Стаття

1. Віктор Гуменюк
Центр дитячої та юнацької творчості
ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ
АВТОМОДЕЛЬНОГО ГУРТКА
Анотація: В статті розглядається проблема формування у гуртківця
особистісного відношення до навколишнього світу, оволодіння етичними,
естетичними й духовно-моральними нормами.
Ключові слова: Моральність, духовність, дитина, методи, прийоми,
патріотичне виховання.
Abstract: In this article the problem of forming the guys personal
relationship to the world, mastering ethical, aesthetic and spiritual and moral
norms.
Keywords: Morality, Spirituality, baby, methods, techniques patriotic
education.
В усі часи люди високо цінували духовно-моральну вихованість.
Глибокі соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному
суспільстві, змушують нас міркувати про майбутнє України, про її молодь.
Актуальність проблеми виховання дітей пов’язана, принаймні, із двома
положеннями:
- По-перше, наше суспільство має потребу в підготовці широко
освічених, високо моральних людей, що володіють не тільки знаннями,
але й прекрасними рисами особистості.
- По-друге, сама по собі освіта не гарантує високого рівня духовно-
моральної вихованості, тому що вихованість - це якість особистості, що
визначає в повсякденному поводженні людини його відношення до
інших людей на основі поваги й доброзичливості до кожної людини.
К.Д. Ушинский писав: «Вплив моральний становить головне завдання
виховання» [1, с.68].
Проблема духовно-морального утворення сьогодні стоїть в нашім
суспільстві як ніколи гостро. Тиражовані на всю країну засобу масової

2. 2
інформації ведуть руйнівну антидуховну пропаганду, стають причиною
зниження критеріїв моральності й навіть загрожують психологічному
здоров’ю людини.
Усе більше й більше людей приходять до розуміння того, що для
духовного відродження суспільства недостатньо тільки знань, що даються
традиційною освітою. Моральні імпульси не можна раціонально засвоїти за
допомогою чисто наукової освіти, ніяка сума наук сама по собі не в змозі
замінити любов, віру, жаль. Саме тому сьогодні педагогічною громадськістю,
інтелігенцією бурхливо обговорюється питання про те, якій бути моральній
освіті.
Головною проблемою при цьому в позашкільних навчальних закладах
є створення педагогічних умов для духовно-морального виховання дітей у
процесі гурткової діяльності. Для вирішення даної проблеми керівнику
гуртка потрібно не тільки знання свого предмету та методики його
викладання, але й уміння направити свою діяльність на моральне виховання.
Метою статті є вивчення механізмів та умов духовно-морального
виховання гуртківців автомодельного гуртка.
У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до
поняття мораль. «Мораль (латинське mores - вдачі) - норми, принципи,
правила поведінки людей, а так само саме людське поводження (мотиви
вчинків, результати діяльності), почуття, судження, у яких виражається
нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим
(колективом, класом, народом, суспільством)» [2, с.67].
В.І. Даль тлумачив слово мораль як «моральне вчення, правила для
волі, совісті людини» [4, с.345]. Він вважав: «Моральне протилежне
тілесному, плотському, воно духовне, щиросердечне. Моральне в людини
важливіше побуту речовинного.»
З роками розуміння моральності змінилося. В Ожегова С.І. можна
побачити: «Моральність - це внутрішні, духовні якості, якими керується

3. 3
людина, етичні норми, правила поведінки, обумовлені цими якостями" [6,
с.414].
Мислителі різних століть трактували поняття моральності по-різному.
Ще в древній Греції в працях Аристотеля про моральну людину говорилося:
«Морально прекрасною називають людину повну достоїнства... Адже про
моральну красу говорять із приводу чесноти: морально прекрасною кличуть
справедливу, мужню, розсудливу й взагалі людину, що володіє всіма
чеснотами» [4, с. 360].
У науковій літературі вказується, що мораль з'явилася на зорі розвитку
суспільства. Визначальну роль у її виникненні зіграла трудова діяльність
людей. Без взаємодопомоги, без певних обов’язків стосовно роду людина не
змогла б вистояти в боротьбі із природою. Мораль виступає як регулятор
взаємин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим
сприяє життєдіяльності суспільства. При цьому мораль оформляється в
різних заповідях, принципах, що пропонують, як варто чинити в тому чи
іншому випадку. Із усього цього можна зробити висновок, що дорослій
людині часом важко вибирати, як діяти в тій або іншій ситуації, щоб
виглядати гідно.
А що ж говорити про дітей? Ще В.О. Сухомлинский говорив про те, що
необхідно займатися моральним вихованням дитини, учити «умінню
почувати людину» [3, с.10]. Він вважав, що «непохитна основа морального
переконання закладається в дитинстві й раннім отроцтві, коли добро й зло,
честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню
дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності морального змісту
того, що вона бачить, робить, спостерігає" [5, с.170].
Традиційні методи морального виховання орієнтовані на
прищеплювання школярам норм і правил громадського життя. Однак часто
вони діють лише в умовах досить сильного зовнішнього контролю (дорослі,
суспільна думка, погроза покарання). Важливим показником сформованості
моральних якостей особистості є внутрішній контроль, дія якого

