.17
Новостной дайджест от 16.06.17Новостной дайджест от 16.06.17
Новостной дайджест от 16.06.17
 
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5
The scientific heritage No 84 (84) (2022) Vol 5
 
монография
монографиямонография
монография
 
расширенное заседание ученого совета 30.08.2010
расширенное заседание ученого совета 30.08.2010расширенное заседание ученого совета 30.08.2010
расширенное заседание ученого совета 30.08.2010
 
Norwegian Journal of development of the International Science №26 part 1
Norwegian Journal of development of the International Science №26 part 1Norwegian Journal of development of the International Science №26 part 1
Norwegian Journal of development of the International Science №26 part 1
 
Отчет ФГБОУ ВПО
Отчет ФГБОУ ВПО Отчет ФГБОУ ВПО
Отчет ФГБОУ ВПО
 
The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3
The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3
The scientific heritage No 86 (86) (2022) Vol 3
 
Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014
Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014
Программа конференции «Информационная система инновационного вуза» 2014
 
Алтайский краевой институт повышения квалификации работников образования
Алтайский краевой институт повышения квалификации работников образованияАлтайский краевой институт повышения квалификации работников образования
Алтайский краевой институт повышения квалификации работников образования
 
VOL 1, No 56 (56) (2020)
VOL 1, No 56 (56) (2020)VOL 1, No 56 (56) (2020)
VOL 1, No 56 (56) (2020)
 
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4
The scientific heritage № 70 (70) (2021) vol 4
 

More from Sciences of Europe

Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdfSciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdfSciences of Europe
 
Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)Sciences of Europe
 
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)Sciences of Europe
 
Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)Sciences of Europe
 

More from Sciences of Europe (20)

Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdfSciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
Sciences of Europe journal No 139 (2024).pdf
 
Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)Sciences of Europe journal No 137 (2024)
Sciences of Europe journal No 137 (2024)
 
Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)Sciences of Europe journal No 136 (2024)
Sciences of Europe journal No 136 (2024)
 
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
"Sciences of Europe" journal No 135 (2024)
 
Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)Sciences of Europe No 134 (2024)
Sciences of Europe No 134 (2024)
 
Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)Sciences of Europe No 133 (2024)
Sciences of Europe No 133 (2024)
 
Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)Sciences of Europe No 132 (2023)
Sciences of Europe No 132 (2023)
 
Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)Sciences of Europe No 131 (2023)
Sciences of Europe No 131 (2023)
 
Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)Sciences of Europe No 130 (2023)
Sciences of Europe No 130 (2023)
 
Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)Sciences of Europe No 129 (2023)
Sciences of Europe No 129 (2023)
 
Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)Sciences of Europe No 128 (2023)
Sciences of Europe No 128 (2023)
 
Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)Sciences of Europe No 127 (2023)
Sciences of Europe No 127 (2023)
 
Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)Sciences of Europe No 126 (2023)
Sciences of Europe No 126 (2023)
 
Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)Sciences of Europe No 125 (2023)
Sciences of Europe No 125 (2023)
 
Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)Sciences of Europe No 124 (2023)
Sciences of Europe No 124 (2023)
 
Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)Sciences of Europe No 123 (2023)
Sciences of Europe No 123 (2023)
 
Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)Sciences of Europe No 122 (2023)
Sciences of Europe No 122 (2023)
 
Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)Sciences of Europe No 121 (2023)
Sciences of Europe No 121 (2023)
 
Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)Sciences of Europe No 120 (2023)
Sciences of Europe No 120 (2023)
 
Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)Sciences of Europe No 119 (2023)
Sciences of Europe No 119 (2023)
 

VOL 4, No 60 (2020)

