3. • Найвизначніше місце в українській народній поезії, в
літературі належить калині. «Без верби і калини нема
України», — мовить народна мудрість...
• З давніх-давен оспівують мої співвітчизники калину у
думах, піснях, складають про неї легенди, вірші, повір'я,
приказки, афоризми тощо. Бо калина — споконвічний
яскравий символ України, вірна супутниця людини від
народження до останніх днів; не було, здається, хатини в
Україні, біля якої б вона не кущувала. Жодна рослина не
опоетизована так ніжно і трепетно у літературі, як калина.
У піснях вона — це, перш за все, символ дівочої вроди:
4. • Ой у лузі червона калина,
• То ж не калина — молода дівчина.
• А які вірші та пісні виконують ;про калину під час обрядів!
• Червона калина
• Віконце заступила,
• Вийшла дружечка з хати
• Цвіт-калину ламати,—
• співали під час весільного обряду.
5.
6. • А ще калина — символ боротьби нашого народу за свою
національну незалежність. В цьому символі — глибокий зміст:
це наш духовний світ, наша спадщина, яка означає потяг до
рідної землі, свого берега, своїх традицій. Тому не можна без
хвилювання слухати слова:
• Ой у лузі червона калина похилилася,
• Чогось наша славна Україна зажурилася.
• А ми тую червону калину піднімемо,
• А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
7. • Мені хотілось би зазначити, що в українській літературі традиції
оспівування рослинного світу продовжилися у творчості багатьох
видатних письменників. Ми захоплюємося прекрасними віршами
Тараса Григоровича Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Максима
Рильського та багатьох інших поетів, творами прозаїків І. С. Нечуя-
Левицького, Ю. Яновського, О. Довженка. В них природа, рослинний
світ — це жива істота, яку щиро люблять і бережуть українці.
• І якщо узагальнити у калині весь рослинний скарб нашої землі, то мені
б хотілося повторити слідом за поетом Ю. Рибчинським слова пісні
«Три поради»:
• Не рубай калини, не рубай калини,
• Бо вона в тебе єдина!
8.
9. У творчості Єсеніна, калина виступає
символом любові, з її "гіркою"
семантикою, вона поєднується до того
ж з "жовтим ставом". Жовтий колір в
забобони народу є символом розлуки,
горя. Тому можна сказати, що у
творчості Єсеніна – калина – символ
любові, яка зазнає гіркої долі.
10. • У вірші “Cучий син" (1824)
ліричний герой сумує про
минулої юності, яка «отшумела»,
• Як підгнилий під вікнами клен.
• У народній поезії гниле або
засохле дерево це символ горя,
втрати чогось дорогого, що вже
не повернути.
• Герой згадує свою юнацьку
любов. Символом любові тут
виступає калина, з її "гіркої"
семантикою, вона поєднується
до того ж з "жовтим ставом".
Жовтий колір в забобони народу
є символом розлуки, горя. Тому
можна сказати, що розставання з
коханою дівчиною вже було
визначено самою долею.
11. • Тобто у творчості Єсеніна –
калина виступає символом не
лише гіркої любові, а чогось
втраченого. Чогось такого, що
вже не повернути і про що
людина постійно або інколи
сумує. Калина – як
уособлення певного
життєвого горя, яке стосується
не лише кохання. Що власне і
показує нам автор.
12.
13. • У віршах Басьо, калина
виступає не лише як рослина, а
й як образ, що передає
внутрішні переживання поета.
У своїх творах Басьо ніби був
самою природою, яка говорить
сама за себе. Калина, вишня,
яблуня – усі ці образи створені
для відображення суму поета,
«тому що краса не є вічною».
14.
15. • Поет згадує слово “калина” - з60 раз Калина несе водночас і
прикмети жалю, смутку, туги за коханим. Якщо калина хитається -
то дівчина сумує, коли червоніє - це чиєсь горе.
• Три явори посадила Сестра при долині ...
• А дівчина заручена - Червону калину.
• В цій поезії Т.Шевченка червона калина символізує горе: дівчина
чекала на свого коханого, а він не повернувся, не дочекавшись
його, померла. Зламати калину означає покинути кохану, а
посадити калину на могилі - висловити жаль за загиблим
• Посадили над козаком Явір та ялину,
• А в головах у дівчини Червону калину.
• Не сон трава на могилі Вночі процвітає,
• То дівчина заручена Калину саджає.
• Калина порівнюється із коханою дівчиною: Тече вода з-під явора
Яром на долину. Пишається над водою Червона калина.
Пишається калинонька, Явір молодіє, А кругом їх верболози Й
лози зеленіють .
16.
17. • З давніх часів
оспівують калину в
думах, піснях,
складають про неї
легенди, вірші,
повір'я, приказки,
афоризми і т. п.. Так
як калина -
споконвічний
яскравий символ
України, вірна
супутниця людини
від народження до
останніх днів; не
було, здається, хати в
Україні, біля якої б
вона не красувалася.
Жодна рослина не
опоетизована так
ніжно і трепетно в
літературі, як калина.
18. • Калина символізувала свято Коляди, наруга над цим деревом вважалася
великим гріхом.
• За звичаєм, якщо десь на дорозі або в полі була самотня могила, сільські
дівчата вважали своїм обов'язком обсадити її калиною. Калинові гаї
здавна вважалися священними. Біля них заборонялося випасати корів,
рубати кущі. За повір'ям, якщо в калиновій люльці качати дитину, то вона
виросте співучою.
• Калина в українців - дерево незвичайно поетичне. Ягоди її служать
прикрасою в кожній хаті. Улюблений усіма слов'янами червоний колір,
який мають стиглі ягоди калини, зображує дівочу красу - "Ой ти, Дiвчина,
червона калина! Уста твої рум'янi, як калина!". Білизна її квітів - символ
цнотливості і невинності. У калини "в лузi над водою" - вид скромний,
боязкий, безневинний, що вимагає заступництва і захисту. Калинові гілки,
опущені вниз - образ зневіри і смутку, пучки ж калинових ягід, пов'язані в
букет - знак любові. Ходити в луг по калину вважається улюбленим
заняттям українських дівчат. Разом з тим калина - дерево і похоронне,
пам'ятне - "посадите ви, мої сестри, в голові мені калину", символ крові.
19. • Під калиною взагалі
українська жінка шукає
порятунку від горя, під нею
сідає плакати. З розкішно
зростаючою калиною
порівнюється мати, яка
народила сина-красеня. У
весільних піснях
зустрічається такий образ:
батько нареченої
підходить до калини: вітер
не віє, сонце не гріє, І
калина не спіє. Підходять
матір, брат, сестри - те
саме. Підходить до калини
наречений - і вітер віє, і
сонце гріє, і калина спіє.
Для чоловіка ходити по
калину - означає здатність
до подружнього життя.
20. • Калину намагалася посадити кожна українська дівчина в
своєму квітнику. Коли довго не приходили звістки від козака,
його наречена садила під своїм вікном кущ калини з вірою,
що тепер вже неодмінно відгукнеться її милий. Був звичай,
за яким хлопець на могилі своєї коханої мав посадити
калину, те ж робила дівчина, якщо гинув її коханий.
Калина - символ зрілості та родючості; символ вічної пам'яті;
молода, красива дівчина. Калиновий міст - весільний символ.
Гірка ягода калини - символ печалі.