4. 4
приводить часом до емоційного дискомфорту, невдоволенню собою, якщо
порушуються перевірені особистим досвідом правила громадського життя.
Педагогічний зміст роботи з духовно-морального становлення
особистості гуртківця полягає в тому, щоб допомагати йому просуватися
від елементарних навичок поводження до більш високого рівня, де
потрібна самостійність ухвалення рішення й моральний вибір.
У педагогічній літературі описується безліч методів і прийомів
морального виховання. Очевидно, що вони не однаково спрямовані на
формування мотивів морального поводження. Методів і особливо різних
версій методів накопичено так багато, що розібратися в них, вибрати
адекватні цілям і реальним обставинам допомагає лише їхнє
впорядкування, класифікація. Але явища виховання дуже складні й
суперечливі, а тому єдину логічну підставу для класифікації численних
способів педагогічного впливу знайти важко.
Найбільш послідовною і сучасною представляється класифікація,
розроблена Щукіною Г.І. [4, с.78], у якій виділяють такі групи методів:
- Методи різнобічного впливу на свідомість, почуття й волю учнів в
інтересах формування у них моральних поглядів і переконань (методи
формування свідомості особистості);
- Методи організації діяльності й формування досвіду суспільного
поводження;
- Методи стимулювання поводження й діяльності.
Педагоги-позашкільники, вивчаючи все краще, що було напрацьовано
у ХІХ-ХХ століттях, на заняттях гуртка намагаються виховати фізично
здорову душу, наповнену духовною енергією, інтелектуально розвинену
особистість. При цьому в моральному вихованні гуртківців досить
актуальним є формування гуманних відносин між дітьми, виховання в них
діючих моральних почуттів.
У цьому плані в автомодельному гуртку слід проводити з дітьми
різноманітні заходи: бесіди на етичні теми, читання художньої літератури,

5. 5
обговорення позитивних і негативних вчинків дітей. Однак, щоб вся ця
система виховних заходів була ефективною, необхідно, щоб вплив педагога
мав силу формуючого.
Необхідною умовою формування моральної сфери дитини стає
організація спільної діяльності дітей, що сприяє розвитку спілкування й
взаємин дітей один з одним, у процесі яких дитина засвоює соціально-
історичний досвід, одержує подання про іншу людину й про самому себе, про
свої можливості й здібності.
Частиною духовного виховання є патріотичне виховання. Виховні
години, свята, присвячені різним датам з життя країни, літературні вечори,
"Дні духовності й культури", зустрічі із цікавими людьми – усе це різні
сторони патріотичного виховання.
В автомодельному гуртку можуть проводяться такі свята:
- вересень (День знань);
- жовтень (Посвята у гуртківці);
- листопад (Дні духовності й культури);
- грудень (Тиждень патріотичної пісні);
- січень (Різдво Христове);
- лютий (Водохресні читання);
- березень (Дні весни);
- квітень (Великдень);
- травень (День слов'янської писемності).
Дуже важливо виховувати в дітях доброту, щедрість душі, упевненість
у собі, уміння насолоджуватися навколишнім світом. Це підготує дітей до
вступу в «доросле» життя, з його нормами й вимогами, прищепить їм
оптимістичне сприйняття життя, зробить їх колективістами, що прагнуть
зробити нашу землю ще кращою.
Метою морального виховання є формування цілісної особистості в її
гуманістичному аспекті.
Останнє припускає:

6. 6
1. Вироблення розуміння життєвої важливості моралі;
2. Установку на вироблення моральної самосвідомості (совість);
3. Вироблення стимулів подальшого морального розвитку;
4. Вироблення моральної стійкості, бажання й уміння пручатися злу,
спокусі й спокусі самовиправдання при порушенні моральних вимог;
5. Милосердя й любов до людей.
Засобами морального виховання є:
1. Моральне переконання як основний морально-психологічний засіб
впливу на особистість.
2. Моральний примус як форма морального осуду.
Моральне виховання здійснюється в тісній органічній єдності, по
перше, з основною (професійної) діяльністю, по друге, з вихованням
світоглядним, до якого примикають інші розвинені форми спілкування й
діяльності.
Список використаної літератури
1. Аверина Н.Г. О духовно-нравственном воспитании младших
школьников / Н.Г. Аверина // Нач. школа. – 2005 - №11 – С. 68-71
2. Бабаян А.В. О нравственности и нравственном воспитании / А.В.
Бабаян // Педагогика – 2005 - №2 – С. 67-68
3. Жарковская Т.Г. Возможные пути организации духовно-нравственного
образования в современных условиях / Т.Г. Жарковская // Стандарты и
мониторинг в образовании – 2003 - №3 – С. 9-12
4. Немов Р. С. Психология. В трех книгах. Кн. 1.: Общие основы
психологии./.Р.С.Немов – М.: Владос, 2000; - 436с.
5. Нравственное развитие младшего школьника в процессе
воспитания/ Под ред. И.А. Каирова, О.С. Богдановой – М.:
Педагогика, 1979- 461с.
6. Ожегов С.И. , Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка, -
М:Просвещение, 1995.- 478с.