  • 1. VOL 4, No 60 (2020) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364 The journal is registered and published in Czech Republic. Articles in all spheres of sciences are published in the journal. Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French. Articles are accepted each month. Frequency: 24 issues per year. Format - A4 All articles are reviewed Free access to the electronic version of journal All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil- ity for their content, credibility and reliability. Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion. Chief editor: Petr Bohacek Managing editor: Michal Hudecek • Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva • Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry Academy of Sciences of the Czech Republic • Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History (Moscow, Russia); • Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze • Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social sciences and humanities. (Kiev, Ukraine) • Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice • Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography. (Kharkov, Ukraine) • Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava • Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History (Moscow, Russia); • Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci • Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De- partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine) • Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy- chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus) «Sciences of Europe» - Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha E-mail: info@european-science.org Web: www.european-science.org
  • 2. CONTENT ECONOMIC SCIENCES Andreeva N., Gavrichenko E. STRUCTURAL CHANGES IN EDUCATIONAL INSTITUTIONS AS A BASIS FOR THE USE OF LABOR RESOURCES IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION OF THE COUNTRY .............................................................3 Andresian I. THE ROLE AND PLACE OF MEGAPROJECTS IN FORMATION THE REGION'S INFRASTRUCTURE ..........8 Skliarenko О., Androsiuk G., Kyiak Iu., Ponomarenko V., Kovalchuk I., Herasov S., Rizhikh V. INNOVATIVE DEVELOPMENT OF UKRAINE'S ECONOMY .................................................................10 Burilina M. JUSTIFICATION FOR THE CONSTRUCTION OF MODELS OF SPREAD OF THE VIRUS POSTRANSTVENNYH THE EXAMPLE OF A PANDEMIC 2020...............................14 Gasumov E. FORMATION OF A STRATEGY OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF THE GAS INDUSTRY OF AZERBAIJAN BASED ON ANALYSIS OF INFLUENCING FACTORS....................................................................18 Pryadko S., Zyuban V., Babayants D. UTILITARIAN ANALYSIS OF BUSINESS COMMUNICATION IN THE PROCESS OF PROVIDING COMPANY SERVICES..................................................25 Makazan E., Rossinskaya L. MAIN PREREQUISITES FOR THE DEVELOPMENT OF A LOGISTIC APPROACH TO MANAGEMENT OF ENGINEERING ENTERPRISES OF UKRAINE.................28 Mineeva V., Syrlybaeva V. ENSURING CORPORATE RESPONSIBILITY IN THE DIGITAL ECONOMY....................................................36 Shalashna A. BUDGET AS AN TOOL OF ECONOMIC DEVELOPMENT ...................................................................................39 JURIDICAL SCIENCES Knysh V., Maruk T. PROBLEMS OF CODIFICATION OF MEDICAL LEGISLATION OF UKRAINE.........................................44 PEDAGOGICAL SCIENCES Aleksandrova E., Barbasheva S. MODERN EDUCATIONAL TECHNOLOGIES IN THE TEACHING FOREIGN LANGUAGES TO POSTGRADUATE STUDENTS .................................................................48 Chuprakova N. ANXIETY IN CHILDREN AND ADOLESCENTS: SOLUTIONS TO THE PROBLEM ..................................51
  • 3. Sciences of Europe # 60, (2020) 3 ECONOMIC SCIENCES СТРУКТУРНЫЕ СДВИГИ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ КАК ОСНОВА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВЫХ РЕСУРСОВ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВИЗАЦИИ СТРАНЫ Андреева Н.В. доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры «Экономики инноваций и финансы», ФГБОУ ВО «Владимирский государственный университет имени Александра Григорьевича и Нико- лая Григорьевича Столетовых», ВлГУ Гавриченко Е.В. кандидат экономических наук, доцент кафедры «Экономики инноваций и финансы», ФГБОУ ВО «Владимирский государственный университет имени Александра Григорьевича и Нико- лая Григорьевича Столетовых» STRUCTURAL CHANGES IN EDUCATIONAL INSTITUTIONS AS A BASIS FOR THE USE OF LABOR RESOURCES IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION OF THE COUNTRY Andreeva N. Doctor of Economic Sciences, professor, Professor of the Department of innovation Economics and Finance, doctor of Economics FGBOU VO «Vladimirskij gosudarstvennyj universitet imeni Aleksandra Grigor'evicha i Nikolaya Grigor'evicha Stoletovyh», VlGU Gavrichenko E. associate Professor of the Department of innovation Economics and Finance, Ph. D. in Economics FGBOU VO «Vladimirskij gosudarstvennyj universitet imeni Aleksandra Grigor'evicha i Nikolaya Grigor'evicha Stoletovyh», VlGU DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-3-8 АННОТАЦИЯ Цель работы. В статье рассматривается развитие сферы услуг высшего образования под влиянием цифровой трансформации. Обосновывается необходимость роста объемов рынка онлайн – образования и обострение конкуренции между участниками. Метод или методология проведение работы. Проведен статистический анализ изменений проис- шедших в сфере услуг высшего образования. Обосновывается необходимость и целесообразность в повы- шении компетенций собственных кадров и формирование таких подходов, к подготовке трудовых ресур- сов, которые обладают востребованными компетенциями на рынке труда. Результаты. Выявлены тенденции определяющие дальнейшее развитие услуг высшего образования. Авторы разработали модель взаимодействия между участниками рынка образовательных услуг. Данная модель предусматривает взаимовыгодное сотрудничество с предприятиями – партнерами и позволяет осу- ществлять вузам качественную подготовку кадров. Данный подход по закреплению у обучающихся прак- тических навыков при прохождении всех видов практик обеспечивает формирование востребованных ком- петенций на рынке труда; формирует более тесное взаимовыгодное сотрудничество между вузом и бизнес – структурами. А использование онлайн – форматов в обучении для основного образовательного учрежде- ния и дополнительного образования в сочетании с цифровой трансформацией повысит качество обучения и привлечет дополнительный контингент обучающихся как источника привлечения средств, усилит имидж вуза, его рейтинговые показатели и повысит инвестиционную привлекательность региона. Сделан- ные предложения обеспечат повышение цифровых компетенций сотрудников вуза, создадут условия для работы с большими массивами данных и обеспечат условия государству для дополнительного финанси- рования пилотных проектов в области цифровых технологий, будут способствовать внедрению цифровых инноваций и повышению цифровой культуры сотрудников и обучающихся. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть применены при прогнозировании структурных изменений в сфере услуг высшего образования и позволяют повысить качество обучения. Выводы. Делается вывод, что приоритетным в развитии сферы услуг высшего образования является переход на онлайн – образование, что повысит привлекательность вузов, а также инвестиционные возмож- ности регионов и уровень цифровой грамотности общества. ABSTRACT Objective of the study. The article examines the development of the sector of higher education services under the impact of digital transformation. The necessity of market volume increase of online education services and the intensification of competition between the participants are substantiated.
