2. Бензокаїн
етил 4-аминобензоат
етиловий ефір n-амінобензойної кислоти
2
NH2
COOC2H5
Опис. Кристалічний порошок білого кольору. Викликає на язиці почуття заніміння.
Розчинність. Дуже мало розчинний у воді, легко розчинний в спирті.
NH2
C
O
O C2H5
Хімічні властивості
Реакції на первинну ароматичну аміногрупу
(діазотування та азосполучення; конденсація
з ароматичними альдегідами)
Реакції на бензольне кільце: бромування,
йодування, нітрування та інш.
Реакції на залишок етанолу:
окиснення до ацетальдегіду,
йодоформна проба,
утворення етилацетату
3. Бензокаїн
3
NH2
COOC2H5
Здобування.
Вихідною речовиною є толуол:
NH2
C
O
O C2H5
CH3 CH3
NO2
NO2
COOH
NO2
COOC2
H5
HNO3
H2SO4
K2Cr2O7
H2SO4 H2SO4
C2H5OH
Fe CH3
COOH
[H]
;
толуол п-нітротолуол п-нітробензойна
кислота
етиловий ефір
п-нітробензойної кислоти
4. 21
NH2
COOC2H5
1. Температура плавлення = 89 ... 92;
2. ІЧ-спектроскопія.
C2
H5
OH
[O]
CH3
C
O
H
Na2
[Fe(CN)5
NO] CH3
C
O
H
Na2
[Fe(CN)5
CH2
COH]+
пиперазина
гидрат
Бензокаїн
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
3. Реакція на залишок етанолу: cубстанцію окислюють хрому (VI) оксидом
та накривають пробірку папером, змоченим піперазина гідратом і натрію
нитропруссидом. Спостерігається блакитне забарвлення:
6. 21
NH2
COOC2H5
Бензокаїн
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
5. Реакція на первинну ароматичну аміногрупу – з ароматичними альдегідами
утворення основи Шиффу:
NH2
COOC2H5
C N
CH3
CH3O
H
N
COOC2H5
CH N
CH3
CH3
H 2O
+
-
основание Шиффа
7. 21
NH2
COOC2H5
Бензокаїн
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
6. Реакція на залишок етанолу, який можна виявити за йодоформною пробою
(після гідролізу):
+ C2H5OH
NH2
COONa
NaOH
NH2
COOC2H5
tº,
C2H5OH + 4I2 + 6NaOH → CHI3↓ + 5NaI + HCOONa + 5H2O
7. При окисненні лікарської речовини розчином хлораміну в присутності кислоти
хлористоводневої та ефіру – ефірний шар забарвлюється в оранжевий колір.
8. Кількісне визначення
1. Нітритометрія, пряме титрування
В разі використання зовнішнього індикатору:
2KIO3 + 5NaNO2 + 2HCl → I2 + 5NaNO3 + 2KCl + H2O
%вол.)-(100*н
100100*(
%
*22 .)...
m
TKVV дкNaNOдрNaNO ⋅⋅
=
−
Бензокаїн
NH2
COOC2H5
індикатори:
зовнішний-йодкрохмальний
папір,
внутрішні – тропеолін 00 або
його
суміш з метиленовим синім,
або нейтральний червоний, s=1
N
+
N
COOC2
H5
NH2
COOC2
H5
NaNO2
изб. HCl
Cl-KBr
)
мл
г(
1000
Msc
T
у)(бензокаїн)(NaNO2
⋅⋅
=
Паралельно проводять контрольний дослід.
9. 9
Застосування в медицині
Місцевоанестезуючий засіб
Гастралгія, знеболювання слизових оболонок
при спазмах та болях в шлунку, в т.ч.
