1. Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
А. Малишко
Тема: Прикладна діяльність. Символізм української вишивки. Імітація
вишивання в українському народному стилі з використанням
орнаментальних мотивів ( рослинного та тваринного).
Мета: ознайомити учнів з символами українського ужиткового
мистецтва;
Завдання: розвивати навички та вміння дітей працювати графічними
матеріалами: олівцями, фломастером; розвивати точність рухів та
окомір, розуміння народного декоративного мистецтва
поглиблювати розуміння учнями відображення ментальності народу
у витворах його ужиткового мистецтва;
поглиблювати уміння учнів стилізувати різні природні форми в стилі
української вишивки.
виховувати патріотичні почуття дітей, почуття прекрасного та любов до
національної художньої спадщини.
Матеріали і обладнання:
для вчителя; матеріали для демонстрації послідовності й техніки
виконання роботи, таблиці із зразками орнаментів,
технологічні картки із значеннями символів,
кросворд, аркуші з пролінейованою клітинкою на
кожного учня, презентаційні матеріали, записи пісень
про рушник, український вишитий рушник, календарі
для учнів: аркуш у клітинку, простий і кольорові олівці,
фломастери, гумка.
Тип уроку: отримання нових знань.
2. Вид уроку: комбінований
Методи і засоби роботи: евристична бесіда; практична робота на базі
засвоєного матеріалу.
Хід уроку
I Пролог. Організаційна частина
1. Привітання.
2. Перевірка готовності до уроку.
II Зав’язка. Актуалізація опорних знань і вмінь
Погляньте які різноманітні вироби. Це ж справжнісінькі твори мистецтва.
Про справжній твір народного мистецтва говорять: “Зроблено з душею”. У
народі звуть душею саму суть, зміст художнього образу. Народні майстри
вкладають у свої твори глибокий зміст.
На уроці ми зробимо з вами крок у світ найпрекраснішого. І я сподіваюся,
що у кожному вашому серці залишиться любов до своєї батьківщини, а в першу
чергу любов і повага до свого народу. Не дарма М. Рильський сказав: “Шануй звичаї
та обряди предків твоїх, бо це твоя окраса”.
III Розробка. Вивчення нового матеріалу
1. Вступна бесіда
Сивіють і народжуються роки, минають століття, однак у побуті значну, а
часом і вирішальну роль продовжують грати прості речі, якими користувався ще
наш далекий предок. Одним із найстаріших видів ДПМ є вишивання. Вишивання –
це процес обробки, оздоблення, тобто виконання вишивки. Оздоблення тканини,
шкіри орнаментальним візерунком або сюжетним зображенням, виконане вручну
або машинним способом лляними, бавовняними нитками, а також бісером, перлами,
коштовним камінням, називають вишивкою. Перші згадки про вишивку належать до
доби палеоліту. Донині чимало мешканців України займаються вишиванням. Кожна
дівчина повинна була вміти вишивати.
Метод ”Асоціація”
Діти, із чим у вас асоціюється слово “рушник”
3. Рушник завжди відігравав значну роль у житті українського народу: без
нього не обходяться церемонії та обряди, родинні й державні свята. Полотнище –
обрус було для народу і скатертиною, і вузликом, де зберігалися харчі, і при
необхідності елементом одягу, і оздобою оселі. З часом це полотнище стали
називати рушником. Чому так? Руками рушники були виткані і вишиті, руки
знаходили їм застосування у побуті, врешті-решт, неможливо уявити руки гос-
подині, які хоча б раз на день не доторкнулися до того чи іншого рушника. «Хата
без рушника, що сім'я без дітей», — говорили в народі. Майже в кожній, навіть
найбіднішій оселі завжди на видному місці висіло декілька видів рушників.
«Утирач» використовували для рук і обличчя, «стирок» — для посуду, «столівка»
— для стола і лав, «покутник» і «кільковий» — для оздоблення стін, покутя
(«рушник на кілочку — хата у віночку»), «божник» — для облямування дорогих
ікон. «Плечові» призначалися для сватів, «весільні» — для різноманітних весільних
обрядів. Так, при оформленні шлюбу молоді ставали на рушник. У рушник
загортали народженика, на довгих рушниках опускали домовину в могилу.
Виряджаючи сина у довгу дорогу, мати дарувала йому вишитий рушник. Цей
рушник називався “подарунковим”.
Які тільки прийоми вишивання орнаментів і візерунків не зустрінеш на
українських рушниках! Старовинною технікою вишивання у наддніпрянських селах
вважалися різновиди «гладі». Із середини минулого століття почали вишивати
хрестом («хрестиком»). Часто на рушниках майстрині поєднували декілька технік.
Починали вишивати рушник вранці у четвер, коли сонце піднімалося до зеніту. Не
розпочинали вишивати зопалу. Спочатку розмірковували про це, заспокоювалися,
молилися.
Рушники, розвішані над вікнами та дверима, мали оберігати оселю від
усього нечистого, що могло в неї потрапити, тому і орнамент, і візерунки відігра-
вали роль оберегів, символічних позначень дуже важливих для людини предметів і
явищ. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками-
символами й оберегами.