  • 4. 4 Sciences of Europe # 60, (2020) Method or methodology of the research. The statistical analysis of changes taken place in the sphere of higher education services is conducted. The necessity and feasibility of improving the competencies of internal personnel and the formation of such approaches to the preparation of labor force that have solicited labor market competencies are substantiated. Results of the research. The trends determining the further development of the market of higher education services are identified. The model of interaction in the market of education services elaborated by the authors allows universities to provide a quality training for students through mutually beneficial cooperation with partner enterprises to consolidate students' practical skills when they are going through the full range of internships; pro- vides the formation of the necessary labor market competencies; builds a closer mutually beneficial cooperation between university and business entities. Whereas the usage of online learning formats by an educational institu- tion of additional education combined with digital transformation would enhance the quality of education and attract an extra pool of students as a source of fund-raising, improve the image of a university, its rating indicators and increase the investment attractiveness of the region. The given suggestions would provide an improvement of digital competencies of university employees, work with large amounts of data and establish conditions for the government for additional funding for pilot projects in the field of digital technologies, contribute to the imple- mentation of digital innovations and improvement of the digital culture of employees and students. Areas of application of the results. The results of the conducted research may be applied in predicting struc- tural changes in the sphere of higher education services. Conclusions. It is concluded that the priority in the development of the sector of higher education services is the transition to online education that would enhance the attractiveness of universities as well as investment op- portunities of the regions and the level of digital transformation of the society. Ключевые слова: рынок услуг, проблемы высшего образования, трудовые ресурсы, цифровая транс- формация, онлайн – образование. Keywords: service market, problems of higher education, labor force, digital transformation, online educa- tion. В статье рассматриваются изменения в разви- тии сферы услуг высшего образования под влия- нием цифровой трансформации. Обосновывается необходимость роста объемов услуг онлайн-обра- зования и привлекательности учебного заведения расположенного на данной территории. Приво- дятся доводы в необходимости и целесообразности повышения компетенций собственных кадров и формирование таких подходов к трудовым ресур- сам, которые обладают востребованными компе- тенциями на рынке труда. Потенциал образователь- ной организации реализуется в определенных сфе- рах деятельности. Обосновывается необходимость и целесообразность в формировании системы взаи- модействия между предпринимательскими струк- турами и образовательными учреждениями. Рас- сматривается возможность разработки механизмов в повышении компетенций собственных кадров и возможность в формировании механизмов, кото- рые повысят престиж и значимость учебного заве- дения. Выявлена связь между потенциалом выс- шего учебного заведения и его дополнительным финансированием. Предлагается в качестве прио- ритета развития переход на электронное образова- ние, онлайн– обучение, что повысит финансовые возможности вузов, инвестиционную привлека- тельность региона и уровень цифровой трансфор- мации общества. Ключевые слова: рынок услуг, проблемы выс- шего образования, трудовые ресурсы, цифровая трансформация, онлайн – образование. Введение. В условиях мирового экономиче- ского кризиса и пандемии важное значение приоб- ретает развитие рынка труда и использование тру- довых ресурсов, которые должны соответствовать современным потребностям экономики при пере- ходе к цифровизации в Российской Федерации. Так, зарубежные авторы отмечают, что трансформация связана с применением цифровых технологий и яв- ляется стратегическим приоритетом в развитии бизнеса. [1,2,3]. Эти изменения затронут и трудо- вые ресурсы, которые должны быть подготовлены к происходящим структурным сдвигам. В этих условиях учреждения высшего образования вы- нуждены изменять сложившиеся систему образова- ния и искать новые подходы соответствующие тре- бованиям цифрой экономики. Структурные сдвиги в экономике способствовали изменению взаимо- действия образовательных учреждений с хозяй- ствующими субъектами, которые выставляют опре- деленные требования к уровню подготовки трудо- вых ресурсов. Поэтому возникает необходимость в формировании системы взаимодействия между предпринимательскими структурами (заказчиком) и образовательными учреждениями. Цифровизация экономики поднимает проблему качества подго- товки кадров определенной квалификации облада- ющих необходимыми компетенциями на другой уровень. Методы исследования. Проведенный стати- стический анализ изменений происшедших в сфере услуг высшего образования обосновывается на необходимости и целесообразности в повышении компетенций собственных кадров и формирование таких подходов, к подготовке трудовых ресурсов, которые обладают востребованными компетенци- ями в условиях цифровой трансформации. Одной из приоритетных задач при трансфор- мации общества, в связи с переходом к цифровиза- ции экономики является подготовка трудовых ре- сурсов соответствующих веяниям времени. Сле- дует отметить, что государство принимает важные решения для укрепления экономики страны и каче-
  • 5. Sciences of Europe # 60, (2020) 5 ственного изменения состава трудовых ресур- сов.[4,5].Так, разработанная программа «Цифровая экономика» включает подпрограмму «Кадры для цифровой экономики», в которой уделяется внима- ние вопросам внедрения цифры во все виды дея- тельности, обеспечив при этом цифровую грамот- ность населения посредством подготовки и пере- подготовки кадров через платформу онлайн- образования. Проведенные исследования по анализу чис- ленности трудовых ресурсов по возрастным груп- пам в период с 2016г по 2019 г. лиц трудоспособ- ного возраста свидетельствуют о том, что возраст- ная группа от 15- 29 лет сократилась на 15,5 %, доля лиц от 30-49 лет увеличилась на 4,4 %, группа лиц 50-54 лет сократилась на 13,7 %, а доля лиц старше 55 лет увеличилась на 9,5 %. [6]. В целом 27 % тру- доспособного занятого населения составляют лица от 50 лет и старше, которым требуется постоянно повышать свой уровень компетенций, осваивая но- вые цифровые технологии без отрыва от основной деятельности. Менее 20% молодого населения в возрасте 15-29 лет требуется качественное образо- вание в образовательных учреждениях, чтобы со- хранить востребованность на рынке труда. И более 50% трудоспособного занятого населения регу- лярно необходимо повышать свою квалификацию для конкуренции среди трудовых кадров. Наметившиеся структурные сдвиги в эконо- мике страны привели к снижению численности сту- дентов, сокращению числа образовательных орга- низаций и структурным сдвигам ввиду изменения спроса на эти услуги. На основании проведенного анализа показате- лей развития рынка образовательных услуг можно отметить снижение объемов финансирования на 11,5% и объема рынка услуг высшего образования на 7%, а численности студентов – почти на 238 тыс. чел. или на 5,4% [7,8,9,10]. Проводившееся анкетирование руководителей компаний из 20 стран мира [11] анализ данных ко- торых был представлен в докладе на Международ- ном экономическом форуме, который состоялся в 2018 году, подтвердил необходимость и целесооб- разность повышения квалификации сотрудников или переподготовки трудовых ресурсов. Учреждения высшего образования смогут осу- ществлять успешную деятельность, обеспечивая способность удовлетворять потребностям заказчи- ков образовательных услуг, создавая и предостав- ляя широкий перечень и доступность образователь- ных программ, как базового образования, так и до- полнительного на платной основе. Задача деятельности образовательных учре- ждений высшего образования (вузов) предполагает изучение взаимодействия участников рынка обра- зовательных услуг и формирование взаимовыгод- ного механизма, что определяется методическим инструментарием и дает оценку показателям дея- тельности вузов, формирующих их рейтинг. Несмотря на значительное число исследований и публикаций по этой теме в настоящее время от- сутствует единый методический инструментарий по оценки и повышению деятельности учреждений высшего образования на рынке образовательных услуг. Проведя анализ, существующих методических подходов к обоснованию рейтинговых показателей, авторами было выявлено, большое их разнообразие по критериям оценки вузов [12, 13, 14, 15, 16]. Например, агентство RAEX использует для оценки рейтингов только 3 показателя и выявляет 100 луч- ших вузов, а американский журнал U.S. News & World Report представил рейтинг лучших вузов мира, в который вошли 1678 университетов из 86 стран, в том числе 19 представителей российской высшей школы, оценка производилась по 13 инди- каторам. Обобщая критерии оценки вузов, предлагаем выделить следующие наиболее значимые с точки зрения авторов, а именно: качество образования, организацию непрерывного образования (дополни- тельного образования), имидж вузов (бренд, узна- ваемость и т.д.). Поскольку, учебные учреждения взаимодей- ствуют с заказчиками (бизнес – партнерами, домо- хозяйствами, Центрами занятости населения, и т.д.), которые выступают в качестве хозяйствую- щих субъектов для удовлетворения собственных потребностей в трудовых ресурсах, то они заинте- ресованы во взаимодействии с образовательными учреждениями, предоставляющими образователь- ные услуги на рынке труда, по вопросам повыше- ния компетенций собственных кадров и, получении новых кадров с востребованными компетенциями на рынке труда. Кроме этого на такое взаимодей- ствие оказывают существенное влияние государ- ственные структуры в лице Министерства науки и высшего образования, которое диктует правила предоставления образовательных услуг и контро- лирует образовательную деятельность, и обще- ственные институты, формирующие рейтинги кон- курентоспособности учебных учреждений. При этом каждый из участников обладает определен- ными функциями. Так, Государственные структуры: − реализуют образовательный процесс в со- ответствии с его стратегией развития, устанавли- вают объемы предоставления образовательных услуг по всем направлениям подготовки и формам обучения; − преследует цель повышения конкуренто- способности национальной системы образования, соответствующей международному уровню (рейтинг вузов); − инициирует развитие науки и образования, за счет вовлечения научных, профессорско-препо- давательских и студенческих коллективов для уча- стия в грантах, научных конкурсах, программах ин- новационной деятельности и т.д.; − устанавливает законодательно нормы и правила ведения образовательной деятельности высшего образования, для повышения качества услуг при овладении необходимыми компетенци- ями, введение единых новых стандартов для направлений подготовки по высшему образованию
