2. Мета роботи гуртка:
Розвиток чуттєво – емоційного та естетичного
сприйняття світу.
Вивчення зразків світового та національного
мистецтва.
Створення художніх образів, використовуючи
різні засоби декоративно – прикладного
мистецтва.
Розширення уявлень про духовну і
матеріальну культурну спадщину та
національні особливості
3. Народне мистецтво – невід'ємна складова матеріально –
духовної, художньої культури народу
Народні ремесла зачаровують своєю дивовижною простотою, мудрістю,
доцільністю використання матеріалів, які завжди є поряд. Це – дерево, глина,
каміння, трави, природні барвники.
4. Витинанки — один із видів українського народного декоративного мистецтва, що
має глибокі й багаті традиції. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно
або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем з білого й кольорового паперу. їх
використовували для прикрашання стін, вікон, полиць, груб, коминів, печей.
Українські народні паперові витинанки як прикраси сільських хат з'являються у
середині XIX ст.
5. У кожному регіоні та в багатьох осередках вони набули своєрідних локальних рис
щодо трактування матеріалу, форми, силуету, технічної вправності, відчуття ритму,
пропорцій, симетрії, багатства орнаментики.
Найбільш поширеними витинанки були на Поділлі, Подніпров'ї та Прикарпатті.
Витинанки ” ДЕРЕВО ЖИТТЯ”
6. Матеріали якими створюється петриківський розпис є дуже
прості та абсолютно доступні кожному. Коли петриківка тільки
розпочинала своє становлення, то абсолютно всі інструменти
робилися вручну. Сьогодні ця традиція збереглася тільки у
відношенні до одного особливого інструменту, котрий ніяк не
можливо купити в звичайному канцелярському магазині. Мова
йде про «кошачку», це саморобна щіточка, яка виготвлена з
шерсті кота. Але не хвилюйтесь, для котів це зовсім безпечна
процедура, і жертв немає. У котиків є особливе місце під
лапками, де знаходиться надзвичайно мякенька шерсть. Саме
цю шерсь і використовують у створенні особливих петриківських
щіток.
З чого починається петриківка ?
7. Петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка» — українське декоративно-
орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на
Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього
виду мистецтва.
8. Типи мазків . Щоб створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно
оволодіти чотирма типами мазка, традиційно званих «гребінець», «зернятко»,
«горішок», «перехідний мазок».
9. Писанкарство – прикрашання візерунками та
орнаментами яєць. Орнамент може бури геометричним,
рослинним чи тваринним.
10. Вишивка — це вид народного декоративного мистецтва або
орнаментальне, сюжетне зображення на певних предметах (тканині,
шкірі, рушниках, одязі, наволочках та ін..).
11. Гонча́рство — виготовлення керамічних виробів з
глини: посуду, кахлів, іграшок, прикрас, сувенірів тощо.
ОСЕРЕДКИ ГОНЧАРСТВА :КОСІВ , ЯВОРІВЩИНА ,ОПІШНЯ .
12. На Україні з давніх-давен виготовляли багато різноманітного
посуду — столового, господарського, декоративного. Формують
посуд з глини на гончарному крузі, потім висушують, обпалюють
у печі. Покривають його частіше коричневою, бежевою,
зеленою поливою. Іноді він прикрашається нескладним
орнаментом (прямі і хвилясті лінії, крапки, мазки, дуги).
13. Ба́тик — це техніка розпису по тканині за допомогою воску та барвників,
поширена особливо в Індонезії та на Філіппінах, а також у країнах Південно –
Східної та СхідноїАзії, Західній Африці тощо; у Європі відома з XIX ст..
23. В Україні люди здавна мають тонке почуття прекрасного і потяг до
мистецтва. А діти особливо розуміють красу і здатні творити вже в
ранньому віці.
Потрібно,щоб кожна дитина відчувала і знала, що її робота недаремна і
комусь потрібна, що вона своїми творами вносить у світ частку
прекрасного.
Прекрасне - добрий помічник у процесі виховання дитини. Твори
мистецтва допомагають дітлахам пізнавати життя людини і природи,
розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію.
24. Українське народне декоративно-прикладне мистецтво багате і
різноманітне: художня обробка дерева, розпис, вишивання,
ткацтво, різьблення, вироби з глини, шкіри, соломи, лози і т. д.
Для нього характерні глибока традиційність, стриманість
декоративного вирішення, перевага давніх геометричних
мотивів, чорно-червона гама в прикрашанні одягу, наявність
спільного в мотивах, тематиці і характері з мистецтвом інших
слов'янських народів. Спілкування з національним народно-
прикладним мистецтвом необхідне в моральному становленні
особистості кожної дитини. Воно є неоціненим засобом
виховання любові до рідного краю, формування почуття краси
мистецтва. Розкриває багатство культури українців, знайомить з
їх минулим і сучасним, допомагає засвоїти національні звичаї,
традиції та інше.