4. Символ – це образ, який означає певне поняття, ідеї, явище. У вузькому
розумінні символ – це умовний знак, мова наших предків, де кожна лінія, кожна
геометрична фігура мала певне значення. Візерунки нам здаються простими. Кожен
вишитий мотив щось символізував. Голуби на полотні, що дивляться в очі один
одному, - взаєморозуміння і повагу, ромби – родючість, восьмикутна зірка – знак
сонця, виноград – радість і красу, дуб – чоловічу силу та енергію, ніжний і
тендітний мак захищав від зла, ніс у собі пам'ять роду, квітка лілії – чистоту,
фігурки людини – знак Берегині, ромб із крапкою посередині – засіяне поле.
Кожний регіон України має свої особливості виконання вишиваних творів,
їх композиційної побудови, використання технік та кольорової гами.
Усе частіше організовуються великі виставки, фольклорні фестивалі, на
яких можна побачити нові роботи українських майстринь.
А чи знаєте ви, що 2007 року в Україні розпочалася акція «Рушник
національного єднання»? Понад 1000 найкращих майстринь країни робили вишивку
на конопляному полотні завдовжки 9 метрів. Це був незвичайний орнамент: у центрі
— «Дерево життя», виконане 27 кольорами, за кількістю адміністративних центрів
країни. Майже п'ять місяців подорожував рушник із міста до міста, і кожен, за
бажанням, міг зробити на ньому стібок.
Президент і відомі політики також вишили на ньому кілька хрестиків.
Наша майстриня з Запоріжжя, Валентина Гаврилівна Харлова теж зробила стіжок.
Валентина Гаврилівна – заслужений майстер України, керівник школи вишивання
«Берегиня».
Якби Вам запропонували вишити стібок на цьому рушнику, яким кольором
ви це зробили б? Що саме вишили б? Чому?
2. Оголошення теми і мети уроку
Сьогодні на уроці ми виконаємо свій рушник, уявімо себе справжніми
майстрами. В основі українських рушників лежить орнамент – ритмічно
повторюваний елемент, як у пісні. Один елемент орнаменту можна повторювати до
безкінечності або замкнути в єдине обрамлення, чим і закінчити композицію. Для
5. цього використаємо рослинний та тваринний елементи. Візьмемо червоний, чорний
кольори. Червоні і чорні нитки – то наша одвічна любов і журба.
Кожен рушник ділиться на дві частини по вертикалі та чотири по
горизонталі. Вертикальні частини - чоловіча та жіноча. Відрізняються вони тим, що
жіноча частина завжди яскравіша. Якщо вишиті квіти, то на чоловічій частині їх
значно менше. Горизонтальні частини - минуле, теперішнє, майбутнє та космічний
зв'язок. На кожному рушникові повинно бути не менше ніж три кайми, які в свою
чергу також мають певні значення. Пряма лінія земля, тобто родючість. Хвиляста
лінія - вода, яка зволожує родючу землю. Рушникова кайма слугує захистом
рушникових відомостей від зовнішніх сил.
3. Послідовність виконання роботи
1) Розміщення орнаментної смужки “вишиванки” на аркуші паперу. (Слід
накреслити смужку на рівні частини відповідно до розміру певного елемента
орнаменту).
2) Визначення ритму чергування зображень, їх габаритні розміри.
(Намічаємо загальну форму елементів орнаменту в кожній частині. Звертаємо увагу,
що всі елементи повинні бути однакові).
5) Виконання орнаменту в кольорі.
IV Практична робота
1. Індивідуальний підхід
2. Колективний підхід
3. Робота за планом.
V Фінал. Підведення підсумків уроку
1. Закріплення нового матеріалу
Що нового ви дізналися?
Що вам найбільше запам’яталося з уроку?
А що ж вам сподобалося?
2. Показ і аналіз робіт учнів.
3. Оцінювання.
4. Виставка кращих робіт.
6. 5. Організаційне закінчення уроку.
Ви сьогодні — молодці, усі добре працювали на уроці! Сподіваюся, що ви
пам'ятатимете про те, чого навчилися на уроці, а наш урок стане у пригоді вам у
подальшому житті.
VI Післядія
“Його можна порівняти з піснею, вишитою на полотні”, - говорять у народі.
Кросворд (по горизонталі):
1. Мистецтво комбінування рослин для створення композицій, флористика.
2. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну форму й виконуються
способом витісування, виливання, різьблення, ліплення з твердих чи пластичних
матеріалів, скульптура.
3. Оздоблення тканини, шкіри орнаментальним візерунком або сюжетним
зображенням, виконане вручну або машинним способом лляними, бавовняними
нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, називають, вишивка.
4. Декоративні візерунки й орнаменти, ажурно вирізані з білого або кольорового
паперу, складеного кілька разів, витинанка.
5. Вид образотворчого мистецтва, твори якого виконуються за допомогою фарб на
пласкій поверхні, живопис.
6. Створення орнаментів чи художніх зображень шляхом наклеювання або
нашивання на основу, аплікація.
Дякую за урок.