  • 6. 6 Sciences of Europe # 60, (2020) с ориентацией на работодателя и профессиональ- ные стандарты; − проводит мониторинг деятельности учре- ждений высшего образования. В свою очередь Бизнес - структуры (предпри- ятия, предприятие-партнер) при взаимодействии с государственными органами на федеральном и ре- гиональном уровнях и образовательными учрежде- ниями, проводят мониторинг выпускников (обу- чившихся) для возможного трудоустройства их по профилю подготовки, а также проверяют их про- фессиональные компетенции, полученные в вузах, и влияют на рейтинговую оценку вузов страны. Ра- ботодатели запрашивают на рынке труда специали- стов необходимой квалификации с определенным набором компетенций, что дает возможность обра- зовательным учреждениям конкурировать друг с другом и способствует повышению качества обра- зования. Домашние хозяйства, в лице потенциальных студентов (обучающиеся) определяют спрос на объем образовательных услуг, который формиру- ется и определяет требования к качеству образова- ния и уровню профессиональных компетенций, на основе получения будущей профессии в конкрет- ном образовательном учреждении. Общественные институты, обеспечивают взаимосвязь между потребностью в кадрах у рабо- тодателей (бизнес - структур), общества и деятель- ностью образовательных учреждений, посредством независимых рейтинговых оценок, которые способ- ствуют дальнейшему развитию образовательных учреждений и повышению их конкурентоспособно- сти. Образовательные учреждения при взаимодей- ствии с внешней средой формируют цели и задачи по предоставлению образовательных услуг, требу- емых для современной экономики, привлекая заказ- чиков для участия в формулировании профессио- нальных компетенций по направлениям подго- товки, реализуемые с помощью внутренних ресурсов учреждений. При развитии цифровизации в РФ возникает потребность в создании онлайн - курсов и исполь- зовании их при обучении. В условиях пандемии эти курсы позволят обеспечить необходимый уровень подготовки обучающихся, а обучающиеся в отда- ленных регионах получат доступ к электронным курсам, которые подготовлены учеными ведущих университетов страны. Это позволит преподавате- лям совершенствоваться в процессе подготовки этих курсов, иметь возможность постоянно коррек- тировать их содержание с учетом особенностей об- разовательных программ используя мировой опыт и новейшие разработки, а обучающиеся получают доступ к онлайн – курсам и возможность самосо- вершенствования и развития. В последнее время наблюдается в России уве- личение рынка дополнительного образования. Спрос связан с тем, что в связи с цифровизацией страны основное образование не соответствует за- просам рынка труда и это потребовало обеспечить возросшую потребность в повышении квалифика- ции для сотрудников ряда хозяйствующих субъек- тов вузами посредством онлайн–обучения, позво- ляющее слушателям обучаться без отрыва от ра- боты и места жительства. Результаты. На основании вышеизложен- ного можно предложить в качестве приоритета раз- вития частичный переход на электронное онлайн– образование, ускоренно внедрять авторские про- граммы по переподготовки обучающихся, форми- ровать цифровую образовательную среду, повы- сить уровень взаимодействия между заинтересо- ванными сторонами, что обеспечит привлекательность вузов и их рейтинг, уровень вза- имодействия обеспечит инвестиционную привлека- тельность регионов, а так же, поднимет уровень цифровой грамотности в Российской Федерации. В условиях цифровой трансформации это обеспечит более высокий уровень взаимодействия между участниками рынка образовательных услуг. Взаимодействие участников рынка образователь- ных услуг, составленных авторами, представлено на рисунке 1. *ОП – образовательный процесс Рисунок 1. Схема взаимодействия участников рынка образовательных услуг
  • 7. Sciences of Europe # 60, (2020) 7 Рассматривая деятельность образовательного учреждения высшего образования (рисунок 1) ав- торы считают, что посредством взаимодействия ИПК (Института повышения квалификации), дей- ствующего в вузе, можно сформировать дополни- тельный поток обучающихся за счет вовлечения в образовательный процесс Предприятия-партнера. С одной стороны, Предприятие-партнер для вуза выступит базой практик при предоставлении вузом ВО, а с другой стороны вуз предоставит Предприя- тию-партнеру программы повышения квалифика- ции или переподготовки собственных кадров по его заказу. Таким образом, вуз и Предприятие–партнер предоставят друг другу взаимовыгодные услуги. ИПК при вузе предоставляет различные программы дополнительного обучения и переподготовки для всех хозяйствующих субъектов на платной основе, а для Предприятия-партнера оплата компенсиру- ется обеспечением практических навыков студен- тов вуза в рамках практик предусмотренных учеб- ным процессом. При внедрении цифровых технологий в обуче- ние рынок труда обеспечивается кадрами соответ- ствующего уровня, при регулярном дополнитель- ном образовании. Поскольку цифровизация затра- гивает как сферу производства, так и сферу услуг, то ряд профессий могут совсем исчезнуть и по- явятся новые, которые будут востребованы в усло- виях цифровой трансформации общества. Прогноз- ная потребность в трудовых ресурсах, которой необходимо дополнительное профессиональное об- разование по переподготовки или повышению ква- лификации представлена на рисунке 2. . Рисунок 2. Прогнозная потребность в трудовых ресурсах, требующей дополнительной подготовки. Более половины работающего населения нуж- дается в дополнительном образовании для повыше- ния своей квалификации и освоения новых компе- тенций. По оценкам экспертов «WorldSkills Рос- сия», к 2030 году дисбаланс кадров составит более 1,4 млрд. человек, а потери, связанные с несоответ- ствием квалификации работников требованиям рынка труда могут превысить 5 трилл. долла- ров[17], которые затронут все возрастные группы населения и тех, кто уже получил образование. Выводы. Таким образом, предложенная авто- рами модель взаимодействия на рынке образова- тельных услуг, позволяет обеспечить качественную подготовку обучающихся на базе предприятия– партнера по закреплению практических навыков при прохождении всех видов практик; позволит сформировать компетенции по подготовке трудо- вых ресурсов востребованных на рынке труда; обеспечить более тесное сотрудничество между ву- зом и бизнес–структурой, что будет способствовать обеспечению взаимовыгодных интересов. Такое долгосрочное сотрудничество позволит улучшить качество обучения примерно на 15% по классиче- ским формам, и будет способствовать быстрому трудоустройству выпускников по профилю полу- ченного образования. Использование онлайн–форматов обучения для высшего образования и дополнительного в со- четании с цифровой трансформацией способствует повышению качества обучения, привлечению до- полнительного контингента обучающихся как ис- точника привлечения финансовых средств, усилит имидж вуза и как следствие улучшатся рейтинго- вые показатели вуза, и повысится инвестиционная привлекательность региона. Рост объема услуг до- полнительного образования с использованием он- лайн–обучения составит 10-20% в год. Успешная деятельность вузов за счет цифро- вых компетенций сотрудников, возможности ра- боты с большим массивом данных; становится бо- лее привлекательным для государства и позволит создать дополнительное финансирование; обеспе- чит создание пилотных проектов в области цифро- вых технологий; вызовет стимулы к внедрению цифровых инноваций и повышению цифровой культуры сотрудников и обучающихся. Литература 1.Ferrera J.J., Fermandes C.L. (2019). To be оr not to be diqital that is the question: Firm innovation and performance .[Электронный ресурс]//Journal of Bisnes Research. Vol.101. - pp.583-590. - URL: 13% 46% 12% 10% 9% 10% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% Требуется дополнительное образование Не требуется дополнительное образование в течении 1 месяца в течении 1-3 месяцев в течении 3-6 месяцев в течении 6-12 месяцев в течении 1 года