при виразковій хворобі та підвищеній
чутливості стравоходу, біль при поверхневих
ураженнях шкіри та слизових оболонок,
міозити, захворювання поверхневих вен,
геморой, тріщини заднього проходу, гостре
запалення середнього вуха, біль в області
зовнішнього слухового проходу;
при діагностичних маніпуляціях на слизових
оболонках (гастроскопія, ректоскопія,
отоскопія, уретроскопія, гінекологічні
процедури)
11. Прокаїну гідрохлорид
(Procaini hydrochloridum)
2-Діетиламіноетил-4-амінобензоату
гідрохлорид
Властивості. Кристалічний порошок
білого кольору або безбарвні
кристали. На язиці викликає почуття
заніміння.
Дуже легко розчинний у воді,
розчинний у 96% спирті, практично
не розчинний в ефірі.
Добування: з бензокаїну реакцією переетерификації β ди‑ етиламіноетанолом в
присутності натрію алкоголяту:
H2N COOCH2CH2N(C2H5)2H2N COOC2H5
HO-CH2-CH2-N
C2H5
C2H5
àí åñòåçèí î ñí î âàí èå ï ðî êàèí à
HCl
H2N COOCH2CH2N(C2H5)2 HCl
NH2
C
O
O CH2
CH2
N
C2
H5
C2
H5
H Cl.
12. 12
NH2
C
O
O CH2 CH2 N
C2
H5
C2H5
* HCl
Прокаїну гідрохлорид
(Procaini hydrochloridum)
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Фізико-хімічні методи:
1. Визначення Тпл, яка має бути від 154С до
158С.
2. Інфрачервоний спектр субстанції має
відповідати спектру ФСЗ прокаїну.
13. Хімічні методи:
3. Реакція нітрування та утворення солі ортохіноїдної будови.
Спостерігається коричневато-червоне забарвлення:
ONH2
O
R
HNO3, t Co
ONH2
O
R
O2
N
O2
N
KOH
(спиртовой раствор)
ONH
O
R
N
O2
N
OK
O
_ +
4. Реакція знебарвлення розчину калію перманганату (відмінність
від інших анестетиків).
5. Субстанція дає реакції на хлоріди:
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Cl-
+ AgNO3
→ AgCl↓ + NO3
-
AgCl + 2NH4
OH → [Ag(NH3
) 2
]Cl + 2H2
O
14. 14
6. Субстанція дає реакції на первинну ароматичну аміногрупу:
6.1 . Утворення азобарвника
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
NH2
C
O
O CH2
CH2
N
C2
H5
C2
H5
H Cl
C
O
O CH2
CH2
N
C2
H5
C2
H5
N
+
N H Cl
OH
NN
NaO
C
O
O CH2
CH2
N
C2
H5
C2
H5
.
NaNO2
HCl
Cl-
NaOH
.
6.2 . Утворення основи Шиффу
NH2
C
O
O CH2
CH2
N
C2H5
C2
H5
C N
CH3
CH3O
H
NCH C
O
O CH2
CH2
N
C2
H5
C2
H5
N
CH3
CH3
H 2
O
+ -
основа Шиффа
HCl
15. Кількісне визначення
1. Нітритометрія, пряме титрування, s=1
Можливі методи:
2. Алкаліметрія, пряме титрування у присутності
хлороформу за фенолфталеїном.
3. Аргентометрія, пряме титрування у присутності
кислоти оцтової розв., індикатор – бромфеноловий
синій, s=1.
4. Ацидиметрія в неводному середовищі (CH3COOH,
HCOOH), у присутності ртуті (ІІ) хлориду.
Застосування. Місцевоанестезуючий засіб.
При всмоктуванні і при безпосередньому введенні в кров впливає на
весь організм у цілому.
Зменшує утворення ацетилхоліну і знижує збудливість
периферичних холінореактивних систем. Блокує вегетативні ганглії.
Зменшує спазми гладкої мускулатури, знижує збудливість м'яза серця.
NH2
C
O
O CH2
CH2
N
C2H5
C2
H5
* HCl
6. Фізико-хімічні методи.
5. Зворотня броматометрія, зворотня йодхлорметрія.