  • 8. 8 Sciences of Europe # 60, (2020) https//ideas.repec.org/a/eee/ibrese/v101y2019ic583- 590.html(дата обращения:27.12.2019). 2. Galindo-Martin. M.A., Castano-Martinez. M.S., & Mendez-Picazo. M.T. (2019). Digital transfor- mation. digital dividends and entepreneurship: A quan- titative analysis[Электронный ресурс]//journal of Bi- siness Research.Vol. 101.- pp.522-527.- URL:https//ideas.repec.org/a/eee/jbrese/v101y2019icp 522-527.html (дата обращения:06.01.2020). 3. Warner. K.S., & Waqer. M. (2019). Buldinq dy- namic capabilities for diqital transformation: An onqoinq process of strateqic renewal[Электронный ресурс]//Lonq Ranqe Planninq.Vol.52(3).-pp.326- 349.- URL:https//www.napier.ac.uk/research-and- innovation/research-search/outputs/bildinq-dynamic- capabilities-for-diqital transformation-an-onqoinq-pro- cess-of-strateqic (дата обращения:09.01.2020). 4. Указ Президента РФ от 07.05.2018№204 (ред.от 19.07.2018)»О национальных целях и стра- тегических задачах развития Российской Федера- ции на период до 2024 года»[Электронный ресурс]. URL: https:www.consultant.ru/document/cons_dos_LAW_2 97432/ (дата обращения 16.12.2019). 5. Паспорт национальной программы ”Цифро- вая экономика Российской Федерации» [Электрон- ный ресурс]. URL: https://static.goverment.ru/media/files/urKHmOgTPP nzJlaKw3M5cNLo6gczMkPF.pdf (дата обраще- ния03.01.2020). 6. Государственная стати- стика:URL:https://nangs.org/analytics/rosstat- rabochaya-sila-zanyatost-i-bezrabotitsa-v-rossii- onlajn-rar-docx. 7. Исследование российского рынка онлайн- образования[Электронный ресурс].- URL:https://edmarket.digital/ pdf (дата обращения 04.10.2020). 8. Пекер И.Ю. Рынок высшего образования в России: привлекательность и тенденции развития [Электронный ресурс] // Международный журнал гуманитарных и естественных наук.- 2018.-№8. - С.160-164.- URL: https://cyberleninka.ru/article/n/rynok-vysshego- obrazovaniya-v-rossii-privlekatelnost-i-tendenstsii- razvitiya(дата обращения10.09.2020). 9. Астратова Г.В.Проблемы и тенденции раз- вития рынка услуг высшего образования в России [Электронный ресурс] // Дискуссия. - 2016.- №9(72). – С.16-25. - URL: https://cyberleninka.ru/article/n/problemy-i-tendentsii- razvitiya-rynka-uslug-vysshego-obrazovaniya-v-rossii (дата обращения 27.12.2019). 10. Образование в цифрах. Краткий статисти- ческий сборник. [Электронный ресурс].- URL:https:www.hse.ru/data/2018/06/29/1153062641/ obr2018.pdf (дата обращения 14.12.2019). 11. The Future of Jobs Report 2018, Междуна- родный экономический фо- рум.https://www.weforum.org/reports/the-future-of- jobs-report-2018. 12. Национальный рейтинг университетов Ин- терфакс 2020 https://academia.interfax.ru/ru/ratings/?page=1&rating =1&year=2020. 13. Университеты для будущей элиты: 100 луч- ших российских вузов по версии Forbes—2020 Ирина Казьмина Forbes Staff ОБЩЕСТВО 23.06.2020 https://www.forbes.ru/ob- shchestvo/403369-universitety-dlya-budushchey-elity- 100-luchshih-rossiyskih-vuzov-po-versii-forbes. 14. ТОП-100 ВУЗов России 2020. - https://postupi.info/rating. 15. Названы лучшие вузы по версии рейтинга U.S. News Best Global Universities. - https://postupi.online/journal/reyting-vuzov/nazvany- luchshie-vuzy-po-versii-reytinga-u-s-news-best- global-universities. 16. https://postupi.online/journal/reyting- vuzov/top-10-luchshikh-vuzov-rossii-po-versii-repu- tatsionnogo-reytinga-rur. THE ROLE AND PLACE OF MEGAPROJECTS IN FORMATION THE REGION'S INFRASTRUCTURE Andresian I. master's student University of Rome Tor Vergata DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-8-10 ABSTRACT The modernisation of Sochi’s transportation system ahead of the Games included constructing more than 360km of roads, 321km of railroad tracks and 22 tunnels. The legacy of transportation department in the city of Sochi involves innovative approaches to traffic management. In preparing for the Games, the city analysed the best world practices to put together a logistical management system, the Transportation Logistic Centre, that suf- ficiently improves the efficiency of complex, reduces the need for vehicles and heightens the quality of public transport services. In so doing, it enabled to optimise traffic management during the Games and the number of vehicles used. Transport in the city of Sochi has undergone decades worth of modernisation in the space of two to three years. It will have a hugely positive impact on the lives of Sochi citizens for generations to come. Moreover, the attractiveness of the city has increased due to significant investments in infrastructure and active promotion of the city.
  • 9. Sciences of Europe # 60, (2020) 9 The total investment in the winter Games amounted to about 1.5 trillion rubles. Most of the funds were spent on infrastructure development. Keywords: infrastructure, real estate, Olympic Games, road management, road industry, transportation, de- velopment, agency, quality. The 2014 winter Olympics were the culmination of Russia's recent history at the beginning of the 21st century. The country's leading industries emerged from the crisis and provided a boost to the country's economy and improved its investment attractiveness in the inter- national arena. It is a great honor and responsibility to host the main sporting event on the planet. This is why Russian road builders have gathered all the accumulated poten- tial and best international experience in the field of road management in recent decades to prepare the infra- structure for the Olympic games in Sochi. In preparation for the Games, large-scale work was carried out in the city and surrounding areas to re- pair and modernize the transport system, and new high- ways, interchanges, and railway lines were put into op- eration. As a result, Sochi received more than 360 km of roads and bridges. In addition to roads, railway workers made a sig- nificant contribution to the Olympics. A combined road and railway infrastructure was built in a mountain clus- ter, almost 50 kilometers long. In General, railway workers probably served the most during the Olympics – almost four million people. And thanks to the created infrastructure, eight transfer complexes, and the modern Adler railway station, this became possible. But not only in Sochi itself, the ca- pacity at the entrances to Sochi from Tuapse was in- creased almost one and a half times. And now, during the peak holiday period, 75 pairs of passenger trains a day can come to Sochi with tourists. The main gate for visitors to the city is the inter- national airport, which was reconstructed in prepara- tion for the Games. It accepts flights from all major cit- ies in Russia, as well as from major cities in Europe and Asia. During the busiest days, the airport provided 575 take-off and landing operations per day with its new runways. And the interval between takeoff and landing was less than two minutes during peak hours. For several years, Sochi turned into a giant con- struction site, not only for sports, but also for roads. In a single city, a Titanic amount of work had to be done — to build an infrastructure from scratch, the scale of which initially seemed simply fantastic. After all, in ad- dition to stadiums and ice palaces, trampolines and hockey arenas, it is necessary to have a modern effi- cient transport and logistics system of highways to host the Olympics. As a result, the XXII winter Olympic games went down in history as the fastest: participants and guests of the Olympiad appreciated the advantages of the transport system, which allowed them to get from one sports facility to another in a matter of minutes. This was made possible thanks to the work of the Federal road Agency, the quintessence of which was the "mag- nificent ten" of new road objects. The huge amount of work, the use of innovative methods and technologies, as well as the incredible speed of construction of ob- jects and their high quality made Rosavtodor pay atten- tion to the Olympic projects of road builders and ex- perts from all over the world. Ten Olympic road facilities are a symbol and log- ical outcome of the ten-year history of the Federal road Agency of Russia, which was formed in March 2004. New highways and transport interchanges have become not only effective logistics solutions, but also unique works of art by leading designers and engineers. New road facilities are rightfully a symbol of Rus- sia's success and the progress of its road industry. Now these huge technical resources and advanced technolo- gies will be used on highways throughout our country. Thus, in the coming years, there are prerequisites for the fact that the "Olympic experience" of road build- ers will come to every region of the country and give motorists the best roads that meet the highest interna- tional standards of quality and safety. Sochi today is the most promising region in terms of investment in resort real estate. At the beginning of 2007, experts already said that the cost of housing in the city increased by an average of 20-40% over the year. According to other estimates, prices for primary housing in Sochi increased by 100%. [1] Sochi's popularity is also growing due to the con- stant mentions of the city in the press, holding various forums, congresses and international meetings there. The city becomes a kind of brand, and the more famous the brand , the higher its value. After the Olympics, the resort became a place of an active influx of tourists, followed by investors.The attractiveness of the city has increased due to signifi- cant investments in infrastructure and active promotion of the city. Housing prices in Sochi began to grow rapidly as soon as there was talk about the Olympics. We can say that square meters have risen in price in advance, and the rapid rise in prices has already taken place. Now Sochi has almost caught up with Moscow in terms of comparable real estate and most likely will not bypass the capital. Sochi real estate could have been badly shaken in price if the city lost the competition. However, the vic- tory of Sochi in the competition for the venue of the 2014 winter Olympics allowed the increased prices to be fixed at a high level. The total investment in the winter Games amounted to about 1.5 trillion rubles. Most of the funds were spent on infrastructure development. Sochi also proved to be a difficult site in terms of geological con- ditions, which required complex engineering solutions, which led to a rise in the cost of many construction pro- jects. This is not to forget that, in addition to new infra- structure, any Olympic construction leads to the devel-
  • 10. 10 Sciences of Europe # 60, (2020) opment of the tourism industry and promote employ- ment growth and improve the socio-economic perfor- mance of the region. References 1. The price of Sochi real estate aspire to Moscow. - URL: https://www.vedomosti.ru/re- alty/blogs/2020/07/02/833850-stolichnie-tseni-yu- zhnii-kolorit 2. Andreev, A.V. Regional economy: textbook for universities/A.V. Andreev. - St. Petersburg: Piter, 2018. - 464 p. 3. Yanin, A. N. Regional economy and manage- ment / A. N. Yanin. - M.: Prospect, 2016. - 248 p. ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Скляренко О.О. науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м. Київ Андросюк Г.М. науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м. Київ Кияк Ю.П. науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м. Київ Пономаренко В.В. науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, м. Київ Ковальчук І.В. магістрантка кафедри міжнародної економіки факультету менеджменту та маркетингу Націо- нального технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорсь- кого”, м. Київ Герасьов С.Ю. головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, м. Київ Рижих В.М. науковий співробітник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової тех- ніки Збройних Сил України, м. Київ INNOVATIVE DEVELOPMENT OF UKRAINE'S ECONOMY Skliarenko О. researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv Androsiuk G. researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv Kyiak Iu. researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv Ponomarenko V. researcher of V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics NAS of Ukraine, Kyiv Kovalchuk I. Master's student of the Department of International Economics, Faculty of Management and Marketing, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv Herasov S. Chief Specialist of the Secretariat of the Cabinet of Ministers of Ukraine Rizhikh V. researcher of Central Research Institute of Armaments and Military Equipment of the Armed Forces of Ukraine DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-10-13 АНОТАЦІЯ В статті розглянуті основні проблеми створення інноваційного середовища в Україні. Однією з важ- ливих проблем на шляху інноваційного розвитку є створення сполучної ланки між авторами інновацій та інвесторами. В статті пропонується створення віртуального офісу трансферу технологій для вирішення цієї проблеми.
  • 11. Sciences of Europe # 60, (2020) 11 ABSTRACT The main problems of creating an innovative environment in Ukraine are considered in the article. One of the important problems on the way of innovative development is the creation of a link between the authors of innova- tions and investors. The article proposes to create a virtual technology transfer office to solve this problem. Ключові слова: інновація, трансфер технологій, інвестиції. Keywords: innovations, transfer technology, investments. Постановка проблеми. Соціально-еко- номічний розвиток країн світу, їх економічне і політичне становище та еквівалентно-ефективна участь в світовому зовнішньоекономічному обміні на світовій арені, добробут і можливості власної ре- алізації, проживаючого в них населення, визнача- ються в значній мірі конкурентоспроможністю їх національних економік. Формування права інтелектуальної власності є наслідком розвитку технологічного укладу суспіль- ства [1]. Зараз найбільший прибуток приносить інтелектуальна праця людини: саме її знання, інте- лекті творчість створюють найвищу додану вартість. Отож, підготовка наукових кадрів та ро- звиток творчого інтелекту людини є основою інно- ваційного розвитку суспільства. Новий етап реформування промисловості України характеризується впровадженням інноваційної моделі розвитку економіки за рахунок розвитку людського капіталу, науки, високих технологій та ефективного впровадження результатів науково-дослідних робіт. Успішна комерціалізація досягнень науки,що втілені в об'єкти права інтелектуальної власності, можлива лише при прямій взаємодії наукових ін- ституцій і ринку за безпосередньою участю дер- жави. Визначальною особливістю передачі резуль- татів наукових досліджень для їхнього освоєння є створення і розвиток комерційних форм взаємодії науки і виробництва за посередництва неприбутко- вих інституцій, в створені яких безпосередню участь повинна приймати держава. Аналіз попередніх публікацій. Питанню ко- мерціалізації результатів науково-технічної діяль- ності та трансферу технологій присвячено багато наукових робіт вітчизняних вчених, державою ро- зроблені та створені правові засади регулювання цієї сфери [2-16], але на жаль не вистачає узгодже- них та сформульованих концептуальних засад для чіткого поєднання сучасних інформаційних техно- логій з системою трансферу технологій. Саме цьому важливому та актуальному пи- танню присвячена дана стаття, мета її – про- аналізувати і запропонувати в стислій, зрозумілій формі шляхи поєднання інформаційних технологій з процесом комерціалізації результатів науково- технічної діяльності та просування їх на внутрішні та зовнішні ринки, їх вплив на сталий розвиток еко- номіки України. Оскільки економіка України досі має низький рейтинг по конкурентно-спроможності та освоєнню високих технологій, виникає гостра по- треба в стимулюванні інноваційної діяльності та оперативному поширені інформації про перспек- тивні розробки, в першу чергу, в галузі нанотехно- логій. Нанотехнології в усьому світі виступають рушійною силою глобального наукового прогресу в усіх сферах життя без винятку і покликані вирішувати найбільш актуальні проблеми, які раніше були не під силу людству: медицина - ство- рення наноконтейнерів для прицільної доставки ліків до уражених органів і нановипромінювачів для знищення злоякісних пухлин; екологія – стабілізація екологічної обстановки за допомогою створення безвідходного виробництва; сільське господарство – створення молекулярних роботів, які зможуть виробляти їжу; енергетика - створення нових типів фотопоглинаючих плівок, світлодіодів, штучного пального;оборона – критичні технології у сфері виробництва озброєння та військової техніки. Однією з важливих задач роботи на ринку нанотехнологій є швидке розповсюдження інфор- мації про інноваційні розробки та їхнє застосу- вання. Інтенсивні дослідження і розробки в галузі нанотехнологій і наноматеріалів в розвинених країнах супроводжуються розвитком сервісних по- слуг для більш тісного зв’язку їх творців з бізнес- структурами і представниками виробничої сфери, медицини, екології і т.д. Зокрема, в США, Велико- британії, Німеччини, Російській Федерації уже створені віртуальні офіси та відповідні бізнес-пор- тали, на яких розміщені як довідкові дані, так і опе- ративна інформація про розробки з нанотехнологій та наноматеріалів. Тому зараз в Україні існує невідкладна потреба у створенні національних ре- сурсів які б забезпечували процес трансферу техно- логій, а саме: маркетингове, консалтингове, пра- вове та інформаційне супроводження. Це дозволить оперативно розміщувати інформацію (рекламу) про існуючі розробки та вивчати попит на нові техно- логії, забезпечуючи при цьому оперативний пошук інвесторів та аналіз потреб ринку. Нажаль, подібні сервіси недостатньо розвинені в Україні. Для вирішення вищезгаданих потреб нами та представниками інших установ НАН України було розроблене технічне рішення щодо створення електронного віртуального офісутранс- феру технологій. Воно було захищене патентом на корисну модель[17]. Для впровадження технічного рішення було створено: 1. Інтернет - офіс трансферу технологій, що об’єднуватиме та координуватиме діяльність фахівців відділів трансферу з різних установ НАН України для просування розробок, здійснених за кошти Державної програми «Нанотехнології та наноматеріали». 2. Інтернет - портал «Нанотехнології та нано- матеріали», в якому розміщується інформація про дослідження і розробки, здійснені при виконанні Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали».
  • 12. 12 Sciences of Europe # 60, (2020) Це не створює додаткові відділи трансферу те- хнологій як окремі структурні одиниці, а об’єднує існуючі відділи та спеціалістів в структурі НАН Ук- раїни на Інтернет - площадці, а саме - Інтернет- офісі трансферу технологій. Залучення фахівців рі- зних установ НАН України, що мають знання у різ- них галузях науки та досвід їхнього впровадження у промисловість,дозволило охопити основні нау- кові напрями цієї програми. Спеціалісти з відділів трансферу технологій в on-line режимі обміню- ються інформацією, практичними порадами, вдос- коналюють свою кваліфікацію, не залишаючи при цьому власного робочого місця. Використовуючи можливості даного порталу, можна розміщувати інформацію про розробки, які пов’язані з науково-технічними проектами за дер- жавним замовленням. Це дозволило здійснювати оперативний моніторинг комерційної привабливо- сті та рівня науково-технічних розробок. Вищена- ведене може стати інструментом для забезпечення створення сприятливого середовища для комерціа- лізації науково-технічних розробок, підвищення інноваційної культури. В подальшому планується тісна співпраця з Європейською мережею транс- феру технологій. В розвинених країнах цейвид діяльностівже не но- вий, а на теренах України він тільки починає набирати оберти. Успіх підприємницької діяльності в науково- технічній сфері значною мірою визначається пов- нотою і якістю інформації, доступної його учасни- кам (розробникам, підприємцям, органам влади, потенційним партнерам як по просуванню проектів на ринок, так і по їхній реалізації, потенційним ін- весторам як в Україні, так і за кордоном). Але часто доступна інвесторам інформація уривчаста і не до- зволяє зробити обґрунтований вибір об'єкту інвес- тування. Учасникам інвестиційного процесу необ- хідний оптимальний обсяг інформації, пов'язаної з розробкою, для того, щоб кожен учасник мав на- году ухвалити обґрунтоване рішення за проектом. Додаткового значення для економіки створю- ваний Інтернет – портал може набути за рахунок організації його комунікаційта взаємодії з Аген- цією оборонних технологій (робоча назва), утво- рення якого на кшталт DARPA (Міноборони США) є у планах реформування оборонно-промислового комплексу, наголошених Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Спільна діяль- ність з впровадження передових (ключових, крити- чних) технологій у суб‘єктах оборонно-промисло- вого комплексу всіх форм власності сприятиме ви- веденню національного виробника озброєнь на новий технологічний уклад. Перспективна ініціатива Українського інсти- туту науково-технічної експертизи та інформації та Київської торгово-промислової палати з організації біржі бізнес-контакт, що започаткована у 2018 р. для зустрічей послів іноземних держав з українсь- кими розробниками інновацій. Раніше єдиним обмеженням була відсутність інтернет-доступу, але мобільний і супутниковийІн- тернет практично знімають всі територіальні обме- ження. Інтернет – портал стає найбільш доступним комунікативним засобом [18]. Для вирішення проблем розвитку наукоємної промисловості існує декілька підходів. Один з них - це визначення пріоритетних напрямків науково- технічних досліджень, концентрація на них ресур- сів і підвищення мотивації колективів учених, роз- робників і інноваційних структур, орієнтованих ви- нятково на ринок високих технологій і відповідної продукції. Як результат - стає можливим не тільки створення ринків новітніх конкурентноспромож- них товарів і послуг, а і ринків новітніх технологій. Такий підхід обумовлений не лише необхідністю прискорення виробництва новітніх товарів та пос- луг, але і більш глибокими тенденціями скорочення всього життєвого циклу продукції та послуг. Труд- нощі реалізації такого шляху пов'язані, насамперед, з використанням інноваційних технологій менедж- менту, які раніше не існували. Тобто, прискореного розвитку наукоємної промисловості можна домог- тися тільки на інноваційному шляху розвитку, який крім інвестицій потребує створення нових ринко- вих інститутів і механізмів. З урахуванням глобалізації технологічних ри- нків, правові механізми охорони інтелектуальної власності багатьох держав в значній мірі відпрацьо- вані, в тому числі і в Україні. Але ефективні правові механізми доведення наукових результатів до про- мислової продукції в Україні відсутні, що є стриму- ючим фактором розвитку наукоємного промисло- вого виробництва. І тому в такій ситуаціі виникає гостра потреба у використанні доступних, дешевих джерел, таких як глобальна мережа Інтернет, яка не потребує до- даткових вкладень та практично доступна для всіх верств населення. Обраний інноваційний шлях розвитку України підтверджується тим, що Державне підприємство «Укрпатент» в останні роки був підпорядкований Міністерству економічного розвитку України. Висновки На думку авторів, необхідно активізувати та поєднати механізми генерування й поширення нау- ково-технічної інформації для прискорення іннова- ційного розвитку економіки України. При цьому важливо дотримуватися принципу захисту прав ін- телектуальної власності. При ефективному викори- станні Інтернет - портал може трансформуватися в технологічного Інтернет брокера, стати з’єднуваль- ною ланкою між науковцем та бізнесменом, фінан- совими установами, промисловцями. Головне за- вдання науковця створювати новації та їх ефекти- вна передача структурам, які займаються їхньою реалізацією. Визначальною особливістю передачі результа- тів наукових досліджень для їхнього освоєння є створення та подальший розвиток комерційних форм взаємодії науки і виробництва за посередниц- тва неприбуткових інституцій, створених держа- вою.
  • 13. Sciences of Europe # 60, (2020) 13 В процесі пошуку потенційних інвесторів необхідно передбачити весь спектр можливих про- позицій, а також оцінити характер і можливу вели- чину отримання від них інвестицій. Особливий акцент повинен бути зроблений на обміні науково-технічною інформацією про власні національні розробки. Інакше кажучи, потрібне створення високорозвиненої системи горизонталь- них інформаційних зв'язків між підприємствами, науково-дослідними організаціями, державою та її відомствами. На думку авторів, необхідно вирішити зав- дання оптимального сполучення механізму гене- рування й механізму поширення науково-технічної інформації. Комерціалізація результатів науково-тех- нічних проектів буде більш успішною, вагомою та значимою для сталого розвитку економіки, коли підтримка держави буде мати концептуальний, ста- лий та узгоджений характер, з меншими бюрокра- тичними перепонами, що в свою чергу зробить цей вид діяльності більш відкритим та привабливим для інвестора. Держава повинна збільшити асиг- нування на вітчизняну науку,безумовно, рефор- мувавши останню. З кожним роком розрив між ро- звиненими та мало розвиненими країнамидосягає критичної відмітки в сфері науково-технічної діяльності і наша держава має великі шанси зали- шитись лише сировинною плямою на карті світу. Література 1. Економіка інтелектуальної власності : нау- ково-методичні матеріали для підготовки докто- рантів, аспірантів і магістрів за напрямом «Інтелек- туальна власність» / Л. С. Шевченко, О. А. Гри- ценко, Т. М. Камінська та ін. ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. С. Шевченко. – Х. : Право, 2015. – 120 с. 2. Закон України «Про державне регулю- вання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 № 143-V. 3. Постанови Кабінету Міністрів України: – від 26.06.2007 № 861 «Про затвердження Порядку проведення державної акредитації фізич- них та юридичних осіб на право провадження посе- редницької діяльності у сфері трансферу техно- логій»; – від 01.08.2007 № 995 «Деякі питання ре- алізації Закону України «Про державне регулю- вання діяльності у сфері трансферу технологій»; – від 04.06.2008 № 520 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер»; – від 04.11.2009 № 1178 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 861». 4. Розпорядження Кабінету Міністрів України: від 06.02.2008 № 252-р «Про передачу МОН повноважень на затвердження порядку ве- дення Державного реєстру договорів про трансфер технологій». 5. Розпорядження Кабінету Міністрів України: від 30.08.2017 № 600-р «Деякі питання ро- звитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки». 6. Розпорядження Кабінету Міністрів України: від 14.06.2017 № 398-р «Про схвалення Основних напрямів розвитку озброєння та військо- вої техніки на довгостроковий період». 7. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України. —Харків: Константа, 2006. — 272 с. 8. Федулова Л. І. Технологічний розвиток економіки України. – Київ.: Ін-т економіки та про- гнозування, 2006. – 627 с. 9. Біла книга. Інтелектуальна власність в ін- новаційній економіці України / Т. О. Андрощук, В. О. Дем’яненко, І. Б. Жиляєв, Л. В. Сахарова, В. І. Полохало, С. В. Таран (упорядкування). – Київ.: Парламентське вид-во, 2008. – 448 с. 10. Шпак А. Передача технологій в Україні: ситуація і проблеми// Інтелектуальна власність. – 2000. – №6-7. 11. Михайлушкин А.И., Шимко П.Д., Между- народная экономика. - М.: Высшая школа, 2002. – 250 с. 12. Чумаченко Б. Международный трансфер технологий: опит американских корпорацій // Про- блеми теории и практики управления. — 1999. — №2. http://www.ptpu.ru 13. Верхюлст Г. Международная торговля тех- нологиями—лицензирование ноу-хау и промыш- ленные секреты, http://www.wipo.int 14. Сервантес М. Университетское патентова- ние: Как университеты и государственные исследо- вательские организации используют свою интел- лектуальную собственность для поощрения иссле- дований и стимулирования новаторських предприятий, http://www.wipo.int 15. Дагаев А. Передача технологий как інстру- мент государственной инновационной политики // Проблемы, теории и практики управления. — 1999. — №5. 16. Лисенко В.С., Скляренко О.О., Соловйов В.П. Фінансови інститути у сфері інноваційної діяльності // Проблеми науки. – 2004. - №9. 17. Патент України №62271 на корисну мо- дель,Україна, МПК G06F 15/173(2006.01). Спосіб ство- рення електронного центру віртуального офісу (вірту- альних офісів)трансферу технологій/Фесенко О.М.,Ти- щенко В.В., Маслов В.П., Скляренко О.О., Рагуля А.В., Луговська Г.Г., Андросюк Г.М., Кияк Ю.П., заявка u201015936 від 29.12.2010., опубл.25.08.2011, Бюл.№16. 18. http://corpsite.ru/Encyclopedia/CorpPortal/Po rtalDdefinition.aspx
  • 14. 14 Sciences of Europe # 60, (2020) ОБОСНОВАНИЕ ПОСТРОЕНИЕ ПОСТРАНСТВЕННЫХ МОДЕЛЕЙ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ВИРУСА НА ПРИМЕРЕ ПАНДЕМИИ 2020 ГОДА Бурилина М.А. Государственный академический университет гуманитарных наук, старший преподаватель кафедры математической экономики JUSTIFICATION FOR THE CONSTRUCTION OF MODELS OF SPREAD OF THE VIRUS POSTRANSTVENNYH THE EXAMPLE OF A PANDEMIC 2020 Burilina M. Research Scholar State Academic Humanities University, Senior Lecturer at the Department of Mathematical Economics DOI: 10.24412/3162-2364-2020-60-4-14-18 АННОТАЦИЯ В работе рассматривается блок математической вычислимой имитационной модели, посвященный построению модели распространения вируса на территории города Москвы, помимо этого анализируется применение метода Монте-Карло для подсчета эффективности от действий правительства, направленных на сдерживание перемещения населения в период активного роста заболевших и распространение вируса. ABSTRACT The paper considers a block of a mathematical computable simulation model dedicated to the construction of a model of the spread of the virus in the territory of the city of Moscow, in addition, the application of the Monte Carlo method for calculating the effectiveness of government actions aimed at curbing population movements during the period of active growth of cases and the spread of the virus is analyzed. Ключевые слова: вычислимая имитационная модель, метод Монте-Карло, вероятностные модели, распространение вируса, пандемия. Keywords: computable simulation model, Monte Carlo method, probabilistic models, virus spread, pan- demic. В работе [1] авторы с помощью подхода мак- симального правдоподобия и эмпирического рас- пределения определили, что блокировки, введен- ные правительством Китая, предотвратили 70,5% случаев, когда зараженные люди должны были вы- ехать за пределы материкового Китая. Кроме того, во время первых трех с половиной недель внедре- ния ограничения на поездки, снизилась дневная норма вывоза на 81,3% в среднем. Используя моде- лирование методом Монте-Карло, авторы подсчи- тали, что около 64% экспортированных случаев были в бессимптомном состоянии. Авторы также обнаружили, что провинцию Хубэй снизили ско- рость распространения болезней на 81% и предот- вращено 71% случаев к 15 февраля 2020 года, по сравнению с отсутствием ограничения. Таким об- разом, меры пограничного контроля вряд ли будут сдерживать вспышку, ограничения по путеше- ствиям в китайскую но, вероятно, могут задержать дальнейший импорт коронавируса. По итогу по- строения модели, авторы получили следующие гра- фики (рисунок 1). На этом графике А обозначено как менялись симптомы у путешественников во время вспышки «2019-nCov» в течении 28 дней по- сле путешествия, получили эти результаты, с помо- щью опроса страны у самих путешественников. На графике B (рисунок 1) обозначена общая вероят- ность вывоза хотя бы одного случая заболевания. Графики D и E (рисунок 1) показывают, как повли- яло закрытие границ между регионами на ограни- чение путешествий и передвижений в провинцию Хубэй и из нее на количество заражений.
  • 15. Sciences of Europe # 60, (2020) 15 Рисунок 1. График сравнения заболеваемости с учетом ограничений по передвижению населения [1]. Далее рассмотрим работу [2], в ней автор мо- делирует распространение коронавируса на при- мере города Ереван, с помощью языка программи- рования Python. Работа была написана до глобаль- ного распространения вируса по всему миру, и автор рассматривает, какие меры стоило бы пред- принять для минимизации ущерба от вируса отно- сительно населения и экономики. Автор поставил целью не создать тщательно откалиброванную мо- дель распространения, а показать общие принципы построения вероятности (формула 1). В данном мо- делировании время будет дискретной переменной, поскольку состояние системы моделируется на ежедневной основе. В полностью восприимчивой популяции в точке j в момент времени t вспышка произойдет с вероятностью: tjt tjtk t kjktjt y yxmS jth , ,,,, 1 ))exp(1( ),(   + −− =  (1), где: t - скорость передачи инфекции в день t; t kjm , - отражает мобильность от местоположе- ния k к местоположению j; tkx , и tjy , - доля инфицированных и воспри- имчивых популяций в день t в местоположении k и местоположении j соответственно; k tk tk N I x , , = ; j tj tj N S y , , = , где kN и jN - раз- меры популяции в местоположениях k и j. Чтобы определить, как инфекция передается одним человеком, автор взял базовое репродуктив- ное число R0 в диапазоне от 1,4 до 4 (официальные данные на момент написания статьи). Автор рас- сматривал самый худший вариант, поэтому R0 в данном исследовании равняется 4. Динамика мо- дели определяется следующими отношениями: tjtjtj k t kjj k tktk t kjtj j tjtjtj tjtj k t kjj k tktk t kjtj j tjtjtj tjkj IRR mN xmS N IS II mN xmS N IS SS ,,1, , ,,,,,,, ,1, , ,,,,,,, ,1,    += + ++= + −−= + + +     (2), где: tk, - (случайная) скорость передачи вируса в точке k в день t;  - коэффициент, обозначающий отношение использования людьми общественного транспорта к личному автомобилю; При самом моделировании автор получил за- висимости, представленные на графике 2.
  • 16. 16 Sciences of Europe # 60, (2020) Рисунок 2. Моделирование распространения коронавируса в г. Ереван [2]. Видно, что пик эпидемии приходится на пе- риод с 16 по 20 день, когда инфицированная группа значительно меньше (~ 45%) и выздоравливает вдвое больше (~ 20%). К концу эпидемии доля вос- приимчивых людей также вдвое больше (~ 24% против ~ 12%), что означает, что больше людей из- бежали болезни. Оказалось, что введение карди- нальных мер по временному снижению городской мобильности (локдаун) оказывает большое влияние на динамику распространения болезней. В работе [3] авторы используют простран- ственные эконометрические характеристики для моделирования ежедневных показателей инфици- рования COVID-19 в разных странах. Используя последние достижения в области Байесовской про- странственной эконометрии, уделяется особое вни- мание зависящей от времени важности альтерна- тивных структур пространственных связей, таких как число стыковочных рейсов, отношения в меж- дународной торговле и общие границы. Гибкая настройка модели позволяет исследовать интенсив- ность и тип пространственных переливных струк- тур с течением времени. Результаты показывают за- метные пространственные механизмы распростра- нения на ранних стадиях вируса с международными связями полетов в качестве ос- новного канала передачи. На более поздних этапах, наша модель показывает резкое падение интенсив- ности пространственных побочных эффектов из-за национальных запретов на поездки, указывая на то, что ограничения на поездки привели к сокращению межстрановых побочных эффектов. В данной статье авторы используют динамиче- скую модель с пространственной авторегрессией (SAR), в частности, внимание сосредоточено на не- стационарных структурах пространственной зави- симости во время распространения вируса, кото- рый авторы стремятся смоделировать для N стран за T дней. Модель SAR можно написать следую- щим образом: tttttt yyqWy  +++= −1)( (3), где: ty - вектор N x 1 инфекций, характерных для страны в момент времени t (t=1,…,T); tt yqW )( - пространственное отставание;  - тенденции, характерные для страны; t - вектор инноваций, считается нормальным с нулевым средним и 2  ; Дискретный параметр временного варианта tq  {1, ..., P} управляет выбором пространствен- ной весовой матрицы из P альтернатив и должен быть оценен. Такая спецификация позволяет гибко проследить природу глобальных пространственных перемен во времени. Байесовские методы оценки позволяют эффективно работать с такими гибкими характеристиками смеси пространственных весо- вых матриц. Авторы переформулировали модель SAR (см. формулу 3) до вида: )())(( 1 1 ttttt yqWIy  ++−= − − (4) Пространственные вторичные эффекты отра- жены ниже и имеют вид:   = − =− 0 1 )())(( r r t r ttt qWqWI  (5) Матрица определяется параметром простран- ственной аторегрессии t , таким образом, предла- гаемая авторами модель позволяет различать внутри и межрегиональные процессы передачи ин- фекции. Поскольку инфекции, передающиеся из страны в страну, являются неотрицательными дан- ными, можно утверждать, что пространственная